Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лісо́вчики («польські козаки», «козаки-лісовчики», «польські елеари») — рід польської легкої кінноти, що був створений 1615 року, спершу як жовнірська під проводом полковника Олександра Лісовського.
Лісовчики — окрема сторінка в історії військової справи Речі Посполитої. Вони були єдиним прикладом річпосполитських кондотьєрів так само затятих, як німецькі ландскнехти чи швейцарська піхота. Від цих згаданих найманців їх відрізняла специфічна внутрішня організація, що дещо нагадувала організацію Запорозької Січі. Лісовчики були жовнірською громадою, що вступала на найману військову службу найчастіше в цілості, за умови збереження права керуватися власними звичаями, підпорядкування винятково власному, обраному громадою провідникові, із власними військовими посадовими особами та судом.
Походження лісовчиків
Внутрішня організація лісовчиків мала форму солдатської конфедерації, по типу тих, які з'явилися в Польщі під час польсько-шведської війни за Інфлянти 1601—1605. Їх укладали військові частини, що бунтували через невиплату жолду. Конфедерації вибирали собі власних командирів і нападали на містечка і села, відбираючи в селян прострочену платню через грабіж, контрибуції або накладення нових податків. Одним з перших командирів такої конфедерації, створеної наприкінці 1604 р., був Олександр Лісовський.
Коли по смерті Бориса Годунова вибухла в Московії громадянська війна, маса звільнених із служби після інфлянської війни чи скомпрометованих участю в рокоші Зебжидовського вояків з Речі Посполитої, у т.ч. з українських земель, на власний розсуд пішли на службу до Дмитра Самозванця ІІ. Самозванець не мав грошей, тож поляки на його службі створили перед тим так звану московську конфедерацію і через вибраних командирів (зокрема «гетьмана» Яна Петра Сапєгу, старосту усвятського) уклали з серпня 1608 р. з Дмитром угоду, згідно з якою вони взялися служити без платні, як добровольці, а коли Дмитрій утвердиться на троні, має виплатити їм 100 000 дукатів або дозволить збирати податки в сіверській і рязанській землях. Одним з ватажків московської конфедерації був колишній рокошанин — Олександр Лісовський.
Коли справа Самозванця зазнала поразки, а війська польського короля Сигизмунта ІІІ зайняли Сіверщину наприкінці 1609 р., частина конфедератів погрожувала Речі Посполитій війною з приводу вторгнення на території, яку вони мали отримати в оплату від царя Дмитрія. Пізніше, по бурхливих авантурах «Димитріад», частина конфедератів перейшла наприкінці 1610 р. на службу до Сигізмунта ІІІ, м. ін. Олександер Лісовський. Тим самим життя солдатської конфедерації Лісовського було продовжено ще років на тридцять.
Організація
Найвищою владою у лісовчиків було «генеральне коло», або збір всіх товаришів (повноправних членів товариства). Воно вибирало головного вождя, званого «полковником» (у країні) або іноді «гетьманом» (за рубежем), його поручика, або заступника, обозного, суддів, ротмістрів, поручиків і прапороносців. Круг ухвалював також суворі військові статті, що проголошували нещадні штрафи за порушення правил внутрішнього життя конфедерації.
Подібно тому, як це було в регулярних військах, лісовчики мали із собою почт (пахолків) і челядь (джур чи цюрів). Вважалося, що товаришеві слугують від 3 до 5 пахолків і до 10 цюрів.
Товариші і пахолки складали «панські корогви». Цюрів відособлено було в окремі корогви, що мали навіть власні прапорці, «короговки» чи «челядні знаки». Кожному ротмістрові підлягали два підрозділи — панський і цюрівський. Тільки полковник командував чотирма корогвами — двома добірними панськими, званими «чорною» і «червоною», а також двома цюрівськими. Уся сукупність конфедератів, організована таким чином, звалася «полком». Його кількісний склад міг становити від 2000 до 10 000 шабель.
Корпус товаришів складала переважно дрібна мазовецька шляхта, проте і серед товаришів було багато простого люду, що вислужився в боях. Прислужниками були ремісники і селяни, а часто злочинці або волоцюги, в тому числі цигани.
Челядні корогви несли службу бойової охорони та розвідки, вони також використовувалися для того, щоб проводити систематичний грабунок території за татарським зразком, тоді як панські корогви, що були головними силами полку, трималися вкупі, напоготові для активних бойових дій.
Тактика і озброєння
Московські конфедерації складалися, напевно, із різних родів війська, хай і з перевагою кінноти. Але коли гетьман Ян Кароль Ходкевич брав на королівську службу полк Лісовського, то обумовив, що полк повинен складатися із випробуваної в домовій війні в Росії найлегшої кінноти, «козаків в самому платті» (тобто без захисного озброєння), без таборів. Це накидало полкові Лісовського характерну тактику і озброєння.
Лісовчики не носили жодного захисного обладунку, але наступальне озброєння мали дуже добре. Становили його три штуки вогнепальної зброї, два пістолети і мушкет (тобто напевно бандолет або карабін), окрім того лук, шабля, кончар або палаш під сідлом, а також — напевно в деяких корогвах або у товаришів — рогатина (короткий спис).
Не маючи таборів, використовуючи для маршу тільки в'ючні коні, лісовчики рухалися по місцевості дуже швидко. Переправи здійснювали завжди вплав, тримаючись за кінський хвіст; тільки знятий з в'юків вантаж перевозили складеним поспішно плотом, або «поромом».
Під час маршу лісовчики керувалися суворими принципами, що повинні були запевнити таємницю маневру. Вони вбивали кожну людину, яка траплялася на дорозі. Населення здобутих міст вирізували в пень. Мордували власних товаришів, які в результаті хвороб або ран не могли встигнути за темпом маршу. Для переправ вибирали тільки невідомі місця.
Всі ці способи запевняли невловимість лісовчиків і дозволяли їм проводити безкарні грабунки. Добрі коні і брак таборів давали їм перевагу у швидкості над переслідуючим їх ворогом, а те, що вони мали можливість минути комунікаційні шляхи, мости і броди, уможливлювало уникнення заздалегідь налаштованих засідок.
Завдяки цим особливостям лісовчики особливо надавалися до дій в авангарді й ар'єргарді, до розвідки і перерізання комунікацій, до шарпання ворога, до переслідування, до стереження флангів армії і проведення глибоких диверсійних і терористичних операцій.
Змушені до битви, билися лісовчики лавою, тобто відкритим бойовим порядком, з такими проміжками, щоб можна було вільно повернути коня на місці. Раз у раз нападаючи і тікаючи («розсипом ударяючи»), знищували ворога вогнем або засипали хмарою стріл. Але вони могли також у відповідну мить ударити в щільному порядку.
Лісовчики були майстрами в застосуванні захоплення ворога зненацька. Нападали перед світанком, коли сон найміцніший (Маннгайм — 1622). Рідко коли давали битву без вживання «фортеля» — засідки. Найчастіше удавали втечу, а коли в результаті гонитви ворожі порядки розстроювалися, повертали і стрімко ударяли на ворога (Надь Хомонна — 13.X.1619, Сест в Гессені — 27.IX.1636). Перед початком битви лісовчики часто потайки обходили одне або обидва крила ворога.
Легка кіннота лісовска уміла навіть здобувати міста. Час від часу під час грабунку худоби, що пасеться біля стін, або грабунку передмістя нечисленими цюрами траплялася вилазка залоги міста, на яку вже чекала решта лісовчиків і на її карках вривалася через відкриті ворота до міста. (Злабінск у Моравії — 1620, Клодзко в Сілезії — 1622, Понт-а-Муссон над Мозелем — 1635). Час від часу перед світанком лісовчики перекидали через стіну спритного прислужника з інструментами, який відчиняв ворота (Лампсхцім — 1622).
Військове мистецтво лісовчиків було зразком неписьменної і ненаписаної, але набутої дорогою ціною кількавікової безперервної традиції досвіду — польської солдатської практики, яку через службу міг придбати однаковою мірою як гетьман з магнатів, так і колишній кріпак.
Лісовчики у Тридцятилітній війні
Джерела та література
- П. М. Сас. Лісовчики // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 227. — .
Посилання
- Wojskowy Instytut Historyczny, Zakład Historii Dawnego Wojska Polskiego. «Zarys Dziejów Wojskowości Polskiej Do Roku 1864. Tom I, Do Roku 1648». Redaktor Naukowy Janusz Sikorski. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. Warszawa 1966.
- Henryk Wisner, «Lisowczycy», Warszawa, Książka i Wiedza, 1976
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liso vchiki polski kozaki kozaki lisovchiki polski eleari rid polskoyi legkoyi kinnoti sho buv stvorenij 1615 roku spershu yak zhovnirska pid provodom polkovnika Oleksandra Lisovskogo Lisovchik kartina Yuliusha Kossaka bl 1860 65 kopiya kartini Rembrandta Lisovchiki okrema storinka v istoriyi vijskovoyi spravi Rechi Pospolitoyi Voni buli yedinim prikladom richpospolitskih kondotyeriv tak samo zatyatih yak nimecki landsknehti chi shvejcarska pihota Vid cih zgadanih najmanciv yih vidriznyala specifichna vnutrishnya organizaciya sho desho nagaduvala organizaciyu Zaporozkoyi Sichi Lisovchiki buli zhovnirskoyu gromadoyu sho vstupala na najmanu vijskovu sluzhbu najchastishe v cilosti za umovi zberezhennya prava keruvatisya vlasnimi zvichayami pidporyadkuvannya vinyatkovo vlasnomu obranomu gromadoyu providnikovi iz vlasnimi vijskovimi posadovimi osobami ta sudom Pohodzhennya lisovchikivVnutrishnya organizaciya lisovchikiv mala formu soldatskoyi konfederaciyi po tipu tih yaki z yavilisya v Polshi pid chas polsko shvedskoyi vijni za Inflyanti 1601 1605 Yih ukladali vijskovi chastini sho buntuvali cherez neviplatu zholdu Konfederaciyi vibirali sobi vlasnih komandiriv i napadali na mistechka i sela vidbirayuchi v selyan prostrochenu platnyu cherez grabizh kontribuciyi abo nakladennya novih podatkiv Odnim z pershih komandiriv takoyi konfederaciyi stvorenoyi naprikinci 1604 r buv Oleksandr Lisovskij Koli po smerti Borisa Godunova vibuhla v Moskoviyi gromadyanska vijna masa zvilnenih iz sluzhbi pislya inflyanskoyi vijni chi skomprometovanih uchastyu v rokoshi Zebzhidovskogo voyakiv z Rechi Pospolitoyi u t ch z ukrayinskih zemel na vlasnij rozsud pishli na sluzhbu do Dmitra Samozvancya II Samozvanec ne mav groshej tozh polyaki na jogo sluzhbi stvorili pered tim tak zvanu moskovsku konfederaciyu i cherez vibranih komandiriv zokrema getmana Yana Petra Sapyegu starostu usvyatskogo uklali z serpnya 1608 r z Dmitrom ugodu zgidno z yakoyu voni vzyalisya sluzhiti bez platni yak dobrovolci a koli Dmitrij utverditsya na troni maye viplatiti yim 100 000 dukativ abo dozvolit zbirati podatki v siverskij i ryazanskij zemlyah Odnim z vatazhkiv moskovskoyi konfederaciyi buv kolishnij rokoshanin Oleksandr Lisovskij Koli sprava Samozvancya zaznala porazki a vijska polskogo korolya Sigizmunta III zajnyali Sivershinu naprikinci 1609 r chastina konfederativ pogrozhuvala Rechi Pospolitij vijnoyu z privodu vtorgnennya na teritoriyi yaku voni mali otrimati v oplatu vid carya Dmitriya Piznishe po burhlivih avanturah Dimitriad chastina konfederativ perejshla naprikinci 1610 r na sluzhbu do Sigizmunta III m in Oleksander Lisovskij Tim samim zhittya soldatskoyi konfederaciyi Lisovskogo bulo prodovzheno she rokiv na tridcyat OrganizaciyaLisovchiki pered gospodoyu Kartina Yuliusha Kossaka Najvishoyu vladoyu u lisovchikiv bulo generalne kolo abo zbir vsih tovarishiv povnopravnih chleniv tovaristva Vono vibiralo golovnogo vozhdya zvanogo polkovnikom u krayini abo inodi getmanom za rubezhem jogo poruchika abo zastupnika oboznogo suddiv rotmistriv poruchikiv i praporonosciv Krug uhvalyuvav takozh suvori vijskovi statti sho progoloshuvali neshadni shtrafi za porushennya pravil vnutrishnogo zhittya konfederaciyi Podibno tomu yak ce bulo v regulyarnih vijskah lisovchiki mali iz soboyu pocht paholkiv i chelyad dzhur chi cyuriv Vvazhalosya sho tovarishevi sluguyut vid 3 do 5 paholkiv i do 10 cyuriv Tovarishi i paholki skladali panski korogvi Cyuriv vidosobleno bulo v okremi korogvi sho mali navit vlasni praporci korogovki chi chelyadni znaki Kozhnomu rotmistrovi pidlyagali dva pidrozdili panskij i cyurivskij Tilki polkovnik komanduvav chotirma korogvami dvoma dobirnimi panskimi zvanimi chornoyu i chervonoyu a takozh dvoma cyurivskimi Usya sukupnist konfederativ organizovana takim chinom zvalasya polkom Jogo kilkisnij sklad mig stanoviti vid 2000 do 10 000 shabel Korpus tovarishiv skladala perevazhno dribna mazovecka shlyahta prote i sered tovarishiv bulo bagato prostogo lyudu sho visluzhivsya v boyah Prisluzhnikami buli remisniki i selyani a chasto zlochinci abo volocyugi v tomu chisli cigani Chelyadni korogvi nesli sluzhbu bojovoyi ohoroni ta rozvidki voni takozh vikoristovuvalisya dlya togo shob provoditi sistematichnij grabunok teritoriyi za tatarskim zrazkom todi yak panski korogvi sho buli golovnimi silami polku trimalisya vkupi napogotovi dlya aktivnih bojovih dij Taktika i ozbroyennyaMoskovski konfederaciyi skladalisya napevno iz riznih rodiv vijska haj i z perevagoyu kinnoti Ale koli getman Yan Karol Hodkevich brav na korolivsku sluzhbu polk Lisovskogo to obumoviv sho polk povinen skladatisya iz viprobuvanoyi v domovij vijni v Rosiyi najlegshoyi kinnoti kozakiv v samomu platti tobto bez zahisnogo ozbroyennya bez taboriv Ce nakidalo polkovi Lisovskogo harakternu taktiku i ozbroyennya Gollandska sepiya 17 st iz zobrazhennyam polskih gusariv ta lisovchikiv Lisovchiki ne nosili zhodnogo zahisnogo obladunku ale nastupalne ozbroyennya mali duzhe dobre Stanovili jogo tri shtuki vognepalnoyi zbroyi dva pistoleti i mushket tobto napevno bandolet abo karabin okrim togo luk shablya konchar abo palash pid sidlom a takozh napevno v deyakih korogvah abo u tovarishiv rogatina korotkij spis Ne mayuchi taboriv vikoristovuyuchi dlya marshu tilki v yuchni koni lisovchiki ruhalisya po miscevosti duzhe shvidko Perepravi zdijsnyuvali zavzhdi vplav trimayuchis za kinskij hvist tilki znyatij z v yukiv vantazh perevozili skladenim pospishno plotom abo poromom Pid chas marshu lisovchiki keruvalisya suvorimi principami sho povinni buli zapevniti tayemnicyu manevru Voni vbivali kozhnu lyudinu yaka traplyalasya na dorozi Naselennya zdobutih mist virizuvali v pen Morduvali vlasnih tovarishiv yaki v rezultati hvorob abo ran ne mogli vstignuti za tempom marshu Dlya pereprav vibirali tilki nevidomi miscya Vsi ci sposobi zapevnyali nevlovimist lisovchikiv i dozvolyali yim provoditi bezkarni grabunki Dobri koni i brak taboriv davali yim perevagu u shvidkosti nad peresliduyuchim yih vorogom a te sho voni mali mozhlivist minuti komunikacijni shlyahi mosti i brodi umozhlivlyuvalo uniknennya zazdalegid nalashtovanih zasidok Zavdyaki cim osoblivostyam lisovchiki osoblivo nadavalisya do dij v avangardi j ar yergardi do rozvidki i pererizannya komunikacij do sharpannya voroga do peresliduvannya do sterezhennya flangiv armiyi i provedennya glibokih diversijnih i teroristichnih operacij Zmusheni do bitvi bilisya lisovchiki lavoyu tobto vidkritim bojovim poryadkom z takimi promizhkami shob mozhna bulo vilno povernuti konya na misci Raz u raz napadayuchi i tikayuchi rozsipom udaryayuchi znishuvali voroga vognem abo zasipali hmaroyu stril Ale voni mogli takozh u vidpovidnu mit udariti v shilnomu poryadku Lisovchiki buli majstrami v zastosuvanni zahoplennya voroga znenacka Napadali pered svitankom koli son najmicnishij Manngajm 1622 Ridko koli davali bitvu bez vzhivannya fortelya zasidki Najchastishe udavali vtechu a koli v rezultati gonitvi vorozhi poryadki rozstroyuvalisya povertali i strimko udaryali na voroga Nad Homonna 13 X 1619 Sest v Gesseni 27 IX 1636 Pered pochatkom bitvi lisovchiki chasto potajki obhodili odne abo obidva krila voroga Legka kinnota lisovska umila navit zdobuvati mista Chas vid chasu pid chas grabunku hudobi sho pasetsya bilya stin abo grabunku peredmistya nechislenimi cyurami traplyalasya vilazka zalogi mista na yaku vzhe chekala reshta lisovchikiv i na yiyi karkah vrivalasya cherez vidkriti vorota do mista Zlabinsk u Moraviyi 1620 Klodzko v Sileziyi 1622 Pont a Musson nad Mozelem 1635 Chas vid chasu pered svitankom lisovchiki perekidali cherez stinu spritnogo prisluzhnika z instrumentami yakij vidchinyav vorota Lampshcim 1622 Vijskove mistectvo lisovchikiv bulo zrazkom nepismennoyi i nenapisanoyi ale nabutoyi dorogoyu cinoyu kilkavikovoyi bezperervnoyi tradiciyi dosvidu polskoyi soldatskoyi praktiki yaku cherez sluzhbu mig pridbati odnakovoyu miroyu yak getman z magnativ tak i kolishnij kripak Lisovchiki u Tridcyatilitnij vijniDokladnishe Kozaki u Tridcyatirichnij vijniDzherela ta literaturaP M Sas Lisovchiki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 227 ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaWojskowy Instytut Historyczny Zaklad Historii Dawnego Wojska Polskiego Zarys Dziejow Wojskowosci Polskiej Do Roku 1864 Tom I Do Roku 1648 Redaktor Naukowy Janusz Sikorski Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej Warszawa 1966 Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa Ksiazka i Wiedza 1976