Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гваліорське князівство (*ग्वालियर रियासत, 1731—1948 роки) — держава на півострові Індостан, що утворилася внаслідок розширення Імперії Маратха. Протягом 2-ї половини XVIII ст. відбувалися спроби розширити володіння, що призвело до конфліктів з магараджами Наґпуру та Індору, а також пешвами. Внаслідок війн з Британською Ост-Індською компанією зазнало поразок, втративши значні території. У 1818 році встановлено британський протекторат. У 1948 році з утворення Республіки Індія князівство увійшло до штату Мадх'я-Бхарат (частина сучасного штату Мадх'я-Прадеш).
| ग्वालियर रियासत князівство Гваліор | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Удджайн Гваліор | ||||
| Релігії | індуїзм | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| магараджа | Раноджі Рао | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1731 | ||||
| - Ліквідовано | 1948 | ||||
| Сьогодні є частиною |  Індія | ||||
Історія
Засновником держави став маратхський рід Скіндії, представники якого відзначилися у війнах Імперії Маратха проти династії Великих Моголів. 1731 року, отримавши велике місто Удджайн, Раноджі Рао Скіндія заснував напівнезалежне князівство в колишній могольській субі (провінції) Мальва. Протягом 1754—1758 років територія князівство істотно розширилося на північ, оскільки було приєднано області навколо Делі та саме місто, Матхуру, а також потужну фортецю Гваліор. Скіндії оголосили себе раджами.
Втім успішне просування було зупинено після нищівної поразки об'єднаних військ маратхів від афганців у 1760 році в битві при Паніпаті. В результаті протягом 1761—1768 року влада магараджі була послаблена, знову встановлено зверхність пешв з Пуни. Водночас посилилися вороги князівства — Наґпур, Індор, раджпутські магараджі.
Лише зі сходженням на трон у 1768 році Махаджі починається відновлення потуги держави: проведено військову, адміністративну, фінансову та податкові реформи, що призвело до посилення економічної моці, підвищенню вправності військ. Протягом 1770-х років було відновлено владу над Делі, а могольські падишаха фактично опинилися в залежності від раджі Удджайна, потім захоплено східний Пенджаб, область Сатлендж. У 1777 році укладено союз з Наною Фарнавісом, що очолював Ради дванадцяти при пешві (фактичний володар Імперії Маратха).
Послаблення влади пешви. боротьба за владу в середині Імперії Маратха призвела до втручання Британської Ост-Індської компанії, проти якої правитель Удджайна виступив в союзі з магараджею Індора. В першій англо-маратхській війні (1775—1782 роки) союзникам в цілому вдалося відбити зазіхання британців на розширення влади в Махараштрі та Деккані. За рішення Салбейського договору Удджайн отримував остаточну незалежність від пешви та титул магараджі. 1783 столицю перенесено з Удджайна до Гваліору (звідси в подальшому держава носило назву Гваліорського князівства).
Протягом 1780-х років Гваліор починає здійснювати активну зовнішню політику: було приєднано невеличкі князівства Бхопал, Датія, Чандері, остаточно встановлено зверхність над могольським падишахом. Водночас починаються запеклі війни з раджпутами та афганцями за повну владу над Мальвою та Раджастханом, що завершилася перемогами 1790 року, коли князівства Марвар і Джайпур (після битві при Патану) визнали зверхність Гваліору.
1791 року переможено Хайдарабад та встановлено владу над значною частиною Деккану. В наступні роки завдано поразки суперникам — магараджам Індора та встановлено союзницькі відносини з майсурським володарем Тіпу Султаном. У 1795—1800 роках встановлено контроль над урядом пешви, тобто фактично Гваліор очолив Імперію Маратха. Втім це викликало спротив магараджів Індора, внаслідок чого спалахнула війна 1800—1802 років, у якій Гваліор зазнав поразки. За підсумками договору війська магараджі залишили Пуну та значну територію Махараштри.
В конфлікти в Імперії Маратха 1802 року втрутилася Британська Ост-Індська компанія, що призвело до Другої англо-маратхської війни, в якій маратхи діяли в союзі. Проте неузгодженість Гваліора з магараджами Індора та Наґпуру призвело до поразки 1805 року. За результатами мирної угоди Гваліор втратив Східний Пенджаб, міста Делі, Аґру, Бхаруч та Ахмеднагар, частину Бунделкханду, землі в Гуджараті, а також вплив на могольського падишаха.
У 1816 році розпочалася війна проти піндарі, колишніх найманців маратхів, яких довелося звільнити через брак коштів. Незмозі їм протидіяти Гваліор звернувся по допомогу до британців, які 1817 року змусили укласти мирну угоду. Тому у третій війні маратхів з Британською Ост-Індською компанією Гваліор не брав участь. У 1818 році було підписано субсідіарний договір та визнано протекторат британців.
Протягом 1820—1830-х років Гваліор зберігає вірність Британській Ост-Індській компанії, не намагаючись протидіяти загарбникам. У 1843 році після переривання прямої лінії спадковості влади відповідно до Доктрини виморочних володінь планувалося конфіскувати князівство Гваліор, що викликало потужний спротив місцевої знаті та населення. Розгляд цієї справи тривав досить довго. Під час Сипайського повстання 1857—1858 років магараджа Гваліору (не затверджений британською владою) мав намір приєднатися до повсталих. Занепокоєні такою обставиною з огляду на значні військові сили та фортеці Гваліорського князівства, британці затвердили магараджу на троні, що зумовило перехід Гваліору на бік колонізаторів та участь у придушенні повстання сипаїв.
За часів Британської Індії князівство Гваліор залишаалася вірним британському уряду. Втім лише у 1885 році було виведено британські війська з форту Гваліор (в обмін на місто Джансі). Того ж року відкрито власну поштову службу, а з 1903 року почався випуск гваліорських марок (тривав до 1950 року). У 1880-х роках розпочато будівництво лікарень, вже у 1887 році вони були розраховані на 380 пацієнтів. З початку XX ст. впроваджено всебічну вакцинацію.
У 1895 році видано Кодекс законів, що ґрунтувався на британському праві. У 1900 році під час повстання іхеьуаней в Китаї Гваліор надав фінансову та військову допомогу британцям для придушення повстання. У 1947 році князівство було приєднано до Індійського Союзу. У 1948 році зовсім ліквідовано, стало частиною штату Мадх'я-Бхарат, а останній магараджа Гваліору Дживаджі Рао — його першим губернатором.
Державний устрій
Магараджа мав повну політичну, військову та судову владу. Йому підпорядковувалася рада міністрів (придворний садр), яких призначав сам правитель, що був головою садру. Основними відомствами були: війська, фінанси, податкова, земельних ресурсів, лісового господарства, поштова служба, митниця, громадських робіт. Рішення готували спеціальні секретарі, а підписував магараджа.
В часи малолітства створювалася регентська рада. З потраплянням у залежність від Великої Британії магараджа позбавився прав на зовнішні відносити, також обмежувалася його військова та податкова політика. Натомість отримав почесне право на 21 гарматний постріл.
В часи британського протектора площа князівства складала 64,856 км². Адміністративно поділялося на 2 великі провінції (пранти): північний Гваліор і Мальва. Ними керували родичі магараджі (в Малві він мав посаду сар-субах). Пранти в свою чергу поділялися на області (зіли): в Північному Гваліорі — 7. Мальві — 4, на чолі яких стояв спеціальний посадовець субах, що призначався також магараджею. Зіла в свою чергу поділялася на райони (паргани) під урядування камасдара, що складалися з патварі (декілька великих сіл), якими керував мунсіф. Найменшою одиницею було село. Загалом було 24 міста.
Аристократи та місцева знать мали в своєму розпорядженні земельні володіння (такури і дівани), за які відповідала лише перед магараджею (з 1860-х років — британським резидентом).
У 1844 році було створено вищий суд (нузур адалат). який керував державний секретар (мама сахіб) та головний суддя Гваліору. У 1853 році утворено цивільну та кримінальну палати. У 1888 році судові функції на місцях передано камасдарам (головам парганів). Незабаром визначено градацію слухань: справи до 500 рупій розглядав камасдар, до 3 тис. рупій — субах, до 30 тис. рупій — очільник пранту. Деякими судовими повноваженнями володіли власники джаґірів. Остаточне рішення з кримінальний справ приймав Верховний суд (садр адалат), а смертні вироки скасовував або затверджував особисто магараджа.
Населення
Населення у 1940 році — більш ніж 4 млн осіб. Основними були раджпути і маратхи, інші — афганці, гуджаратці, пенджабці. Як рідну мову 25 % визначали малві (85 % розмовляли), по 18 % — бундела (70 % розмовляли) та урду, 13 % — тонваргарі або західний гінді
Економіка
Основу було землеробство, проте зрошувальні поля становили лише 15 % загальних площ. Більшістю земель володіли магараджа, його родичі (називалися землі халса), храми (девастхан), представники знаті-заміндари (на строк 7—12 років), надавалися джаґіри (пожиттєво). Середні ділянки (танкадари) надавалися заможним селянам, військовикам. Існував інститут оренди (муаджідар)
В господарствах переважно вирощували кукурудзу, пшеницю . тютюн. Існувало олійне, бавовняне, цукрове, опіумне виробництво. добування деревного вугілля й каучуку. Велася розробка корисних копалин, насамперед заліза, слюди, солі, каменю і будівельних матеріалів. Товари переважно відправляли до великих міст Британської Індії, а опіум — до Китаю.
Впроваджено власну валюту анн, що дорівнював 4 пайсам, а той — 3 паям. З початку 1890-х років відбувався перехід на грошову систему Британської Індії, що завершився у 1899 році. У 1862 році впроваджено систему податкових марок: адалаті (в судах), талбана (за послуги), даставезі (звичайні), тамассук та накал тамассук (для паперів, що стосувалися земельних справ та садівництва).
Протягом кінця 1860-х — початку 1870-х відбувається розбудова залізничної мережі: зводяться станції, вокзали, з'єднано Гваліор з Аґрою та Індорською гілкою.
Культура
Правителі та більшість населення (84 %) сповідувало різні форми індуїзму, найвпливовішою з яких був брахманізм. Також існувала мусульманська громада, що становила 6 %, анамісти — 7 %, прихильників джайнізму було 2 %. З огляду на такий стан речей магараджі приділяли більшу увагу зведенню індуїстських храмів. Водночас не перешкоджали мусульманам та джайністам сповідувати свої вірування. Відомими також є палацові комплекси і фортеці Удджайна і Гваліору.
1857 року було відкрито перші приватні школи. У 1891 році їх було вже 143 (більшість безплатні). У 1895 році впроваджено посаду інспектора з освіти. За часів правління Джаяджі Рао в Гваліорі було відкрито школи для вивчення музики (на кшталт консерваторії). Уряд сприяв формуванню власного гваліорського музичного стилю. 1887 році в Гваліорі відкрито медичний інститут. У 1901—1903 роках відкриваються спеціальні школи для дівчат.
Магараджі
- Раноджі Рао (1731—1745)
- Джаяпа Рао (1745—1755)
- Джанкоджі Рао I (1755—1761)
- Не було правителів (1761—1763)
- (1763—1764)
- (1764—1768)
- Махаджі (1768—1794)
- Даулат Рао (1794—1827)
- Джанкоджі Рао II (1827—1843)
- Джаяджі Рао (1843—1886)
- Мадх'я Рао (1886—1925)
- Дживаджі Рао (1925—1947)
Джерела
- The court Fee and Revenue Stamps of the Princely States of India, Adolph Koeppel & Raymon D. Manners, Nova York, 1983.
- André Flicher «Drapeaux et Armoiries des Etats Princiers de l'Empire des Indes», Dreux, 1984.
- Ian Copland: The princes of India in the endgame of empire, 1917—1947 (= Cambridge Studies in Indian History and Society. 2). Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1997, .
- Farooqui, Amar (2011). Sindias and the Raj: Princely Gwalior C. 1800—1850. Primus Books. .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гваліор (князівство) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvaliorske knyazivstvo ग व ल यर र य सत 1731 1948 roki derzhava na pivostrovi Indostan sho utvorilasya vnaslidok rozshirennya Imperiyi Maratha Protyagom 2 yi polovini XVIII st vidbuvalisya sprobi rozshiriti volodinnya sho prizvelo do konfliktiv z magaradzhami Nagpuru ta Indoru a takozh peshvami Vnaslidok vijn z Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu zaznalo porazok vtrativshi znachni teritoriyi U 1818 roci vstanovleno britanskij protektorat U 1948 roci z utvorennya Respubliki Indiya knyazivstvo uvijshlo do shtatu Madh ya Bharat chastina suchasnogo shtatu Madh ya Pradesh ग व ल यर र य सत knyazivstvo Gvalior 1731 1948 Prapor Gerb Gvalihoru istorichni kordoni na karti Stolicya Uddzhajn Gvalior Religiyi induyizm Forma pravlinnya monarhiya magaradzha Ranodzhi Rao Istoriya Zasnovano 1731 Likvidovano 1948 Sogodni ye chastinoyu IndiyaIstoriyaZasnovnikom derzhavi stav marathskij rid Skindiyi predstavniki yakogo vidznachilisya u vijnah Imperiyi Maratha proti dinastiyi Velikih Mogoliv 1731 roku otrimavshi velike misto Uddzhajn Ranodzhi Rao Skindiya zasnuvav napivnezalezhne knyazivstvo v kolishnij mogolskij subi provinciyi Malva Protyagom 1754 1758 rokiv teritoriya knyazivstvo istotno rozshirilosya na pivnich oskilki bulo priyednano oblasti navkolo Deli ta same misto Mathuru a takozh potuzhnu fortecyu Gvalior Skindiyi ogolosili sebe radzhami Vtim uspishne prosuvannya bulo zupineno pislya nishivnoyi porazki ob yednanih vijsk marathiv vid afganciv u 1760 roci v bitvi pri Panipati V rezultati protyagom 1761 1768 roku vlada magaradzhi bula poslablena znovu vstanovleno zverhnist peshv z Puni Vodnochas posililisya vorogi knyazivstva Nagpur Indor radzhputski magaradzhi Lishe zi shodzhennyam na tron u 1768 roci Mahadzhi pochinayetsya vidnovlennya potugi derzhavi provedeno vijskovu administrativnu finansovu ta podatkovi reformi sho prizvelo do posilennya ekonomichnoyi moci pidvishennyu vpravnosti vijsk Protyagom 1770 h rokiv bulo vidnovleno vladu nad Deli a mogolski padishaha faktichno opinilisya v zalezhnosti vid radzhi Uddzhajna potim zahopleno shidnij Pendzhab oblast Satlendzh U 1777 roci ukladeno soyuz z Nanoyu Farnavisom sho ocholyuvav Radi dvanadcyati pri peshvi faktichnij volodar Imperiyi Maratha Poslablennya vladi peshvi borotba za vladu v seredini Imperiyi Maratha prizvela do vtruchannya Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi proti yakoyi pravitel Uddzhajna vistupiv v soyuzi z magaradzheyu Indora V pershij anglo marathskij vijni 1775 1782 roki soyuznikam v cilomu vdalosya vidbiti zazihannya britanciv na rozshirennya vladi v Maharashtri ta Dekkani Za rishennya Salbejskogo dogovoru Uddzhajn otrimuvav ostatochnu nezalezhnist vid peshvi ta titul magaradzhi 1783 stolicyu pereneseno z Uddzhajna do Gvalioru zvidsi v podalshomu derzhava nosilo nazvu Gvaliorskogo knyazivstva Protyagom 1780 h rokiv Gvalior pochinaye zdijsnyuvati aktivnu zovnishnyu politiku bulo priyednano nevelichki knyazivstva Bhopal Datiya Chanderi ostatochno vstanovleno zverhnist nad mogolskim padishahom Vodnochas pochinayutsya zapekli vijni z radzhputami ta afgancyami za povnu vladu nad Malvoyu ta Radzhasthanom sho zavershilasya peremogami 1790 roku koli knyazivstva Marvar i Dzhajpur pislya bitvi pri Patanu viznali zverhnist Gvalioru 1791 roku peremozheno Hajdarabad ta vstanovleno vladu nad znachnoyu chastinoyu Dekkanu V nastupni roki zavdano porazki supernikam magaradzham Indora ta vstanovleno soyuznicki vidnosini z majsurskim volodarem Tipu Sultanom U 1795 1800 rokah vstanovleno kontrol nad uryadom peshvi tobto faktichno Gvalior ocholiv Imperiyu Maratha Vtim ce viklikalo sprotiv magaradzhiv Indora vnaslidok chogo spalahnula vijna 1800 1802 rokiv u yakij Gvalior zaznav porazki Za pidsumkami dogovoru vijska magaradzhi zalishili Punu ta znachnu teritoriyu Maharashtri V konflikti v Imperiyi Maratha 1802 roku vtrutilasya Britanska Ost Indska kompaniya sho prizvelo do Drugoyi anglo marathskoyi vijni v yakij marathi diyali v soyuzi Prote neuzgodzhenist Gvaliora z magaradzhami Indora ta Nagpuru prizvelo do porazki 1805 roku Za rezultatami mirnoyi ugodi Gvalior vtrativ Shidnij Pendzhab mista Deli Agru Bharuch ta Ahmednagar chastinu Bundelkhandu zemli v Gudzharati a takozh vpliv na mogolskogo padishaha U 1816 roci rozpochalasya vijna proti pindari kolishnih najmanciv marathiv yakih dovelosya zvilniti cherez brak koshtiv Nezmozi yim protidiyati Gvalior zvernuvsya po dopomogu do britanciv yaki 1817 roku zmusili uklasti mirnu ugodu Tomu u tretij vijni marathiv z Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu Gvalior ne brav uchast U 1818 roci bulo pidpisano subsidiarnij dogovir ta viznano protektorat britanciv Protyagom 1820 1830 h rokiv Gvalior zberigaye virnist Britanskij Ost Indskij kompaniyi ne namagayuchis protidiyati zagarbnikam U 1843 roci pislya pererivannya pryamoyi liniyi spadkovosti vladi vidpovidno do Doktrini vimorochnih volodin planuvalosya konfiskuvati knyazivstvo Gvalior sho viklikalo potuzhnij sprotiv miscevoyi znati ta naselennya Rozglyad ciyeyi spravi trivav dosit dovgo Pid chas Sipajskogo povstannya 1857 1858 rokiv magaradzha Gvalioru ne zatverdzhenij britanskoyu vladoyu mav namir priyednatisya do povstalih Zanepokoyeni takoyu obstavinoyu z oglyadu na znachni vijskovi sili ta forteci Gvaliorskogo knyazivstva britanci zatverdili magaradzhu na troni sho zumovilo perehid Gvalioru na bik kolonizatoriv ta uchast u pridushenni povstannya sipayiv Za chasiv Britanskoyi Indiyi knyazivstvo Gvalior zalishaalasya virnim britanskomu uryadu Vtim lishe u 1885 roci bulo vivedeno britanski vijska z fortu Gvalior v obmin na misto Dzhansi Togo zh roku vidkrito vlasnu poshtovu sluzhbu a z 1903 roku pochavsya vipusk gvaliorskih marok trivav do 1950 roku U 1880 h rokah rozpochato budivnictvo likaren vzhe u 1887 roci voni buli rozrahovani na 380 paciyentiv Z pochatku XX st vprovadzheno vsebichnu vakcinaciyu U 1895 roci vidano Kodeks zakoniv sho gruntuvavsya na britanskomu pravi U 1900 roci pid chas povstannya iheuanej v Kitayi Gvalior nadav finansovu ta vijskovu dopomogu britancyam dlya pridushennya povstannya U 1947 roci knyazivstvo bulo priyednano do Indijskogo Soyuzu U 1948 roci zovsim likvidovano stalo chastinoyu shtatu Madh ya Bharat a ostannij magaradzha Gvalioru Dzhivadzhi Rao jogo pershim gubernatorom Derzhavnij ustrijMagaradzha mav povnu politichnu vijskovu ta sudovu vladu Jomu pidporyadkovuvalasya rada ministriv pridvornij sadr yakih priznachav sam pravitel sho buv golovoyu sadru Osnovnimi vidomstvami buli vijska finansi podatkova zemelnih resursiv lisovogo gospodarstva poshtova sluzhba mitnicya gromadskih robit Rishennya gotuvali specialni sekretari a pidpisuvav magaradzha V chasi malolitstva stvoryuvalasya regentska rada Z potraplyannyam u zalezhnist vid Velikoyi Britaniyi magaradzha pozbavivsya prav na zovnishni vidnositi takozh obmezhuvalasya jogo vijskova ta podatkova politika Natomist otrimav pochesne pravo na 21 garmatnij postril V chasi britanskogo protektora plosha knyazivstva skladala 64 856 km Administrativno podilyalosya na 2 veliki provinciyi pranti pivnichnij Gvalior i Malva Nimi keruvali rodichi magaradzhi v Malvi vin mav posadu sar subah Pranti v svoyu chergu podilyalisya na oblasti zili v Pivnichnomu Gvaliori 7 Malvi 4 na choli yakih stoyav specialnij posadovec subah sho priznachavsya takozh magaradzheyu Zila v svoyu chergu podilyalasya na rajoni pargani pid uryaduvannya kamasdara sho skladalisya z patvari dekilka velikih sil yakimi keruvav munsif Najmenshoyu odiniceyu bulo selo Zagalom bulo 24 mista Aristokrati ta misceva znat mali v svoyemu rozporyadzhenni zemelni volodinnya takuri i divani za yaki vidpovidala lishe pered magaradzheyu z 1860 h rokiv britanskim rezidentom U 1844 roci bulo stvoreno vishij sud nuzur adalat yakij keruvav derzhavnij sekretar mama sahib ta golovnij suddya Gvalioru U 1853 roci utvoreno civilnu ta kriminalnu palati U 1888 roci sudovi funkciyi na miscyah peredano kamasdaram golovam parganiv Nezabarom viznacheno gradaciyu sluhan spravi do 500 rupij rozglyadav kamasdar do 3 tis rupij subah do 30 tis rupij ochilnik prantu Deyakimi sudovimi povnovazhennyami volodili vlasniki dzhagiriv Ostatochne rishennya z kriminalnij sprav prijmav Verhovnij sud sadr adalat a smertni viroki skasovuvav abo zatverdzhuvav osobisto magaradzha NaselennyaNaselennya u 1940 roci bilsh nizh 4 mln osib Osnovnimi buli radzhputi i marathi inshi afganci gudzharatci pendzhabci Yak ridnu movu 25 viznachali malvi 85 rozmovlyali po 18 bundela 70 rozmovlyali ta urdu 13 tonvargari abo zahidnij gindiEkonomikaOsnovu bulo zemlerobstvo prote zroshuvalni polya stanovili lishe 15 zagalnih plosh Bilshistyu zemel volodili magaradzha jogo rodichi nazivalisya zemli halsa hrami devasthan predstavniki znati zamindari na strok 7 12 rokiv nadavalisya dzhagiri pozhittyevo Seredni dilyanki tankadari nadavalisya zamozhnim selyanam vijskovikam Isnuvav institut orendi muadzhidar V gospodarstvah perevazhno viroshuvali kukurudzu pshenicyu tyutyun Isnuvalo olijne bavovnyane cukrove opiumne virobnictvo dobuvannya derevnogo vugillya j kauchuku Velasya rozrobka korisnih kopalin nasampered zaliza slyudi soli kamenyu i budivelnih materialiv Tovari perevazhno vidpravlyali do velikih mist Britanskoyi Indiyi a opium do Kitayu Vprovadzheno vlasnu valyutu ann sho dorivnyuvav 4 pajsam a toj 3 payam Z pochatku 1890 h rokiv vidbuvavsya perehid na groshovu sistemu Britanskoyi Indiyi sho zavershivsya u 1899 roci U 1862 roci vprovadzheno sistemu podatkovih marok adalati v sudah talbana za poslugi dastavezi zvichajni tamassuk ta nakal tamassuk dlya paperiv sho stosuvalisya zemelnih sprav ta sadivnictva Protyagom kincya 1860 h pochatku 1870 h vidbuvayetsya rozbudova zaliznichnoyi merezhi zvodyatsya stanciyi vokzali z yednano Gvalior z Agroyu ta Indorskoyu gilkoyu KulturaPraviteli ta bilshist naselennya 84 spoviduvalo rizni formi induyizmu najvplivovishoyu z yakih buv brahmanizm Takozh isnuvala musulmanska gromada sho stanovila 6 anamisti 7 prihilnikiv dzhajnizmu bulo 2 Z oglyadu na takij stan rechej magaradzhi pridilyali bilshu uvagu zvedennyu induyistskih hramiv Vodnochas ne pereshkodzhali musulmanam ta dzhajnistam spoviduvati svoyi viruvannya Vidomimi takozh ye palacovi kompleksi i forteci Uddzhajna i Gvalioru 1857 roku bulo vidkrito pershi privatni shkoli U 1891 roci yih bulo vzhe 143 bilshist bezplatni U 1895 roci vprovadzheno posadu inspektora z osviti Za chasiv pravlinnya Dzhayadzhi Rao v Gvaliori bulo vidkrito shkoli dlya vivchennya muziki na kshtalt konservatoriyi Uryad spriyav formuvannyu vlasnogo gvaliorskogo muzichnogo stilyu 1887 roci v Gvaliori vidkrito medichnij institut U 1901 1903 rokah vidkrivayutsya specialni shkoli dlya divchat MagaradzhiRanodzhi Rao 1731 1745 Dzhayapa Rao 1745 1755 Dzhankodzhi Rao I 1755 1761 Ne bulo praviteliv 1761 1763 1763 1764 1764 1768 Mahadzhi 1768 1794 Daulat Rao 1794 1827 Dzhankodzhi Rao II 1827 1843 Dzhayadzhi Rao 1843 1886 Madh ya Rao 1886 1925 Dzhivadzhi Rao 1925 1947 DzherelaThe court Fee and Revenue Stamps of the Princely States of India Adolph Koeppel amp Raymon D Manners Nova York 1983 Andre Flicher Drapeaux et Armoiries des Etats Princiers de l Empire des Indes Dreux 1984 Ian Copland The princes of India in the endgame of empire 1917 1947 Cambridge Studies in Indian History and Society 2 Cambridge University Press Cambridge u a 1997 ISBN 0 521 57179 0 Farooqui Amar 2011 Sindias and the Raj Princely Gwalior C 1800 1850 Primus Books ISBN 9789380607085 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gvalior knyazivstvo