Сіноп (тур. Sinop) — місто і порт в Туреччині, засноване в античну добу як колонія Мілета.
Сіноп Sinop | |
---|---|
Координати: 42°02′ пн. ш. 35°09′ сх. д. / 42.033° пн. ш. 35.150° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Регіон | Чорноморський регіон |
Іл | Сіноп |
Площа | |
- Повна | 438,58 км² |
Населення (2000) | |
- Усього | 30 502 |
- Густота | 5 965/км² |
Часовий пояс | |
- Літній час | |
Поштовий код | 57000 |
Телефонний код(и) | (+90) 368 |
Вебсайт: sinop.bel.tr | |
Сіноп | |
Історія
В давнину Сіноп, або Сінопа (грец. Σινόπη), був однією з головних грецьких колоній на південному березі Чорного моря, на півострові Пафлагонского узбережжя, на схід від мису . Колонія була заснована, згідно з міфом, супутником Ясона Автоліком, який мав тут храм і оракул.
В історичний час Сіноп був колонізований мілетцями двічі: першого разу — до вторгнення кімерійців у Азію (до 751 до н. е.), вдруге — в 632 до н. е. Завдяки зручному положенню і двом гаваням Сіноп скоро став багатим торговим містом, область якого простягалася до Галісії. Сіноп у свою чергу став метрополією чорноморських міст Котіори, Трапезунда, , , , Кеїли та інших. Як один з предметів Сінопської торгівлі, славилася кіновар — грец. Σινωνική μίλτος. Сіноп був батьківщиною циніка Діогена та автора нової аттичної комедії Діфіла.
В добу правління Мітрідата Евпатора, який тут народився і отримав виховання, Сіноп перетворився на резиденцію понтійського царя і був прикрашений розкішними будівлями. Під час другої Мітридатової війни в Сінопі замкнувся , що зробився тираном міста, але після завзятого захисту місто взяв Лукулл і розграбував. Серед творів мистецтва Лукулл вивіз до Риму зокрема статую Автоліка. Оголошений вільним і автономним містом, Сіноп в 45 році був колонізований римлянами. В І столітті єпископом в місті, за християнським переданням, був святий Філолог. Зі зведенням в 4 столітті Амасії до статусу головного міста Понту добробут Сінопу став падати. З 1204 року він належав до Трапезундської імперії, але вже в 1214 році його завоював сельджуцький султан, а в 1461 — .
До 19 століття Сіноп (тур. Sinob) залишався головним містом санджаку в османському вілаєті Кастамуні і однією з пароплавних станцій між Константинополем і Трапезундом. Складався з власне османського міста на заході і грецького кварталу на сході. Мав два базари, одну велику мечеть. Єдина цілком вціліла стародавня будівля носила у греків назву «замок Мітрідата» і складалася з чотирьох зал під одним склепінчастим дахом. Мешканців нараховувалось до 8-10 тисяч, приблизно рівні половини становили турки і греки. Торгівля обмежувалась вивозом лісу, воску, плодів, шовку та шкір. У 1853 році під час Сінопської битви сильно постраждало від пожежі і саме місто.
Відомі люди
- Різа Нур — міністр Туреччини.
Див. також
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сіноп |
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 19 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- . religion.wikireading.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
Посилання
- Синопа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1734. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinop tur Sinop misto i port v Turechchini zasnovane v antichnu dobu yak koloniya Mileta Sinop SinopVid SinopKoordinati 42 02 pn sh 35 09 sh d 42 033 pn sh 35 150 sh d 42 033 35 150Krayina TurechchinaRegionChornomorskij regionIlSinopPlosha Povna 438 58 km Naselennya 2000 Usogo 30 502 Gustota 5 965 km Chasovij poyas UTC 2 Litnij chas UTC 3Poshtovij kod 57000Telefonnij kod i 90 368Vebsajt sinop bel trSinopRoztashuvannya mista na mapi TurechchiniU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sinop znachennya IstoriyaV davninu Sinop abo Sinopa grec Sinoph buv odniyeyu z golovnih greckih kolonij na pivdennomu berezi Chornogo morya na pivostrovi Paflagonskogo uzberezhzhya na shid vid misu Koloniya bula zasnovana zgidno z mifom suputnikom Yasona Avtolikom yakij mav tut hram i orakul V istorichnij chas Sinop buv kolonizovanij miletcyami dvichi pershogo razu do vtorgnennya kimerijciv u Aziyu do 751 do n e vdruge v 632 do n e Zavdyaki zruchnomu polozhennyu i dvom gavanyam Sinop skoro stav bagatim torgovim mistom oblast yakogo prostyagalasya do Galisiyi Sinop u svoyu chergu stav metropoliyeyu chornomorskih mist Kotiori Trapezunda Keyili ta inshih Yak odin z predmetiv Sinopskoyi torgivli slavilasya kinovar grec Sinwnikh miltos Sinop buv batkivshinoyu cinika Diogena ta avtora novoyi attichnoyi komediyi Difila V dobu pravlinnya Mitridata Evpatora yakij tut narodivsya i otrimav vihovannya Sinop peretvorivsya na rezidenciyu pontijskogo carya i buv prikrashenij rozkishnimi budivlyami Pid chas drugoyi Mitridatovoyi vijni v Sinopi zamknuvsya sho zrobivsya tiranom mista ale pislya zavzyatogo zahistu misto vzyav Lukull i rozgrabuvav Sered tvoriv mistectva Lukull viviz do Rimu zokrema statuyu Avtolika Ogoloshenij vilnim i avtonomnim mistom Sinop v 45 roci buv kolonizovanij rimlyanami V I stolitti yepiskopom v misti za hristiyanskim peredannyam buv svyatij Filolog Zi zvedennyam v 4 stolitti Amasiyi do statusu golovnogo mista Pontu dobrobut Sinopu stav padati Z 1204 roku vin nalezhav do Trapezundskoyi imperiyi ale vzhe v 1214 roci jogo zavoyuvav seldzhuckij sultan a v 1461 Do 19 stolittya Sinop tur Sinob zalishavsya golovnim mistom sandzhaku v osmanskomu vilayeti Kastamuni i odniyeyu z paroplavnih stancij mizh Konstantinopolem i Trapezundom Skladavsya z vlasne osmanskogo mista na zahodi i greckogo kvartalu na shodi Mav dva bazari odnu veliku mechet Yedina cilkom vcilila starodavnya budivlya nosila u grekiv nazvu zamok Mitridata i skladalasya z chotiroh zal pid odnim sklepinchastim dahom Meshkanciv narahovuvalos do 8 10 tisyach priblizno rivni polovini stanovili turki i greki Torgivlya obmezhuvalas vivozom lisu vosku plodiv shovku ta shkir U 1853 roci pid chas Sinopskoyi bitvi silno postrazhdalo vid pozhezhi i same misto Vidomi lyudiRiza Nur ministr Turechchini Div takozhSinopska fortecya Sinopska bitva 1853 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SinopBolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 19 listopada 2011 u Wayback Machine Primitki religion wikireading ru ros Arhiv originalu za 26 lyutogo 2018 Procitovano 26 lyutogo 2018 PosilannyaSinopa Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1734 1000 ekz