Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Домініон Пакистан (англ. Dominion of Pakistan) — колишня федеративна держава в Південній Азії, заснована у 1947 році в результаті розділу Британської Індії на два домініони: Індійський Союз і Домініон Пакистан. Домініон Пакистан, що включає сучасні Пакистан і Бангладеш створювався з метою дати власну країну мусульманському наслеленню Південної Азії. В 1956 році Домініон Пакистан став республікою, Ісламською Республікою Пакистан, а в 1971 в результаті війни за незалежність від нього відокремився Бангладеш.
| Dominion of Pakistan Домініон Пакистан | |||||
| Член співдружності | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн God Save The King | |||||
 | |||||
| Столиця | Карачі | ||||
| Мови | Урду, англійська | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| Король/королева Пакистану | |||||
| - 1947–52 | Георг VI | ||||
| - 1952–56 | Єлизавета II | ||||
| Генерал-губернатор | |||||
| - 1947–48 | Мухаммад Алі Джінна | ||||
| - 1948–51 | Кхаваджа Назімуддін | ||||
| - 1951–55 | Ґхулам Мухаммад | ||||
| - 1955–56 | Іскандер Мірза | ||||
| Прем'єр-міністр | |||||
| - 1947–51 | Ліакват Алі Кхан | ||||
| - 1951–53 | Кхаваджа Назімуддін | ||||
| - 1953–55 | Мухаммад Алі Боґра | ||||
| - 1955–56 | Чаудхрі Мухаммад Алі | ||||
| Історія | |||||
| - | 14 серпня 1947 | ||||
| - Відокремлення Бангладеш | 1947–48 | ||||
| - Конституція | 1956 | ||||
| Площа | |||||
| - 1956 | 943 665 км2 | ||||
| Валюта | Пакистанська рупія | ||||
| |||||
Розділ Індії
Згідно з планом Маунтбеттена на місці Британської Індії створювалася держава індусів — Індійський Союз і мусульманська держава Пакистан, їм обом надавалися права британських домініонів. Частина територій була спочатку спірною. Тому питання про входження в одну зі створюваних держав і Силхетського округу Асаму вирішувалося шляхом референдуму, Сінду — шляхом голосування в його законодавчому зборах. Для Пенджабу і Бенгалії питання вирішувалося шляхом роздільного голосування в Законодавчих зборах депутатів від округів з переважно мусульманським населенням і депутатами від округів з переважаючим індуським населенням. Кожному з індійських князівств надавалося право прийняти самостійне рішення про входження в одну з нових держав або ж право залишитися в колишньому статусі.
При першому розділі Пакистан розділювався на такі провінції Східна Бенгалія (Західна Бенгалія лишилася у складі Індії), Західний Педжаб (Східний Педжаб лишився у складі Індії), Белуджистан, Синд та Північно-Західна прикордонна провінція (з квітня 2010 провінція Хайбер-Пахтунхва). В 1948 році до Пакистану приєдналися князівства Бахавалпур, Хайпур, Суат, Дір, Хунза, Хітраль, Макран та Келатське ханство.
Першим генерал-губернатором нової держави — домініону Пакистану став лідер Мусульманської ліги М. А. Джинна. 1 травня 1948 СРСР встановив із Пакистаном дипломатичні відносини. Релігійно-громадський принцип розподілу колишньої Британської Індії обумовив територіальний поділ нової держави Пакистан.
Від епохи британського володарювання Пакистан успадкував відсталу економіку колоніального типу. 90% населення проживало в селі. У 1948 фабрична промисловість дала лише 1,4% національного доходу країни. Сильні позиції в основних галузях економіки займали британські монополії. За рівнем економічного розвитку східна частина Пакистану різко відставала від західної. Головною віссю політичного життя Пакистану стала боротьба за визначення напрямку розвитку країни, темпів і методів проведення реформ, необхідних для ліквідації спадщини колоніального минулого і зміцнення державної незалежності.
Аж до 1954 року в політичному житті Пакистану панувала Мусульманська ліга — діяльність її керівництва була спрямована на зміцнення позицій земельних магнатів Західного Пакистану і великої мусульманської буржуазії (серед якої переважали переселенці з Індії). У 1948—50 були підвищені податки й акцизи, збільшилася земельна рента. Ця політика викликала невдоволення широких верств населення. З кінця 1947 почалося пожвавлення робітничого руху; в 1948 була освічена . Розвернувся хрестовий рух, особливо активний у Східному Пакистані. Заворушення змусили керівні кола ухвалити ряд аграрних законів; у Східному Пакистані держава поступово викупила землі поміщиків, а селяни — спадкові орендарі (Заміндарі) перетворилися на спадкових власників, які виплачують податок державі. У Західному Пакистані спадкові орендарі отримали право викупити свої ділянки; частка поміщиків у врожаї становила 40%. У Східному Пакистані в Сінді, в ПЗПП і Белуджистані з 1948 почав формуватися рух за реорганізацію адміністративно-територіального устрою Пакистану на національно-лінгвістичній основі, надання цим провінціям широкої внутрішньої автономії, виділення їм великих асигнувань на економічні і соціальні потреби, що передбачалося планами економічного розвитку Пакистана (6-річним з 1950; 2-річним — частиною 6-річного з 1951, першим 5-річним — з 1955). Політично активна частина населення Східного Пакистану, Сінда, Белуджистану і ПЗПП домагалася також розширення своєї участі в державному апараті і збройних силах країни.
Невирішеність основних проблем розвитку Пакистану призвела до виходу з Мусульманської ліги широких верств населення, посилення в ній фракційної боротьби і виникнення наприкінці 40-х — на початку 50-х рр. перших опозиційних буржуазно-демократичних партій (Авамі ліг, Азад Пакистан парті та інш.).
Зростання економічних труднощів і вплив британських монополій, викликали невдоволення частини патріотично налаштованого офіцерства. У березні 1951 учасників армійської опозиції було заарештовано (справа про так звану «Змову в Равалпінді»), репресій зазнали також компартія і демократичні організації. Загострилася боротьба в правлячому таборі (навколо проектів конституції Пакистану та інш.). 16 жовтня 1951 було вбито прем'єр-міністра Пакистану Ліаката Алі Хана.
Навесні 1953 в західному Пакистані мали місце криваві антиахмадійські заворушення, які значно підірвали позиції керівних кіл. У Східному Пакистані в грудні 1953 було створено Об'єднаний фронт опозиційних партій, який у березні 1954 завдав нищівної поразки Мусульманській лізі на виборах у Законодавчі збори Східного Пакистану, сформовано уряд Об'єднаного фронту на чолі з А. К. Фазлул Хаком. Щоб зберегти владу, керівні кола Пакистану ввели у Східному Пакистані надзвичайний стан; 30 травня 1954 уряд Об'єднаного фронту було розпущено, 5 липня 1954 заборонено діяльність компартії в Східному Пакистані, 24 липня 1954 — в Західному Пакистані. 24 жовтня 1954 надзвичайний стан введено і в Західному Пакистані В 1954 Пакистан вступив у СЕАТО, в 1955 — в Багдадський пакт (з 1959 — СЕНТО).
Вибори в установчі збори Пакистану (червень 1955) свідчили про подальше зменшення впливу керівних кіл. Щоб утриматися при владі, лідери Мусульманської ліги пішли на деякі поступки бенгальському національному руху -- в 1954 бенгальський мову було визнано, нарівні з урду, державною мовою Пакистану. В серпні 1955 було сформовано коаліційний уряд — Мусульманська ліга — Об'єднаний фронт. У жовтні 1955 керівні кола об'єднали території Західного Пакистану з 4 провінцій в одну.
23 березня 1956 році Домініон Пакистан став Ісламською Республікою Пакистан у складі Співдружності Націй, а в 1971 в результаті війни за незалежність від нього відокремилася Східна Бенгалія (Бангладеш).
Список монархів
| Ім'я | Портрет | Герб | Роки правління | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Георг VI (англ. George VI) |  |  | 1936-1952 | Син Георга V, імператор Індії (до 1947 р.), король Королівств Співдружності та колоній. |
| Єлизавета II (англ. Elizabeth II) |  | | 6 лютого 1952— 23 березня 1956 | Донька Георга VI, голова Співдружності націй. |
Примітки
- Timothy C. Winegard (29 грудня 2011). (вид. 1st). Cambridge University Press. с. 2. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 11 серпня 2013.
Література
- Chester, Lucy P. (2009) Borders and Conflict in South Asia: The Radcliffe Boundary Commission and the Partition of Punjab. [Архівовано 9 травня 2016 у Archive.is] Manchester: Manchester University Press(англ.)
- Revised Statute from The UK Statute Law Database: Indian Independence Act 1947 (c.30) [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Read, A. and Fisher, D. (1997). The Proudest Day: India's Long Road to Independence. New York: Norton(англ.)
- Alastair Lamb, Kashmir: A Disputed Legacy, 1846—1990, Roxford Books 1991, (англ.)
- Metcalf, Barbara & Thomas R. Metcalf (2006), A Concise History of Modern India (Cambridge Concise Histories), Cambridge and New York: Cambridge University Press. Pp. xxxiii, 372, (англ.)
- Timothy C. Winegard (29 December 2011). Indigenous Peoples of the British Dominions and the First World War (1st ed.). Cambridge University Press. p. 2. ISBN 978-1107014930 [ 29 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Singh Vipul. Longman History & Civics Icse 10. Pearson Education India. pp. 132–. ISBN 978-81-317-2042-4 [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- "The Coronation of Queen Elizabeth II" [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- John Stewart Bowman (2000). Columbia chronologies of Asian history and culture. Columbia University Press. p. 372. ISBN 978-0-231-11004-4 [ 18 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dominion Pakistan angl Dominion of Pakistan kolishnya federativna derzhava v Pivdennij Aziyi zasnovana u 1947 roci v rezultati rozdilu Britanskoyi Indiyi na dva dominioni Indijskij Soyuz i Dominion Pakistan Dominion Pakistan sho vklyuchaye suchasni Pakistan i Bangladesh stvoryuvavsya z metoyu dati vlasnu krayinu musulmanskomu naslelennyu Pivdennoyi Aziyi V 1956 roci Dominion Pakistan stav respublikoyu Islamskoyu Respublikoyu Pakistan a v 1971 v rezultati vijni za nezalezhnist vid nogo vidokremivsya Bangladesh Dominion of Pakistan Dominion Pakistan Chlen spivdruzhnosti 1947 1956 Prapor Emblema 1947 1955 Gimn God Save The King Dominion Pakistan istorichni kordoni na karti Stolicya Karachi Movi Urdu anglijska Forma pravlinnya monarhiya Korol koroleva Pakistanu 1947 52 Georg VI 1952 56 Yelizaveta II General gubernator 1947 48 Muhammad Ali Dzhinna 1948 51 Khavadzha Nazimuddin 1951 55 Ghulam Muhammad 1955 56 Iskander Mirza Prem yer ministr 1947 51 Liakvat Ali Khan 1951 53 Khavadzha Nazimuddin 1953 55 Muhammad Ali Bogra 1955 56 Chaudhri Muhammad Ali Istoriya 14 serpnya 1947 Vidokremlennya Bangladesh 1947 48 Konstituciya 1956 Plosha 1956 943 665 km2 Valyuta Pakistanska rupiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dominion PakistanRozdil IndiyiDokladnishe Plan Mauntbettena Zgidno z planom Mauntbettena na misci Britanskoyi Indiyi stvoryuvalasya derzhava indusiv Indijskij Soyuz i musulmanska derzhava Pakistan yim obom nadavalisya prava britanskih dominioniv Chastina teritorij bula spochatku spirnoyu Tomu pitannya pro vhodzhennya v odnu zi stvoryuvanih derzhav i Silhetskogo okrugu Asamu virishuvalosya shlyahom referendumu Sindu shlyahom golosuvannya v jogo zakonodavchomu zborah Dlya Pendzhabu i Bengaliyi pitannya virishuvalosya shlyahom rozdilnogo golosuvannya v Zakonodavchih zborah deputativ vid okrugiv z perevazhno musulmanskim naselennyam i deputatami vid okrugiv z perevazhayuchim induskim naselennyam Kozhnomu z indijskih knyazivstv nadavalosya pravo prijnyati samostijne rishennya pro vhodzhennya v odnu z novih derzhav abo zh pravo zalishitisya v kolishnomu statusi Pri pershomu rozdili Pakistan rozdilyuvavsya na taki provinciyi Shidna Bengaliya Zahidna Bengaliya lishilasya u skladi Indiyi Zahidnij Pedzhab Shidnij Pedzhab lishivsya u skladi Indiyi Beludzhistan Sind ta Pivnichno Zahidna prikordonna provinciya z kvitnya 2010 provinciya Hajber Pahtunhva V 1948 roci do Pakistanu priyednalisya knyazivstva Bahavalpur Hajpur Suat Dir Hunza Hitral Makran ta Kelatske hanstvo Pershim general gubernatorom novoyi derzhavi dominionu Pakistanu stav lider Musulmanskoyi ligi M A Dzhinna 1 travnya 1948 SRSR vstanoviv iz Pakistanom diplomatichni vidnosini Religijno gromadskij princip rozpodilu kolishnoyi Britanskoyi Indiyi obumoviv teritorialnij podil novoyi derzhavi Pakistan Vid epohi britanskogo volodaryuvannya Pakistan uspadkuvav vidstalu ekonomiku kolonialnogo tipu 90 naselennya prozhivalo v seli U 1948 fabrichna promislovist dala lishe 1 4 nacionalnogo dohodu krayini Silni poziciyi v osnovnih galuzyah ekonomiki zajmali britanski monopoliyi Za rivnem ekonomichnogo rozvitku shidna chastina Pakistanu rizko vidstavala vid zahidnoyi Golovnoyu vissyu politichnogo zhittya Pakistanu stala borotba za viznachennya napryamku rozvitku krayini tempiv i metodiv provedennya reform neobhidnih dlya likvidaciyi spadshini kolonialnogo minulogo i zmicnennya derzhavnoyi nezalezhnosti Azh do 1954 roku v politichnomu zhitti Pakistanu panuvala Musulmanska liga diyalnist yiyi kerivnictva bula spryamovana na zmicnennya pozicij zemelnih magnativ Zahidnogo Pakistanu i velikoyi musulmanskoyi burzhuaziyi sered yakoyi perevazhali pereselenci z Indiyi U 1948 50 buli pidvisheni podatki j akcizi zbilshilasya zemelna renta Cya politika viklikala nevdovolennya shirokih verstv naselennya Z kincya 1947 pochalosya pozhvavlennya robitnichogo ruhu v 1948 bula osvichena Rozvernuvsya hrestovij ruh osoblivo aktivnij u Shidnomu Pakistani Zavorushennya zmusili kerivni kola uhvaliti ryad agrarnih zakoniv u Shidnomu Pakistani derzhava postupovo vikupila zemli pomishikiv a selyani spadkovi orendari Zamindari peretvorilisya na spadkovih vlasnikiv yaki viplachuyut podatok derzhavi U Zahidnomu Pakistani spadkovi orendari otrimali pravo vikupiti svoyi dilyanki chastka pomishikiv u vrozhayi stanovila 40 U Shidnomu Pakistani v Sindi v PZPP i Beludzhistani z 1948 pochav formuvatisya ruh za reorganizaciyu administrativno teritorialnogo ustroyu Pakistanu na nacionalno lingvistichnij osnovi nadannya cim provinciyam shirokoyi vnutrishnoyi avtonomiyi vidilennya yim velikih asignuvan na ekonomichni i socialni potrebi sho peredbachalosya planami ekonomichnogo rozvitku Pakistana 6 richnim z 1950 2 richnim chastinoyu 6 richnogo z 1951 pershim 5 richnim z 1955 Politichno aktivna chastina naselennya Shidnogo Pakistanu Sinda Beludzhistanu i PZPP domagalasya takozh rozshirennya svoyeyi uchasti v derzhavnomu aparati i zbrojnih silah krayini Nevirishenist osnovnih problem rozvitku Pakistanu prizvela do vihodu z Musulmanskoyi ligi shirokih verstv naselennya posilennya v nij frakcijnoyi borotbi i viniknennya naprikinci 40 h na pochatku 50 h rr pershih opozicijnih burzhuazno demokratichnih partij Avami lig Azad Pakistan parti ta insh Zrostannya ekonomichnih trudnoshiv i vpliv britanskih monopolij viklikali nevdovolennya chastini patriotichno nalashtovanogo oficerstva U berezni 1951 uchasnikiv armijskoyi opoziciyi bulo zaareshtovano sprava pro tak zvanu Zmovu v Ravalpindi represij zaznali takozh kompartiya i demokratichni organizaciyi Zagostrilasya borotba v pravlyachomu tabori navkolo proektiv konstituciyi Pakistanu ta insh 16 zhovtnya 1951 bulo vbito prem yer ministra Pakistanu Liakata Ali Hana Navesni 1953 v zahidnomu Pakistani mali misce krivavi antiahmadijski zavorushennya yaki znachno pidirvali poziciyi kerivnih kil U Shidnomu Pakistani v grudni 1953 bulo stvoreno Ob yednanij front opozicijnih partij yakij u berezni 1954 zavdav nishivnoyi porazki Musulmanskij lizi na viborah u Zakonodavchi zbori Shidnogo Pakistanu sformovano uryad Ob yednanogo frontu na choli z A K Fazlul Hakom Shob zberegti vladu kerivni kola Pakistanu vveli u Shidnomu Pakistani nadzvichajnij stan 30 travnya 1954 uryad Ob yednanogo frontu bulo rozpusheno 5 lipnya 1954 zaboroneno diyalnist kompartiyi v Shidnomu Pakistani 24 lipnya 1954 v Zahidnomu Pakistani 24 zhovtnya 1954 nadzvichajnij stan vvedeno i v Zahidnomu Pakistani V 1954 Pakistan vstupiv u SEATO v 1955 v Bagdadskij pakt z 1959 SENTO Vibori v ustanovchi zbori Pakistanu cherven 1955 svidchili pro podalshe zmenshennya vplivu kerivnih kil Shob utrimatisya pri vladi lideri Musulmanskoyi ligi pishli na deyaki postupki bengalskomu nacionalnomu ruhu v 1954 bengalskij movu bulo viznano narivni z urdu derzhavnoyu movoyu Pakistanu V serpni 1955 bulo sformovano koalicijnij uryad Musulmanska liga Ob yednanij front U zhovtni 1955 kerivni kola ob yednali teritoriyi Zahidnogo Pakistanu z 4 provincij v odnu 23 bereznya 1956 roci Dominion Pakistan stav Islamskoyu Respublikoyu Pakistan u skladi Spivdruzhnosti Nacij a v 1971 v rezultati vijni za nezalezhnist vid nogo vidokremilasya Shidna Bengaliya Bangladesh Spisok monarhivIm ya Portret Gerb Roki pravlinnya Primitki Georg VI angl George VI 1936 1952 Sin Georga V imperator Indiyi do 1947 r korol Korolivstv Spivdruzhnosti ta kolonij Yelizaveta II angl Elizabeth II 6 lyutogo 1952 23 bereznya 1956 Donka Georga VI golova Spivdruzhnosti nacij PrimitkiTimothy C Winegard 29 grudnya 2011 vid 1st Cambridge University Press s 2 ISBN 978 1107014930 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2013 LiteraturaChester Lucy P 2009 Borders and Conflict in South Asia The Radcliffe Boundary Commission and the Partition of Punjab Arhivovano 9 travnya 2016 u Archive is Manchester Manchester University Press angl Revised Statute from The UK Statute Law Database Indian Independence Act 1947 c 30 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Read A and Fisher D 1997 The Proudest Day India s Long Road to Independence New York Norton angl Alastair Lamb Kashmir A Disputed Legacy 1846 1990 Roxford Books 1991 ISBN 0 907129 06 4 angl Metcalf Barbara amp Thomas R Metcalf 2006 A Concise History of Modern India Cambridge Concise Histories Cambridge and New York Cambridge University Press Pp xxxiii 372 ISBN 0 521 68225 8 angl Timothy C Winegard 29 December 2011 Indigenous Peoples of the British Dominions and the First World War 1st ed Cambridge University Press p 2 ISBN 978 1107014930 29 listopada 2018 u Wayback Machine angl Singh Vipul Longman History amp Civics Icse 10 Pearson Education India pp 132 ISBN 978 81 317 2042 4 19 sichnya 2021 u Wayback Machine angl The Coronation of Queen Elizabeth II 21 grudnya 2018 u Wayback Machine angl John Stewart Bowman 2000 Columbia chronologies of Asian history and culture Columbia University Press p 372 ISBN 978 0 231 11004 4 18 sichnya 2020 u Wayback Machine angl