Ви́шеград (угор. Visegrád) — невелике давнє місто на півночі Угорщини у вигині Дунаю, за 35 км на північ від Будапешта, навпроти міста Надьмарош. Над Вишеградом на правому березі Дунаю височіє на горі заввишки 328 метрів замок XIII століття.
Вишеград угор. Visegrád | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Пешт | ||||
Регіон | Центральна Угорщина | ||||
Засноване | 1009 | ||||
Населення | 1 832 (на 1 січня 2015 року) | ||||
Площа | 33,27 км² | ||||
Густота населення | 55,88 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Поштові індекси | 2025 | ||||
Телефонний код | +36-26 | ||||
Географічні координати | 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д.Координати: 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | visegrad.hu | ||||
Мер | Félegyházi András | ||||
Мапа | |||||
Вишеград | |||||
Вишеград у Вікісховищі |
Місто має площу 33,27 км² і населення 1,832 (на 1 січня 2015 року).
Етимологія
Назва міста Вишеград має слов'янське походження, означає «верхній град», або «верхній замок». Словацькою і чеською мовами місто називається Vyšehrad.
Таке саме ім'я мають колишні фортеці: місто Вишеград у Боснії і Герцеговині; місто Вишгород в Україні поряд з Києвом; містечко Вишогруд у Польщі і замок Вишеград у Празі.
Замок Вишеград називається по-угорськи Fellegvár, буквально «хмарні вежі».Німецькою місто називається Plintenburg.
Історія
Вишеград вперше згадується 1009 року як комітатське місто і головне місто з архієпископом.
Від 1206 р. при дворі угорського короля Андрія ІІ протягом шести років перебував майбутній король Русі Данило Романович. Після руйнівного монгольського вторгнення в Європу 1242 року місто відновлено в дещо іншому місці на півдні. Король Карл I Роберт зробив Вишеград своєю королівською резиденцією. Тут була столиця Угорського королівства від 1325 року.
У 1335 році Карл I Роберт проводив у Вишеграді двомісячний з'їзд з чеським королем Яном Люксембургом і польським — Казимиром III. Це мало вирішальне значення у створенні миру між трьома королівствами та забезпеченням альянсу між Польщею та Угорщиною проти австрійських Габсбургів. Інший з'їзд проходив також у 1338 році і мав значний уплив на розвиток взаємостосунків між Королівствами Руським, Польським, Угорським.
Сигізмунд, імператор Священної Римської імперії і король Угорщини та Хорватії, переніс королівську резиденцію в Буду між 1405 і 1408 роками. Угорський король Матвій Корвін використовував Вишеград як заміську резиденцію.
Вишеград утратив значення після поділу Угорського королівства, який відбувся після битви при Могачі в 1526 році.
У 1991 році провідні політичні діячі Угорщини, Чехословаччини і Польщі зустрілися тут, щоб сформувати періодичні форуми — Вишеградську групу — з навмисним натяком на зустрічі шість століть раніше.
Вишеграду були надані міські привілеї знову в 2000 році.
Пам'ятки Вишеграда
Верхній замок
Після монгольської навали, король Угорщини Бела IV і його дружина звели нову систему укріплень, побудовану в 1240-1250-ті роки біля зруйнованої фортеці. Першою частиною нової системи був Верхній замок на вершині високого пагорба. Замок був закладений трикутним з трьома вежами по кутах. У 14-му столітті, в той час коли Угорщиною управляла Анжуйська династія, замок став королівською резиденцією і був розширений з новою стіною укріплення і палацовими будівлями.
Близько 1400 року король Сигізмунд I Люксембург звів третю стіну з навісами, побудував і розширив замковий палац. Наприкінці 15-го століття, король Матвій Корвін відремонтував інтер'єр замкових споруд.
Верхній замок також служив для зберігання угорських королівських регалій між 14-м століттям і 1526 роком. У 1544 році Вишеград був окупований Османською імперією, і, крім короткого періоду в 1595–1605 роках, залишався в турецьких руках до 1685 року. Замок був серйозно пошкоджений турками і ніколи не використовувався після них.
Замок на даний час відкритий для громадського відвідування.
Нижній замок
Нижній замок є частиною системи укріплень, які з'єднують Верхній замок з Дунаєм. У його центрі височіє вежа Соломона, велика, шестикутна житлова вежа, відома з XIII-го століття. У XIV-му столітті, нова завіса стіни були побудовані навколо вежі. Під час турецького набігу в 1544 південна частина башти звалилися. Реконструкція почалася тільки в 1870-тих роках і була закінчена в 1960 році.
В даний час у вежі знаходиться експозиції музею короля Матьяша (Mátyás Király Múzeum) у Вишеграді. Експозиції представляють реконструйовані готичні фонтани з Королівського палацу, ренесансну скульптуру у Вишеграді та історію Вишеграда.
Королівський палац
Перший королівський дім у Вишеграді був побудований королем Карлом I Робертом після 1325 року. У другій половині XIV-го століття його було збільшено при синові Карла I, королі Людвіку I Великому.
В останній третині XIV-го століття король Людовик і його наступник Сигізмунд I Люксембург більшість ранніх будівель демонтували і побудували новий, розкішний палацовий комплекс, значні руїни якого добре видно сьогодні. Палацовий комплекс був закладений на квадратному фундаменті 123×123 м. З півночі до палацу прилягає сад, а з півдня — францисканський чоловічий монастир, заснований королем Сигізмундом у 1424 році. Під час правлінь Людовика I і Сигізмунда палац був офіційною резиденцією королів Угорщини приблизно до 1405—1408 років.
Між 1477 і 1484 роками Матвієм Корвіном палацовий комплекс був реконструйований у пізньому готичному стилі. Архітектурний стиль Італійського Відродження був використаний для прикраси, тут цей стиль вперше з'явився в Європі за межами Італії. Після облоги турками в 1544 році палац перетворився на руїни. Вже у 18-ому столітті він був повністю покритий землею. Його розкопки почалися в 1934 році та тривають донині.
Реконструйовану будівлю королівської резиденції відкрито для громадськості та відкрито виставку з історії палацу в реконструйованих історичних інтер'єрах.
Галерея
- Пагорб Сібрік (вигляд з повітря)
- Палацові сади
- Вхід в бастіон цитаделі
- Вишеградська Мадонна
- Нижній замок (вежа Соломона)
- Нижній замок (вежа Соломона)
- Панорамний вид з Дунаю
- Захід на Дунаї в лютому
- Долина Апаткут, Водоспад
- Королівський палац, фонтан короля Матвія Корвіна (15 століття)
- Королівський палац (вигляд з повітря)
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вишеград (Угорщина) |
Примітки
- Antal Papp: Magyarország (Hungary), Panoráma, Budapest, 1982, , p. 860, pp. 229—236
Посилання
- Головна сторінка Вишеграда [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Street map [ 25 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (угорською)
- Aerial photography: Visegrád [ 10 листопада 2020 у Wayback Machine.] (угорською)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vishegrad Vi shegrad ugor Visegrad nevelike davnye misto na pivnochi Ugorshini u vigini Dunayu za 35 km na pivnich vid Budapeshta navproti mista Nadmarosh Nad Vishegradom na pravomu berezi Dunayu visochiye na gori zavvishki 328 metriv zamok XIII stolittya Vishegrad ugor VisegradGerb PraporVishegrad Ugorshina Osnovni daniKrayina UgorshinaMedye PeshtRegion Centralna UgorshinaZasnovane 1009Naselennya 1 832 na 1 sichnya 2015 roku Plosha 33 27 km Gustota naselennya 55 88 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 2025Telefonnij kod 36 26Geografichni koordinati 47 47 09 pn sh 18 58 13 sh d 47 78583 pn sh 18 97028 sh d 47 78583 18 97028 Koordinati 47 47 09 pn sh 18 58 13 sh d 47 78583 pn sh 18 97028 sh d 47 78583 18 97028Misceva vladaVebstorinka visegrad huMer Felegyhazi AndrasMapaVishegradVishegrad u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vishegrad Misto maye ploshu 33 27 km i naselennya 1 832 na 1 sichnya 2015 roku EtimologiyaNazva mista Vishegrad maye slov yanske pohodzhennya oznachaye verhnij grad abo verhnij zamok Slovackoyu i cheskoyu movami misto nazivayetsya Vysehrad Take same im ya mayut kolishni forteci misto Vishegrad u Bosniyi i Gercegovini misto Vishgorod v Ukrayini poryad z Kiyevom mistechko Vishogrud u Polshi i zamok Vishegrad u Prazi Zamok Vishegrad nazivayetsya po ugorski Fellegvar bukvalno hmarni vezhi Nimeckoyu misto nazivayetsya Plintenburg IstoriyaZamok pid chas pravlinnya korolya Matyasha Matviya KorvinaRuyini Vishegradskogo zamku na kartini Marko Karoli 1826 rik Vishegrad v 16 stolitti 1595 rik malyunokVishegradskij zamok Vishegrad vpershe zgaduyetsya 1009 roku yak komitatske misto i golovne misto z arhiyepiskopom Vid 1206 r pri dvori ugorskogo korolya Andriya II protyagom shesti rokiv perebuvav majbutnij korol Rusi Danilo Romanovich Pislya rujnivnogo mongolskogo vtorgnennya v Yevropu 1242 roku misto vidnovleno v desho inshomu misci na pivdni Korol Karl I Robert zrobiv Vishegrad svoyeyu korolivskoyu rezidenciyeyu Tut bula stolicya Ugorskogo korolivstva vid 1325 roku U 1335 roci Karl I Robert provodiv u Vishegradi dvomisyachnij z yizd z cheskim korolem Yanom Lyuksemburgom i polskim Kazimirom III Ce malo virishalne znachennya u stvorenni miru mizh troma korolivstvami ta zabezpechennyam alyansu mizh Polsheyu ta Ugorshinoyu proti avstrijskih Gabsburgiv Inshij z yizd prohodiv takozh u 1338 roci i mav znachnij upliv na rozvitok vzayemostosunkiv mizh Korolivstvami Ruskim Polskim Ugorskim Sigizmund imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i korol Ugorshini ta Horvatiyi perenis korolivsku rezidenciyu v Budu mizh 1405 i 1408 rokami Ugorskij korol Matvij Korvin vikoristovuvav Vishegrad yak zamisku rezidenciyu Vishegrad utrativ znachennya pislya podilu Ugorskogo korolivstva yakij vidbuvsya pislya bitvi pri Mogachi v 1526 roci U 1991 roci providni politichni diyachi Ugorshini Chehoslovachchini i Polshi zustrilisya tut shob sformuvati periodichni forumi Vishegradsku grupu z navmisnim natyakom na zustrichi shist stolit ranishe Vishegradu buli nadani miski privileyi znovu v 2000 roci Pam yatki VishegradaVerhnij zamok Pislya mongolskoyi navali korol Ugorshini Bela IV i jogo druzhina zveli novu sistemu ukriplen pobudovanu v 1240 1250 ti roki bilya zrujnovanoyi forteci Pershoyu chastinoyu novoyi sistemi buv Verhnij zamok na vershini visokogo pagorba Zamok buv zakladenij trikutnim z troma vezhami po kutah U 14 mu stolitti v toj chas koli Ugorshinoyu upravlyala Anzhujska dinastiya zamok stav korolivskoyu rezidenciyeyu i buv rozshirenij z novoyu stinoyu ukriplennya i palacovimi budivlyami Blizko 1400 roku korol Sigizmund I Lyuksemburg zviv tretyu stinu z navisami pobuduvav i rozshiriv zamkovij palac Naprikinci 15 go stolittya korol Matvij Korvin vidremontuvav inter yer zamkovih sporud Verhnij zamok takozh sluzhiv dlya zberigannya ugorskih korolivskih regalij mizh 14 m stolittyam i 1526 rokom U 1544 roci Vishegrad buv okupovanij Osmanskoyu imperiyeyu i krim korotkogo periodu v 1595 1605 rokah zalishavsya v tureckih rukah do 1685 roku Zamok buv serjozno poshkodzhenij turkami i nikoli ne vikoristovuvavsya pislya nih Nizhnij zamok Vezha Solomona Zamok na danij chas vidkritij dlya gromadskogo vidviduvannya Nizhnij zamok Nizhnij zamok ye chastinoyu sistemi ukriplen yaki z yednuyut Verhnij zamok z Dunayem U jogo centri visochiye vezha Solomona velika shestikutna zhitlova vezha vidoma z XIII go stolittya U XIV mu stolitti nova zavisa stini buli pobudovani navkolo vezhi Pid chas tureckogo nabigu v 1544 pivdenna chastina bashti zvalilisya Rekonstrukciya pochalasya tilki v 1870 tih rokah i bula zakinchena v 1960 roci V danij chas u vezhi znahoditsya ekspoziciyi muzeyu korolya Matyasha Matyas Kiraly Muzeum u Vishegradi Ekspoziciyi predstavlyayut rekonstrujovani gotichni fontani z Korolivskogo palacu renesansnu skulpturu u Vishegradi ta istoriyu Vishegrada Korolivskij palac Korolivskij palacSuchasnij viglyad korolivskogo palacu u Vishegradi Pershij korolivskij dim u Vishegradi buv pobudovanij korolem Karlom I Robertom pislya 1325 roku U drugij polovini XIV go stolittya jogo bulo zbilsheno pri sinovi Karla I koroli Lyudviku I Velikomu V ostannij tretini XIV go stolittya korol Lyudovik i jogo nastupnik Sigizmund I Lyuksemburg bilshist rannih budivel demontuvali i pobuduvali novij rozkishnij palacovij kompleks znachni ruyini yakogo dobre vidno sogodni Palacovij kompleks buv zakladenij na kvadratnomu fundamenti 123 123 m Z pivnochi do palacu prilyagaye sad a z pivdnya franciskanskij cholovichij monastir zasnovanij korolem Sigizmundom u 1424 roci Pid chas pravlin Lyudovika I i Sigizmunda palac buv oficijnoyu rezidenciyeyu koroliv Ugorshini priblizno do 1405 1408 rokiv Mizh 1477 i 1484 rokami Matviyem Korvinom palacovij kompleks buv rekonstrujovanij u piznomu gotichnomu stili Arhitekturnij stil Italijskogo Vidrodzhennya buv vikoristanij dlya prikrasi tut cej stil vpershe z yavivsya v Yevropi za mezhami Italiyi Pislya oblogi turkami v 1544 roci palac peretvorivsya na ruyini Vzhe u 18 omu stolitti vin buv povnistyu pokritij zemleyu Jogo rozkopki pochalisya v 1934 roci ta trivayut donini Rekonstrujovanu budivlyu korolivskoyi rezidenciyi vidkrito dlya gromadskosti ta vidkrito vistavku z istoriyi palacu v rekonstrujovanih istorichnih inter yerah GalereyaPagorb Sibrik viglyad z povitrya Palacovi sadi Vhid v bastion citadeli Vishegradska Madonna Nizhnij zamok vezha Solomona Nizhnij zamok vezha Solomona Panoramnij vid z Dunayu Zahid na Dunayi v lyutomu Dolina Apatkut Vodospad Korolivskij palac fontan korolya Matviya Korvina 15 stolittya Korolivskij palac viglyad z povitrya Div takozhVishegradska grupaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vishegrad Ugorshina PrimitkiAntal Papp Magyarorszag Hungary Panorama Budapest 1982 ISBN 963 243 241 X p 860 pp 229 236PosilannyaGolovna storinka Vishegrada 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine Street map 25 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ugorskoyu Aerial photography Visegrad 10 listopada 2020 u Wayback Machine ugorskoyu