Ландскне́хт (від нім. Landsknecht — буквально — «слуга країни», від Land — «країна» та Knecht — «батрак», «солдат») — німецький найманий піхотинець в XV—XVII століттях, що прибував на військову службу із власною зброєю. Військо ландскнехтів комплектувалося зі зубожілого дворянства, ремісників, селян і містян. Вперше ландскнехти з'явилися у Швабії (Південна Німеччина), де спочатку так звані найманці зі своєї країни; надалі ландскнехтами стали називати й іноземних найманців. З XVI століття ландскнехти набули широкого поширення у Франції, Австрії, Іспанії, німецьких, італійських та інших державах. Загони ландскнехтів блукали Західною Європою й наймалися до того, хто більше платив.
Термін «ландскнехт» вперше був введений у вживання близько 1470 Пітером ван Хагенбахом, військовим командиром бургундського герцога Карла Сміливого.
Комплектування
Війська найманців — ландскнехти та рейтари, що набули поширення в Європі з кінця XV ст. до початку XVIII ст. — з'явилися перехідною ланкою від лицарської кінноти середньовіччя до регулярних армій нового часу, що комплектувалися рекрутами.
Ландскнехт наймався в основному з представників нижчого стану (бідноти) на противагу лицарям-дворянам, хоча останні нерідка займали пости вищих офіцерів в підрозділах ландскнехту. Наймання здійснювалося на певний термін (від 3 місяців до 1 року) і проводився особами, що отримали спеціальний патент від монарха.
Різними заходами, головним чином матеріальними подачками, фізичними методами дії, загрозою воєнного суду, що засуджував ландскнехтів за боягузтво і невиконання наказів до суворих покарань аж до страти, начальники ландскнехтів добивалися від них сліпої покори, стійкості й завзятості в бою. В цілому ж тверда свідома дисципліна в ландскнехтів була відсутня. Під час воєн і походів вони займалися грабежами та мародерством. Рухомі жагою наживи, ландскнехти розоряли зайняті міста і села, виявляли виняткову жорстокість стосовно мирного населення. Награбоване майно розподілялося між рядовими ландскнехтами та їхніми начальниками. У зв'язку з цим в період Тридцятирічної війни стали прозивними такі слова, як «банда» (загін ландскнехту) і «мародер» (прізвище одного з капітанів ландскнехту). Вважалося також, що ландскнехт заробляв у місяць більше, ніж фермер за рік.
Починаючи з 2-ї половини XVII століття через поступовий перехід європейських держав до постійних національних армій ландскнехти були скасовані.
Тактика
Військо ландскнехтів складалося з полків, які підрозділялися на значки. У полку їх було від 10 до 16, в окремих випадках до 18. Значок зазвичай складався з 300—400, інколи 500—600 чол., у тому числі 50 стрільців-аркебузирів, більшість же були пікінерами (інші були озброєні алебардами, мечами, в тому числі дворучними мечами «для поля» — еспадонами та фламбергами). Полки та значки були організаційно-адміністративними одиницями та не мали тактичної самостійності.
У бою ландскнехти діяли великими масами, як правило, в зімкнутому бойовому порядку (строю) у вигляді однієї великої чотирикутної колони; застосовувалося також шикування клином або трикутником. Застосовували тактику використання підрозділів verlorene Haufen (нім. загублений підрозділ). Резерви були або відсутні, або украй слабкими й не могли істотно вплинути на хід бою.
Озброєння
-
- Цвайгендер (дворучний меч)
- Фламберг (дворучний або полуторний меч з клинком хвилястої форми)
- Кацбальгер («кішкодер», його величина коливалася від 35 до 120 см, хоча стандартний варіант мав величину близько 70 см використовувався як додаткова зброя до піки/цвайгендера/фламберга/аркебузи тощо. Він міняв роль: від ножа до полуторного меча, але в основному його можна класифікувати як короткий меч для ближнього бою)
- Грос-месер (дворучна шабля)
- Держакова зброя
- Метальна зброя
- Вогнепальна зброя
- Аркебуза
- Колісцевий пістолет (тільки у вищих офіцерів)
Характерним обладунком ландскнехтов були лати 3/4 (особливий тип неповного латного захисту) відомі також як «ландскнехтський обладунок».
Сучасність
Термін «ландскнехт» в сучасній літературі інколи використовується як прозивна назва найманих військ, службовців за плату інтересам визначених кіл.
Див. також
Примітки
- Forlorn Hope. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 10. Процитовано 14 грудня 2023.
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 565. — ISBN 00101-236. (рос.)
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Landskne ht vid nim Landsknecht bukvalno sluga krayini vid Land krayina ta Knecht batrak soldat nimeckij najmanij pihotinec v XV XVII stolittyah sho pribuvav na vijskovu sluzhbu iz vlasnoyu zbroyeyu Vijsko landsknehtiv komplektuvalosya zi zubozhilogo dvoryanstva remisnikiv selyan i mistyan Vpershe landsknehti z yavilisya u Shvabiyi Pivdenna Nimechchina de spochatku tak zvani najmanci zi svoyeyi krayini nadali landsknehtami stali nazivati j inozemnih najmanciv Z XVI stolittya landsknehti nabuli shirokogo poshirennya u Franciyi Avstriyi Ispaniyi nimeckih italijskih ta inshih derzhavah Zagoni landsknehtiv blukali Zahidnoyu Yevropoyu j najmalisya do togo hto bilshe plativ Landsknehti Kartina Daniyelya Gopfera Pochatok XVI stolittyaPraporonosec b yetsya z landsknehtamiNimecki tipi pershoyi polovini XVI st landsknehti v nizhnij chastini Malyunok 1882 rokuDiv takozh Kneht znachennya Termin landskneht vpershe buv vvedenij u vzhivannya blizko 1470 Piterom van Hagenbahom vijskovim komandirom burgundskogo gercoga Karla Smilivogo KomplektuvannyaVijska najmanciv landsknehti ta rejtari sho nabuli poshirennya v Yevropi z kincya XV st do pochatku XVIII st z yavilisya perehidnoyu lankoyu vid licarskoyi kinnoti serednovichchya do regulyarnih armij novogo chasu sho komplektuvalisya rekrutami Landskneht najmavsya v osnovnomu z predstavnikiv nizhchogo stanu bidnoti na protivagu licaryam dvoryanam hocha ostanni neridka zajmali posti vishih oficeriv v pidrozdilah landsknehtu Najmannya zdijsnyuvalosya na pevnij termin vid 3 misyaciv do 1 roku i provodivsya osobami sho otrimali specialnij patent vid monarha Riznimi zahodami golovnim chinom materialnimi podachkami fizichnimi metodami diyi zagrozoyu voyennogo sudu sho zasudzhuvav landsknehtiv za boyaguztvo i nevikonannya nakaziv do suvorih pokaran azh do strati nachalniki landsknehtiv dobivalisya vid nih slipoyi pokori stijkosti j zavzyatosti v boyu V cilomu zh tverda svidoma disciplina v landsknehtiv bula vidsutnya Pid chas voyen i pohodiv voni zajmalisya grabezhami ta maroderstvom Ruhomi zhagoyu nazhivi landsknehti rozoryali zajnyati mista i sela viyavlyali vinyatkovu zhorstokist stosovno mirnogo naselennya Nagrabovane majno rozpodilyalosya mizh ryadovimi landsknehtami ta yihnimi nachalnikami U zv yazku z cim v period Tridcyatirichnoyi vijni stali prozivnimi taki slova yak banda zagin landsknehtu i maroder prizvishe odnogo z kapitaniv landsknehtu Vvazhalosya takozh sho landskneht zaroblyav u misyac bilshe nizh fermer za rik Pochinayuchi z 2 yi polovini XVII stolittya cherez postupovij perehid yevropejskih derzhav do postijnih nacionalnih armij landsknehti buli skasovani TaktikaVijsko landsknehtiv skladalosya z polkiv yaki pidrozdilyalisya na znachki U polku yih bulo vid 10 do 16 v okremih vipadkah do 18 Znachok zazvichaj skladavsya z 300 400 inkoli 500 600 chol u tomu chisli 50 strilciv arkebuziriv bilshist zhe buli pikinerami inshi buli ozbroyeni alebardami mechami v tomu chisli dvoruchnimi mechami dlya polya espadonami ta flambergami Polki ta znachki buli organizacijno administrativnimi odinicyami ta ne mali taktichnoyi samostijnosti U boyu landsknehti diyali velikimi masami yak pravilo v zimknutomu bojovomu poryadku stroyu u viglyadi odniyeyi velikoyi chotirikutnoyi koloni zastosovuvalosya takozh shikuvannya klinom abo trikutnikom Zastosovuvali taktiku vikoristannya pidrozdiliv verlorene Haufen nim zagublenij pidrozdil Rezervi buli abo vidsutni abo ukraj slabkimi j ne mogli istotno vplinuti na hid boyu OzbroyennyaOzbroyennya landsknehtiv pochatku XVII stolittya mushket iz soshkoyu gnotova trubka berendejka z porohivniceyu rozryadnik triskachka kirasa gorzhet sholom morion dyusak alebarda kacbalger protazan piki Gravyura z knigi Kriegskunst zu Fuss J Ya Vallgauzena 1615 r Cvajgender dvoruchnij mech Flamberg dvoruchnij abo polutornij mech z klinkom hvilyastoyi formi Kacbalger kishkoder jogo velichina kolivalasya vid 35 do 120 sm hocha standartnij variant mav velichinu blizko 70 sm vikoristovuvavsya yak dodatkova zbroya do piki cvajgendera flamberga arkebuzi tosho Vin minyav rol vid nozha do polutornogo mecha ale v osnovnomu jogo mozhna klasifikuvati yak korotkij mech dlya blizhnogo boyu Gros meser dvoruchna shablya Derzhakova zbroya Pika Runka Alshpis Protazan Esponton Alebarda Rosshinder Morgenshtern Lyucernskij molot Metalna zbroya Arbalet Vognepalna zbroya Arkebuza Koliscevij pistolet tilki u vishih oficeriv Harakternim obladunkom landsknehtov buli lati 3 4 osoblivij tip nepovnogo latnogo zahistu vidomi takozh yak landsknehtskij obladunok SuchasnistTermin landskneht v suchasnij literaturi inkoli vikoristovuyetsya yak prozivna nazva najmanih vijsk sluzhbovciv za platu interesam viznachenih kil Div takozhKondotyer Rejtari Tridcyatirichna vijna Kozaki Banda Najmanec Folorn goupPrimitkiForlorn Hope 1911 Encyclopaedia Britannica T Volume 10 Procitovano 14 grudnya 2023 DzherelaRadyanska vijskova enciklopediya K 22 LINEJNYJ Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza N V OGARKOV predsedatel M Voenizdat 1979 T 4 S 565 ISBN 00101 236 ros Posilannya ros