Михайло Дорошенко

Михайло Дорошенко (? — 1628) — український військовий діяч, з 1618 року — козацький полковник, реєстровий козацький гетьман (1622—1628 з перервами).

Михайло Дорошенко
Народився	невід.
Помер	1628(1628) Бахчисарай, Кримське ханство
Країна	Річ Посполита
Діяльність	політик
Посада	Гетьман України
Військове звання	отаман
Конфесія	православний
Рід	Дорошенки
Діти	Дорофій
Герб
Канівський, Корсунський, Переяславський, Чигиринський, Черкаський. 9 жовтня 1626 року козацькі війська на чолі з Дорошенком розгромили значний загін кримсько-ногайської кінноти під Білою Церквою. Після битви відправив королю 20 найбільш значних бранців-татар, 10 їхніх хоругов, 1 бунчук; передача трофеїв відбулась публічно перед ратушею в Торуні на сеймі Речі Посполитої. У травні 1628 року Дорошенко, виконуючи умови договору про взаємодопомогу між Військом Запорізьким і Кримським ханством (укладений 24 грудня 1624 року) очолив похід козаків на Крим на допомогу ханові Мехмеду ІІІ Ґераю та калзі Шагіну Ґераю, які вели боротьбу проти ставленика Османської імперії Джанібека Ґерая та знаходилися в фортеці Чуфут-Кале, обложені союзниками султана ногайцями Буджацької орди. 31 травня 1628 року 4-тисячний козацький загін під проводом М. Дорошенка з боями досяг р. Альми в околицях Бахчисарая, де йому дорогу заступили османсько-буджацькі сили. Сточився бій з використанням важкої артилерії. Противник був розгромлений та розігнаний, Мехмед ІІІ Герай та Шагін Герай звільнені з облоги. Втрати козацького війська в цім бою склали близько двохсот осіб, серед загиблих був і Михайло Дорошенко, в котрого влучила яничарська куля. Місце поховання невідоме; можливо — на одному з християнських цвинтарів м. Бахчисарая. Вшанування пам'яті У місті Канів є вулиця Гетьмана Михайла Дорошенка. У місті Сміла є вулиця Михайла Дорошенка. У місті Біла Церква є вулиця Михайла Дорошенка. У місті Марганець вулицю Комарова перейменували на вулицю Михайла Дорошенка. Див. також Дорошенко Петро — онук Михайла Дорошенка, гетьман; Дорошенко Дмитро Іванович — нащадок Дорошенка Петра, історик, політичний діяч, публіцист. Запорозько–кримський договір 1624 року Примітки Андрєєв В., Руденко А. Рід Дорошенків… — С. 40—41. так в Укр. іст. журналі… — С. 41. Рудницький С. Українські козаки… C. 233. Джерела Андрєєв В., Руденко А. Рід Дорошенків у громадсько-політичному та культурному житті України (XVII—XX ст.) // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 1 (січень—лютий. — С. 39—56. — ISSN 0130-5247. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Грушевський М. Історія Руси-України. Т. 8. — Ч. 1. — Київ-Львів, 1922. Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993. Рудницький С. Українські козаки // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 219—279. — . Щербак В. О. Дорошенко Михайло [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 456. — . Golębiowski S. Szahin Giraj i kozacy. //Biblioteka Warszawska. — T. 2. — 1852. Przylęcki S. Ukrainne sprawy. — Lwów, 1842. Рекомендована література В. І. Головченко. Запорозько-кримський союзний договір 1624 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.