Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) Острозька (19 червня/листопада 1539, Острог — наприкінці грудня 1582, Дубно/Закриниччя на Поділлі) — княгиня, яка походила з давньоукраїнського князівського роду Острозьких, меценатка культури, засновниця Острозької академії.
| Гальшка Іллівна Острозька | |
|---|---|
 Гальшка Острозька | |
| Псевдо | Катерина |
| Народилася | 19 листопада 1539 Острог, Луцький повіт, Велике князівство Литовське |
| Померла | 1582[2][3][…] або 1582 Дубно, Україна |
| Країна |  Річ Посполита |
| Титул | принцеса |
| Рід | Острозькі |
| Батько | Острозький Ілля |
| Мати | Беата Костелецька |
| У шлюбі з | 1-й Дмитро Федорович Санґушко (шл. 1553) 2-й Лукаш III Ґурка (шл.1559-1573) 3-й Симеон Юрійович Слуцький |
 | |
| |
Біографія
Батько Гальшки Ілля Острозький мав прихильне ставлення спадкоємця престолу Сигізмунда ІІ Августа і перебував при королівському дворі. При дворі Іллі підібрали дружину — Беату Косьцєлєцку (Костелецьку), красуню, що належала до одного з найзаможніших і найвпливовіших родів королівства, проте деякі історики вважають, що її дійсне походження було ще вищим. На думку багатьох сучасників, Сігізмунд віддав володарю Волині власну позашлюбну доньку від довголітнього зв'язку з Катажиною Тельничанкою. З нею Сигізмунд I Старий одружитись не міг, тому видав Катажину за коронного підскарбія Анджея Косцелецького і Беата була його невизнаною дитиною.
Шлюб Ілля Острозький та Беата узяли 3 вересня 1538 року. Після святкування подружжя Острозьких від'їхало у свої волинські володіння. Спільне життя закінчилося несподівано швидко: в 1539 році, через півроку після одруження, здоровий і сильний князь Ілля раптово помер.
У заповіті князь подбав про майновий стан своєї родини й визнав законність появи на світ дитини, яку чекала Беата. Крім того, заповітом визначались опікуни для неї і для ненародженої ще дитини, ними князь просив стати польського короля Сигізмунда ІІ Августа і його матір — Бону Сфорцу.
Гальшка народилася в день святої Єлизавети, тобто 19 листопада 1539 року. В офіційних документах, зокрема, в книгах Литовської метрики вона записана під ім'ям Альжбети, Ельжбети, а також по-народному Гальшка, під кортим увійшла в історію. По народженню Гальшка стала власницею багатьох міст, містечок, замків, маєтностей, після смерті матері мала отримати ще частину спадку. Це стало пізніше причиною постійних позивань Беати Костелецької з Василем Острозьким за спадщину та трагічної долі Гальшки.
Про дитячі та юнацькі роки Гальшки залишилось небагато відомостей. Відомо, що вона уміла читати, писати, вивчала Святе Письмо й напевно, крім русинської, говорила польською мовою. Була вродливою дівчиною. Сучасники називали її найгарнішою жінкою XVI століття.
 | «Така краса народжується протягом століть, завойовує собі славу… і пам'ять про неї зберігається у нащадків…» (Вс. Соловйов) |  |
Довести правдоподібність цього твердження можливості немає, бо немає жодного сучасного портрета Гальшки. Зображення князівни на полотні Яна Матейка і незліченні портрети Гальшки, виставлені в Острозькій Академії, імовірно написані під враженням портрета її матері Беати — Гальшку зображують темноокою брюнеткою, часто одягненою в костюм чужої епохи.
Вигідною «партією» для представників багатьох магнатських родів робили Гальшку її багатства і бажання породичатися з династією Острозьких. Шлюбні питання доньки вирішувала мати Беата Костелецька, дядько Костянтин-Василь Острозький і король Сигізмунд II Август, кожен із яких, перш за все, намагався подбати про свій інтерес і вигоду. У 1551 році Сигізмунд II Август, бажаючи видати Гальшку за вигідну йому людину, на Віленському сеймі добився ухвали спеціального положення, за яким питання про шлюб дівчат-сиріт повинно було вирішуватися їх найближчими родичами. Такими особами були Острозькі та польський королівський дім. Беата в цей час займається сватанням доньки за Мартина Зборовського, сина каліського воєводи. В той час до князівни сватались подільський воєвода Миколай Мелецький, Дмитро Санґушко, лютеранин Анджей Ґурка і князь Ян Зембицький.
Існує напівісторична-напівлітературна легенда, використана пізніше Пантелеймоном Кулішем (також твердження польського історика Юзефа Вольфа), що серед претендентів був і Дмитро Вишневецький, відомий як Байда. У легенді йшла мова про глибоке почуття до Гальшки Іллівни, яке змусило Вишневецького не одружуватись зовсім. Сімейним станом племінниці зацікавився князь Острозький, який пропонував Гальшці одружитись із старостою канівським й черкаським Дмитром Санґушком — героєм оборони Житомира від нападу кримських татар, який отримав письмову згоду опікуна Василя Костянтина Острозького та матері (пізніше відмовилась дотримуватись зобов'язання). На початку вересня 1553 року князь Василь Костянтин Острозький і Дмитро Санґушко прибули до Острога, де жила вдова Беата із дочкою. Д. Сангушко разом з В. К. Острозьким взяли приступом замок в Острозі, невдовзі перевіз Гальшку до Канева.
За легендою Дмитро Санґушко був вражений красою дівчини і закохався в неї. Беата перечила цьому шлюбу, вінчання відбулось попри її волю. Гальшці було на той час 14 років, тому за налякану наречену на вінчанні згоду висловив її опікун — дядько (стрийко), князь Василь Костянтин Острозький.
| | Настав час мінятись шлюбними обручками. І тут скоїлось страшне. В храм увірвався величезної сили вітер. Який розкрив навстіж масивні церковні врата. Від одного його подиху згасли свічки і огні в лампадах, розхитались хоругви, все тряслось і тріщало, а на банях дзвонили і завивали, розколисані вітром, дзвони. Стало моторошно і страшно. — Княже, сам Бог і природа проти цього вінчання, — прошепотів священик. — Отче, гроші плачу тобі я, а не природа, продовжуй! — тихо наказав князь. | |
Беата звернулась із скаргою до Сигізмунда ІІ Августа, наслідок — узимку 1553—1554 рр. відбувся суд у Книшині, на який Дмитро (довірив захист шляхтичу Одаховському) та князь не з'явилися. Вирок суду був таким: князя Санґушка стратити (цьому «посприяли» Мартин Зборовський, який хотів видати Гальшку за когось з синів — Пйотра чи Марціна; король, Микола Христофор Радзивілл «Чорний» (через намагання збільшити власні впливи у Великому Князівстві Литовському, чому заважав тесть В. К. Острозького Ян Амор Тарновський), а Гальшку повернути до матері. Універсали було надіслано по всіх містах, замках і монастирях, для того, щоб швидше піймати князя. Дмитро Санґушко вирішив сховатися в Рудницях, у Чехії. Разом з Гальшкою, переодягненою в чоловічий костюм, Дмитро Санґушко перетнув кордон Речі Посполитої. Його наздогнав воєвода Марцін Зборовський-старший із синами, представив Дмитра Санґушка як злочинця, потім із слугами здійснив напад на нього беззбройного. Жорстоко побитого, закривавленого князя закували в кайдани й посадили у в'язницю. На початку лютого Зборовські вивезли Санґушка до Яромежу, замкнули в стайні, наступної ночі вбили. Через чотири дні князя вдалось поховати.
Гальшка Іллівна опинилася під «опікою» вбивць свого чоловіка, які конкурували за право стати її чоловіком. Але Гальшку повернув Сігізмунд ІІ Август, який мав плани одружити її з Лукашем Ґуркою. Беата не погоджувалась на цей шлюб. Гальшку було обмануто, повідомивши, що мати не має нічого проти і дала згоду на шлюб. Гальшку й Лукаша Ґурку обвінчав єпископ Познанський (РКЦ) в присутності короля. Проте Гальшка, дізнавшись, що її обмануто, відмовилась вважати свого чоловіка законним і втекла до Львова, де знайшла притулок у монастирі Ордену домініканців. Король Сигізмунд II Август дав наказ львівському старості Пйотру Бажому відібрати Гальшку в матері й віддати Лукашу Ґурці — її законному чоловіку. Гальшка на цей час була закохана у князя Симеона Слуцького і проявила характер. Симеона привели до монастиря в одязі жебрака, обвінчали з Гальшкою (таємно від короля це планував зробити віленський воєвода М. Х. Радзивілл «Чорний») у 1559 році, коли їй було 19. Король не погодився з цим, з'явився універсал силою відібрати Гальшку. Аргументи, що Гальшка має законного чоловіка, сили не мали.
Князівну силоміць віддали Лукашеві Ґурці. Беата переписала всі свої та доньчині володіння на князя С. Слуцького. Ґурка ревнує Гальшку до князя С. Слуцького, згодом князя було вбито, як доказ смерті Гальшка отримала відрубану руку коханого з обручкою. Гальшку заслали до Шамотульської вежі. Беата, шукаючи захисту, взяла шлюб з Альбрехтом Лаським, який одержав землі дружини, а її саму зіслав у замок Кєжмарк в Угорщині, де вона і померла. Гальшка залишилась без захисту і прожила в Шамотульській вежі близько 14 років. Гурка наказав одягти на обличчя дружини маску, щоб ніхто не бачив її краси. Із вежі вона могла робити тільки одну прогулянку — підземним коридором у костьол, де за ґратами могла прослухати месу. Люди називали її «чорною княгинею» через жалобний одяг. За час, проведений у вежі, Гальшка Іллівна прочитала багато книг.
На початку 1573 р. Лукаш Ґурка помер. Гальшка отримала волю, повернулась до князя В. К. Острозького, передала йому управління своїми маєтками. Мала намір одружитися з Яном Остроругою, чого не допустив стрийко, не бажаючи віддавати власність. Переїхала проживати до Дубна.
Меценатство
У польських хроніках епохи Середньовіччя, а також у працях істориків XVIII–XIX ст. зустрічаються згадки про психічний розлад Гальшки, що нібито вона втратила розум та доживала свої роки у Дубно на утриманні дядька — Василя-Костянтина та двоюрідного брата Януша Острозького. Та після 1573 року знайдені документальні свідчення того, що Гальшка вела господарські справи, виступала перед свідками в суді. Про ясність її розуму свідчить і складання княгинею в місті Турові заповіту (тестаменту), що датується 16 березня 1579 року. У своєму заповіті Гальшка Острозька заповіла 6 тисяч кіп литовських грошей на розвиток шпиталю й православної академії, що планував відкрити в Острозі її дядько.
| | «…на шпитал і академію Острозскую, на монастир святого Спаса неподалік Луцка над рікою Стиром і на селі Дорогиню шест тисячей личби литовської». | |
Таким чином, Острозька академія з'явилася з волі і за кошти Гальшки Острозької. Це свідчить про те, що Гальшка була меценаткою доби пізнього Середньовіччя. Завдяки Гальшці та її дядькові Василю-Костянтину постали «Волинські Афіни» — освітній та культурний центр в Острозі.
| | Люди середньовіччя були зорієнтовані на відмолювання гріхів — вважалося, якщо даєш гроші на церкву, щоб за тебе молилися, то твоя душа може мати вічне спасіння. А вона ці гроші дає не на церкву — можливо її життя було настільки важким, що вона вважала, що за життя очистилася, і вирішила віддати гроші на таку неординарну для того часу справу… (проректор сучасної Острозької Академії Петро Кралюк) | |
Наприкінці життя Острозька прийняла православ'я, про це свідчать дарунки православним храмам і монастирям. Останні роки життя меценатка провела в Закриниччі на Поділлі, у так званому замку на водах, де й померла в 1582 році у 43-річному віці. Кажуть, що коли молодий місяць виходить з-за хмар і місячне світло м'яко падає на страшні стіни Шамотульського замку, біля однієї з веж з'являється жіноча фігура в чорному і досі оплакує своє нещасне кохання.
Образ Гальшки в історії, літературі, мистецтвіМінливе життя волинянки породило чимало легенд. Доля «чорної княгині» зацікавила багатьох українських, польських, російських, чеських істориків, літераторів, хронологів — І.-Ю. Крашевського, О. Гваніньї, А. Пшездєцкого, І. Шараневича, В. Антоновича, І. Стебельського, Ю. Волья, Ю. Роллє, М. Максимовича, С. Соловйова, І. Савчина. Отець Іван Гушалевич — галицько-руський поет, письменник, драматург, священик УГКЦ, написав повість «Гальшка. Острозька княжна. Історична повість XVI ст.» Сценічний постановник театру «Бенюк і Хостікоєв. Театральна компанія» Андрій Батьковський разом з київським режисером Мирославом Гринишиним поставили виставу «Гальшка Острозька». Андрій Батьковський адаптував для вистави однойменний рукопис відомого українського філолога та історика Омеляна Огоновського, написаний ще в кінці XIX століття. Роман Петра Угляренка «І був ранок, і була ніч… (Гальшка)» — перша спроба в Україні відтворити долю Гальшки в художньому творі. Образ Гальшки змальовано і у творах молодих українських поетес. Так, Іванною Голуб'юк у 2008 році написано вірш «Привид Гальшки Острозької».
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galshka Illivna Yelizaveta Yevdokiya Ostrozka 19 chervnya listopada 1539 Ostrog naprikinci grudnya 1582 Dubno Zakrinichchya na Podilli knyaginya yaka pohodila z davnoukrayinskogo knyazivskogo rodu Ostrozkih mecenatka kulturi zasnovnicya Ostrozkoyi akademiyi Galshka Illivna OstrozkaGalshka OstrozkaPsevdoKaterinaNarodilasya19 listopada 1539 Ostrog Luckij povit Velike knyazivstvo LitovskePomerla1582 2 3 abo 1582 Dubno UkrayinaKrayina Rich PospolitaTitulprincesaRidOstrozkiBatkoOstrozkij IllyaMatiBeata KosteleckaU shlyubi z1 j Dmitro Fedorovich Sangushko shl 1553 2 j Lukash III Gurka shl 1559 1573 3 j Simeon Yurijovich SluckijGerbVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostrozka Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yelizaveta Ostrozka BiografiyaOstrozkij zamok yakij perejshov Galshci u spadok vid Illi Ostrozkogo Dmitro Sangushko Batko Galshki Illya Ostrozkij mav prihilne stavlennya spadkoyemcya prestolu Sigizmunda II Avgusta i perebuvav pri korolivskomu dvori Pri dvori Illi pidibrali druzhinu Beatu Koscyelyecku Kostelecku krasunyu sho nalezhala do odnogo z najzamozhnishih i najvplivovishih rodiv korolivstva prote deyaki istoriki vvazhayut sho yiyi dijsne pohodzhennya bulo she vishim Na dumku bagatoh suchasnikiv Sigizmund viddav volodaryu Volini vlasnu pozashlyubnu donku vid dovgolitnogo zv yazku z Katazhinoyu Telnichankoyu Z neyu Sigizmund I Starij odruzhitis ne mig tomu vidav Katazhinu za koronnogo pidskarbiya Andzheya Kosceleckogo i Beata bula jogo neviznanoyu ditinoyu Shlyub Illya Ostrozkij ta Beata uzyali 3 veresnya 1538 roku Pislya svyatkuvannya podruzhzhya Ostrozkih vid yihalo u svoyi volinski volodinnya Spilne zhittya zakinchilosya nespodivano shvidko v 1539 roci cherez pivroku pislya odruzhennya zdorovij i silnij knyaz Illya raptovo pomer U zapoviti knyaz podbav pro majnovij stan svoyeyi rodini j viznav zakonnist poyavi na svit ditini yaku chekala Beata Krim togo zapovitom viznachalis opikuni dlya neyi i dlya nenarodzhenoyi she ditini nimi knyaz prosiv stati polskogo korolya Sigizmunda II Avgusta i jogo matir Bonu Sforcu Galshka narodilasya v den svyatoyi Yelizaveti tobto 19 listopada 1539 roku V oficijnih dokumentah zokrema v knigah Litovskoyi metriki vona zapisana pid im yam Alzhbeti Elzhbeti a takozh po narodnomu Galshka pid kortim uvijshla v istoriyu Po narodzhennyu Galshka stala vlasniceyu bagatoh mist mistechok zamkiv mayetnostej pislya smerti materi mala otrimati she chastinu spadku Ce stalo piznishe prichinoyu postijnih pozivan Beati Kosteleckoyi z Vasilem Ostrozkim za spadshinu ta tragichnoyi doli Galshki Pro dityachi ta yunacki roki Galshki zalishilos nebagato vidomostej Vidomo sho vona umila chitati pisati vivchala Svyate Pismo j napevno krim rusinskoyi govorila polskoyu movoyu Bula vrodlivoyu divchinoyu Suchasniki nazivali yiyi najgarnishoyu zhinkoyu XVI stolittya Taka krasa narodzhuyetsya protyagom stolit zavojovuye sobi slavu i pam yat pro neyi zberigayetsya u nashadkiv Vs Solovjov Dovesti pravdopodibnist cogo tverdzhennya mozhlivosti nemaye bo nemaye zhodnogo suchasnogo portreta Galshki Zobrazhennya knyazivni na polotni Yana Matejka i nezlichenni portreti Galshki vistavleni v Ostrozkij Akademiyi imovirno napisani pid vrazhennyam portreta yiyi materi Beati Galshku zobrazhuyut temnookoyu bryunetkoyu chasto odyagnenoyu v kostyum chuzhoyi epohi Vigidnoyu partiyeyu dlya predstavnikiv bagatoh magnatskih rodiv robili Galshku yiyi bagatstva i bazhannya porodichatisya z dinastiyeyu Ostrozkih Shlyubni pitannya donki virishuvala mati Beata Kostelecka dyadko Kostyantin Vasil Ostrozkij i korol Sigizmund II Avgust kozhen iz yakih persh za vse namagavsya podbati pro svij interes i vigodu U 1551 roci Sigizmund II Avgust bazhayuchi vidati Galshku za vigidnu jomu lyudinu na Vilenskomu sejmi dobivsya uhvali specialnogo polozhennya za yakim pitannya pro shlyub divchat sirit povinno bulo virishuvatisya yih najblizhchimi rodichami Takimi osobami buli Ostrozki ta polskij korolivskij dim Beata v cej chas zajmayetsya svatannyam donki za Martina Zborovskogo sina kaliskogo voyevodi V toj chas do knyazivni svatalis podilskij voyevoda Mikolaj Meleckij Dmitro Sangushko lyuteranin Andzhej Gurka i knyaz Yan Zembickij Isnuye napivistorichna napivliteraturna legenda vikoristana piznishe Pantelejmonom Kulishem takozh tverdzhennya polskogo istorika Yuzefa Volfa sho sered pretendentiv buv i Dmitro Vishneveckij vidomij yak Bajda U legendi jshla mova pro gliboke pochuttya do Galshki Illivni yake zmusilo Vishneveckogo ne odruzhuvatis zovsim Simejnim stanom pleminnici zacikavivsya knyaz Ostrozkij yakij proponuvav Galshci odruzhitis iz starostoyu kanivskim j cherkaskim Dmitrom Sangushkom geroyem oboroni Zhitomira vid napadu krimskih tatar yakij otrimav pismovu zgodu opikuna Vasilya Kostyantina Ostrozkogo ta materi piznishe vidmovilas dotrimuvatis zobov yazannya Na pochatku veresnya 1553 roku knyaz Vasil Kostyantin Ostrozkij i Dmitro Sangushko pribuli do Ostroga de zhila vdova Beata iz dochkoyu D Sangushko razom z V K Ostrozkim vzyali pristupom zamok v Ostrozi nevdovzi pereviz Galshku do Kaneva Za legendoyu Dmitro Sangushko buv vrazhenij krasoyu divchini i zakohavsya v neyi Beata perechila comu shlyubu vinchannya vidbulos popri yiyi volyu Galshci bulo na toj chas 14 rokiv tomu za nalyakanu narechenu na vinchanni zgodu visloviv yiyi opikun dyadko strijko knyaz Vasil Kostyantin Ostrozkij Nastav chas minyatis shlyubnimi obruchkami I tut skoyilos strashne V hram uvirvavsya velicheznoyi sili viter Yakij rozkriv navstizh masivni cerkovni vrata Vid odnogo jogo podihu zgasli svichki i ogni v lampadah rozhitalis horugvi vse tryaslos i trishalo a na banyah dzvonili i zavivali rozkolisani vitrom dzvoni Stalo motoroshno i strashno Knyazhe sam Bog i priroda proti cogo vinchannya proshepotiv svyashenik Otche groshi plachu tobi ya a ne priroda prodovzhuj tiho nakazav knyaz Beata zvernulas iz skargoyu do Sigizmunda II Avgusta naslidok uzimku 1553 1554 rr vidbuvsya sud u Knishini na yakij Dmitro doviriv zahist shlyahtichu Odahovskomu ta knyaz ne z yavilisya Virok sudu buv takim knyazya Sangushka stratiti comu pospriyali Martin Zborovskij yakij hotiv vidati Galshku za kogos z siniv Pjotra chi Marcina korol Mikola Hristofor Radzivill Chornij cherez namagannya zbilshiti vlasni vplivi u Velikomu Knyazivstvi Litovskomu chomu zavazhav test V K Ostrozkogo Yan Amor Tarnovskij a Galshku povernuti do materi Universali bulo nadislano po vsih mistah zamkah i monastiryah dlya togo shob shvidshe pijmati knyazya Dmitro Sangushko virishiv shovatisya v Rudnicyah u Chehiyi Razom z Galshkoyu pereodyagnenoyu v cholovichij kostyum Dmitro Sangushko peretnuv kordon Rechi Pospolitoyi Jogo nazdognav voyevoda Marcin Zborovskij starshij iz sinami predstaviv Dmitra Sangushka yak zlochincya potim iz slugami zdijsniv napad na nogo bezzbrojnogo Zhorstoko pobitogo zakrivavlenogo knyazya zakuvali v kajdani j posadili u v yaznicyu Na pochatku lyutogo Zborovski vivezli Sangushka do Yaromezhu zamknuli v stajni nastupnoyi nochi vbili Cherez chotiri dni knyazya vdalos pohovati Galshka Illivna opinilasya pid opikoyu vbivc svogo cholovika yaki konkuruvali za pravo stati yiyi cholovikom Ale Galshku povernuv Sigizmund II Avgust yakij mav plani odruzhiti yiyi z Lukashem Gurkoyu Beata ne pogodzhuvalas na cej shlyub Galshku bulo obmanuto povidomivshi sho mati ne maye nichogo proti i dala zgodu na shlyub Galshku j Lukasha Gurku obvinchav yepiskop Poznanskij RKC v prisutnosti korolya Prote Galshka diznavshis sho yiyi obmanuto vidmovilas vvazhati svogo cholovika zakonnim i vtekla do Lvova de znajshla pritulok u monastiri Ordenu dominikanciv Korol Sigizmund II Avgust dav nakaz lvivskomu starosti Pjotru Bazhomu vidibrati Galshku v materi j viddati Lukashu Gurci yiyi zakonnomu choloviku Galshka na cej chas bula zakohana u knyazya Simeona Sluckogo i proyavila harakter Simeona priveli do monastirya v odyazi zhebraka obvinchali z Galshkoyu tayemno vid korolya ce planuvav zrobiti vilenskij voyevoda M H Radzivill Chornij u 1559 roci koli yij bulo 19 Korol ne pogodivsya z cim z yavivsya universal siloyu vidibrati Galshku Argumenti sho Galshka maye zakonnogo cholovika sili ne mali Vezha zamku u Shamotulah de utrimuvali Galshku Ostrozku Knyazivnu silomic viddali Lukashevi Gurci Beata perepisala vsi svoyi ta donchini volodinnya na knyazya S Sluckogo Gurka revnuye Galshku do knyazya S Sluckogo zgodom knyazya bulo vbito yak dokaz smerti Galshka otrimala vidrubanu ruku kohanogo z obruchkoyu Galshku zaslali do Shamotulskoyi vezhi Beata shukayuchi zahistu vzyala shlyub z Albrehtom Laskim yakij oderzhav zemli druzhini a yiyi samu zislav u zamok Kyezhmark v Ugorshini de vona i pomerla Galshka zalishilas bez zahistu i prozhila v Shamotulskij vezhi blizko 14 rokiv Gurka nakazav odyagti na oblichchya druzhini masku shob nihto ne bachiv yiyi krasi Iz vezhi vona mogla robiti tilki odnu progulyanku pidzemnim koridorom u kostol de za gratami mogla prosluhati mesu Lyudi nazivali yiyi chornoyu knyagineyu cherez zhalobnij odyag Za chas provedenij u vezhi Galshka Illivna prochitala bagato knig Na pochatku 1573 r Lukash Gurka pomer Galshka otrimala volyu povernulas do knyazya V K Ostrozkogo peredala jomu upravlinnya svoyimi mayetkami Mala namir odruzhitisya z Yanom Ostrorugoyu chogo ne dopustiv strijko ne bazhayuchi viddavati vlasnist Pereyihala prozhivati do Dubna MecenatstvoU polskih hronikah epohi Serednovichchya a takozh u pracyah istorikiv XVIII XIX st zustrichayutsya zgadki pro psihichnij rozlad Galshki sho nibito vona vtratila rozum ta dozhivala svoyi roki u Dubno na utrimanni dyadka Vasilya Kostyantina ta dvoyuridnogo brata Yanusha Ostrozkogo Ta pislya 1573 roku znajdeni dokumentalni svidchennya togo sho Galshka vela gospodarski spravi vistupala pered svidkami v sudi Pro yasnist yiyi rozumu svidchit i skladannya knyagineyu v misti Turovi zapovitu testamentu sho datuyetsya 16 bereznya 1579 roku U svoyemu zapoviti Galshka Ostrozka zapovila 6 tisyach kip litovskih groshej na rozvitok shpitalyu j pravoslavnoyi akademiyi sho planuvav vidkriti v Ostrozi yiyi dyadko na shpital i akademiyu Ostrozskuyu na monastir svyatogo Spasa nepodalik Lucka nad rikoyu Stirom i na seli Doroginyu shest tisyachej lichbi litovskoyi Takim chinom Ostrozka akademiya z yavilasya z voli i za koshti Galshki Ostrozkoyi Ce svidchit pro te sho Galshka bula mecenatkoyu dobi piznogo Serednovichchya Zavdyaki Galshci ta yiyi dyadkovi Vasilyu Kostyantinu postali Volinski Afini osvitnij ta kulturnij centr v Ostrozi Lyudi serednovichchya buli zoriyentovani na vidmolyuvannya grihiv vvazhalosya yaksho dayesh groshi na cerkvu shob za tebe molilisya to tvoya dusha mozhe mati vichne spasinnya A vona ci groshi daye ne na cerkvu mozhlivo yiyi zhittya bulo nastilki vazhkim sho vona vvazhala sho za zhittya ochistilasya i virishila viddati groshi na taku neordinarnu dlya togo chasu spravu prorektor suchasnoyi Ostrozkoyi Akademiyi Petro Kralyuk Naprikinci zhittya Ostrozka prijnyala pravoslav ya pro ce svidchat darunki pravoslavnim hramam i monastiryam Ostanni roki zhittya mecenatka provela v Zakrinichchi na Podilli u tak zvanomu zamku na vodah de j pomerla v 1582 roci u 43 richnomu vici Kazhut sho koli molodij misyac vihodit z za hmar i misyachne svitlo m yako padaye na strashni stini Shamotulskogo zamku bilya odniyeyi z vezh z yavlyayetsya zhinocha figura v chornomu i dosi oplakuye svoye neshasne kohannya I os odnogo dnya koli sidila j divilas v bezodnyu yaka vidkrivalas z vikon balkonu vse perezhite znovu promajnulo pered ochima nenache ce bulo sogodni Prigadalas cerkva i viter i svichki A dali A dali vona poboyalas she raz pobachiti te strashne i nemichna vikinulas u vikno balkonu Ta vniz ne vpala yiyi pidhopiv i ponis na svoyih krilah viter V tihi misyachni nochi chasto bachili yak vona z rozpushenoyu kosoyu garna pregarna takoyu yakoyu bula v p yatnadcyat rokiv v bilomu serpanku vitaye nad Zamkovoyu goroyu i zhalibno chajkoyu kigiche shob dobrim lyudyam povidati pro svij vichnij sum i zhal za marno vtrachenim zhittyam yake u neyi vidibrali zli pozhadlivi lyudci Obraz Galshki v istoriyi literaturi mistectvi Minlive zhittya volinyanki porodilo chimalo legend Dolya chornoyi knyagini zacikavila bagatoh ukrayinskih polskih rosijskih cheskih istorikiv literatoriv hronologiv I Yu Krashevskogo O Gvaninyi A Pshezdyeckogo I Sharanevicha V Antonovicha I Stebelskogo Yu Volya Yu Rollye M Maksimovicha S Solovjova I Savchina Otec Ivan Gushalevich galicko ruskij poet pismennik dramaturg svyashenik UGKC napisav povist Galshka Ostrozka knyazhna Istorichna povist XVI st Scenichnij postanovnik teatru Benyuk i Hostikoyev Teatralna kompaniya Andrij Batkovskij razom z kiyivskim rezhiserom Miroslavom Grinishinim postavili vistavu Galshka Ostrozka Andrij Batkovskij adaptuvav dlya vistavi odnojmennij rukopis vidomogo ukrayinskogo filologa ta istorika Omelyana Ogonovskogo napisanij she v kinci XIX stolittya Roman Petra Uglyarenka I buv ranok i bula nich Galshka persha sproba v Ukrayini vidtvoriti dolyu Galshki v hudozhnomu tvori Obraz Galshki zmalovano i u tvorah molodih ukrayinskih poetes Tak Ivannoyu Golub yuk u 2008 roci napisano virsh Privid Galshki Ostrozkoyi Panno z vustami spiloyi vishni panno z ochima karimi dajte vgadayu sho z togo vijshlo vas bo pokarano Vas bo posadzheno v vezhu murovanu grizna storozha dlya svitu sogo vas nemaye Zahovano pannochku gozhu Svitlanoyu Luckovoyu napisano poemu Plach za rozhevoyu ptahoyu 3 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ya zalishayu lyudyam zapovit Vi chuyete zemlya vesnoyu dishe Kolis napevno cej upertij svit She stane spravedlivim i mudrishim Nebesne vozz yednaye i zemne I zijde spravzhnye sonce v krayi otchim Darma sho vse koli nebud mine Ya zalishus tvoyim Ostrozhe zodchim I bude v Akademiyi svitat Dolya ta diyalnist Galshki privabila i ukrayinskogo hudozhnika Yuriya Nikitina Nim u 1998 roci bulo stvoreno portret knyagini Pam yat pro Galshku Pam yat pro shedru blagodijnicyu Galshku Ostrozku zberigayetsya v Nacionalnomu universiteti Ostrozka akademiya U ramkah svyatkuvannya Dniv Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya provoditsya chimalo konkursiv odnim iz yakih ye konkurs Galshka roku Ideyeyu cogo konkursu ye poyednannya talantu duhovnogo aristokratizmu ta rozuminnya epohi knyazhni Galshki Konkursantki zmagayutsya v takih konkursah Predstavlennya Odin den iz zhittya Galshki Mij talant ta Zapovit Galshki Ostrozkoyi 4 grudnya 2009 r organizaciya Krajova Bulava UPYu zatverdila proekt prapora 62 kurenya imeni Galshki Ostrozkoyi iz Ostroga Tayemnici chornoyi knyagini Krayeznavcem doslidnikom Mikoloyu Pashkovcem yakij doslidzhuvav postat Severina Nalivajka pripusheno na osnovi istorichnih dzherel sho knyazhna Galshka Ostrozka u 1554 roci narodila sina vid knyazya Dmitra Sangushka Ale knyazya bulo vbito Beata Kostelecka shob ditina ne zavazhala v yiyi podalshih intrigah stosovno podalshoyi doli Galshki viddala jogo na vsinovlennya u virnu Ostrozkim rodinu Nalivajkiv do Gusyatina Cim hlopchikom mig buti Severin Nalivajko tomu sho rik narodzhennya ditini Galshkoyu ta pribliznij rik narodzhennya Severina shodyatsya Taka gipoteza mozhe poyasniti dovirlivi stosunki mizh knyazem Vasilem Kostyantinom Ostrozkim i sinom selyanina dzherelo Severinom Nalivajkom Spochatku Dem yan Nalivajko a piznishe Severin perebuvali pri dvori i buli ne prostimi slugami Dem yan vikonuvav rol osobistogo duhivnika knyazya Severin buv komanduvachem osobistoyi ohoroni knyazya Ce svidchilo pro veliku doviru knyazya Pro te sho u Galshki buv sin mova jde u volinskih legendah Sin yiyi ne zaginuv Vin perezhiv svoyu matir Jogo vigoduvala svoyim muzhickim molokom bidna selyanka Koli pidris jomu rozpovili vsyu pravdu i vin shimnikom poselivsya v kam yanij pecheri sho bilya Mezhiricha z yakoyi shodnya bachiv knyazhij zamok Lyudi jogo lyubili j povazhali za dobre serce za garni poradi i gotovnist kozhnomu prijti na dopomogu Vechorami koli temryava pokrivala vsyu zemlyu cikave oko moglo pobachiti yak vin dovgo prostoyuvav na kolinah z zalomlenimi vgoru rukami Mabut serdeshnij molivsya za svoyu neshasnu matir Neodnoznachno ocinyuye postat Severina Nalivajka Mihajlo Grushevskij Skoro po smerti a mozhe she j za zhittya Nalivajko viris do rozmiriv buntivnika pretendenta na koronu kandidata na ukrayinskogo korolya Div takozh Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Yelizaveta Galshka Ostrozka Yelizaveta Sofiya Ostrozka Zauvagi Za Kasperom Neseckim mala im ya Katerina pol Katarzyna Primitki Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 11 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 S 433 pol Deutsche Nationalbibliothek Record 133550761 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Zelewski R Gorkowa Elzbieta Halszka z Ostroga 1539 1582 S 424 pol Petrovich V Strilchuk L Galshka Ostrozka mecenatka piznogo Serednovichchya 14 travnya 2016 u Wayback Machine S 173 Galshka Ostrozka Chorna Knyaginya Neshaslivi shlyubi najbagatshoyi narechenoyi Istorichna pravda Procitovano 8 serpnya 2022 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Bajdachenko N Galshka Ostrozka Istoriya z ilyustraciyami http mrspredko livejournal com 3035 html 22 bereznya 2017 u Wayback Machine Vs Solovev Knyazhna Ostrozhskaya http az lib ru s solowxew w s text 0010 shtml 6 listopada 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 6 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya V Sergijchuk Dmitro Vishneveckij Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 11 ISBN 5 203 01639 9 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2012 Legendi ta istoriyi Ostrozkogo krayu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Legendi ta istoriyi Ostrozkogo krayu http eneco tour com ua articles ostrog nedostupne posilannya Zelewski R Gorkowa Elzbieta Halszka z Ostroga 1539 1582 S 425 Zhertva intrig magnatskih Knyazhna Galshka Volin v legendah i perekazah Uporyad P Andruhov Ostrig 1995 S 13 15 Zapovit knyazhni Galshki Ostrozkoyi 1579 r bereznya 16 Ostrozka davnina Doslidzhennya i materiali L 1995 Vip 1 S 110 111 Kralyuk Petro Mihajlovich pershij prorektor NU Ostrozka akademiya Rol Ostrozkoyi ta Zamojskoyi akademij v ukrayinskij kulturi 1 13 sichnya 2012 u Wayback Machine Legendi ta istoriyi Ostrozkogo krayu 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 27 serpnya 2010 Procitovano 6 sichnya 2012 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Poetichni majsterni http maysterni com publication php id 40447 Oficijnij sajt Yu Nikitina http nikitin co ua shownews php id 31 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya http www oa edu ua ua info news 2011 12 24 2 28 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 grudnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 bereznya 2011 Procitovano 6 sichnya 2012 http eneco tour com ua articles ostrog nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literatura Gulashevich I Galshka Ostrozka knyazhna Istorichna povist XVI st Poema Lviv 1883 r Dem yanchuk O Nepriznanij sin Galshki Ostrozkoyi chi Poshanivok vidvazhnogo vatazhka Visti Rivnenshini 2010 7 18 lyut S 11 Dem yanchuk O Pani fundatorka Ukrayina moloda 2009 68 14 kvit S 14 Zhertva intrig magnatskih Knyazhna Galshka Volin v legendah i perekazah Uporyad P Andruhov Ostrig 1995 S 13 15 Zapovit knyazhni Galshki Ostrozkoyi 1579 r bereznya 16 Ostrozka davnina Doslidzh i materiali L 1995 Vip 1 S 110 111 Kovalskij M Galshka knyazhna Ostrozka Dzherela i literatura pro Galshku kn Ostrozku Etyudi z istoriyi Ostroga Narisi Ostrog 1998 S 29 81 Lugovij O Knyazhna Galshka Ostrozka Visti Rivnenshini 1997 3 zhovt Nad Ikvoyu rikoyu Literaturno mistecko krayeznavchij almanah Uporyad L Pshenichna Dubno 2007 240 s Antonovich V B Izsledovanie o gorodah yugo zapadnogo kraya T I S 71 72 ros Dzieje rodu Ostrogskich Torun 2002 pol Kuchowicz Zbigniew Wizerunki Niepospolitych niewiast staropolskich XVI XVIII wieku Lodz 1972 pol Poczet Krolow i Ksiazat Polskich Jana Matejki Warszawa 1996 pol Zelewski R Gorkowa Elzbieta Halszka z Ostroga 1539 1582 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 Tom VIII 3 Zeszyt 38 S 424 426 pol Posilannya Ostrozka Galshka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1256 1000 ekz Nastya Bajdachenko Galshka Ostrozka Istoriya z ilyustraciyami 22 bereznya 2017 u Wayback Machine L Antoshuk Fundatorka Volinskih Afin Chorna knyaginya Galshka Ostrozka 22 veresnya 2013 u Wayback Machine Antonina Gordinska Galshka Ostrozka Chorna Knyaginya Neshaslivi shlyubi najbagatshoyi narechenoyi 18 sichnya 2012 u Wayback Machine Istorichna pravda 18 sichnya 2012 u Wayback Machine 12 travnya 2011 roku