Герма́нські мо́ви (нім. Germanische Sprachen, нід. Germaanse talen, англ. Germanic languages, шотл. Cànanan Gearmailteach, фриз. Germaanske talen, дан. Germanske sprog, ісл. Germönsk tungumál, норв. Germanske språk, фар. Germansk mál, швед. Germanska språk) — група споріднених мов, що належать до індоєвропейської мовної родини. Мови германської групи у спілкуванні використовують понад 550 мільйонів людей. Найпоширеніші з них — англійська та німецька.
У Вікісловнику є сторінка германські мови. |
Класифікація
Германські мови традиційно поділяються на три підгрупи:
Північна підгрупа
Також відома, як скандинавська підгрупа. До її складу входять шведська мова та її діалекти (ґетамол, норлендска, ельвдалск т. і.), данська мова, норвезька офіційна мова та її діалекти (букмол, нюношк, ріксмол, трендешк, нордношк і т. д.), ісландська, фарерська мови.
Західна підгрупа
Мовами, що належать до цієї групи є англійська, фризька, люксембурзька, нідерландська, німецька, їдиш, африкаанс. З мертвих мов — франкська, давньоанглійська, давньоверхньонімецька, йола, середньоанглійська, середньоверхньонімецька, середньонижньонімецька, середньонідерландська.
Східна підгрупа
До цієї підгрупи належать згаслі германські мови — готська, бургундська, вандальська, , мови.
Вивчення
Наука, що займається вивченням германських мов, зветься германська філологія або германістика.
Історія
Область первісного формування германських племен — південь Скандинавії, півострів Ютландія та Шлезвіг-Гольштейн: далі вони розвивалися на тлі численних міграцій їх носіїв, особливо в II—V ст., в епоху «великого переселення народів».
Особливості
Характерні особливості германських мов порівняно з іншими індоєвропейськими: на першому (кореневому) складі слова, редукція ненаголошених складів, спільногерманський зсув приголосних, широкий ужиток внутрішньої флексії (аблаута або чергування голосних) як морфологічного засобу (анг. tooth — teeth), 2 відміни прикметників — сильна й слабка тощо.
Для германських мов властиве протиставлення : в усіх германських мовах, крім шведської, наявні дифтонги (від 3 в німецькій до 26 дифтонгів у фризькій). Кінцевий редукований голосний наявний в усіх германських мовах. Глухі змичні [p], [t], [k], вимовляють з придиханням (крім нідерландської та африкаанса).
До специфічних звукових рис належать міжзубні [θ], [ð] в англійській; альвеолярні [t], [d] в англійській і німецькій, какумінальні [ʈ], [ɖ] у шведській і норвезькій; носові голосні й дифтонги в африкаансі та фризькій; брак змичного [g] в нідерландській і африкаансі; твердий приступ (кнаклаут) в німецькій і нідерландській, змісторозрізняльний музичний наголос у норвезькій і шведській; (стед) у данській; довгість наголошеного складу (скандинавські мови, крім данської).
Для граматичної будови германських мов властива тенденція до аналітизму, флексія найзбереженіша в ісландській і фарерській. Відмінків: 4 (німецька, ісландська, фарерська) або 2 (крім африкаанса); родів: 3 (німецька, норвезька, ісландська, фарерська, їдиш) або 2 (крім англійської і африкаанса). Артиклі є в усіх германських мовах (крім ісландської, фарерській, де немає неозначеного артикля). Для дієслова істотний спосіб утворення минулого часу: сильні (неправильні) дієслова утворюють його аблаутом, слабкі (правильні) — суфіксом.
Система часів налічує: презенс, претерит, перфект, плюсквамперфект, майбутній І і II, майбутній у минулому І і II. Найбільше часових форм (16) в англійській мові (у тому числі особливі тривалісні форми), найменше (6) в данській та африкаансі. Є категорії стану, способу, особи. Найповніше особові закінчення збереглися в німецькій, ісландській, слабкіше — у нідерландській, фарерській, англійській, фризькій. Порядок слів у простому реченні — переважно SPO (підмет-присудок-додаток); наявна при емфазі, а також у питальних, спонукальних і підрядних реченнях.
У словнику питому германську основу найповніше зберегла ісландська мова, де майже немає запозичень. Ранні запозичення — з кельтських, латини, грецької; пізні — з латини й французької (останні найчисленніші в англійській). Словник скандинавських мов (крім ісландської) у 14-15 ст. зазнав великого впливу нижньонімецької мови (Ганза).
Найдавніші письмові пам'ятки написані рунічним письмом (3 періоди від 8 до 13 ст.) і готським алфавітом (4 ст.). Латинське письмо з'явилося з запровадженням християнства в Англії від 7 ст., Німеччині з 8 ст., скандинавських країнах з 11 ст. (Ісландія, Норвегія) та з 13 ст. (Швеція, Данія).
Міжнародне значення
За останні 300 років германські мови досягли міжнародного поширення і в наш час є державними більш ніж в 70 країнах, зокрема нідерландська — у п'яти, німецька — в шести, а англійська — у п'ятдесяти чотирьох країнах. Англійська також одна з шести мов Генеральної Асамблеї ООН. Англомовні країни виробляють до 1/3 світової промислової продукції. Англійською мовою написано понад 40 % книжок, які щороку перекладають у світі (перше місце у світі). Щорічні англомовні переклади наукової та художньої літератури виносять до 8 % загальної кількості перекладених назв книжок (третє місце у світі після іспаномовних (14 %) і німецькомовних (10 %) перекладів). Англійська панує в комп'ютерних технологіях, в інтернеті, є найпоширенішою мовою телеграфних агенцій, — усе це зумовлює її провідну роль у новому процесі глобалізації людської культури. Фактично за останні півстоліття англійська стала неофіційною світовою міжнародною мовою.
Запозичення до української мови
Найдавніші українські запозичення з германських мов прийшли з мови готів і належать до праслов'янської доби. Від 300-річного перебування готів у Подніпров'ї збереглися такі слова: шати, мито, шолом, меч (за однією з версій), полк, скло, дошка, виноград, бук, редька, осел, кіт, лев, верблюд, шеляг, лихвар, хижа, хлів, хліб, колодязь (за однією з версій), купувати, очевидно — князь. Від вікінгів засвоєні слова: жебрак, стяг, варяг, щогла, пуд, гатка, гатити, скарб, майстер тощо. Значно пізніше зі скандинавських мов запозичено ще фйорд, троль, гейзер, тунгстен.
За тривалий час поширення магдебурзького права в містах України з німецької мови прийшли такі широко вживані слова як: дах, фах, льох, цвях, ланцюг, кавал, пампуха, ґніт, нирка, панчохи, рада, радити, мусити, дякувати, трапити, рятувати, друк, друкувати, малюнок, малювати, ґвалт, ґвалтувати, танцювати, ліхтар, вантаж, кухня, мандри, мандрувати, рахувати, карбувати, шухляда, казарма, шалька, шріт, дратва, дріт, штамп, шлунок, ринок; пізніше — шніцель, гамбургер, ерзац. Через тривале проживання німецьких колоністів в Україні досі трапляються прізвища німецького походження: Нейгауз, Вольгемут, Меєр та ін. Через російське посередництво засвоєно нідерландські слова: шторм, гавань, верф, борт, матрос, каюта, швабра, залп, кран, трос, дамба, брезент, штат, стелаж, манекен, картуз, штахети, лотерея, вафлі, яхта. З фризької мови — фрахт і бак.
Дедалі ширшим потоком до української мови приходять англійські запозичення: футбол, гол, чек, сейф, бізнес, інтерв'ю, труси, джинси, фольклор, вагон, трамвай, вокзал, клуб, кекс. В останні роки — комп'ютер, інтернет, дилер, брокер, менеджер і десятки інших.
Бібліографія
- The Germanic Languages / ed. by J. van der Auwera; E. König. 1994.
- Harbert, Wayne. The Germanic Languages. Cambridge Language Surveys. Cambridge: Cambridge University Press, 2007.
- Haugen, Einar. First Grammatical Treatise. The Earliest Germanic Phonology // Language. 1950, 26 (4): 4–64. JSTOR 522272. doi:10.2307/522272.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Германські мови
- Костянтин Тищенко. Мови Європи [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Костянтин Тищенко. Історія Запозичення Слів до Українського Словника [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Germa nski mo vi nim Germanische Sprachen nid Germaanse talen angl Germanic languages shotl Cananan Gearmailteach friz Germaanske talen dan Germanske sprog isl Germonsk tungumal norv Germanske sprak far Germansk mal shved Germanska sprak grupa sporidnenih mov sho nalezhat do indoyevropejskoyi movnoyi rodini Movi germanskoyi grupi u spilkuvanni vikoristovuyut ponad 550 miljoniv lyudej Najposhirenishi z nih anglijska ta nimecka Rozpovsyudzhennya germanskih mov v Yevropi Zahidnogermanski movi Niderlandska Nizhnonimecka Centralnonimecka Verhnonimecka Zahidnogermanska Pivdennonimecka Anglijska Shotlandska Frizka Skandinavski movi Pivnichnogermanski Danska Islandska Norvezka Farerska Shvedska Mezha mizh pivnichnogermanskoyu ta zahidnogermanskoyu grupamiU Vikislovniku ye storinka germanski movi KlasifikaciyaGermanski movi tradicijno podilyayutsya na tri pidgrupi Pivnichna pidgrupa Dokladnishe Skandinavski movi Takozh vidoma yak skandinavska pidgrupa Do yiyi skladu vhodyat shvedska mova ta yiyi dialekti getamol norlendska elvdalsk t i danska mova norvezka oficijna mova ta yiyi dialekti bukmol nyunoshk riksmol trendeshk nordnoshk i t d islandska farerska movi Zahidna pidgrupa Dokladnishe Zahidnogermanski movi Movami sho nalezhat do ciyeyi grupi ye anglijska frizka lyuksemburzka niderlandska nimecka yidish afrikaans Z mertvih mov frankska davnoanglijska davnoverhnonimecka jola serednoanglijska serednoverhnonimecka serednonizhnonimecka serednoniderlandska Shidna pidgrupa Dokladnishe Shidnogermanski movi Do ciyeyi pidgrupi nalezhat zgasli germanski movi gotska burgundska vandalska movi VivchennyaNauka sho zajmayetsya vivchennyam germanskih mov zvetsya germanska filologiya abo germanistika IstoriyaOblast pervisnogo formuvannya germanskih plemen pivden Skandinaviyi pivostriv Yutlandiya ta Shlezvig Golshtejn dali voni rozvivalisya na tli chislennih migracij yih nosiyiv osoblivo v II V st v epohu velikogo pereselennya narodiv OsoblivostiHarakterni osoblivosti germanskih mov porivnyano z inshimi indoyevropejskimi na pershomu korenevomu skladi slova redukciya nenagoloshenih skladiv spilnogermanskij zsuv prigolosnih shirokij uzhitok vnutrishnoyi fleksiyi ablauta abo cherguvannya golosnih yak morfologichnogo zasobu ang tooth teeth 2 vidmini prikmetnikiv silna j slabka tosho Dlya germanskih mov vlastive protistavlennya v usih germanskih movah krim shvedskoyi nayavni diftongi vid 3 v nimeckij do 26 diftongiv u frizkij Kincevij redukovanij golosnij nayavnij v usih germanskih movah Gluhi zmichni p t k vimovlyayut z pridihannyam krim niderlandskoyi ta afrikaansa Do specifichnih zvukovih ris nalezhat mizhzubni 8 d v anglijskij alveolyarni t d v anglijskij i nimeckij kakuminalni ʈ ɖ u shvedskij i norvezkij nosovi golosni j diftongi v afrikaansi ta frizkij brak zmichnogo g v niderlandskij i afrikaansi tverdij pristup knaklaut v nimeckij i niderlandskij zmistorozriznyalnij muzichnij nagolos u norvezkij i shvedskij sted u danskij dovgist nagoloshenogo skladu skandinavski movi krim danskoyi Dlya gramatichnoyi budovi germanskih mov vlastiva tendenciya do analitizmu fleksiya najzberezhenisha v islandskij i farerskij Vidminkiv 4 nimecka islandska farerska abo 2 krim afrikaansa rodiv 3 nimecka norvezka islandska farerska yidish abo 2 krim anglijskoyi i afrikaansa Artikli ye v usih germanskih movah krim islandskoyi farerskij de nemaye neoznachenogo artiklya Dlya diyeslova istotnij sposib utvorennya minulogo chasu silni nepravilni diyeslova utvoryuyut jogo ablautom slabki pravilni sufiksom Sistema chasiv nalichuye prezens preterit perfekt plyuskvamperfekt majbutnij I i II majbutnij u minulomu I i II Najbilshe chasovih form 16 v anglijskij movi u tomu chisli osoblivi trivalisni formi najmenshe 6 v danskij ta afrikaansi Ye kategoriyi stanu sposobu osobi Najpovnishe osobovi zakinchennya zbereglisya v nimeckij islandskij slabkishe u niderlandskij farerskij anglijskij frizkij Poryadok sliv u prostomu rechenni perevazhno SPO pidmet prisudok dodatok nayavna pri emfazi a takozh u pitalnih sponukalnih i pidryadnih rechennyah U slovniku pitomu germansku osnovu najpovnishe zberegla islandska mova de majzhe nemaye zapozichen Ranni zapozichennya z keltskih latini greckoyi pizni z latini j francuzkoyi ostanni najchislennishi v anglijskij Slovnik skandinavskih mov krim islandskoyi u 14 15 st zaznav velikogo vplivu nizhnonimeckoyi movi Ganza Najdavnishi pismovi pam yatki napisani runichnim pismom 3 periodi vid 8 do 13 st i gotskim alfavitom 4 st Latinske pismo z yavilosya z zaprovadzhennyam hristiyanstva v Angliyi vid 7 st Nimechchini z 8 st skandinavskih krayinah z 11 st Islandiya Norvegiya ta z 13 st Shveciya Daniya Mizhnarodne znachennyaZa ostanni 300 rokiv germanski movi dosyagli mizhnarodnogo poshirennya i v nash chas ye derzhavnimi bilsh nizh v 70 krayinah zokrema niderlandska u p yati nimecka v shesti a anglijska u p yatdesyati chotiroh krayinah Anglijska takozh odna z shesti mov Generalnoyi Asambleyi OON Anglomovni krayini viroblyayut do 1 3 svitovoyi promislovoyi produkciyi Anglijskoyu movoyu napisano ponad 40 knizhok yaki shoroku perekladayut u sviti pershe misce u sviti Shorichni anglomovni perekladi naukovoyi ta hudozhnoyi literaturi vinosyat do 8 zagalnoyi kilkosti perekladenih nazv knizhok tretye misce u sviti pislya ispanomovnih 14 i nimeckomovnih 10 perekladiv Anglijska panuye v komp yuternih tehnologiyah v interneti ye najposhirenishoyu movoyu telegrafnih agencij use ce zumovlyuye yiyi providnu rol u novomu procesi globalizaciyi lyudskoyi kulturi Faktichno za ostanni pivstolittya anglijska stala neoficijnoyu svitovoyu mizhnarodnoyu movoyu Zapozichennya do ukrayinskoyi moviDiv takozh Germanizm Najdavnishi ukrayinski zapozichennya z germanskih mov prijshli z movi gotiv i nalezhat do praslov yanskoyi dobi Vid 300 richnogo perebuvannya gotiv u Podniprov yi zbereglisya taki slova shati mito sholom mech za odniyeyu z versij polk sklo doshka vinograd buk redka osel kit lev verblyud shelyag lihvar hizha hliv hlib kolodyaz za odniyeyu z versij kupuvati ochevidno knyaz Vid vikingiv zasvoyeni slova zhebrak styag varyag shogla pud gatka gatiti skarb majster tosho Znachno piznishe zi skandinavskih mov zapozicheno she fjord trol gejzer tungsten Za trivalij chas poshirennya magdeburzkogo prava v mistah Ukrayini z nimeckoyi movi prijshli taki shiroko vzhivani slova yak dah fah loh cvyah lancyug kaval pampuha gnit nirka panchohi rada raditi musiti dyakuvati trapiti ryatuvati druk drukuvati malyunok malyuvati gvalt gvaltuvati tancyuvati lihtar vantazh kuhnya mandri mandruvati rahuvati karbuvati shuhlyada kazarma shalka shrit dratva drit shtamp shlunok rinok piznishe shnicel gamburger erzac Cherez trivale prozhivannya nimeckih kolonistiv v Ukrayini dosi traplyayutsya prizvisha nimeckogo pohodzhennya Nejgauz Volgemut Meyer ta in Cherez rosijske poserednictvo zasvoyeno niderlandski slova shtorm gavan verf bort matros kayuta shvabra zalp kran tros damba brezent shtat stelazh maneken kartuz shtaheti lotereya vafli yahta Z frizkoyi movi fraht i bak Dedali shirshim potokom do ukrayinskoyi movi prihodyat anglijski zapozichennya futbol gol chek sejf biznes interv yu trusi dzhinsi folklor vagon tramvaj vokzal klub keks V ostanni roki komp yuter internet diler broker menedzher i desyatki inshih BibliografiyaThe Germanic Languages ed by J van der Auwera E Konig 1994 Harbert Wayne The Germanic Languages Cambridge Language Surveys Cambridge Cambridge University Press 2007 Haugen Einar First Grammatical Treatise The Earliest Germanic Phonology Language 1950 26 4 4 64 JSTOR 522272 doi 10 2307 522272 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Germanski movi Kostyantin Tishenko Movi Yevropi 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Kostyantin Tishenko Istoriya Zapozichennya Sliv do Ukrayinskogo Slovnika 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982