Ісу́с Христо́с (івр. יְהוֹשׁוּעַ, івр. יְהוֹשֻׁעַ, грец. Ἰησοῦς Χριστός, лат. Iesvs Christvs; 1 до н. е., Вифлеєм — 33, Єрусалим), також відомий як Ісу́с із Назаре́та — єврейський проповідник та релігійний лідер першого століття, засновник і центральна постать християнства, однієї зі світових релігій. Син Божий, Бог і довгоочікуваний Месія та Спаситель, про якого пророкували у Старому Заповіті. У Євангелії від Іоанна (глава 10 , вірш 30) Ісус каже що він і Бог Отець одне. Більшість біблеїстів, у тому числі атеїстичних, визнають історичне існування Ісуса (див. Історичний Ісус).
Ви чули, що сказано: «Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога». А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
До основних джерел інформації про Ісуса належать книги Нового Заповіту, зокрема Євангелія. Більшість дослідників античності погоджуються з тим, що Ісус справді існував, проте тривають дискусії навколо хронології його життя, соціального становища, культурного середовища, історичної достовірності Євангелій та того, наскільки точно вони зображують історичну персону. Ісус із Назарета народився в родині галілейських євреїв, після хрещення Іваном Хрестителем почав власне служіння. Проповідуючи усно, він зібрав навколо себе групу послідовників, котрі називали його «рабином». Ісус дискутував з іншими євреями стосовно питань про те, як найкраще слідувати за Богом, займався зціленням та навчав притчами. За те, що Ісус вступив у конфлікт з єврейськими релігійними елітами, його арештували, передали римській владі та розп'яли на хресті за рішенням префекта Понтія Пілата. Він помер на хресті в п'ятницю вечором, та на третій день воскрес із мертвих, після чого християни почали збиратися кожної неділі в храмі, а громада, яку сформували його учні, зрештою стала ранньою церквою.
За християнським віровченням, Ісус був непорочно зачатий від Святого Духа й народився від Діви Марії, дружини теслі Йосипа. Щоб зберегти дитя від переслідувань, сім'я втекла до Єгипту. Повернувшись пізніше в Галілею, Ісус був хрещений Іваном Хрестителем і розпочав проповідувати своє вчення про любов до ближнього, віру в Бога та Царство небесне. Ісус зібрав 12 учнів-апостолів, зцілював хворих і творив дива. Зраджений своїм апостолом Юдою, помер через розп'яття задля спокути гріхів та спасіння людства, воскрес із мертвих і вознісся на небеса. Христос повернеться на Землю наприкінці світу, і буде судити живих та мертвих. Переважна більшість християн вшановують Ісуса як Боголюдину, втілення Сина Божого й другої особи Святої Трійці, меншість конфесій цілком або частково відкидають останній догмат як не біблійний. Народження Христа щорічно святкують 25 грудня (7 січня у деяких східних церквах) справжня дата народження не відома, розп'яття вшановують у Страсну п'ятницю, а воскресіння — на Великдень.
Ісуса шанують і в нехристиянських релігіях. В ісламі він постає одним з найбільших пророків під іменем Іса ібн Мар'ям, чудотворцем, що народився від Діви. Втім, мусульмани заперечують його божественність. Прихильники юдаїзму відкидають месіанство Ісуса, стверджуючи, що той не виконав месіанських пророцтв, заперечують його божественність та воскресіння. Образ Ісуса Христа втілений у багатьох творах літератури, образотворчого мистецтва, музики, театру й кіно.
Імена
Ім'я Ісус походить з грецької мови Ιησούς, що в свою чергу є транслітерацією з єврейської ישוע (Ієшуа, Єшуа, Йошуа, або Єгошуа) і означає «Єгова є спасінням», «Сущий є спасінням», «Життя є спасінням». Друга частина імені Христос — слово яке вказує на характер місії Ісуса з точки зору християнства.
Грецьке слово Χριστός є переклад івритського משׁיח (Машіах) чи арамейського משיחא (Мешіха), тобто Месія і означає титул «помазаник». Епітет «помазаник» вживався в стародавньому Ізраїлі стосовно пророків, священників і царів. Посвячення пророків і священників на служіння та вхід царів на трон відбувалося в Ізраїлі через урочисте помазання єлеєм. Спочатку «помазаними» називали пророків і священників, а після встановлення монархії в Ізраїлі слово «помазаник» почали вживати і стосовно царів. Юдейські пророки сповіщали пришестя царя з роду Давида, «помазаника», який буде одночасно священником і царем та виконає все те, що Ізраїль очікує від істинного Царя світу. Таким чином переклад з грецької грец. Ἰησοῦς Χριστός — Ісус Помазаник, що означає Месія.
Отже, слово Христос — не ім'я, а статус, який отримували в зрілому віці вибрані Богом помазаники: пророки, священники та царі.
Після народження Вифлеємському Хлопчикові було дане лише ім'я Ісус, тому спочатку його називали Ісус — син Йосипа, Ісус із Назарета, Ісус Галілеянин. Статус Христос — Пророк (Син Бога) він виявив і розпочав це служіння після хрещення в р. Йордані у 30-річному віці (Лук. 3:21-23). Статус Христос — Первосвященник він виявив і розпочав це служіння після воскресіння, вознесіння і вступу в Небесну Святиню (Євр. 4:14). Статус Христос — Цар він виявить і виконуватиме це служіння після виходу з Небесної Святині. Ісус Христос царюватиме вічно (Дан. 2:44), (Лук. 1:33), (Об. 11:15).
Постать Ісуса Христа в Біблії
У християнстві Ісус Христос перебуває в центрі віровчення. Для всіх християнських конфесій та християн по всьому світі беззаперечним авторитетом є Біблія. Тобто все, що написане в цій книзі, сприймається на віру й не потребує ніяких доказів. У Біблії життя та вчення Ісуса Христа викладене у чотирьох канонічних Євангеліях — від Матвія, від Марка, від Луки та від Івана, які входять у Новий Заповіт. Крім цього, основним постулатом віри є догмат про Святу Трійцю.
За християнським вченням, Ісус Христос є Месія, Спаситель та Відкупитель людства з ярма гріха. Бог-Син у Святій Трійці. Поєднання в особі Христа Божого й людського являє собою поєднання людської природи, Божої природи і Божої Особи. Розглядаючи Ісуса Христа як Сина Божого, Християнська церква, у той же час, вважає Ісуса рівним з Богом-Отцем.
Деякі релігійні течії (наприклад Свідки Єгови, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів), які самі себе вважають християнськими, мають вчення про Ісуса Христа, яке суттєво відрізняється від прийнятого більшістю християнських конфесій. Наприклад: Свідки Єгови вважають Ісуса Христа Сином Божим, однак не вважають його рівним Богові та стверджують, що Ісус Христос — це Архангел Михаїл у періоди до і після його сходження на землю.
Датування земного життя
Євангеліє від Матвія (2:1) вказує:
Ісус народився у Вифлеємі юдейськім за днів царя Ірода |
Царювання Ірода припадає на 40 до н.е. — 4 до н. е. або 37 до н.е. —1 до н.е..
- Таким чином народження Христа згідно з Євангелієм від Матвія не могло бути пізніше 1 року до н. е.
У свою чергу Євангеліє від Луки (2:1-2) подає:
За тих днів вийшов наказ від кесаря Августа вчинити перепис по всій землі. Це був перший перепис, коли у Сирії володарював Квіриній. |
Квіріній, який був у той час командуючим легіонами в Сирії, ставав також автоматично там і намісником імператора. Враховуючи час проведення походу Квірінія на гомонаденів — 10–6 роки до н. е., та вказівку в Євангелії від Матвія на час народження Ісуса Христа за життя Ірода І Великого (помер у 4 або 1 р. до н. е), видно також і часовий проміжок проведення першого перепису в Юдеї, тобто коли один з правителів Сирії був Квіріній.
Призначення Квірінія та другий перепис, про який також добре знає Євангеліст Лука, відбувся не раніше 6 року н. е., тобто вже після смерті царя Ірода.
- Таким чином народження Христа, згідно з Євангелієм від Луки припадає на період першого перепису Квірінія та до часу смерті Ірода Великого.
Певні проблеми перекладу Євангеліє від Матвія деякі теологи намагаються пояснювати неточністю перекладу з давньогрецької мови койне слова πρώτη, вони вважають, що замість перший, має бути раніше. Тобто текст мав би читатися так — «Це було раніше ніж перепис, коли у Сирії володарював Квіріній».. (Див. також: (Історичне значення правління Квірінія Сирією))
Розп'яття Христове відбулося у Страсну п'ятницю перед єврейською Пасхою (Песахом) за часів римського намісника Понтія Пилата. Євангеліє від Івана (19:14) подає такий текст:
Тоді була п'ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш! |
Понтій Пилат був намісником Юдеї від 26 року до 36 або 37 року.
Традиційна хронологія
Вважається, що сучасний відлік років — Наша ера (Anno Domini) починається від Різдва Христового, тобто що Христос народився в кінці 1 року до н.е. Запропонував цю систему хронології, член групи скіфські ченці Діонісій Малий. Християнська церква відмічає Різдво Христове 25 грудня.
Є поширена думка, що Христос був розіп'ятий у віці 33 років, тобто в 33 році н. е. Цю версію підтримують геологи на основі отримання результатів сейсмічної активності Мертвого моря — згідно з їх дослідженнями смерть Христа настала 3 квітня 33 року н. е..
Пророцтва
Про його народження, прихід та розп'яття пророкували та заповідали Мойсей та старозавітні пророки. У Старому Заповіті є близько 300 пророцтв про перше пришестя Христа і приблизно 500 про другий прихід — усі написані за сотні років до Різдва Христового.
П'ята книга Мойсея (Повторення Закону), авторство якої традиційно приписується Мойсею, що жив і творив між 1500 і 1300 рр. до народження Христа, містить далекосяжне пророцтво про Христа Месію:
Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу. І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того. 5 М. 18:18-19
Пізніше, у VIII ст. до народження Христа, за царювання Єзекії пророк Ісая знову провіщав про Нього:
Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив… А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! (Ісаї 53:4-6).
Потім пророк Захарій, що жив і пророкував в Єрусалимі у 520 — 518 до Різдва Христового, за царювання Дарія, теж передвіщав про розп'яття Христа:
І будуть дивитись на Того, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем. Зах. 12:10
Родовід Ісуса Христа
Родовід Ісуса Христа переданий Євангеліями від Матвія (Мт. 1:1-17) та Луки (Лк. 3:23-38). Обидва списки наголошують на приналежності Ісуса до родоводу царя Давида та патріарха Авраама. Євангеліст Матвій наводить родовід Ісуса починаючи від Авраама, а в Євангелії від Луки родовід виведено від Адама, сина Божого. Ці два родоводи нічим не відрізняються у період між Авраамом та Давидом, однак пізніше у списку є суттєві відмінності. Існують різноманітні думки на причини цієї розбіжності. Євсевій Кесарійський у своїй Церковній Історії так пояснює розбіжність у цих двох наведених родоводах: «…з осіб, що згадуються в цьому родоводі, деякі були законними спадкоємцями своїх батьків за природою, інші ж народжені були одними батьками, а по імені належали іншим. Згадували ж тих і інших: і дійсних батьків і тих хто були як би батьками. Таким чином, ні те, ні інше Євангеліє не помиляється, обчислюючи імена за природою і за законом.»
У період між XII та XIV століттями зображення родоводу Ісуса Христа у вигляді Дерева Єссея — родоводу зображеного у вигляді дерева починаючи від Єссея (за (Іс. 11:1)), було популярним мотивом християнського мистецтва.
Події життя
Різдво у Вифлеємі
Ісус народився від Діви Марії, яка «не знала чоловіка», від Духа Святого. З Марією одружився Йосип із царського роду Давида. Виявивши, що вона вагітна, хотів таємно відпустити (за законом Мойсея блуд карався побиттям камінням), але вночі йому явився ангел і сказав «… не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого» (Мт. 1:20). Йосип послухався. Месія Ісус народився в яслах у Вифлеємі, в Юдеї, як передвіщав пророк Михей (Мих. 5:2), за часів правління юдейського царя Ірода, римського імператора Августа, що правив у 27 до н. е. — 14 рр. н. е., та коли владу над Сирією мав Квіріній (Лк. 2:2). Малюка назвали Ісусом, як заповідав ангел. Довідавшись про народження Христа, цар Юдеї Ірод велів убити всіх дітей віком до 2 років, але Христос був чудом врятований від смерті. Однак родина Йосипа була змушена втікати до Єгипту і перебувала там до смерті Ірода. Після повернення святого сімейства до Юдеї, Ісус до 30 років жив разом з ними в Назареті в Галілеї, тому його часто називають Ісус Назарянин.
Стрітення
Згідно з Євангелієм від Луки, на восьмий день від народження Немовля обрізали й дали йому ім'я Ісус. На 40-вий день після народження Ісуса Христа Діва Марія принесла його до Єрусалимського Храму. Пречиста Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов'язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. Та вона все-таки в покорі виконує припис Закону і також приносить у жертву дві горлиці (Лк. 2:23-24). Коли Діва Марія разом з Йосипом принесла Ісуса до Єрусалимського Храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом уже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником і від Духа Святого був звіщений, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Те й здійснилося — Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Старець Симеон сповістив «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!». Другою особою, що зустріла Ісуса в храмі була пророчиця Анна, про що також свідчить Євангеліє від Луки «І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.»(Лк. 2:35-38). Звершивши все згідно з законом Господнім, Марія і Йосиф повернулися до Назарета в Галілею (Лк. 2:39).
Дитинство
Згідно з Євангелієм від Луки та Матвія, Ісус провів своє дитинство в місті Назарет у Галілеї. Чоловік Марії — Йосип, з'являється в описах дитинства Ісуса, але немає ніяких згадок про нього надалі. Книги Нового Завіту від Матвія, Марка та Послання до галатів згадують братів і сестер Ісуса, але грецьке слово «adelphos» з первинного тексту може також перекладатися як «родич», тобто не лише як «брат». Євангеліє від Марка у розділі 6:3, написана на грецькому койне, називає Ісуса сина τέκτων (тектон), що як правило, розуміється як «тесляр». Про це говорить і Євангеліє від Матвія у 13:55, що він був сином теслі (τέκτων). Хоча традиційно «τέκτων» перекладається як «тесляр», проте воно має досить загальне значення (від того ж слова походить — «технологія»), і яке може охоплювати створення об'єктів з різних матеріалів, і в тому числі будівельних. Крім перекладу Нового Завіту, асоціація Ісуса з деревообробкою пов'язана і з традиціями першого і другого століть. Юстин Мученик († бл. 165) писав, що Ісус робив ярма і плуги.
Хрещення та спокуси
Коли Ісус Христос досяг приблизно 30-річного віку, він прийняв хрещення Іваном Хрестителем у річці Йордан. Коли Іван підійшов до води, всіх вразили дивні його слова, звернені до Галілеянина: «Я повинен хреститися від Тебе і чи Тобі йти до мене?». Відповідь Ісуса була така: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду.» (Мт. 3:15), Огієнко. Проте ці слова були не зрозумілі оточенню, але для Івана мали певний зміст і переконали його охрестити. Ісус Христос прийняв хрещення та вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Після хрещення, синоптичні Євангелія описують спокуси Христа, коли Ісус чинить опір спокусам від диявола під час посту протягом сорока днів і ночей у пустелі юдейській. Євангелісти Марко та Лука у своїх Євангеліях ставлять акцент, що зразу після хрещення Ісус Христос, ведений Духом, пішов у пустелю, щоб на самоті, молитві і пості підготуватися до виконання місії, з якою прийшов на землю.
Служіння, учні, дивовижні діла та Нагірна Проповідь
З цього часу почалося Його прилюдне служіння. На цей період непрямо вказує євангеліст Лука: «У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю…» (Лк. 3:1-2), згадуючи про початок служіння Івана Хрестителя. Тобто Іван Хреститель почав свою діяльність у проміжку між 1 жовтня 27 року по 18 серпня 29 року, враховуючи те, що Тиверій два останніх роки життя Августа був співправителем імперії. На початку діяльності Івана, Ісус прийняв водне хрещення від нього і «мав років із тридцять» (Лк. 3:23) та оселився в Капернаумі на березі Генісаретського озера, що у північній частині сучасної держави Ізраїль. Відбув 40 днів у пості в пустелі, де був спокушуваний від диявола, але устояв. Зібрав 12 апостолів (Симон Петро і його брат Андрій, Яків Зеведеїв та його брат Іван, Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій, Яків Алфеїв, Тадей, Симон Кананіт, та Юда Іскаріот, який і зрадив Його і котрого замінив Маттій). В Об'явленні Івана говориться, що 12 учнів Христа судитимуть 12 племен Ізраїля. Ці ж 12 апостолів розповсюдили Благу вість про Христа по землі (один з них Андрій проповідував у Скіфії (теренах України). Ісус Христос учив народ, преобразився на горі Табор, зціляв хворих, виганяв бісів, воскресив Лазаря.
Нагірна Проповідь Ісуса Христа заклала основи християнського вчення з його двома найважливішими заповідями: любові Бога — і любові ближнього як самого себе. У Нагірній Проповіді Ісус закликав до прощення і любові ворогів:
Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує.(Мт. 5:43-44)
Перед смертю Ісус Христос заповів своєму учневі Петру, що на ньому збудує Церкву й ворота пекельні її не подолають (Мт. 16:13-20), а також ствердив: «Небо і земля минуться, а слова мої не минуться» (Мт. 24:35).
Самопожертва та розп'яття Христа
Коли Ісус Христос воскресив Лазаря, юдейська влада вже серйозно сприйняла це повідомлення свідків чуда. Стривожені фарисеї звернулись до старших священників, що мали вирішити цю справу. Було зібрано раду, на якій були присутні численні члени синедріону та первосвященник Каяфа. Рішення цього збору було за думкою Каяфи: «…щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!» (Ів. 11:50). Хоча тут Каяфа не назвав нікого на ім'я, зрозуміло що «один чоловік» — то був Ісус Христос. Кажучи це, Каяфа говорив як політик на користь своєї партії та на користь фарисеїв. Але євангеліст бачить у його словах і куди вище значення і висловлює його словами: «Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвященником, того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ; і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі.» (Ів. 11:51-52). Відчуваючи загрозу своєму становищу та ставленню до них римської влади, старші священники хотіли вбити Ісуса, проте не знаходили в ньому вини. «Тоді первосвященники, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященника, званого Каяфою, і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити. І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.» (Мт. 26:3-5). Один з його учнів Юда Іскаріот за 30 срібняків зрадив та видав його (деякі течії вважають, що він носив при Христі касу й крав з неї. Свій гріх Юда не сповідав, тому мав доступ сатани й загинув — гріх його не простився).
Ісуса схопили та на синедріоні засудили до смертної кари. Проте присуд синедріону не міг бути виконаний без затвердження римського намісника, Понтія Пилата. Той не знайшов в Ісусі жодної провини, але коли народ, підбурений релігійними провідниками, зажадав його страти, Пилат, боячися бунту, наказав бичувати Ісуса. Після бичування він вивів Ісуса до натовпу й сказав: «Ось чоловік» — закликаючи цим роздумувати обвинувачувачів, чи ще далі нападати на людину в такому стані. Проте старші священники шантажували його можливим доносом у Рим і відкликанням з посади:
Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященники відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря! Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти… І взяли Ісуса й повели… Ів. 19:15-16, Огієнко
Тоді Пилат віддав Ісуса на розп'яття. Його розіп'ято на горі Голгофі між двома розбійниками, під час правління римського імператора Тиберія (26 — 37 н. е.). Кості залишилися цілі, поховано його в гробі Йосипа Ариматейського. Смерть Ісуса Христа супроводжувалась надприродними ознаками, як пише Євангеліє:
А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав… І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! Мт. 27:50-54, Огієнко
З точки зору християнського віровчення так само як старожитній Мойсей врятував євреїв з неволі єгипетської, так само Спаситель воскрес і показав людству шлях спасіння та врятував все людство з полону гріха. Саме на цьому заснована ідея святкування християнської новозавітної Пасхи (Великодня) відповідника Пасхи старозавітної.
Завдяки жертовній смерті Ісуса Христа кожна людина отримала можливість спасіння: вірою в те, що Син Божий Ісус Христос, як Святий Агнець, постраждав та помер за гріхи людські. До приходу Ісуса вибраним народом Божим був Ізраїль, — а самопожертва Христа відкрила двері спасіння й святості поганам. Саме тому розп'яття Христа вважається перемогою над владою гріха та Диявола, який через гріх мав владу над грішниками. Через святе таїнство сповіді та причастя, для очищення від гріха церква причащає вірних християн освяченими дарами — тілом та кров'ю Ісуса Христа під виглядом хліба й вина. Коли в старозавітні часи людина очищувалася від гріха принесенням жертви у храмі, то з приходом і розп'яттям Христа людина отримує виправдання й очищення від гріха вірою у викуплення кров'ю Христа.
Воскресіння та Вознесіння
Ісус Христос воскрес на третій день. Євангеліст Матвій описує це так:
Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А янгол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілею, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити. Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі. Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене! (Мт. 28:1-10, Огієнко).
Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.''
Євангеліст Марко описує з'явлення Христа по воскресінні та його вознесіння ось як:
Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його. І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли що смертодійне вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде! Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці. (Мр. 16:19-28).
Книга Дії Святих Апостолів говорить, що під час вознесіння Христа присутнім учням з'явились два мужі в білій одежі, без сумніву ангели:
І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей… А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо! (Дії 1:9-11).
Другий Прихід та День Судний
Друге пришестя означає кінець світу — і буде для того, щоб забрати церкву й судити світ. Часу пришестя не знає ніхто, крім Бога-Отця (Мр. 13:32)
Про день же той, чи час, ніхто не знає, ні янголи небесні, ні Син, але тільки Отець.
Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь! Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!''
Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його. (Об. 22:12).
Щодо свого другого приходу та ознаки цього сам Ісус говорив таке:
А коли скажуть вам: Ось Він у пустині — не виходьте, Ось Він у криївках — не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де труп, там зберуться орли. І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Янголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його. Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима! (Мт. 24:26-33).
Ісус теж засвідчив, що наприкінці світу з'явиться багато фальшивих пророків, які намагатимуться звести при можливості навіть і вибраних. Апостол Павло, якому Христос явився дорогою в Дамаск і велів благовістити Його Євангеліє, настановляв солунян не жахатися передчасно, щоб не бути легко зведеним, бо перед приходом Христа з'явиться відступник — антихрист, що видаватиме себе за Бога:
Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього, щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній. Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль, що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме. (2 Сол. 2:1-4).
Дві природи в іпостасі Ісуса Христа
Святий Аттик, єпископ константинопольський, каже: «…Владика Христос прийняв народження по людинолюбству; бо народження по божественній гідності було раніше… Слово по людинолюбстві виснажується, будучи за своєю природою невичерпним; бо „Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба“ (Флп. 2, 7). Безтілесний для тебе втілюється; бо „Слово плоть стало“ (Ів. 1, 14). Невідчутний через безтілесну природу може пізнатися за допомогою дотику. Безначальний буває під тілесним початком; досконалий зростає; незмінний процвітає; багатий народжується в вертепі; той хто одягає небо хмарами одягається пеленами; цар покладається в яслах».
Юлій, єпископ Риму, каже: «Син Божий втілився від Діви Марії і вселився в людину і це проповідується ж на виконання віри; Він не діяв в людині, бо цей вислів має місце у відношенні до пророків і апостолів; Він є досконалий Бог у плоті і досконала людина в Дусі; не два сини — один Єдинородний Син, який сприйняв людину, а інший смертна людина, сприйнята Богом, але один, Єдинородний на небі, так і Єдинородний на землі, Бог».
Святий мученик Фелікс I, єпископ Рима, каже: «Що ж стосується до втілення Слова і віри, ми віруємо в Господа нашого Ісуса Христа, народженого від Марії Діви, (віруємо) що Він є вічний Син Божий і Слово, а не людина, сприйнята Богом, так щоб (людина) була інша від Нього; тому що не так сприйняв людину Син Божий, щоб бути іншим від неї (істотою), але будучи досконалим Богом, став також і досконалою людиною, втілившись від Діви».
Божественність Ісуса Христа
У Біблії сказано шанувати Бога-Отця так само як і Сина: "Також шануйте і Сина, бо Бог бажає, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця (Ін.5,23). (Про те, як треба шанувати Бога — Іс. 8,13). Приклад рівного шанування — рівне славослів'я: Синові — Петр.4,11; 5,11; Откр. 5,13; Отцеві — Рим.11,36; Гал.1,5; Євр.13,21; 1 Тим. 1:17.
Але у нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним (1 Кор. 8:6). (Еф. 4:5). Якщо найменування «один Бог» виключає Сина з Божества, то найменування Сина «Один Господь» виключає Отця з Господства, а «Господь» одне з імен Бога: Іс.42,8; Пс.82,19; 67,5; Ам.5,8; 9,6.
Творіння не може називатись істинним Богом: «Син Божий прийшов і дав нам світло і розум, щоб пізнати Істинного, і щоб бути в істинному Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог істинний і вічне життя» (1 Ів. 5:20). (Граматичний аналог — Євр. 1,1-3).
«І беззаперечно — велика благочестя тайна: Бог явився у плоті» (1 Тим 3:16). Ніяке із творіння Божого не є народженим від Бога як Ісус: «Кому з Ангелів Він промовив: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе?» (Євр.1,5). Син народжений: Пс.2,7; Дн. 13,33; Евр.5,5; Пртч.8,24; 25; 1 Ів. 5,1; Кол. 1,15.
«Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної… Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!» (Флп. 2:6-11).
Божественна природа Ісуса Христа доводиться не тільки текстами священних книг Нового Завіту, але і богословськи. Господь Ісус є Спасителем світу. Він викупив рід людський від вічної смерті. Спасительний Подвиг не може зробити жодна людина, навіть пророк. Це доступно тільки Богу, що втілився. Думка ця була ключовою у святителя Афанасія Великого в боротьбі з псевдовченням аріан.
Неканонічні Євангелія
До Нового Заповіту Біблії включено чотири канонічні Євангелія — від Матвія, від Марка, від Луки та від Івана. Тільки ці чотири Євангелія визнаються, як священне писання всіма основними християнськими конфесіями. Але відомо про кілька десятків неканонічних Євангелій так званих апокрифів, які подають своє описання життя і діянь Ісуса Христа.
В інших релігіях
Іслам
В Ісламі постать Ісуса Христа ототожнюється з одним з найбільших пророків на ім'я Іса ібн Маріам (араб. عيسى بن مريم), (расул, улу-л-азм) в перекладі з арабської Ісус син Марії, який був надісланий до народу Ізраїлю, щоб підтвердити істинність Таури (Тори), якому було послане нове писання Інджил (Євангеліє).
Юдаїзм
Згідно з Євангелієм від Матвія:
І коли вийшов звідти, Ісус рушив до країв тирських і сидонських. І ось, жінка одна, ханаанеянка, що вийшла з тих самих країв, кричала Йому: Помилуй мене, Господе, сину Давидів! Доня моя жорстоко біснується. Але Він не відповідав їй жодним словом. І учні Його наблизилися й просили Його: Відпусти її, тому що волає за нами. А Він сказав їм у відповідь: Я посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїлевого. А вона підійшла, вклонилася Йому і сказала: Господе, поможи мені! А Він сказав у відповідь: Не добре забрати хліб у дітей і кинути псам. Вона сказала: Так, Господе! Але навіть пси їдять крихти, котрі падають зі столу господарів їхніх. (Мт. 15:21-27)
Але з точки зору юдаїзму, особистість Ісуса (Єшуа) з Назарета не має ніякого релігійного значення і визнання його месіанської ролі і, відповідно, використання титулу «Христос» чи «Машиах» («Месія») щодо нього є абсолютно неприйнятно. В юдейських релігійних текстах I століття нашої ери немає згадки про особу, яку можна було б достовірно ототожнити з Ісусом Христом.. Згадки про Ісуса з Назарета можна знайти, починаючи з Середньовіччя. Так існує відомий твір Мішна Тора («Повторення Закону») створений у 1180, одним з найвидатніших юдейських філософів — Маймонідом, в якому зазначено:
І про Йешуа Ганоцрі (Ісус з Назарету), який уявляв, що він Машиах (Месія), і був страчений за вироком суду, як передбачив Даниїл: «І злочинні сини твого народу наважитися здійснити пророцтво і зазнають поразки» — бо чи може бути більшою поразкою, ніж та, яку зазнав цей чоловік? Адже всі пророки говорили, що Машиах — рятівник Ізраїлю і Спаситель його, що він зміцнить народ у дотриманні заповідей. Цей же був причиною того, що сини Ізраїлю гинули від меча і залишок їх було розсіяно. (Мішна Тора, Закони про царів і війну, 11:4)
Ісус бен Пантира
У Єрусалимському Талмуді (Шаббат 14:4; Авода-Зара 2:2) згадується Ісус бен Пантира тобто Ісус сина Пантири, буквально фраза звучить: «… як учив Ісус син Пантири … », без будь-яких додаткових відомостей про нього. Римський філософ, критик Християнства Цельс в своїй праці «Правдиве слово» написаній в середині II століття ототожнює Ісуса Христа з Ісусом бен Пантира. За його версією Ісус Христос є позашлюбним сином римського солдата, з популярним у ті часи серед військовослужбовців ім'ям Пантира (варіанти написання латиницею: Panthyra, Panthera, Pandera).
У Середні Віки існували памфлети «Толедот Єшу», назва яких може бути перекладена, як «родовід Ісуса», однак треба зауважити, що ім'я «Ісус» передано в спотвореній формі Єшу ישו замість Єшуа ישוע. Текст цих памфлетів приписує байстрюку Єшу, магічні здібності і ганебний кінець.
Іншим поясненням виникнення імені Ісус бен Пантира є дещо спотворена вимова слова Діва — Παρθένα (Parthéna) на діалекті грецької мови койне. Тобто Ісус бен Пантира можна перекласти як Ісус син Діви. На койне написані майже всі книги Нового Заповіту та проводилась проповідницька діяльність ранніх християн, в той самий час цей діалект відігрівав роль мови міжетнічного спілкування у Східному Середземномор'ї. Це пояснення свідчить, що Юдаїзм не мав точних відомостей про Ісуса Христа, а взяв їх, від християн.
Месіанський Юдаїзм
Існує течія Месіанський юдаїзм послідовники, якої сповідують Юдаїзм, але вважають Ісуса з Назарета правдивим Месією єврейського народу. Месіанський юдаїзм часто плутають з місією Євреї за Ісуса, яка не є окремою релігійною течією, а є лише об'єднанням людей етнічного єврейського походження, які добровільно прийняли Християнство.
Бахаїзм
У Бахаїзмі (релігія, заснована Багауллою в Персії в XIX столітті, яка на початку XXI століття налічує близько шести мільйонів прихильників) Ісуса Христа, шанують, як одного із головних пророків Бога. Крім Ісуса Христа головними пророками Бахаїзму є Крішна, Авраам, Мойсей, Заратуштра, Будда Шак'ямуні, Мухаммед, Баб і Багаулла.
Історичні свідоцтва
Талл Самарянин
Перший автор не єврей, який згадує у своїй праці про події, пов'язані з Христом, є Талл Самарянин (52 р.). «Історія» Талла не збереглася до сьогодні, однак окремі її фрагменти цитувалися Юлієм Африканом (220 р.). «Весь світ огорнула жахлива темрява, і скелі тріснули від землетрусу, і багато місць в Юдеї й інших районах були зруйновані». У третьому томі своєї «Історії» Талл пояснює цю темряву затемненням сонця, що є безпідставним (сонячне затемнення не могло статись у час повного місяця, а Христос був розіп'ятий у час пасхального повного місяця). Більшість сучасних вчених вважає згадку про темряву літературним засобом, а не історичною подією.
Флегон
Продовжуючи тему сонячного затемнення та землетрусу, якими, за євангельськими свідченнями, супроводжувалося розп'яття Ісуса Христа Юлій Африкан цитує історика І ст. Флегона: «в час правління імператора Тиберія сонячне затемнення збіглося з повним місяцем». А, як відомо у православній традиції «Пасха» — «Воскресіння Христове» святкується в першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця.
Мара Бен Серапіон
Велику цікавість викликає лист із полону сирійського історика-філософа Мара бен Серапіона. Достовірність цього документа сьогодні не викликає сумнівів, а його походження датується істориками кінцем І — початком ІІ ст. Розмірковуючи про складність людського життя Мара бен Серапіон у листі до свого сина називає страчених «великих людей» одноплемінниками і покарання за це злочинців:
«Скажи нам, наймудріший із людей: на що може покластись людина?
Що ж нам сказати, якщо мудреці піддаються насиллю тиранів?
Вони самі, просвітленні, терплять зневажливе ставлення і не можуть захистити себе.
Яку користь отримали афіняни від того, що стратили Сократа, — бо відплатою їм за це були голод і чума?
Або самосці — від того, що спалили Піфагора, адже в одну мить їх країна була заметена піском?
Або юдеї — від страти свого мудрого Царя, — адже з цього часу у них було відібране Царство?
Бог справедливо воздав за цих трьох мудреців: афіняни померли від мору, самосці були затоплені морем, юдеї розгромлені і вигнані зі свого царства і живуть у розсіянні. Сократ же не помер завдяки Платону, Піфагор — завдяки кумиру Гери, а мудрий Цар — завдяки мудрим законам, які він дав».
Цей документ було опубліковано 1855 року. Нині цей рукопис VI—VII ст. зберігається у в Британському музеї. З листа видно, що його автор не був християнином і не був знайомий з євангельським текстом. Лист Серапіона доводить, що вже через кількох десятиліттях після розп'яття Ісуса на Близькому Сході було відомо про якогось «царя євреїв» як нового законодавця, вбитого тими, хто мав бути його підданими. Говорячи про Царя і Його Закон, Мара бен Серапіон не міг мати на увазі нікого з Іродів, оскільки жоден із них не загинув від рук одноплемінників, і нікого з них не можна вважати мудрецем, подібним до Сократа чи Платона. Тому найімовірніше, що в даному випадку йдеться про «Царя Юдейського» — Ісуса із Назарета, який дав Новий Закон.
Пліній Молодший
Хоч до наших днів не дійшли праці Плінія Старшого, проте збереглися листи його племінника Плінія Молодшого (61–113 рр.), в яких згадується про християн. З 111 по 113 роки Пліній Молодший — правитель Віфінії — (одна з провінцій Малої Азії) і за тодішніми законами він мав переслідувати християн. Доповідаючи імператорові Траяну, управитель описує релігійне становище своєї провінції повідомляє про санкції, які він застосовує до християн: «Я особисто ніколи не був присутнім на судових слуханнях у справі християн, тому не знаю, чим якою мірою їх потрібно карати або як проводити допит. Я дуже вагався, чи потрібно, виносячи вирок, зважати на вік, чи не вирізняти нічим „ніжний“ вік від людей дорослих, чи прощати тих, хто розкається, чи може людині, яка була християнином, розкаяння не йде на користь, і потрібно карати саме ім'я, навіть за відсутності складу злочину пов'язаного з їхнім іменем. Поки що із тими кого приводили до мене як християн, я дотримувався таких дій. Я запитував їх самих, чи вони християни; тих, хто зізнавався запитував удруге і втретє, погрожуючи їм стратою; тих, хто наполягав на своєму, велів вивести і стратити. Я не сумнівався, що хоч би яка була сутність їхнього зізнання, їх варто, звичайно, покарати за впертість і закостенілість. Були навіть такі безумці, яких я, як римських громадян, вирішив відправити до Риму. Незабаром, під час самого процесу слідства, як це зазвичай відбувається, злочинців виявлялося все більше й більше, і з'являлися, навіть, різні їх види. Мені було пред'явлено список, складений невідомим, в якому було багато імен. Тих, хто заперечував, що вони є християнами або були такими, я вирішив відпустити, коли вони вслід за мною закликали богів, звершили перед твоїм зображенням, яке я повелів принести із статуями богів, жертвоприношення ладаном і вином, крім того, хулили Христа — справжніх християн неможливо змусити до жодного із цих вчинків. Інші, вказані донощиком, сказали, що вони християни, а за тим відмовлялись від своїх слів, кажучи, що вони були християнами, але відпали, деякі за три роки, інші за багато років, деякі ж за двадцять років. Усі вони шанували і твоє зображення, і статуї богів, і лихословили Христа. Вони стверджували, що вся їх вина або помилка полягала у тому, що вони, зазвичай у визначені дні, збиралися до сходу сонця, і почергово оспівували Христа як Бога і клятвено зобов'язувалися не злочин звершувати, а утримуватися від крадіжок, грабунків, перелюбства, порушення клятви, відмови видати кимсь довірене. Після цього вони розходилися і знову приходили для споживання їжі, звичайної і невинної, але й це вони припинили робити після мого указу, яким я, за твоїм розпорядженням, заборонив таємні організації. Тим паче я вважав за необхідне під тортурами допитати двох рабинь, які називалися прислужницями, і не виявив нічого, крім безмірного, потворного марновірства, тому відклав розслідування і вдаюся до твоєї поради. Справа, по-моєму заслуговує обговорення, особливо зважаючи на кількість тих, над ким нависла ця загроза: безліч людей різного віку, та звання і різної статі ідуть і йтимуть на загибель. Зараза цього марновірства поширилася не лише по містах, а й по селах та маєтках але, здається, її можна зупинити і зарадити справі. Достовірно встановлено, що покинуті храми знову відвідуються, урочисті служби, давно покинуті, відновлено і корми для жертовних тварин, на який досі ледь-ледь знаходився покупець, тепер знову розпродуються. Із цього легко дійти висновку, що велике скопище людей можна виправити, якщо залишити місце для розкаяння».
З цього листа дізнаємося: на допитах дехто з переслідуваних зізнався, що зрікся Христа близько двадцяти років тому. З цього випливає, що вони стали християнами приблизно через п'ятдесят років після хресної страти Ісуса Христа. Описуючи молитви перших християн Пліній пише, що вони: «вночі співають гімни Христу, як Богу». В даному випадку йдеться не про поклоніння якомусь міфічному божеству, а про історичну особу, про яку Пліній говорить як про людину. Цінність даних слів полягає і в тому, що мовиться про віру самих християн. Вже у вісімдесятих роках християни поклонялися Ісусу з Назарета «як Богу». До наших днів дійшов і лист-відповідь Траяна, в якому імператор радить Плінію перевіряти доноси і помірковано вирішувати кожну справу, пов'язану з християнами.
Йосип Флавій
Єврейський історик I століття Йосип Флавій пише коротко про Христа та Івана Хрестителя в книзі Юдейські старожитності (англ. Antiquities of the Jews) опублікованій близько 93 року. I це одне з найбільш ранніх історичних свідоцтв про Христа нехристиянським автором. У цій книзі Флавій детально описує зруйнування Єрусалимського Храму близько 70 р. н. е.., про що провіщав Христос 40 років до цього. Знаменита частина уривку з цієї книги — Testimonium flavianum у Флавія про Христа звучить так (Юдейські Старожитності, Книга XVIII.III.3):
Тепер, у ці часи була розумна людина, Ісус, якщо це буде законно називати його людиною, бо Він був чинитилем чудних діл, учителем таких людей котрі слухають правду з задоволенням. Він повів за Собою як і багато євреїв, так і багато з поган. Він був Христом; і коли Пилат, за радою головних серед нас, засудив Його на хрест, ті що любили Його спочатку не залишили Його, бо Він з'явився їм знову живим на третій день, як святі пророки предвістили цю та тисячу інших чудних речей про Нього; і плем'я християн, названих так від Нього, не щезло понині.
Цю відомість написано в 90-х рр. Проте, на думку деяких учених, цей фрагмент у тексті грецького рукопису є вставкою християнського переписувача, сфальсифікованого на межі III і IV століть. Цікаво відзначити, що Оріген, учитель церкви в III столітті, у дискусії з гностиком Цельсом також посилається на Флавія, на його згадку про Ісуса у Юдейських старожитностях. Однак, зважаючи на тему дискусії, стиль викладу Орігена та доцільність цитування твору Флавія, неможливо точно реконструювати за Орігеном сам Testimonium flavianum. Цю мету очевидно не ставив і сам Оріген. Тому існують різні думки з приводу історичності цієї частини уривку, у тому числі, що частину цього додатку було зроблено вже після смерті Орігена (а він помер у 254 році). Вперше саме про цю частину твору Флавія згадує церковний історик Євсевій Кесарійський у 320 році.
Справді, Йосиф Флавій, фарисей і правовірний послідовник юдаїзму, нащадок Маккавеїв, член відомого роду первосвященників, нібито повідомляє, що Ісус був Месією, боголюдиною, що, розп'ятий, він воскрес на третій день. Велика наївність переписувача, який вставив у текст уривок такого змісту, але ще більша й незрозуміліша наївність багатьох поколінь людей, які вірили йому. Тим більше, що, як підкреслює польський історик релігії професор Зигмунт Понятовський, ця розповідь, вкладена в уста єврея, «майже живцем запозичена з християнського символу віри». Вчені встановили навіть приблизний період, коли була зроблена перша вставка Testimonium flavianum у Юдейських старожитностях (Книга XVIII, 63-64), проте обходять стороною другу її частину, взяту у Флавія з Книги XX-9.1, яку процитував і доцільно використав Оріген у своєму творі «Проти Цельса». Такі ранньохристиянські автори, як Климент, Мінуцій, Тертулліан і Феофіл з Антіохії, які добре знали «Юдейські старожитності», жодним словом не згадують інформацію про Ісуса, хоча незгадування інформації не є вагомим аргументом «за» чи «проти». Отже, вважають, що перша вставка була сфабрикована яким-небудь переписувачем на межі III й IV століть. Ще в IX столітті в бібліотеці константинопольського патріарха Фотія зберігався примірник твору Флавія без цієї вставки.
Тацит
Римський історик Тацит (55—120 рр.) у праці «Annales» (Роки), яка постала в період панування імператора Траяна (98-117), розповідає про пожежу Рима, яка сталася влітку 64 р.:
Щоб знівелювати галасливі вісті, Нерон підсунув винуватих і на найвишуканіші кари віддав тих, яких, як зненавиджених через їхні злочини, натовп називає християнами. Творцем того імені (християнин) є Христос, який за панування Тиберія прокуратором Понтієм Пилатом був відданий на смерть. Придушений на той час згубний забобон вибухнув знову, і то не тільки в Юдеї, ключі цього зла є й у місті Римі, куди все, що ганебне й противне, прибуває й практикується. Отже, спочатку були схоплені ті, хто відкрито визнавав себе прихильниками цієї секти, а згодом, за їх вказівками,— і велика кількість інших, звинувачених не стільки у злочинному підпалі, скільки у ненависті до роду людського. Їхня страта супроводжувалася знущаннями, бо одягали їх у шкіри диких звірів, щоб їх на смерть розривали собаки, розпинали на хрестах, або приречених на смерть у вогні,— їх підпалювали з настанням темряви задля нічного освітлення. Для цього видовища Нерон надав свої сади; тоді ж він дав вистави у цирку, під час яких сидів серед натовпу, або в одязі візничого правував упряжкою, беручи участь у змаганні колісниць. І хоча на християнах лежала провина, і вони заслужили найсуворішої кари, все ж таки ці жорстокості викликали співчуття до них, бо, здавалося, що їх винищують не для суспільної користі, а внаслідок кровожерливості самого Нерона
Цей текст має особливе значення, коли йдеться про доведення історичності існування Ісуса. Він містить головні й точні дані, принаймні про смерть Ісуса. Тим самим є головним письмовим доказом про існування історичної постаті Назарянина Ісуса.
Про Ісуса Христа Публій Тацит згадує лише, що Його стратив Понтій Пилат за правління імператора Тиберія (14-37 рр.). Про християн ми дізнаємось від Тацита, що вони станом на 64 р. н.е численно розповсюдилися в Римі й називалися за іменем засновника Церкви. Все це цілковито узгоджується з християнськими свідченнями.
Гай Светоній Транквілл
У той самий час, коли Тацит написав свої «Annales», тобто близько 120 року інший римський історик Гай Светоній Транквілл, який мало що знає про християнство, підтверджує, що за імператора Нерона «були засуджені на муки християни, рід людей нового і згубного вірування» (Nero 16). Коли ж говорить про попереднього імператора Клавдія, пише, що «цей прогнав з Риму юдеїв, які під впливом Христа спричинювали часті бунти» (Claudius, 25). Ця ж історична подія 49-50 років описана у Діях апостолів (Дії 18:2).
Згадки про Христа і християн у римських істориків Тацита (близько 55—120 років) і Светонія (70—160 роки), а також у римського письменника і державного діяча Плінія Молодшого (62—після 113 рр.) не можна приймати всерйоз як показання свідків, адже все це писалося лише в II столітті нашої ери. Такі згадки свідчать тільки про поширення християнства в Римській імперії, але нічим не підтверджують історичності особи Христа.
Сучасник Цельса — епікуреєць Лукіан, пишучи у 150 роках про Христа у праці «Прочанин», називає його софістом, магом, праводавцем християн. Згадує також про його розп'яття в Палестині.
Публій Елій Адріан
За часів Публія Елія Адріана (117—138 рр.) християнство вже відігравало більш помітну роль у громадському й політичному житті імперії. Про це свідчить рескрипт, надісланий 125 року імператором проконсулові Азії Мінуцію Фундату. Цей документ зберігся завдяки Юстину Мученику, який наводить його у своїй «Апології». Йдеться в ньому про судовий процес проти християн, і Адріан радить Фундату не вірити доносам. А в другому листі консулові Сервіану, Адріан зазначає, що дехто з александрійців «обожнюють Христа». Цей лист цитується істориком Флегоном, посилання на якого з уривком листа збереглося в античному збірнику «Історія Августів».
Светоній Транквіл
Не менш важливими є свідчення відомого римського історика Гая Світонія Транквіла (70-140 рр.), який описав «Життя дванадцяти цезарів».
В біографії імператора Клавдія (41—54 рр.) Светоній повідомляє, що: «юдеїв, постійно схвильованих через якогось Хреста, він вигнав із Риму». Про це згадується і в книзі Дії апостолів (18:1-2): «…після цього Павло, залишивши Афіни, прийшов до Коринфа і, знайшовши одного юдея, на ім'я Акила, родом із Понту, який недавно прийшов з Італії, і жінку його Прискиллу, — бо Клавдій звелів усім юдеям покинути Рим». Слід звернути увагу на саму назву засновника «нового суєвір'я». Светоній називає Його Хрестом (Chrestus), а послідовників хрестиянами (chrestianos). Це пов'язано із певними особливостями транскрипції латинської мови. Довший час римляни називали християн — хрестиянами.
Перелічуючи корисні, на його думку, справи Неронові, історик відносить сюди і гоніння на «хрестиян, людей, які сповідують, нове і шкідливе марновірство».
Лукіан Самосатський
Відомий грецький сатирик (120—180 рр.) у властивій йому іронічній манері висміював християн, їхню віру і їхню мораль. Власне, висміював він не лише християн, а й усі знайомі йому на той час релігійні культи. Фрідріх Енгельс вважає його свідчення «найкращим історичним джерелом про ранніх християн», оскільки він «однаково скептично ставився до всіх видів релігійного марновірства, тому для нього не було ні язичницько-релігійних, ні політичних мотивів дивитися на християн інакше ніж на якусь іншу релігію»
У творі «Перегрин» Лукіан Самосатський, висміюючи наївність і легковірність християн, згадує й засновника їхньої релігії: «Найголовніший їх законодавець вселив у них думку, що всі вони будуть братами, як тільки перейдуть у його віру, тобто, відмовляться від грецьких богів і, поклоняться цьому розіп'ятому софісту, стануть жити точно за його приписами. Тому вони зневажають зовнішні блага і володіють ними спільно — вчення, яке вони прийняли на віру, без перевірки і доказів». Хоча Лукіан досить скептично ставиться до християн і їхньої віри, однак він дає нам відомості про те, якою саме була віра перших християн, згадує також і факт розп'яття Христа.
Цельс
Не менш критичним щодо християн був і філософ Цельс II ст. Для висміювання і «напоумлення» християн Цельс написав цілий трактат «Істинне слово», який завдяки християнам і зберігся. Насміхаючись над християнами, Цельс писав: «Вони (християни — С.Ц) ставлять юдеям у провину те, що ті не вірують в Ісуса як у Бога». Відомий християнський мислитель Оріген, полемізуючи з Цельсом, великою мірою процитував його у своєму творі «Проти Цельса».
Критику Цельса можна назвати фундаментальною, оскільки автор у своєму творі зібрав усі можливі контраргументи проти християнства. Всі доводи були посортовано й класифіковано. В «Істинному слові» Цельс намагався показати неспроможність християнства, опираючись на філософію, релігію, тогочасну науку, правознавство і навіть ортодоксальний юдаїзм. Він зібрав практично всі чутки, які розповсюджувалися тоді про Христа і християн. Тому тим, хто береться до критики християнства слід зважати на критику Цельса. У своєму творі Цельс неодноразово висміює розп'яття Христа, його народження без «законного» батька, ствердження про його божественність тощо. Проте, сам не розуміючи цього, Цельс більше прислужився християнству, ніж йому нашкодив. У своєму пасквілі він постійно апелює до історичних фактів і, оперуючи всіма чутками і поголосками, жодного разу не згадує про те, що Ісуса Христа не існувало, висміюючи Христа як реальну історичну особу.
Вавилонський талмуд
Крім Йосифа Флавія з юдейського середовища збереглися свідчення про Христа з Вавилонського талмуду — великого збірника юдейських уставів, законів, моральних приписів і легенд, складених протягом II—V ст. н.е. Свідчення про Христа, що містяться в Талмуді, вельми скупі й завуальовані, неодноразово говориться натяками не згадуючи Його імені. В Талмуді Ісус Христос називається «Назарянином» або «тим чоловіком», однак є й прямі вказівки. У Санхедрині — одному з трактатів Талмуду — говориться: «Напередодні Пасхи повісили Ісуса з Назарету. Протягом сорока днів глашатай ходив перед Ним, виголошуючи: „Він повинен бути побитий камінням тому, що займався чародійством, спокушав Ізраїль і підбурював його до повстання; хто має сказати що-небудь в його виправдання, нехай прийде і свідчить“. Але не знайшлося нікого, щоб Його виправдати, і його повісили напередодні Пасхи».
Є в Талмуді згадки про вчителя І ст. Єлеазара бен Гірканоса, якого звинувачували в симпатії до християнства. Він зізнався, що чув від якогось Якова з Секанії слова Ісуса, які йому сподобались: "Якось гуляв я по верхній вулиці Сапорії і зустрів одного з учнів Ісуса Назарянина, якого звали Яків із Кефар-Сеханії. Він сказав мені: «У вашому законі написано: „Не принось заробленого блудницею в дім Бога твого“ (Вт. 23;18). А можна використовувати ці гроші на відхоже місце для первосвященника?» Я не знав, що йому відповісти. Тоді він сказав мені: "Ось чого вчив мене Ісус Назореянин: «Із заробленого блудницею зібрала вона це і на плату блудниці вони це потратять, з нечистоти прийшло і в нечисте місце повернеться». Наводячи цю цитату у праці «Походження християнства», А. Робертсон зазначає: «Тут маємо свідчення, яке відноситься до І ст. Важко підшукати привід, який спонукав би того чи іншого єврея вигадати цю історію. А якщо ж так, то це доводить, що Ісус Назарянин, який виступав проти єврейського священства, жив у першому столітті, в роки, які майже збігаються з традиційно прийнятим датуванням».
Рабин Салман Цеві писав, що Ісус Назарянин народився у Вифлеємі Юдейському за царювання Ірода і був страчений в Єрусалимі при Понтійському Пілаті.
Відомий рабин Акиба бен Йосиф, страчений під час придушення повстання Бар Кохби (132 р.) також згадував про смертне покарання Ісуса з Назарета напередодні Пасхи.
Скептицизм
Скептики поділяться на тих, хто взагалі не вірить в існування Ісуса Христа, позаяк релігійні книги для них не є авторитетом, а історичних свідоцтв дуже мало та існує велика ймовірність їх фальсифікації. Інші не заперечують існування Ісуса Христа, але не вірять в нього як Месію, Сина Божого або пророка.
Позахристиянські філософські погляди на постать Христа
Усі погляди можна поділити на чотири групи:
- Ідеалістична гіпотеза. Її представники (особливо І. Ф. Штраус) уважали, що Євангелія описують у містичній формі діяння єдності між Богом і людьми, а не описують діяння історичної особи Назаретянина Ісуса.
- Синкретична гіпотеза. Найважливіший представник А. Древс твердить, що Ісус — не історична постать, а міф, аналогічний до божищ античних релігій. Натомість А. Дупонт-Зоммер стверджував, що євангелійний Ісус Назаретянин є дублікатом Учителя Справедливості з Кумрану.
- Символічна гіпотеза припускає, що Ісус є символом трансцендентальної дійсності, яка міститься в людській підсвідомості, а не історична постать. Представники: А. Немоєвський, П. Єнсен, В. Б. Сміт
- Соціальна гіпотеза знаходить обґрунтування в діалектичному матеріалізмі і твердить, що постання релігії обумовлюється не існуванням індивідуального Творця, а економічно-соціальною базою.
Зовнішність Ісуса Христа
У Біблії немає згадок, як виглядав Ісус Христос. Приблизно його зовнішність можна уявити беручи до уваги його походження та соціальний статус сім'ї, де він виріс. Для більшості віруючих християн головним джерелом щодо зовнішності Ісуса Христа є Спас Нерукотворний. Інша християнська реліквія Туринська плащаниця не має однозначного ставлення до себе, як серед мирян, так і серед духівництва.
Прихильники негарного загального вигляду Ісуса підтримують ідею терплячого Месії, що бере свій початок від уривка з Книги пророка Ісаї: «Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!» (Іс. 53:2). Так святий Юстин Мученик каже, що Ісус був гидкий на вигляд, святий Климент з Александрії пише, що був негарний на лиці, на думку Тертуліана не був красивий і його тіло «не мало людської гідності». Оріген, що подає думку язичника Цельса, каже, що Ісус був низького зросту і некрасивий (Проти Цельса, VI, 75).
Численнішими є прихильники тілесної краси Ісуса: Григорій Ніський, Іван Золотоустий, Єронім Стридонський. Вони не беруть за підставу історичну дійсність, а лише ідейну і загалом з уривка з псалма: «Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе» (Пс. 44:3).
Традиції зображення в мистецтві
Найбільшими факторами, які впливають на зображення Ісуса в мистецьких творах, є традиційна культура країни, епоха створення твору та конфесійна належність автора.
У творах мистецтва до часів римського імператора Костянтина Великого (280 — 337 н. е.), Ісус часто зображався як молодий «Добрий Пастир» з кучерявим волоссям, яке було або довгим, або коротким. Але образ Доброго Пастиря можна віднайти у язичницькому грецькому архаїчному та єгипетському мистецтві. З часом язичницький вплив став ще виразнішим. Ісуса можна було легко ототожнити з відомими божествами середземноморського регіону, особливо з Геліосом (Аполлоном), богом Сонця, чий німб пізніше перейшов до Ісуса, а тоді до й до «святих». У мавзолеї, під Собором святого Петра в Римі, Ісус зображений як Аполлон, що їде по небу на запряженій кіньми сонячній колісниці.
В одному документі XIII століття, який нібито є листом Публія Лентула до Римського сенату, дається опис зовнішності Ісуса. Там говориться, що він «мав волосся кольору неспілого лісового горіха (світло-русяве), що було гладким майже до рівня вух, а далі спадало трохи темнішими й блискучішими локонами нижче плечей; проділ посередині… носив недовгу роздвоєну бороду такого ж кольору, як і волосся… мав сірі… чисті очі».
Згодом цей недостовірний портрет вплинув на багатьох митців. «Кожна епоха створювала образ Христа, який їй був до вподоби». І це можна сказати не лише про кожну епоху, але й про різні раси та релігії. У творах релігійного мистецтва місіонерів Африки, Південної та Північної Америки й Азії зображується довговолосий Христос західного світу; але деколи йому надаються місцеві риси.
Протягом століть деякі видатні майстри, зокрема Мікеланджело, Рембрандт і Рубенс, приділяли надзвичайно велику увагу зовнішності Христа. Власне їхні роботи, які часто включали елементи символізму та містицизму, значно вплинули на те, як люди здебільшого уявляють собі Ісуса тепер.
Існують зображення Ісуса Христа в українському стилі.
У кінематографі
- «Ісус Христос — суперзірка» (1973)
- «Ісус із Назарета» (мінісеріал, 1977)
- «День, коли помер Христос» (1980)
- «Пустеля» (1991)
- «Ісус. Бог і людина» (1999)
- [en] (2004)
- «Страсті Христові» (2004)
- «Майстер і Маргарита» (2005)
- [en] (2006)
- [en] (2012)
- (2013)
- «Син Божий» (2014)
- «Обраний» (2020)
Іконографія
В геральдиці
Цікаві події, пов'язані з Ісусом
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 16 серпня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2020. Процитовано 16 серпня 2019.
- Bultmann, Rudolf (1958). Jesus and the Word (англ.). Scribner. с. 17. ISBN .
Звичайно, сумніви щодо того, чи дійсно Ісус існував, є безпідставними і не заслуговують на спростування. Жодна здорова людина не може сумніватися, що Ісус стоїть як засновник історичного руху, перший чіткий етап якого представлений найдавнішою палестинською громадою
- Агностик Барт Ерман писав: «Він, зрозуміло, існував, з цим згоден практично кожен компетентний антикознавець, незалежно від того, християнин він чи нехристиянин». B. Ehrman, 2011 Forged: writing in the name of God. .
- Powell, Mark Allan (1 січня 1998). Jesus as a Figure in History: How Modern Historians View the Man from Galilee (англ.). Westminster John Knox Press. ISBN .
- Houlden, James Leslie (2003). Jesus in History, Thought, and Culture: An Encyclopedia (англ.). ABC-CLIO. ISBN .
- Voorst, Robert Van (13 квітня 2000). Jesus Outside the New Testament: An Introduction to the Ancient Evidence (англ.). Wm. B. Eerdmans Publishing. ISBN .
- «Католицька енциклопедія», Origin of the Name of Jesus Christ
- . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 26 січня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 14 грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
- Новий Заповіт // від Матвія 2:1[недоступне посилання з червня 2019]
- Peter Richardson, Herod: King of the Jews and friend of the Romans, (Continuum International Publishing Group, 1999) pp. xv-xx; Jerry Knoblet, Herod the Great (University Press of America, 2005), с. 179.; Samuel Rocca, Herod's Judaea: a Mediterranean state in the classical world (Mohr Siebeck, 2008) с.159.; Fergus Millar, Emil Schürer, Geza Vermes, The History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Continuum International Publishing Group, 1973) с. 327.; N. T. Wright, The New Testament and the People of God (SPCK, 1992), с. 172.
- The Journal of Theological Studies, V. XVII, No 2, 1966
- . Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- Новий Заповіт // від Луки 2:1-2[недоступне посилання з червня 2019]
- W. Ramsay (Journ. Rom. Stud. VII, 1917, S. 299 ff., bes. S. 237 ff.)
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 13 листопада 2013.
- Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 180—186.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 2 лютого 2016.
- H.H. Ben-Sasson, A History of the Jewish People, Harvard University Press, 1976, , page 246: «When Archelaus was deposed from the ethnarchy in 6 CE, Judea proper, Samaria and Idumea were converted into a Roman province under the name Iudaea.»; page 274: «Josephus connects the beginnings of the with the census held under the supervision of Quirinius, the legate of Syria, soon after Judea had been converted into a Roman province (6 CE).»
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- (April 1982). Encyclopedia of Bible Difficulties. Grand Rapids, Mich.: Zondervan Pub. House. с. 366. ISBN .
- Frederick Fyvie Bruce, The New Testament Documents: Are They Reliable? (1943; republished Eerdman, 2003), page 87-88.
- Steven L. Cox, Kendell H Easley, 2007 Harmony of the Gospels pages 289—290
- Nikos Kokkinos, 1998, in Chronos, kairos, Christos 2 by Ray Summers, Jerry Vardaman pages 121—126
- C.F. Evans, Tertullian's reference to Sentius Saturninus and the Lukan Census in the Journal of Theological Studies (1973) XXIV(1): 24-39
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- Pontius Pilate: portraits of a Roman governor by Warren Carter 2003 pages 44-45
- The history of the Jews in the Greco-Roman world by Peter Schäfer 2003 page 108
- Backgrounds of early Christianity by Everett Ferguson 2003 page 416
- http://hbar.phys.msu.su/gorm/chrono/christ0.htm#1 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ИСТОРИЯ КАЛЕНДАРЯ И ХРОНОЛОГИЯ К ВОПРОСУ О ПРОИСХОЖДЕНИИ НАШЕГО ЛЕТОСЧИСЛЕНИЯ // А. М. Эфросман (Историко-астрономическис исследования, вып. XVII, М.,Наука, 1984)
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
- . bigenc.ru. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- Євсевій Кесарійський. Historia Ecclesiastica. Розд.7 [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
- Тобто не мала інтимних стосунків з чоловіком
- Bromiley, Geoffrey W. (1995). International Standard Bible Encyclopedia: A-D. Wm. B. Eerdmans Publishing. ст. 551. .
- . Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 13 листопада 2013.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 13 листопада 2013.
- Fiensy, David (2007). Jesus the Galilean. Gorgias Press. ст. 74. .
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
- . azbyka.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
- . apologiya.orthodoxy.ru. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 27 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2009. Процитовано 27 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 27 листопада 2011.
- Webster, Nesta H. (2000). Secret Societies and Subversive Movements. Book Tree. с. pp 21f. ISBN .
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Д. Ріцціотті, Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Переклад о. Л. Гайдуківського. Рим. 1979. ст. 90.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013.
- Африкан, Юлій. Історіографія. с. (18.1).
- Allison, Dale C. (2005). . Baker Academic. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 10 серпня 2016.
- Bruce. NTDATR. с. 114.
- Epistles X, 96.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2010. Процитовано 16 липня 2010.
- Origenes — Contra Celsum, Кн. 1, 47 [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
- Юдейські старожитності 9,1 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- http://www.ursr.org/charli/books/opev/html/15.html [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Зенон Косідовський. Оповіді євангелістів
- Христос і літочислення / Дарманський П. // Людина і світ. — 1970. — № 2.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 24 жовтня 2010.
- Цитовано за Джузеппе Ріцціотті, Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Переклад о. Л. Гайдуківського. Рим. 1979. ст. 94.
- Життя Клавдія 25,4.
- Життя Цезарів 26,2.
- Энгельс, Ф. К истории раннего христианства. Цит. по кн.: К. Маркс и Ф. Энгельс о религии. с. 245—246.
- Лукиан. Собрание сочинений. М., Л., 1935, II, с.–484.
- Massehet. Sanhedrin, cap. 6. Цит. по „Апологии“ Г. Иттигера, с.–141.
- Авода-Зара 16б)-17а), цитовано Ейслером у книзі «The Messian Jesus and John the Baptist», додаток III.
- Робертсон А. Происхождение христианства. Рига, 1956. с.–123.
- Salman Cevi. Teriak, сэр .1,7; Истинные исторические доказательства действительного бытия Христова на земле (анонимно). СПб., 1819.
- Еврейская энциклопедия. — СПб., Т-I. — C. 620.
- книжка Art Through the Ages
- Пробудись! 8 грудня 1998 стор. 5
- New Catholic Encyclopedia
- Ісус Христос
- . Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 25 травня 2017.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.
Джерела
У Вікіджерелах є Біблія |
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. — Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
- Д. Ріцціотті, Життя Ісуса Христа. Переклад о. Л. Гайдуківського. Том XLIX-L. — Рим: Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи, 1979. — 710 с.
- Колодний А. Ісус Христос // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Література
- Суд над Ісусом Христом з позицій древньоіудейського та сучасного кримінального права й процесу / Віра Навроцька. — Київ: АртЕк, 2016. — 223 с. — Бібліогр.: с. 190—223 (524 назв) та в підрядк. прим. —
- Иисус Христос в документах истории / сост., статья и коммент. Б. Г. Деревенский. — 2.изд., испр. — СПб. : Алетейя, 1999. — 494 с.: ил. — (Античное христианство. Источники). —
Посилання
- Ісус Христос [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ісус Христос |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісус Христос
- Новий Заповіт (WikiBooks)
- Як насправді виглядив Ісус Христос? [ 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Хто такий Ісус Христос? [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- http://litopys.org.ua/suspil/sus96.htm [ 20 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Хронологія книг Євангелія: коли народився і Воскрес Христос // © РІСУ — Релігійно-інформаційна служба України, 2001—2013 РІСУ є проєктом Інституту Релігії та Суспільства Українського Католицького Університету [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Рік народження Ісуса Христа // © 2014 Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Ісус Христос, його біографія // Лубський В. І. Бібліотека українських підручників (pidruchniki.website) © 2010—2014 [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Чи Ісус Христос є історичною постаттю? від SPQR. Стародавній Рим та Стародавній Світ на Youtube
Англійською:
- Про Ісуса [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Ісус Христос на Вікі-Християнин [ 14 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Соборні висловлювання Ісуса Христа [ 6 квітня 2018 у Wayback Machine.] В паралельному латинському та англійському тексті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Isus perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Isus Hristos znachennya Isu s Hristo s ivr י הו ש ו ע ivr י הו ש ע grec Ἰhsoῦs Xristos lat Iesvs Christvs 1 do n e Vifleyem 33 Yerusalim takozh vidomij yak Isu s iz Nazare ta yevrejskij propovidnik ta religijnij lider pershogo stolittya zasnovnik i centralna postat hristiyanstva odniyeyi zi svitovih religij Sin Bozhij Bog i dovgoochikuvanij Mesiya ta Spasitel pro yakogo prorokuvali u Staromu Zapoviti U Yevangeliyi vid Ioanna glava 10 virsh 30 Isus kazhe sho vin i Bog Otec odne Bilshist bibleyistiv u tomu chisli ateyistichnih viznayut istorichne isnuvannya Isusa div Istorichnij Isus Isus Vsederzhitel Sobor Chefalu Italiya Vi chuli sho skazano Lyubi svogo blizhnogo i nenavid svogo voroga A Ya vam kazhu Lyubit vorogiv svoyih blagoslovlyajte tih hto vas proklinaye tvorit dobro tim hto nenavidit vas i molitsya za tih hto vas peresliduye shob vam buti sinami Otcya vashogo sho na nebi sho nakazuye shoditi soncyu Svoyemu nad zlimi j nad dobrimi i dosh posilaye na pravednih i na nepravednih Isus Hristos Do osnovnih dzherel informaciyi pro Isusa nalezhat knigi Novogo Zapovitu zokrema Yevangeliya Bilshist doslidnikiv antichnosti pogodzhuyutsya z tim sho Isus spravdi isnuvav prote trivayut diskusiyi navkolo hronologiyi jogo zhittya socialnogo stanovisha kulturnogo seredovisha istorichnoyi dostovirnosti Yevangelij ta togo naskilki tochno voni zobrazhuyut istorichnu personu Isus iz Nazareta narodivsya v rodini galilejskih yevreyiv pislya hreshennya Ivanom Hrestitelem pochav vlasne sluzhinnya Propoviduyuchi usno vin zibrav navkolo sebe grupu poslidovnikiv kotri nazivali jogo rabinom Isus diskutuvav z inshimi yevreyami stosovno pitan pro te yak najkrashe sliduvati za Bogom zajmavsya zcilennyam ta navchav pritchami Za te sho Isus vstupiv u konflikt z yevrejskimi religijnimi elitami jogo areshtuvali peredali rimskij vladi ta rozp yali na hresti za rishennyam prefekta Pontiya Pilata Vin pomer na hresti v p yatnicyu vechorom ta na tretij den voskres iz mertvih pislya chogo hristiyani pochali zbiratisya kozhnoyi nedili v hrami a gromada yaku sformuvali jogo uchni zreshtoyu stala rannoyu cerkvoyu Za hristiyanskim virovchennyam Isus buv neporochno zachatij vid Svyatogo Duha j narodivsya vid Divi Mariyi druzhini tesli Josipa Shob zberegti ditya vid peresliduvan sim ya vtekla do Yegiptu Povernuvshis piznishe v Galileyu Isus buv hreshenij Ivanom Hrestitelem i rozpochav propoviduvati svoye vchennya pro lyubov do blizhnogo viru v Boga ta Carstvo nebesne Isus zibrav 12 uchniv apostoliv zcilyuvav hvorih i tvoriv diva Zradzhenij svoyim apostolom Yudoyu pomer cherez rozp yattya zadlya spokuti grihiv ta spasinnya lyudstva voskres iz mertvih i voznissya na nebesa Hristos povernetsya na Zemlyu naprikinci svitu i bude suditi zhivih ta mertvih Perevazhna bilshist hristiyan vshanovuyut Isusa yak Bogolyudinu vtilennya Sina Bozhogo j drugoyi osobi Svyatoyi Trijci menshist konfesij cilkom abo chastkovo vidkidayut ostannij dogmat yak ne biblijnij Narodzhennya Hrista shorichno svyatkuyut 25 grudnya 7 sichnya u deyakih shidnih cerkvah spravzhnya data narodzhennya ne vidoma rozp yattya vshanovuyut u Strasnu p yatnicyu a voskresinnya na Velikden Isusa shanuyut i v nehristiyanskih religiyah V islami vin postaye odnim z najbilshih prorokiv pid imenem Isa ibn Mar yam chudotvorcem sho narodivsya vid Divi Vtim musulmani zaperechuyut jogo bozhestvennist Prihilniki yudayizmu vidkidayut mesianstvo Isusa stverdzhuyuchi sho toj ne vikonav mesianskih proroctv zaperechuyut jogo bozhestvennist ta voskresinnya Obraz Isusa Hrista vtilenij u bagatoh tvorah literaturi obrazotvorchogo mistectva muziki teatru j kino ImenaDokladnishe Mesiya Hristos Najsvyatishe im ya Isusa ta Imena Isusa Hrista v Bibliyi Isus Hristos na kupoli hramu v chest svyatogo Grigoriya Palami Im ya Isus pohodit z greckoyi movi Ihsoys sho v svoyu chergu ye transliteraciyeyu z yevrejskoyi ישוע Iyeshua Yeshua Joshua abo Yegoshua i oznachaye Yegova ye spasinnyam Sushij ye spasinnyam Zhittya ye spasinnyam Druga chastina imeni Hristos slovo yake vkazuye na harakter misiyi Isusa z tochki zoru hristiyanstva Grecke slovo Xristos ye pereklad ivritskogo מש יח Mashiah chi aramejskogo משיחא Meshiha tobto Mesiya i oznachaye titul pomazanik Epitet pomazanik vzhivavsya v starodavnomu Izrayili stosovno prorokiv svyashennikiv i cariv Posvyachennya prorokiv i svyashennikiv na sluzhinnya ta vhid cariv na tron vidbuvalosya v Izrayili cherez urochiste pomazannya yeleyem Spochatku pomazanimi nazivali prorokiv i svyashennikiv a pislya vstanovlennya monarhiyi v Izrayili slovo pomazanik pochali vzhivati i stosovno cariv Yudejski proroki spovishali prishestya carya z rodu Davida pomazanika yakij bude odnochasno svyashennikom i carem ta vikonaye vse te sho Izrayil ochikuye vid istinnogo Carya svitu Takim chinom pereklad z greckoyi grec Ἰhsoῦs Xristos Isus Pomazanik sho oznachaye Mesiya Otzhe slovo Hristos ne im ya a status yakij otrimuvali v zrilomu vici vibrani Bogom pomazaniki proroki svyashenniki ta cari Pislya narodzhennya Vifleyemskomu Hlopchikovi bulo dane lishe im ya Isus tomu spochatku jogo nazivali Isus sin Josipa Isus iz Nazareta Isus Galileyanin Status Hristos Prorok Sin Boga vin viyaviv i rozpochav ce sluzhinnya pislya hreshennya v r Jordani u 30 richnomu vici Luk 3 21 23 Status Hristos Pervosvyashennik vin viyaviv i rozpochav ce sluzhinnya pislya voskresinnya voznesinnya i vstupu v Nebesnu Svyatinyu Yevr 4 14 Status Hristos Car vin viyavit i vikonuvatime ce sluzhinnya pislya vihodu z Nebesnoyi Svyatini Isus Hristos caryuvatime vichno Dan 2 44 Luk 1 33 Ob 11 15 Postat Isusa Hrista v BibliyiU hristiyanstvi Isus Hristos perebuvaye v centri virovchennya Dlya vsih hristiyanskih konfesij ta hristiyan po vsomu sviti bezzaperechnim avtoritetom ye Bibliya Tobto vse sho napisane v cij knizi sprijmayetsya na viru j ne potrebuye niyakih dokaziv U Bibliyi zhittya ta vchennya Isusa Hrista vikladene u chotiroh kanonichnih Yevangeliyah vid Matviya vid Marka vid Luki ta vid Ivana yaki vhodyat u Novij Zapovit Krim cogo osnovnim postulatom viri ye dogmat pro Svyatu Trijcyu Za hristiyanskim vchennyam Isus Hristos ye Mesiya Spasitel ta Vidkupitel lyudstva z yarma griha Bog Sin u Svyatij Trijci Poyednannya v osobi Hrista Bozhogo j lyudskogo yavlyaye soboyu poyednannya lyudskoyi prirodi Bozhoyi prirodi i Bozhoyi Osobi Rozglyadayuchi Isusa Hrista yak Sina Bozhogo Hristiyanska cerkva u toj zhe chas vvazhaye Isusa rivnim z Bogom Otcem Deyaki religijni techiyi napriklad Svidki Yegovi Cerkva Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv yaki sami sebe vvazhayut hristiyanskimi mayut vchennya pro Isusa Hrista yake suttyevo vidriznyayetsya vid prijnyatogo bilshistyu hristiyanskih konfesij Napriklad Svidki Yegovi vvazhayut Isusa Hrista Sinom Bozhim odnak ne vvazhayut jogo rivnim Bogovi ta stverdzhuyut sho Isus Hristos ce Arhangel Mihayil u periodi do i pislya jogo shodzhennya na zemlyu Datuvannya zemnogo zhittya Dokladnishe Rizdvo Hristove Yevangeliye vid Matviya 2 1 vkazuye Isus narodivsya u Vifleyemi yudejskim za dniv carya Iroda Caryuvannya Iroda pripadaye na 40 do n e 4 do n e abo 37 do n e 1 do n e Takim chinom narodzhennya Hrista zgidno z Yevangeliyem vid Matviya ne moglo buti piznishe 1 roku do n e U svoyu chergu Yevangeliye vid Luki 2 1 2 podaye Za tih dniv vijshov nakaz vid kesarya Avgusta vchiniti perepis po vsij zemli Ce buv pershij perepis koli u Siriyi volodaryuvav Kvirinij Kvirinij yakij buv u toj chas komanduyuchim legionami v Siriyi stavav takozh avtomatichno tam i namisnikom imperatora Vrahovuyuchi chas provedennya pohodu Kviriniya na gomonadeniv 10 6 roki do n e ta vkazivku v Yevangeliyi vid Matviya na chas narodzhennya Isusa Hrista za zhittya Iroda I Velikogo pomer u 4 abo 1 r do n e vidno takozh i chasovij promizhok provedennya pershogo perepisu v Yudeyi tobto koli odin z praviteliv Siriyi buv Kvirinij Priznachennya Kviriniya ta drugij perepis pro yakij takozh dobre znaye Yevangelist Luka vidbuvsya ne ranishe 6 roku n e tobto vzhe pislya smerti carya Iroda Takim chinom narodzhennya Hrista zgidno z Yevangeliyem vid Luki pripadaye na period pershogo perepisu Kviriniya ta do chasu smerti Iroda Velikogo Pevni problemi perekladu Yevangeliye vid Matviya deyaki teologi namagayutsya poyasnyuvati netochnistyu perekladu z davnogreckoyi movi kojne slova prwth voni vvazhayut sho zamist pershij maye buti ranishe Tobto tekst mav bi chitatisya tak Ce bulo ranishe nizh perepis koli u Siriyi volodaryuvav Kvirinij Div takozh Istorichne znachennya pravlinnya Kviriniya Siriyeyu Rozp yattya Hristove vidbulosya u Strasnu p yatnicyu pered yevrejskoyu Pashoyu Pesahom za chasiv rimskogo namisnika Pontiya Pilata Yevangeliye vid Ivana 19 14 podaye takij tekst Todi bula p yatnicya pered Pashoyu blizko shostoyi godini I skazav Pilat yudeyam Os Car vash Pontij Pilat buv namisnikom Yudeyi vid 26 roku do 36 abo 37 roku Takim chinom Rozp yattya Hristove vidbulos u mezhah 26 37 rokiv n e Tradicijna hronologiya Vvazhayetsya sho suchasnij vidlik rokiv Nasha era Anno Domini pochinayetsya vid Rizdva Hristovogo tobto sho Hristos narodivsya v kinci 1 roku do n e Zaproponuvav cyu sistemu hronologiyi chlen grupi skifski chenci Dionisij Malij Hristiyanska cerkva vidmichaye Rizdvo Hristove 25 grudnya Ye poshirena dumka sho Hristos buv rozip yatij u vici 33 rokiv tobto v 33 roci n e Cyu versiyu pidtrimuyut geologi na osnovi otrimannya rezultativ sejsmichnoyi aktivnosti Mertvogo morya zgidno z yih doslidzhennyami smert Hrista nastala 3 kvitnya 33 roku n e Proroctva Dokladnishe Proroctva pro Isusa Hrista Pro jogo narodzhennya prihid ta rozp yattya prorokuvali ta zapovidali Mojsej ta starozavitni proroki U Staromu Zapoviti ye blizko 300 proroctv pro pershe prishestya Hrista i priblizno 500 pro drugij prihid usi napisani za sotni rokiv do Rizdva Hristovogo Ikona Isusa Hrista v monastiri Dohiar P yata kniga Mojseya Povtorennya Zakonu avtorstvo yakoyi tradicijno pripisuyetsya Mojseyu sho zhiv i tvoriv mizh 1500 i 1300 rr do narodzhennya Hrista mistit dalekosyazhne proroctvo pro Hrista Mesiyu Postavlyu Proroka dlya nih z pomizh yihnih brativ Takogo yak ti i dam Ya slova Svoyi v usta Jogo i Vin yim govoritime vse sho Ya nakazhu I stanetsya kozhen hto ne sluhatime sliv Moyih sho Toj Prorok govoritime Moyim Im yam Ya pokarayu togo 5 M 18 18 19 Piznishe u VIII st do narodzhennya Hrista za caryuvannya Yezekiyi prorok Isaya znovu provishav pro Nogo Napravdu zh Vin nemochi nashi uzyav i nashi boli ponis a mi uvazhali Jogo za poranenogo nibi Bog Jogo vdariv porazami j muchiv A Vin buv ranenij za nashi grihi za nashi provini Vin muchenij buv kara na Nomu bula za nash mir Jogo zh ranami nas uzdorovleno Usi mi bludili nemov ti ovechki rozporoshilis kozhen na vlasnu dorogu i na Nogo Gospod poklav grih usih nas Isayi 53 4 6 Potim prorok Zaharij sho zhiv i prorokuvav v Yerusalimi u 520 518 do Rizdva Hristovogo za caryuvannya Dariya tezh peredvishav pro rozp yattya Hrista I budut divitis na Togo Kogo prokololi i budut za Nim golositi yak golositsya za odincem i girko zaplachut za Nim yak plachut za pervencem Zah 12 10 Ogiyenko Rodovid Isusa Hrista Dokladnishe Rodovid Isusa Hrista Rodovid Isusa Hrista peredanij Yevangeliyami vid Matviya Mt 1 1 17 ta Luki Lk 3 23 38 Obidva spiski nagoloshuyut na prinalezhnosti Isusa do rodovodu carya Davida ta patriarha Avraama Yevangelist Matvij navodit rodovid Isusa pochinayuchi vid Avraama a v Yevangeliyi vid Luki rodovid vivedeno vid Adama sina Bozhogo Ci dva rodovodi nichim ne vidriznyayutsya u period mizh Avraamom ta Davidom odnak piznishe u spisku ye suttyevi vidminnosti Isnuyut riznomanitni dumki na prichini ciyeyi rozbizhnosti Yevsevij Kesarijskij u svoyij Cerkovnij Istoriyi tak poyasnyuye rozbizhnist u cih dvoh navedenih rodovodah z osib sho zgaduyutsya v comu rodovodi deyaki buli zakonnimi spadkoyemcyami svoyih batkiv za prirodoyu inshi zh narodzheni buli odnimi batkami a po imeni nalezhali inshim Zgaduvali zh tih i inshih i dijsnih batkiv i tih hto buli yak bi batkami Takim chinom ni te ni inshe Yevangeliye ne pomilyayetsya obchislyuyuchi imena za prirodoyu i za zakonom U period mizh XII ta XIV stolittyami zobrazhennya rodovodu Isusa Hrista u viglyadi Dereva Yesseya rodovodu zobrazhenogo u viglyadi dereva pochinayuchi vid Yesseya za Is 11 1 bulo populyarnim motivom hristiyanskogo mistectva Podiyi zhittya Dokladnishe Zemne zhittya Hrista Rizdvo u Vifleyemi Dokladnishe Rizdvo Hristove Isus narodivsya vid Divi Mariyi yaka ne znala cholovika vid Duha Svyatogo Z Mariyeyu odruzhivsya Josip iz carskogo rodu Davida Viyavivshi sho vona vagitna hotiv tayemno vidpustiti za zakonom Mojseya blud karavsya pobittyam kaminnyam ale vnochi jomu yavivsya angel i skazav ne bijsya prijnyati Mariyu druzhinu svoyu bo zachate v nij to vid Duha Svyatogo Mt 1 20 Josip posluhavsya Mesiya Isus narodivsya v yaslah u Vifleyemi v Yudeyi yak peredvishav prorok Mihej Mih 5 2 za chasiv pravlinnya yudejskogo carya Iroda rimskogo imperatora Avgusta sho praviv u 27 do n e 14 rr n e ta koli vladu nad Siriyeyu mav Kvirinij Lk 2 2 Malyuka nazvali Isusom yak zapovidav angel Dovidavshis pro narodzhennya Hrista car Yudeyi Irod veliv ubiti vsih ditej vikom do 2 rokiv ale Hristos buv chudom vryatovanij vid smerti Odnak rodina Josipa bula zmushena vtikati do Yegiptu i perebuvala tam do smerti Iroda Pislya povernennya svyatogo simejstva do Yudeyi Isus do 30 rokiv zhiv razom z nimi v Nazareti v Galileyi tomu jogo chasto nazivayut Isus Nazaryanin Voskresinnya Lazarya Yan Matejko Stritennya Dokladnishe Stritennya Zgidno z Yevangeliyem vid Luki na vosmij den vid narodzhennya Nemovlya obrizali j dali jomu im ya Isus Na 40 vij den pislya narodzhennya Isusa Hrista Diva Mariya prinesla jogo do Yerusalimskogo Hramu Prechista Diva Mariya yak Bozha Mati ne bula zobov yazana do obryadu ochishennya bo osvyatilasya Hristovim Rizdvom Ta vona vse taki v pokori vikonuye pripis Zakonu i takozh prinosit u zhertvu dvi gorlici Lk 2 23 24 Koli Diva Mariya razom z Josipom prinesla Isusa do Yerusalimskogo Hramu yih zustriv tam sivij starij Simeon yakij chekav zustrichi z Gospodom uzhe bagato rokiv Zgidno z Yevangeliyem vid Luki Simeon buv pravednikom i vid Duha Svyatogo buv zvishenij sho vin zmozhe vmerti lishe todi yak pobachit Isusa Hrista Te j zdijsnilosya Simeon mig oderzhati teper vichnij spokij Starec Simeon spovistiv Nini vidpuskayesh raba Svogo Vladiko za slovom Tvoyim iz mirom bo pobachili ochi moyi Spasinnya Tvoye yake Ti prigotuvav pered vsima narodami Svitlo na prosvitu poganam i na slavu narodu Tvogo Izrayilya Drugoyu osoboyu sho zustrila Isusa v hrami bula prorochicya Anna pro sho takozh svidchit Yevangeliye vid Luki I godini tiyeyi vona nadijshla Boga slavila ta govorila pro Nogo vsim hto vizvolennya Yerusalimu chekav Lk 2 35 38 Zvershivshi vse zgidno z zakonom Gospodnim Mariya i Josif povernulisya do Nazareta v Galileyu Lk 2 39 Ditinstvo Dokladnishe Ditinstvo Isusa 12 richnij Isus znajdenij u Hrami Dzhejms Tisso Zgidno z Yevangeliyem vid Luki ta Matviya Isus proviv svoye ditinstvo v misti Nazaret u Galileyi Cholovik Mariyi Josip z yavlyayetsya v opisah ditinstva Isusa ale nemaye niyakih zgadok pro nogo nadali Knigi Novogo Zavitu vid Matviya Marka ta Poslannya do galativ zgaduyut brativ i sester Isusa ale grecke slovo adelphos z pervinnogo tekstu mozhe takozh perekladatisya yak rodich tobto ne lishe yak brat Yevangeliye vid Marka u rozdili 6 3 napisana na greckomu kojne nazivaye Isusa sina tektwn tekton sho yak pravilo rozumiyetsya yak teslyar Pro ce govorit i Yevangeliye vid Matviya u 13 55 sho vin buv sinom tesli tektwn Hocha tradicijno tektwn perekladayetsya yak teslyar prote vono maye dosit zagalne znachennya vid togo zh slova pohodit tehnologiya i yake mozhe ohoplyuvati stvorennya ob yektiv z riznih materialiv i v tomu chisli budivelnih Krim perekladu Novogo Zavitu asociaciya Isusa z derevoobrobkoyu pov yazana i z tradiciyami pershogo i drugogo stolit Yustin Muchenik bl 165 pisav sho Isus robiv yarma i plugi Hreshennya Hrista vid Ivana Hrestitelya hudozhnik Hose Ferras de Almejda molodshij 1895 rik Hreshennya ta spokusi Hristos u pusteli Kramskoj I N 1872 rik Dokladnishe Hreshennya Gospodnye Dokladnishe Spokusi Hrista Koli Isus Hristos dosyag priblizno 30 richnogo viku vin prijnyav hreshennya Ivanom Hrestitelem u richci Jordan Koli Ivan pidijshov do vodi vsih vrazili divni jogo slova zverneni do Galileyanina Ya povinen hrestitisya vid Tebe i chi Tobi jti do mene Vidpovid Isusa bula taka Dopusti ce teper bo tak goditsya nam vipovniti usyu pravdu Mt 3 15 Ogiyenko Prote ci slova buli ne zrozumili otochennyu ale dlya Ivana mali pevnij zmist i perekonali jogo ohrestiti Isus Hristos prijnyav hreshennya ta vijshov na bereg a z nebes pochuvsya golos Boga Otcya yakij nazvav Isusa svoyim Sinom I na nogo zijshov Svyatij Duh v obrazi goluba Pislya hreshennya sinoptichni Yevangeliya opisuyut spokusi Hrista koli Isus chinit opir spokusam vid diyavola pid chas postu protyagom soroka dniv i nochej u pusteli yudejskij Yevangelisti Marko ta Luka u svoyih Yevangeliyah stavlyat akcent sho zrazu pislya hreshennya Isus Hristos vedenij Duhom pishov u pustelyu shob na samoti molitvi i posti pidgotuvatisya do vikonannya misiyi z yakoyu prijshov na zemlyu Sluzhinnya uchni divovizhni dila ta Nagirna Propovid Z cogo chasu pochalosya Jogo prilyudne sluzhinnya Na cej period nepryamo vkazuye yevangelist Luka U p yatnadcyatij rik panuvannya Tiveriya kesarya koli Pontij Pilat panuvav nad Yudeyeyu Lk 3 1 2 zgaduyuchi pro pochatok sluzhinnya Ivana Hrestitelya Tobto Ivan Hrestitel pochav svoyu diyalnist u promizhku mizh 1 zhovtnya 27 roku po 18 serpnya 29 roku vrahovuyuchi te sho Tiverij dva ostannih roki zhittya Avgusta buv spivpravitelem imperiyi Na pochatku diyalnosti Ivana Isus prijnyav vodne hreshennya vid nogo i mav rokiv iz tridcyat Lk 3 23 ta oselivsya v Kapernaumi na berezi Genisaretskogo ozera sho u pivnichnij chastini suchasnoyi derzhavi Izrayil Vidbuv 40 dniv u posti v pusteli de buv spokushuvanij vid diyavola ale ustoyav Zibrav 12 apostoliv Simon Petro i jogo brat Andrij Yakiv Zevedeyiv ta jogo brat Ivan Pilip i Varfolomij Homa j mitnik Matvij Yakiv Alfeyiv Tadej Simon Kananit ta Yuda Iskariot yakij i zradiv Jogo i kotrogo zaminiv Mattij V Ob yavlenni Ivana govoritsya sho 12 uchniv Hrista suditimut 12 plemen Izrayilya Ci zh 12 apostoliv rozpovsyudili Blagu vist pro Hrista po zemli odin z nih Andrij propoviduvav u Skifiyi terenah Ukrayini Isus Hristos uchiv narod preobrazivsya na gori Tabor zcilyav hvorih viganyav bisiv voskresiv Lazarya Nagirna Propovid Hrista 19 te st Nagirna Propovid Isusa Hrista zaklala osnovi hristiyanskogo vchennya z jogo dvoma najvazhlivishimi zapovidyami lyubovi Boga i lyubovi blizhnogo yak samogo sebe U Nagirnij Propovidi Isus zaklikav do proshennya i lyubovi vorogiv Vi chuli sho skazano Lyubi svogo blizhnogo i nenavid svogo voroga A Ya vam kazhu Lyubit vorogiv svoyih blagoslovlyajte tih hto vas proklinaye tvorit dobro tim hto nenavidit vas i molitsya za tih hto vas peresliduye Mt 5 43 44 Ogiyenko U Nagirnij Propovidi Isus tezh promoviv znameniti 9 Blazhenstv Mt 5 1 12 Vin takozh zasterigav proti vsyakoyi ta licemirstva Pered smertyu Isus Hristos zapoviv svoyemu uchnevi Petru sho na nomu zbuduye Cerkvu j vorota pekelni yiyi ne podolayut Mt 16 13 20 a takozh stverdiv Nebo i zemlya minutsya a slova moyi ne minutsya Mt 24 35 Samopozhertva ta rozp yattya Hrista Dokladnishe Rozp yattya Hristove Koli Isus Hristos voskresiv Lazarya yudejska vlada vzhe serjozno sprijnyala ce povidomlennya svidkiv chuda Strivozheni fariseyi zvernulis do starshih svyashennikiv sho mali virishiti cyu spravu Bulo zibrano radu na yakij buli prisutni chislenni chleni sinedrionu ta pervosvyashennik Kayafa Rishennya cogo zboru bulo za dumkoyu Kayafi shob odin cholovik prijnyav smert za lyudej anizh shob uves narod mav zaginuti Iv 11 50 Hocha tut Kayafa ne nazvav nikogo na im ya zrozumilo sho odin cholovik to buv Isus Hristos Kazhuchi ce Kayafa govoriv yak politik na korist svoyeyi partiyi ta na korist fariseyiv Ale yevangelist bachit u jogo slovah i kudi vishe znachennya i vislovlyuye jogo slovami Skazav zhe vin tak ne vid sebe samogo ale buvshi pervosvyashennikom togo roku prorokuvav sho Isus mav umerti za narod i ne tilki za narod ale j za te shob zibrati v odne rozkidani diti Bozhi Iv 11 51 52 Vidchuvayuchi zagrozu svoyemu stanovishu ta stavlennyu do nih rimskoyi vladi starshi svyashenniki hotili vbiti Isusa prote ne znahodili v nomu vini Todi pervosvyashenniki i knizhniki i starshi narodu zibralisya v domi pervosvyashennika zvanogo Kayafoyu i radilisya shob pidstupom vzyati Isusa j zabiti I voni govorili Ta ne v svyato shob buva kolotnecha v narodi ne stalas Mt 26 3 5 Odin z jogo uchniv Yuda Iskariot za 30 sribnyakiv zradiv ta vidav jogo deyaki techiyi vvazhayut sho vin nosiv pri Hristi kasu j krav z neyi Svij grih Yuda ne spovidav tomu mav dostup satani j zaginuv grih jogo ne prostivsya Pontij Pilat ta polonenij Isus pered yurboyu yevreyiv Chizeri Antonio Ecce homo 19 st Isusa shopili ta na sinedrioni zasudili do smertnoyi kari Prote prisud sinedrionu ne mig buti vikonanij bez zatverdzhennya rimskogo namisnika Pontiya Pilata Toj ne znajshov v Isusi zhodnoyi provini ale koli narod pidburenij religijnimi providnikami zazhadav jogo strati Pilat boyachisya buntu nakazav bichuvati Isusa Pislya bichuvannya vin viviv Isusa do natovpu j skazav Os cholovik zaklikayuchi cim rozdumuvati obvinuvachuvachiv chi she dali napadati na lyudinu v takomu stani Prote starshi svyashenniki shantazhuvali jogo mozhlivim donosom u Rim i vidklikannyam z posadi Ta voni zakrichali Get get iz Nim Rozipni Jogo Pilat kazhe do nih Carya vashogo mayu rozp yasti Pervosvyashenniki vidpovili Mi ne mayem carya okrim kesarya Os todi vin yim vidav Jogo shob rozp yasti I vzyali Isusa j poveli Iv 19 15 16 Ogiyenko Todi Pilat viddav Isusa na rozp yattya Jogo rozip yato na gori Golgofi mizh dvoma rozbijnikami pid chas pravlinnya rimskogo imperatora Tiberiya 26 37 n e Kosti zalishilisya cili pohovano jogo v grobi Josipa Arimatejskogo Smert Isusa Hrista suprovodzhuvalas nadprirodnimi oznakami yak pishe Yevangeliye A Isus znovu golosom guchnim iskriknuv i duha viddav I os zavisa u hrami rozderlas nadvoye vid verhu azh dodolu i zemlya potryaslasya i zachali rozpadatisya skeli i povidkrivalis grobi i povstavalo bagato til spochilih svyatih a z grobiv povihodivshi po Jogo voskresenni do mista svyatogo vvijshli i bagatom iz yavilis A sotnik ta ti sho Isusa z nim steregli yak zemletrusa pobachili i te sho tam stalosya nalyakalisya duzhe j kazali Vin buv spravdi Sin Bozhij Mt 27 50 54 Ogiyenko Isus Hristos nese Hresta El Greko Domenikos Teotokopulos 16te st Spasitel strazhdaye na hresti Ikona novgorodskoyi shkoli blizko 1360 roku Z tochki zoru hristiyanskogo virovchennya tak samo yak starozhitnij Mojsej vryatuvav yevreyiv z nevoli yegipetskoyi tak samo Spasitel voskres i pokazav lyudstvu shlyah spasinnya ta vryatuvav vse lyudstvo z polonu griha Same na comu zasnovana ideya svyatkuvannya hristiyanskoyi novozavitnoyi Pashi Velikodnya vidpovidnika Pashi starozavitnoyi Zavdyaki zhertovnij smerti Isusa Hrista kozhna lyudina otrimala mozhlivist spasinnya viroyu v te sho Sin Bozhij Isus Hristos yak Svyatij Agnec postrazhdav ta pomer za grihi lyudski Do prihodu Isusa vibranim narodom Bozhim buv Izrayil a samopozhertva Hrista vidkrila dveri spasinnya j svyatosti poganam Same tomu rozp yattya Hrista vvazhayetsya peremogoyu nad vladoyu griha ta Diyavola yakij cherez grih mav vladu nad grishnikami Cherez svyate tayinstvo spovidi ta prichastya dlya ochishennya vid griha cerkva prichashaye virnih hristiyan osvyachenimi darami tilom ta krov yu Isusa Hrista pid viglyadom hliba j vina Koli v starozavitni chasi lyudina ochishuvalasya vid griha prinesennyam zhertvi u hrami to z prihodom i rozp yattyam Hrista lyudina otrimuye vipravdannya j ochishennya vid griha viroyu u vikuplennya krov yu Hrista Voskresinnya ta Voznesinnya Dokladnishe Voskresinnya Hrista Dokladnishe Voznesinnya Gospodnye Isus Hristos voskres na tretij den Yevangelist Matvij opisuye ce tak Yak minula zh subota na svitanku dnya pershogo v tizhni prijshla Mariya Magdalina ta insha Mariya pobachiti grib I velikij os stavs zemletrus bo zijshov iz neba Angol Gospodnij i pristupivshi vidvaliv vid grobu kamenya ta j siv na nomu Jogo zh postat bula yak ta bliskavka a shati jogo buli bili yak snig I vid strahu pered nim zatryaslasya storozha ta j stala yak mertva A yangol ozvavsya j promoviv zhinkam Ne lyakajtesya bo ya znayu sho Isusa rozp yatogo ce vi shukayete Nema Jogo tut bo voskres yak skazav Pidijdit podivitsya na misce de znahodivsya Vin Idit zhe hutko i skazhit Jogo uchnyam sho voskres Vin iz mertvih i oto viperedzhuye vas v Galileyu tam Jogo vi pobachite Os vam ya zvistiv I pishli voni hutko vid grobu zo strahom i velikoyu radistyu i pobigli shob uchniv Jogo spovistiti Azh os perestriv yih Isus i skazav Radijte Voni zh pidijshli obnyali Jogo nogi i vklonilis Jomu do zemli Promovlyaye todi yim Isus Ne lyakajtes Idit povidomte brativ Moyih nehaj voni jdut u Galileyu tam pobachat Mene Mt 28 1 10 Ogiyenko Po tomu voskreslij Isus yavivsya uchnyam u Galileyi j skazav yim Dana Meni vsyaka vlada na nebi j na zemli Tozh idit i navchit vsi narodi hristyachi yih v Im ya Otcya i Sina i Svyatogo Duha Mt 28 18 20 Ogiyenko velivshi yim propoviduvati jogo slovo vsomu svitu Po 40 dnyah Isus na ochah uchniv voznissya na nebo obicyayuchi povernutisya takim zhe sposobom Yevangelist Marko opisuye z yavlennya Hrista po voskresinni ta jogo voznesinnya os yak Nareshti Vin z yavivsya Odinadcyatom yak sidili voni pri stoli i dokoryav yim za nedovirstvo yihnye ta tverdoserdya sho voni ne jnyali viri tim hto voskreslogo bachiv Jogo I kazav Vin do nih Idit po cilomu svitovi ta vsomu stvorinnyu Yevangeliyu propovidujte Hto uviruye j ohristitsya bude spasenij a hto ne vviruye zasudzhenij bude A tih hto vviruye suprovoditi budut oznaki taki u Im ya Moye demoniv budut vigoniti govoritimut movami novimi bratimut zmij a koli sho smertodijne vip yut ne bude yim shkoditi klastimut ruki na hvorih i dobre yim bude Gospod zhe Isus po rozmovi iz nimi voznissya na nebo i siv po Bozhij pravici Mr 16 19 28 Kniga Diyi Svyatih Apostoliv govorit sho pid chas voznesinnya Hrista prisutnim uchnyam z yavilis dva muzhi v bilij odezhi bez sumnivu angeli I prorikshi oce yak divilis voni Vin ugoru voznositis stav a hmara zabrala Jogo spered yihnih ochej A koli voni pilno divilis na nebo yak Vin viddalyavsya to dva muzhi u bilij odezhi os stali pri nih ta j skazali Galilejski muzhi chogo stoyite j zadivlyayetes na nebo Toj Isus sho voznissya na nebo vid vas prijde tak yak bachili vi yak ishov Vin na nebo Diyi 1 9 11 Drugij Prihid ta Den Sudnij Druge prishestya oznachaye kinec svitu i bude dlya togo shob zabrati cerkvu j suditi svit Chasu prishestya ne znaye nihto krim Boga Otcya Mr 13 32 Pro den zhe toj chi chas nihto ne znaye ni yangoli nebesni ni Sin ale tilki Otec Pro Jogo drugij prihid pishe Ivan Bogoslov v Ob yavlenni Oto Vin iz hmarami jde i pobachit Jogo kozhne oko i ti sho Jogo prokololi buli i vsi plemena zemli budut plakati za Nim Tak amin Ya Alfa j Omega govorit Gospod Bog Toj Hto ye i Hto buv i Hto maye prijti Vsederzhitel Ob 1 7 8 povtoryuyuchi v ostannomu rozdili Ob yavlennya Oto nezabarom prihodzhu i zo Mnoyu zaplata Moya shob kozhnomu viddati zgidno z dilami jogo Ob 22 12 Shodo svogo drugogo prihodu ta oznaki cogo sam Isus govoriv take A koli skazhut vam Os Vin u pustini ne vihodte Os Vin u kriyivkah ne virte Bo yak bliskavka ta vibigaye zo shodu i z yavlyayetsya azh do zahodu tak bude i prihid Sina Lyudskogo Bo de trup tam zberutsya orli I zaraz po skorboti tih dniv sonce zatmitsya i misyac ne dast svogo svitla i zori popadayut z neba i sili nebesni porushatsya I togo chasu na nebi z yavitsya znak Sina Lyudskogo i todi zagolosyat vsi zemni plemena i pobachat voni Sina Lyudskogo sho jtime na hmarah nebesnih iz velikoyu potugoyu j slavoyu I poshle Yangoliv Svoyih Vin iz golosnim surmovim gukom i zberut Jogo vibranih vid vitriv chotiroh vid kinciv neba azh do kinciv jogo Vid dereva zh figovogo navchitsya prikladu koli vittya jogo vzhe rozpukuyetsya i kinetsya listya to vi znayete sho blizko vzhe lito Tak i vi koli vse ce pobachite znajte sho blizko pid dverima Mt 24 26 33 Isus tezh zasvidchiv sho naprikinci svitu z yavitsya bagato falshivih prorokiv yaki namagatimutsya zvesti pri mozhlivosti navit i vibranih Apostol Pavlo yakomu Hristos yavivsya dorogoyu v Damask i veliv blagovistiti Jogo Yevangeliye nastanovlyav solunyan ne zhahatisya peredchasno shob ne buti legko zvedenim bo pered prihodom Hrista z yavitsya vidstupnik antihrist sho vidavatime sebe za Boga Blagayemo zh brattya mi vas shodo prihodu Gospoda nashogo Isusa Hrista j nashogo zgromadzhennya do Nogo shob vi ne hvilyuvalisya zaraz umom ta ne zhahalis ani cherez duha ani cherez slovo ani cherez lista sho vin nibi vid nas nibi vzhe nastav den Gospodnij Haj nihto zhadnim sposobom vas ne zvede Bo toj den ne nastane azh pershe prijde vidstuplennya i viyavitsya bezzakonnik priznachenij na pogibil sho protivitsya ta nesetsya nad use zvane Bogom chi svyatoshami tak sho v Bozhomu hrami vin syade yak Bog i za Boga sebe vidavatime 2 Sol 2 1 4 Dvi prirodi v ipostasi Isusa HristaSvyatij Attik yepiskop konstantinopolskij kazhe Vladika Hristos prijnyav narodzhennya po lyudinolyubstvu bo narodzhennya po bozhestvennij gidnosti bulo ranishe Slovo po lyudinolyubstvi visnazhuyetsya buduchi za svoyeyu prirodoyu nevicherpnim bo Vin umaliv Samogo Sebe prijnyavshi viglyad raba Flp 2 7 Beztilesnij dlya tebe vtilyuyetsya bo Slovo plot stalo Iv 1 14 Nevidchutnij cherez beztilesnu prirodu mozhe piznatisya za dopomogoyu dotiku Beznachalnij buvaye pid tilesnim pochatkom doskonalij zrostaye nezminnij procvitaye bagatij narodzhuyetsya v vertepi toj hto odyagaye nebo hmarami odyagayetsya pelenami car pokladayetsya v yaslah Yulij yepiskop Rimu kazhe Sin Bozhij vtilivsya vid Divi Mariyi i vselivsya v lyudinu i ce propoviduyetsya zh na vikonannya viri Vin ne diyav v lyudini bo cej visliv maye misce u vidnoshenni do prorokiv i apostoliv Vin ye doskonalij Bog u ploti i doskonala lyudina v Dusi ne dva sini odin Yedinorodnij Sin yakij sprijnyav lyudinu a inshij smertna lyudina sprijnyata Bogom ale odin Yedinorodnij na nebi tak i Yedinorodnij na zemli Bog Svyatij muchenik Feliks I yepiskop Rima kazhe Sho zh stosuyetsya do vtilennya Slova i viri mi viruyemo v Gospoda nashogo Isusa Hrista narodzhenogo vid Mariyi Divi viruyemo sho Vin ye vichnij Sin Bozhij i Slovo a ne lyudina sprijnyata Bogom tak shob lyudina bula insha vid Nogo tomu sho ne tak sprijnyav lyudinu Sin Bozhij shob buti inshim vid neyi istotoyu ale buduchi doskonalim Bogom stav takozh i doskonaloyu lyudinoyu vtilivshis vid Divi Bozhestvennist Isusa Hrista U Bibliyi skazano shanuvati Boga Otcya tak samo yak i Sina Takozh shanujte i Sina bo Bog bazhaye shob usi shanuvali i Sina yak shanuyut Otcya Hto ne shanuye Sina toj ne shanuye i Otcya In 5 23 Pro te yak treba shanuvati Boga Is 8 13 Priklad rivnogo shanuvannya rivne slavosliv ya Sinovi Petr 4 11 5 11 Otkr 5 13 Otcevi Rim 11 36 Gal 1 5 Yevr 13 21 1 Tim 1 17 Ale u nas odin Bog Otec sho z Nogo pohodit use mi zh dlya Nogo i odin Gospod Isus Hristos sho vse stalosya Nim i mi Nim 1 Kor 8 6 Ef 4 5 Yaksho najmenuvannya odin Bog viklyuchaye Sina z Bozhestva to najmenuvannya Sina Odin Gospod viklyuchaye Otcya z Gospodstva a Gospod odne z imen Boga Is 42 8 Ps 82 19 67 5 Am 5 8 9 6 Tvorinnya ne mozhe nazivatis istinnim Bogom Sin Bozhij prijshov i dav nam svitlo i rozum shob piznati Istinnogo i shob buti v istinnomu Sini Jogo Isusi Hristi Vin Bog istinnij i vichne zhittya 1 Iv 5 20 Gramatichnij analog Yevr 1 1 3 I bezzaperechno velika blagochestya tajna Bog yavivsya u ploti 1 Tim 3 16 Niyake iz tvorinnya Bozhogo ne ye narodzhenim vid Boga yak Isus Komu z Angeliv Vin promoviv Ti Sin Mij Ya nini porodiv Tebe Yevr 1 5 Sin narodzhenij Ps 2 7 Dn 13 33 Evr 5 5 Prtch 8 24 25 1 Iv 5 1 Kol 1 15 Vin buvshi v Bozhij podobi ne vvazhav za zahvat buti Bogovi rivnim ale Vin umaliv Samogo Sebe prijnyavshi viglyad raba stavshi podibnim do lyudini i podoboyu stavshi yak lyudina Vin upokoriv Sebe buvshi sluhnyanij azh do smerti i to smerti hresnoyi Tomu j Bog povishiv Jogo ta dav Jomu Im ya sho vishe nad kozhne im ya shob pered Isusovim Im yam vklonyalosya kozhne kolino nebesnih i zemnih i pidzemnih i shob kozhen yazik viznavav Isus Hristos to Gospod na slavu Boga Otcya Flp 2 6 11 Bozhestvenna priroda Isusa Hrista dovoditsya ne tilki tekstami svyashennih knig Novogo Zavitu ale i bogoslovski Gospod Isus ye Spasitelem svitu Vin vikupiv rid lyudskij vid vichnoyi smerti Spasitelnij Podvig ne mozhe zrobiti zhodna lyudina navit prorok Ce dostupno tilki Bogu sho vtilivsya Dumka cya bula klyuchovoyu u svyatitelya Afanasiya Velikogo v borotbi z psevdovchennyam arian Nekanonichni YevangeliyaDo Novogo Zapovitu Bibliyi vklyucheno chotiri kanonichni Yevangeliya vid Matviya vid Marka vid Luki ta vid Ivana Tilki ci chotiri Yevangeliya viznayutsya yak svyashenne pisannya vsima osnovnimi hristiyanskimi konfesiyami Ale vidomo pro kilka desyatkiv nekanonichnih Yevangelij tak zvanih apokrifiv yaki podayut svoye opisannya zhittya i diyan Isusa Hrista Dokladnishe Novozavitni apokrifi Apokrifichni YevangeliyaV inshih religiyahIslam Dokladnishe Isa ibn Mar yam V Islami postat Isusa Hrista ototozhnyuyetsya z odnim z najbilshih prorokiv na im ya Isa ibn Mariam arab عيسى بن مريم rasul ulu l azm v perekladi z arabskoyi Isus sin Mariyi yakij buv nadislanij do narodu Izrayilyu shob pidtverditi istinnist Tauri Tori yakomu bulo poslane nove pisannya Indzhil Yevangeliye Yudayizm Zgidno z Yevangeliyem vid Matviya I koli vijshov zvidti Isus rushiv do krayiv tirskih i sidonskih I os zhinka odna hanaaneyanka sho vijshla z tih samih krayiv krichala Jomu Pomiluj mene Gospode sinu Davidiv Donya moya zhorstoko bisnuyetsya Ale Vin ne vidpovidav yij zhodnim slovom I uchni Jogo nablizilisya j prosili Jogo Vidpusti yiyi tomu sho volaye za nami A Vin skazav yim u vidpovid Ya poslanij tilki do zagiblih ovec domu Izrayilevogo A vona pidijshla vklonilasya Jomu i skazala Gospode pomozhi meni A Vin skazav u vidpovid Ne dobre zabrati hlib u ditej i kinuti psam Vona skazala Tak Gospode Ale navit psi yidyat krihti kotri padayut zi stolu gospodariv yihnih Mt 15 21 27 Ale z tochki zoru yudayizmu osobistist Isusa Yeshua z Nazareta ne maye niyakogo religijnogo znachennya i viznannya jogo mesianskoyi roli i vidpovidno vikoristannya titulu Hristos chi Mashiah Mesiya shodo nogo ye absolyutno neprijnyatno V yudejskih religijnih tekstah I stolittya nashoyi eri nemaye zgadki pro osobu yaku mozhna bulo b dostovirno ototozhniti z Isusom Hristom Zgadki pro Isusa z Nazareta mozhna znajti pochinayuchi z Serednovichchya Tak isnuye vidomij tvir Mishna Tora Povtorennya Zakonu stvorenij u 1180 odnim z najvidatnishih yudejskih filosofiv Majmonidom v yakomu zaznacheno I pro Jeshua Ganocri Isus z Nazaretu yakij uyavlyav sho vin Mashiah Mesiya i buv strachenij za virokom sudu yak peredbachiv Daniyil I zlochinni sini tvogo narodu navazhitisya zdijsniti proroctvo i zaznayut porazki bo chi mozhe buti bilshoyu porazkoyu nizh ta yaku zaznav cej cholovik Adzhe vsi proroki govorili sho Mashiah ryativnik Izrayilyu i Spasitel jogo sho vin zmicnit narod u dotrimanni zapovidej Cej zhe buv prichinoyu togo sho sini Izrayilyu ginuli vid mecha i zalishok yih bulo rozsiyano Mishna Tora Zakoni pro cariv i vijnu 11 4 Isus ben Pantira U Yerusalimskomu Talmudi Shabbat 14 4 Avoda Zara 2 2 zgaduyetsya Isus ben Pantira tobto Isus sina Pantiri bukvalno fraza zvuchit yak uchiv Isus sin Pantiri bez bud yakih dodatkovih vidomostej pro nogo Rimskij filosof kritik Hristiyanstva Cels v svoyij praci Pravdive slovo napisanij v seredini II stolittya ototozhnyuye Isusa Hrista z Isusom ben Pantira Za jogo versiyeyu Isus Hristos ye pozashlyubnim sinom rimskogo soldata z populyarnim u ti chasi sered vijskovosluzhbovciv im yam Pantira varianti napisannya latiniceyu Panthyra Panthera Pandera U Seredni Viki isnuvali pamfleti Toledot Yeshu nazva yakih mozhe buti perekladena yak rodovid Isusa odnak treba zauvazhiti sho im ya Isus peredano v spotvorenij formi Yeshu ישו zamist Yeshua ישוע Tekst cih pamfletiv pripisuye bajstryuku Yeshu magichni zdibnosti i ganebnij kinec Inshim poyasnennyam viniknennya imeni Isus ben Pantira ye desho spotvorena vimova slova Diva Par8ena Parthena na dialekti greckoyi movi kojne Tobto Isus ben Pantira mozhna pereklasti yak Isus sin Divi Na kojne napisani majzhe vsi knigi Novogo Zapovitu ta provodilas propovidnicka diyalnist rannih hristiyan v toj samij chas cej dialekt vidigrivav rol movi mizhetnichnogo spilkuvannya u Shidnomu Seredzemnomor yi Ce poyasnennya svidchit sho Yudayizm ne mav tochnih vidomostej pro Isusa Hrista a vzyav yih vid hristiyan Mesianskij Yudayizm Isnuye techiya Mesianskij yudayizm poslidovniki yakoyi spoviduyut Yudayizm ale vvazhayut Isusa z Nazareta pravdivim Mesiyeyu yevrejskogo narodu Mesianskij yudayizm chasto plutayut z misiyeyu Yevreyi za Isusa yaka ne ye okremoyu religijnoyu techiyeyu a ye lishe ob yednannyam lyudej etnichnogo yevrejskogo pohodzhennya yaki dobrovilno prijnyali Hristiyanstvo Bahayizm U Bahayizmi religiya zasnovana Bagaulloyu v Persiyi v XIX stolitti yaka na pochatku XXI stolittya nalichuye blizko shesti miljoniv prihilnikiv Isusa Hrista shanuyut yak odnogo iz golovnih prorokiv Boga Krim Isusa Hrista golovnimi prorokami Bahayizmu ye Krishna Avraam Mojsej Zaratushtra Budda Shak yamuni Muhammed Bab i Bagaulla Istorichni svidoctvaBernard Plokgorst 1825 1907 Berlin Isus ta ditiDokladnishe Istorichnij Isus Tall Samaryanin Pershij avtor ne yevrej yakij zgaduye u svoyij praci pro podiyi pov yazani z Hristom ye Tall Samaryanin 52 r Istoriya Talla ne zbereglasya do sogodni odnak okremi yiyi fragmenti cituvalisya Yuliyem Afrikanom 220 r Ves svit ogornula zhahliva temryava i skeli trisnuli vid zemletrusu i bagato misc v Yudeyi j inshih rajonah buli zrujnovani U tretomu tomi svoyeyi Istoriyi Tall poyasnyuye cyu temryavu zatemnennyam soncya sho ye bezpidstavnim sonyachne zatemnennya ne moglo statis u chas povnogo misyacya a Hristos buv rozip yatij u chas pashalnogo povnogo misyacya Bilshist suchasnih vchenih vvazhaye zgadku pro temryavu literaturnim zasobom a ne istorichnoyu podiyeyu Flegon Prodovzhuyuchi temu sonyachnogo zatemnennya ta zemletrusu yakimi za yevangelskimi svidchennyami suprovodzhuvalosya rozp yattya Isusa Hrista Yulij Afrikan cituye istorika I st Flegona v chas pravlinnya imperatora Tiberiya sonyachne zatemnennya zbiglosya z povnim misyacem A yak vidomo u pravoslavnij tradiciyi Pasha Voskresinnya Hristove svyatkuyetsya v pershu nedilyu pislya vesnyanogo rivnodennya i povnogo misyacya Mara Ben Serapion Veliku cikavist viklikaye list iz polonu sirijskogo istorika filosofa Mara ben Serapiona Dostovirnist cogo dokumenta sogodni ne viklikaye sumniviv a jogo pohodzhennya datuyetsya istorikami kincem I pochatkom II st Rozmirkovuyuchi pro skladnist lyudskogo zhittya Mara ben Serapion u listi do svogo sina nazivaye strachenih velikih lyudej odnopleminnikami i pokarannya za ce zlochinciv Skazhi nam najmudrishij iz lyudej na sho mozhe poklastis lyudina Sho zh nam skazati yaksho mudreci piddayutsya nasillyu tiraniv Voni sami prosvitlenni terplyat znevazhlive stavlennya i ne mozhut zahistiti sebe Yaku korist otrimali afinyani vid togo sho stratili Sokrata bo vidplatoyu yim za ce buli golod i chuma Abo samosci vid togo sho spalili Pifagora adzhe v odnu mit yih krayina bula zametena piskom Abo yudeyi vid strati svogo mudrogo Carya adzhe z cogo chasu u nih bulo vidibrane Carstvo Bog spravedlivo vozdav za cih troh mudreciv afinyani pomerli vid moru samosci buli zatopleni morem yudeyi rozgromleni i vignani zi svogo carstva i zhivut u rozsiyanni Sokrat zhe ne pomer zavdyaki Platonu Pifagor zavdyaki kumiru Geri a mudrij Car zavdyaki mudrim zakonam yaki vin dav Cej dokument bulo opublikovano 1855 roku Nini cej rukopis VI VII st zberigayetsya u v Britanskomu muzeyi Z lista vidno sho jogo avtor ne buv hristiyaninom i ne buv znajomij z yevangelskim tekstom List Serapiona dovodit sho vzhe cherez kilkoh desyatilittyah pislya rozp yattya Isusa na Blizkomu Shodi bulo vidomo pro yakogos carya yevreyiv yak novogo zakonodavcya vbitogo timi hto mav buti jogo piddanimi Govoryachi pro Carya i Jogo Zakon Mara ben Serapion ne mig mati na uvazi nikogo z Irodiv oskilki zhoden iz nih ne zaginuv vid ruk odnopleminnikiv i nikogo z nih ne mozhna vvazhati mudrecem podibnim do Sokrata chi Platona Tomu najimovirnishe sho v danomu vipadku jdetsya pro Carya Yudejskogo Isusa iz Nazareta yakij dav Novij Zakon Plinij Molodshij Hoch do nashih dniv ne dijshli praci Pliniya Starshogo prote zbereglisya listi jogo pleminnika Pliniya Molodshogo 61 113 rr v yakih zgaduyetsya pro hristiyan Z 111 po 113 roki Plinij Molodshij pravitel Vifiniyi odna z provincij Maloyi Aziyi i za todishnimi zakonami vin mav peresliduvati hristiyan Dopovidayuchi imperatorovi Trayanu upravitel opisuye religijne stanovishe svoyeyi provinciyi povidomlyaye pro sankciyi yaki vin zastosovuye do hristiyan Ya osobisto nikoli ne buv prisutnim na sudovih sluhannyah u spravi hristiyan tomu ne znayu chim yakoyu miroyu yih potribno karati abo yak provoditi dopit Ya duzhe vagavsya chi potribno vinosyachi virok zvazhati na vik chi ne viriznyati nichim nizhnij vik vid lyudej doroslih chi proshati tih hto rozkayetsya chi mozhe lyudini yaka bula hristiyaninom rozkayannya ne jde na korist i potribno karati same im ya navit za vidsutnosti skladu zlochinu pov yazanogo z yihnim imenem Poki sho iz timi kogo privodili do mene yak hristiyan ya dotrimuvavsya takih dij Ya zapituvav yih samih chi voni hristiyani tih hto ziznavavsya zapituvav udruge i vtretye pogrozhuyuchi yim stratoyu tih hto napolyagav na svoyemu veliv vivesti i stratiti Ya ne sumnivavsya sho hoch bi yaka bula sutnist yihnogo ziznannya yih varto zvichajno pokarati za vpertist i zakostenilist Buli navit taki bezumci yakih ya yak rimskih gromadyan virishiv vidpraviti do Rimu Nezabarom pid chas samogo procesu slidstva yak ce zazvichaj vidbuvayetsya zlochinciv viyavlyalosya vse bilshe j bilshe i z yavlyalisya navit rizni yih vidi Meni bulo pred yavleno spisok skladenij nevidomim v yakomu bulo bagato imen Tih hto zaperechuvav sho voni ye hristiyanami abo buli takimi ya virishiv vidpustiti koli voni vslid za mnoyu zaklikali bogiv zvershili pered tvoyim zobrazhennyam yake ya poveliv prinesti iz statuyami bogiv zhertvoprinoshennya ladanom i vinom krim togo hulili Hrista spravzhnih hristiyan nemozhlivo zmusiti do zhodnogo iz cih vchinkiv Inshi vkazani donoshikom skazali sho voni hristiyani a za tim vidmovlyalis vid svoyih sliv kazhuchi sho voni buli hristiyanami ale vidpali deyaki za tri roki inshi za bagato rokiv deyaki zh za dvadcyat rokiv Usi voni shanuvali i tvoye zobrazhennya i statuyi bogiv i lihoslovili Hrista Voni stverdzhuvali sho vsya yih vina abo pomilka polyagala u tomu sho voni zazvichaj u viznacheni dni zbiralisya do shodu soncya i pochergovo ospivuvali Hrista yak Boga i klyatveno zobov yazuvalisya ne zlochin zvershuvati a utrimuvatisya vid kradizhok grabunkiv perelyubstva porushennya klyatvi vidmovi vidati kims dovirene Pislya cogo voni rozhodilisya i znovu prihodili dlya spozhivannya yizhi zvichajnoyi i nevinnoyi ale j ce voni pripinili robiti pislya mogo ukazu yakim ya za tvoyim rozporyadzhennyam zaboroniv tayemni organizaciyi Tim pache ya vvazhav za neobhidne pid torturami dopitati dvoh rabin yaki nazivalisya prisluzhnicyami i ne viyaviv nichogo krim bezmirnogo potvornogo marnovirstva tomu vidklav rozsliduvannya i vdayusya do tvoyeyi poradi Sprava po moyemu zaslugovuye obgovorennya osoblivo zvazhayuchi na kilkist tih nad kim navisla cya zagroza bezlich lyudej riznogo viku ta zvannya i riznoyi stati idut i jtimut na zagibel Zaraza cogo marnovirstva poshirilasya ne lishe po mistah a j po selah ta mayetkah ale zdayetsya yiyi mozhna zupiniti i zaraditi spravi Dostovirno vstanovleno sho pokinuti hrami znovu vidviduyutsya urochisti sluzhbi davno pokinuti vidnovleno i kormi dlya zhertovnih tvarin na yakij dosi led led znahodivsya pokupec teper znovu rozproduyutsya Iz cogo legko dijti visnovku sho velike skopishe lyudej mozhna vipraviti yaksho zalishiti misce dlya rozkayannya Z cogo lista diznayemosya na dopitah dehto z peresliduvanih ziznavsya sho zriksya Hrista blizko dvadcyati rokiv tomu Z cogo viplivaye sho voni stali hristiyanami priblizno cherez p yatdesyat rokiv pislya hresnoyi strati Isusa Hrista Opisuyuchi molitvi pershih hristiyan Plinij pishe sho voni vnochi spivayut gimni Hristu yak Bogu V danomu vipadku jdetsya ne pro pokloninnya yakomus mifichnomu bozhestvu a pro istorichnu osobu pro yaku Plinij govorit yak pro lyudinu Cinnist danih sliv polyagaye i v tomu sho movitsya pro viru samih hristiyan Vzhe u visimdesyatih rokah hristiyani poklonyalisya Isusu z Nazareta yak Bogu Do nashih dniv dijshov i list vidpovid Trayana v yakomu imperator radit Pliniyu pereviryati donosi i pomirkovano virishuvati kozhnu spravu pov yazanu z hristiyanami Josip Flavij Yevrejskij istorik I stolittya Josip Flavij pishe korotko pro Hrista ta Ivana Hrestitelya v knizi Yudejski starozhitnosti angl Antiquities of the Jews opublikovanij blizko 93 roku I ce odne z najbilsh rannih istorichnih svidoctv pro Hrista nehristiyanskim avtorom U cij knizi Flavij detalno opisuye zrujnuvannya Yerusalimskogo Hramu blizko 70 r n e pro sho provishav Hristos 40 rokiv do cogo Znamenita chastina urivku z ciyeyi knigi Testimonium flavianum u Flaviya pro Hrista zvuchit tak Yudejski Starozhitnosti Kniga XVIII III 3 Teper u ci chasi bula rozumna lyudina Isus yaksho ce bude zakonno nazivati jogo lyudinoyu bo Vin buv chinitilem chudnih dil uchitelem takih lyudej kotri sluhayut pravdu z zadovolennyam Vin poviv za Soboyu yak i bagato yevreyiv tak i bagato z pogan Vin buv Hristom i koli Pilat za radoyu golovnih sered nas zasudiv Jogo na hrest ti sho lyubili Jogo spochatku ne zalishili Jogo bo Vin z yavivsya yim znovu zhivim na tretij den yak svyati proroki predvistili cyu ta tisyachu inshih chudnih rechej pro Nogo i plem ya hristiyan nazvanih tak vid Nogo ne shezlo ponini Cyu vidomist napisano v 90 h rr Prote na dumku deyakih uchenih cej fragment u teksti greckogo rukopisu ye vstavkoyu hristiyanskogo perepisuvacha sfalsifikovanogo na mezhi III i IV stolit Cikavo vidznachiti sho Origen uchitel cerkvi v III stolitti u diskusiyi z gnostikom Celsom takozh posilayetsya na Flaviya na jogo zgadku pro Isusa u Yudejskih starozhitnostyah Odnak zvazhayuchi na temu diskusiyi stil vikladu Origena ta docilnist cituvannya tvoru Flaviya nemozhlivo tochno rekonstruyuvati za Origenom sam Testimonium flavianum Cyu metu ochevidno ne staviv i sam Origen Tomu isnuyut rizni dumki z privodu istorichnosti ciyeyi chastini urivku u tomu chisli sho chastinu cogo dodatku bulo zrobleno vzhe pislya smerti Origena a vin pomer u 254 roci Vpershe same pro cyu chastinu tvoru Flaviya zgaduye cerkovnij istorik Yevsevij Kesarijskij u 320 roci Spravdi Josif Flavij farisej i pravovirnij poslidovnik yudayizmu nashadok Makkaveyiv chlen vidomogo rodu pervosvyashennikiv nibito povidomlyaye sho Isus buv Mesiyeyu bogolyudinoyu sho rozp yatij vin voskres na tretij den Velika nayivnist perepisuvacha yakij vstaviv u tekst urivok takogo zmistu ale she bilsha j nezrozumilisha nayivnist bagatoh pokolin lyudej yaki virili jomu Tim bilshe sho yak pidkreslyuye polskij istorik religiyi profesor Zigmunt Ponyatovskij cya rozpovid vkladena v usta yevreya majzhe zhivcem zapozichena z hristiyanskogo simvolu viri Vcheni vstanovili navit pribliznij period koli bula zroblena persha vstavka Testimonium flavianum u Yudejskih starozhitnostyah Kniga XVIII 63 64 prote obhodyat storonoyu drugu yiyi chastinu vzyatu u Flaviya z Knigi XX 9 1 yaku procituvav i docilno vikoristav Origen u svoyemu tvori Proti Celsa Taki rannohristiyanski avtori yak Kliment Minucij Tertullian i Feofil z Antiohiyi yaki dobre znali Yudejski starozhitnosti zhodnim slovom ne zgaduyut informaciyu pro Isusa hocha nezgaduvannya informaciyi ne ye vagomim argumentom za chi proti Otzhe vvazhayut sho persha vstavka bula sfabrikovana yakim nebud perepisuvachem na mezhi III j IV stolit She v IX stolitti v biblioteci konstantinopolskogo patriarha Fotiya zberigavsya primirnik tvoru Flaviya bez ciyeyi vstavki Tacit Rimskij istorik Tacit 55 120 rr u praci Annales Roki yaka postala v period panuvannya imperatora Trayana 98 117 rozpovidaye pro pozhezhu Rima yaka stalasya vlitku 64 r Shob znivelyuvati galaslivi visti Neron pidsunuv vinuvatih i na najvishukanishi kari viddav tih yakih yak znenavidzhenih cherez yihni zlochini natovp nazivaye hristiyanami Tvorcem togo imeni hristiyanin ye Hristos yakij za panuvannya Tiberiya prokuratorom Pontiyem Pilatom buv viddanij na smert Pridushenij na toj chas zgubnij zabobon vibuhnuv znovu i to ne tilki v Yudeyi klyuchi cogo zla ye j u misti Rimi kudi vse sho ganebne j protivne pribuvaye j praktikuyetsya Otzhe spochatku buli shopleni ti hto vidkrito viznavav sebe prihilnikami ciyeyi sekti a zgodom za yih vkazivkami i velika kilkist inshih zvinuvachenih ne stilki u zlochinnomu pidpali skilki u nenavisti do rodu lyudskogo Yihnya strata suprovodzhuvalasya znushannyami bo odyagali yih u shkiri dikih zviriv shob yih na smert rozrivali sobaki rozpinali na hrestah abo prirechenih na smert u vogni yih pidpalyuvali z nastannyam temryavi zadlya nichnogo osvitlennya Dlya cogo vidovisha Neron nadav svoyi sadi todi zh vin dav vistavi u cirku pid chas yakih sidiv sered natovpu abo v odyazi viznichogo pravuvav upryazhkoyu beruchi uchast u zmaganni kolisnic I hocha na hristiyanah lezhala provina i voni zasluzhili najsuvorishoyi kari vse zh taki ci zhorstokosti viklikali spivchuttya do nih bo zdavalosya sho yih vinishuyut ne dlya suspilnoyi koristi a vnaslidok krovozherlivosti samogo Nerona Cej tekst maye osoblive znachennya koli jdetsya pro dovedennya istorichnosti isnuvannya Isusa Vin mistit golovni j tochni dani prinajmni pro smert Isusa Tim samim ye golovnim pismovim dokazom pro isnuvannya istorichnoyi postati Nazaryanina Isusa Pro Isusa Hrista Publij Tacit zgaduye lishe sho Jogo strativ Pontij Pilat za pravlinnya imperatora Tiberiya 14 37 rr Pro hristiyan mi diznayemos vid Tacita sho voni stanom na 64 r n e chislenno rozpovsyudilisya v Rimi j nazivalisya za imenem zasnovnika Cerkvi Vse ce cilkovito uzgodzhuyetsya z hristiyanskimi svidchennyami Gaj Svetonij Trankvill U toj samij chas koli Tacit napisav svoyi Annales tobto blizko 120 roku inshij rimskij istorik Gaj Svetonij Trankvill yakij malo sho znaye pro hristiyanstvo pidtverdzhuye sho za imperatora Nerona buli zasudzheni na muki hristiyani rid lyudej novogo i zgubnogo viruvannya Nero 16 Koli zh govorit pro poperednogo imperatora Klavdiya pishe sho cej prognav z Rimu yudeyiv yaki pid vplivom Hrista sprichinyuvali chasti bunti Claudius 25 Cya zh istorichna podiya 49 50 rokiv opisana u Diyah apostoliv Diyi 18 2 Zgadki pro Hrista i hristiyan u rimskih istorikiv Tacita blizko 55 120 rokiv i Svetoniya 70 160 roki a takozh u rimskogo pismennika i derzhavnogo diyacha Pliniya Molodshogo 62 pislya 113 rr ne mozhna prijmati vserjoz yak pokazannya svidkiv adzhe vse ce pisalosya lishe v II stolitti nashoyi eri Taki zgadki svidchat tilki pro poshirennya hristiyanstva v Rimskij imperiyi ale nichim ne pidtverdzhuyut istorichnosti osobi Hrista Suchasnik Celsa epikureyec Lukian pishuchi u 150 rokah pro Hrista u praci Prochanin nazivaye jogo sofistom magom pravodavcem hristiyan Zgaduye takozh pro jogo rozp yattya v Palestini Publij Elij Adrian Za chasiv Publiya Eliya Adriana 117 138 rr hristiyanstvo vzhe vidigravalo bilsh pomitnu rol u gromadskomu j politichnomu zhitti imperiyi Pro ce svidchit reskript nadislanij 125 roku imperatorom prokonsulovi Aziyi Minuciyu Fundatu Cej dokument zberigsya zavdyaki Yustinu Mucheniku yakij navodit jogo u svoyij Apologiyi Jdetsya v nomu pro sudovij proces proti hristiyan i Adrian radit Fundatu ne viriti donosam A v drugomu listi konsulovi Servianu Adrian zaznachaye sho dehto z aleksandrijciv obozhnyuyut Hrista Cej list cituyetsya istorikom Flegonom posilannya na yakogo z urivkom lista zbereglosya v antichnomu zbirniku Istoriya Avgustiv Svetonij Trankvil Ne mensh vazhlivimi ye svidchennya vidomogo rimskogo istorika Gaya Svitoniya Trankvila 70 140 rr yakij opisav Zhittya dvanadcyati cezariv V biografiyi imperatora Klavdiya 41 54 rr Svetonij povidomlyaye sho yudeyiv postijno shvilovanih cherez yakogos Hresta vin vignav iz Rimu Pro ce zgaduyetsya i v knizi Diyi apostoliv 18 1 2 pislya cogo Pavlo zalishivshi Afini prijshov do Korinfa i znajshovshi odnogo yudeya na im ya Akila rodom iz Pontu yakij nedavno prijshov z Italiyi i zhinku jogo Priskillu bo Klavdij zveliv usim yudeyam pokinuti Rim Slid zvernuti uvagu na samu nazvu zasnovnika novogo suyevir ya Svetonij nazivaye Jogo Hrestom Chrestus a poslidovnikiv hrestiyanami chrestianos Ce pov yazano iz pevnimi osoblivostyami transkripciyi latinskoyi movi Dovshij chas rimlyani nazivali hristiyan hrestiyanami Perelichuyuchi korisni na jogo dumku spravi Neronovi istorik vidnosit syudi i goninnya na hrestiyan lyudej yaki spoviduyut nove i shkidlive marnovirstvo Lukian Samosatskij Vidomij greckij satirik 120 180 rr u vlastivij jomu ironichnij maneri vismiyuvav hristiyan yihnyu viru i yihnyu moral Vlasne vismiyuvav vin ne lishe hristiyan a j usi znajomi jomu na toj chas religijni kulti Fridrih Engels vvazhaye jogo svidchennya najkrashim istorichnim dzherelom pro rannih hristiyan oskilki vin odnakovo skeptichno stavivsya do vsih vidiv religijnogo marnovirstva tomu dlya nogo ne bulo ni yazichnicko religijnih ni politichnih motiviv divitisya na hristiyan inakshe nizh na yakus inshu religiyu U tvori Peregrin Lukian Samosatskij vismiyuyuchi nayivnist i legkovirnist hristiyan zgaduye j zasnovnika yihnoyi religiyi Najgolovnishij yih zakonodavec vseliv u nih dumku sho vsi voni budut bratami yak tilki perejdut u jogo viru tobto vidmovlyatsya vid greckih bogiv i poklonyatsya comu rozip yatomu sofistu stanut zhiti tochno za jogo pripisami Tomu voni znevazhayut zovnishni blaga i volodiyut nimi spilno vchennya yake voni prijnyali na viru bez perevirki i dokaziv Hocha Lukian dosit skeptichno stavitsya do hristiyan i yihnoyi viri odnak vin daye nam vidomosti pro te yakoyu same bula vira pershih hristiyan zgaduye takozh i fakt rozp yattya Hrista Cels Ne mensh kritichnim shodo hristiyan buv i filosof Cels II st Dlya vismiyuvannya i napoumlennya hristiyan Cels napisav cilij traktat Istinne slovo yakij zavdyaki hristiyanam i zberigsya Nasmihayuchis nad hristiyanami Cels pisav Voni hristiyani S C stavlyat yudeyam u provinu te sho ti ne viruyut v Isusa yak u Boga Vidomij hristiyanskij mislitel Origen polemizuyuchi z Celsom velikoyu miroyu procituvav jogo u svoyemu tvori Proti Celsa Kritiku Celsa mozhna nazvati fundamentalnoyu oskilki avtor u svoyemu tvori zibrav usi mozhlivi kontrargumenti proti hristiyanstva Vsi dovodi buli posortovano j klasifikovano V Istinnomu slovi Cels namagavsya pokazati nespromozhnist hristiyanstva opirayuchis na filosofiyu religiyu togochasnu nauku pravoznavstvo i navit ortodoksalnij yudayizm Vin zibrav praktichno vsi chutki yaki rozpovsyudzhuvalisya todi pro Hrista i hristiyan Tomu tim hto beretsya do kritiki hristiyanstva slid zvazhati na kritiku Celsa U svoyemu tvori Cels neodnorazovo vismiyuye rozp yattya Hrista jogo narodzhennya bez zakonnogo batka stverdzhennya pro jogo bozhestvennist tosho Prote sam ne rozumiyuchi cogo Cels bilshe prisluzhivsya hristiyanstvu nizh jomu nashkodiv U svoyemu paskvili vin postijno apelyuye do istorichnih faktiv i operuyuchi vsima chutkami i pogoloskami zhodnogo razu ne zgaduye pro te sho Isusa Hrista ne isnuvalo vismiyuyuchi Hrista yak realnu istorichnu osobu Vavilonskij talmud Krim Josifa Flaviya z yudejskogo seredovisha zbereglisya svidchennya pro Hrista z Vavilonskogo talmudu velikogo zbirnika yudejskih ustaviv zakoniv moralnih pripisiv i legend skladenih protyagom II V st n e Svidchennya pro Hrista sho mistyatsya v Talmudi velmi skupi j zavualovani neodnorazovo govoritsya natyakami ne zgaduyuchi Jogo imeni V Talmudi Isus Hristos nazivayetsya Nazaryaninom abo tim cholovikom odnak ye j pryami vkazivki U Sanhedrini odnomu z traktativ Talmudu govoritsya Naperedodni Pashi povisili Isusa z Nazaretu Protyagom soroka dniv glashataj hodiv pered Nim vigoloshuyuchi Vin povinen buti pobitij kaminnyam tomu sho zajmavsya charodijstvom spokushav Izrayil i pidburyuvav jogo do povstannya hto maye skazati sho nebud v jogo vipravdannya nehaj prijde i svidchit Ale ne znajshlosya nikogo shob Jogo vipravdati i jogo povisili naperedodni Pashi Ye v Talmudi zgadki pro vchitelya I st Yeleazara ben Girkanosa yakogo zvinuvachuvali v simpatiyi do hristiyanstva Vin ziznavsya sho chuv vid yakogos Yakova z Sekaniyi slova Isusa yaki jomu spodobalis Yakos gulyav ya po verhnij vulici Saporiyi i zustriv odnogo z uchniv Isusa Nazaryanina yakogo zvali Yakiv iz Kefar Sehaniyi Vin skazav meni U vashomu zakoni napisano Ne prinos zaroblenogo bludniceyu v dim Boga tvogo Vt 23 18 A mozhna vikoristovuvati ci groshi na vidhozhe misce dlya pervosvyashennika Ya ne znav sho jomu vidpovisti Todi vin skazav meni Os chogo vchiv mene Isus Nazoreyanin Iz zaroblenogo bludniceyu zibrala vona ce i na platu bludnici voni ce potratyat z nechistoti prijshlo i v nechiste misce povernetsya Navodyachi cyu citatu u praci Pohodzhennya hristiyanstva A Robertson zaznachaye Tut mayemo svidchennya yake vidnositsya do I st Vazhko pidshukati privid yakij sponukav bi togo chi inshogo yevreya vigadati cyu istoriyu A yaksho zh tak to ce dovodit sho Isus Nazaryanin yakij vistupav proti yevrejskogo svyashenstva zhiv u pershomu stolitti v roki yaki majzhe zbigayutsya z tradicijno prijnyatim datuvannyam Rabin Salman Cevi pisav sho Isus Nazaryanin narodivsya u Vifleyemi Yudejskomu za caryuvannya Iroda i buv strachenij v Yerusalimi pri Pontijskomu Pilati Vidomij rabin Akiba ben Josif strachenij pid chas pridushennya povstannya Bar Kohbi 132 r takozh zgaduvav pro smertne pokarannya Isusa z Nazareta naperedodni Pashi SkepticizmSkeptiki podilyatsya na tih hto vzagali ne virit v isnuvannya Isusa Hrista pozayak religijni knigi dlya nih ne ye avtoritetom a istorichnih svidoctv duzhe malo ta isnuye velika jmovirnist yih falsifikaciyi Inshi ne zaperechuyut isnuvannya Isusa Hrista ale ne viryat v nogo yak Mesiyu Sina Bozhogo abo proroka Pozahristiyanski filosofski poglyadi na postat Hrista Usi poglyadi mozhna podiliti na chotiri grupi Idealistichna gipoteza Yiyi predstavniki osoblivo I F Shtraus uvazhali sho Yevangeliya opisuyut u mistichnij formi diyannya yednosti mizh Bogom i lyudmi a ne opisuyut diyannya istorichnoyi osobi Nazaretyanina Isusa Sinkretichna gipoteza Najvazhlivishij predstavnik A Drevs tverdit sho Isus ne istorichna postat a mif analogichnij do bozhish antichnih religij Natomist A Dupont Zommer stverdzhuvav sho yevangelijnij Isus Nazaretyanin ye dublikatom Uchitelya Spravedlivosti z Kumranu Simvolichna gipoteza pripuskaye sho Isus ye simvolom transcendentalnoyi dijsnosti yaka mistitsya v lyudskij pidsvidomosti a ne istorichna postat Predstavniki A Nemoyevskij P Yensen V B Smit Socialna gipoteza znahodit obgruntuvannya v dialektichnomu materializmi i tverdit sho postannya religiyi obumovlyuyetsya ne isnuvannyam individualnogo Tvorcya a ekonomichno socialnoyu bazoyu Zovnishnist Isusa HristaU Bibliyi nemaye zgadok yak viglyadav Isus Hristos Priblizno jogo zovnishnist mozhna uyaviti beruchi do uvagi jogo pohodzhennya ta socialnij status sim yi de vin viris Dlya bilshosti viruyuchih hristiyan golovnim dzherelom shodo zovnishnosti Isusa Hrista ye Spas Nerukotvornij Insha hristiyanska relikviya Turinska plashanicya ne maye odnoznachnogo stavlennya do sebe yak sered miryan tak i sered duhivnictva Prihilniki negarnogo zagalnogo viglyadu Isusa pidtrimuyut ideyu terplyachogo Mesiyi sho bere svij pochatok vid urivka z Knigi proroka Isayi Bo Vin viris pered Nim mov galuzka i mov korin z suhoyi zemli ne mav Vin prinadi j ne mav pishnoti i mi Jogo bachili ta krasi ne bulo shob Jogo pozhadati Is 53 2 Tak svyatij Yustin Muchenik kazhe sho Isus buv gidkij na viglyad svyatij Kliment z Aleksandriyi pishe sho buv negarnij na lici na dumku Tertuliana ne buv krasivij i jogo tilo ne malo lyudskoyi gidnosti Origen sho podaye dumku yazichnika Celsa kazhe sho Isus buv nizkogo zrostu i nekrasivij Proti Celsa VI 75 Chislennishimi ye prihilniki tilesnoyi krasi Isusa Grigorij Niskij Ivan Zolotoustij Yeronim Stridonskij Voni ne berut za pidstavu istorichnu dijsnist a lishe idejnu i zagalom z urivka z psalma Ti krashij vid lyudskih siniv v Tvoyih ustah rozlita krasa ta dobro tomu blagosloviv Bog naviki Tebe Ps 44 3 Tradiciyi zobrazhennya v mistectvi Tajna Vecherya stinopis Leonardo da Vinchi Najbilshimi faktorami yaki vplivayut na zobrazhennya Isusa v misteckih tvorah ye tradicijna kultura krayini epoha stvorennya tvoru ta konfesijna nalezhnist avtora U tvorah mistectva do chasiv rimskogo imperatora Kostyantina Velikogo 280 337 n e Isus chasto zobrazhavsya yak molodij Dobrij Pastir z kucheryavim volossyam yake bulo abo dovgim abo korotkim Ale obraz Dobrogo Pastirya mozhna vidnajti u yazichnickomu greckomu arhayichnomu ta yegipetskomu mistectvi Z chasom yazichnickij vpliv stav she viraznishim Isusa mozhna bulo legko ototozhniti z vidomimi bozhestvami seredzemnomorskogo regionu osoblivo z Geliosom Apollonom bogom Soncya chij nimb piznishe perejshov do Isusa a todi do j do svyatih U mavzoleyi pid Soborom svyatogo Petra v Rimi Isus zobrazhenij yak Apollon sho yide po nebu na zapryazhenij kinmi sonyachnij kolisnici V odnomu dokumenti XIII stolittya yakij nibito ye listom Publiya Lentula do Rimskogo senatu dayetsya opis zovnishnosti Isusa Tam govoritsya sho vin mav volossya koloru nespilogo lisovogo goriha svitlo rusyave sho bulo gladkim majzhe do rivnya vuh a dali spadalo trohi temnishimi j bliskuchishimi lokonami nizhche plechej prodil poseredini nosiv nedovgu rozdvoyenu borodu takogo zh koloru yak i volossya mav siri chisti ochi Zgodom cej nedostovirnij portret vplinuv na bagatoh mitciv Kozhna epoha stvoryuvala obraz Hrista yakij yij buv do vpodobi I ce mozhna skazati ne lishe pro kozhnu epohu ale j pro rizni rasi ta religiyi U tvorah religijnogo mistectva misioneriv Afriki Pivdennoyi ta Pivnichnoyi Ameriki j Aziyi zobrazhuyetsya dovgovolosij Hristos zahidnogo svitu ale dekoli jomu nadayutsya miscevi risi Protyagom stolit deyaki vidatni majstri zokrema Mikelandzhelo Rembrandt i Rubens pridilyali nadzvichajno veliku uvagu zovnishnosti Hrista Vlasne yihni roboti yaki chasto vklyuchali elementi simvolizmu ta misticizmu znachno vplinuli na te yak lyudi zdebilshogo uyavlyayut sobi Isusa teper Isnuyut zobrazhennya Isusa Hrista v ukrayinskomu stili U kinematografi Isus Hristos superzirka 1973 Isus iz Nazareta miniserial 1977 Den koli pomer Hristos 1980 Pustelya 1991 Isus Bog i lyudina 1999 en 2004 Strasti Hristovi 2004 Majster i Margarita 2005 en 2006 en 2012 2013 Sin Bozhij 2014 Obranij 2020 IkonografiyaDokladnishe Ikonografiya Isusa Hrista V geraldici Santa Mariya da FejraCikavi podiyi pov yazani z IsusomU 1494 roci Isusa Hrista ogolosili Korolem Florenciyi U 2013 roci yurist iz Keniyi Dola Indidis zvernuvsya v Mizhnarodnij sud OON u Gaazi z prohannyam rozsliduvati ubivstvo Isusa Hrista U 2016 roci Isusa Hrista ogolosili Korolem Polshi Div takozhBogolyudina Gospod Pan Hristos Mesiya Sin Bozhij SpasitelPrimitki Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 16 serpnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2020 Procitovano 16 serpnya 2019 Bultmann Rudolf 1958 Jesus and the Word angl Scribner s 17 ISBN 978 0 684 14390 3 Zvichajno sumnivi shodo togo chi dijsno Isus isnuvav ye bezpidstavnimi i ne zaslugovuyut na sprostuvannya Zhodna zdorova lyudina ne mozhe sumnivatisya sho Isus stoyit yak zasnovnik istorichnogo ruhu pershij chitkij etap yakogo predstavlenij najdavnishoyu palestinskoyu gromadoyu Agnostik Bart Erman pisav Vin zrozumilo isnuvav z cim zgoden praktichno kozhen kompetentnij antikoznavec nezalezhno vid togo hristiyanin vin chi nehristiyanin B Ehrman 2011 Forged writing in the name of God ISBN 978 0 06 207863 6 Powell Mark Allan 1 sichnya 1998 Jesus as a Figure in History How Modern Historians View the Man from Galilee angl Westminster John Knox Press ISBN 978 0 664 25703 3 Houlden James Leslie 2003 Jesus in History Thought and Culture An Encyclopedia angl ABC CLIO ISBN 978 1 57607 856 3 Voorst Robert Van 13 kvitnya 2000 Jesus Outside the New Testament An Introduction to the Ancient Evidence angl Wm B Eerdmans Publishing ISBN 978 0 8028 4368 5 Katolicka enciklopediya Origin of the Name of Jesus Christ Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 travnya 2015 Procitovano 14 grudnya 2013 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 1 veresnya 2014 Novij Zapovit vid Matviya 2 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Peter Richardson Herod King of the Jews and friend of the Romans Continuum International Publishing Group 1999 pp xv xx Jerry Knoblet Herod the Great University Press of America 2005 s 179 Samuel Rocca Herod s Judaea a Mediterranean state in the classical world Mohr Siebeck 2008 s 159 Fergus Millar Emil Schurer Geza Vermes The History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ Continuum International Publishing Group 1973 s 327 N T Wright The New Testament and the People of God SPCK 1992 s 172 The Journal of Theological Studies V XVII No 2 1966 Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 7 bereznya 2015 Novij Zapovit vid Luki 2 1 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019 W Ramsay Journ Rom Stud VII 1917 S 299 ff bes S 237 ff Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 13 listopada 2013 Dzhuzeppe Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi Tom XLIX L Rim 1979 st 180 186 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 2 lyutogo 2016 H H Ben Sasson A History of the Jewish People Harvard University Press 1976 ISBN 0 674 39731 2 page 246 When Archelaus was deposed from the ethnarchy in 6 CE Judea proper Samaria and Idumea were converted into a Roman province under the name Iudaea page 274 Josephus connects the beginnings of the with the census held under the supervision of Quirinius the legate of Syria soon after Judea had been converted into a Roman province 6 CE Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2015 Procitovano 7 bereznya 2015 April 1982 Encyclopedia of Bible Difficulties Grand Rapids Mich Zondervan Pub House s 366 ISBN 0 310 43570 6 Frederick Fyvie Bruce The New Testament Documents Are They Reliable 1943 republished Eerdman 2003 page 87 88 Steven L Cox Kendell H Easley 2007 Harmony of the Gospels ISBN 0 8054 9444 8 pages 289 290 Nikos Kokkinos 1998 in Chronos kairos Christos 2 by Ray Summers Jerry Vardaman ISBN 0 86554 582 0 pages 121 126 C F Evans Tertullian s reference to Sentius Saturninus and the Lukan Census in the Journal of Theological Studies 1973 XXIV 1 24 39 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 Pontius Pilate portraits of a Roman governor by Warren Carter 2003 ISBN 0 8146 5113 5 pages 44 45 The history of the Jews in the Greco Roman world by Peter Schafer 2003 ISBN 0 415 30585 3 page 108 Backgrounds of early Christianity by Everett Ferguson 2003 ISBN 0 8028 2221 5 page 416 http hbar phys msu su gorm chrono christ0 htm 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ISTORIYa KALENDARYa I HRONOLOGIYa K VOPROSU O PROISHOZhDENII NAShEGO LETOSChISLENIYa A M Efrosman Istoriko astronomicheskis issledovaniya vyp XVII M Nauka 1984 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Arhiv originalu za 18 serpnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 bigenc ru Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Yevsevij Kesarijskij Historia Ecclesiastica Rozd 7 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine nim Tobto ne mala intimnih stosunkiv z cholovikom Bromiley Geoffrey W 1995 International Standard Bible Encyclopedia A D Wm B Eerdmans Publishing st 551 ISBN 978 0 8028 3781 3 Arhiv originalu za 5 chervnya 2014 Procitovano 13 listopada 2013 Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 13 listopada 2013 Fiensy David 2007 Jesus the Galilean Gorgias Press st 74 ISBN 978 1 59333 313 3 Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 12 listopada 2013 azbyka ru ros Arhiv originalu za 14 serpnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2019 apologiya orthodoxy ru Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 9 serpnya 2018 Arhiv originalu za 10 serpnya 2018 Procitovano 9 serpnya 2018 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2011 Procitovano 27 listopada 2011 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2009 Procitovano 27 listopada 2011 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 27 listopada 2011 Webster Nesta H 2000 Secret Societies and Subversive Movements Book Tree s pp 21f ISBN 1585090921 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka D Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi Tom XLIX L Pereklad o L Gajdukivskogo Rim 1979 st 90 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 9 grudnya 2013 Afrikan Yulij Istoriografiya s 18 1 Allison Dale C 2005 Baker Academic ISBN 9780801027918 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 10 serpnya 2016 Bruce NTDATR s 114 Epistles X 96 Arhiv originalu za 26 chervnya 2010 Procitovano 16 lipnya 2010 Origenes Contra Celsum Kn 1 47 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine nim Yudejski starozhitnosti 9 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros http www ursr org charli books opev html 15 html 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Zenon Kosidovskij Opovidi yevangelistiv Hristos i litochislennya Darmanskij P Lyudina i svit 1970 2 Arhiv originalu za 18 veresnya 2010 Procitovano 24 zhovtnya 2010 Citovano za Dzhuzeppe Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi Tom XLIX L Pereklad o L Gajdukivskogo Rim 1979 st 94 Zhittya Klavdiya 25 4 Zhittya Cezariv 26 2 Engels F K istorii rannego hristianstva Cit po kn K Marks i F Engels o religii s 245 246 Lukian Sobranie sochinenij M L 1935 II s 484 Massehet Sanhedrin cap 6 Cit po Apologii G Ittigera s 141 Avoda Zara 16b 17a citovano Ejslerom u knizi The Messian Jesus and John the Baptist dodatok III Robertson A Proishozhdenie hristianstva Riga 1956 s 123 Salman Cevi Teriak ser 1 7 Istinnye istoricheskie dokazatelstva dejstvitelnogo bytiya Hristova na zemle anonimno SPb 1819 Evrejskaya enciklopediya SPb T I C 620 knizhka Art Through the Ages Probudis 8 grudnya 1998 stor 5 New Catholic Encyclopedia Isus Hristos Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 25 travnya 2017 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 23 veresnya 2020 DzherelaU Vikidzherelah ye Bibliya Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zavitu Vidavnictvo otciv Vasilian Misioner 2005 D Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Pereklad o L Gajdukivskogo Tom XLIX L Rim Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi 1979 710 s Kolodnij A Isus Hristos Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X LiteraturaSud nad Isusom Hristom z pozicij drevnoiudejskogo ta suchasnogo kriminalnogo prava j procesu Vira Navrocka Kiyiv ArtEk 2016 223 s Bibliogr s 190 223 524 nazv ta v pidryadk prim ISBN 978 617 7264 23 0 Iisus Hristos v dokumentah istorii sost statya i komment B G Derevenskij 2 izd ispr SPb Aletejya 1999 494 s il Antichnoe hristianstvo Istochniki ISBN 5 89329 040 0PosilannyaIsus Hristos 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Isus Hristos Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Isus Hristos Novij Zapovit WikiBooks Yak naspravdi viglyadiv Isus Hristos 14 chervnya 2008 u Wayback Machine Hto takij Isus Hristos 27 veresnya 2007 u Wayback Machine http litopys org ua suspil sus96 htm 20 bereznya 2020 u Wayback Machine Hronologiya knig Yevangeliya koli narodivsya i Voskres Hristos c RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 2001 2013 RISU ye proyektom Institutu Religiyi ta Suspilstva Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 9 lipnya 2014 u Wayback Machine Rik narodzhennya Isusa Hrista c 2014 Rivnenska yeparhiya UPC Kiyivskogo Patriarhatu 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Isus Hristos jogo biografiya Lubskij V I Biblioteka ukrayinskih pidruchnikiv pidruchniki website c 2010 2014 1 lipnya 2014 u Wayback Machine Chi Isus Hristos ye istorichnoyu postattyu vid SPQR Starodavnij Rim ta Starodavnij Svit na Youtube Anglijskoyu Pro Isusa 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Isus Hristos na Viki Hristiyanin 14 chervnya 2006 u Wayback Machine Soborni vislovlyuvannya Isusa Hrista 6 kvitnya 2018 u Wayback Machine V paralelnomu latinskomu ta anglijskomu teksti