Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 50°19′42″ пн. ш. 26°30′46″ сх. д. / 50.32833° пн. ш. 26.51278° сх. д.
Острозька академія — третій вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа, заснована у 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким.
| «Острозька академія» | |
|---|---|
| ОА | |
 | |
| Центральний корпус НаУОА | |
| 50°19′42″ пн. ш. 26°30′46″ сх. д. / 50.32833333336077430° пн. ш. 26.51277777780577694° сх. д.Координати: 50°19′42″ пн. ш. 26°30′46″ сх. д. / 50.32833333336077430° пн. ш. 26.51277777780577694° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Тип | Греко-словяно-латинська академія |
| Країна |  Річ Посполита |
| Засновано | 1576 (відновлений у 1994) |
| Викладачів | Зизаній Лаврентій, Никифор Парасхес Кантакузен, Герасим Смотрицький, Дем'ян Наливайко. |
Історія створення Острозької академії
Заснування Острозької Академії відносять до 1576 р. Вибір Острога пояснюється такими причинами:
- зростанням економічного значення міста (особливо після остаточного утвердження тут Василя-Костянтина Острозького) у 1574—1576 рр.,
- центральним положенням його серед володінь князів Острозьких (їх «домоначальний град»);
- розташуванням тут одного з центрів єпархії (Луцького і Острозького єпископства) з кафедральним собором (замкова Богоявленська церква),
- існуванням культурних традицій,церкви і монастирі з їх бібліотеками, розвиток іконопису та музичного (хорового в першу чергу) мистецтва та ін..
Острозька школа (академія) — третій вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа (після Празького та Краківського, Вільнюський університет утворився з Колегії єзуїтів у 1579 році).
У 1576 році князь В.-К. Острозький засновує слов'яно-греко-латинську школу (академію) в Острозі. К.-В. Острозький вводив індивідуальне забезпечення для викладачів Академії, членів гуртка, письменників та друкарів. Варто згадати і кошти, які виділялися на будівництво приміщень, організацію навчання та друкування, забезпечення папером (у 1595—1596 р. було створено ) та ін.
Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княгиня Гальшка Острозька. 7 лютого 1577 р. — перша згадка про академію в передмові до книги Петра Скарги «Про єдність костьолу Божого». В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором академії був письменник Г.Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем'ян Наливайко, Христофор Філалет, І. Лятос, Кирило Лукаріс та ін. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі.
Вихованцями школи були: відомий учений і письменник Мелетій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний та ін., пізніші видатні церковні і культурні діячі.
Діячі, пов'язані з Острозькою академією
- Гальшка Острозька — княгиня, меценатка культури, фундаторка академії.
- Василь Костянтин Острозький — фундатор академії, князь (син Острозького Костянтина Івановича), український магнат, воєвода київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.
- Петро Конашевич Сагайдачний — гетьман, шляхтич «червоноруський» з Перемишльської землї, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, провідник реєстрового козацтва, випускник Острозької академії.
- Христофор Філалет — вигадане ім'я автора одного з найвидатніших творів української літератури кінця XVI ст. під назвою «Апокрисис». Дослідники сходяться на тому, що псевдонім нележить прибічникові князя К. Острозького протестантові Мартіну Бронєвському, відомому тогочасному письменникові, громадському і культурному діячеві.
- Клірик Острозький — нерозгаданий псевдонім українського письменника-полеміста кін. 16 — поч. 17 ст. Закінчив Острозьку академію, входив до літературного гуртка викладачів академії.
- Зизаній Лаврентій — український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч.
- Никифор Парасхес Кантакузен — церковний діяч, полеміст, випускник Падуанського університету, викладав в Острозькій академії.
- Герасим Смотрицький — письменник і педагог з дрібної шляхетської родини з Поділля. Був писарем у Кам'янець-Подільському старостві, 1576 запрошений князем Костянтином Острозьким до Острога, де став одним з передових діячів вченого острозького гуртка; з 1580 Смотрицький — перший ректор Острозької академії.
- Мелетій Смотрицький — український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов; письменник, церковний і освітній діяч, випускник Острозької академії. Смотрицький є автором унікальної «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
- Іван Федорович — діяч східнослов'янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, засновник Острозької друкарні.
- Дем'ян Наливайко — український православний церковний діяч і письменник, член Острозького культосвітнього осередку, особистий духівник князя К.Острозького, викладач Острозької академії, брат Северина Наливайка, син кушніра.
- Андрій Римша — український письменник і перекладач, випускник Острозької академії.
- Кирило Лукаріс — православний церковний діяч, Патріарх Олександрійський (1602-21) і Константинопольський (з 1621), викладач Острозької академії.
- Йов (Княгиницький) — український релігійний діяч, філософ, містик. Вчився в Острозі; після закінчення навчання викладав в Острозькій школі; за дорученням князя Острозького перебував на Афоні (повернувся у 1603 - 1604 рр.).
- Василь Суразький — український полемічний письменник.Працював (1575—1581) у резиденції князя Костянтина Острозького (м. Острог), де став співредактором Острозької Біблії (1581).
Закриття Острозької академії
Закриття Академії було пов’язане з окатоличенням нащадків Василя Костянтина Острозького та діяльністю єзуїтів. Ліквідувала Академію онучка старого князя, дочка Надії та Олександра Острозького — Анна Алоїза (у шлюбі Ходкевич). Вона обмежує матеріально діяльність Академії, намагається звести її до рівня прицерковної школи, створює і матеріально забезпечує єзуїтський колегіум в Острозі (1624 р.)
Остаточно ліквідувати залишки Академії, запровадити в Острозі і інших маєтках унію Ганні-Алоїзі вдалось на пасхальну ніч 1636 р., спровокувавши виступ острожан. Таким чином 1636 р. вважають останнім роком існування Острозької Академії.
Див. також
Примітки
- Острозька академія XVI—XVII століття. Енциклопедія [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія». — Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — іл. — С. .
- Княгиницький, Йов // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Джерела та література
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 479—488.
- Дзюба О. М. Острозька академія [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
- Я. Стратій. Острозька слов’яно-греко-латинська академія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 459. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Острожський науково-просвітницький центр // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Тимошенко Л. Генеза та ідея Острозької академії у світлі історіографії та нових гіпотез [ 19 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Острозька давнина. Науковий збірник / Ред. кол. Ігор Пасічник (гол. ред.), Ігор Тесленко (відпов. ред.) та ін. – Остріг: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. – Вип. 3. – С. 148-191. (link [ 19 серпня 2021 у Wayback Machine.])
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 50 19 42 pn sh 26 30 46 sh d 50 32833 pn sh 26 51278 sh d 50 32833 26 51278 Ostrozka akademiya tretij vishij navchalnij zaklad u Shidnij Yevropi najstarsha ukrayinska naukovo osvitnya ustanova zasnovana u 1576 roci knyazem Vasilem Kostyantinom Ostrozkim Ostrozka akademiya OA rektori inshi nazviCentralnij korpus NaUOA50 19 42 pn sh 26 30 46 sh d 50 32833333336077430 pn sh 26 51277777780577694 sh d 50 32833333336077430 26 51277777780577694 Koordinati 50 19 42 pn sh 26 30 46 sh d 50 32833333336077430 pn sh 26 51277777780577694 sh d 50 32833333336077430 26 51277777780577694 coordinates ne mozhna mati bilsh nizh odin pervinnij teg na storinkuTip Greko slovyano latinska akademiyaKrayina Rich PospolitaZasnovano 1576 vidnovlenij u 1994 Vikladachiv Zizanij Lavrentij Nikifor Parashes Kantakuzen Gerasim Smotrickij Dem yan Nalivajko Istoriya stvorennya Ostrozkoyi akademiyiZasnuvannya Ostrozkoyi Akademiyi vidnosyat do 1576 r Vibir Ostroga poyasnyuyetsya takimi prichinami zrostannyam ekonomichnogo znachennya mista osoblivo pislya ostatochnogo utverdzhennya tut Vasilya Kostyantina Ostrozkogo u 1574 1576 rr centralnim polozhennyam jogo sered volodin knyaziv Ostrozkih yih domonachalnij grad roztashuvannyam tut odnogo z centriv yeparhiyi Luckogo i Ostrozkogo yepiskopstva z kafedralnim soborom zamkova Bogoyavlenska cerkva isnuvannyam kulturnih tradicij cerkvi i monastiri z yih bibliotekami rozvitok ikonopisu ta muzichnogo horovogo v pershu chergu mistectva ta in Ostrozka shkola akademiya tretij vishij navchalnij zaklad u Shidnij Yevropi najstarsha ukrayinska naukovo osvitnya ustanova pislya Prazkogo ta Krakivskogo Vilnyuskij universitet utvorivsya z Kolegiyi yezuyitiv u 1579 roci U 1576 roci knyaz V K Ostrozkij zasnovuye slov yano greko latinsku shkolu akademiyu v Ostrozi K V Ostrozkij vvodiv individualne zabezpechennya dlya vikladachiv Akademiyi chleniv gurtka pismennikiv ta drukariv Varto zgadati i koshti yaki vidilyalisya na budivnictvo primishen organizaciyu navchannya ta drukuvannya zabezpechennya paperom u 1595 1596 r bulo stvoreno ta in Veliku sumu koshtiv na rozbudovu akademiyi nadala jogo pleminnicya knyaginya Galshka Ostrozka 7 lyutogo 1577 r persha zgadka pro akademiyu v peredmovi do knigi Petra Skargi Pro yednist kostolu Bozhogo V osnovu diyalnosti Ostrozkoyi akademiyi bulo pokladeno tradicijne dlya serednovichnoyi Yevropi vivchennya semi vilnih nauk gramatiki ritoriki dialektiki arifmetiki geometriyi muziki astronomiyi a takozh vishih nauk filosofiyi bogosliv ya medicini Studenti Ostrozkoyi akademiyi opanovuvali p yat mov slov yansku polsku davnoyevrejsku grecku latinsku Pershim rektorom akademiyi buv pismennik G Smotrickij vikladachami vidatni togochasni ukrayinski ta zarubizhni pedagogi vcheni taki yak Dem yan Nalivajko Hristofor Filalet I Lyatos Kirilo Lukaris ta in Ostrozka akademiya mala velikij vpliv na rozvitok pedagogichnoyi dumki ta organizaciyu shkilnictva v Ukrayini za yiyi zrazkom diyali piznishi bratski shkoli u Lvovi Lucku Volodimiri Vihovancyami shkoli buli vidomij uchenij i pismennik Meletij Smotrickij getman Petro Sagajdachnij ta in piznishi vidatni cerkovni i kulturni diyachi Diyachi pov yazani z Ostrozkoyu akademiyeyuGalshka Ostrozka knyaginya mecenatka kulturi fundatorka akademiyi Vasil Kostyantin Ostrozkij fundator akademiyi knyaz sin Ostrozkogo Kostyantina Ivanovicha ukrayinskij magnat voyevoda kiyivskij marshalok Volinskij politichnij i kulturnij diyach odin z najzamozhnishih i najvplivovishih magnativ Rechi Pospolitoyi Petro Konashevich Sagajdachnij getman shlyahtich chervonoruskij z Peremishlskoyi zemlyi kozackij vatazhok koshovij otaman Vijska Zaporozkogo providnik reyestrovogo kozactva vipusknik Ostrozkoyi akademiyi Hristofor Filalet vigadane im ya avtora odnogo z najvidatnishih tvoriv ukrayinskoyi literaturi kincya XVI st pid nazvoyu Apokrisis Doslidniki shodyatsya na tomu sho psevdonim nelezhit pribichnikovi knyazya K Ostrozkogo protestantovi Martinu Bronyevskomu vidomomu togochasnomu pismennikovi gromadskomu i kulturnomu diyachevi Klirik Ostrozkij nerozgadanij psevdonim ukrayinskogo pismennika polemista kin 16 poch 17 st Zakinchiv Ostrozku akademiyu vhodiv do literaturnogo gurtka vikladachiv akademiyi Zizanij Lavrentij ukrayinskij movoznavec pismennik perekladach pedagog bogoslov i cerkovnij diyach Nikifor Parashes Kantakuzen cerkovnij diyach polemist vipusknik Paduanskogo universitetu vikladav v Ostrozkij akademiyi Gerasim Smotrickij pismennik i pedagog z dribnoyi shlyahetskoyi rodini z Podillya Buv pisarem u Kam yanec Podilskomu starostvi 1576 zaproshenij knyazem Kostyantinom Ostrozkim do Ostroga de stav odnim z peredovih diyachiv vchenogo ostrozkogo gurtka z 1580 Smotrickij pershij rektor Ostrozkoyi akademiyi Meletij Smotrickij ukrayinskij movoznavec praci yakogo vplinuli na rozvitok shidnoslov yanskih mov pismennik cerkovnij i osvitnij diyach vipusknik Ostrozkoyi akademiyi Smotrickij ye avtorom unikalnoyi Gramatiki slov yanskoyi 1619 sho sistematizuvala cerkovnoslov yansku movu Ivan Fedorovich diyach shidnoslov yanskoyi kulturi yiyi pershij vidomij po imeni tipograf graver livarnih sprav majster zasnovnik Ostrozkoyi drukarni Dem yan Nalivajko ukrayinskij pravoslavnij cerkovnij diyach i pismennik chlen Ostrozkogo kultosvitnogo oseredku osobistij duhivnik knyazya K Ostrozkogo vikladach Ostrozkoyi akademiyi brat Severina Nalivajka sin kushnira Andrij Rimsha ukrayinskij pismennik i perekladach vipusknik Ostrozkoyi akademiyi Kirilo Lukaris pravoslavnij cerkovnij diyach Patriarh Oleksandrijskij 1602 21 i Konstantinopolskij z 1621 vikladach Ostrozkoyi akademiyi Jov Knyaginickij ukrayinskij religijnij diyach filosof mistik Vchivsya v Ostrozi pislya zakinchen nya navchannya vikladav v Ostrozkij shkoli za doruchennyam knyazya Ostrozkogo perebuvav na Afoni povernuvsya u 1603 1604 rr Vasil Surazkij ukrayinskij polemichnij pismennik Pracyuvav 1575 1581 u rezidenciyi knyazya Kostyantina Ostrozkogo m Ostrog de stav spivredaktorom Ostrozkoyi Bibliyi 1581 Zakrittya Ostrozkoyi akademiyiZakrittya Akademiyi bulo pov yazane z okatolichennyam nashadkiv Vasilya Kostyantina Ostrozkogo ta diyalnistyu yezuyitiv Likviduvala Akademiyu onuchka starogo knyazya dochka Nadiyi ta Oleksandra Ostrozkogo Anna Aloyiza u shlyubi Hodkevich Vona obmezhuye materialno diyalnist Akademiyi namagayetsya zvesti yiyi do rivnya pricerkovnoyi shkoli stvoryuye i materialno zabezpechuye yezuyitskij kolegium v Ostrozi 1624 r Ostatochno likviduvati zalishki Akademiyi zaprovaditi v Ostrozi i inshih mayetkah uniyu Ganni Aloyizi vdalos na pashalnu nich 1636 r sprovokuvavshi vistup ostrozhan Takim chinom 1636 r vvazhayut ostannim rokom isnuvannya Ostrozkoyi Akademiyi Div takozhOstrozka drukarnya Ostrozka Bibliya Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya Muzej istoriyi Ostrozkoyi akademiyiPrimitkiOstrozka akademiya XVI XVII stolittya Enciklopediya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Red kolegiya I Pasichnik P Kralyuk A Atamanenko ta in Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2011 il S Knyaginickij Jov Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Dzherela ta literaturaGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VI S 479 488 Dzyuba O M Ostrozka akademiya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Ya Stratij Ostrozka slov yano greko latinska akademiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 459 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaOstrozhskij naukovo prosvitnickij centr Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Timoshenko L Geneza ta ideya Ostrozkoyi akademiyi u svitli istoriografiyi ta novih gipotez 19 serpnya 2021 u Wayback Machine Ostrozka davnina Naukovij zbirnik Red kol Igor Pasichnik gol red Igor Teslenko vidpov red ta in Ostrig Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2014 Vip 3 S 148 191 link 19 serpnya 2021 u Wayback Machine