Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дунай Дуна й антична назва Істр друга за довжиною і площею басейну

Дунай (річка)

Дунай (річка)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дунай.

Дуна́й (антична назва — Істр) — друга за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги). Довжина — 2961 км.

Дунай
image
Дунай у Будапешті
image
45°13′19″ пн. ш. 29°44′36″ сх. д. / 45.22194444447222139° пн. ш. 29.74333333336111096° сх. д. / 45.22194444447222139; 29.74333333336111096
ВитікШварцвальд, Німеччина
• координати48°05′42″ пн. ш. 8°09′17″ сх. д. / 48.09511111113888404° пн. ш. 8.15488888891666619° сх. д. / 48.09511111113888404; 8.15488888891666619
• висота, м678 м
ГирлоЧорне море (Румунія та Україна)
• координати45°13′19″ пн. ш. 29°44′36″ сх. д. / 45.22194444447222139° пн. ш. 29.74333333336111096° сх. д. / 45.22194444447222139; 29.74333333336111096
Басейнбасейн Дунаю
Країни:Румунія (28,9%), Угорщина (11,7%), Австрія (10,3%), Сербія (10,3%), Німеччина (7,5%), Словаччина (5,8%), Болгарія (5,2%), Боснія і Герцеговина (4,8%), Хорватія (4,5%), Україна (3,8%), Чехія (2,6%), Словенія (2,2%), Молдова (1,7%), Швейцарія (0,32%), Італія (0,15%), Польща (0,09%), Албанія (0,03%)
Прирічкові країни:Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Сербія, Хорватія, Румунія, Болгарія, Молдова, Україна
РегіонБаден-Вюртемберг
Одеська область
Довжина2960 км
Площа басейну:817 000 км²
Середньорічний стік6 400 м³/с
Притоки:Інн, Сава, Тиса, Драва, Ізар, Лех, d, d, Олт, Арджеш, Серет, Русенський Лом, Прут, d, d, d, Roth[d], d, Лайта, Морава, d, Рейн-Майн-Дунай, Іллер, d, Раба, d, Ваг, Велика Морава, Грон, Тіміш, Янтра, Енс, Іскир, d, d, d, Ібс, Ільц (річка), d, Швехат, Реген, d, d, d, Айтерах, d, Айтрах[d], d, d, d, Джіу, Фіша (річка), d, d, d, Нера, d, Траун, d, Вука, d, Ведя, Трайзен, Дунайський канал, d, Яломіца, d, d, d, d, d, d, d, Осам, d, Іпель, Тимок, d, d, d, d, Черна[d], d, d, d, d, d, d, d, d, Шіо, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Віт, d, d, d, d, Видриця (водний поток), d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Огоста, d, d, d, d, Ussel[d], d, d, d, d, Єзава, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Sucha[d], d, d, d, d, d, d, d, Q16331700?, d, d, d, d, Hagenbach[d], d, d, d, Бріґах, Бреґ (ріка), d, Мошонський Дунай, d, d, d, d, d, d, d, Q9377355?, Дракуля, d, Q12278902?, Q12293574?, Q12296745?, d, d, d, Q14860426?, d, Q14943618?, d, d, Erla[d], Q19707322?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q62667471?, Q70109594?, Q70111517?, d, d, d, Q108223463?, Q108224086?, Q108224416?, Голяре-Косіги, Q114457500?, Q122781512?, Ґабчіково-Топольники, d і d
Водойми в русліd
image Медіафайли у Вікісховищі

Річка бере початок у Німеччині, в горах Шварцвальда. Далі тече через столиці Центральної та Східної Європи — Відень, Братиславу, Будапешт і Белград, і вливається в Чорне море через дельту Дунаю в Румунії та Україні.

Історичні відомості

Своїм існуванням ріка завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини.

Найдавніші достовірні відомості про Дунай містяться у творах давньогрецького історика Геродота (V ст. до н. е.), який писав у 2-й книзі своєї «Історії», що річка Істр (давньогрецька назва Дунаю) починається в країні кельтів та тече, перетинаючи Європу посередині. Уливається ж річка Істр у Понт Евксінський сімома рукавами.

Теперішню назву річці дали кельти, що жили тут в 1-й половині I тисячоліття до н. е. Дунай дістав назву Danuvius (швидка вода) від кельтських слів danu (швидкий) та vius (вода).

У 105 році нашої ери римський імператор Траян побудував перший кам'яний міст через Дунай.

Ідея сполучення Дунаю з Рейном була висловлена в VIII столітті. В 793 році Карл Великий почав будівництво Фосса-Кароліна. Канал в його теперішньому вигляді будувався з 1960 по 25 вересня 1992 року. Кошторисна вартість будівництва — 2,3 млрд євро.

Фізична географія

Довжина та траєкторія

image
Знак «Нульовий кілометр». Звідси починається відлік довжини Дунаю

Витік Дунаю міститься на території Німеччини в горах Шварцвальду, де біля міста Донауешинген на висоті 678 м над рівнем моря зливаються гірські потоки Бреге (довжина 48 км) та Брігах (43 км).

На своєму шляху Дунай кілька разів змінює напрям. Спочатку він тече гірською місцевістю Німеччини на південний схід, потім на відмітці 2747 км (кілометраж річки вимірюється від крайньої точки дельти в напряму витоку) змінює напрям на північно-східний. Цей напрям зберігається до м. Регенсбурга (2379 км), де лежить найпівнічніша точка течії річки (49° 03' пн. ш.). Коло Регенсбурга Дунай повертає на південний схід, потім перетинає Віденську котловину й далі понад 600 км тече Середньодунайською низовиною. Проклавши річище через гірський ланцюг Південних Карпат ущелиною Залізні Ворота, річка до самого Чорного моря понад 900 км тече Нижньодунайською низовиною. Найпівденніша точка річки — біля м. Свиштов (Болгарія) — 43° 38' пн. ш.

При відстані по прямій між витоком (Донауешинген) та крайнім пунктом дельти (відмітка «0 км» в українській частині дельти нижче від м. Вилкового на острові Анкудінов) за 1642 км коефіцієнт звивистості русла річки становить 1,71.

Дунай — друга найдовша річка Європи, поступається тільки Волзі.

Дельта

image
Дельта Дунаю, супутниковий знімок
Докладніше: Дельта Дунаю

У нижній течії Дунай, розгалужуючи своє русло, утворює велику, прорізану густою сіткою водотоків та озер, болотисту дельту завдовжки з заходу на схід 75 км та завширшки з півночі на південь 65 км.

Вершина дельти — коло мису Ізмаїльського Чаталу за 80 км від гирла, де основне річище Дунаю спочатку розгалужується на Кілійське та гирла. За 17 км нижче вздовж течії Тулчинське гирло розділяється на Георгієвське та Сулинське, які впадають у Чорне море поокремо.

Кілійське гирло в межах території України утворює так звану Кілійську дельту — найбільш швидкоплинну частину дельти Дунаю.

Більша частина дельти Дунаю вкрита плавнями — це другий щодо площі масив цього типу ландшафту в Європі (поступається площею лише плавням у дельті Волги).

Рукави

Дунай має численні рукави, що іноді значно (10 і більше кілометрів) відходять від основного річища.

Найдовші на правому березі рукави — Мошонський, або Дьєрський Дунай (витік — 1854 км, гирло — 1794 км) та Дунеря-Вєкє (237 та 169 км); на лівому березі — Малий Дунай (витік — 1867 км, вливається до Вагу), Шорокшарський Дунай (1642 й 1586 км), Борча (371 і 248 км).

Водозбірна площа

Загальна площа водозбору Дунаю становить 817 тис. км². Її крайні точки — 42° 12' та 50° 05' пн. ш., 8° 10' та 29° 40' сх. д. Басейн із заходу на схід завдовжки 1690 км, завширшки 820 км.

Дунайський басейн межує на півночі з водозбірними басейнами річок Везера, Ельби, Одеру, Вісли, на північному сході — Дністра, на заході та північному заході — Рейна. На південь від басейну Дунаю лежать басейни дрібних річок Адріатичного та Егейського морів. Дунай живиться дощовими водами, що стікають з водозбору, талими водами снігів та льодовиків Альп та Карпат, підземними водами.

Незважаючи на загалом складний режим водних рівнів, на Дунаї чітко простежуються періоди паводку, межені та зимовий період. На верхньому Дунаї найвищі рівні води спостерігаються на початку літа (червень), найнижчі — взимку (грудень — лютий). На ділянці середнього Дунаю, до впадіння великих приток (Драви, Тиси, і особливо Сави), режим рівнів води зберігається близький до верхнього Дунаю, але амплітуда коливань дещо згладжена. На нижньому Дунаї найвищі рівні води спостерігаються в період паводку (квітень — травень), найнижчі — восени (вересень — жовтень).

Річний стік Дунаю становить близько 210 км³ води.

Притоки

Докладніше: Притоки Дунаю

Дунайський басейн має асиметричну форму. Його правобережна частина менша (44 % площі водозбору), але на правому березі течуть найповноводніші притоки, з якими до Дунаю потрапляє 2/3 об'єму води.

120 приток Дунаю формують гідрографічну сітку басейну. Розподілені притоки нерівномірно: більшість з них тече в передгір'ях Альп та Карпат, а в Угорській (Середньодунайській) низовині вони майже відсутні.

Притоки Дунаю, що беруть початок в горах, мають у верхів'ях гірський характер. Виходячи на рівнину, вони набувають типових рис рівнинних річок, та значною відстанню є судноплавними.

Притоки, які суттєво впливають на водний режим Дунаю, наведені в таблиці.

Основні притоки Дунаю
Назва Місце впадіння в Дунай, берег Відстань від гирла, км Країни, по котрих тече (від витоку) Довжина, км
Іллер правий ~ image Німеччина 163
Лех правий ~ image Австрія, image Німеччина 285
Ізар правий 2281,7 image Німеччина 263
Інн правий 2225,2 image Швейцарія, image Австрія, image Німеччина 525
Енс правий 2111,8 image Австрія 255
Морава лівий 1880,3 image Чехія, image Словаччина, image Австрія 380
Раба правий 1794,0 image Австрія, image Угорщина 398
Ваг лівий 1765,8 image Словаччина 402
Грон лівий 1716,0 image Словаччина 289
Іпель лівий 1708,2 image Словаччина, image Угорщина 233
Драва правий 1382,5 image Італія, image Австрія, image Словенія, image Угорщина, image Хорватія 720
Тиса лівий 1214,5 image Румунія, image Україна, image Словаччина, image Угорщина, image Сербія 966
Сава правий 1170 image Словенія, image Хорватія, image Боснія і Герцеговина, image Сербія 940
Велика Морава правий 1104,5 image Сербія 563
Серет лівий 195 image Україна, image Румунія 726
Прут лівий 170 image Україна, image Молдова, image Румунія 950

Озера басейну Дунаю

У басейні Дунаю є сотні озер, багато з них живить річку своїми водами. У горах Баварії з озера [en] витікає притока Дунаю Лех, з озер Аммерзе, Штарнбергер-Зеє, Кохельзее, Вальхен, заввишки від 530 до 800 метрів — притока Ізара, що впадає в Дунай. На висоті 422 метри з озера Траунзее витікає притока Дунаю Траун.

Великі озера, які живлять Дунай, розташовані Середньодунайською низовиною. Озеро Нойзідлер (на кордоні Австрії з Угорщиною; площа 323 км²) сполучене з одною з приток Дунаю каналом Ганшлаґ. Води найбільшого озера басейну Дунаю Балатон (Угорщина) (596 км², глибини до 11 метрів) стікають в Дунай каналом Шіо. Найчисленніші озера в пониззі Дунаю.

Українською ділянкою басейну Дунаю розташовані кілька десятків озер, найбільші з яких — Ялпуг, Кагул, Картал, Кугурлуй, Катлабух, Китай.

Поділ Дунаю

За комплексом фізико-географічних характеристик Дунай розділяють на три частини:

Середнє падіння Дунаю дорівнює 24,4 см на 1 км.

Клімат

Режим

Гідрологічний режим Дунаю визначається трьома фазами: весняна повінь, літньо-осінні паводки, осінньо-зимова межень. Річна амплітуда коливань рівня води становить від 4,5–5,5 м (біля м. Рені) до 6–8 м (біля Будапешта). Пересічні річні витрати води у верхній течії 420 м³/с, у середній течії — 1900 м³/с, у гирлі — 6430 м³/с. Максимальні витрати води в пониззі дорівнюють 20 тис. м³/с, мінімальні — 1800 м³/с. Річний стік — близько 123 км³ на рік. Замерзає Дунай лише в холодні зими на 1,5–2 місяці.

Температури

Температурний режим в басейні Дунаю зумовлюється в основному характером циркуляції повітряних мас та особливостями рельєфу місцевості.

Температура повітря змінюється в широкому діапазоні. Взимку середня температура найхолоднішого місяця — січня — коливається в межах від −1 до −5 °C. Влітку середня температура найтеплішого місяця — липня — у верхній частині басейну становить від +16 до +18 °C, в центральній частині басейну — від +17 до +22 °C, в нижній частині — від +22 до +26 °C.

Вітри

Басейн Дунаю перебуває під впливом повітряних мас, що проникають з Атлантики, східної Європи та західної Азії.

У регіоні Верхнього Дунаю панівними вітрами в холодну пору року є вітри західних та північно-західних напрямків. На Середньому Дунаї переважають східний та південно-східний вітри, на Нижньому Дунаї — північний та північно-східний.

У теплу пору року напрямок панівних вітрів більш постійний та в основному припадає на західні чверті. На Середньому та Нижньому Дунаї дуже небезпечним для судноплавства є вітер [en] (типу бори) — має західний та північно-західний напрямки та досягає в окремих місцях 20—30 м/с.

У приморській частині дельти Дунаю суттєву небезпеку для прибережних населених пунктів завдають нагінні вітри (сильний вітер з моря, що уповільнює течію річки, а іноді навіть розвертає течію назад). При такому вітрі можуть відбуватись швидкі затоплення прибережних територій.

Опади

Розподіл опадів по території басейну нерівномірний. Середня річна сума опадів на рівнині становить 400–600 мм, в Карпатах — 800–1200, в Альпах — 1800–2500 мм, а інколи й більше. Найменша кількість опадів випадає в дельті Дунаю. Бувають роки, коли тут опадів немає з початку березня до середини листопада. Сніжний покрив в басейні Дунаю несталий, за виключенням гірських частин басейну Верхнього Дунаю.

Характерною особливістю льодового режиму Дунаю є крайня несталість льодових фаз та різний час їхнього настання. В деякі роки льодові явища можуть бути відсутні на всій довжині річки. На Нижньому Дунаї сталий льодовий покрив на основному річищі з'являється один раз на 5–7 років.

Політична географія

Від витоку до гирла Дунай протікає територією 10 держав: Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Молдови та України.

Також басейн Дунаю охоплює частини територій Італії, Словенії, Боснії й Герцеговини, Албанії, Македонії, Польщі, Швейцарії та Чехії.

Для всіх придунайських держав Дунай на окремих ділянках слугує природним кордоном із сусідніми країнами.

В межах територій окремих країн довжина Дунаю становить від 1075 км (Румунія) до 0,2 км (Молдова).

Довжина української ділянки Дунаю — 170 км, з яких 54 км припадає на основне річище, 110 км — на Кілійське гирло, та 6 км — на канал Прорва, який з'єднує гирло із Чорним морем (зараз канал замулений до несудноплавних глибин і не використовується).

  • image
    Карта головних водозбірних басейнів Європи
  • image
    Країни басейну Дунаю
  • image
    Водозбірний басейн Дунаю на території України
  • image
    Річкова мережа приток Дунаю на території України

На берегах Дунаю розташовані десятки великих міст, в тому числі столиці 4 європейських держав: Австрії — Відень (1597 тис. жителів), Сербії — Белград (1168 тис.), Угорщини — Будапешт (2016 тис.), Словаччини — Братислава (425 тис.).

На притоках Дунаю розташовані столиці ще трьох держав: на Саві — Хорватії (Загреб, 707 тис.) та Словенії (Любляна, 270 тис.), на Істрі — Болгарії (Софія, 1250 тис.).

На притоці Ізар стоїть столиця Баварії (федеральної землі ФРН) — Мюнхен (1250 тис. мешканців).

Українською ділянкою Дунаю розташовані міста Рені (19,5 тис. жителів), Ізмаїл (73 тис.), Кілія (20,8 тис.), Вилкове (8,6 тис.), а також села Ізмаїльського району Одеської області.

Судноплавство

Див. також: Канал Дунай-Чорне море (Україна), Канал Дунай-Чорне море (Румунія) та Рейн-Майн-Дунай (канал)
image
Шлях Констанца-Роттердам через Дунай та Рейн

Плавання суден на Дунаї стає можливим від м. Ульм (2588 км), але ділянка до м. Кельгайм (2415 км) може використовуватись тільки суднами вантажністю до 300 тонн. Регулярні перевезення вантажів великотоннажними суднами починаються від Кельгайма.

Чинні судноплавні умови Дунаю багато в чому зобов'язані своїм існуванням проведеному колись шлюзуванню. На Дунаї зведено каскад із 18 гідроелектростанцій, всі вони мають судноплавні шлюзи.

Судноплавство на притоках

Інтенсивне судноплавство відбувається повноводною Савою (Сербія) — судна підіймаються на понад 500 км до хорватського порту Сисак.

Також судноплавними є Тиса у нижній та середній ділянках, пониззя Пруту (до Леово), Драви (до 105 км), Серету, Інну та деяких інших притоків Дунаю.

У єдиній системі європейських водних шляхів Дунаю належить чільне місце. Після спорудження у 1992 році каналу Рейн-Майн-Дунай — утворилася наскрізна воднотранспортна магістраль, яка поєднала міста басейну річок Рейн із Майном (відстань довжиною 3505 км, яка з'єднала Північне та Чорне моря).

Правовий статус судноплавства

У міжнародному праві порядок судноплавства Дунаєм (так званий «режим Дунаю») вперше було встановлено австро-турецьким договором 1616 року. Паризький трактат 1856 року оголосив Дунай міжнародною річкою. Того ж року була заснована Європейська Дунайська комісія (на 2 роки, однак термін існування якої неодноразово подовжувався). Після Першої світової війни режим Дунаю було встановлено 1921 року і був підписаний більшістю європейських держав, крім СРСР. Ці дві комісії — Міжнародна дунайська та Європейська дунайська регулювали судноплавство та різні питання, пов'язані з ним.

18 серпня 1948 року між СРСР, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Чехословаччиною та Югославією на [en] підписали нову конвенцію про режим Дунаю, відповідно до якої, навігація на Дунаї повинна бути відкрита для цивільних та торгових суден усіх держав. Водночас військові судна недунайських держав не мають права плавання Дунаєм, а військові судна придунайських держав можуть проходити поза межами вод своєї держави лише за згодою зацікавлених сторін.

Мости

Головні мости через Дунай від витоку до гирла:

Каскад ГЕС

На Дунаї розташовані такі ГЕС:

У міфології та фольклорі

В давніх українських народних піснях Дунай вживається на позначення якоїсь чарівної країни, тридев'ятого царства, вирію. За багатьма легендами, Дунай тече посеред раю. За болгарською легендою, він витікає з-під кореня світового дерева — гігантської золотої яблуні. У фольклорі східних та західних слов'ян Дунай — це загальний символ водного простору, зокрема й морського.

Дунайська вода відкриває шлях на той світ. Напитися цієї води означає: або навіки піти туди, звідки нема вороття, або забути все, що любив доти, або ж торкнутися заборонених таємниць, дізнавшись про подальшу, зазвичай нещасливу долю. У будь-якому випадку все це мало значення зв'язку із потойбіччям. У пісні козак, напуваючи коня з Дунаю, питається у птахів про дорогу «до свого роду». У відповідь він чує:

Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку.
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.

Кінь у фольклорі є перевізником з одного світу на інший. Відтак, Дунай знову показаний як кордон між двома світами. У деяких піснях сказано, що переправитися через Дунай можна полотняними мостами, що є поетичним позначенням погребальних рушників, якими опускають труну до могили. Дунай у значенні могили згадується в багатьох козацьких піснях:

А ми турка та і не звоюєм,
Тільки роздратуєм.
Тільки нами, нами, козаками,
Дунай… Дунай загардуєм.

В іншій пісні ліричний герой говорить, що річка занесла його товариша за Дунай — тобто втопила. Дунай тут зображується не як річка, а саме як межа, кордон між світом живих та світом мертвих. Про це свідчить і народне прислів'я: «Як пішов на Дунай — та й додому не думай». У замовляннях у Дунай відправляють хвороби, дунайською водою заживляють рани, бо це своєрідна «мертва вода».

У колядці парубки мріють про чудову країну, де «добрий пан» добре платить за службу. Показово, що шлях до тієї країни відтворює давній слов'янський поховальний обряд, коли померлого клали в човен і пускали по воді. Враження, що йдеться про похорон, підсилюється ще й згадкою про церковну службу, з якої нібито йдуть молодці:

Ішли молодці рано з церковці — Ой, дай Боже!
Ой, ішли, ішли, раду радили,
Раду радили не єднакую,
Не єднакую, троякую:
Ой, ходімо ж ми до ковальчика,
До ковальчика, до золотника;
Покуймо ж собі мідяні човна,
Мідяні човна, золоті весла.
Ой, пустиможся на тихий Дунай,
Долів Дунаєм під Царегород.
Ой, чуємо там доброго пана,
Що платить добре за заслуженьку,
Ой, дає на рік по сто червоних,
По сто червоних, по коникові,
По коникові та й по шабельці,
Та й по шабельці, по парі сукон,
По парі сукон та й по шапочці,
Та й по шапочці, та й по панночці.

У багатьох піснях про татарський полон повторюється мотив пускання коси по Дунаю. Дівчина-полонянка звертається до своїх поневолювачів зі словами:

— Ой татаре, татаройко, ой мой пане, мой панойко,
Вийми, вийми свого ножа, одріж, одріж мою косу,
Пусти, пусти по Дунаю, нехай пливе близько краю.
Прийде мати води брати, мою косу познавати:
«О де коса мої дочки, мої дочки Вуляночки!».

Відрізана коса — символ дівочої цнотливості, долі та життя, яке занапастили вороги. У наведеній пісні пущена по воді коса означає загибель дівчини, а Дунай є погребальним шляхом.

Розповсюдженим є мотив потоплення новонародженої дитини матір'ю в дунайських водах. У «Пісні про синів-корабелів» колись утоплені вдовицею діти повертаються до неї через багато років вродливими та заможними купцями. Коли ж мати хоче одружити з одним свою дочку, а за другого сама вийти заміж, вони нагадують їй давній гріх:

Посередині села, Ой там удова жила,
Породила два сина — Іванюшу, Василя,
У китайки повила, І в корабель вложила,
І на Дунай пустила:
— Ой ти, Дунай, не шуми,
Гляди моїх два сини!
А ти, рибойка жива!
Гляди моїх два сина — Іванюшу, Василя!

У повісті Івана Нечуя-Левицького зустрічається пісня, записана самим автором:

Ой у нашому Стеблеві стала новина:
Породила Биківночка малеє дитя.
Взяла малеє дитя під білії боки
Та й вкинула мале дитя у Дунай глибокий…

У ліричних піснях Дунай — перепона між двома закоханими, яку дуже важко, іноді неможливо подолати. У пісні «Ой там, за Дунаєм» козак із-за тихого Дунаю поглядає на свою Вкраїну. «Та не так на Вкраїну, як на ту дівчину», і просить у неї перевозу. В іншій пісні дівчина губить у Дунаї перстень — подарунок коханого, що мав стати запорукою вірності. Намагаючись дістати перстень, вона гине сама.

У пісні «Тихий Дунай бережечки зносить» молодець просить отамана відпустити його додому, щоб побачити кохану:

Тихий Дунай, тихий Дунай
Бережечки зносить,
Молодий козак, молодий козак
Отамана просить:
«Пусти мене, отамане,
із війська додому,
Бо вже скучила, бо вже скучила
Дівчина за мною».

У цьому прикладі первісне міфологічне значення Дунаю як кордону між двома світами збереглося в дещо трансформованому вигляді: воєнний стан та мирне життя — це дві абсолютно різні просторові сфери, два світи, розділені між собою. У цій же пісні Дунай зображений як річка забуття на зразок давньогрецької Лети. Отаман, відповідаючи на прохання козака, радить: «А ти випий води холодної — дівчину забудеш».

У весільних піснях Дунай є символом шлюбу, він поєднує дівчину із нареченим, назавжди відділяючи її від власного роду. Таку саму символіку має і вінок, вкинутий у Дунай. Ось як зображує єднання двох закоханих галицька дівоча колядка:

Плила Касуня бистров рікою,
В Дунаю! В Дунаю, море,
Касуню, зоре, Серденько!
За нев батенько над береженьком:
«Подай, Касуню, білу ручку».
«Ручки не даю, най си плаваю».
Плила Касуня бистров рікою,
За нев матенька (батенько, сестричка…)
Плила Касуня бистров водою,
За нев миленький до береженька:
«Подай, Касуню, білу ручку!»
Ручку подала, сама виплила.

Як казковий вирій, рай, Дунай пов'язаний із птахами, на яких, за легендами, перетворюються людські душі. В українській пісні Мати Божа ластівкою купається в дунайських водах:

Ой на Дунаєчку, на бережечку,
Там ластівочка та купалася,
То не ластівочка, то Божа Мати…

У польській весільній пісні парубок побачив свою наречену, коли вона плавала по Дунаю у вигляді сірої качки. У білорусів зустрічається лайка: «Відьма ти київська, сова дунайська!». У фольклорі вважається найнебезпечнішою. Очевидно, що епітет «дунайська» надавав слову «сова» якогось винятково негативного значення. У пісні сокіл питає в орла: «Чи був, орле, чи був, орле, на Дунаї? Чи не знаєш про ногаїв?». Очевидно, історичний контекст наклався тут на міфологічний зміст. Орел — птах потойбічний, тому він мусить знати все. На це й натякає пісня згадкою про Дунай. Отже, відповідь орла є цілком логічною: «За річкою, за річкою, за Дунаєм, хоч я й не був, а й так знаю!..».

Найчастіше образ Дунаю зустрічається в таких жанрах фольклору як колядки та щедрівки, ліричні та епічні пісні. У більшості пісень назва «Дунай» супроводжується епітетом «тихий».

Є легенда про походження Дунаю з крові вбитого богатиря, ім'ям якого й назвали річку. Оскільки Дунай у фольклорі — річка скорботи, то в піснях її походження часто пов'язують із дівочими чи материнськими слізьми. У піснях Дунай виступає як жива істота, велична, але небезпечна. Він може вести розмову з іншими річками, зокрема із Дніпром, якого величає: «Дніпр-батьку, Славуто!», визнаючи його першість. До Дунаю, як до живої істоти, пророчого помічника звертаються козаки:

Чом ти, Дунаю, став так смутен,
Став так смутен, каламутен?..

Цікаві факти

У Словенії Дунаєм називають столичне місто Австрії — Відень (словен. Dunaj).

Зображення Дунаю

Див. також

Примітки

  1. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов: Эрудит, 1993. – 216 с.
  2. . International Commission for the protection of the Danube River. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 13 листопада 2010.
  3. Дунай // Мала радянська енциклопедія / під ред. В. Введенського. — Москва, 1959. — Т. 3. — С. 741.
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

    Джерела та література

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Danube

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dunaj Duna j antichna nazva Istr druga za dovzhinoyu i plosheyu basejnu richka Yevropi pislya Volgi Dovzhina 2961 km DunajDunaj u Budapeshti45 13 19 pn sh 29 44 36 sh d 45 22194444447222139 pn sh 29 74333333336111096 sh d 45 22194444447222139 29 74333333336111096VitikShvarcvald Nimechchina koordinati48 05 42 pn sh 8 09 17 sh d 48 09511111113888404 pn sh 8 15488888891666619 sh d 48 09511111113888404 8 15488888891666619 visota m678 mGirloChorne more Rumuniya ta Ukrayina koordinati45 13 19 pn sh 29 44 36 sh d 45 22194444447222139 pn sh 29 74333333336111096 sh d 45 22194444447222139 29 74333333336111096Basejnbasejn DunayuKrayini Rumuniya 28 9 Ugorshina 11 7 Avstriya 10 3 Serbiya 10 3 Nimechchina 7 5 Slovachchina 5 8 Bolgariya 5 2 Bosniya i Gercegovina 4 8 Horvatiya 4 5 Ukrayina 3 8 Chehiya 2 6 Sloveniya 2 2 Moldova 1 7 Shvejcariya 0 32 Italiya 0 15 Polsha 0 09 Albaniya 0 03 Pririchkovi krayini Nimechchina Avstriya Slovachchina Ugorshina Serbiya Horvatiya Rumuniya Bolgariya Moldova UkrayinaRegionBaden Vyurtemberg Odeska oblastDovzhina2960 kmPlosha basejnu 817 000 km Serednorichnij stik6 400 m sPritoki Inn Sava Tisa Drava Izar Leh d d Olt Ardzhesh Seret Rusenskij Lom Prut d d d Roth d d Lajta Morava d Rejn Majn Dunaj Iller d Raba d Vag Velika Morava Gron Timish Yantra Ens Iskir d d d Ibs Ilc richka d Shvehat Regen d d d Ajterah d Ajtrah d d d d Dzhiu Fisha richka d d d Nera d Traun d Vuka d Vedya Trajzen Dunajskij kanal d Yalomica d d d d d d d Osam d Ipel Timok d d d d Cherna d d d d d d d d d Shio d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Vit d d d d Vidricya vodnij potok d d d d d d d d d d d Ogosta d d d d Ussel d d d d d Yezava d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Sucha d d d d d d d d Q16331700 d d d d Hagenbach d d d d Brigah Breg rika d Moshonskij Dunaj d d d d d d d Q9377355 Drakulya d Q12278902 Q12293574 Q12296745 d d d Q14860426 d Q14943618 d d Erla d Q19707322 d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Q62667471 Q70109594 Q70111517 d d d Q108223463 Q108224086 Q108224416 Golyare Kosigi Q114457500 Q122781512 Gabchikovo Topolniki d i dVodojmi v ruslid Mediafajli u Vikishovishi Richka bere pochatok u Nimechchini v gorah Shvarcvalda Dali teche cherez stolici Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Viden Bratislavu Budapesht i Belgrad i vlivayetsya v Chorne more cherez deltu Dunayu v Rumuniyi ta Ukrayini Istorichni vidomostiSvoyim isnuvannyam rika zavdyachuye procesam orogenezu Paratetisu ta Pannonskomu moryu doistorichnomu milkovodnomu moryu sho isnuvalo vprodovzh miocenu ta pliocenu na teritoriyi sogodennoyi nizovini Najdavnishi dostovirni vidomosti pro Dunaj mistyatsya u tvorah davnogreckogo istorika Gerodota V st do n e yakij pisav u 2 j knizi svoyeyi Istoriyi sho richka Istr davnogrecka nazva Dunayu pochinayetsya v krayini keltiv ta teche peretinayuchi Yevropu poseredini Ulivayetsya zh richka Istr u Pont Evksinskij simoma rukavami Teperishnyu nazvu richci dali kelti sho zhili tut v 1 j polovini I tisyacholittya do n e Dunaj distav nazvu Danuvius shvidka voda vid keltskih sliv danu shvidkij ta vius voda U 105 roci nashoyi eri rimskij imperator Trayan pobuduvav pershij kam yanij mist cherez Dunaj Ideya spoluchennya Dunayu z Rejnom bula vislovlena v VIII stolitti V 793 roci Karl Velikij pochav budivnictvo Fossa Karolina Kanal v jogo teperishnomu viglyadi buduvavsya z 1960 po 25 veresnya 1992 roku Koshtorisna vartist budivnictva 2 3 mlrd yevro Fizichna geografiyaDovzhina ta trayektoriya Znak Nulovij kilometr Zvidsi pochinayetsya vidlik dovzhini Dunayu Vitik Dunayu mistitsya na teritoriyi Nimechchini v gorah Shvarcvaldu de bilya mista Donaueshingen na visoti 678 m nad rivnem morya zlivayutsya girski potoki Brege dovzhina 48 km ta Brigah 43 km Na svoyemu shlyahu Dunaj kilka raziv zminyuye napryam Spochatku vin teche girskoyu miscevistyu Nimechchini na pivdennij shid potim na vidmitci 2747 km kilometrazh richki vimiryuyetsya vid krajnoyi tochki delti v napryamu vitoku zminyuye napryam na pivnichno shidnij Cej napryam zberigayetsya do m Regensburga 2379 km de lezhit najpivnichnisha tochka techiyi richki 49 03 pn sh Kolo Regensburga Dunaj povertaye na pivdennij shid potim peretinaye Vidensku kotlovinu j dali ponad 600 km teche Serednodunajskoyu nizovinoyu Proklavshi richishe cherez girskij lancyug Pivdennih Karpat ushelinoyu Zalizni Vorota richka do samogo Chornogo morya ponad 900 km teche Nizhnodunajskoyu nizovinoyu Najpivdennisha tochka richki bilya m Svishtov Bolgariya 43 38 pn sh Pri vidstani po pryamij mizh vitokom Donaueshingen ta krajnim punktom delti vidmitka 0 km v ukrayinskij chastini delti nizhche vid m Vilkovogo na ostrovi Ankudinov za 1642 km koeficiyent zvivistosti rusla richki stanovit 1 71 Dunaj druga najdovsha richka Yevropi postupayetsya tilki Volzi Delta Delta Dunayu suputnikovij znimok Dokladnishe Delta Dunayu U nizhnij techiyi Dunaj rozgaluzhuyuchi svoye ruslo utvoryuye veliku prorizanu gustoyu sitkoyu vodotokiv ta ozer bolotistu deltu zavdovzhki z zahodu na shid 75 km ta zavshirshki z pivnochi na pivden 65 km Vershina delti kolo misu Izmayilskogo Chatalu za 80 km vid girla de osnovne richishe Dunayu spochatku rozgaluzhuyetsya na Kilijske ta girla Za 17 km nizhche vzdovzh techiyi Tulchinske girlo rozdilyayetsya na Georgiyevske ta Sulinske yaki vpadayut u Chorne more pookremo Kilijske girlo v mezhah teritoriyi Ukrayini utvoryuye tak zvanu Kilijsku deltu najbilsh shvidkoplinnu chastinu delti Dunayu Bilsha chastina delti Dunayu vkrita plavnyami ce drugij shodo ploshi masiv cogo tipu landshaftu v Yevropi postupayetsya plosheyu lishe plavnyam u delti Volgi Rukavi Dunaj maye chislenni rukavi sho inodi znachno 10 i bilshe kilometriv vidhodyat vid osnovnogo richisha Najdovshi na pravomu berezi rukavi Moshonskij abo Dyerskij Dunaj vitik 1854 km girlo 1794 km ta Dunerya Vyekye 237 ta 169 km na livomu berezi Malij Dunaj vitik 1867 km vlivayetsya do Vagu Shoroksharskij Dunaj 1642 j 1586 km Borcha 371 i 248 km Vodozbirna plosha Zagalna plosha vodozboru Dunayu stanovit 817 tis km Yiyi krajni tochki 42 12 ta 50 05 pn sh 8 10 ta 29 40 sh d Basejn iz zahodu na shid zavdovzhki 1690 km zavshirshki 820 km Dunajskij basejn mezhuye na pivnochi z vodozbirnimi basejnami richok Vezera Elbi Oderu Visli na pivnichnomu shodi Dnistra na zahodi ta pivnichnomu zahodi Rejna Na pivden vid basejnu Dunayu lezhat basejni dribnih richok Adriatichnogo ta Egejskogo moriv Dunaj zhivitsya doshovimi vodami sho stikayut z vodozboru talimi vodami snigiv ta lodovikiv Alp ta Karpat pidzemnimi vodami Nezvazhayuchi na zagalom skladnij rezhim vodnih rivniv na Dunayi chitko prostezhuyutsya periodi pavodku mezheni ta zimovij period Na verhnomu Dunayi najvishi rivni vodi sposterigayutsya na pochatku lita cherven najnizhchi vzimku gruden lyutij Na dilyanci serednogo Dunayu do vpadinnya velikih pritok Dravi Tisi i osoblivo Savi rezhim rivniv vodi zberigayetsya blizkij do verhnogo Dunayu ale amplituda kolivan desho zgladzhena Na nizhnomu Dunayi najvishi rivni vodi sposterigayutsya v period pavodku kviten traven najnizhchi voseni veresen zhovten Richnij stik Dunayu stanovit blizko 210 km vodi Pritoki Dokladnishe Pritoki Dunayu Dunajskij basejn maye asimetrichnu formu Jogo pravoberezhna chastina mensha 44 ploshi vodozboru ale na pravomu berezi techut najpovnovodnishi pritoki z yakimi do Dunayu potraplyaye 2 3 ob yemu vodi 120 pritok Dunayu formuyut gidrografichnu sitku basejnu Rozpodileni pritoki nerivnomirno bilshist z nih teche v peredgir yah Alp ta Karpat a v Ugorskij Serednodunajskij nizovini voni majzhe vidsutni Pritoki Dunayu sho berut pochatok v gorah mayut u verhiv yah girskij harakter Vihodyachi na rivninu voni nabuvayut tipovih ris rivninnih richok ta znachnoyu vidstannyu ye sudnoplavnimi Pritoki yaki suttyevo vplivayut na vodnij rezhim Dunayu navedeni v tablici Osnovni pritoki Dunayu Nazva Misce vpadinnya v Dunaj bereg Vidstan vid girla km Krayini po kotrih teche vid vitoku Dovzhina km Iller pravij Nimechchina 163 Leh pravij Avstriya Nimechchina 285 Izar pravij 2281 7 Nimechchina 263 Inn pravij 2225 2 Shvejcariya Avstriya Nimechchina 525 Ens pravij 2111 8 Avstriya 255 Morava livij 1880 3 Chehiya Slovachchina Avstriya 380 Raba pravij 1794 0 Avstriya Ugorshina 398 Vag livij 1765 8 Slovachchina 402 Gron livij 1716 0 Slovachchina 289 Ipel livij 1708 2 Slovachchina Ugorshina 233 Drava pravij 1382 5 Italiya Avstriya Sloveniya Ugorshina Horvatiya 720 Tisa livij 1214 5 Rumuniya Ukrayina Slovachchina Ugorshina Serbiya 966 Sava pravij 1170 Sloveniya Horvatiya Bosniya i Gercegovina Serbiya 940 Velika Morava pravij 1104 5 Serbiya 563 Seret livij 195 Ukrayina Rumuniya 726 Prut livij 170 Ukrayina Moldova Rumuniya 950 Ozera basejnu Dunayu U basejni Dunayu ye sotni ozer bagato z nih zhivit richku svoyimi vodami U gorah Bavariyi z ozera en vitikaye pritoka Dunayu Leh z ozer Ammerze Shtarnberger Zeye Kohelzee Valhen zavvishki vid 530 do 800 metriv pritoka Izara sho vpadaye v Dunaj Na visoti 422 metri z ozera Traunzee vitikaye pritoka Dunayu Traun Veliki ozera yaki zhivlyat Dunaj roztashovani Serednodunajskoyu nizovinoyu Ozero Nojzidler na kordoni Avstriyi z Ugorshinoyu plosha 323 km spoluchene z odnoyu z pritok Dunayu kanalom Ganshlag Vodi najbilshogo ozera basejnu Dunayu Balaton Ugorshina 596 km glibini do 11 metriv stikayut v Dunaj kanalom Shio Najchislennishi ozera v ponizzi Dunayu Ukrayinskoyu dilyankoyu basejnu Dunayu roztashovani kilka desyatkiv ozer najbilshi z yakih Yalpug Kagul Kartal Kugurluj Katlabuh Kitaj Podil DunayuZa kompleksom fiziko geografichnih harakteristik Dunaj rozdilyayut na tri chastini Verhnij 992 km vid vitoku do selisha hu Serednij 860 km vid Genyu do m Drobeta Turnu Severin Nizhnij 931 km vid m Turnu Severin do vpadinnya v Chorne more Serednye padinnya Dunayu dorivnyuye 24 4 sm na 1 km Klimat Rezhim Gidrologichnij rezhim Dunayu viznachayetsya troma fazami vesnyana povin litno osinni pavodki osinno zimova mezhen Richna amplituda kolivan rivnya vodi stanovit vid 4 5 5 5 m bilya m Reni do 6 8 m bilya Budapeshta Peresichni richni vitrati vodi u verhnij techiyi 420 m s u serednij techiyi 1900 m s u girli 6430 m s Maksimalni vitrati vodi v ponizzi dorivnyuyut 20 tis m s minimalni 1800 m s Richnij stik blizko 123 km na rik Zamerzaye Dunaj lishe v holodni zimi na 1 5 2 misyaci Temperaturi Temperaturnij rezhim v basejni Dunayu zumovlyuyetsya v osnovnomu harakterom cirkulyaciyi povitryanih mas ta osoblivostyami relyefu miscevosti Temperatura povitrya zminyuyetsya v shirokomu diapazoni Vzimku serednya temperatura najholodnishogo misyacya sichnya kolivayetsya v mezhah vid 1 do 5 C Vlitku serednya temperatura najteplishogo misyacya lipnya u verhnij chastini basejnu stanovit vid 16 do 18 C v centralnij chastini basejnu vid 17 do 22 C v nizhnij chastini vid 22 do 26 C Vitri Basejn Dunayu perebuvaye pid vplivom povitryanih mas sho pronikayut z Atlantiki shidnoyi Yevropi ta zahidnoyi Aziyi U regioni Verhnogo Dunayu panivnimi vitrami v holodnu poru roku ye vitri zahidnih ta pivnichno zahidnih napryamkiv Na Serednomu Dunayi perevazhayut shidnij ta pivdenno shidnij vitri na Nizhnomu Dunayi pivnichnij ta pivnichno shidnij U teplu poru roku napryamok panivnih vitriv bilsh postijnij ta v osnovnomu pripadaye na zahidni chverti Na Serednomu ta Nizhnomu Dunayi duzhe nebezpechnim dlya sudnoplavstva ye viter en tipu bori maye zahidnij ta pivnichno zahidnij napryamki ta dosyagaye v okremih miscyah 20 30 m s U primorskij chastini delti Dunayu suttyevu nebezpeku dlya priberezhnih naselenih punktiv zavdayut naginni vitri silnij viter z morya sho upovilnyuye techiyu richki a inodi navit rozvertaye techiyu nazad Pri takomu vitri mozhut vidbuvatis shvidki zatoplennya priberezhnih teritorij Opadi Rozpodil opadiv po teritoriyi basejnu nerivnomirnij Serednya richna suma opadiv na rivnini stanovit 400 600 mm v Karpatah 800 1200 v Alpah 1800 2500 mm a inkoli j bilshe Najmensha kilkist opadiv vipadaye v delti Dunayu Buvayut roki koli tut opadiv nemaye z pochatku bereznya do seredini listopada Snizhnij pokriv v basejni Dunayu nestalij za viklyuchennyam girskih chastin basejnu Verhnogo Dunayu Harakternoyu osoblivistyu lodovogo rezhimu Dunayu ye krajnya nestalist lodovih faz ta riznij chas yihnogo nastannya V deyaki roki lodovi yavisha mozhut buti vidsutni na vsij dovzhini richki Na Nizhnomu Dunayi stalij lodovij pokriv na osnovnomu richishi z yavlyayetsya odin raz na 5 7 rokiv Politichna geografiyaVid vitoku do girla Dunaj protikaye teritoriyeyu 10 derzhav Nimechchini Avstriyi Slovachchini Ugorshini Horvatiyi Serbiyi Bolgariyi Rumuniyi Moldovi ta Ukrayini Takozh basejn Dunayu ohoplyuye chastini teritorij Italiyi Sloveniyi Bosniyi j Gercegovini Albaniyi Makedoniyi Polshi Shvejcariyi ta Chehiyi Dlya vsih pridunajskih derzhav Dunaj na okremih dilyankah sluguye prirodnim kordonom iz susidnimi krayinami V mezhah teritorij okremih krayin dovzhina Dunayu stanovit vid 1075 km Rumuniya do 0 2 km Moldova Dovzhina ukrayinskoyi dilyanki Dunayu 170 km z yakih 54 km pripadaye na osnovne richishe 110 km na Kilijske girlo ta 6 km na kanal Prorva yakij z yednuye girlo iz Chornim morem zaraz kanal zamulenij do nesudnoplavnih glibin i ne vikoristovuyetsya Karta golovnih vodozbirnih basejniv Yevropi Krayini basejnu Dunayu Vodozbirnij basejn Dunayu na teritoriyi Ukrayini Richkova merezha pritok Dunayu na teritoriyi Ukrayini Na beregah Dunayu roztashovani desyatki velikih mist v tomu chisli stolici 4 yevropejskih derzhav Avstriyi Viden 1597 tis zhiteliv Serbiyi Belgrad 1168 tis Ugorshini Budapesht 2016 tis Slovachchini Bratislava 425 tis Na pritokah Dunayu roztashovani stolici she troh derzhav na Savi Horvatiyi Zagreb 707 tis ta Sloveniyi Lyublyana 270 tis na Istri Bolgariyi Sofiya 1250 tis Na pritoci Izar stoyit stolicya Bavariyi federalnoyi zemli FRN Myunhen 1250 tis meshkanciv Ukrayinskoyu dilyankoyu Dunayu roztashovani mista Reni 19 5 tis zhiteliv Izmayil 73 tis Kiliya 20 8 tis Vilkove 8 6 tis a takozh sela Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti SudnoplavstvoDiv takozh Kanal Dunaj Chorne more Ukrayina Kanal Dunaj Chorne more Rumuniya ta Rejn Majn Dunaj kanal Shlyah Konstanca Rotterdam cherez Dunaj ta Rejn Plavannya suden na Dunayi staye mozhlivim vid m Ulm 2588 km ale dilyanka do m Kelgajm 2415 km mozhe vikoristovuvatis tilki sudnami vantazhnistyu do 300 tonn Regulyarni perevezennya vantazhiv velikotonnazhnimi sudnami pochinayutsya vid Kelgajma Chinni sudnoplavni umovi Dunayu bagato v chomu zobov yazani svoyim isnuvannyam provedenomu kolis shlyuzuvannyu Na Dunayi zvedeno kaskad iz 18 gidroelektrostancij vsi voni mayut sudnoplavni shlyuzi Sudnoplavstvo na pritokah Intensivne sudnoplavstvo vidbuvayetsya povnovodnoyu Savoyu Serbiya sudna pidijmayutsya na ponad 500 km do horvatskogo portu Sisak Takozh sudnoplavnimi ye Tisa u nizhnij ta serednij dilyankah ponizzya Prutu do Leovo Dravi do 105 km Seretu Innu ta deyakih inshih pritokiv Dunayu U yedinij sistemi yevropejskih vodnih shlyahiv Dunayu nalezhit chilne misce Pislya sporudzhennya u 1992 roci kanalu Rejn Majn Dunaj utvorilasya naskrizna vodnotransportna magistral yaka poyednala mista basejnu richok Rejn iz Majnom vidstan dovzhinoyu 3505 km yaka z yednala Pivnichne ta Chorne morya Pravovij status sudnoplavstva U mizhnarodnomu pravi poryadok sudnoplavstva Dunayem tak zvanij rezhim Dunayu vpershe bulo vstanovleno avstro tureckim dogovorom 1616 roku Parizkij traktat 1856 roku ogolosiv Dunaj mizhnarodnoyu richkoyu Togo zh roku bula zasnovana Yevropejska Dunajska komisiya na 2 roki odnak termin isnuvannya yakoyi neodnorazovo podovzhuvavsya Pislya Pershoyi svitovoyi vijni rezhim Dunayu bulo vstanovleno 1921 roku i buv pidpisanij bilshistyu yevropejskih derzhav krim SRSR Ci dvi komisiyi Mizhnarodna dunajska ta Yevropejska dunajska regulyuvali sudnoplavstvo ta rizni pitannya pov yazani z nim 18 serpnya 1948 roku mizh SRSR Bolgariyeyu Ugorshinoyu Rumuniyeyu Chehoslovachchinoyu ta Yugoslaviyeyu na en pidpisali novu konvenciyu pro rezhim Dunayu vidpovidno do yakoyi navigaciya na Dunayi povinna buti vidkrita dlya civilnih ta torgovih suden usih derzhav Vodnochas vijskovi sudna nedunajskih derzhav ne mayut prava plavannya Dunayem a vijskovi sudna pridunajskih derzhav mozhut prohoditi poza mezhami vod svoyeyi derzhavi lishe za zgodoyu zacikavlenih storin MostiGolovni mosti cherez Dunaj vid vitoku do girla antichnij Kostyantiniv mist 105 Trayaniv mist najdovshij mist antichnosti bilya ushelini Zalizna Brama suchasnij kordon krayin Serbiya ta Rumuniya 1876 Rajhsbryuke Viden Avstriya 1895 1935 povtorne vidkrittya 1946 en Belgrad Serbiya 1954 1970 1972 1984 1987 2013 Nova YevropaKaskad GESNa Dunayi roztashovani taki GES GES Straubing GES Kahlet GES Johenshtajn GES Ashah GES Ottenshajm Vilgering GES Abvinden Asten GES Vallze Mitterkirhen GES Ibs Perzenbojg GES Melk GES Altnvert GES Grajfenshtajn GES Frejdenau GES Gabchikovo GES Zalizni vorota I GES Zalizni vorota II GES Gogoshu U mifologiyi ta folkloriV davnih ukrayinskih narodnih pisnyah Dunaj vzhivayetsya na poznachennya yakoyis charivnoyi krayini tridev yatogo carstva viriyu Za bagatma legendami Dunaj teche posered rayu Za bolgarskoyu legendoyu vin vitikaye z pid korenya svitovogo dereva gigantskoyi zolotoyi yabluni U folklori shidnih ta zahidnih slov yan Dunaj ce zagalnij simvol vodnogo prostoru zokrema j morskogo Dunajska voda vidkrivaye shlyah na toj svit Napitisya ciyeyi vodi oznachaye abo naviki piti tudi zvidki nema vorottya abo zabuti vse sho lyubiv doti abo zh torknutisya zaboronenih tayemnic diznavshis pro podalshu zazvichaj neshaslivu dolyu U bud yakomu vipadku vse ce malo znachennya zv yazku iz potojbichchyam U pisni kozak napuvayuchi konya z Dunayu pitayetsya u ptahiv pro dorogu do svogo rodu U vidpovid vin chuye Vertaj konya kozachenku Vzhe ne znajdesh domivonku Ni domivki ni rodini Ani virnoyi druzhini Kin u folklori ye pereviznikom z odnogo svitu na inshij Vidtak Dunaj znovu pokazanij yak kordon mizh dvoma svitami U deyakih pisnyah skazano sho perepravitisya cherez Dunaj mozhna polotnyanimi mostami sho ye poetichnim poznachennyam pogrebalnih rushnikiv yakimi opuskayut trunu do mogili Dunaj u znachenni mogili zgaduyetsya v bagatoh kozackih pisnyah A mi turka ta i ne zvoyuyem Tilki rozdratuyem Tilki nami nami kozakami Dunaj Dunaj zagarduyem V inshij pisni lirichnij geroj govorit sho richka zanesla jogo tovarisha za Dunaj tobto vtopila Dunaj tut zobrazhuyetsya ne yak richka a same yak mezha kordon mizh svitom zhivih ta svitom mertvih Pro ce svidchit i narodne prisliv ya Yak pishov na Dunaj ta j dodomu ne dumaj U zamovlyannyah u Dunaj vidpravlyayut hvorobi dunajskoyu vodoyu zazhivlyayut rani bo ce svoyeridna mertva voda U kolyadci parubki mriyut pro chudovu krayinu de dobrij pan dobre platit za sluzhbu Pokazovo sho shlyah do tiyeyi krayini vidtvoryuye davnij slov yanskij pohovalnij obryad koli pomerlogo klali v choven i puskali po vodi Vrazhennya sho jdetsya pro pohoron pidsilyuyetsya she j zgadkoyu pro cerkovnu sluzhbu z yakoyi nibito jdut molodci Ishli molodci rano z cerkovci Oj daj Bozhe Oj ishli ishli radu radili Radu radili ne yednakuyu Ne yednakuyu troyakuyu Oj hodimo zh mi do kovalchika Do kovalchika do zolotnika Pokujmo zh sobi midyani chovna Midyani chovna zoloti vesla Oj pustimozhsya na tihij Dunaj Doliv Dunayem pid Caregorod Oj chuyemo tam dobrogo pana Sho platit dobre za zasluzhenku Oj daye na rik po sto chervonih Po sto chervonih po konikovi Po konikovi ta j po shabelci Ta j po shabelci po pari sukon Po pari sukon ta j po shapochci Ta j po shapochci ta j po pannochci U bagatoh pisnyah pro tatarskij polon povtoryuyetsya motiv puskannya kosi po Dunayu Divchina polonyanka zvertayetsya do svoyih ponevolyuvachiv zi slovami Oj tatare tatarojko oj moj pane moj panojko Vijmi vijmi svogo nozha odrizh odrizh moyu kosu Pusti pusti po Dunayu nehaj plive blizko krayu Prijde mati vodi brati moyu kosu poznavati O de kosa moyi dochki moyi dochki Vulyanochki Vidrizana kosa simvol divochoyi cnotlivosti doli ta zhittya yake zanapastili vorogi U navedenij pisni pushena po vodi kosa oznachaye zagibel divchini a Dunaj ye pogrebalnim shlyahom Rozpovsyudzhenim ye motiv potoplennya novonarodzhenoyi ditini matir yu v dunajskih vodah U Pisni pro siniv korabeliv kolis utopleni vdoviceyu diti povertayutsya do neyi cherez bagato rokiv vrodlivimi ta zamozhnimi kupcyami Koli zh mati hoche odruzhiti z odnim svoyu dochku a za drugogo sama vijti zamizh voni nagaduyut yij davnij grih Poseredini sela Oj tam udova zhila Porodila dva sina Ivanyushu Vasilya U kitajki povila I v korabel vlozhila I na Dunaj pustila Oj ti Dunaj ne shumi Glyadi moyih dva sini A ti ribojka zhiva Glyadi moyih dva sina Ivanyushu Vasilya U povisti Ivana Nechuya Levickogo zustrichayetsya pisnya zapisana samim avtorom Oj u nashomu Steblevi stala novina Porodila Bikivnochka maleye ditya Vzyala maleye ditya pid biliyi boki Ta j vkinula male ditya u Dunaj glibokij U lirichnih pisnyah Dunaj perepona mizh dvoma zakohanimi yaku duzhe vazhko inodi nemozhlivo podolati U pisni Oj tam za Dunayem kozak iz za tihogo Dunayu poglyadaye na svoyu Vkrayinu Ta ne tak na Vkrayinu yak na tu divchinu i prosit u neyi perevozu V inshij pisni divchina gubit u Dunayi persten podarunok kohanogo sho mav stati zaporukoyu virnosti Namagayuchis distati persten vona gine sama U pisni Tihij Dunaj berezhechki znosit molodec prosit otamana vidpustiti jogo dodomu shob pobachiti kohanu Tihij Dunaj tihij Dunaj Berezhechki znosit Molodij kozak molodij kozak Otamana prosit Pusti mene otamane iz vijska dodomu Bo vzhe skuchila bo vzhe skuchila Divchina za mnoyu U comu prikladi pervisne mifologichne znachennya Dunayu yak kordonu mizh dvoma svitami zbereglosya v desho transformovanomu viglyadi voyennij stan ta mirne zhittya ce dvi absolyutno rizni prostorovi sferi dva sviti rozdileni mizh soboyu U cij zhe pisni Dunaj zobrazhenij yak richka zabuttya na zrazok davnogreckoyi Leti Otaman vidpovidayuchi na prohannya kozaka radit A ti vipij vodi holodnoyi divchinu zabudesh U vesilnih pisnyah Dunaj ye simvolom shlyubu vin poyednuye divchinu iz narechenim nazavzhdi viddilyayuchi yiyi vid vlasnogo rodu Taku samu simvoliku maye i vinok vkinutij u Dunaj Os yak zobrazhuye yednannya dvoh zakohanih galicka divocha kolyadka Plila Kasunya bistrov rikoyu V Dunayu V Dunayu more Kasunyu zore Serdenko Za nev batenko nad berezhenkom Podaj Kasunyu bilu ruchku Ruchki ne dayu naj si plavayu Plila Kasunya bistrov rikoyu Za nev matenka batenko sestrichka Plila Kasunya bistrov vodoyu Za nev milenkij do berezhenka Podaj Kasunyu bilu ruchku Ruchku podala sama viplila Yak kazkovij virij raj Dunaj pov yazanij iz ptahami na yakih za legendami peretvoryuyutsya lyudski dushi V ukrayinskij pisni Mati Bozha lastivkoyu kupayetsya v dunajskih vodah Oj na Dunayechku na berezhechku Tam lastivochka ta kupalasya To ne lastivochka to Bozha Mati U polskij vesilnij pisni parubok pobachiv svoyu narechenu koli vona plavala po Dunayu u viglyadi siroyi kachki U bilorusiv zustrichayetsya lajka Vidma ti kiyivska sova dunajska U folklori vvazhayetsya najnebezpechnishoyu Ochevidno sho epitet dunajska nadavav slovu sova yakogos vinyatkovo negativnogo znachennya U pisni sokil pitaye v orla Chi buv orle chi buv orle na Dunayi Chi ne znayesh pro nogayiv Ochevidno istorichnij kontekst naklavsya tut na mifologichnij zmist Orel ptah potojbichnij tomu vin musit znati vse Na ce j natyakaye pisnya zgadkoyu pro Dunaj Otzhe vidpovid orla ye cilkom logichnoyu Za richkoyu za richkoyu za Dunayem hoch ya j ne buv a j tak znayu Najchastishe obraz Dunayu zustrichayetsya v takih zhanrah folkloru yak kolyadki ta shedrivki lirichni ta epichni pisni U bilshosti pisen nazva Dunaj suprovodzhuyetsya epitetom tihij Ye legenda pro pohodzhennya Dunayu z krovi vbitogo bogatirya im yam yakogo j nazvali richku Oskilki Dunaj u folklori richka skorboti to v pisnyah yiyi pohodzhennya chasto pov yazuyut iz divochimi chi materinskimi slizmi U pisnyah Dunaj vistupaye yak zhiva istota velichna ale nebezpechna Vin mozhe vesti rozmovu z inshimi richkami zokrema iz Dniprom yakogo velichaye Dnipr batku Slavuto viznayuchi jogo pershist Do Dunayu yak do zhivoyi istoti prorochogo pomichnika zvertayutsya kozaki Chom ti Dunayu stav tak smuten Stav tak smuten kalamuten Cikavi faktiU Sloveniyi Dunayem nazivayut stolichne misto Avstriyi Viden sloven Dunaj Zobrazhennya DunayuDunaj v Ulmi Dunaj u Vidni Dunaj u Belgradi Dunaj u Bratislavi u Vishegradi sprava verhnij zamok Dunaj v rajoni Zaliznih vorit Dunaj v Izmayili Vid na Dunaj v delti m Vilkove Div takozhDunajski ponori Spisok rib Dunayu 1381 Danubiya asteroyid nazvanij na chest richki PrimitkiKravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s International Commission for the protection of the Danube River Arhiv originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 13 listopada 2010 Dunaj Mala radyanska enciklopediya pid red V Vvedenskogo Moskva 1959 T 3 S 741 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaPortal Geografiya Dzherela ta literaturaMarkova O Ye Dunaj 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 496 ISBN 966 00 0405 2 Hilchevskij V K Samojlenko V M Dunaj 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Zavadska V Muzichenko Ya Talanchuk O Shalak O 100 najvidomishih obraziv ukrayinskoyi mifologiyi K Orfej 2002 448 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Danube

    Дата публікації:
    Топ