Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залі́зні Воро́та (рум. Porţile de Fier, серб. Ђердапска клисура / Đerdapska klisura, угор. Vaskapu, тур. Demirkapı, нім. Eisernes Tor, болг. Железни врата) — ущелина на р. Дунай на кордоні Сербії та Румунії.
| Залізні Ворота | ||||
 | ||||
| 44°40′16″ пн. ш. 22°31′47″ сх. д. / 44.6711111111387780° пн. ш. 22.52972222224977727° сх. д.Координати: 44°40′16″ пн. ш. 22°31′47″ сх. д. / 44.6711111111387780° пн. ш. 22.52972222224977727° сх. д. | ||||
| Країна |  Сербія і  Румунія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | долина | |||
  Залізні Ворота Залізні Ворота (Сербія) | ||||
 Залізні Ворота у Вікісховищі | ||||
Відокремлює Південні Карпати від північно-західних передгір'їв Балканських гір. З сербського боку є частиною Національного парку Джердап, з румунського — національного парку [en]
В широкому сенсі має протяжність 134 км, від с.Базіаш до м.Дробета-Турну-Северин.
У вужчому розумінні — є тільки ділянкою, на якій розташовані дві гідроелектростанції (ГЕС Джедап І та ГЕС Джедап ІІ) біля румунського міста Оршова. При спорудженні ГЕС було затоплено острів Ада-Кале. У найширшому місці становить близько 2000 м, у найвужчому — 150 м.
Археологи назвали культуру мезоліту [en] що була розповсюджена у Центрально-Дунайському регіоні приблизно 13000—5000 років тому.
Опис
Перше звуження Дунаю лежить за румунським островом Молдова-Веке і знане як ущелина Голубац, завдовжки — 14,5 км та завширшки — 230 м у найвужчому місці. У його верхів'ї розташована середньовічна фортеця . За Люповською долиною лежить друга ущелина, Господарджин Вір, завдовжки 15 км та у найвужчому місці до 220 м. Ущелину обрамляють скелі заввишки до 500 м. Долина Доні-Милановац утворює зв'язок між ущелинами Великий та Малий Казан, які мають загальну довжину 19 км. Долина Оршова — річкова долина перед ущелиною Сіп, далі Дунай виходить на Нижньодунайську низовину.
Великий Казан — найвідоміша і найвужча ущелина всього маршруту: річка тут звужується до 150 м і досягає глибини до 53 м.
Гідроелектростанція
Залізні ворота 1
Шлюзи гідротехнічного і судноплавного комплексу «Залізні Ворота 1» були пущені в експлуатацію в серпні 1969 р. Шлюзи комплексу «Залізні Ворота 1» — це найбільші річкові шлюзи в Європі. Вони мають два ступені підйому з подоланням загального розрахункового перепаду рівня води 34 м, тобто висота кожного ступеня 17 м. Розмір камер шлюзів 310×34 м.
Конструктивно шлюзи виконані: один двоступеневий шлюз знаходиться біля лівого румунського берега, а другий — біля правого, сербського. Глибина на порозі шлюзів становить 4,5 м, а вільна висота проходу під мостами 10 м. У шлюзі правого берега передбачена можливість збільшення глибини на порозі до 5 м, а вільної висоти проходу — до 13,5 м. Це дає можливість пропускати через шлюз велике число побудованих на корабельнях Угорщини, Словаччини і Австрії плавучих кранів, суден типу «річка-море», великих пасажирських суден.
Кожен шлюз має верхній і нижній аванпорти з причальними стінками завдовжки близько 600 м. Максимально допустимі для шлюзування габарити складів у шлюзах 300×300×33 м. Час шлюзування через обидві камери займає близько 1 години.
У червні 1970 р. на ГЕС «Залізні Ворота 1» були пущені перші гідроагрегати, а до кінця 1971 р. система заробила на повну потужність. Загальна потужність гідроелектростанцій становить 2300 МВт, а середньорічне виробництво електроенергії −11,3 млрд кВт.
Залізні ворота 2
Гідровузол «Залізні Ворота 1» проєктувався із самого початку в комплексі з гідровузлом «Залізні Ворота II», головний об'єкт якого розміщувався на 80 км нижче за течією.
Будувати ГЕС «Залізні Ворота II» Румунія і Югославія розпочали 1977 року. Першим був побудований румунський шлюз, розташований в спеціально проритому каналі, що проходить через острів Гогошу. З нижнього аванпорту шлюзу судна через рукав Гогошу виходять на основний Дунай.
Шлюз одноступеневий, розміром 310×34 м. Глибина на порозі шлюзу становить 5 м, а вільна висота проходу під мостами 16,5 м. З дунайського боку острова Гогошу в створі «863 км.» розташовано поряд дві будівлі електростанцій, потім водозливна і земляна дамби, в останній знаходиться сербський шлюз, що має такі ж розміри, як і румунський. Допустимі габарити складів для шлюзування такі ж, як і в шлюзах «Залізні Ворота 1», тобто 300×33 м.
Потужність ГЕС «Залізні Ворота II» становить 432 МВт, а середньорічне виробництво електроенергії 2,5 млрд. кВт.
Джерела
- http://www.portiledefier.ro/ [ 13 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- http://www.yurope.com/people/nena/Vir/ [ 9 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- http://donsmaps.com/irongates.html [ 17 серпня 2007 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Сербії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zali zni Voro ta rum Porţile de Fier serb Ђerdapska klisura Đerdapska klisura ugor Vaskapu tur Demirkapi nim Eisernes Tor bolg Zhelezni vrata ushelina na r Dunaj na kordoni Serbiyi ta Rumuniyi Zalizni Vorota44 40 16 pn sh 22 31 47 sh d 44 6711111111387780 pn sh 22 52972222224977727 sh d 44 6711111111387780 22 52972222224977727 Koordinati 44 40 16 pn sh 22 31 47 sh d 44 6711111111387780 pn sh 22 52972222224977727 sh d 44 6711111111387780 22 52972222224977727Krayina Serbiya i RumuniyaTip dolinaZalizni VorotaZalizni Vorota Serbiya Zalizni Vorota u Vikishovishi Zalizni Vorota U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zalizni Vorota Vidokremlyuye Pivdenni Karpati vid pivnichno zahidnih peredgir yiv Balkanskih gir Z serbskogo boku ye chastinoyu Nacionalnogo parku Dzherdap z rumunskogo nacionalnogo parku en V shirokomu sensi maye protyazhnist 134 km vid s Baziash do m Drobeta Turnu Severin U vuzhchomu rozuminni ye tilki dilyankoyu na yakij roztashovani dvi gidroelektrostanciyi GES Dzhedap I ta GES Dzhedap II bilya rumunskogo mista Orshova Pri sporudzhenni GES bulo zatopleno ostriv Ada Kale U najshirshomu misci stanovit blizko 2000 m u najvuzhchomu 150 m Arheologi nazvali kulturu mezolitu en sho bula rozpovsyudzhena u Centralno Dunajskomu regioni priblizno 13000 5000 rokiv tomu OpisPershe zvuzhennya Dunayu lezhit za rumunskim ostrovom Moldova Veke i znane yak ushelina Golubac zavdovzhki 14 5 km ta zavshirshki 230 m u najvuzhchomu misci U jogo verhiv yi roztashovana serednovichna fortecya Za Lyupovskoyu dolinoyu lezhit druga ushelina Gospodardzhin Vir zavdovzhki 15 km ta u najvuzhchomu misci do 220 m Ushelinu obramlyayut skeli zavvishki do 500 m Dolina Doni Milanovac utvoryuye zv yazok mizh ushelinami Velikij ta Malij Kazan yaki mayut zagalnu dovzhinu 19 km Dolina Orshova richkova dolina pered ushelinoyu Sip dali Dunaj vihodit na Nizhnodunajsku nizovinu Velikij Kazan najvidomisha i najvuzhcha ushelina vsogo marshrutu richka tut zvuzhuyetsya do 150 m i dosyagaye glibini do 53 m GidroelektrostanciyaZalizni Vorota Zalizni vorota 1 Dokladnishe GES Zalizni Vorota I Shlyuzi gidrotehnichnogo i sudnoplavnogo kompleksu Zalizni Vorota 1 buli pusheni v ekspluataciyu v serpni 1969 r Shlyuzi kompleksu Zalizni Vorota 1 ce najbilshi richkovi shlyuzi v Yevropi Voni mayut dva stupeni pidjomu z podolannyam zagalnogo rozrahunkovogo perepadu rivnya vodi 34 m tobto visota kozhnogo stupenya 17 m Rozmir kamer shlyuziv 310 34 m Konstruktivno shlyuzi vikonani odin dvostupenevij shlyuz znahoditsya bilya livogo rumunskogo berega a drugij bilya pravogo serbskogo Glibina na porozi shlyuziv stanovit 4 5 m a vilna visota prohodu pid mostami 10 m U shlyuzi pravogo berega peredbachena mozhlivist zbilshennya glibini na porozi do 5 m a vilnoyi visoti prohodu do 13 5 m Ce daye mozhlivist propuskati cherez shlyuz velike chislo pobudovanih na korabelnyah Ugorshini Slovachchini i Avstriyi plavuchih kraniv suden tipu richka more velikih pasazhirskih suden Kozhen shlyuz maye verhnij i nizhnij avanporti z prichalnimi stinkami zavdovzhki blizko 600 m Maksimalno dopustimi dlya shlyuzuvannya gabariti skladiv u shlyuzah 300 300 33 m Chas shlyuzuvannya cherez obidvi kameri zajmaye blizko 1 godini U chervni 1970 r na GES Zalizni Vorota 1 buli pusheni pershi gidroagregati a do kincya 1971 r sistema zarobila na povnu potuzhnist Zagalna potuzhnist gidroelektrostancij stanovit 2300 MVt a serednorichne virobnictvo elektroenergiyi 11 3 mlrd kVt Zalizni vorota 2 Dokladnishe GES Zalizni Vorota II Gidrovuzol Zalizni Vorota 1 proyektuvavsya iz samogo pochatku v kompleksi z gidrovuzlom Zalizni Vorota II golovnij ob yekt yakogo rozmishuvavsya na 80 km nizhche za techiyeyu Buduvati GES Zalizni Vorota II Rumuniya i Yugoslaviya rozpochali 1977 roku Pershim buv pobudovanij rumunskij shlyuz roztashovanij v specialno proritomu kanali sho prohodit cherez ostriv Gogoshu Z nizhnogo avanportu shlyuzu sudna cherez rukav Gogoshu vihodyat na osnovnij Dunaj Shlyuz odnostupenevij rozmirom 310 34 m Glibina na porozi shlyuzu stanovit 5 m a vilna visota prohodu pid mostami 16 5 m Z dunajskogo boku ostrova Gogoshu v stvori 863 km roztashovano poryad dvi budivli elektrostancij potim vodozlivna i zemlyana dambi v ostannij znahoditsya serbskij shlyuz sho maye taki zh rozmiri yak i rumunskij Dopustimi gabariti skladiv dlya shlyuzuvannya taki zh yak i v shlyuzah Zalizni Vorota 1 tobto 300 33 m Potuzhnist GES Zalizni Vorota II stanovit 432 MVt a serednorichne virobnictvo elektroenergiyi 2 5 mlrd kVt Dzherelahttp www portiledefier ro 13 serpnya 2007 u Wayback Machine http www yurope com people nena Vir 9 serpnya 2007 u Wayback Machine http donsmaps com irongates html 17 serpnya 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Serbiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi