Петро́ Конаше́вич-Сагайда́чний (близько 1582, Кульчиці, нині село Самбірського району Львівської області — 10 квітня (20 квітня) 1622, Київ) — запорозький полководець і політичний діяч, православний шляхтич гербу Побуг, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл.
Петро Конашевич-Сагайдачний | |
---|---|
Портрет, написаний Гаврилом Васьком між 1840 і 1860 роками, експозиція Національного музею історії України | |
Гетьман Війська Запорозького | |
1616 — 1617 | |
Попередник | Василь Стрілковський |
Наступник | Дмитро Барабаш |
Гетьман Війська Запорозького | |
1617 — 1619 | |
Попередник | Дмитро Барабаш |
Наступник | Дмитро Барабаш |
Гетьман Війська Запорозького | |
1619 | |
Попередник | Дмитро Барабаш |
Наступник | Яків Бородавка-Нерода |
Гетьман Війська Запорозького | |
1620 | |
Попередник | Яків Бородавка-Нерода |
Наступник | Яків Бородавка-Нерода |
Гетьман Війська Запорозького | |
1621 — 1622 | |
Попередник | Яків Бородавка-Нерода |
Наступник | Оліфер Голуб |
Народився | близько 1582 Кульниці, Руське воєводство, Річ Посполита |
Помер | 20 квітня 1622 (39 років) Київ, Київське воєводство, Річ Посполита |
Відомий як | дипломат, офіцер, політик |
Підданство | Річ Посполита |
Alma mater | історія Острозької академії |
У шлюбі з | Анастасія Повченська |
Діти | Лукаш |
Професія | військовий |
Звання | гетьман Війська Запорозького |
Релігія | православний |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Канонізований ПЦУ як святий у лику благовірний гетьман.
Молоді роки
Петро Конашевич народився в селі Кульчиці Перемишльської землі Руського воєводства (нині Самбірського району Львівської області) у православній родині, що належала до дрібної шляхти. На підставі збереженого поминального запису роду Сагайдачного, історики припускають, що батька Сагайдачного звали Кононом (себто Конашем), по смерті якого мати прийняла чернечий постриг («інокиня Мокрина»). Єлисей, котрий згадується з прізвищем , це, ймовірно, дід Сагайдачного по матері.
Через відсутність прямих писемних джерел достеменно не відомо, коли саме народився Петро Конашевич. Олена Апанович вказує на 1577—1578 роки, а Петро Сас — дату близько 1582 року. На підставі припущення, що в ті часи дітей, зазвичай, називали на честь святого із днем якого була близька дата народження, то Сагайдачний орієнтовно народився близько 29 червня (9 липня) 1582, на свято апостолів Петра і Павла. 2010 року на державному рівні відзначалось 440-річчя з дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.
Згідно з сучасними припущеннями, протягом 1589—1592 років здобував початкову освіту у Самборі. З 1592 по 1598 роки навчався в Острозькій школі на Волині, що в той час переживала період розквіту і де працювали прекрасно підготовлені викладачі. Протягом 1594—1600 років ректором, а також викладачем грецької мови був Кирило Лукаріс, потім Александрійський та Константинопольський патріарх.
Місто Острог було великим православним культурно-ідеологічним центром, в якому з'явилось багато творів, спрямованих проти католицизму та унії. Інтелектуальна та ідейна атмосфера Острога сформували переконання та політичні погляди Сагайдачного як ревного поборника православ'я, який усе життя послідовно відстоював права та інтереси своєї Церкви.
Під час навчання Сагайдачний написав твір «Пояснення про унію», в якому виступив на захист православної віри. Цей твір було високо оцінено сучасниками, зокрема, литовським канцлером Левом Сапегою, який назвав працю у своєму листі до Йосафата Кунцевича «найдорогоціннішою».
За твердженням Володимира Антоновича, після випуску Сагайдачний переїхав до Львова, згодом — до Києва, де працював домашнім вчителем, також помічником київського земського судді Яна Аксака. П. Сас припускає, що під час навчання в Острозькій школі Сагайдачний визначався із приєднанням до запорожців.
Вступ до Війська Запорозького. Морські походи козаків
Наприкінці 1590-х — початку 1620-х років основна діяльність запорозького козацтва здійснювалася збройним шляхом — «шаблею» і спрямовувалася на здобуття козаками засобів для свого матеріального існування. Зводилась в першу чергу до військового найманства, самочинних постоїв і контрибуцій, також захоплення у ворогів військових трофеїв, матеріальних цінностей, полонених, нападів на купецькі кораблі та посольські валки тощо. Захоплені під час здобичницьких експедицій воєнні трофеї, в тому числі гармати, коштовності, а також багаті полонені давали козакам можливість добре озброюватись й виступати потужною військовою силою. Об'єктом здобичницьких нападів запорожців була Османська імперія та її васали, а в окремі періоди — Московія. Свою діяльність запорожці обґрунтовували в першу чергу захистом рідної землі від ворога, який здійснювався у формі випереджувальних ударів по його території та визволенням з неволі християнських бранців.
Наприкінці XVI сторіччя, очевидно, в другій половині 1598 року, Конашевич приєднався до Війська Запорозького. З «Віршів» Касіяна Саковича відомо, що Конашевич тривалий час перебував серед запорожців, здобуваючи своєю відвагою та розумом авторитет. Саме на Запоріжжі Конашевича як вправного лучника починають називати «Сагайдачним». Прізвисько «Сагайдачний» було досить поширеним серед козаків у середині XVII сторіччя, особливо на Подніпров'ї та Брацлавщині. Озброєний сагайдаком, добре натренований лучник за хвилину міг випустити від восьми до дванадцяти стріл, які летіли іноді за 500 кроків.
Участь у походах до Валахії та Лівонії
Восени 1600 року великий коронний гетьман Ян Замойський організував молдавсько-волоську військову кампанію, до якої долучилися й декілька тисяч козаків під проводом Гаврила Крутневича. Метою цієї кампанії була підтримка Єремії Могили (дядька Петра Могили) та відновлення впливів Речі Посполитої у Молдавії, оскільки у травні нею оволодів волоський господар Михайло Хоробрий. У цьому поході як козак брав участь Сагайдачний. 28 жовтня 1600 року у битві під селом Буків на Волощині об'єднані королівсько-козацькі війська завдали поразки Михаю Хороброму.
На початку 1601 року король Речі Посполитої Сигізмунд III Ваза оголосив про приєднання до Речі Посполитої Естонії, котра до цього належала Швеції. На заклик короля відгукнулись запорозькі козаки, що протягом 1601—1602 років брали участь у воєнних діях польсько-шведської війни. Серед інших козаків — Сагайдачний, що був під керівництвом спершу Самійла Кішки, з початку 1602-го Гаврила Крутневича.
Козацьке військо було самостійною, окремою за своєю структурою та організацією армією. Загальна чисельність бойового складу нараховувала 2032 вояки; 100—200 вільнонайманих селян перебувало при обозі. Військо формувалося з чотирьох полків по 500 осіб, артилерії та обозу. Керівник кампанії Ян Замойський поклав на запорожців функції розвідки та забезпечення безпечної зони навколо основного королівського війська. Попри військові успіхи, кампанія виявилася дуже затратною для скарбниці Речі Посполитої. Бракувало грошей на виплату воякам, не вистачало теплого одягу, харчів, боєприпасів, корму для коней. Війна затягувалася, i вона бачилася козакам абсолютно безперспективною. У перших числах вересня 1602 року запорожці рушили до України, переобтяжені здобиччю, пораненими та хворими вояками. При поверненні додому, відчуваючи свою силу та безпорадність коронного уряду, козаки вдалися до грабунків та помстилися шляхті й міщанам Полоцька та Вітебська, котрі допомагали каральним військам придушувати повстання Северина Наливайка. 1603 року козацьке військо повернулося до України.
Морські походи запорожців
Період з 1603 по 1614 рік, через відсутність збережених перевірених письменних джерел, вважають «темним» періодом у життєписі Сагайдачного. Очевидно, що на той час він брав активну участь у козацьких морських та сухопутних походах проти османів та татар. Лише за таких умов йому могли довірити гетьманську булаву під час походу на Кафу в 1616 році. На початку XVII сторіччя козацьке воєнне здобичництво набуло значення важливого геополітичного фактора в басейні Чорного моря. По-перше, воно спричиняло постійну напруженість у польсько-османських відносинах. По-друге, напади запорожців завдавали колосальних економічних втрат Османській імперії, зменшували її воєнну могутність, а також справляли стримувальний вплив на татар, оскільки обмежували їхні можливості у спустошенні українських земель. Свої морські походи запорожці здійснювали під політичними гаслами боротьби з ворогами Святого Хреста, і головним їхнім об'єктом були багаті османські й татарські міста. Вони атакували декілька фортець одночасно, але основний удар був спрямований по головній цілі походу, при цьому намагалися знищити османський флот у портах і на морі.
Одним з таких походів, що приписують Сагайдачному, став морський похід на Варну влітку 1606 року. Під час цього походу козаки здобули фортецю, що до того вважалася неприступною. Штурм Варни завершився знищенням всіх берегових укріплень та османських кораблів, які стояли на рейді. Результатом битви стало визволення кілька тисяч полонених, запорожці захопили значні трофеї та 10 османських галер із вантажем та екіпажем. Через цей похід султан видав наказ перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом і заблокувати козаків, проте ці заходи виявилися неефективними.
1607 року запорожці провели великий похід на Кримське ханство, під час якого захопили та спалили Перекоп та Очаків. 1608 — на початку 1609 року Сагайдачний здійснив морський похід на 16 човнах-«чайках» у гирло Дунаю, під час якого було здійснено напад на Кілію, Білгород та Ізмаїл. 1612 року козацька флотилія у складі 60 чайок здійснила вдалі походи на ворожі укріплення — Гьозлів, Бабадаг, Варну і Месембрій.
1613 року козаки здійснили два походи на османське узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили османську флотилію та захопили шість османських галер.
У серпні 1614 року запорожці на 40-ка чайках подалися до берегів Османської імперії: захопили Трапезунд, узяли в облогу Сіноп, оволоділи замком, вибили гарнізон і знищили весь флот галер і галеонів, які стояли на рейді.
1615 року 80 козацьких чайок підійшли до Константинополя, де спалили вщент гавані Мізевні та Архіокі разом із флотом, що перебував там. Османський султан послав навздогін за козаками цілу флотилію. Проте в морських битвах біля острова Зміїний та під Очаковом османську флотилію було розгромлено, а козаки взяли в полон османського адмірала Алі-пашу.
Отримання гетьманської булави. Взяття Кафи
У лютому 1615 року Конашевич вже був впливовим козацьким полковником, що мав у своєму підпорядкуванні загін чисельністю до 3000 козаків. Це відомо з листа Лукаша Сапеги, що скаржився своєму братові Леву на Сагайдачного, який перебував на Київщині та не захотів прийти на допомогу підрозділам Речі Посполитої і наказав своїм козакам відступити. Як вказував Лукаш Сапега, Сагайдачний хотів за допомогою татар витіснити жовнірів з України, бо козаки відчували до них ненависть.
Навесні 1616 року запорозьким гетьманом був Василь Стрілковський. Приблизно наприкінці квітня — на початку травня запорожці здійснили похід на османські міста. Під час цього успішного походу було взято міста Варну та Місіврі. Османський флот, висланий наздогін, було розбито біля гирла Дунаю. У червні або на початку липня 1616 року відбулась зміна гетьмана: Гетьманом Війська Запорозького було проголошено Сагайдачного. Причиною його обрання могла стати обіцянка організації більшого походу, ніж того, що був навесні.
Битва за Кафу
Невдовзі після обрання гетьманом Сагайдачний підготував похід до неприступної османської фортеці Кафи (сучасна Феодосія), що була головним невільничим ринком у Криму. Османи, які ще не оговтались від нещодавньої атаки козаків на міста Румелійського узбережжя, не очікували такого швидкого нападу на добре укріплену фортецю. Кафа була великим та багатим містом, населення якого налічувало від 70 до 100 тисяч мешканців. Кафська фортеця мала міцні оборонні укріплення: 13-метрові зовнішні стіни завдовжки понад 5 км. Гарнізон міста складався з 3 яничарських . Комендант фортеці мав у своєму розпорядженні близько 300 вояків, ще 200 солдатів були в підпорядкуванні капудана — командира воєнно-морських сил.
У липні 1616 року гетьман разом із 6-ма тисячами козаків на 120—150 чайках вирушив у морський похід. На виході з Дніпра в Дніпровсько-Бузькому лимані козаки зустріли ескадру османських галер, яку розгромили та захопили близько половини суден. Аби ввести османів в оману щодо своїх подальших дій, Сагайдачний наказав частині війська демонстративно повернутись на Січ із захопленою здобиччю. З рештою війська близько тижня переховувався поблизу Очакова. Приспавши пильність ворога, козаки продовжили свій похід.
22 липня 1616 року Конашевич разом із 4000 козаків прибув до міста. Уночі козаки висадилися на берег і підійшли до воріт Кафи. Відволікши вартових, козаки перебралися через мури фортеці та відкрили ворота міста. Раптовим нападом вони захопили міську цитадель і взялися грабувати місто та звільняти християнських невільників. Аби забрати якнайбільше бранців на свої чайки, козаки викинули чималу частину захопленого добра, тим самим підтвердивши свою обітницю визволяти з неволі християн, яку давали перед своїми походами.
Звістка про взяття запорожцями Кафи здійняла переполох у Бахчисараї, хан Джанібек-Ґерай рятувався втечею до фортеці Чуфут-Кале. Одночасно хан вислав наявні війська на узбережжя Криму, аби не дати козакам висадитися на сушу. Проте козаки розбили військо, що стояло їм на заваді, поновили запаси прісної води та спалили кілька поселень. Після цього запорожці без сутичок повернулися на Січ.
Переможний похід на Кафу, що мав виразний визвольний характер, набув значного розголосу не тільки в Україні. Пізніше Касіян Сакович возвеличив цей подвиг Сагайдачного та його козаків у своїх «Віршах». Цей опис набув героїчного значення в історичній пам'яті українців.
Після цієї перемоги Сагайдачний атакував Стамбул. «Козаки, — свідчить османська архівна хроніка, — увійшли до Стамбула, убили 5 чи 6 тисяч османів, захопили велику кількість полонених і спалили половину міста». Вже біля Січі, в протоці Кінські води, козацька флотилія зустрілася з посланою навздогін ескадрою адмірала Ібрагім-паші. Протягом короткої, проте жорстокої битви козаки розгромили османського адмірала. Після повернення, козаки продовжували атакувати османські фортеці. За свідченням сучасників, козаки контролювали навігацію між Босфором і Дніпрово-Бузьким лиманом. Як вказував відомий італійський мандрівник П'єтро делла Валле у травні 1618 року: «Турки не мають на Чорному морі жодного місця, яке б не взяли і не сплюндрували козаки. В усякому разі вони сьогодні на Чорному морі така значна сила, що, якщо докладуть більше енергії, будуть повністю його контролювати».
Перше позбавлення гетьманства
Влітку 1616 року сейм Речі Посполитої ухвалив рішення продовжити війну з Московією. Для цього збирали 10-тисячну армію, з якою королевич Владислав мав вирушити до Москви. На сеймі було вирішено виділити запорожцям 20 тисяч злотих, аби залучити їх до цього походу. Переговори з козаками проводив литовський канцлер Лев Сапега. Сагайдачний підтримав це рішення, і вже в січні 1617 року частини запорожців захопили Оскол та спробували захопити Воронеж. Проте царські війська змогли витіснити запорожців із московської території.
Наприкінці 1616 року влада Речі Посполитої ухвалила рішення утворити урядову комісію для переговорів із запорожцями, метою яких була заборона морських походів проти Османської імперії. Засідання комісії призначили на 1 березня 1617 року в Києві.
Невдалий похід на Московщину, а також несприйняття козаками урядової комісії призвело до зростання невдоволення політикою Сагайдачного. На початку 1617 року козаки обрали гетьманом Дмитра Барабаша. Він зірвав проведення комісії в Києві, а вже у квітні організував великий морський похід проти османів за участю 150 чайок.
Успішні дії запорожців розлютили османського султана. На початку серпня 1617 року османський військовий флот досяг Запорозької Січі, проте на той час там було лише кілька десятків козаків. Тим часом каральні сухопутні війська під командуванням Іскандера-паші рушили на територію Речі Посполитої. На березі Дністра поблизу містечок Буші і Яруги вони зустріли королівське військо під командуванням Станіслава Жолкевського. Бажаючи уникнути битви, 23 вересня сторони уклали мирний договір, одним із пунктів якого була заборона запорожцям виходити з Дніпра в Чорне море. Невдовзі коронний гетьман написав запорожцям листа, аби вони прислали своїх представників до Паволочі, що на річці Роставиці.
До Паволочі С. Жолкевський вирушив із коронним військом. Проте запорожці теж направили туди не лише своїх представників, але й сильну армію. Коронний гетьман відступив, чекаючи на підкріплення. Переговори розпочались 28 жовтня в урочищі Суха Вільшанка. Комісари оголосили, що уряд згоден щороку виплачувати Війську Запорозькому 10 тисяч злотих та 700 сувоїв сукна. Натомість поляки вимагали скоротити чисельність запорожців, а також щоб запорозького гетьмана призначав король. Ці переговори спричинили бунт серед козаків, Барабашу пригадали, що через його необачність османські війська напали на Запорозьку Січ. Наприкінці жовтня запорожці скинули Барабаша з гетьманства і вдруге обрали своїм гетьманом Сагайдачного.
Повернення Сагайдачного. Формування антитурецького альянсу
У проміжку між 28 та 31 жовтня 1617 року Конашевич знову повернувся для ведення переговорів з урядовими комісарами Корони. Він відкинув антикозацький проєкт угоди С. Жолкевського, при цьому вніс у текст Вільшанської угоди 1617 року пункти, що були сприятливіші для козаків. Попри те, що Сагайдачний підкорився волі короля і пообіцяв не здійснювати морських нападів на османські міста, сейм Речі Посполитої не схвалив цю угоду.
У 1617—1618 роках запорожці укладають союзний договір із грузинським князем (Меґрелії, або Гурії) про захист торговельних суден. Навесні 1618 року запорожці активізують дипломатичні зусилля для спільної боротьби проти Османської імперії. На початку березня 1618 року Сагайдачний відправив посольство до перського шаха з метою заручитись його підтримкою у війні проти Османської імперії. Проте через зраду імеретинського князя посольство не досягло своєї мети.
У квітні 1618 року у Варшаві посли Війська Запорозького загалом погодили антиосманський план перського шаха Аббаса I Великого щодо переселення 10—12 тисяч козаків у чорноморський порт Яні (можливо при гирлі річки Трабзон).
7 квітня в столиці Речі Посполитої запорозькі посли на чолі з Дмитром Отрохимовичем підписали угоду з Олівером де Марконом (представником герцога , який згодом став одним із засновників нового лицарського ордену під назвою Ліга християнської міліції). Згідно з цією угодою, Олівер де Маркон став повіреним запорожців у справі залучення їх до хрестового походу проти Османської імперії, що його намагався організувати герцог де Невер. Запорозькі посли пообіцяли виставити на цю війну разом зі своїми союзниками (можливо, донськими козаками) 60-тисячне військо. До цієї ліги належали Папа Римський (на той час — Павло V), німецький імператор, королі Іспанії, Англії, Речі Посполитої та Франції. Участь у цих переговорах свідчила про воєнно-політичну вагу Війська Запорозького в тогочасній європейській політиці.
Похід 1618 року на Москву
Передумови та організація походу
На початку квітня 1617 року королевич Владислав вирушив із Варшави в похід до Москви з метою отримати корону московського царя, якою на той час володів обраний 21 лютого 1613 року Земським Собором Михайло Романов — перший московський цар з династії Романових. Наприкінці вересня під Смоленськом військо королевича об'єдналося з армією Яна Кароля Ходкевича. Навесні коронне військо Речі Посполитої на чолі з королевичем Владиславом підійшло до м. Вязьми й поставило табір, очікуючи підходу підкріплень. Проте ані вояків, ані грошей не надійшло, тому більшість жовнірів залишила табір. Аби врятувати королевича й виправити ситуацію, уряд Речі Посполитої звернувся по допомогу до Війська Запорозького. У березні 1618 року дванадцять запорозьких сотників зустрілися з королевичем Владиславом і пообіцяли привести йому 20-тисячне військо.
Умови для участі військ Сагайдачного в поході були такими:
- Розширення козацької території в Речі Посполитій;
- Свобода православної віри в Україні;
- Збільшення реєстрового козацького війська;
- Визнання Річчю Посполитою адміністративної та судової автономії України.
Ситуація, у якій опинився Сигізмунд III, була складною, тому він пообіцяв виконати ці умови. Сагайдачному відправили клейноди — булаву, бунчук, печать і прапор.
Підготовку до московського походу обговорювали на двох загальних радах у червні 1618 року. На цих переговорах козаки, зокрема, вимагали припинити утиски православного населення. Після переговорів українське командування під керівництвом гетьмана Сагайдачного розробило план майбутнього походу. Оскільки, за донесеннями козацької розвідки, більшість московських військ була націлена на смоленський напрямок, Сагайдачний відкинув план Речі Посполитої, який передбачав рух козаків від Смоленська до Вязьми, натомість обравши шлях від Путивля прямо на Москву. Задля збереження таємниці гетьман не повідомив сторону Речі Посполитої про свій план. Крім того, козаки провели операцію з відвернення уваги московських воєвод від південного кордону.
Шлях до Москви
У другій половині червня 1618 року 6 полків 20-тисячного козацького війська під проводом Конашевича вирушили до Москви. Зі собою запорожці взяли 17 гармат невеликого калібру, а решту артилерії, аби не уповільнювати рух, залишили в Києві. Після переправи через Дніпро військо Сагайдачного вийшло на Муравський шлях, що вів від Криму лівобережжям Дніпра в напрямку Тули.
7 липня козаки підійшли під одне з найбільш укріплених міст на півдні Московщини — Лівни. Результатом несподіваної атаки запорожців стало захоплення міста ще до першої години дня. У полон потрапив воєвода Микита Черкаський, інший воєвода, Петро Данілов, загинув під час бою. Захопивши лівенську фортецю, запорожці знищили всіх оборонців. Після оволодіння містом запорожці розташувались у його посаді, а 10 липня продовжили шлях.
16 липня запорожці підійшли під Єлець — добре укріплену фортецю, розташовану за кілька десятків кілометрів на північний схід. Обороною міста керував воєвода Андрій Полєв, що мав у своєму розпорядженні до 7 тисяч ратників (близько 2000 власного гарнізону та військо мценського воєводи). Розуміючи, що облога міста може тривати доволі довго, Сагайдачний використав хитрість. Більшу частину свого війська він заховав у лісі, а з невеликою частиною підійшов під місто. Єлецькі воєводи Іван Хрущов і Андрій Полєв, побачивши це, наказали своєму війську вийти за мури й почали переслідування козаків. Тим часом основні козацькі війська виступили з укриття і вщент розбили московське військо. Протягом наступної ночі козаки штурмували фортецю із залишками московського війська й після трьох атак увірвалися за мури та захопили фортецю. Відтак єлецькі священники попросили запорожців не руйнувати місто, запропонувавши натомість видати царського посланника С. Хрущова разом із скарбницею (30 тисяч рублів, призначених для підкупу кримського хана). Козаки прийняли капітуляцію і відправили невеликий загін для проведення арештів та реквізиції.
Наприкінці липня — початку серпня Сагайдачний відправив полковника Михайла Дорошенка на чолі 10-тисячного загону у рейд по Рязанщині. Його війська захопили міста Лебедян, Скопин, Данков, . На початку серпня цей загін спалив посад Переяславля-Рязанського. При поверненні до військ Сагайдачного були захоплені , та Шацьк.
Об'єднавши власні сили й визначивши через посланців місце зустрічі українського та військ Речі Посполитої у Тушині, український гетьман продовжив похід. Загін з 1000 вершників на чолі з полковником Милосним був направлений до добре укріпленої фортеці — Михайлова. Під Михайловим козаки зазнали невдачі. Запорожці мали в ніч з 21 на 22 серпня захопити місто, проте через погану погоду дісталися міста лише 22 серпня. За цей час до міста підійшло підкріплення, і план раптової атаки зірвався. Сагайдачний з головним військом прибув під фортецю 26 серпня і був змушений перейти до звичної облоги. Після двох спроб захопити місто штурмом 7 вересня Конашевич вимушений був полишити облогу, аби встигнути на з'єднання із королевичем Владиславом біля Москви.
Після невдалої облоги Михайлова Сагайдачний направив близько 2000 козаків під проводом Федора Бориспільця на близькі підступи Москви з півдня — у Мещерські краї. Одним із завдань цього маневру було відвернути увагу противника від запланованого форсування Оки на північ від Михайлова основним козацьким військом. Загони Федора Бориспільця захопили міста Касимов, Казар, Романов.
Навперейми козакам цар Михайло Романов направив 7-тисячне військо під керівництвом Дмитра Пожарського та князя . Це військо мусило завадити переправитись запорожцям через р. Оку і зупинити його просування до Москви. Проте під час походу захворів Д. Пожарський, і все керівництво царським військом взяв на себе воєвода Г. Волконський. Він намагався перешкодити гетьманові переправитися через Оку поблизу Коломни.
9 вересня Сагайдачний переправив через Оку розвідувальний загін козаків чисельністю близько 400 осіб. Переправу здійснено в районі сучасного , за 30 км на південний схід від Коломни. Отримавши цю інформацію, гетьман вирішив йти основними силами під добре укріплену фортецю Зарайськ, а деяких полковників направив здобувати Каширу. Перші бойові сутички поблизу Зарайська відбулись 11 вересня, коли авангард запорожців розбив загін московських вояків, і козаки навіть змогли увірватись до міського острогу. Проте цих сил не вистачило, аби закріпити успіх, і Зарайськ встояв. 12 вересня Сагайдачний отримав листа від королевича Владислава, в котрому той вказував, що вирушає з-під Можайська під Москву, і наказував гетьману негайно виступати, аби прибути в район Симонового монастиря. Наступного дня було скликано козацьку раду, де вирішили розпочати 14 вересня виступ до Москви, не чекаючи повернення Федора Бориспольця. Також козаки вирішили скасувати штурм Кашири та зосередитись на підготовці переправи поблизу Зарайська. Протягом 15—16 вересня запорожці проводили облогу Зарайська, одночасно концентруючи війська поблизу впадіння Осетра в річку Оку та готуючись до переправи.
15 вересня цар Михайло Романов наказав Г. Волконському в жодному разі не дати війську Сагайдачного переправитись через р. Оку, а при спробі переправи — відкинути їх. 16 вересня перші 400 козаків-піхотинців сіли на човни для переправи. Тим часом, для завади переправі, до місця висадки вирушив Г. Волконський разом зі своїм військом. Проте вже до кінця дня близько тисячі запорожців висадились вище та нижче того місця, де стояло військо московського воєводи. Отримавши відомості про це, Волконський почав поспішно відступати до Коломни. Його військо вразило дезертирство, від нього втекли загони московських козаків та астраханські татари. Зважаючи на це, Волконський вирішив — разом із військом покинути Коломну, після чого спішно вирушив до с. Гжель на відстані 65 км від Коломни. Упродовж наступних декількох днів, не зустрічаючи опору від деморалізованого московського війська, Сагайдачний із мінімальними втратами здійснив переправу через р. Оку.
Невдовзі після здійснення переправи козацькі війська стали табором поблизу , звідти 24 вересня Сагайдачний пише листа Владиславу, в якому повідомляє, що відправляє своїх послів — полковників Михайла Дорошенка та Богдана Коншу із завданням точно визначити час та місце приходу під Москву. 28 вересня посли прибули у Звенигород і під час переговорів із командуванням Речі Посполитої дійшли згоди, що з'єднання військ відбудеться 3 жовтня у селищі Тушино. Проте в Сагайдачного були свої плани: аби убезпечити свої тили, він організовує ряд атак на московські війська, що розташовувались поблизу Коломни, при цьому 3 жовтня полк Ф. Пирського атакував саме місто і козаки навіть увірвались на територію посаду.
6 жовтня військо на чолі з П. Сагайдачним вирушило Каширським шляхом у бік Москви. У районі Донського монастиря їм заступило дорогу московське військо на чолі з Василем Бутурліним. Цар вислав проти Сагайдачного 6000 кіннотників, всі наявні московські резерви. На початку битви Сагайдачний і московський воєвода Бутурлін особисто билися і гетьман звалив воєводу з коня. Під час бою запорожці знищили передні загони супротивника, і решта московської кінноти почала рятуватися втечею.
Облога Москви. Повернення до України
Наміри Сагайдачного щодо Москви були дуже рішучими, і підтвердженням цього є його лист королевичу Владиславу, який надіслано після 24 вересня. У листі гетьман пише: «Аби Пан Бог всемогутній у досягненні задуму цього до удостоєння призначеного вашій королевичевій милості царства щастив і благословив, а той народ впертий під ноги маєстату свого підбити сприяв».
8 жовтня поблизу Тушино запорожці об'єдналися з силами королевича Владислава. Як подарунок козаки вручили королевичу лівенських та єлецьких воєвод, царських послів та полонених татар. Напередодні прибуття Сагайдачного литовський гетьман Ян-Кароль Ходкевич розробив план штурму Москви. Цей план полягав у одночасному штурмі столиці з декількох сторін, з головними ударами біля Арбатських та Тверських воріт. Основною атаковою силою виступали війська Речі Посполитої та найманці. Військо запорожців було розділене на декілька частин, частина з них йшли на штурм острогу за Москвою-рікою, решта мусила виконувати роль резерву та відволікати царські війська від головних напрямків.
11 жовтня військо королевича Владислава та козаки Петра Сагайдачного розпочали наступ на Москву. Штурм тривав протягом декількох годин з третьої ночі і до світанку. Нападники змогли увірватись до міста зі сторони Арбатських воріт, проте, не отримавши належну підтримку, атака зупинилася. Не бачачи можливості продовження атаки, підрозділи Речі Посполитої із невеликими втратами відступили від міста.
Важкі воєнні обставини змусили московську владу піти на переговори, що вперше відбулися 31 жовтня поблизу Тверських воріт. Протягом листопада велись тривалі переговори між польськими та московськими послами. Кожна зі сторін очікувала скорішого виснаження свого супротивника. Тим часом окремі загони запорожців продовжували атакувати московські міста на північ та північний захід від Москви, розорюючи Ярославський та Вологодський повіти, тим самим підриваючи економічні ресурси держави.
Наприкінці жовтня Сагайдачний направив 8-тисячне військо на південь від Москви, на прилеглі до лівого берега Оки землі. Основною метою цього рейду було здобуття м. Калуги — стратегічно важливого міста із добре укріпленою фортецею. Першим помітним населеним пунктом на шляху цього рейду став Серпухов. 3 листопада козацькі полки під керівництвом полковників Ємця, Ф. Пирського, Милосного та Б. Конші розпочали штурм міста. Протягом декількох годин козаки взяли міський посад, проте не стали штурмувати кам'яний міський кремль, що був розташований у важкодоступному місці, оскільки шансів на його швидке здобуття було небагато. Далі ці полки рушили на з'єднання із полком Петра Сагайдачного під м. Калугу і в ніч з 3 на 4 грудня 1618 року об'єднане військо розпочало штурм міста. Запорожці, здійснивши блискавичну атаку, захопили міський посад, змусивши гарнізон міста під керівництвом воєводи М. Гагаріна замкнутись у міській цитаделі. Облога Калузького кремля тривала аж до підписання польсько-московського перемир'я.
Рейд Конашевича-Сагайдачного до Калуги став шоком для московської влади. Оцінюючи ці події, Ян III Собеський вказував, що саме через цей рейд московитів охопив жах і що запорожці «якнайшвидше схилили їхніх комісарів до переговорів». Відновлення переговорів відбулося 3 грудня в селі Деуліні неподалік Троїце-Сергієвої лаври. Переговори проводились протягом трьох раундів. Сторони прийшли до спільного рішення і 11 грудня 1618 року уклали так зване Деулінське перемир'я. Воно стало найбільшим успіхом Речі Посполитої в протистоянні з Московською державою. Річ Посполита отримала білоруські й українські землі, які до того були загарбані Москвою — Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську, всього 29 міст. Король Речі Посполитої офіційно зберіг за собою право претендувати на московський трон. З іншого боку, це перемир'я поклало початок завершенню періоду постійних війн в Московському царстві, котрий тривав упродовж 15 років. На думку Віктора Брехуненка, сам Сагайдачний був проти замирення й відкрито виступав за оволодіння Москвою.
Наприкінці грудня на козацькій раді ухвалили рішення про припинення бойових дій та повернення в Україну. Військо розділилось на дві частини, що йшли паралельним шляхом. Більша частина, під керівництвом Сагайдачного, рухалась лівим берегом р. Оки за напрямком: Перемишль, Бельов, Болхов, а далі на Київ. Менша частина, під командуванням Ф. Пирського, вирушила правим берегом р. Оки у напрямку: Овдоєв, Курськ, а далі на Київ. За декілька тижнів військо Сагайдачного вже було в Україні, при цьому йому сприяла московська влада, забезпечуючи підводами та провіантом.
Після повернення до України, військо Сагайдачного стало на постій у Київському воєводстві, а гетьманський полк у самому Києві. За свою участь у московському поході запорожці отримали грошову винагороду в розмірі 20 тисяч золотих та 7000 штук сукна. За словами Д. І. Яворницького, по прибутті до Києва Петро Сагайдачний прийняв титул «гетьмана України» й став управляти тією її частиною, яка визнавала себе козацькою.
Відновлення православної ієрархії. Війни з татарами
Підписання Роставицької угоди
Відмова Сагайдачного від морських походів проти османів викликала невдоволення серед широких верств козацтва. Приблизно наприкінці травня 1619 року Сагайдачного позбавили влади та обрали запорозьким гетьманом Дмитра Барабаша. Проте вже на початку липня Конашевич-Сагайдачний повернув собі гетьманську булаву. Близько 30 липня він скликав у Києві раду, на яку прибули близько тисячі козаків та старшин, делегованих з місць. Діючи в інтересах так званих старовинних козаків (соціальна база яких складала близько 10 тисяч осіб з-поміж запорозьких ветеранів, нащадкових козаків, старшин), учасники ради висловилися за політичний компроміс із владою Речі Посполитої: в обмін на визнання станових прав «старовинних» козаків вони добровільно погоджувалися очистити Військо Запорозьке від «нових» козаків — покозачених селян та міщан. На цій раді ухвалили також узяти під протекцію та оборону Війська Запорозького Православну церкву.
Однак офіційна Варшава хотіла зреформувати Військо Запорозьке за зразком Речі Посполитої. Король Сигізмунд III відправив до України урядову комісію разом із військом під проводом С. Жолкевського. Дізнавшись про це, козаки стають табором над річкою Узин поблизу Білої Церкви. Упродовж 8—17 жовтня відбувалися польсько-запорозькі переговори, внаслідок яких була підписана Роставицька угода. При укладанні цієї угоди, Сагайдачному та його старшинам вдалося значною мірою нівелювати антикозацьку програму урядових комісарів. Разом з тим, пункти цього документа щодо виписки козаків з Війська Запорозького та обмеження місця їх проживання територією королівщини становили чималу загрозу для козацтва, насамперед «нового». Загалом ця угода мала значною мірою декоративний характер і містила суперечливі пункти.
У середині листопада — на початку грудня 1619 року Конашевич-Сагайдачний вирішив скористатись міжусобною боротьбою між ханами Джанібек-Ґіреєм та Шагін-Ґіреєм. Він повів козацьке військо чисельністю близько 5 тисяч вояків на татарські улуси з виходом під Перекоп. Поблизу Перекопа відбувся бій із близько 8-тисячним військом хана Джанібек-Ґірея. Запорожці завдали противнику помітних втрат, а також визволили з неволі чимало бранців-християн.
Відновлення православної церковної ієрархії
У 1619 році ігуменом Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві обрали Йова Борецького, одного із засновників Київського братства. Довкола нього згуртувались церковні та світські православні кола України. Як один з керівників братства, Йов Борецький активно співпрацював зі старшиною Війська Запорозького, зокрема з гетьманом Петром Сагайдачним. У цьому середовищі з'явилась ідея, всупереч заборонам влади Речі Посполитої, відновити православну ієрархію Київської митрополії, що була втрачена внаслідок Берестейської церковної унії 1596 року. На нарадах щодо відновлення церковної ієрархії найактивнішу участь брав і Петро Сагайдачний, думка якого, як представника Війська Запорозького, була вагомою. Козацтво було колективним членом Київського братства, а Сагайдачний став ктитором (опікуном) заснованої при ньому школи, надавав їй кошти. Петро Сагайдачний разом із «всім військом Запорізьким» вступив у це братство у 1616 році
У січні 1620 року Конашевич-Сагайдачний відправив до Москви своїх послів із запевненням царя Михайла Федоровича в службі «по-старому» (воєнна служба іноземним монархам була традиційною для запорожців). Посольство на чолі з Петром Одинцем провело переговори із впливовими представниками московської бюрократії. Московські чиновники винагородили послів, проте московська влада відмовилась прийняти пропозицію запорожців, аби не псувати стосунки із татарами.
Час посольства до Московського царства був вибраний не випадково. Саме тоді в Москві перебував патріарх Єрусалимський Феофан III, що мав на меті висвячення Патріарха Московського митрополита Філарета і справи його в Московському царстві уже наближалися до завершення. Феофан мав повноваження, надані йому Вселенським Патріархом Тимофієм «справувати всі архієрейські справи у підлеглих царгородському патріархові єпархіях», тобто і в Київській митрополії також. При цьому, як патріарх він мав право висвячувати церковних ієрархів. Очевидно, це ж саме посольство провело попередні переговори з Єрусалимським патріархом Феофаном III, щодо можливості висвячення єпископату українсько-білоруської православної церкви. Петро Конашевич надав особисту гарантію безпеки патріарху при в'їзді до України.
На початку березня 1620 року Сагайдачному довелося відбивати напад татар. Наздогнавши їх поблизу річки Ташлик, він розбив ворога та звільнив з полону сотні бранців. Одразу після бою гетьман повернувся до Києва.
25 березня в Києві гетьман з кількома тисячами козаків урочисто зустрів Єрусалимського патріарха, попросивши в нього від імені всього Війська Запорозького відпущення гріхів за пролиття крові християн під час московського походу 1618 року. Виразною демонстрацією політичної підтримки православної церкви став вступ гетьмана разом з усім Військом Запорозьким до Київського (Богоявленського) братства, що відбувся між 27 травня і 5 червня 1620 року. Гетьман був серед тих, хто активно переконував Теофана III відновити вищу ієрархію Православної церкви.
У 20-х числах червня 1620 року Сагайдачний організував напад із суші та моря на Перекоп 17-тисячним козацьким військом. Бої розпочалися 9 липня; за свідченням С. Жолкевського, похід виявився доволі успішним. По завершенні цієї виправи запорожці вирішують піти на море, чому категорично заперечував Сагайдачний. Невдоволені козаки, насамперед виписані з Війська Запорозького згідно з умовами Роставицької угоди 1619 року, а також ті, які, всупереч його заборонам, хотіли йти на море, виступили проти гетьмана. Сагайдачного було позбавлено влади, а новим гетьманом обрано Якова Бородавку. Одразу після обрання, 26 липня 1620 року, Яків Бородавка вивів на Чорне море близько ста човнів та спустошив Варну.
У жовтні 1620 року патріарх Феофан III разом з іншими двома східними ієрархами — митрополитом Софійським Неофітом та єпископом Страгонським Аврамієм, висвятив ігумена Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Йова Борецького на митрополита Київського та Галицького й ще шістьох ієрархів у сан єпископів. У листопаді 1620 року П. Конашевич-Сагайдачний разом з нововисвяченним єпископом Йосифом Курцевичем виступив на черговому засіданні сейму Речі Посполитої, де поставив питання про королівське визнання проведених патріархом Феофаном хіротоній. Проте, попри бажання отримати підтримку козаків у війні з Османською імперією, сейм Речі Посполитої не підтримав цю пропозицію.
У лютому 1621 року Конашевич-Сагайдачний з кількома сотнями козаків супроводжував до молдавського кордону Єрусалимського патріарха Феофана III, який повертався додому по висвяченні в Україні православних ієрархів. Запорожці успішно впорались із цим завданням і в 20-х числа лютого Єрусалимський патріарх дістався Сорок.
У 1627 році патріарх Феофан III так оцінював участь гетьмана Петра Сагайдачного у відновленні православної ієрархії та захисті Київської Церкви:
Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в даній справі справедливо можна назвати подвигом рівним апостольському. Ця людина є щирий сповідник Православної віри, за яку віддав своє життя й після заспокоєння свого шанується на Русі як благовірний. |
Хотинська битва 1621
Організація та підготовка до війни
Після поразки під Цецорою Річ Посполита потрапила у небезпечне становище. Для допомоги у боротьбі з османським султаном Османом II, уряд Речі Посполитої звернувся до козаків. 28 лютого королівський посланець Б. Обалковський прибув на Січ та розпочав переговори із козацькою старшиною, вручивши королівську корогву та 40 тисяч злотих. Проте, запорожці не дали чіткої відповіді, вказавши на необхідність визнання нововисвячених православних ієрархів з боку королівської влади.
15—17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва (урочище між Білою Церквою і Ржищевом) зібралася загальна рада реєстрового і нереєстрового козацтва. Участь у ній взяли також православне духовенство та посланці Речі Посполитої. Річ Посполита пообіцяла платню козакам, а також поступки у релігійному питанні. Рада обрала гетьманом представника нереєстрових козаків Якова Бородавку та прийняла пропозицію сейму Речі Посполитої взяти участь у війні проти Османської імперії. Одночасно було сформоване посольство до короля Речі Посполитої, очолив його Петро Сагайдачний, який мав великий авторитет у Варшаві.
Після ради козацьке військо (чисельністю понад 41 тисячу запорожців і кілька сотень донських козаків) вирушило в похід до Хотинської фортеці, куди вже прямувала 150-тисячна османська армія на чолі з Османом II. Протягом 20—31 липня Конашевича-Сагайдачного разом із посольством прийняв у Варшаві гнезненський архієпископ В. Гембицький, а також Сигізмунд III Ваза. Про його діяльність свідчить у своєму листі католицький єпископ Франческо Чіріолі:
Серед католиків, зокрема й церковників, не бракує впливових осіб, які прихильні до членів козацького посольства (з огляду на теперішню загрозу війни з османами). А згаданий Сагайдачний відверто заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо їхні вимоги не будуть вислухані. З другого боку, багато хто з цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти османів, і тому говорять, що в даний момент необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними. |
У результаті дипломатичних переговорів Петро Сагайдачний домігся від уряду Речі Посполитої задоволення вимог козаків: скасування посади старшого над козаками від уряду Речі Посполитої; визнання влади обраного козацькою радою гетьмана над усією Україною; скасування сеймової постанови щодо обмеження козацьких прав і вольностей; свободи українців щодо віросповідання.
З Варшави Сагайдачний вирушив до табору Речі Посполитої поблизу Хотина, де його з великими почестями прийняв головнокомандувач армії Речі Посполитої Ян-Кароль Ходкевич. Проте козацького війська там не було, з невідомих причин Яків Бородавка затримався, а потім більшу частину війська зосередив у Могилеві, а інших розіслав по Україні. Після обговорення військових планів із командуванням Речі Посполитої, Сагайдачний у супроводі трьох корогов вершників Речі Посполитої вирушив назустріч козакам. По дорозі до козаків Сагайдачний потрапив у османську засідку. Під час втечі він був поранений у руку, але йому вдалося врятуватися. Попри поранення, Сагайдачний перебрався на другий берег Дністра та дістався козацького війська. 25 серпня, по прибутті Сагайдачного, під Могилевом відбулася козацька рада, де замість Якова Бородавки гетьманом обирають Петра Сагайдачного. Старий гетьман був звинувачений у тактичних прорахунках, що призвели до загибелі кількох козацьких загонів та ув'язнений і, за однією з версій, через деякий час страчений за рішенням козацької військової ради.
Після отримання булави перед Сагайдачним постала задача: усупереч перешкодам османського війська, з'єднатися з військом Речі Посполитої. Гетьман впорався із цим завданням і 1 вересня, уникнувши переслідування, із малими втратами підійшов до Хотина й отаборився у долині Дністра. У вересні розпочалися активні бойові дії.
Перебіг битви
Під час Хотинської війни виразно проявився військовий хист гетьмана Сагайдачного. Згідно з планом Речі Посполитої, козацькі війська тримали оборону долини Дністра. Запорозькі полки очолювали полковники Іван Зишкар, Богдан Конша, Тимофій Федорович, Федір Білобородько, Адам Підгірський, Сидір Чорний (Семакович), Іван Гардзея.
Перші незначні сутички під Хотином розпочалися 30 серпня, коли 5-тисячний татарський загін напав на лісовчиків (легка наймана кіннота в Речі Посполитій). Однак лише 2 вересня почали підходити основні загони Османа II. Не чекаючи на прибуття всіх військ, султан вирішив концентрованим ударом розгромити запорозький табір. Проте масова атака османського війська була відбита козацькою вогнепальною зброєю та артилерією. Це розлютило османського султана і він, обіцяючи, що нічого не їстиме, допоки не знищать козаків, відправив свої добірні війська. Тим часом на допомогу запорожцям підійшли німецькі найманці. Разом вони тримали оборону до самих сутінок. Вже в перший день боїв військо Османа II зазнало відчутних втрат, зокрема загинув бейлербей Боснії — Гусейн-паша.
Вранці 3 вересня султан віддав наказ розгромити запорожців. Звертаючись до свого війська, він сказав: «Якщо не розіб'ємо козаків, нас матимуть за ляхів». (Малось на увазі, що османи зганьблять себе, як воїнів). Османська армія розпочала атаку з активного артилерійського та вогнепального обстрілу. Проте при підступі до табору запорожці зустріли ворога вогнем, і завдяки організації швидкого перегрупування свого війська Сагайдачний не тільки зупинив атаку ворога, але й організував стрімку контратаку. Військо Османа II втратило під час бою від десяти до двадцяти тисяч вояків. Наступного дня султан знову віддав наказ взяти запорозький табір та особисто відвідав командний пункт, розташований на г. Городище. Османські підрозділи тричі намагались взяти штурмом козацький табір, проте кожного разу невдало. Вже ввечері, витримавши артилерійський обстріл, козаки організували успішну контратаку, увірвавшись до табору Османа II. Вбиваючи солдатів та руйнуючи їхні намети, козаки спричинили паніку в османському війську. Розуміючи, що настав переломний момент у війні, Сагайдачний відправив гінця до Яна-Кароля Ходкевича з проханням вивести всі війська до атаки. Але старий гетьман побоявся відправити військо на підтримку запорожцям, посилаючись на пізню годину. Отримавши відмову, козаки повернулись до свого табору із багатою здобиччю, перед тим поруйнувавши османську артилерію. За свідченням очевидців, під час атаки загинуло близько 15 тисяч ворогів.
Після трьох днів безперервних штурмів османське командування змушене було взяти перепочинок. З 7 вересня османські війська знову повернулись до штурмових дій, проте вже зі значно меншою інтенсивністю. Переконавшись, що оборонців Хотина не взяти лобовими атаками, османське командування взялось за методичну організацію облоги польсько-українських військ. 14 вересня до Османа II підійшло кількатисячне підкріплення на чолі з бейлербеєм Буди Каракаш-пашою, що мав в османів славу неперевершеного полководця. Каракаш-паша заявив султану, що, якщо отримає у розпорядження яничар, то за дві години розіб'є ворога. Отримавши інформацію від перебіжчиків, Каракаш-паша ухвалив рішення вдарити по найслабкішій ділянці оборони — табору Речі Посполитої. Наступного дня він повів 27-тисячну армію, проте завдяки героїчній обороні захисників, штурм був відбитий, а сам Каракаш-паша смертельно поранений. Після отримання цієї звістки османський султан втратив надію на швидку перемогу у війні.
Зважаючи на чисельну перевагу османського війська у живій силі та артилерії, Сагайдачний ухвалив рішення розпочати нічну війну, яка не лише завдавала значних втрат противнику, але й підривала його моральний дух. Нічні рейди козаки почали проводити ще на початку місяця, однак наймасштабніші та найефективніші операції припали на другу половину вересня. У ніч з 18 на 19 вересня 8-тисячне козацьке військо вдарило по правому флангу османського табору. Козаки встигли винищити декілька тисяч ворогів перед тим, як османські війська почали оговтуватись, при цьому самі повернулись майже без жодних втрат. У ніч з 21 на 22 вересня запорожці знову вирушили на нічну вилазку та вбили щонайменше тисячу ворогів, при цьому їм вдалось знищити османських головнокомандувачів Черкес-пашу, Тогаднджи-пашу. Колишній великий візир Гусейн-паша заледве врятувався втечею. У ніч з 23 на 24 вересня запорожці переправились на лівий берег Дністра і знищили розташований там османський табір, де було вбито близько тисячі ворогів.
24 вересня помер головнокомандувач Речі Посполитої Ян Ходкевич. Османське командування вирішило, що ця новина деморалізує оборонців Хотина, і почало готувати нову масштабну атаку. 25 вересня османські війська провели безуспішну атаку по всій лінії фронту, проте основна підготовка велась до запланованого на 28 вересня генерального штурму.
Зважаючи на те, що війна почала набувати затяжного характеру, 28 вересня 1621 року султан Осман II розпочав загальний наступ. Генеральний штурм розпочався після багатогодинного гарматного обстрілу. Османські війська розпочали одночасну атаку загонів Речі Посполитої та козацького табору. Проте, попри значну підтримку з боку артилерії, змучені війною та розпорошені на декілька напрямків османські війська не виявили великої енергії та волі до перемоги. Османські підрозділи, які штурмували козацький табір, намагалися оточити його з флангів, проте Сагайдачний, виснаживши ворога, організував контратаку, що завдала значних втрат супротивнику. Протягом дня османські війська провели ще декілька атак, однак зазнавши значних втрат (від однієї до кільканадцяти тисяч вояків) вкотре змушені були відступити.
Хотинський мирний договір. Наслідки війни
29 вересня між командуванням польсько-козацьких і османсько-татарських військ почалися переговори про укладення миру. Вони закінчилися підписанням угоди 9 жовтня 1621 року. Вранці 10 жовтня армія Османа II залишила свої позиції. За мирною угодою сторони домовлялися про відновлення дипломатичних зв'язків. Кордон між Річчю Посполитою та Османською імперією встановили по річці Дністер; Османській імперії та Кримському ханству заборонялось здійснювати набіги на українські та польські землі; запорожцям заборонялось здійснювати походи на Крим і Османську імперію.
11 жовтня Станіслав Журавинський та Яків Собеський узяли участь на козацькій раді, де доповіли про укладений польсько-османський договір. У ніч з 11 на 12 жовтня все козацьке військо таємно перебралось на лівий берег Дністра та стали під Брагою. Звідти запорожці попрямували до Кам'янця, де 17 жовтня королевич Владислав подякував усім учасникам боїв під Хотином і оголосив про розпуск війська Речі Посполитої.
Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Османську імперію відмовитись від планів завоювання Європи. Розгром османського війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади. Вже навесні 1622 року проти Османа II спалахнув військовий заколот, у результаті якого його задушили, а на трон повернувся його дядько Мустафа I.
Повернення до Києва. Смерть і поховання
До Києва Петро Сагайдачний повернувся в супроводі королівського лікаря в кареті, що її подарував Сигізмунд III. Гетьман оселився у власному будинку в Києві, призначивши наказним гетьманом Петра Жицького. Незважаючи на хворобу, гетьман далі займався активною політичною діяльністю. У січні 1622 року Сагайдачний відмовив королівським комісарам у розгляді вимоги про скорочення війська до 3 тисяч осіб без скликання загальної козацької ради. Наприкінці зими 1622 року до Варшави було надіслано козацьке посольство з вимогою до короля Речі Посполитої дотримуватись даних раніше обіцянок, проте особливих результатів досягнуто не було.
Наприкінці життя Петро Сагайдачний сприяв оновленню церков у Києві, будівництву нової у Флорівському монастирі, 15 тисяч червоних золотих відправив Львівській братській школі.
За п'ять днів до смерті Сагайдачний склав заповіт, за яким відписав своє майно на освітні, благодійні та релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі, щоб на доходи від цього майна могли навчатись бідні діти. Для своєї дружини та близьких родичів гетьман призначив опікунів: київського митрополита Йова Борецького та близького соратника Оліфера Голуба.
10 квітня (20 квітня) 1622 року Петро Сагайдачний помер унаслідок ускладнень вогнепального поранення руки, яке отримав під час битви під Хотином. Похорони гетьмана припали на , 28 квітня 1622 року. На велелюдному похороні зібрались його бойові побратими, мешканці Києва. Під час похорону учні Київської братської школи читали приурочені до цієї скорботної події «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» о. Касіяна Саковича, у яких возвеличувулись подвиги українського полководця та його служіння християнській вірі.
Петра Сагайдачного поховали в Богоявленському соборі Київського Братського монастиря, який надалі називали «монастирем Сагайдачного». Його срібний хрест знаходився на «престолі св. Йоанна Золотоустого» цього храму.
У 1690—1693 роки під час реконструкції Богоявленської церкви Києво-Братського монастиря могилу гетьмана було перенесено під південну стіну собору. У 1935 році церкву було знищено й відомості про це поховання остаточно втрачено. В даний час на території Києво-Могилянської академії реконструйована умовна могила Конашевича. В 2023 році, за повідомленням Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, на території Києво-Могилянської академії археологи проведуть розкопки на місці залишків Богоявленського собору та спробують знайти могилу гетьмана Петра Сагайдачного.
Яків Собеський залишив про нього такий спомин:
Був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив… на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий.
Особисте життя
У своїх «Віршах» К. Сакович зазначав, що дружиною Петра Сагайдачного була шляхтянка Анастасія Повченська. Виходячи з тогочасних норм і традицій можна припустити, що одружились вони близько 1602—1603 року, коли Конашевичу минуло 20, дружина була на кілька років молодшою. Близько 1604 року в них народився син Лукаш. Родина мешкала в Києві на Подолі у власному маєтку, що був тимчасовою гетьманською резиденцією. Про сина Лукаша відомо, що 1618 року він прибув на навчання до Замойської академії та був записаний як Lucas Petri Konaszewicz.
Перед смертю у своєму заповіті гетьман призначив опікунів для дружини — київського митрополита Йова Борецького та наступника на гетьманській посаді Оліфера Голуба. Після смерті Сагайдачного Анастасія в 1624 році вдруге вийшла заміж за шляхтича Івана Пйончинського (Піончина) та мешкала в маєтку неподалік с. Вирва.
Д. Яворницький припускав, що їх шлюб не був щасливим, оскільки гетьман розпорядився своє майно передати церквам, школам, шпиталям, монастирям, але не дружині. Проте через відсутність повної версії заповіту сучасні історики оцінюють це припущення як нічим не підкріплену здогадку. Також він зазначав, що в Коронній метриці є запис за 31 липня 1624 року про її «наїзд» на Вирву — маєток Федора Даровського, збитки від якого оцінили у 7087 злотих. Київський суд визнав її винною, піддав баніції за ухилення від правосуддя.
Політичні погляди Сагайдачного
Петро Конашевич був непересічним політиком і дипломатом, котрий будував довгострокові дипломатичні комбінації як у межах України, так і за кордоном. Свою політичну лінію він проводив наполегливо й безумовно, при цьому чітко висловлював свою позицію щодо короля Речі Посполитої та шляхти. Український історик Михайло Грушевський зазначав, що сучасники дуже високо оцінювали політичний талант Сагайдачного та визнавали загальноукраїнське значення його діяльності. Саме за його часів козацтво вийшло за вузько станові інтереси, долучилось до вирішення проблем українського населення, сформувало свою політичну програму. Утворилася спілка українського козацтва, міщанства й духівництва. Завдяки результативній політиці Сагайдачного в цей час відбулось активне формування національної української спільноти з її чітко вираженими географічними кордонами. Сагайдачний перетворив Київ на політичний осередок України та залучив його в орбіту майбутньої нової Української козацької держави.
Будучи гетьманом, виражав інтереси національно-патріотичних сил та активно виступав проти чужоземного панування на українських землях. Підтримуючи прагнення українського народу до більшої політичної самостійності, Сагайдачний домагався автономії України, досягнення для неї широких прав у складі Речі Посполитої, підтримував концепцію, згідно якої українці розглядались як третій рівноправний із польським та литовським народ Речі Посполитої. При цьому стверджувалась історична та національна єдність мешканців територій, історично пов'язаних із Київським та Галицько-Волинським князівствами княжої доби.
Сагайдачний виступав палким поборником та захисником православ'я, яке після Берестейської унії було оголошене поза законом. Значна частка цивільного українського населення та православного духівництва виступили проти унії, що призвело до соціальної, політичної та ідеологічної конфронтації, яка досягла особливої гостроти в перші десятиріччя XVII ст. Ще під час навчання в академії Петро Сагайдачний зайняв позицію неприйняття унії. Він переконав козаків підтримати православну церкву та разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Ця публічна акція продемонструвала солідарність запорожців із православним духівництвом і була виявом підтримки та захисту, що оберігав його від тиску влади Речі Посполитої. Саме завдяки активній підтримці та гарантіям Сагайдачного Єрусалимський патріарх Феофан III відновив скасовану унією православну ієрархію. Підтримка запорожцями православного духовенства сприяла розвитку української культури, а також стала важливим чинником подальшої національно-визвольної революції під проводом Богдана Хмельницького.
У переговорах із владою Речі Посполитої Сагайдачний домагався розширення козацького реєстру, вимагав легалізувати й офіційно визнати козацьку військову та політичну організацію, розширити козацькі права та вивести війська Речі Посполитої з України. Одночасно підтримував історичне явище «покозачення», коли українські селяни відмовлялись від феодальної повинності та залучались до Війська Запорозького. Цей процес дозволяв розширювати територію козацької України, оскільки населення приймало та запроваджувало козацькі порядки.
У зовнішній політиці Конашевич дотримувався вираженої антиосманської орієнтації. Під його проводом запорозькі козаки здійснювали активну протидію османам і татарам, що припинила європейську експансію Османської імперії. Завдяки його діяльності утвердилося бачення запорозького козацтва як «щита» християнського світу проти невірних. Сагайдачний проводив активні дипломатичні переговори для пошуку союзників у боротьбі проти османів, зокрема, із перським шахом Аббасом I Великим та герцогом Карлом Ґонзаґа де Невера, одним із засновників Ліги християнської міліції, до якої належали Папа Римський, німецький імператор, королі Іспанії, Англії, Речі Посполитої та Франції. Разом з тим, очолюючи реєстрове козацтво, яке перебувало на службі уряду Речі Посполитої, Петро Сагайдачний був змушений відстоювати інтереси Речі Посполитої. Він підтримав позицію Речі Посполитої та взяв участь у поході королевича Владислава під час боротьби за московський престол. Одночасно, деякі дослідники пояснюють пасивну участь Сагайдачного під час штурму Москви небажанням надто великого посилення Речі Посполитої. У битві під Хотином військо Сагайдачного підтримало короля та врятувало Річ Посполиту від політичної катастрофи.
Військові реформи та тактика Сагайдачного
Організаторські здібності гетьмана — суб'єктивний чинник, який безпосередньо вплинув на розвиток козацького воєнного мистецтва, його стратегію і тактику. Сагайдачний провів реформу війська на Січі: поділив його на сотні та полки, поновив навчання. Разом із тим впровадив сувору дисципліну, заборонив пити горілку під час морських походів, а за провини карав на смерть («на горло»)). Позбавив козацькі лави від анархічних та кримінальних елементів, при цьому залучив до війська «людей осілих», пов'язаних із землею та хліборобством. Внаслідок реформи партизанські ватаги козаків стали більше подібними на регулярне військо, покращилась організація та боєздатність козацького війська. Сагайдачний запровадив у війську багато нововведень, зокрема легку й маневрену артилерію та добре озброєну і навчену піхоту.
Сагайдачний долучив Військо Запорозьке до вирішення проблем та прагнень жителів України, залучив його до політичної самоорганізації та захисту православної віри. Саме завдяки Сагайдачному Військо Запорозьке по праву стало національним, що сприяло підвищенню його боєздатності.
Унікальна територіальна, паланково-курінна система організаційної побудови Запорозької Січі забезпечувала високий ступінь підготовленості війська до війни. Оскільки ця система створювалася з метою максимальної мобілізації, то її можливості дозволяли козацькому війську швидко поповнюватись після значних втрат або поразок.
Військова стратегія і тактика Сагайдачного була розрахована на ведення бойових дій в умовах чисельної переваги супротивника, при цьому Петро Сагайдачний володів вмінням чітко розподіляти сили і правильно визначати напрямки головних ударів супротивника, а також визначати його найслабші ланки. Він чи не першим у військовій тактиці активно застосовував тактику засадних та зустрічних боїв, коли нечисленні загони добре вишколених козаків нападали на чисельно переважальні маршеві колони ворога і вносили безлад і паніку до його лав.
Під час бойових дій Сагайдачний відхиляв пасивну тактичну систему, що набула поширення в Західній Європі. На противагу цьому, замість маневрування по тилах супротивника та знищення його комунікацій, він використовував швидкий і несподіваний маневр, що дозволяв йому отримати найсприятливіші умови для нав'язування бою. Прагнення діяти наступально та завершати кожний маневр ударом було одним з основних принципів всієї полководчої діяльності Сагайдачного. Основними принципами стратегії Сагайдачного були: блокування головних комунікацій і стратегічних об'єктів у районі бойових дій; проведення комплексу боїв перед генеральною битвою з метою виснаження або введення в оману противника; концентрація основних сил і засобів війська на головному напрямку як у наступі, так і в обороні, аби досягти вирішального результату найкоротшим шляхом і з мінімальними втратами.
Під час московського походу Сагайдачний засвоїв тактику ведення війни та способи здобуття укріплених міст та фортець, що її виробили запорожців під час попередніх походів на Московщину. Це була наступальна тактика ведення війни, що будувалася на факторі раптовості та високій маневровості запорозьких сил. Висока мобільність козацьких сил була можливою через відмову від важкої артилерії, що могла сковувати їхній рух. А продовольче забезпечення свого війська запорожці здійснювали шляхом відповідних експропріацій на території противника.
Через відсутність достатніх військово-технічних ресурсів традиційні методи облоги були неприйнятні для козаків. Сагайдачний використовував стрімкі приховані рейди на великі відстані козацької кінноти з атакою з ходу на ворожі укріплені міста та фортеці. У разі успіху на її завершальному етапі запорожці використовували штурмові драбини та холодну зброю. Якщо ж козакам з наскоку не вдавалося захопити укріплення, вони розпочинали нетривалу облогу із застосуванням обмеженого набору штурмових засобів. Атакуючи глибокі тили та підриваючи комунікації, рейди військ Сагайдачного призводили до колапсу економіки супротивника.
Хотинська битва стала для Сагайдачного зенітом його слави як полководця. В умовах гострої нестачі часу та ресурсів для облаштування козацьких позицій Петро Сагайдачний зумів організувати надійну оборону козацького табору, що була спроможна витримати інтенсивні артилерійські обстріли противника. Під час оборони Сагайдачний використав тактику концентрованого вогню козацької піхоти по ворогах, які наступали. Після того, як вогонь вносив розлад у ворожі лави, Сагайдачний організовував стрімкі контратаки, одна з котрих поставила османське військо на межу цілковитого розгрому. Відзначаючи чисельну перевагу супротивника, Сагайдачний організовував раптові атаки в неочікуваний для противника час та в несподівані для нього ділянки фронту. Його тактика нічної війни не лише завдавала важких втрат противнику, але й підривала його моральний дух. Саме дії запорожців в атаці, що виснажували супротивника та руйнували його плани, дозволили не лише витримати облогу Хотина, але й завдати армії Османа II стратегічної поразки. Вірменський хроніст Авксентій писав:
|
Сеймовий комісар армії Речі Посполитої магнат Яків Собеський мусив визнати:
Справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Речі Посполитої були козаки.
Історіографія досліджень
До постаті Петра Сагайдачного здавна існував інтерес в українській історіографії. Особливістю вивчення особи українського гетьмана була незначна кількість письмових джерел, які містили неоднозначні характеристики його діяльності. Дослідження, присвячені Сагайдачному, завжди перебували під впливом позанаукових — політичних та ідеологічних чинників. Для вітчизняної історіографії характерна певна романтизація та ідеалізація образу гетьмана. Натомість в російській імперській історіографії увага акцентувалась на відповідності дій козацтва інтересам самодержавної влади Росії і, виходячи з цього, давались неоднозначні оцінки вчинкам Сагайдачного. Радянські історики змушені були враховувати у своїх дослідженнях офіційні ідеологічні настанови, наприклад тези про «возз'єднання України з Росією» та класову боротьбу у суспільстві.
Підвалини теоретичних та ідеологічних наукових поглядів на постать Петра Сагайдачного були сформовані в історичній літературі XVIII — початку XIX сторіччя.
Серед козацьких літописців XVIII сторіччя найбільш повна інформація міститься у літописі Григорія Грабянки. Саме він сформував образ Сагайдачного, як захисника християнського світу від османів та татар та акцентував увагу на його культурницькій та благодійній діяльності. Проте у даному літописі трапляються й значні фактичні хиби, зокрема, невірно визначена дата Хотинської битви. У літописі Самійла Величка про Петра Сагайдачного розповідається в тексті другого розділу першого тому, серед гетьманів, що передували Богдану Хмельницькому. Проте, в цій роботі наявні численні літературні вигадки, котрі мали тривале життя у фаховій літературі. З середини XVIII сторіччя почав занепадати літописний жанр і на його місце прийшли твори козацько-старшинської історіографії. Найяскравіше це проявилося в обробці праці Тимофія Титловського, здійсненою полковим обозним С. Лукомським 1770 року. У цьому творі відносно небагато фактичних хиб, що відрізняє його від інших історичних праць XVIII сторіччя.
У другій половині XVIII сторіччя перед російськими істориками поставили завдання визначити місце історії українських земель в межах історії Росії. Це знайшло відображення у працях офіційних російських істориків. У роботі «Историческія сочиненія о малороссіи и малороссіянахъ» ставлення до українського гетьмана зображається з точки зору російського самодержавства і в загальному міститься негативна характеристика його дій. Подібної точки зору дотримувався у своїй роботі «Літописна оповідь про Малу Росію» (1787) і Олександр Рігельман, який відверто вороже ставився до козацької вольниці, що суперечила природі самодержавної влади.
Протягом XIX — початку XX сторіччя був зроблений визначний науковий доробок у вивченні історичної постаті Сагайдачного. У цей час історики спиралися на архівні джерела, проте часто ставились до них недостатньо критично. У цих працях часто ідеалізувалася історична постать Конашевича, а опис його діяльності підлаштовувався під авторські умоглядні схеми. Найважливіші для тогочасної історіографії дослідження про життя і діяльність запорозького гетьмана відображені у працях Дмитра Бантиша-Каменського (1822 рік), Миколи Маркевича (1842), Михайла Максимовича (1843, 1850), Пантелеймона Куліша (1874), Володимира Антоновича (1883), Івана Каманіна (1901) та Дмитра Яворницького (1913).
Серед вчених, що більш критично ставилися до архівних джерел та працювали на засадах наукового вивчення діяльності Сагайдачного, слід відзначити Платона Жуковича (1906) та Михайла Грушевського (1909 рік). У цей же період до постаті Сагайдачного звертаються польські історики Олександр Яблоновський, Францішек Равіта-Ґавронський, Владислав Томкевич. У своїх роботах вони відзначають його значення у налагодженні польсько-козацьких відносин, а також непослідовність політики польського уряду стосовно запорожців. Загалом, у польській історіографії часто підкреслюють важливу роль Петра Сагайдачного як далекоглядного політика та дипломата, що сприяв розвитку та налагодженню взаємин між Польщею та козацтвом та неодноразово допомагав Речі Посполитій під час війн із її супротивниками.
У радянські часи інтерес до постаті українського гетьмана був доволі кволий. Радянські історики (зокрема, Володимир Голобуцький, Ной Рашба, Кость Гуслистий) перебували під впливом панівної в СРСР ідеології та були змушені робити поправки у своїх дослідженнях на офіційні ідеологічні настанови («возз'єднання» України з Росією, класової боротьби у суспільстві).
Після отримання Україною незалежності відбувся сплеск популярності тематики, пов'язаної з гетьманством Петра Сагайдачного. Частина авторів відродили моду на його романтизовані образи XIX — початку XX сторіччя. Зокрема, цим відзначаються роботи Олени Апанович. Серед сучасних дослідників, що займаються комплексним, багатоаспектним вивченням та висвітленням біографії та діяльності Петра Сагайдачного можна відзначити Петра Саса, Юрія Мицика та Віктора Брехуненка. Нагородний меч гетьмана Петра Сагайдачного було віднайдено у 1996 році в Музеї імені Чарторийських у м. Кракові (Польща) істориком Тарасом Чухлібом. Станом на 2023 рік меч зберігається в Вавельському замку.
Вшанування пам'яті
Іменем Петра Сагайдачного названі вулиці в багатьох містах України, зокрема у Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Києві, Кропивницькому, Луцьку, Львові, Чернівцях, Рівному, Тернополі, Харкові, Херсоні, Черкасах.
27 січня 1919 року з'явився крейсер «Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний».
28 вересня 1991 року, на честь 370-річчя битви під Хотином, під стінами Хотинської фортеці відкрито пам'ятник гетьманові П. Сагайдачному. У 1992 році бронзовий пам'ятник Сагайдачному встановлено на його батьківщині, в селі Кульчиці, де також діє музей Петра Сагайдачного. 19 червня 2001 року в Києві на Подолі також було встановлено пам'ятник українському гетьману. У 2008 році пам'ятник Петру Сагайдачному встановлений у Севастополі. Демонтований російськими окупантами 25 квітня 2014 року. У середині травня вивезений до Харкова за зверненням харківського міського голови.
На честь Петра Сагайдачного названий вищий військовий навчальний заклад — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Запорізький інститут МАУП ім. гетьмана Петра Сагайдачного.
4 липня 1993 року до складу ВМС України ввійшов фрегат «Гетьман Сагайдачний» — флагман сучасного українського військово-морського флоту.
22 липня 1995 року Укрпошта випустила до обігу поштову марку із зображенням гетьмана номіналом 30 000 карбованців.
6 березня 2000 року Національним банком України випущено в обіг 10-гривневу срібну монету з зображенням на реверсі батальної сцени на Чорному морі, овального портрета гетьмана, дати його смерті та колового стилізованого напису: Петро Конашевич Сагайдачний.
22 вересня 2010 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра Сагайдачного» у 2010 році.
У місті Одеса бульвар Лідерсовський перейменували на бульвар Гетьмана Сагайдачного.
-
-
-
- Пам'ятник Петрові Сагайдачному в Хмелівці
- Меморiальна дошка Петровi Сагайдачному на Подолi в Києві
-
- Зображення Петра Сагайдачного на поштовій марці
-
У літературі
Петро Конашевич-Сагайдачний оспіваний у багатьох козацьких думах та українських народних піснях. Зокрема у відомій пісні «Ой на горі та женці жнуть» є наступні рядки:
А позаду — Сагайдачний, Що проміняв жінку
На тютюн, на люльку, Необачний.
"Гей, вернися, Сагайдачний, Візьми свою жінку, Віддай тютюн-люльку, Необачний!
"Мені з жінкою не возиться, А тютюн та люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
На смерть Петра Сагайдачного один із чільних православних інтелектуалів свого часу, ректор Київської братської школи Касіян Сакович написав «Вѣршѣ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного, гетмана войска Єго Королевскои Милости Запорозкого», в яких прославляв його заслуги у справі захисту Речі Посполитої від османсько-татарських нападів. Окрім того, автор змалював козацтво як лицарський стан, що військовою службою здобув право на «золоту вольність».
Героїчна постать Сагайдачного — у центрі таких творів: Українські:
- «Невольниця-українка: історична поема з часів гетьмана Сагайдачного» Юрія Будяка;
- «Про гетьмана Сагайдачного» Адріана Кащенка;
- «Петро Сагайдачний» — драма Пантелеймона Куліша;
- «Ярошенко» — повість Осипа Маковея, що вийшла друком у Львові у 1905;
- «Сагайдачний» Данила Мордовця;
- «Людолови» Зінаїди Тулуб;
- «Несмертельна слава: історична повість» Василя Тирси (Панаса Феденка);
- «Сагайдачний» — роман Андрія Чайковського. Книга перша «Побратими» (1924); книга друга «До слави», частина 1 (1929); книга третя «До слави», частина 2;
- «Запороги. Роман перший. Петро Сагайдачний» Віталія Рогожі.
Польські:
- «Хотинська війна» Вацлава Потоцького;
- «Чайки. Спів запорожців під час повернення з морської виправи Конашевича» — дума Юзефа Залєського.
У кінематографі
У 1994 році за романом письменника української діаспори Спиридона Черкасенка «Пригоди молодого лицаря» на кіностудії імені Олександра Довженка був знятий кінофільм «Дорога на Січ», де також присутній образ славного гетьмана України Петра Конашевича-Сагайдачного.
Канонізація
У 2011 році рішенням Архієрейського собору Української автокефальної православної церкви Петро Сагайдачний був канонізований на місцевому рівні у чині «благовірний гетьман».
Рішенням Священного Синоду ПЦУ від 21 серпня 2020 року ім'я святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) внесено до Місяцеслова (церковного календаря). Днем пам'яті для його загальноцерковного шанування встановлено 7 квітня.
Примітки
- Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568.
- Сас П. М. Коли народився Петро Конашевич-Сагайдачний // Український історичний журнал. — 2011. — Вип. N3. — С. 36─49.
- Конашевич є іменем по батькові (варіант від Кононович), яке згодом перетворилось на прізвисько/прізвище.
- Існують також припущення про інші дати народження, детальніше у розділі «Молоді роки»
- Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра ... | від 22.09.2010 № 2548-VI. zakon2.rada.gov.ua. оригіналу за 22.02.2017. Процитовано 30 березня 2017.
- Як гетьман згадується в сучасній українській історіографії. Фактично ж мав звання «Старший його Королівської Милості Війська Запорозького»
- Сергій Горбик. До питання канонізації гетьмана Петра Сагайдачного в чині «БЛАГОВІРНИЙ». сайт Свято-Введенського чоловічого монастиря. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 липня 2013.
- ПЦУ (21 серпня 2020). . Pomisna.info/. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 29 серпня 2020.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 141.
- Апанович О. М. Гетьмани України й кошові отамани Запорозької Січі. — К., 1993. — С.10
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 148.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 150.
- Пиріг Петро. Петро Конашевич-Сагайдачний: історичні нариси життя та діяльності (PDF). (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 серпня 2012.
- Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний… К., 1995.— С. 290.
- Д. Яворницький. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний… К., 1995.— С. 291.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 205.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 206.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 217.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 27 лютого 2013.
- Сас П. М. Молоді роки, 2006, с. 230.
- Пригоди козаків у Прибалтиці - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
- Incognita. Козаки-найманці на службі європейських держав - Україна Incognita. incognita.day.kiev.ua. оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 30 березня 2017.
- Ю.А. Мицик. Крутневич Гаврило // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 233.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 208.
- Коваленко Л. Т. «Петро Конашевич-Сагайдачний». оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 15 травня 2012.
- [1] [ 20 грудня 2012 у Wayback Machine.]Володимир Сергійчук.Морські походи запорожців.
- Мирослав Мамчак. Україна: Шлях до моря. Історія українського флоту. оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2012.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 152.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 154.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 155.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 156.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 156-157.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 157.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 158.
- Сас. П. М. Чи вступили запорожці до ліґи християнської міліції?
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 159.
- Польско-московская война 1617—1618 гг.[недоступне посилання]
- Сас П.М., 2010, с. 329.
- Сас П.М., 2010, с. 331.
- Сас П.М., 2010, с. 333.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 160.
- Сас П.М., 2010, с. 341-343.
- Сас П.М., 2010, с. 344-345.
- Сас П.М., 2010, с. 346.
- Сас П.М., 2010, с. 352-354.
- Сас П.М., 2010, с. 372-374.
- Історія, яку приховували: Похід Сагайдачного на Москву
- Рейд Гетьмана Петра Сагайдачного на Москву. оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- Сас П.М., 2010, с. 376-386.
- Сас П.М., 2010, с. 441-446.
- Сас П.М., 2010, с. 447-448.
- Сас. П. М. Відновлення православної церковної ієрархії Київської митрополії(1620)
- Олена Апанович Сагайдачний Петро — український козацький гетьман [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.]// «Кримська Світлиця» № 38 за 20.09.2013
- admin. ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ КОНФЕСІЙНОГО СТАНОВИЩА У КИЄВІ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVII СТОЛІТЬ У СВІТЛІ ПРАВОСЛАВНО-УНІАТСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ | КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ'Я (укр.). Процитовано 2 березня 2019.
- Катерина Липа. Митра і шабля. Як Сагайдачний врятував православну церкву. оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 17 березня 2013.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 165.
- Віктор Демочко. Роль козацтва на чолі з П. Сагайдачним у відновленні та розвитку церковного життя в Україні в першій половині XVII ст. Волинські історичні записки (2008,1). pp. 29-33.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 166.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 38.
- Г.Грабянка, С.Величко, Й.Мюллер та ін. Хотинська війна (1621). — Київ : Центр пам'яткознавства Академії наук України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 1991. — 240 с.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 101.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 106.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 111.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 114-115.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 115-116.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 117.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 118.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 125.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 128.
- Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний, 1995… — С. 313.
- Архієпископ Ігор Ісіченко. «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» о. Касіяна Саковича та проблема витоків «козацького бароко»[недоступне посилання з червня 2019]
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 168.
- Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 38
- Братський монастир. Богоявленський собор (не зберігся) (1693, п. XIX ст.). оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 28 лютого 2013.
- У Києві проведуть розкопки у пошуках могили гетьмана Сагайдачного. 01.11.2023, 21:46
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 196.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 204.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 194.
- Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний, 1995… — С. 317.
- Віталій Огієнко. Петро Сагайдачний — руський батько козацької України. «Українська Правда». Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 15 березня 2013.
- Крип'якевич Іван, Гнатевич Богдан. В МИРІ ТА У ВІЙНІ З ПОЛЬЩЕЮ / Історія Українського війська… [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фірсов О. В. Особливості ведення стратегії козацького війська за часів гетьмана Петра Сагайдачного (PDF). (PDF) оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 26 червня 2012.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 241.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 240.
- Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 167.
- Ісаєнко О. М. Висвітлення постаті гетьмана Петра Сагайдачного в історичній літературі XVIII ст.[недоступне посилання з червня 2019]
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 8-9.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 7.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 8.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2014. Процитовано 28 червня 2013.
- Сас П.М. Молоді роки, 2006, с. 10-11.
- Музей Чарторийських у Кракові — історія безцінних колекцій
- В Україну можуть привезти меч Конашевича-Сагайдачного. 24.05.2023, 20:15
- Вчера по решению губернатора Севастополя был аккуратно демонтирован «памятник» гетману Сагайдачному [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Демонтовані у Севастополі пам'ятники передали Харкову. оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 6 березня 2013.
- Majewski W. Konaszewicz (Kunaszewicz) Sahajdaczny Piotr (zm. 1622)… S. 486
- Львівсько-Самбірська Єпархія Української Автокефальної Православної Церкви. Запрошуємо всіх на свято прославлення Благовірного Гетьмана Петра Сагайдачного. сайт Свято-Введенського чоловічого монастиря. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 липня 2013.
Джерела
- Антонович В. Б. Петро Сагайдачний
- Брехуненко Віктор. Війни українських козаків з Росією до часів Богдана Хмельницького. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, 2007. — С. 287. — .
- Гуржій О. І., Корнієнко В. В. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. — К.: Україна, 2004. — 192 с.
- Горобець В. М. Україна: від козацької реформи Баторія до здобуття Сагайдачним Кафи. 1578—1616. — К.: Видавництво «Кріон», 2010. — 192 с.
- Комарницький Сергій. Герой Кафи, Москви і Хотина/До 390-річчя Хотинської війни 1621 року/. — Чернівці : Золоті литаври, 2011. — С. 144.
- Мицик Ю. Нові дані до біографії Петра Конашевича (Сагайдачного) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Львів, 1998. — № 5. -С . 412—420.
- Нагельський М. Петро Конашевич-Сагайдачний, гетьман Війська Запорозького в історіографічній спадщині та польських джерелах // Гуржій О. І., Корнієнко В. В. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. — С. 125—154.
- Пиріг Петро. Петро Конашевич-Сагайдачний: історичні нариси життя та діяльності // Сіверянський літопис. Всеукраїнський науковий журнал.. — 2012. — Вип. № 1-2 (103–104), січень — квітень.. — С. С. 18─34..
- Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 9—11. — .
- Сас П. М. Петро-Конашевич – Сагайдачний: Молоді роки. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2006. — С. 287. — .
- Сас П. М. Запорожці у польсько-московській війні наприкінці Смути 1617–1618 рр. — Біла Церква : О. В. Пшонківський, 2010. — С. 512. — .
- Сас П. М., Кіркене Г. Хотинська битва 1621 – битва за Центральну Європу. — Київ : Балтія-Друк, 2011. — С. 216. — .
- Сас П. M. Чесний рицар Петро Конашевич-Сагайдачний / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2012. — 350 с.
- Сас П. Петро Конашевич-Сагайдачний // Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К.: Україна, 1993. — С. 239—246.
- Сас П. Коли народився Петро Коншевич-Сагайдачний / Український історичний журнал.— К., № 3 (498) за травень-червень 2011.— С. 47. ISSN 0130-5247
- Смолій В. Петро Сагайдачний // Історія України в особах: Литовсько-польська доба// Упорядник і автор передмови О. Русина. — К.: Видавництво «Україна», 1997. — С. 231—240.
- Сергійчук В. А державної думки ще не було… // Голос України. — 2017. — № 146 (6651) (9 серп.). — С. 10—11. — (Історія краю).
- Чухліб Т. Гетьмани Руси-України. — Донецьк, ТОВ "ВКФ «БАО», — 2012 р.
- Щербак Віталій. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. — Київ : КМ Academia, 2000. — С. 300. — .
- Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. — Дніпропетровськ: Січ, 1991. — 70 с.
- Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 280—318.
- Majewski W. Konaszewicz (Kunaszewicz) Sahajdaczny Piotr (zm. 1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — 481—638 s. — S. 484—486. (пол.)
Література
- Сагайдачний Петро Конашевич (Кононович) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1658. — 1000 екз.
- Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
- Стеценко Н. С. Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро Кононович (імовірно 1570, 1577 чи 1578 — 10 (20) квіт. 1622) // Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. / редкол.: В. Я. Тацій та ін. — Харків: видавництво «Право», 2016. — Т. 1: Історія держави і права України. — С. 655—658.
- Чухліб Тарас. Нагородний меч Петра Сагайдачного / Історія України в школах. — К.,1997 http://www.medicua.org/taras-chuhlib.html?page=16
Першоджерела та оповідання
- Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.; Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.
- / Переклад із староукраїнської Р. Г. Іванченка — Київ: Товариство «Знання» України, 1992, — 192 сторінки.
- Олександр Рігельман. «Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» К. «Либідь» 1994
- Касіян Сакович.Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного
- Історія Русів. Ч. 1.
- Йов Борецький. Протестація
- Чайковський Андрій. Петро Конашевич Сагайдачний. — Відень : Видання «Союза Визволення України», 1917. — С. 21.
- Загірня М., Мордовець Д. Гетьман Петро Сагайдачний. — Берлін : Українське Видавництво в Катеринославі, 1922. — С. 128.
Відео
- Україна відома та невідома: історія, культура, політика, люди. Петро Сагайдачний[недоступне посилання з липня 2019]
- Українські Державники. Петро Конашевич Сагайдачний
Попередник Василь Стрілковський | Гетьман України 1616-1617 | Наступник Дмитро Барабаш |
Попередник Дмитро Барабаш | Гетьман України 1617-1619 | Наступник Дмитро Барабаш |
Попередник Дмитро Барабаш | Гетьман України 1619 | Наступник Яків Бородавка-Нерода |
Попередник Яків Бородавка-Нерода | Гетьман України 1620 | Наступник Яків Бородавка-Нерода |
Попередник Яків Бородавка-Нерода | Гетьман України 1621-1622 | Наступник Оліфер Голуб |
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Konashevich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sagajdachnij Petro Konashe vich Sagajda chnij blizko 1582 Kulchici nini selo Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 10 kvitnya 20 kvitnya 1622 Kiyiv zaporozkij polkovodec i politichnij diyach pravoslavnij shlyahtich gerbu Pobug getman reyestrovogo kozactva koshovij otaman Zaporizkoyi Sichi Organizator uspishnih pohodiv zaporozkih kozakiv proti Krimskogo hanstva Osmanskoyi imperiyi ta Moskovskogo carstva Mecenat pravoslavnih bratstv ta opikun bratskih shkil Petro Konashevich SagajdachnijPetro Konashevich SagajdachnijPortret napisanij Gavrilom Vaskom mizh 1840 i 1860 rokami ekspoziciya Nacionalnogo muzeyu istoriyi UkrayiniGetman Vijska Zaporozkogo1616 1617PoperednikVasil StrilkovskijNastupnikDmitro BarabashGetman Vijska Zaporozkogo1617 1619PoperednikDmitro BarabashNastupnikDmitro BarabashGetman Vijska Zaporozkogo1619PoperednikDmitro BarabashNastupnikYakiv Borodavka NerodaGetman Vijska Zaporozkogo1620PoperednikYakiv Borodavka NerodaNastupnikYakiv Borodavka NerodaGetman Vijska Zaporozkogo1621 1622PoperednikYakiv Borodavka NerodaNastupnikOlifer GolubNarodivsyablizko 1582 Kulnici Ruske voyevodstvo Rich PospolitaPomer20 kvitnya 1622 1622 04 20 39 rokiv Kiyiv Kiyivske voyevodstvo Rich PospolitaVidomij yakdiplomat oficer politikPiddanstvoRich PospolitaAlma materistoriya Ostrozkoyi akademiyiU shlyubi zAnastasiya PovchenskaDitiLukashProfesiyavijskovijZvannyagetman Vijska ZaporozkogoReligiyapravoslavnij Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Kanonizovanij PCU yak svyatij u liku blagovirnij getman Molodi rokiPetro Konashevich narodivsya v seli Kulchici Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva nini Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti u pravoslavnij rodini sho nalezhala do dribnoyi shlyahti Na pidstavi zberezhenogo pominalnogo zapisu rodu Sagajdachnogo istoriki pripuskayut sho batka Sagajdachnogo zvali Kononom sebto Konashem po smerti yakogo mati prijnyala chernechij postrig inokinya Mokrina Yelisej kotrij zgaduyetsya z prizvishem ce jmovirno did Sagajdachnogo po materi Cherez vidsutnist pryamih pisemnih dzherel dostemenno ne vidomo koli same narodivsya Petro Konashevich Olena Apanovich vkazuye na 1577 1578 roki a Petro Sas datu blizko 1582 roku Na pidstavi pripushennya sho v ti chasi ditej zazvichaj nazivali na chest svyatogo iz dnem yakogo bula blizka data narodzhennya to Sagajdachnij oriyentovno narodivsya blizko 29 chervnya 9 lipnya 1582 na svyato apostoliv Petra i Pavla 2010 roku na derzhavnomu rivni vidznachalos 440 richchya z dnya narodzhennya getmana Petra Sagajdachnogo Zigmunt Fogel Viglyad Ostrozkogo zamku Kinec XVIII stolittya Zgidno z suchasnimi pripushennyami protyagom 1589 1592 rokiv zdobuvav pochatkovu osvitu u Sambori Z 1592 po 1598 roki navchavsya v Ostrozkij shkoli na Volini sho v toj chas perezhivala period rozkvitu i de pracyuvali prekrasno pidgotovleni vikladachi Protyagom 1594 1600 rokiv rektorom a takozh vikladachem greckoyi movi buv Kirilo Lukaris potim Aleksandrijskij ta Konstantinopolskij patriarh Misto Ostrog bulo velikim pravoslavnim kulturno ideologichnim centrom v yakomu z yavilos bagato tvoriv spryamovanih proti katolicizmu ta uniyi Intelektualna ta idejna atmosfera Ostroga sformuvali perekonannya ta politichni poglyadi Sagajdachnogo yak revnogo pobornika pravoslav ya yakij use zhittya poslidovno vidstoyuvav prava ta interesi svoyeyi Cerkvi Pid chas navchannya Sagajdachnij napisav tvir Poyasnennya pro uniyu v yakomu vistupiv na zahist pravoslavnoyi viri Cej tvir bulo visoko ocineno suchasnikami zokrema litovskim kanclerom Levom Sapegoyu yakij nazvav pracyu u svoyemu listi do Josafata Kuncevicha najdorogocinnishoyu Za tverdzhennyam Volodimira Antonovicha pislya vipusku Sagajdachnij pereyihav do Lvova zgodom do Kiyeva de pracyuvav domashnim vchitelem takozh pomichnikom kiyivskogo zemskogo suddi Yana Aksaka P Sas pripuskaye sho pid chas navchannya v Ostrozkij shkoli Sagajdachnij viznachavsya iz priyednannyam do zaporozhciv Vstup do Vijska Zaporozkogo Morski pohodi kozakivNaprikinci 1590 h pochatku 1620 h rokiv osnovna diyalnist zaporozkogo kozactva zdijsnyuvalasya zbrojnim shlyahom shableyu i spryamovuvalasya na zdobuttya kozakami zasobiv dlya svogo materialnogo isnuvannya Zvodilas v pershu chergu do vijskovogo najmanstva samochinnih postoyiv i kontribucij takozh zahoplennya u vorogiv vijskovih trofeyiv materialnih cinnostej polonenih napadiv na kupecki korabli ta posolski valki tosho Zahopleni pid chas zdobichnickih ekspedicij voyenni trofeyi v tomu chisli garmati koshtovnosti a takozh bagati poloneni davali kozakam mozhlivist dobre ozbroyuvatis j vistupati potuzhnoyu vijskovoyu siloyu Ob yektom zdobichnickih napadiv zaporozhciv bula Osmanska imperiya ta yiyi vasali a v okremi periodi Moskoviya Svoyu diyalnist zaporozhci obgruntovuvali v pershu chergu zahistom ridnoyi zemli vid voroga yakij zdijsnyuvavsya u formi viperedzhuvalnih udariv po jogo teritoriyi ta vizvolennyam z nevoli hristiyanskih branciv Naprikinci XVI storichchya ochevidno v drugij polovini 1598 roku Konashevich priyednavsya do Vijska Zaporozkogo Z Virshiv Kasiyana Sakovicha vidomo sho Konashevich trivalij chas perebuvav sered zaporozhciv zdobuvayuchi svoyeyu vidvagoyu ta rozumom avtoritet Same na Zaporizhzhi Konashevicha yak vpravnogo luchnika pochinayut nazivati Sagajdachnim Prizvisko Sagajdachnij bulo dosit poshirenim sered kozakiv u seredini XVII storichchya osoblivo na Podniprov yi ta Braclavshini Ozbroyenij sagajdakom dobre natrenovanij luchnik za hvilinu mig vipustiti vid vosmi do dvanadcyati stril yaki letili inodi za 500 krokiv Uchast u pohodah do Valahiyi ta Livoniyi Yu Brandt Bij zi shvedami Voseni 1600 roku velikij koronnij getman Yan Zamojskij organizuvav moldavsko volosku vijskovu kampaniyu do yakoyi doluchilisya j dekilka tisyach kozakiv pid provodom Gavrila Krutnevicha Metoyu ciyeyi kampaniyi bula pidtrimka Yeremiyi Mogili dyadka Petra Mogili ta vidnovlennya vpliviv Rechi Pospolitoyi u Moldaviyi oskilki u travni neyu ovolodiv voloskij gospodar Mihajlo Horobrij U comu pohodi yak kozak brav uchast Sagajdachnij 28 zhovtnya 1600 roku u bitvi pid selom Bukiv na Voloshini ob yednani korolivsko kozacki vijska zavdali porazki Mihayu Horobromu Na pochatku 1601 roku korol Rechi Pospolitoyi Sigizmund III Vaza ogolosiv pro priyednannya do Rechi Pospolitoyi Estoniyi kotra do cogo nalezhala Shveciyi Na zaklik korolya vidguknulis zaporozki kozaki sho protyagom 1601 1602 rokiv brali uchast u voyennih diyah polsko shvedskoyi vijni Sered inshih kozakiv Sagajdachnij sho buv pid kerivnictvom spershu Samijla Kishki z pochatku 1602 go Gavrila Krutnevicha Kozacke vijsko bulo samostijnoyu okremoyu za svoyeyu strukturoyu ta organizaciyeyu armiyeyu Zagalna chiselnist bojovogo skladu narahovuvala 2032 voyaki 100 200 vilnonajmanih selyan perebuvalo pri obozi Vijsko formuvalosya z chotiroh polkiv po 500 osib artileriyi ta obozu Kerivnik kampaniyi Yan Zamojskij poklav na zaporozhciv funkciyi rozvidki ta zabezpechennya bezpechnoyi zoni navkolo osnovnogo korolivskogo vijska Popri vijskovi uspihi kampaniya viyavilasya duzhe zatratnoyu dlya skarbnici Rechi Pospolitoyi Brakuvalo groshej na viplatu voyakam ne vistachalo teplogo odyagu harchiv boyepripasiv kormu dlya konej Vijna zatyaguvalasya i vona bachilasya kozakam absolyutno bezperspektivnoyu U pershih chislah veresnya 1602 roku zaporozhci rushili do Ukrayini pereobtyazheni zdobichchyu poranenimi ta hvorimi voyakami Pri povernenni dodomu vidchuvayuchi svoyu silu ta bezporadnist koronnogo uryadu kozaki vdalisya do grabunkiv ta pomstilisya shlyahti j mishanam Polocka ta Vitebska kotri dopomagali karalnim vijskam pridushuvati povstannya Severina Nalivajka 1603 roku kozacke vijsko povernulosya do Ukrayini Morski pohodi zaporozhciv Dokladnishe Morski pohodi zaporozkih kozakiv Zaporozhci na chajkah atakuyut osmanski galeri XVII st Period z 1603 po 1614 rik cherez vidsutnist zberezhenih perevirenih pismennih dzherel vvazhayut temnim periodom u zhittyepisi Sagajdachnogo Ochevidno sho na toj chas vin brav aktivnu uchast u kozackih morskih ta suhoputnih pohodah proti osmaniv ta tatar Lishe za takih umov jomu mogli doviriti getmansku bulavu pid chas pohodu na Kafu v 1616 roci Na pochatku XVII storichchya kozacke voyenne zdobichnictvo nabulo znachennya vazhlivogo geopolitichnogo faktora v basejni Chornogo morya Po pershe vono sprichinyalo postijnu napruzhenist u polsko osmanskih vidnosinah Po druge napadi zaporozhciv zavdavali kolosalnih ekonomichnih vtrat Osmanskij imperiyi zmenshuvali yiyi voyennu mogutnist a takozh spravlyali strimuvalnij vpliv na tatar oskilki obmezhuvali yihni mozhlivosti u spustoshenni ukrayinskih zemel Svoyi morski pohodi zaporozhci zdijsnyuvali pid politichnimi gaslami borotbi z vorogami Svyatogo Hresta i golovnim yihnim ob yektom buli bagati osmanski j tatarski mista Voni atakuvali dekilka fortec odnochasno ale osnovnij udar buv spryamovanij po golovnij cili pohodu pri comu namagalisya znishiti osmanskij flot u portah i na mori Odnim z takih pohodiv sho pripisuyut Sagajdachnomu stav morskij pohid na Varnu vlitku 1606 roku Pid chas cogo pohodu kozaki zdobuli fortecyu sho do togo vvazhalasya nepristupnoyu Shturm Varni zavershivsya znishennyam vsih beregovih ukriplen ta osmanskih korabliv yaki stoyali na rejdi Rezultatom bitvi stalo vizvolennya kilka tisyach polonenih zaporozhci zahopili znachni trofeyi ta 10 osmanskih galer iz vantazhem ta ekipazhem Cherez cej pohid sultan vidav nakaz peregoroditi Dnipro bilya ostrova Tavani zaliznim lancyugom i zablokuvati kozakiv prote ci zahodi viyavilisya neefektivnimi 1607 roku zaporozhci proveli velikij pohid na Krimske hanstvo pid chas yakogo zahopili ta spalili Perekop ta Ochakiv 1608 na pochatku 1609 roku Sagajdachnij zdijsniv morskij pohid na 16 chovnah chajkah u girlo Dunayu pid chas yakogo bulo zdijsneno napad na Kiliyu Bilgorod ta Izmayil 1612 roku kozacka flotiliya u skladi 60 chajok zdijsnila vdali pohodi na vorozhi ukriplennya Gozliv Babadag Varnu i Mesembrij 1613 roku kozaki zdijsnili dva pohodi na osmanske uzberezhzhya a v girli Dnipra rozbili osmansku flotiliyu ta zahopili shist osmanskih galer U serpni 1614 roku zaporozhci na 40 ka chajkah podalisya do beregiv Osmanskoyi imperiyi zahopili Trapezund uzyali v oblogu Sinop ovolodili zamkom vibili garnizon i znishili ves flot galer i galeoniv yaki stoyali na rejdi 1615 roku 80 kozackih chajok pidijshli do Konstantinopolya de spalili vshent gavani Mizevni ta Arhioki razom iz flotom sho perebuvav tam Osmanskij sultan poslav navzdogin za kozakami cilu flotiliyu Prote v morskih bitvah bilya ostrova Zmiyinij ta pid Ochakovom osmansku flotiliyu bulo rozgromleno a kozaki vzyali v polon osmanskogo admirala Ali pashu Otrimannya getmanskoyi bulavi Vzyattya KafiU lyutomu 1615 roku Konashevich vzhe buv vplivovim kozackim polkovnikom sho mav u svoyemu pidporyadkuvanni zagin chiselnistyu do 3000 kozakiv Ce vidomo z lista Lukasha Sapegi sho skarzhivsya svoyemu bratovi Levu na Sagajdachnogo yakij perebuvav na Kiyivshini ta ne zahotiv prijti na dopomogu pidrozdilam Rechi Pospolitoyi i nakazav svoyim kozakam vidstupiti Yak vkazuvav Lukash Sapega Sagajdachnij hotiv za dopomogoyu tatar vitisniti zhovniriv z Ukrayini bo kozaki vidchuvali do nih nenavist Navesni 1616 roku zaporozkim getmanom buv Vasil Strilkovskij Priblizno naprikinci kvitnya na pochatku travnya zaporozhci zdijsnili pohid na osmanski mista Pid chas cogo uspishnogo pohodu bulo vzyato mista Varnu ta Misivri Osmanskij flot vislanij nazdogin bulo rozbito bilya girla Dunayu U chervni abo na pochatku lipnya 1616 roku vidbulas zmina getmana Getmanom Vijska Zaporozkogo bulo progolosheno Sagajdachnogo Prichinoyu jogo obrannya mogla stati obicyanka organizaciyi bilshogo pohodu nizh togo sho buv navesni Bitva za Kafu Dokladnishe Bitva za Kafu 1616 Zaporozhci znishuyut osmanskij flot i zahoplyuyut Kafu v 1616 Nevdovzi pislya obrannya getmanom Sagajdachnij pidgotuvav pohid do nepristupnoyi osmanskoyi forteci Kafi suchasna Feodosiya sho bula golovnim nevilnichim rinkom u Krimu Osmani yaki she ne ogovtalis vid neshodavnoyi ataki kozakiv na mista Rumelijskogo uzberezhzhya ne ochikuvali takogo shvidkogo napadu na dobre ukriplenu fortecyu Kafa bula velikim ta bagatim mistom naselennya yakogo nalichuvalo vid 70 do 100 tisyach meshkanciv Kafska fortecya mala micni oboronni ukriplennya 13 metrovi zovnishni stini zavdovzhki ponad 5 km Garnizon mista skladavsya z 3 yanicharskih Komendant forteci mav u svoyemu rozporyadzhenni blizko 300 voyakiv she 200 soldativ buli v pidporyadkuvanni kapudana komandira voyenno morskih sil U lipni 1616 roku getman razom iz 6 ma tisyachami kozakiv na 120 150 chajkah virushiv u morskij pohid Na vihodi z Dnipra v Dniprovsko Buzkomu limani kozaki zustrili eskadru osmanskih galer yaku rozgromili ta zahopili blizko polovini suden Abi vvesti osmaniv v omanu shodo svoyih podalshih dij Sagajdachnij nakazav chastini vijska demonstrativno povernutis na Sich iz zahoplenoyu zdobichchyu Z reshtoyu vijska blizko tizhnya perehovuvavsya poblizu Ochakova Prispavshi pilnist voroga kozaki prodovzhili svij pohid 22 lipnya 1616 roku Konashevich razom iz 4000 kozakiv pribuv do mista Unochi kozaki visadilisya na bereg i pidijshli do vorit Kafi Vidvolikshi vartovih kozaki perebralisya cherez muri forteci ta vidkrili vorota mista Raptovim napadom voni zahopili misku citadel i vzyalisya grabuvati misto ta zvilnyati hristiyanskih nevilnikiv Abi zabrati yaknajbilshe branciv na svoyi chajki kozaki vikinuli chimalu chastinu zahoplenogo dobra tim samim pidtverdivshi svoyu obitnicyu vizvolyati z nevoli hristiyan yaku davali pered svoyimi pohodami Zvistka pro vzyattya zaporozhcyami Kafi zdijnyala perepoloh u Bahchisarayi han Dzhanibek Geraj ryatuvavsya vtecheyu do forteci Chufut Kale Odnochasno han vislav nayavni vijska na uzberezhzhya Krimu abi ne dati kozakam visaditisya na sushu Prote kozaki rozbili vijsko sho stoyalo yim na zavadi ponovili zapasi prisnoyi vodi ta spalili kilka poselen Pislya cogo zaporozhci bez sutichok povernulisya na Sich Peremozhnij pohid na Kafu sho mav viraznij vizvolnij harakter nabuv znachnogo rozgolosu ne tilki v Ukrayini Piznishe Kasiyan Sakovich vozvelichiv cej podvig Sagajdachnogo ta jogo kozakiv u svoyih Virshah Cej opis nabuv geroyichnogo znachennya v istorichnij pam yati ukrayinciv Pislya ciyeyi peremogi Sagajdachnij atakuvav Stambul Kozaki svidchit osmanska arhivna hronika uvijshli do Stambula ubili 5 chi 6 tisyach osmaniv zahopili veliku kilkist polonenih i spalili polovinu mista Vzhe bilya Sichi v protoci Kinski vodi kozacka flotiliya zustrilasya z poslanoyu navzdogin eskadroyu admirala Ibragim pashi Protyagom korotkoyi prote zhorstokoyi bitvi kozaki rozgromili osmanskogo admirala Pislya povernennya kozaki prodovzhuvali atakuvati osmanski forteci Za svidchennyam suchasnikiv kozaki kontrolyuvali navigaciyu mizh Bosforom i Dniprovo Buzkim limanom Yak vkazuvav vidomij italijskij mandrivnik P yetro della Valle u travni 1618 roku Turki ne mayut na Chornomu mori zhodnogo miscya yake b ne vzyali i ne splyundruvali kozaki V usyakomu razi voni sogodni na Chornomu mori taka znachna sila sho yaksho dokladut bilshe energiyi budut povnistyu jogo kontrolyuvati Pershe pozbavlennya getmanstva Vlitku 1616 roku sejm Rechi Pospolitoyi uhvaliv rishennya prodovzhiti vijnu z Moskoviyeyu Dlya cogo zbirali 10 tisyachnu armiyu z yakoyu korolevich Vladislav mav virushiti do Moskvi Na sejmi bulo virisheno vidiliti zaporozhcyam 20 tisyach zlotih abi zaluchiti yih do cogo pohodu Peregovori z kozakami provodiv litovskij kancler Lev Sapega Sagajdachnij pidtrimav ce rishennya i vzhe v sichni 1617 roku chastini zaporozhciv zahopili Oskol ta sprobuvali zahopiti Voronezh Prote carski vijska zmogli vitisniti zaporozhciv iz moskovskoyi teritoriyi Naprikinci 1616 roku vlada Rechi Pospolitoyi uhvalila rishennya utvoriti uryadovu komisiyu dlya peregovoriv iz zaporozhcyami metoyu yakih bula zaborona morskih pohodiv proti Osmanskoyi imperiyi Zasidannya komisiyi priznachili na 1 bereznya 1617 roku v Kiyevi Nevdalij pohid na Moskovshinu a takozh nesprijnyattya kozakami uryadovoyi komisiyi prizvelo do zrostannya nevdovolennya politikoyu Sagajdachnogo Na pochatku 1617 roku kozaki obrali getmanom Dmitra Barabasha Vin zirvav provedennya komisiyi v Kiyevi a vzhe u kvitni organizuvav velikij morskij pohid proti osmaniv za uchastyu 150 chajok Uspishni diyi zaporozhciv rozlyutili osmanskogo sultana Na pochatku serpnya 1617 roku osmanskij vijskovij flot dosyag Zaporozkoyi Sichi prote na toj chas tam bulo lishe kilka desyatkiv kozakiv Tim chasom karalni suhoputni vijska pid komanduvannyam Iskandera pashi rushili na teritoriyu Rechi Pospolitoyi Na berezi Dnistra poblizu mistechok Bushi i Yarugi voni zustrili korolivske vijsko pid komanduvannyam Stanislava Zholkevskogo Bazhayuchi uniknuti bitvi 23 veresnya storoni uklali mirnij dogovir odnim iz punktiv yakogo bula zaborona zaporozhcyam vihoditi z Dnipra v Chorne more Nevdovzi koronnij getman napisav zaporozhcyam lista abi voni prislali svoyih predstavnikiv do Pavolochi sho na richci Rostavici Do Pavolochi S Zholkevskij virushiv iz koronnim vijskom Prote zaporozhci tezh napravili tudi ne lishe svoyih predstavnikiv ale j silnu armiyu Koronnij getman vidstupiv chekayuchi na pidkriplennya Peregovori rozpochalis 28 zhovtnya v urochishi Suha Vilshanka Komisari ogolosili sho uryad zgoden shoroku viplachuvati Vijsku Zaporozkomu 10 tisyach zlotih ta 700 suvoyiv sukna Natomist polyaki vimagali skorotiti chiselnist zaporozhciv a takozh shob zaporozkogo getmana priznachav korol Ci peregovori sprichinili bunt sered kozakiv Barabashu prigadali sho cherez jogo neobachnist osmanski vijska napali na Zaporozku Sich Naprikinci zhovtnya zaporozhci skinuli Barabasha z getmanstva i vdruge obrali svoyim getmanom Sagajdachnogo Povernennya Sagajdachnogo Formuvannya antitureckogo alyansu Petro Sagajdachnij kartina XIX st U promizhku mizh 28 ta 31 zhovtnya 1617 roku Konashevich znovu povernuvsya dlya vedennya peregovoriv z uryadovimi komisarami Koroni Vin vidkinuv antikozackij proyekt ugodi S Zholkevskogo pri comu vnis u tekst Vilshanskoyi ugodi 1617 roku punkti sho buli spriyatlivishi dlya kozakiv Popri te sho Sagajdachnij pidkorivsya voli korolya i poobicyav ne zdijsnyuvati morskih napadiv na osmanski mista sejm Rechi Pospolitoyi ne shvaliv cyu ugodu U 1617 1618 rokah zaporozhci ukladayut soyuznij dogovir iz gruzinskim knyazem Megreliyi abo Guriyi pro zahist torgovelnih suden Navesni 1618 roku zaporozhci aktivizuyut diplomatichni zusillya dlya spilnoyi borotbi proti Osmanskoyi imperiyi Na pochatku bereznya 1618 roku Sagajdachnij vidpraviv posolstvo do perskogo shaha z metoyu zaruchitis jogo pidtrimkoyu u vijni proti Osmanskoyi imperiyi Prote cherez zradu imeretinskogo knyazya posolstvo ne dosyaglo svoyeyi meti U kvitni 1618 roku u Varshavi posli Vijska Zaporozkogo zagalom pogodili antiosmanskij plan perskogo shaha Abbasa I Velikogo shodo pereselennya 10 12 tisyach kozakiv u chornomorskij port Yani mozhlivo pri girli richki Trabzon 7 kvitnya v stolici Rechi Pospolitoyi zaporozki posli na choli z Dmitrom Otrohimovichem pidpisali ugodu z Oliverom de Markonom predstavnikom gercoga yakij zgodom stav odnim iz zasnovnikiv novogo licarskogo ordenu pid nazvoyu Liga hristiyanskoyi miliciyi Zgidno z ciyeyu ugodoyu Oliver de Markon stav povirenim zaporozhciv u spravi zaluchennya yih do hrestovogo pohodu proti Osmanskoyi imperiyi sho jogo namagavsya organizuvati gercog de Never Zaporozki posli poobicyali vistaviti na cyu vijnu razom zi svoyimi soyuznikami mozhlivo donskimi kozakami 60 tisyachne vijsko Do ciyeyi ligi nalezhali Papa Rimskij na toj chas Pavlo V nimeckij imperator koroli Ispaniyi Angliyi Rechi Pospolitoyi ta Franciyi Uchast u cih peregovorah svidchila pro voyenno politichnu vagu Vijska Zaporozkogo v togochasnij yevropejskij politici Pohid 1618 roku na MoskvuDokladnishe Polsko moskovska vijna 1617 1618 Dokladnishe Pohid Sagajdachnogo na Moskvu Peredumovi ta organizaciya pohodu Na pochatku kvitnya 1617 roku korolevich Vladislav virushiv iz Varshavi v pohid do Moskvi z metoyu otrimati koronu moskovskogo carya yakoyu na toj chas volodiv obranij 21 lyutogo 1613 roku Zemskim Soborom Mihajlo Romanov pershij moskovskij car z dinastiyi Romanovih Naprikinci veresnya pid Smolenskom vijsko korolevicha ob yednalosya z armiyeyu Yana Karolya Hodkevicha Navesni koronne vijsko Rechi Pospolitoyi na choli z korolevichem Vladislavom pidijshlo do m Vyazmi j postavilo tabir ochikuyuchi pidhodu pidkriplen Prote ani voyakiv ani groshej ne nadijshlo tomu bilshist zhovniriv zalishila tabir Abi vryatuvati korolevicha j vipraviti situaciyu uryad Rechi Pospolitoyi zvernuvsya po dopomogu do Vijska Zaporozkogo U berezni 1618 roku dvanadcyat zaporozkih sotnikiv zustrilisya z korolevichem Vladislavom i poobicyali privesti jomu 20 tisyachne vijsko Umovi dlya uchasti vijsk Sagajdachnogo v pohodi buli takimi Rozshirennya kozackoyi teritoriyi v Rechi Pospolitij Svoboda pravoslavnoyi viri v Ukrayini Zbilshennya reyestrovogo kozackogo vijska Viznannya Richchyu Pospolitoyu administrativnoyi ta sudovoyi avtonomiyi Ukrayini Situaciya u yakij opinivsya Sigizmund III bula skladnoyu tomu vin poobicyav vikonati ci umovi Sagajdachnomu vidpravili klejnodi bulavu bunchuk pechat i prapor Pidgotovku do moskovskogo pohodu obgovoryuvali na dvoh zagalnih radah u chervni 1618 roku Na cih peregovorah kozaki zokrema vimagali pripiniti utiski pravoslavnogo naselennya Pislya peregovoriv ukrayinske komanduvannya pid kerivnictvom getmana Sagajdachnogo rozrobilo plan majbutnogo pohodu Oskilki za donesennyami kozackoyi rozvidki bilshist moskovskih vijsk bula nacilena na smolenskij napryamok Sagajdachnij vidkinuv plan Rechi Pospolitoyi yakij peredbachav ruh kozakiv vid Smolenska do Vyazmi natomist obravshi shlyah vid Putivlya pryamo na Moskvu Zadlya zberezhennya tayemnici getman ne povidomiv storonu Rechi Pospolitoyi pro svij plan Krim togo kozaki proveli operaciyu z vidvernennya uvagi moskovskih voyevod vid pivdennogo kordonu Shlyah do Moskvi Petro Sagajdachnij Gravyura 1622 r U drugij polovini chervnya 1618 roku 6 polkiv 20 tisyachnogo kozackogo vijska pid provodom Konashevicha virushili do Moskvi Zi soboyu zaporozhci vzyali 17 garmat nevelikogo kalibru a reshtu artileriyi abi ne upovilnyuvati ruh zalishili v Kiyevi Pislya perepravi cherez Dnipro vijsko Sagajdachnogo vijshlo na Muravskij shlyah sho viv vid Krimu livoberezhzhyam Dnipra v napryamku Tuli 7 lipnya kozaki pidijshli pid odne z najbilsh ukriplenih mist na pivdni Moskovshini Livni Rezultatom nespodivanoyi ataki zaporozhciv stalo zahoplennya mista she do pershoyi godini dnya U polon potrapiv voyevoda Mikita Cherkaskij inshij voyevoda Petro Danilov zaginuv pid chas boyu Zahopivshi livensku fortecyu zaporozhci znishili vsih oboronciv Pislya ovolodinnya mistom zaporozhci roztashuvalis u jogo posadi a 10 lipnya prodovzhili shlyah 16 lipnya zaporozhci pidijshli pid Yelec dobre ukriplenu fortecyu roztashovanu za kilka desyatkiv kilometriv na pivnichnij shid Oboronoyu mista keruvav voyevoda Andrij Polyev sho mav u svoyemu rozporyadzhenni do 7 tisyach ratnikiv blizko 2000 vlasnogo garnizonu ta vijsko mcenskogo voyevodi Rozumiyuchi sho obloga mista mozhe trivati dovoli dovgo Sagajdachnij vikoristav hitrist Bilshu chastinu svogo vijska vin zahovav u lisi a z nevelikoyu chastinoyu pidijshov pid misto Yelecki voyevodi Ivan Hrushov i Andrij Polyev pobachivshi ce nakazali svoyemu vijsku vijti za muri j pochali peresliduvannya kozakiv Tim chasom osnovni kozacki vijska vistupili z ukrittya i vshent rozbili moskovske vijsko Protyagom nastupnoyi nochi kozaki shturmuvali fortecyu iz zalishkami moskovskogo vijska j pislya troh atak uvirvalisya za muri ta zahopili fortecyu Vidtak yelecki svyashenniki poprosili zaporozhciv ne rujnuvati misto zaproponuvavshi natomist vidati carskogo poslannika S Hrushova razom iz skarbniceyu 30 tisyach rubliv priznachenih dlya pidkupu krimskogo hana Kozaki prijnyali kapitulyaciyu i vidpravili nevelikij zagin dlya provedennya areshtiv ta rekviziciyi Naprikinci lipnya pochatku serpnya Sagajdachnij vidpraviv polkovnika Mihajla Doroshenka na choli 10 tisyachnogo zagonu u rejd po Ryazanshini Jogo vijska zahopili mista Lebedyan Skopin Dankov Na pochatku serpnya cej zagin spaliv posad Pereyaslavlya Ryazanskogo Pri povernenni do vijsk Sagajdachnogo buli zahopleni ta Shack Ob yednavshi vlasni sili j viznachivshi cherez poslanciv misce zustrichi ukrayinskogo ta vijsk Rechi Pospolitoyi u Tushini ukrayinskij getman prodovzhiv pohid Zagin z 1000 vershnikiv na choli z polkovnikom Milosnim buv napravlenij do dobre ukriplenoyi forteci Mihajlova Pid Mihajlovim kozaki zaznali nevdachi Zaporozhci mali v nich z 21 na 22 serpnya zahopiti misto prote cherez poganu pogodu distalisya mista lishe 22 serpnya Za cej chas do mista pidijshlo pidkriplennya i plan raptovoyi ataki zirvavsya Sagajdachnij z golovnim vijskom pribuv pid fortecyu 26 serpnya i buv zmushenij perejti do zvichnoyi oblogi Pislya dvoh sprob zahopiti misto shturmom 7 veresnya Konashevich vimushenij buv polishiti oblogu abi vstignuti na z yednannya iz korolevichem Vladislavom bilya Moskvi Pislya nevdaloyi oblogi Mihajlova Sagajdachnij napraviv blizko 2000 kozakiv pid provodom Fedora Borispilcya na blizki pidstupi Moskvi z pivdnya u Mesherski krayi Odnim iz zavdan cogo manevru bulo vidvernuti uvagu protivnika vid zaplanovanogo forsuvannya Oki na pivnich vid Mihajlova osnovnim kozackim vijskom Zagoni Fedora Borispilcya zahopili mista Kasimov Kazar Romanov Navperejmi kozakam car Mihajlo Romanov napraviv 7 tisyachne vijsko pid kerivnictvom Dmitra Pozharskogo ta knyazya Ce vijsko musilo zavaditi perepravitis zaporozhcyam cherez r Oku i zupiniti jogo prosuvannya do Moskvi Prote pid chas pohodu zahvoriv D Pozharskij i vse kerivnictvo carskim vijskom vzyav na sebe voyevoda G Volkonskij Vin namagavsya pereshkoditi getmanovi perepravitisya cherez Oku poblizu Kolomni 9 veresnya Sagajdachnij perepraviv cherez Oku rozviduvalnij zagin kozakiv chiselnistyu blizko 400 osib Perepravu zdijsneno v rajoni suchasnogo za 30 km na pivdennij shid vid Kolomni Otrimavshi cyu informaciyu getman virishiv jti osnovnimi silami pid dobre ukriplenu fortecyu Zarajsk a deyakih polkovnikiv napraviv zdobuvati Kashiru Pershi bojovi sutichki poblizu Zarajska vidbulis 11 veresnya koli avangard zaporozhciv rozbiv zagin moskovskih voyakiv i kozaki navit zmogli uvirvatis do miskogo ostrogu Prote cih sil ne vistachilo abi zakripiti uspih i Zarajsk vstoyav 12 veresnya Sagajdachnij otrimav lista vid korolevicha Vladislava v kotromu toj vkazuvav sho virushaye z pid Mozhajska pid Moskvu i nakazuvav getmanu negajno vistupati abi pributi v rajon Simonovogo monastirya Nastupnogo dnya bulo sklikano kozacku radu de virishili rozpochati 14 veresnya vistup do Moskvi ne chekayuchi povernennya Fedora Borispolcya Takozh kozaki virishili skasuvati shturm Kashiri ta zosereditis na pidgotovci perepravi poblizu Zarajska Protyagom 15 16 veresnya zaporozhci provodili oblogu Zarajska odnochasno koncentruyuchi vijska poblizu vpadinnya Osetra v richku Oku ta gotuyuchis do perepravi Mapa Moskvi z atlasu Villema Blau 1613 r 15 veresnya car Mihajlo Romanov nakazav G Volkonskomu v zhodnomu razi ne dati vijsku Sagajdachnogo perepravitis cherez r Oku a pri sprobi perepravi vidkinuti yih 16 veresnya pershi 400 kozakiv pihotinciv sili na chovni dlya perepravi Tim chasom dlya zavadi perepravi do miscya visadki virushiv G Volkonskij razom zi svoyim vijskom Prote vzhe do kincya dnya blizko tisyachi zaporozhciv visadilis vishe ta nizhche togo miscya de stoyalo vijsko moskovskogo voyevodi Otrimavshi vidomosti pro ce Volkonskij pochav pospishno vidstupati do Kolomni Jogo vijsko vrazilo dezertirstvo vid nogo vtekli zagoni moskovskih kozakiv ta astrahanski tatari Zvazhayuchi na ce Volkonskij virishiv razom iz vijskom pokinuti Kolomnu pislya chogo spishno virushiv do s Gzhel na vidstani 65 km vid Kolomni Uprodovzh nastupnih dekilkoh dniv ne zustrichayuchi oporu vid demoralizovanogo moskovskogo vijska Sagajdachnij iz minimalnimi vtratami zdijsniv perepravu cherez r Oku Nevdovzi pislya zdijsnennya perepravi kozacki vijska stali taborom poblizu zvidti 24 veresnya Sagajdachnij pishe lista Vladislavu v yakomu povidomlyaye sho vidpravlyaye svoyih posliv polkovnikiv Mihajla Doroshenka ta Bogdana Konshu iz zavdannyam tochno viznachiti chas ta misce prihodu pid Moskvu 28 veresnya posli pribuli u Zvenigorod i pid chas peregovoriv iz komanduvannyam Rechi Pospolitoyi dijshli zgodi sho z yednannya vijsk vidbudetsya 3 zhovtnya u selishi Tushino Prote v Sagajdachnogo buli svoyi plani abi ubezpechiti svoyi tili vin organizovuye ryad atak na moskovski vijska sho roztashovuvalis poblizu Kolomni pri comu 3 zhovtnya polk F Pirskogo atakuvav same misto i kozaki navit uvirvalis na teritoriyu posadu 6 zhovtnya vijsko na choli z P Sagajdachnim virushilo Kashirskim shlyahom u bik Moskvi U rajoni Donskogo monastirya yim zastupilo dorogu moskovske vijsko na choli z Vasilem Buturlinim Car vislav proti Sagajdachnogo 6000 kinnotnikiv vsi nayavni moskovski rezervi Na pochatku bitvi Sagajdachnij i moskovskij voyevoda Buturlin osobisto bilisya i getman zvaliv voyevodu z konya Pid chas boyu zaporozhci znishili peredni zagoni suprotivnika i reshta moskovskoyi kinnoti pochala ryatuvatisya vtecheyu Obloga Moskvi Povernennya do Ukrayini Namiri Sagajdachnogo shodo Moskvi buli duzhe rishuchimi i pidtverdzhennyam cogo ye jogo list korolevichu Vladislavu yakij nadislano pislya 24 veresnya U listi getman pishe Abi Pan Bog vsemogutnij u dosyagnenni zadumu cogo do udostoyennya priznachenogo vashij korolevichevij milosti carstva shastiv i blagosloviv a toj narod vpertij pid nogi mayestatu svogo pidbiti spriyav Sergij Vasilkivskij Portret getmana Petra Konashevicha Sagajdachnogo 1900 ti roki 8 zhovtnya poblizu Tushino zaporozhci ob yednalisya z silami korolevicha Vladislava Yak podarunok kozaki vruchili korolevichu livenskih ta yeleckih voyevod carskih posliv ta polonenih tatar Naperedodni pributtya Sagajdachnogo litovskij getman Yan Karol Hodkevich rozrobiv plan shturmu Moskvi Cej plan polyagav u odnochasnomu shturmi stolici z dekilkoh storin z golovnimi udarami bilya Arbatskih ta Tverskih vorit Osnovnoyu atakovoyu siloyu vistupali vijska Rechi Pospolitoyi ta najmanci Vijsko zaporozhciv bulo rozdilene na dekilka chastin chastina z nih jshli na shturm ostrogu za Moskvoyu rikoyu reshta musila vikonuvati rol rezervu ta vidvolikati carski vijska vid golovnih napryamkiv 11 zhovtnya vijsko korolevicha Vladislava ta kozaki Petra Sagajdachnogo rozpochali nastup na Moskvu Shturm trivav protyagom dekilkoh godin z tretoyi nochi i do svitanku Napadniki zmogli uvirvatis do mista zi storoni Arbatskih vorit prote ne otrimavshi nalezhnu pidtrimku ataka zupinilasya Ne bachachi mozhlivosti prodovzhennya ataki pidrozdili Rechi Pospolitoyi iz nevelikimi vtratami vidstupili vid mista Vazhki voyenni obstavini zmusili moskovsku vladu piti na peregovori sho vpershe vidbulisya 31 zhovtnya poblizu Tverskih vorit Protyagom listopada velis trivali peregovori mizh polskimi ta moskovskimi poslami Kozhna zi storin ochikuvala skorishogo visnazhennya svogo suprotivnika Tim chasom okremi zagoni zaporozhciv prodovzhuvali atakuvati moskovski mista na pivnich ta pivnichnij zahid vid Moskvi rozoryuyuchi Yaroslavskij ta Vologodskij poviti tim samim pidrivayuchi ekonomichni resursi derzhavi Naprikinci zhovtnya Sagajdachnij napraviv 8 tisyachne vijsko na pivden vid Moskvi na prilegli do livogo berega Oki zemli Osnovnoyu metoyu cogo rejdu bulo zdobuttya m Kalugi strategichno vazhlivogo mista iz dobre ukriplenoyu forteceyu Pershim pomitnim naselenim punktom na shlyahu cogo rejdu stav Serpuhov 3 listopada kozacki polki pid kerivnictvom polkovnikiv Yemcya F Pirskogo Milosnogo ta B Konshi rozpochali shturm mista Protyagom dekilkoh godin kozaki vzyali miskij posad prote ne stali shturmuvati kam yanij miskij kreml sho buv roztashovanij u vazhkodostupnomu misci oskilki shansiv na jogo shvidke zdobuttya bulo nebagato Dali ci polki rushili na z yednannya iz polkom Petra Sagajdachnogo pid m Kalugu i v nich z 3 na 4 grudnya 1618 roku ob yednane vijsko rozpochalo shturm mista Zaporozhci zdijsnivshi bliskavichnu ataku zahopili miskij posad zmusivshi garnizon mista pid kerivnictvom voyevodi M Gagarina zamknutis u miskij citadeli Obloga Kaluzkogo kremlya trivala azh do pidpisannya polsko moskovskogo peremir ya Pomaranchevim kolorom vidileni teritoriyi sho vidijshli do Rechi Pospolitoyi zgidno z Deulinskim peremir yam Rejd Konashevicha Sagajdachnogo do Kalugi stav shokom dlya moskovskoyi vladi Ocinyuyuchi ci podiyi Yan III Sobeskij vkazuvav sho same cherez cej rejd moskovitiv ohopiv zhah i sho zaporozhci yaknajshvidshe shilili yihnih komisariv do peregovoriv Vidnovlennya peregovoriv vidbulosya 3 grudnya v seli Deulini nepodalik Troyice Sergiyevoyi lavri Peregovori provodilis protyagom troh raundiv Storoni prijshli do spilnogo rishennya i 11 grudnya 1618 roku uklali tak zvane Deulinske peremir ya Vono stalo najbilshim uspihom Rechi Pospolitoyi v protistoyanni z Moskovskoyu derzhavoyu Rich Pospolita otrimala biloruski j ukrayinski zemli yaki do togo buli zagarbani Moskvoyu Smolensku Chernigivsku ta Novgorod Siversku vsogo 29 mist Korol Rechi Pospolitoyi oficijno zberig za soboyu pravo pretenduvati na moskovskij tron Z inshogo boku ce peremir ya poklalo pochatok zavershennyu periodu postijnih vijn v Moskovskomu carstvi kotrij trivav uprodovzh 15 rokiv Na dumku Viktora Brehunenka sam Sagajdachnij buv proti zamirennya j vidkrito vistupav za ovolodinnya Moskvoyu Naprikinci grudnya na kozackij radi uhvalili rishennya pro pripinennya bojovih dij ta povernennya v Ukrayinu Vijsko rozdililos na dvi chastini sho jshli paralelnim shlyahom Bilsha chastina pid kerivnictvom Sagajdachnogo ruhalas livim beregom r Oki za napryamkom Peremishl Belov Bolhov a dali na Kiyiv Mensha chastina pid komanduvannyam F Pirskogo virushila pravim beregom r Oki u napryamku Ovdoyev Kursk a dali na Kiyiv Za dekilka tizhniv vijsko Sagajdachnogo vzhe bulo v Ukrayini pri comu jomu spriyala moskovska vlada zabezpechuyuchi pidvodami ta proviantom Pislya povernennya do Ukrayini vijsko Sagajdachnogo stalo na postij u Kiyivskomu voyevodstvi a getmanskij polk u samomu Kiyevi Za svoyu uchast u moskovskomu pohodi zaporozhci otrimali groshovu vinagorodu v rozmiri 20 tisyach zolotih ta 7000 shtuk sukna Za slovami D I Yavornickogo po pributti do Kiyeva Petro Sagajdachnij prijnyav titul getmana Ukrayini j stav upravlyati tiyeyu yiyi chastinoyu yaka viznavala sebe kozackoyu Vidnovlennya pravoslavnoyi iyerarhiyi Vijni z tataramiPidpisannya Rostavickoyi ugodi Yu Brandt Sutichka kozakiv z tatarami Vidmova Sagajdachnogo vid morskih pohodiv proti osmaniv viklikala nevdovolennya sered shirokih verstv kozactva Priblizno naprikinci travnya 1619 roku Sagajdachnogo pozbavili vladi ta obrali zaporozkim getmanom Dmitra Barabasha Prote vzhe na pochatku lipnya Konashevich Sagajdachnij povernuv sobi getmansku bulavu Blizko 30 lipnya vin sklikav u Kiyevi radu na yaku pribuli blizko tisyachi kozakiv ta starshin delegovanih z misc Diyuchi v interesah tak zvanih starovinnih kozakiv socialna baza yakih skladala blizko 10 tisyach osib z pomizh zaporozkih veteraniv nashadkovih kozakiv starshin uchasniki radi vislovilisya za politichnij kompromis iz vladoyu Rechi Pospolitoyi v obmin na viznannya stanovih prav starovinnih kozakiv voni dobrovilno pogodzhuvalisya ochistiti Vijsko Zaporozke vid novih kozakiv pokozachenih selyan ta mishan Na cij radi uhvalili takozh uzyati pid protekciyu ta oboronu Vijska Zaporozkogo Pravoslavnu cerkvu Odnak oficijna Varshava hotila zreformuvati Vijsko Zaporozke za zrazkom Rechi Pospolitoyi Korol Sigizmund III vidpraviv do Ukrayini uryadovu komisiyu razom iz vijskom pid provodom S Zholkevskogo Diznavshis pro ce kozaki stayut taborom nad richkoyu Uzin poblizu Biloyi Cerkvi Uprodovzh 8 17 zhovtnya vidbuvalisya polsko zaporozki peregovori vnaslidok yakih bula pidpisana Rostavicka ugoda Pri ukladanni ciyeyi ugodi Sagajdachnomu ta jogo starshinam vdalosya znachnoyu miroyu nivelyuvati antikozacku programu uryadovih komisariv Razom z tim punkti cogo dokumenta shodo vipiski kozakiv z Vijska Zaporozkogo ta obmezhennya miscya yih prozhivannya teritoriyeyu korolivshini stanovili chimalu zagrozu dlya kozactva nasampered novogo Zagalom cya ugoda mala znachnoyu miroyu dekorativnij harakter i mistila superechlivi punkti U seredini listopada na pochatku grudnya 1619 roku Konashevich Sagajdachnij virishiv skoristatis mizhusobnoyu borotboyu mizh hanami Dzhanibek Gireyem ta Shagin Gireyem Vin poviv kozacke vijsko chiselnistyu blizko 5 tisyach voyakiv na tatarski ulusi z vihodom pid Perekop Poblizu Perekopa vidbuvsya bij iz blizko 8 tisyachnim vijskom hana Dzhanibek Gireya Zaporozhci zavdali protivniku pomitnih vtrat a takozh vizvolili z nevoli chimalo branciv hristiyan Vidnovlennya pravoslavnoyi cerkovnoyi iyerarhiyi Dokladnishe Kiyivska mitropoliya 1620 1685 Kiyivskij Bratskij monastir pochatok 1800 h U 1619 roci igumenom Kiyevo Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya v Kiyevi obrali Jova Boreckogo odnogo iz zasnovnikiv Kiyivskogo bratstva Dovkola nogo zgurtuvalis cerkovni ta svitski pravoslavni kola Ukrayini Yak odin z kerivnikiv bratstva Jov Boreckij aktivno spivpracyuvav zi starshinoyu Vijska Zaporozkogo zokrema z getmanom Petrom Sagajdachnim U comu seredovishi z yavilas ideya vsuperech zaboronam vladi Rechi Pospolitoyi vidnoviti pravoslavnu iyerarhiyu Kiyivskoyi mitropoliyi sho bula vtrachena vnaslidok Berestejskoyi cerkovnoyi uniyi 1596 roku Na naradah shodo vidnovlennya cerkovnoyi iyerarhiyi najaktivnishu uchast brav i Petro Sagajdachnij dumka yakogo yak predstavnika Vijska Zaporozkogo bula vagomoyu Kozactvo bulo kolektivnim chlenom Kiyivskogo bratstva a Sagajdachnij stav ktitorom opikunom zasnovanoyi pri nomu shkoli nadavav yij koshti Petro Sagajdachnij razom iz vsim vijskom Zaporizkim vstupiv u ce bratstvo u 1616 roci U sichni 1620 roku Konashevich Sagajdachnij vidpraviv do Moskvi svoyih posliv iz zapevnennyam carya Mihajla Fedorovicha v sluzhbi po staromu voyenna sluzhba inozemnim monarham bula tradicijnoyu dlya zaporozhciv Posolstvo na choli z Petrom Odincem provelo peregovori iz vplivovimi predstavnikami moskovskoyi byurokratiyi Moskovski chinovniki vinagorodili posliv prote moskovska vlada vidmovilas prijnyati propoziciyu zaporozhciv abi ne psuvati stosunki iz tatarami Chas posolstva do Moskovskogo carstva buv vibranij ne vipadkovo Same todi v Moskvi perebuvav patriarh Yerusalimskij Feofan III sho mav na meti visvyachennya Patriarha Moskovskogo mitropolita Filareta i spravi jogo v Moskovskomu carstvi uzhe nablizhalisya do zavershennya Feofan mav povnovazhennya nadani jomu Vselenskim Patriarhom Timofiyem spravuvati vsi arhiyerejski spravi u pidleglih cargorodskomu patriarhovi yeparhiyah tobto i v Kiyivskij mitropoliyi takozh Pri comu yak patriarh vin mav pravo visvyachuvati cerkovnih iyerarhiv Ochevidno ce zh same posolstvo provelo poperedni peregovori z Yerusalimskim patriarhom Feofanom III shodo mozhlivosti visvyachennya yepiskopatu ukrayinsko biloruskoyi pravoslavnoyi cerkvi Petro Konashevich nadav osobistu garantiyu bezpeki patriarhu pri v yizdi do Ukrayini Na pochatku bereznya 1620 roku Sagajdachnomu dovelosya vidbivati napad tatar Nazdognavshi yih poblizu richki Tashlik vin rozbiv voroga ta zvilniv z polonu sotni branciv Odrazu pislya boyu getman povernuvsya do Kiyeva Hrest vkladnij Petra Konashevicha Sagajdachnogo do Bogoyavlenskoyi cerkvi Bratskogo monastirya v Kiyevi 25 bereznya v Kiyevi getman z kilkoma tisyachami kozakiv urochisto zustriv Yerusalimskogo patriarha poprosivshi v nogo vid imeni vsogo Vijska Zaporozkogo vidpushennya grihiv za prolittya krovi hristiyan pid chas moskovskogo pohodu 1618 roku Viraznoyu demonstraciyeyu politichnoyi pidtrimki pravoslavnoyi cerkvi stav vstup getmana razom z usim Vijskom Zaporozkim do Kiyivskogo Bogoyavlenskogo bratstva sho vidbuvsya mizh 27 travnya i 5 chervnya 1620 roku Getman buv sered tih hto aktivno perekonuvav Teofana III vidnoviti vishu iyerarhiyu Pravoslavnoyi cerkvi U 20 h chislah chervnya 1620 roku Sagajdachnij organizuvav napad iz sushi ta morya na Perekop 17 tisyachnim kozackim vijskom Boyi rozpochalisya 9 lipnya za svidchennyam S Zholkevskogo pohid viyavivsya dovoli uspishnim Po zavershenni ciyeyi vipravi zaporozhci virishuyut piti na more chomu kategorichno zaperechuvav Sagajdachnij Nevdovoleni kozaki nasampered vipisani z Vijska Zaporozkogo zgidno z umovami Rostavickoyi ugodi 1619 roku a takozh ti yaki vsuperech jogo zaboronam hotili jti na more vistupili proti getmana Sagajdachnogo bulo pozbavleno vladi a novim getmanom obrano Yakova Borodavku Odrazu pislya obrannya 26 lipnya 1620 roku Yakiv Borodavka viviv na Chorne more blizko sta chovniv ta spustoshiv Varnu U zhovtni 1620 roku patriarh Feofan III razom z inshimi dvoma shidnimi iyerarhami mitropolitom Sofijskim Neofitom ta yepiskopom Stragonskim Avramiyem visvyativ igumena Kiyevo Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya Jova Boreckogo na mitropolita Kiyivskogo ta Galickogo j she shistoh iyerarhiv u san yepiskopiv U listopadi 1620 roku P Konashevich Sagajdachnij razom z novovisvyachennim yepiskopom Josifom Kurcevichem vistupiv na chergovomu zasidanni sejmu Rechi Pospolitoyi de postaviv pitannya pro korolivske viznannya provedenih patriarhom Feofanom hirotonij Prote popri bazhannya otrimati pidtrimku kozakiv u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu sejm Rechi Pospolitoyi ne pidtrimav cyu propoziciyu U lyutomu 1621 roku Konashevich Sagajdachnij z kilkoma sotnyami kozakiv suprovodzhuvav do moldavskogo kordonu Yerusalimskogo patriarha Feofana III yakij povertavsya dodomu po visvyachenni v Ukrayini pravoslavnih iyerarhiv Zaporozhci uspishno vporalis iz cim zavdannyam i v 20 h chisla lyutogo Yerusalimskij patriarh distavsya Sorok U 1627 roci patriarh Feofan III tak ocinyuvav uchast getmana Petra Sagajdachnogo u vidnovlenni pravoslavnoyi iyerarhiyi ta zahisti Kiyivskoyi Cerkvi Sprava bula b nemozhlivoyu bez pidtrimki pana j getmana Petra Sagajdachnogo diyi yakogo v danij spravi spravedlivo mozhna nazvati podvigom rivnim apostolskomu Cya lyudina ye shirij spovidnik Pravoslavnoyi viri za yaku viddav svoye zhittya j pislya zaspokoyennya svogo shanuyetsya na Rusi yak blagovirnij Hotinska bitva 1621Dokladnishe Bitva pid Hotinom 1621 Organizaciya ta pidgotovka do vijni Ruyini Hotinskogo zamku naprikinci XIX stolittya Pislya porazki pid Cecoroyu Rich Pospolita potrapila u nebezpechne stanovishe Dlya dopomogi u borotbi z osmanskim sultanom Osmanom II uryad Rechi Pospolitoyi zvernuvsya do kozakiv 28 lyutogo korolivskij poslanec B Obalkovskij pribuv na Sich ta rozpochav peregovori iz kozackoyu starshinoyu vruchivshi korolivsku korogvu ta 40 tisyach zlotih Prote zaporozhci ne dali chitkoyi vidpovidi vkazavshi na neobhidnist viznannya novovisvyachenih pravoslavnih iyerarhiv z boku korolivskoyi vladi 15 17 chervnya 1621 roku v urochishi Suha Dibrova urochishe mizh Biloyu Cerkvoyu i Rzhishevom zibralasya zagalna rada reyestrovogo i nereyestrovogo kozactva Uchast u nij vzyali takozh pravoslavne duhovenstvo ta poslanci Rechi Pospolitoyi Rich Pospolita poobicyala platnyu kozakam a takozh postupki u religijnomu pitanni Rada obrala getmanom predstavnika nereyestrovih kozakiv Yakova Borodavku ta prijnyala propoziciyu sejmu Rechi Pospolitoyi vzyati uchast u vijni proti Osmanskoyi imperiyi Odnochasno bulo sformovane posolstvo do korolya Rechi Pospolitoyi ocholiv jogo Petro Sagajdachnij yakij mav velikij avtoritet u Varshavi Pislya radi kozacke vijsko chiselnistyu ponad 41 tisyachu zaporozhciv i kilka soten donskih kozakiv virushilo v pohid do Hotinskoyi forteci kudi vzhe pryamuvala 150 tisyachna osmanska armiya na choli z Osmanom II Protyagom 20 31 lipnya Konashevicha Sagajdachnogo razom iz posolstvom prijnyav u Varshavi gneznenskij arhiyepiskop V Gembickij a takozh Sigizmund III Vaza Pro jogo diyalnist svidchit u svoyemu listi katolickij yepiskop Franchesko Chirioli Sered katolikiv zokrema j cerkovnikiv ne brakuye vplivovih osib yaki prihilni do chleniv kozackogo posolstva z oglyadu na teperishnyu zagrozu vijni z osmanami A zgadanij Sagajdachnij vidverto zayavlyaye sho korolivstvo ne oderzhit ni najmenshoyi dopomogi vid zhodnogo kozaka i vid bilshoyi chastini shizmatikiv yaksho yihni vimogi ne budut visluhani Z drugogo boku bagato hto z cih senjoriv ne tilki vvazhaye sho bulo b velicheznoyu shkodoyu vtratiti dopomogu kozakiv vijsko yakih vihvalyayut yak bilsh boyezdatne i krashe organizovane nizh te yake ocholyuye koronnij getman a j pidkreslyuyut nebezpeku sho ci kozaki ne bitimutsya proti osmaniv i tomu govoryat sho v danij moment neobhidno piti na postupki shob voni lishilisya vdovolenimi U rezultati diplomatichnih peregovoriv Petro Sagajdachnij domigsya vid uryadu Rechi Pospolitoyi zadovolennya vimog kozakiv skasuvannya posadi starshogo nad kozakami vid uryadu Rechi Pospolitoyi viznannya vladi obranogo kozackoyu radoyu getmana nad usiyeyu Ukrayinoyu skasuvannya sejmovoyi postanovi shodo obmezhennya kozackih prav i volnostej svobodi ukrayinciv shodo virospovidannya Z Varshavi Sagajdachnij virushiv do taboru Rechi Pospolitoyi poblizu Hotina de jogo z velikimi pochestyami prijnyav golovnokomanduvach armiyi Rechi Pospolitoyi Yan Karol Hodkevich Prote kozackogo vijska tam ne bulo z nevidomih prichin Yakiv Borodavka zatrimavsya a potim bilshu chastinu vijska zoserediv u Mogilevi a inshih rozislav po Ukrayini Pislya obgovorennya vijskovih planiv iz komanduvannyam Rechi Pospolitoyi Sagajdachnij u suprovodi troh korogov vershnikiv Rechi Pospolitoyi virushiv nazustrich kozakam Po dorozi do kozakiv Sagajdachnij potrapiv u osmansku zasidku Pid chas vtechi vin buv poranenij u ruku ale jomu vdalosya vryatuvatisya Popri poranennya Sagajdachnij perebravsya na drugij bereg Dnistra ta distavsya kozackogo vijska 25 serpnya po pributti Sagajdachnogo pid Mogilevom vidbulasya kozacka rada de zamist Yakova Borodavki getmanom obirayut Petra Sagajdachnogo Starij getman buv zvinuvachenij u taktichnih prorahunkah sho prizveli do zagibeli kilkoh kozackih zagoniv ta uv yaznenij i za odniyeyu z versij cherez deyakij chas strachenij za rishennyam kozackoyi vijskovoyi radi Pislya otrimannya bulavi pered Sagajdachnim postala zadacha usuperech pereshkodam osmanskogo vijska z yednatisya z vijskom Rechi Pospolitoyi Getman vporavsya iz cim zavdannyam i 1 veresnya uniknuvshi peresliduvannya iz malimi vtratami pidijshov do Hotina j otaborivsya u dolini Dnistra U veresni rozpochalisya aktivni bojovi diyi Perebig bitvi Hotinska bitva 1621 rik Pid chas Hotinskoyi vijni virazno proyavivsya vijskovij hist getmana Sagajdachnogo Zgidno z planom Rechi Pospolitoyi kozacki vijska trimali oboronu dolini Dnistra Zaporozki polki ocholyuvali polkovniki Ivan Zishkar Bogdan Konsha Timofij Fedorovich Fedir Biloborodko Adam Pidgirskij Sidir Chornij Semakovich Ivan Gardzeya Pershi neznachni sutichki pid Hotinom rozpochalisya 30 serpnya koli 5 tisyachnij tatarskij zagin napav na lisovchikiv legka najmana kinnota v Rechi Pospolitij Odnak lishe 2 veresnya pochali pidhoditi osnovni zagoni Osmana II Ne chekayuchi na pributtya vsih vijsk sultan virishiv koncentrovanim udarom rozgromiti zaporozkij tabir Prote masova ataka osmanskogo vijska bula vidbita kozackoyu vognepalnoyu zbroyeyu ta artileriyeyu Ce rozlyutilo osmanskogo sultana i vin obicyayuchi sho nichogo ne yistime dopoki ne znishat kozakiv vidpraviv svoyi dobirni vijska Tim chasom na dopomogu zaporozhcyam pidijshli nimecki najmanci Razom voni trimali oboronu do samih sutinok Vzhe v pershij den boyiv vijsko Osmana II zaznalo vidchutnih vtrat zokrema zaginuv bejlerbej Bosniyi Gusejn pasha Petro Konashevich Sagajdachnij v tabori pid Hotinom 1621 Vranci 3 veresnya sultan viddav nakaz rozgromiti zaporozhciv Zvertayuchis do svogo vijska vin skazav Yaksho ne rozib yemo kozakiv nas matimut za lyahiv Malos na uvazi sho osmani zganblyat sebe yak voyiniv Osmanska armiya rozpochala ataku z aktivnogo artilerijskogo ta vognepalnogo obstrilu Prote pri pidstupi do taboru zaporozhci zustrili voroga vognem i zavdyaki organizaciyi shvidkogo peregrupuvannya svogo vijska Sagajdachnij ne tilki zupiniv ataku voroga ale j organizuvav strimku kontrataku Vijsko Osmana II vtratilo pid chas boyu vid desyati do dvadcyati tisyach voyakiv Nastupnogo dnya sultan znovu viddav nakaz vzyati zaporozkij tabir ta osobisto vidvidav komandnij punkt roztashovanij na g Gorodishe Osmanski pidrozdili trichi namagalis vzyati shturmom kozackij tabir prote kozhnogo razu nevdalo Vzhe vvecheri vitrimavshi artilerijskij obstril kozaki organizuvali uspishnu kontrataku uvirvavshis do taboru Osmana II Vbivayuchi soldativ ta rujnuyuchi yihni nameti kozaki sprichinili paniku v osmanskomu vijsku Rozumiyuchi sho nastav perelomnij moment u vijni Sagajdachnij vidpraviv gincya do Yana Karolya Hodkevicha z prohannyam vivesti vsi vijska do ataki Ale starij getman poboyavsya vidpraviti vijsko na pidtrimku zaporozhcyam posilayuchis na piznyu godinu Otrimavshi vidmovu kozaki povernulis do svogo taboru iz bagatoyu zdobichchyu pered tim porujnuvavshi osmansku artileriyu Za svidchennyam ochevidciv pid chas ataki zaginulo blizko 15 tisyach vorogiv Pislya troh dniv bezperervnih shturmiv osmanske komanduvannya zmushene bulo vzyati perepochinok Z 7 veresnya osmanski vijska znovu povernulis do shturmovih dij prote vzhe zi znachno menshoyu intensivnistyu Perekonavshis sho oboronciv Hotina ne vzyati lobovimi atakami osmanske komanduvannya vzyalos za metodichnu organizaciyu oblogi polsko ukrayinskih vijsk 14 veresnya do Osmana II pidijshlo kilkatisyachne pidkriplennya na choli z bejlerbeyem Budi Karakash pashoyu sho mav v osmaniv slavu neperevershenogo polkovodcya Karakash pasha zayaviv sultanu sho yaksho otrimaye u rozporyadzhennya yanichar to za dvi godini rozib ye voroga Otrimavshi informaciyu vid perebizhchikiv Karakash pasha uhvaliv rishennya vdariti po najslabkishij dilyanci oboroni taboru Rechi Pospolitoyi Nastupnogo dnya vin poviv 27 tisyachnu armiyu prote zavdyaki geroyichnij oboroni zahisnikiv shturm buv vidbitij a sam Karakash pasha smertelno poranenij Pislya otrimannya ciyeyi zvistki osmanskij sultan vtrativ nadiyu na shvidku peremogu u vijni Zvazhayuchi na chiselnu perevagu osmanskogo vijska u zhivij sili ta artileriyi Sagajdachnij uhvaliv rishennya rozpochati nichnu vijnu yaka ne lishe zavdavala znachnih vtrat protivniku ale j pidrivala jogo moralnij duh Nichni rejdi kozaki pochali provoditi she na pochatku misyacya odnak najmasshtabnishi ta najefektivnishi operaciyi pripali na drugu polovinu veresnya U nich z 18 na 19 veresnya 8 tisyachne kozacke vijsko vdarilo po pravomu flangu osmanskogo taboru Kozaki vstigli vinishiti dekilka tisyach vorogiv pered tim yak osmanski vijska pochali ogovtuvatis pri comu sami povernulis majzhe bez zhodnih vtrat U nich z 21 na 22 veresnya zaporozhci znovu virushili na nichnu vilazku ta vbili shonajmenshe tisyachu vorogiv pri comu yim vdalos znishiti osmanskih golovnokomanduvachiv Cherkes pashu Togadndzhi pashu Kolishnij velikij vizir Gusejn pasha zaledve vryatuvavsya vtecheyu U nich z 23 na 24 veresnya zaporozhci perepravilis na livij bereg Dnistra i znishili roztashovanij tam osmanskij tabir de bulo vbito blizko tisyachi vorogiv Francisk Smuglevich Smert Hodkevicha Hotin 1621 U centri z pidnyatoyu rukoyu getman Sagajdachnij 24 veresnya pomer golovnokomanduvach Rechi Pospolitoyi Yan Hodkevich Osmanske komanduvannya virishilo sho cya novina demoralizuye oboronciv Hotina i pochalo gotuvati novu masshtabnu ataku 25 veresnya osmanski vijska proveli bezuspishnu ataku po vsij liniyi frontu prote osnovna pidgotovka velas do zaplanovanogo na 28 veresnya generalnogo shturmu Zvazhayuchi na te sho vijna pochala nabuvati zatyazhnogo harakteru 28 veresnya 1621 roku sultan Osman II rozpochav zagalnij nastup Generalnij shturm rozpochavsya pislya bagatogodinnogo garmatnogo obstrilu Osmanski vijska rozpochali odnochasnu ataku zagoniv Rechi Pospolitoyi ta kozackogo taboru Prote popri znachnu pidtrimku z boku artileriyi zmucheni vijnoyu ta rozporosheni na dekilka napryamkiv osmanski vijska ne viyavili velikoyi energiyi ta voli do peremogi Osmanski pidrozdili yaki shturmuvali kozackij tabir namagalisya otochiti jogo z flangiv prote Sagajdachnij visnazhivshi voroga organizuvav kontrataku sho zavdala znachnih vtrat suprotivniku Protyagom dnya osmanski vijska proveli she dekilka atak odnak zaznavshi znachnih vtrat vid odniyeyi do kilkanadcyati tisyach voyakiv vkotre zmusheni buli vidstupiti Hotinskij mirnij dogovir Naslidki vijni Dokladnishe Hotinskij mirnij dogovir F Smuglevich Pidpisannya Hotinskogo mirnogo dogovoru 1785 r 29 veresnya mizh komanduvannyam polsko kozackih i osmansko tatarskih vijsk pochalisya peregovori pro ukladennya miru Voni zakinchilisya pidpisannyam ugodi 9 zhovtnya 1621 roku Vranci 10 zhovtnya armiya Osmana II zalishila svoyi poziciyi Za mirnoyu ugodoyu storoni domovlyalisya pro vidnovlennya diplomatichnih zv yazkiv Kordon mizh Richchyu Pospolitoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu vstanovili po richci Dnister Osmanskij imperiyi ta Krimskomu hanstvu zaboronyalos zdijsnyuvati nabigi na ukrayinski ta polski zemli zaporozhcyam zaboronyalos zdijsnyuvati pohodi na Krim i Osmansku imperiyu Hotinskij dogovir Marchello Bacharelli 1783 11 zhovtnya Stanislav Zhuravinskij ta Yakiv Sobeskij uzyali uchast na kozackij radi de dopovili pro ukladenij polsko osmanskij dogovir U nich z 11 na 12 zhovtnya vse kozacke vijsko tayemno perebralos na livij bereg Dnistra ta stali pid Bragoyu Zvidti zaporozhci popryamuvali do Kam yancya de 17 zhovtnya korolevich Vladislav podyakuvav usim uchasnikam boyiv pid Hotinom i ogolosiv pro rozpusk vijska Rechi Pospolitoyi Naslidki Hotinskoyi bitvi mali velike mizhnarodne znachennya Cya bitva zmusila Osmansku imperiyu vidmovitis vid planiv zavoyuvannya Yevropi Rozgrom osmanskogo vijska pid Hotinom priviv do vnutrishnogo politichnogo poslablennya sultanskoyi vladi Vzhe navesni 1622 roku proti Osmana II spalahnuv vijskovij zakolot u rezultati yakogo jogo zadushili a na tron povernuvsya jogo dyadko Mustafa I Povernennya do Kiyeva Smert i pohovannyaV Luyi Smert getmana Sagajdachnogo Do Kiyeva Petro Sagajdachnij povernuvsya v suprovodi korolivskogo likarya v kareti sho yiyi podaruvav Sigizmund III Getman oselivsya u vlasnomu budinku v Kiyevi priznachivshi nakaznim getmanom Petra Zhickogo Nezvazhayuchi na hvorobu getman dali zajmavsya aktivnoyu politichnoyu diyalnistyu U sichni 1622 roku Sagajdachnij vidmoviv korolivskim komisaram u rozglyadi vimogi pro skorochennya vijska do 3 tisyach osib bez sklikannya zagalnoyi kozackoyi radi Naprikinci zimi 1622 roku do Varshavi bulo nadislano kozacke posolstvo z vimogoyu do korolya Rechi Pospolitoyi dotrimuvatis danih ranishe obicyanok prote osoblivih rezultativ dosyagnuto ne bulo Mech darovanij getmanovi Petru Konashevichevi Vladislavom Vazoyu pislya Hotinskoyi bitvi Naprikinci zhittya Petro Sagajdachnij spriyav onovlennyu cerkov u Kiyevi budivnictvu novoyi u Florivskomu monastiri 15 tisyach chervonih zolotih vidpraviv Lvivskij bratskij shkoli Za p yat dniv do smerti Sagajdachnij sklav zapovit za yakim vidpisav svoye majno na osvitni blagodijni ta religijni cili zokrema Kiyivskomu bratstvu i Lvivskij bratskij shkoli shob na dohodi vid cogo majna mogli navchatis bidni diti Dlya svoyeyi druzhini ta blizkih rodichiv getman priznachiv opikuniv kiyivskogo mitropolita Jova Boreckogo ta blizkogo soratnika Olifera Goluba 10 kvitnya 20 kvitnya 1622 roku Petro Sagajdachnij pomer unaslidok uskladnen vognepalnogo poranennya ruki yake otrimav pid chas bitvi pid Hotinom Pohoroni getmana pripali na 28 kvitnya 1622 roku Na velelyudnomu pohoroni zibralis jogo bojovi pobratimi meshkanci Kiyeva Pid chas pohoronu uchni Kiyivskoyi bratskoyi shkoli chitali priurocheni do ciyeyi skorbotnoyi podiyi Virshi na zhalosnij pogreb getmana Sagajdachnogo o Kasiyana Sakovicha u yakih vozvelichuvulis podvigi ukrayinskogo polkovodcya ta jogo sluzhinnya hristiyanskij viri Bogoyavlenskij sobor naprikinci XIX st Petra Sagajdachnogo pohovali v Bogoyavlenskomu sobori Kiyivskogo Bratskogo monastirya yakij nadali nazivali monastirem Sagajdachnogo Jogo sribnij hrest znahodivsya na prestoli sv Joanna Zolotoustogo cogo hramu U 1690 1693 roki pid chas rekonstrukciyi Bogoyavlenskoyi cerkvi Kiyevo Bratskogo monastirya mogilu getmana bulo pereneseno pid pivdennu stinu soboru U 1935 roci cerkvu bulo znisheno j vidomosti pro ce pohovannya ostatochno vtracheno V danij chas na teritoriyi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi rekonstrujovana umovna mogila Konashevicha V 2023 roci za povidomlennyam Departamentu ohoroni kulturnoyi spadshini KMDA na teritoriyi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi arheologi provedut rozkopki na misci zalishkiv Bogoyavlenskogo soboru ta sprobuyut znajti mogilu getmana Petra Sagajdachnogo Yakiv Sobeskij zalishiv pro nogo takij spomin Buv ce cholovik velikogo duhu sho sam shukav nebezpeki legkovazhiv zhittyam u bitvi buv provornij diyalnij u tabori storozhkij malo spav i ne piyachiv na naradah buv oberezhnij i v usyakih rozmovah negovirkij Osobiste zhittyaU svoyih Virshah K Sakovich zaznachav sho druzhinoyu Petra Sagajdachnogo bula shlyahtyanka Anastasiya Povchenska Vihodyachi z togochasnih norm i tradicij mozhna pripustiti sho odruzhilis voni blizko 1602 1603 roku koli Konashevichu minulo 20 druzhina bula na kilka rokiv molodshoyu Blizko 1604 roku v nih narodivsya sin Lukash Rodina meshkala v Kiyevi na Podoli u vlasnomu mayetku sho buv timchasovoyu getmanskoyu rezidenciyeyu Pro sina Lukasha vidomo sho 1618 roku vin pribuv na navchannya do Zamojskoyi akademiyi ta buv zapisanij yak Lucas Petri Konaszewicz Pered smertyu u svoyemu zapoviti getman priznachiv opikuniv dlya druzhini kiyivskogo mitropolita Jova Boreckogo ta nastupnika na getmanskij posadi Olifera Goluba Pislya smerti Sagajdachnogo Anastasiya v 1624 roci vdruge vijshla zamizh za shlyahticha Ivana Pjonchinskogo Pionchina ta meshkala v mayetku nepodalik s Virva D Yavornickij pripuskav sho yih shlyub ne buv shaslivim oskilki getman rozporyadivsya svoye majno peredati cerkvam shkolam shpitalyam monastiryam ale ne druzhini Prote cherez vidsutnist povnoyi versiyi zapovitu suchasni istoriki ocinyuyut ce pripushennya yak nichim ne pidkriplenu zdogadku Takozh vin zaznachav sho v Koronnij metrici ye zapis za 31 lipnya 1624 roku pro yiyi nayizd na Virvu mayetok Fedora Darovskogo zbitki vid yakogo ocinili u 7087 zlotih Kiyivskij sud viznav yiyi vinnoyu piddav baniciyi za uhilennya vid pravosuddya Politichni poglyadi SagajdachnogoPetro Konashevich buv neperesichnim politikom i diplomatom kotrij buduvav dovgostrokovi diplomatichni kombinaciyi yak u mezhah Ukrayini tak i za kordonom Svoyu politichnu liniyu vin provodiv napoleglivo j bezumovno pri comu chitko vislovlyuvav svoyu poziciyu shodo korolya Rechi Pospolitoyi ta shlyahti Ukrayinskij istorik Mihajlo Grushevskij zaznachav sho suchasniki duzhe visoko ocinyuvali politichnij talant Sagajdachnogo ta viznavali zagalnoukrayinske znachennya jogo diyalnosti Same za jogo chasiv kozactvo vijshlo za vuzko stanovi interesi doluchilos do virishennya problem ukrayinskogo naselennya sformuvalo svoyu politichnu programu Utvorilasya spilka ukrayinskogo kozactva mishanstva j duhivnictva Zavdyaki rezultativnij politici Sagajdachnogo v cej chas vidbulos aktivne formuvannya nacionalnoyi ukrayinskoyi spilnoti z yiyi chitko virazhenimi geografichnimi kordonami Sagajdachnij peretvoriv Kiyiv na politichnij oseredok Ukrayini ta zaluchiv jogo v orbitu majbutnoyi novoyi Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi Buduchi getmanom virazhav interesi nacionalno patriotichnih sil ta aktivno vistupav proti chuzhozemnogo panuvannya na ukrayinskih zemlyah Pidtrimuyuchi pragnennya ukrayinskogo narodu do bilshoyi politichnoyi samostijnosti Sagajdachnij domagavsya avtonomiyi Ukrayini dosyagnennya dlya neyi shirokih prav u skladi Rechi Pospolitoyi pidtrimuvav koncepciyu zgidno yakoyi ukrayinci rozglyadalis yak tretij rivnopravnij iz polskim ta litovskim narod Rechi Pospolitoyi Pri comu stverdzhuvalas istorichna ta nacionalna yednist meshkanciv teritorij istorichno pov yazanih iz Kiyivskim ta Galicko Volinskim knyazivstvami knyazhoyi dobi Yerusalimskij patriarh Feofan III Sagajdachnij vistupav palkim pobornikom ta zahisnikom pravoslav ya yake pislya Berestejskoyi uniyi bulo ogoloshene poza zakonom Znachna chastka civilnogo ukrayinskogo naselennya ta pravoslavnogo duhivnictva vistupili proti uniyi sho prizvelo do socialnoyi politichnoyi ta ideologichnoyi konfrontaciyi yaka dosyagla osoblivoyi gostroti v pershi desyatirichchya XVII st She pid chas navchannya v akademiyi Petro Sagajdachnij zajnyav poziciyu neprijnyattya uniyi Vin perekonav kozakiv pidtrimati pravoslavnu cerkvu ta razom z usim Vijskom Zaporozkim vstupiv do Kiyivskogo bratstva Cya publichna akciya prodemonstruvala solidarnist zaporozhciv iz pravoslavnim duhivnictvom i bula viyavom pidtrimki ta zahistu sho oberigav jogo vid tisku vladi Rechi Pospolitoyi Same zavdyaki aktivnij pidtrimci ta garantiyam Sagajdachnogo Yerusalimskij patriarh Feofan III vidnoviv skasovanu uniyeyu pravoslavnu iyerarhiyu Pidtrimka zaporozhcyami pravoslavnogo duhovenstva spriyala rozvitku ukrayinskoyi kulturi a takozh stala vazhlivim chinnikom podalshoyi nacionalno vizvolnoyi revolyuciyi pid provodom Bogdana Hmelnickogo U peregovorah iz vladoyu Rechi Pospolitoyi Sagajdachnij domagavsya rozshirennya kozackogo reyestru vimagav legalizuvati j oficijno viznati kozacku vijskovu ta politichnu organizaciyu rozshiriti kozacki prava ta vivesti vijska Rechi Pospolitoyi z Ukrayini Odnochasno pidtrimuvav istorichne yavishe pokozachennya koli ukrayinski selyani vidmovlyalis vid feodalnoyi povinnosti ta zaluchalis do Vijska Zaporozkogo Cej proces dozvolyav rozshiryuvati teritoriyu kozackoyi Ukrayini oskilki naselennya prijmalo ta zaprovadzhuvalo kozacki poryadki U zovnishnij politici Konashevich dotrimuvavsya virazhenoyi antiosmanskoyi oriyentaciyi Pid jogo provodom zaporozki kozaki zdijsnyuvali aktivnu protidiyu osmanam i tataram sho pripinila yevropejsku ekspansiyu Osmanskoyi imperiyi Zavdyaki jogo diyalnosti utverdilosya bachennya zaporozkogo kozactva yak shita hristiyanskogo svitu proti nevirnih Sagajdachnij provodiv aktivni diplomatichni peregovori dlya poshuku soyuznikiv u borotbi proti osmaniv zokrema iz perskim shahom Abbasom I Velikim ta gercogom Karlom Gonzaga de Nevera odnim iz zasnovnikiv Ligi hristiyanskoyi miliciyi do yakoyi nalezhali Papa Rimskij nimeckij imperator koroli Ispaniyi Angliyi Rechi Pospolitoyi ta Franciyi Razom z tim ocholyuyuchi reyestrove kozactvo yake perebuvalo na sluzhbi uryadu Rechi Pospolitoyi Petro Sagajdachnij buv zmushenij vidstoyuvati interesi Rechi Pospolitoyi Vin pidtrimav poziciyu Rechi Pospolitoyi ta vzyav uchast u pohodi korolevicha Vladislava pid chas borotbi za moskovskij prestol Odnochasno deyaki doslidniki poyasnyuyut pasivnu uchast Sagajdachnogo pid chas shturmu Moskvi nebazhannyam nadto velikogo posilennya Rechi Pospolitoyi U bitvi pid Hotinom vijsko Sagajdachnogo pidtrimalo korolya ta vryatuvalo Rich Pospolitu vid politichnoyi katastrofi Vijskovi reformi ta taktika SagajdachnogoOrganizatorski zdibnosti getmana sub yektivnij chinnik yakij bezposeredno vplinuv na rozvitok kozackogo voyennogo mistectva jogo strategiyu i taktiku Sagajdachnij proviv reformu vijska na Sichi podiliv jogo na sotni ta polki ponoviv navchannya Razom iz tim vprovadiv suvoru disciplinu zaboroniv piti gorilku pid chas morskih pohodiv a za provini karav na smert na gorlo Pozbaviv kozacki lavi vid anarhichnih ta kriminalnih elementiv pri comu zaluchiv do vijska lyudej osilih pov yazanih iz zemleyu ta hliborobstvom Vnaslidok reformi partizanski vatagi kozakiv stali bilshe podibnimi na regulyarne vijsko pokrashilas organizaciya ta boyezdatnist kozackogo vijska Sagajdachnij zaprovadiv u vijsku bagato novovveden zokrema legku j manevrenu artileriyu ta dobre ozbroyenu i navchenu pihotu Sagajdachnij doluchiv Vijsko Zaporozke do virishennya problem ta pragnen zhiteliv Ukrayini zaluchiv jogo do politichnoyi samoorganizaciyi ta zahistu pravoslavnoyi viri Same zavdyaki Sagajdachnomu Vijsko Zaporozke po pravu stalo nacionalnim sho spriyalo pidvishennyu jogo boyezdatnosti Unikalna teritorialna palankovo kurinna sistema organizacijnoyi pobudovi Zaporozkoyi Sichi zabezpechuvala visokij stupin pidgotovlenosti vijska do vijni Oskilki cya sistema stvoryuvalasya z metoyu maksimalnoyi mobilizaciyi to yiyi mozhlivosti dozvolyali kozackomu vijsku shvidko popovnyuvatis pislya znachnih vtrat abo porazok Vijskova strategiya i taktika Sagajdachnogo bula rozrahovana na vedennya bojovih dij v umovah chiselnoyi perevagi suprotivnika pri comu Petro Sagajdachnij volodiv vminnyam chitko rozpodilyati sili i pravilno viznachati napryamki golovnih udariv suprotivnika a takozh viznachati jogo najslabshi lanki Vin chi ne pershim u vijskovij taktici aktivno zastosovuvav taktiku zasadnih ta zustrichnih boyiv koli nechislenni zagoni dobre vishkolenih kozakiv napadali na chiselno perevazhalni marshevi koloni voroga i vnosili bezlad i paniku do jogo lav Pid chas bojovih dij Sagajdachnij vidhilyav pasivnu taktichnu sistemu sho nabula poshirennya v Zahidnij Yevropi Na protivagu comu zamist manevruvannya po tilah suprotivnika ta znishennya jogo komunikacij vin vikoristovuvav shvidkij i nespodivanij manevr sho dozvolyav jomu otrimati najspriyatlivishi umovi dlya nav yazuvannya boyu Pragnennya diyati nastupalno ta zavershati kozhnij manevr udarom bulo odnim z osnovnih principiv vsiyeyi polkovodchoyi diyalnosti Sagajdachnogo Osnovnimi principami strategiyi Sagajdachnogo buli blokuvannya golovnih komunikacij i strategichnih ob yektiv u rajoni bojovih dij provedennya kompleksu boyiv pered generalnoyu bitvoyu z metoyu visnazhennya abo vvedennya v omanu protivnika koncentraciya osnovnih sil i zasobiv vijska na golovnomu napryamku yak u nastupi tak i v oboroni abi dosyagti virishalnogo rezultatu najkorotshim shlyahom i z minimalnimi vtratami Pid chas moskovskogo pohodu Sagajdachnij zasvoyiv taktiku vedennya vijni ta sposobi zdobuttya ukriplenih mist ta fortec sho yiyi virobili zaporozhciv pid chas poperednih pohodiv na Moskovshinu Ce bula nastupalna taktika vedennya vijni sho buduvalasya na faktori raptovosti ta visokij manevrovosti zaporozkih sil Visoka mobilnist kozackih sil bula mozhlivoyu cherez vidmovu vid vazhkoyi artileriyi sho mogla skovuvati yihnij ruh A prodovolche zabezpechennya svogo vijska zaporozhci zdijsnyuvali shlyahom vidpovidnih ekspropriacij na teritoriyi protivnika Cherez vidsutnist dostatnih vijskovo tehnichnih resursiv tradicijni metodi oblogi buli neprijnyatni dlya kozakiv Sagajdachnij vikoristovuvav strimki prihovani rejdi na veliki vidstani kozackoyi kinnoti z atakoyu z hodu na vorozhi ukripleni mista ta forteci U razi uspihu na yiyi zavershalnomu etapi zaporozhci vikoristovuvali shturmovi drabini ta holodnu zbroyu Yaksho zh kozakam z naskoku ne vdavalosya zahopiti ukriplennya voni rozpochinali netrivalu oblogu iz zastosuvannyam obmezhenogo naboru shturmovih zasobiv Atakuyuchi gliboki tili ta pidrivayuchi komunikaciyi rejdi vijsk Sagajdachnogo prizvodili do kolapsu ekonomiki suprotivnika Hotinska bitva stala dlya Sagajdachnogo zenitom jogo slavi yak polkovodcya V umovah gostroyi nestachi chasu ta resursiv dlya oblashtuvannya kozackih pozicij Petro Sagajdachnij zumiv organizuvati nadijnu oboronu kozackogo taboru sho bula spromozhna vitrimati intensivni artilerijski obstrili protivnika Pid chas oboroni Sagajdachnij vikoristav taktiku koncentrovanogo vognyu kozackoyi pihoti po vorogah yaki nastupali Pislya togo yak vogon vnosiv rozlad u vorozhi lavi Sagajdachnij organizovuvav strimki kontrataki odna z kotrih postavila osmanske vijsko na mezhu cilkovitogo rozgromu Vidznachayuchi chiselnu perevagu suprotivnika Sagajdachnij organizovuvav raptovi ataki v neochikuvanij dlya protivnika chas ta v nespodivani dlya nogo dilyanki frontu Jogo taktika nichnoyi vijni ne lishe zavdavala vazhkih vtrat protivniku ale j pidrivala jogo moralnij duh Same diyi zaporozhciv v ataci sho visnazhuvali suprotivnika ta rujnuvali jogo plani dozvolili ne lishe vitrimati oblogu Hotina ale j zavdati armiyi Osmana II strategichnoyi porazki Virmenskij hronist Avksentij pisav Yakbi ne kozaki vijsko Rechi Pospolitoyi bulo b rozbite za 3 4 dni Peremogu bulo zdobuto tilki zavdyaki Bogovi j zaporozkim kozakam Sejmovij komisar armiyi Rechi Pospolitoyi magnat Yakiv Sobeskij musiv viznati Spravzhnimi peremozhcyami pid Hotinom i ryativnikami Rechi Pospolitoyi buli kozaki Istoriografiya doslidzhenDo postati Petra Sagajdachnogo zdavna isnuvav interes v ukrayinskij istoriografiyi Osoblivistyu vivchennya osobi ukrayinskogo getmana bula neznachna kilkist pismovih dzherel yaki mistili neodnoznachni harakteristiki jogo diyalnosti Doslidzhennya prisvyacheni Sagajdachnomu zavzhdi perebuvali pid vplivom pozanaukovih politichnih ta ideologichnih chinnikiv Dlya vitchiznyanoyi istoriografiyi harakterna pevna romantizaciya ta idealizaciya obrazu getmana Natomist v rosijskij imperskij istoriografiyi uvaga akcentuvalas na vidpovidnosti dij kozactva interesam samoderzhavnoyi vladi Rosiyi i vihodyachi z cogo davalis neodnoznachni ocinki vchinkam Sagajdachnogo Radyanski istoriki zmusheni buli vrahovuvati u svoyih doslidzhennyah oficijni ideologichni nastanovi napriklad tezi pro vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu ta klasovu borotbu u suspilstvi Pidvalini teoretichnih ta ideologichnih naukovih poglyadiv na postat Petra Sagajdachnogo buli sformovani v istorichnij literaturi XVIII pochatku XIX storichchya Sered kozackih litopisciv XVIII storichchya najbilsh povna informaciya mistitsya u litopisi Grigoriya Grabyanki Same vin sformuvav obraz Sagajdachnogo yak zahisnika hristiyanskogo svitu vid osmaniv ta tatar ta akcentuvav uvagu na jogo kulturnickij ta blagodijnij diyalnosti Prote u danomu litopisi traplyayutsya j znachni faktichni hibi zokrema nevirno viznachena data Hotinskoyi bitvi U litopisi Samijla Velichka pro Petra Sagajdachnogo rozpovidayetsya v teksti drugogo rozdilu pershogo tomu sered getmaniv sho pereduvali Bogdanu Hmelnickomu Prote v cij roboti nayavni chislenni literaturni vigadki kotri mali trivale zhittya u fahovij literaturi Z seredini XVIII storichchya pochav zanepadati litopisnij zhanr i na jogo misce prijshli tvori kozacko starshinskoyi istoriografiyi Najyaskravishe ce proyavilosya v obrobci praci Timofiya Titlovskogo zdijsnenoyu polkovim oboznim S Lukomskim 1770 roku U comu tvori vidnosno nebagato faktichnih hib sho vidriznyaye jogo vid inshih istorichnih prac XVIII storichchya U drugij polovini XVIII storichchya pered rosijskimi istorikami postavili zavdannya viznachiti misce istoriyi ukrayinskih zemel v mezhah istoriyi Rosiyi Ce znajshlo vidobrazhennya u pracyah oficijnih rosijskih istorikiv U roboti Istoricheskiya sochineniya o malorossii i malorossiyanah stavlennya do ukrayinskogo getmana zobrazhayetsya z tochki zoru rosijskogo samoderzhavstva i v zagalnomu mistitsya negativna harakteristika jogo dij Podibnoyi tochki zoru dotrimuvavsya u svoyij roboti Litopisna opovid pro Malu Rosiyu 1787 i Oleksandr Rigelman yakij vidverto vorozhe stavivsya do kozackoyi volnici sho superechila prirodi samoderzhavnoyi vladi Protyagom XIX pochatku XX storichchya buv zroblenij viznachnij naukovij dorobok u vivchenni istorichnoyi postati Sagajdachnogo U cej chas istoriki spiralisya na arhivni dzherela prote chasto stavilis do nih nedostatno kritichno U cih pracyah chasto idealizuvalasya istorichna postat Konashevicha a opis jogo diyalnosti pidlashtovuvavsya pid avtorski umoglyadni shemi Najvazhlivishi dlya togochasnoyi istoriografiyi doslidzhennya pro zhittya i diyalnist zaporozkogo getmana vidobrazheni u pracyah Dmitra Bantisha Kamenskogo 1822 rik Mikoli Markevicha 1842 Mihajla Maksimovicha 1843 1850 Pantelejmona Kulisha 1874 Volodimira Antonovicha 1883 Ivana Kamanina 1901 ta Dmitra Yavornickogo 1913 Sered vchenih sho bilsh kritichno stavilisya do arhivnih dzherel ta pracyuvali na zasadah naukovogo vivchennya diyalnosti Sagajdachnogo slid vidznachiti Platona Zhukovicha 1906 ta Mihajla Grushevskogo 1909 rik U cej zhe period do postati Sagajdachnogo zvertayutsya polski istoriki Oleksandr Yablonovskij Francishek Ravita Gavronskij Vladislav Tomkevich U svoyih robotah voni vidznachayut jogo znachennya u nalagodzhenni polsko kozackih vidnosin a takozh neposlidovnist politiki polskogo uryadu stosovno zaporozhciv Zagalom u polskij istoriografiyi chasto pidkreslyuyut vazhlivu rol Petra Sagajdachnogo yak dalekoglyadnogo politika ta diplomata sho spriyav rozvitku ta nalagodzhennyu vzayemin mizh Polsheyu ta kozactvom ta neodnorazovo dopomagav Rechi Pospolitij pid chas vijn iz yiyi suprotivnikami U radyanski chasi interes do postati ukrayinskogo getmana buv dovoli kvolij Radyanski istoriki zokrema Volodimir Golobuckij Noj Rashba Kost Guslistij perebuvali pid vplivom panivnoyi v SRSR ideologiyi ta buli zmusheni robiti popravki u svoyih doslidzhennyah na oficijni ideologichni nastanovi vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu klasovoyi borotbi u suspilstvi Pislya otrimannya Ukrayinoyu nezalezhnosti vidbuvsya splesk populyarnosti tematiki pov yazanoyi z getmanstvom Petra Sagajdachnogo Chastina avtoriv vidrodili modu na jogo romantizovani obrazi XIX pochatku XX storichchya Zokrema cim vidznachayutsya roboti Oleni Apanovich Sered suchasnih doslidnikiv sho zajmayutsya kompleksnim bagatoaspektnim vivchennyam ta visvitlennyam biografiyi ta diyalnosti Petra Sagajdachnogo mozhna vidznachiti Petra Sasa Yuriya Micika ta Viktora Brehunenka Nagorodnij mech getmana Petra Sagajdachnogo bulo vidnajdeno u 1996 roci v Muzeyi imeni Chartorijskih u m Krakovi Polsha istorikom Tarasom Chuhlibom Stanom na 2023 rik mech zberigayetsya v Vavelskomu zamku Vshanuvannya pam yatiDiv takozh Pam yatniki Petrovi Sagajdachnomu ta Vulicya Petra Sagajdachnogo Imenem Petra Sagajdachnogo nazvani vulici v bagatoh mistah Ukrayini zokrema u Vinnici Dnipri Ivano Frankivsku Kiyevi Kropivnickomu Lucku Lvovi Chernivcyah Rivnomu Ternopoli Harkovi Hersoni Cherkasah 27 sichnya 1919 roku z yavivsya krejser Getman Petro Konashevich Sagajdachnij 28 veresnya 1991 roku na chest 370 richchya bitvi pid Hotinom pid stinami Hotinskoyi forteci vidkrito pam yatnik getmanovi P Sagajdachnomu U 1992 roci bronzovij pam yatnik Sagajdachnomu vstanovleno na jogo batkivshini v seli Kulchici de takozh diye muzej Petra Sagajdachnogo 19 chervnya 2001 roku v Kiyevi na Podoli takozh bulo vstanovleno pam yatnik ukrayinskomu getmanu U 2008 roci pam yatnik Petru Sagajdachnomu vstanovlenij u Sevastopoli Demontovanij rosijskimi okupantami 25 kvitnya 2014 roku U seredini travnya vivezenij do Harkova za zvernennyam harkivskogo miskogo golovi Na chest Petra Sagajdachnogo nazvanij vishij vijskovij navchalnij zaklad Nacionalna akademiya suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo Kiyivska derzhavna akademiya vodnogo transportu imeni getmana Petra Konashevicha Sagajdachnogo ta Zaporizkij institut MAUP im getmana Petra Sagajdachnogo 4 lipnya 1993 roku do skladu VMS Ukrayini vvijshov fregat Getman Sagajdachnij flagman suchasnogo ukrayinskogo vijskovo morskogo flotu 22 lipnya 1995 roku Ukrposhta vipustila do obigu poshtovu marku iz zobrazhennyam getmana nominalom 30 000 karbovanciv 6 bereznya 2000 roku Nacionalnim bankom Ukrayini vipusheno v obig 10 grivnevu sribnu monetu z zobrazhennyam na reversi batalnoyi sceni na Chornomu mori ovalnogo portreta getmana dati jogo smerti ta kolovogo stilizovanogo napisu Petro Konashevich Sagajdachnij 22 veresnya 2010 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Postanovu Pro vidznachennya 440 richchya z dnya narodzhennya getmana Petra Sagajdachnogo u 2010 roci U misti Odesa bulvar Lidersovskij perejmenuvali na bulvar Getmana Sagajdachnogo Pam yatnik Petrovi Sagajdachnomu v Harkovi Pam yatnik Petrovi Sagajdachnomu v Hotini Pam yatnik Petrovi Sagajdachnomu v Kulchicyah Pam yatnik Petrovi Sagajdachnomu v Hmelivci Memorialna doshka Petrovi Sagajdachnomu na Podoli v Kiyevi 10 grivneva pam yatna moneta NBU prisvyachena Petru Sagajdachnomu revers Zobrazhennya Petra Sagajdachnogo na poshtovij marci Fregat Getman Sagajdachnij U literaturi Petro Konashevich Sagajdachnij ospivanij u bagatoh kozackih dumah ta ukrayinskih narodnih pisnyah Zokrema u vidomij pisni Oj na gori ta zhenci zhnut ye nastupni ryadki A pozadu Sagajdachnij Sho prominyav zhinku Na tyutyun na lyulku Neobachnij Gej vernisya Sagajdachnij Vizmi svoyu zhinku Viddaj tyutyun lyulku Neobachnij Meni z zhinkoyu ne vozitsya A tyutyun ta lyulka Kozaku v dorozi Znadobitsya Na smert Petra Sagajdachnogo odin iz chilnih pravoslavnih intelektualiv svogo chasu rektor Kiyivskoyi bratskoyi shkoli Kasiyan Sakovich napisav Vѣrshѣ na zhalosnyj pogreb zacnogo rycera Petra Konashevicha Sagajdachnogo getmana vojska Yego Korolevskoi Milosti Zaporozkogo v yakih proslavlyav jogo zaslugi u spravi zahistu Rechi Pospolitoyi vid osmansko tatarskih napadiv Okrim togo avtor zmalyuvav kozactvo yak licarskij stan sho vijskovoyu sluzhboyu zdobuv pravo na zolotu volnist Geroyichna postat Sagajdachnogo u centri takih tvoriv Ukrayinski Nevolnicya ukrayinka istorichna poema z chasiv getmana Sagajdachnogo Yuriya Budyaka Pro getmana Sagajdachnogo Adriana Kashenka Petro Sagajdachnij drama Pantelejmona Kulisha Yaroshenko povist Osipa Makoveya sho vijshla drukom u Lvovi u 1905 Sagajdachnij Danila Mordovcya Lyudolovi Zinayidi Tulub Nesmertelna slava istorichna povist Vasilya Tirsi Panasa Fedenka Sagajdachnij roman Andriya Chajkovskogo Kniga persha Pobratimi 1924 kniga druga Do slavi chastina 1 1929 kniga tretya Do slavi chastina 2 Zaporogi Roman pershij Petro Sagajdachnij Vitaliya Rogozhi Polski Hotinska vijna Vaclava Potockogo Chajki Spiv zaporozhciv pid chas povernennya z morskoyi vipravi Konashevicha duma Yuzefa Zalyeskogo U kinematografi U 1994 roci za romanom pismennika ukrayinskoyi diaspori Spiridona Cherkasenka Prigodi molodogo licarya na kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka buv znyatij kinofilm Doroga na Sich de takozh prisutnij obraz slavnogo getmana Ukrayini Petra Konashevicha Sagajdachnogo Kanonizaciya U 2011 roci rishennyam Arhiyerejskogo soboru Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Petro Sagajdachnij buv kanonizovanij na miscevomu rivni u chini blagovirnij getman Rishennyam Svyashennogo Sinodu PCU vid 21 serpnya 2020 roku im ya svyatogo blagovirnogo getmana Petra Konashevicha Sagajdachnogo vneseno do Misyaceslova cerkovnogo kalendarya Dnem pam yati dlya jogo zagalnocerkovnogo shanuvannya vstanovleno 7 kvitnya PrimitkiSas P M Konashevich Sagajdachnij Petro Kononovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2008 T 5 Kon Kyu S 568 Sas P M Koli narodivsya Petro Konashevich Sagajdachnij Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2011 Vip N3 S 36 49 Konashevich ye imenem po batkovi variant vid Kononovich yake zgodom peretvorilos na prizvisko prizvishe Isnuyut takozh pripushennya pro inshi dati narodzhennya detalnishe u rozdili Molodi roki Pro vidznachennya 440 richchya z dnya narodzhennya getmana Petra vid 22 09 2010 2548 VI zakon2 rada gov ua originalu za 22 02 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Yak getman zgaduyetsya v suchasnij ukrayinskij istoriografiyi Faktichno zh mav zvannya Starshij jogo Korolivskoyi Milosti Vijska Zaporozkogo Sergij Gorbik Do pitannya kanonizaciyi getmana Petra Sagajdachnogo v chini BLAGOVIRNIJ sajt Svyato Vvedenskogo cholovichogo monastirya Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 13 lipnya 2013 PCU 21 serpnya 2020 Pomisna info Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 29 serpnya 2020 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 141 Apanovich O M Getmani Ukrayini j koshovi otamani Zaporozkoyi Sichi K 1993 S 10 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 148 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 150 Pirig Petro Petro Konashevich Sagajdachnij istorichni narisi zhittya ta diyalnosti PDF PDF originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 25 serpnya 2012 Yavornickij D I Getman Petro Konashevich Sagajdachnij K 1995 S 290 D Yavornickij Getman Petro Konashevich Sagajdachnij K 1995 S 291 Sas P M Molodi roki 2006 s 205 Sas P M Molodi roki 2006 s 206 Sas P M Molodi roki 2006 s 217 Arhiv originalu za 25 bereznya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2013 Sas P M Molodi roki 2006 s 230 Prigodi kozakiv u Pribaltici Ukrayinskij tizhden Tizhden ua tyzhden ua originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Incognita Kozaki najmanci na sluzhbi yevropejskih derzhav Ukrayina Incognita incognita day kiev ua originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Yu A Micik Krutnevich Gavrilo Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2008 T 5 Kon Kyu S 568 Sas P M Molodi roki 2006 s 233 Sas P M Molodi roki 2006 s 208 Kovalenko L T Petro Konashevich Sagajdachnij originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 15 travnya 2012 1 20 grudnya 2012 u Wayback Machine Volodimir Sergijchuk Morski pohodi zaporozhciv Miroslav Mamchak Ukrayina Shlyah do morya Istoriya ukrayinskogo flotu originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 16 travnya 2012 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 152 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 154 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 155 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 156 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 156 157 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 157 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 158 Sas P M Chi vstupili zaporozhci do ligi hristiyanskoyi miliciyi Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 159 Polsko moskovskaya vojna 1617 1618 gg nedostupne posilannya Sas P M 2010 s 329 Sas P M 2010 s 331 Sas P M 2010 s 333 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 160 Sas P M 2010 s 341 343 Sas P M 2010 s 344 345 Sas P M 2010 s 346 Sas P M 2010 s 352 354 Sas P M 2010 s 372 374 Istoriya yaku prihovuvali Pohid Sagajdachnogo na Moskvu Rejd Getmana Petra Sagajdachnogo na Moskvu originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 12 kvitnya 2015 Sas P M 2010 s 376 386 Sas P M 2010 s 441 446 Sas P M 2010 s 447 448 Sas P M Vidnovlennya pravoslavnoyi cerkovnoyi iyerarhiyi Kiyivskoyi mitropoliyi 1620 Olena Apanovich Sagajdachnij Petro ukrayinskij kozackij getman 1 bereznya 2014 u Wayback Machine Krimska Svitlicya 38 za 20 09 2013 admin DO PITANNYa ISTORIYi KONFESIJNOGO STANOVIShA U KIYeVI KINCYa XVI POChATKU XVII STOLIT U SVITLI PRAVOSLAVNO UNIATSKOGO PROTISTOYaNNYa KIYiVSKE PRAVOSLAV Ya ukr Procitovano 2 bereznya 2019 Katerina Lipa Mitra i shablya Yak Sagajdachnij vryatuvav pravoslavnu cerkvu originalu za 8 bereznya 2013 Procitovano 17 bereznya 2013 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 165 Viktor Demochko Rol kozactva na choli z P Sagajdachnim u vidnovlenni ta rozvitku cerkovnogo zhittya v Ukrayini v pershij polovini XVII st Volinski istorichni zapiski 2008 1 pp 29 33 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 166 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 38 G Grabyanka S Velichko J Myuller ta in Hotinska vijna 1621 Kiyiv Centr pam yatkoznavstva Akademiyi nauk Ukrayini ta Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi 1991 240 s Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 101 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 106 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 111 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 114 115 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 115 116 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 117 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 118 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 125 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 128 Yavornickij D I Getman Petro Konashevich Sagajdachnij 1995 S 313 Arhiyepiskop Igor Isichenko Virshi na zhalosnij pogreb getmana Sagajdachnogo o Kasiyana Sakovicha ta problema vitokiv kozackogo baroko nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 168 Izvlechenie iz kozackih lѣtopisej Otdel I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 38 Bratskij monastir Bogoyavlenskij sobor ne zberigsya 1693 p XIX st originalu za 25 serpnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2013 U Kiyevi provedut rozkopki u poshukah mogili getmana Sagajdachnogo 01 11 2023 21 46 Sas P M Molodi roki 2006 s 196 Sas P M Molodi roki 2006 s 204 Sas P M Molodi roki 2006 s 194 Yavornickij D I Getman Petro Konashevich Sagajdachnij 1995 S 317 Vitalij Ogiyenko Petro Sagajdachnij ruskij batko kozackoyi Ukrayini Ukrayinska Pravda Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 10 lipnya 2013 Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 15 bereznya 2013 Krip yakevich Ivan Gnatevich Bogdan V MIRI TA U VIJNI Z POLShEYu Istoriya Ukrayinskogo vijska 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Firsov O V Osoblivosti vedennya strategiyi kozackogo vijska za chasiv getmana Petra Sagajdachnogo PDF PDF originalu za 15 serpnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2012 Sas P M Molodi roki 2006 s 241 Sas P M Molodi roki 2006 s 240 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 167 Isayenko O M Visvitlennya postati getmana Petra Sagajdachnogo v istorichnij literaturi XVIII st nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sas P M Molodi roki 2006 s 8 9 Sas P M Molodi roki 2006 s 7 Sas P M Molodi roki 2006 s 8 PDF Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2014 Procitovano 28 chervnya 2013 Sas P M Molodi roki 2006 s 10 11 Muzej Chartorijskih u Krakovi istoriya bezcinnih kolekcij V Ukrayinu mozhut privezti mech Konashevicha Sagajdachnogo 24 05 2023 20 15 Vchera po resheniyu gubernatora Sevastopolya byl akkuratno demontirovan pamyatnik getmanu Sagajdachnomu 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Demontovani u Sevastopoli pam yatniki peredali Harkovu originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2013 Procitovano 6 bereznya 2013 Majewski W Konaszewicz Kunaszewicz Sahajdaczny Piotr zm 1622 S 486 Lvivsko Sambirska Yeparhiya Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Zaproshuyemo vsih na svyato proslavlennya Blagovirnogo Getmana Petra Sagajdachnogo sajt Svyato Vvedenskogo cholovichogo monastirya Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 13 lipnya 2013 DzherelaAntonovich V B Petro Sagajdachnij Brehunenko Viktor Vijni ukrayinskih kozakiv z Rosiyeyu do chasiv Bogdana Hmelnickogo Kiyiv Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini 2007 S 287 ISBN 978 966 02 4439 9 Gurzhij O I Korniyenko V V Getman Petro Konashevich Sagajdachnij K Ukrayina 2004 192 s Gorobec V M Ukrayina vid kozackoyi reformi Batoriya do zdobuttya Sagajdachnim Kafi 1578 1616 K Vidavnictvo Krion 2010 192 s Komarnickij Sergij Geroj Kafi Moskvi i Hotina Do 390 richchya Hotinskoyi vijni 1621 roku Chernivci Zoloti litavri 2011 S 144 Micik Yu Novi dani do biografiyi Petra Konashevicha Sagajdachnogo Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Lviv 1998 5 S 412 420 Nagelskij M Petro Konashevich Sagajdachnij getman Vijska Zaporozkogo v istoriografichnij spadshini ta polskih dzherelah Gurzhij O I Korniyenko V V Getman Petro Konashevich Sagajdachnij S 125 154 Pirig Petro Petro Konashevich Sagajdachnij istorichni narisi zhittya ta diyalnosti Siveryanskij litopis Vseukrayinskij naukovij zhurnal 2012 Vip 1 2 103 104 sichen kviten S S 18 34 Sas P M Konashevich Sagajdachnij Petro Kononovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2008 T 5 Kon Kyu S 9 11 ISBN 978 966 00 0855 4 Sas P M Petro Konashevich Sagajdachnij Molodi roki Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 S 287 ISBN 966 02 4172 0 Sas P M Zaporozhci u polsko moskovskij vijni naprikinci Smuti 1617 1618 rr Bila Cerkva O V Pshonkivskij 2010 S 512 ISBN 978 966 2083 73 6 Sas P M Kirkene G Hotinska bitva 1621 bitva za Centralnu Yevropu Kiyiv Baltiya Druk 2011 S 216 ISBN 978 966 8137 83 9 Sas P M Chesnij ricar Petro Konashevich Sagajdachnij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2012 350 s Sas P Petro Konashevich Sagajdachnij Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Ukrayina 1993 S 239 246 Sas P Koli narodivsya Petro Konshevich Sagajdachnij Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 3 498 za traven cherven 2011 S 47 ISSN 0130 5247 Smolij V Petro Sagajdachnij Istoriya Ukrayini v osobah Litovsko polska doba Uporyadnik i avtor peredmovi O Rusina K Vidavnictvo Ukrayina 1997 S 231 240 Sergijchuk V A derzhavnoyi dumki she ne bulo Golos Ukrayini 2017 146 6651 9 serp S 10 11 Istoriya krayu Chuhlib T Getmani Rusi Ukrayini Doneck TOV VKF BAO 2012 r Sherbak Vitalij Ukrayinske kozactvo formuvannya socialnogo stanu Druga polovina XV seredina XVII st Kiyiv KM Academia 2000 S 300 ISBN 966 518 077 0 Yavornickij D I Getman Petro Konashevich Sagajdachnij Dnipropetrovsk Sich 1991 70 s Yavornickij D I Getman Petro Konashevich Sagajdachnij V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 432 s S 280 318 ISBN 5 319 01072 9 Majewski W Konaszewicz Kunaszewicz Sahajdaczny Piotr zm 1622 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 T XIII 4 zeszyt 59 481 638 s S 484 486 pol LiteraturaSagajdachnij Petro Konashevich Kononovich Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1658 1000 ekz Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Stecenko N S Sagajdachnij Konashevich Sagajdachnij Petro Kononovich imovirno 1570 1577 chi 1578 10 20 kvit 1622 Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t redkol V Ya Tacij ta in Harkiv vidavnictvo Pravo 2016 T 1 Istoriya derzhavi i prava Ukrayini S 655 658 Chuhlib Taras Nagorodnij mech Petra Sagajdachnogo Istoriya Ukrayini v shkolah K 1997 http www medicua org taras chuhlib html page 16Pershodzherela ta opovidannyaPetro Konashevich Sagajdachnij u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biografiyi Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Petro Konashevich Sagajdachnij u Vikishovishi Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Litopis T 2 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Pereklad iz staroukrayinskoyi R G Ivanchenka Kiyiv Tovaristvo Znannya Ukrayini 1992 192 storinki ISBN 5 7770 0599 3 Oleksandr Rigelman Litopisna opovid pro Malu Rosiyu ta yiyi narod i kozakiv uzagali K Libid 1994 Kasiyan Sakovich Virshi na zhalisnij pogreb shlyahetnogo licarya Petra Konashevicha Sagajdachnogo Istoriya Rusiv Ch 1 Jov Boreckij Protestaciya Chajkovskij Andrij Petro Konashevich Sagajdachnij Viden Vidannya Soyuza Vizvolennya Ukrayini 1917 S 21 Zagirnya M Mordovec D Getman Petro Sagajdachnij Berlin Ukrayinske Vidavnictvo v Katerinoslavi 1922 S 128 VideoUkrayina vidoma ta nevidoma istoriya kultura politika lyudi Petro Sagajdachnij nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ukrayinski Derzhavniki Petro Konashevich Sagajdachnij Poperednik Vasil Strilkovskij Getman Ukrayini 1616 1617 Nastupnik Dmitro Barabash Poperednik Dmitro Barabash Getman Ukrayini 1617 1619 Nastupnik Dmitro Barabash Poperednik Dmitro Barabash Getman Ukrayini 1619 Nastupnik Yakiv Borodavka Neroda Poperednik Yakiv Borodavka Neroda Getman Ukrayini 1620 Nastupnik Yakiv Borodavka Neroda Poperednik Yakiv Borodavka Neroda Getman Ukrayini 1621 1622 Nastupnik Olifer Golub Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi