Іконографія Ісуса Христа — сукупність систем, шкіл і творів, що зображують Ісуса Христа.
Про необхідність зображень Ісуса Христа для життя християнина, для пізнання Бога прп. Іван Дамаскин писав:
…за посередництвом іконного живопису ми споглядаємо зображення тілесного Його виду, і чудес, і страждань Його… І шануємо і вклоняємося тілесному вигляду Його. А споглядаючи тілесний вигляд Його, ми йдемо, наскільки це можливо, до споглядання і слави Його Божества.
Зображення Ісуса Христа від I ст. не збереглися. Однак, за свідченням Отців Сьомого Вселенського собору, «передання робити живописні зображення існувало ще за часів апостольської проповіді». Згідно з Святим Переданям, перша ікона Спасителя з'явилася ще за часів Його земного життя. Це Нерукотворний образ Ісуса, історія якого пов'язана з царем Осроена Абгарем V бар Ману Уккама. Євагрій Схоластик в «Церковній історії» пише, що цю «нерукотворну ікону… не руки людей створили». У 944 р. візантійський імп. Роман I Лакапин виміняв Нерукотворний образ на 200 полонених мусульман і його урочисто перенесли зі столиці Осроена Едесси в Константинополь, де помістили в Фароському храмі Великого імператорського палацу (на честь цієї події було встановлено церковне свято — (16 серпня)). Після розгрому Константинополя хрестоносцями в 1204 р. сліди святині губляться.
Іконографія Ісуса Христа в ранньохристиянському мистецтві (1-ша пол. III — поч. IV ст.)
Найбільш ранні христ. зображення (перш за все сцени), що включають образ Ісуса Христа, знаходяться в римських катакомбах 1-ї пол. III — 1-ї пол. IV ст., На саркофагах того ж часу, в «домашній церкві» в Дура-Европос (232/3 або між 232 і 256). Тематика розписів катакомб заснована на сюжетах Старого і Нового Завітів. Коло сюжетів невелике: «Воскресіння Лазаря», , «Зцілення розслабленого» — в катакомбах Калліста (1-ша пол. III ст.); «Воскресіння Лазаря», — в катакомбах Претестата (IV ст.); «Насичення п'яти тисяч», «Вигнання бісів» — в катакомбах св. Севастіана (III ст.); «Приборкання бурі на морі», «Зцілення розслабленого», «Жінки-мироносиці біля гробу Господнього» — у Дура-Европос. У ряді сцен («Хрещення», «Євхаристійна трапеза», «Множення хлібів») представлений умовний образ юнака, а не історичне зображення Ісуса Христа.
Символічні зображення Ісуса мали на меті розкрити різні сторони Його земного служіння і вчення. Наприклад, старозавітна історія про Йону в череві кита символізувала 3-денне перебування Ісуса у гробі і Його воскресіння, а зображення праведного Ноя в ковчезі — порятунок Ісусом людського роду від смерті; при цьому використовувалися і символічні образи античного та міфологічного походження.
Один з найбільш значущих ранньохристиянських символів — риба. У його основі вислів: «Ісус Христос Син Божий Спаситель» (Ιησοῦς Χριστὸς Θεοῦ Υἱὸς Σωτήρ), початкові літери якого складають древнегрецьке слово ἰχθύς (що грецькою означає риба; див. ст. Іхтіс). Зв'язок цього символу з таїнством Хрещення, розкритий в словах Тертуліана: «Ми маленькі рибки, ведені нашим Іхтіс, ми народжуємося у воді і можемо врятуватися не інакше як перебуваючи у воді», знайшов вираження і в давньохристиянському мистецтві (напр., зображення риб і якоря на похоронній стели III ст., Музей Терм, Рим). Зображення риби й хліба є символом таїнства Євхаристії (катакомби Калліста; оклад Євангелія зі скарбниці собору в Мілані, V ст .;). На рельєфі релікварію з Брешії (бл. 340, Музей Коррер, Венеція) співвіднесені зображення риби і півня, ймовірно вказують на смерть і воскресіння Спасителя.
Інші поширений ранньохристиянський символ — виноградна лоза, зображення яке є символом, з одного боку, Ісуса Христа і Церкви: відповідно до слів: «Я є лоза, а ви — гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду» (Ін 15:5), з іншого — Євхаристії: згідно Клименту Олександрійському, «виноград дає вино, як Слово дало свою кров».
Як символічного зображення Ісуса мистецтво широко використало античний образ Доброго Пастиря. Зображення юнака або чоловіка в короткій туніці з вівцею на плечах і з оточуючими його вівцями в III–V ст. зустрічаються повсюдно: в розписах римських катакомб, в мозаїках базилік і гробниць (в соборній базиліці в Аквілєє, сер. IV ст., в мавзолеї Галли Плацидии в Равенні), на рельєфах саркофагів (Музеї Ватикану, IV ст.), на надгробних стелах (Музей Терм, Рим, III–IV ст.), у вигляді статуй.
Пізньоантичний буколічний образ пастуха і гармонійної природи отримав в християнському мистецтві новий зміст. Пастух із вівцею на плечах став символом божественного людинолюбства, прекрасний сад — образ раю, де разом зі своїм пастирем Ісусом Христом перебувають душі праведників. Образ Доброго пастиря в ранньохристиянському мистецтві співвідноситься з темою Хрещення, наприклад в розписах хрещальні в Дура-Європос, у рельєфах саркофагів (саркофаг із церкви Санта-Марія Антиква в Римі, бл. 270), у мозаїках баптистеріїв (собору Сан-Джованні ін Фонте в Неаполі, 2-га пол. IV ст.; в Латеранському баптистерії, IV ст.). Образ Доброго Пастиря пов'язаний також з темою навчання, де паства — учні (пор .: Ін 21. 15-17; Еф 4. 11). Символічним зображенням Ісуса Христа — Вчителя є також фігура античного філософа. Так, на рельєфах саркофага з церкви Санта-Марія Антиква послідовно представлені Хрещення, Добрий Пастир, філософ який сидить, Оранта, прор. Іона і вівці що пасуться в саду. Зображення Ісуса як античного філософа, оточеного учнями, збереглися в катакомбах Люцини та катакомбах Калліста.
Міфологічний образ Орфея, що приборкує своєю лірою диких звірів, також був переосмислений давньохристиянським мистецтвом як символічне зображення Ісуса (катакомби Калліста, кубікула Орфея). Ймовірно, на ту ж традицію спирався Климент Олександрійський, протиставляючи Ісуса Христа Орфею. Збереглося також рідкісне зображення Ісуса Христа у вигляді Геліоса, одягненого в сяючі білий одяг і керуючого колісницею, що мчиться по золотому, в пагонах виноградної лози небосхилу. Його голова оточена 7-променевим німбом (мозаїка зводу гробниці Юлії під старою базилікою ап. Петра в Римі).
Примітки
- Ioan. Damasc. De imag. 3. 12 // PG. 94. Col. 1336
- ДВС. Т. 4. с. 440
- Evagr. Schol. Hist. Eccl. IV 27
- . www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- Tertull. De bapt. 1
- Sauser E. Fisch // LCI. Bd. 2. Sp. 37-38
- Clem. Alex. Paed. I 5 // PG. 8. Col. 634
- Grabar. 1979. P. 26
- Grabar. 1979. P. 27
- Clem. Alex. Protrept. 1. 3-5
Література
- Покровский Н. В. Евангелие в памятниках иконографии. СПб., 1892. М., 2001;
- Dobschütz E., von. Christusbilder: Untersuch. z. christl. Legend. Lpz., 1899;
- Кондаков Н. П. Иконография Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа. СПб., 1905, 2001 p;
- Millet G. La dalmatique du Vatican: Les élus, images et croyances. P., 1945. P. 42-44;
- Gerstinger H. Über Herkunft und Entwicklung der anthropomorphen byzant.-slavischen Trinitätsdarstellungen des sogenannten Synthronoi- und Paternitas (Otächestwo) Typus // FS W. Sas-Zaloziecky zum 60. Geburtstag. Graz, 1956. S. 79-85;
- Mango С. The Brazen House: A Study of the Vestibule of the Imperial Palace of Constantinople. København, 1959;
- Frolow A. Le Christ de la Chalké // Byz. 1963. Vol. 33. P. 107—120; Wessel K. Christusbild // RBK. 1966. Bd. 1. Lfg. 7. S. 1014—1020;
- Papadopoulos S. A. Essai d'interpretation du thème iconographique de la Paternité dans l'Art byzantin // Cah. Arch. 1968. vol. 18. P. 121—136; LCI. Bd. 1. Sp. 390—454;
- Onasch K.Ketzergeschichtliche Zusammenhänge bei der Entstehung des anthropomorphen Dreieinigkeitsbildes der byzant.-slavischen Orthodoxie // Bsl. 1970. T. 31. N 2(A). S. 229—243;
- Grabar A. Les Voies de la création en iconographie chrétienne: Antiquité et Moyen Âge. P., 1979, 19942;
- Грабар А. Император в визант. искусстве. М., 2000;
- Герстель Ш. Чудотворный Мандилион: Образ Спаса Нерукотворного в визант. иконогр. программах // Чудотворная икона в Византии и Др. Руси / Ред.-сост. А. М. Лидов. М., 1996. С. 76-87;
- Смирнова Э. С. «Спас Златая Риза»: К иконогр. реконструкции чтимого образа XI в. // Там же. С. 159—182;
- Успенский Л. А. Богословие иконы Правосл. Церкви. Коломна, 1997п;
- Haustein-Bartsch E. «Siehe, der Hueter Israels schlaeft noch schlummert nicht»: Zur Ikonographie des «Nichtschlafenden Auges» in der Kunst des christlichen Ostens // «Die Weisheit baute ihr Haus»: Untersuch. zu Hymnischen und Didaktischen Ikonen / Felmy K. Ch., Haustein-Bartsch E., Hrsg. Münch., 1999. S. 213—250;
- Бельтинг Х. Образ и культ: История образа до эпохи искусства. М., 2002;
- Родникова И. С. Икона «Спас Недреманное Око» из Псковского музея: К истории иконогр. извода. Псков, 2003;
- Спас Нерукотворный в рус. иконе / Авт.-сост.: Л. М. Евсеева, А. М. Лидов, Н. Н. Чугреева. М., 2005; Фельми К.-Х. Иконы Христа: Пер. с нем. М., 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ikonografiya Isusa Hrista sukupnist sistem shkil i tvoriv sho zobrazhuyut Isusa Hrista Pro neobhidnist zobrazhen Isusa Hrista dlya zhittya hristiyanina dlya piznannya Boga prp Ivan Damaskin pisav za poserednictvom ikonnogo zhivopisu mi spoglyadayemo zobrazhennya tilesnogo Jogo vidu i chudes i strazhdan Jogo I shanuyemo i vklonyayemosya tilesnomu viglyadu Jogo A spoglyadayuchi tilesnij viglyad Jogo mi jdemo naskilki ce mozhlivo do spoglyadannya i slavi Jogo Bozhestva Zobrazhennya Isusa Hrista vid I st ne zbereglisya Odnak za svidchennyam Otciv Somogo Vselenskogo soboru peredannya robiti zhivopisni zobrazhennya isnuvalo she za chasiv apostolskoyi propovidi Zgidno z Svyatim Peredanyam persha ikona Spasitelya z yavilasya she za chasiv Jogo zemnogo zhittya Ce Nerukotvornij obraz Isusa istoriya yakogo pov yazana z carem Osroena Abgarem V bar Manu Ukkama Yevagrij Sholastik v Cerkovnij istoriyi pishe sho cyu nerukotvornu ikonu ne ruki lyudej stvorili U 944 r vizantijskij imp Roman I Lakapin viminyav Nerukotvornij obraz na 200 polonenih musulman i jogo urochisto perenesli zi stolici Osroena Edessi v Konstantinopol de pomistili v Faroskomu hrami Velikogo imperatorskogo palacu na chest ciyeyi podiyi bulo vstanovleno cerkovne svyato 16 serpnya Pislya rozgromu Konstantinopolya hrestonoscyami v 1204 r slidi svyatini gublyatsya Ikonografiya Isusa Hrista v rannohristiyanskomu mistectvi 1 sha pol III poch IV st Ikona Isus zcilyaye krovotochivu zhinku Najbilsh ranni hrist zobrazhennya persh za vse sceni sho vklyuchayut obraz Isusa Hrista znahodyatsya v rimskih katakombah 1 yi pol III 1 yi pol IV st Na sarkofagah togo zh chasu v domashnij cerkvi v Dura Evropos 232 3 abo mizh 232 i 256 Tematika rozpisiv katakomb zasnovana na syuzhetah Starogo i Novogo Zavitiv Kolo syuzhetiv nevelike Voskresinnya Lazarya Zcilennya rozslablenogo v katakombah Kallista 1 sha pol III st Voskresinnya Lazarya v katakombah Pretestata IV st Nasichennya p yati tisyach Vignannya bisiv v katakombah sv Sevastiana III st Priborkannya buri na mori Zcilennya rozslablenogo Zhinki mironosici bilya grobu Gospodnogo u Dura Evropos U ryadi scen Hreshennya Yevharistijna trapeza Mnozhennya hlibiv predstavlenij umovnij obraz yunaka a ne istorichne zobrazhennya Isusa Hrista Simvolichni zobrazhennya Isusa mali na meti rozkriti rizni storoni Jogo zemnogo sluzhinnya i vchennya Napriklad starozavitna istoriya pro Jonu v cherevi kita simvolizuvala 3 denne perebuvannya Isusa u grobi i Jogo voskresinnya a zobrazhennya pravednogo Noya v kovchezi poryatunok Isusom lyudskogo rodu vid smerti pri comu vikoristovuvalisya i simvolichni obrazi antichnogo ta mifologichnogo pohodzhennya Odin z najbilsh znachushih rannohristiyanskih simvoliv riba U jogo osnovi visliv Isus Hristos Sin Bozhij Spasitel Ihsoῦs Xristὸs 8eoῦ Yἱὸs Swthr pochatkovi literi yakogo skladayut drevnegrecke slovo ἰx8ys sho greckoyu oznachaye riba div st Ihtis Zv yazok cogo simvolu z tayinstvom Hreshennya rozkritij v slovah Tertuliana Mi malenki ribki vedeni nashim Ihtis mi narodzhuyemosya u vodi i mozhemo vryatuvatisya ne inakshe yak perebuvayuchi u vodi znajshov virazhennya i v davnohristiyanskomu mistectvi napr zobrazhennya rib i yakorya na pohoronnij steli III st Muzej Term Rim Zobrazhennya ribi j hliba ye simvolom tayinstva Yevharistiyi katakombi Kallista oklad Yevangeliya zi skarbnici soboru v Milani V st Na relyefi relikvariyu z Breshiyi bl 340 Muzej Korrer Veneciya spivvidneseni zobrazhennya ribi i pivnya jmovirno vkazuyut na smert i voskresinnya Spasitelya Inshi poshirenij rannohristiyanskij simvol vinogradna loza zobrazhennya yake ye simvolom z odnogo boku Isusa Hrista i Cerkvi vidpovidno do sliv Ya ye loza a vi gilki hto perebuvaye v Meni i Ya v nomu toj prinosit bagato plodu In 15 5 z inshogo Yevharistiyi zgidno Klimentu Oleksandrijskomu vinograd daye vino yak Slovo dalo svoyu krov Yak simvolichnogo zobrazhennya Isusa mistectvo shiroko vikoristalo antichnij obraz Dobrogo Pastirya Zobrazhennya yunaka abo cholovika v korotkij tunici z vivceyu na plechah i z otochuyuchimi jogo vivcyami v III V st zustrichayutsya povsyudno v rozpisah rimskih katakomb v mozayikah bazilik i grobnic v sobornij bazilici v Akvilyeye ser IV st v mavzoleyi Galli Placidii v Ravenni na relyefah sarkofagiv Muzeyi Vatikanu IV st na nadgrobnih stelah Muzej Term Rim III IV st u viglyadi statuj Piznoantichnij bukolichnij obraz pastuha i garmonijnoyi prirodi otrimav v hristiyanskomu mistectvi novij zmist Pastuh iz vivceyu na plechah stav simvolom bozhestvennogo lyudinolyubstva prekrasnij sad obraz rayu de razom zi svoyim pastirem Isusom Hristom perebuvayut dushi pravednikiv Obraz Dobrogo pastirya v rannohristiyanskomu mistectvi spivvidnositsya z temoyu Hreshennya napriklad v rozpisah hreshalni v Dura Yevropos u relyefah sarkofagiv sarkofag iz cerkvi Santa Mariya Antikva v Rimi bl 270 u mozayikah baptisteriyiv soboru San Dzhovanni in Fonte v Neapoli 2 ga pol IV st v Lateranskomu baptisteriyi IV st Obraz Dobrogo Pastirya pov yazanij takozh z temoyu navchannya de pastva uchni por In 21 15 17 Ef 4 11 Simvolichnim zobrazhennyam Isusa Hrista Vchitelya ye takozh figura antichnogo filosofa Tak na relyefah sarkofaga z cerkvi Santa Mariya Antikva poslidovno predstavleni Hreshennya Dobrij Pastir filosof yakij sidit Oranta pror Iona i vivci sho pasutsya v sadu Zobrazhennya Isusa yak antichnogo filosofa otochenogo uchnyami zbereglisya v katakombah Lyucini ta katakombah Kallista Mifologichnij obraz Orfeya sho priborkuye svoyeyu liroyu dikih zviriv takozh buv pereosmislenij davnohristiyanskim mistectvom yak simvolichne zobrazhennya Isusa katakombi Kallista kubikula Orfeya Jmovirno na tu zh tradiciyu spiravsya Kliment Oleksandrijskij protistavlyayuchi Isusa Hrista Orfeyu Zbereglosya takozh ridkisne zobrazhennya Isusa Hrista u viglyadi Geliosa odyagnenogo v syayuchi bilij odyag i keruyuchogo kolisniceyu sho mchitsya po zolotomu v pagonah vinogradnoyi lozi neboshilu Jogo golova otochena 7 promenevim nimbom mozayika zvodu grobnici Yuliyi pid staroyu bazilikoyu ap Petra v Rimi PrimitkiIoan Damasc De imag 3 12 PG 94 Col 1336 DVS T 4 s 440 Evagr Schol Hist Eccl IV 27 www pravenc ru Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018 Tertull De bapt 1 Sauser E Fisch LCI Bd 2 Sp 37 38 Clem Alex Paed I 5 PG 8 Col 634 Grabar 1979 P 26 Grabar 1979 P 27 Clem Alex Protrept 1 3 5LiteraturaPokrovskij N V Evangelie v pamyatnikah ikonografii SPb 1892 M 2001 Dobschutz E von Christusbilder Untersuch z christl Legend Lpz 1899 Kondakov N P Ikonografiya Gospoda Boga i Spasa nashego Iisusa Hrista SPb 1905 2001 p Millet G La dalmatique du Vatican Les elus images et croyances P 1945 P 42 44 Gerstinger H Uber Herkunft und Entwicklung der anthropomorphen byzant slavischen Trinitatsdarstellungen des sogenannten Synthronoi und Paternitas Otachestwo Typus FS W Sas Zaloziecky zum 60 Geburtstag Graz 1956 S 79 85 Mango S The Brazen House A Study of the Vestibule of the Imperial Palace of Constantinople Kobenhavn 1959 Frolow A Le Christ de la Chalke Byz 1963 Vol 33 P 107 120 Wessel K Christusbild RBK 1966 Bd 1 Lfg 7 S 1014 1020 Papadopoulos S A Essai d interpretation du theme iconographique de la Paternite dans l Art byzantin Cah Arch 1968 vol 18 P 121 136 LCI Bd 1 Sp 390 454 Onasch K Ketzergeschichtliche Zusammenhange bei der Entstehung des anthropomorphen Dreieinigkeitsbildes der byzant slavischen Orthodoxie Bsl 1970 T 31 N 2 A S 229 243 Grabar A Les Voies de la creation en iconographie chretienne Antiquite et Moyen Age P 1979 19942 Grabar A Imperator v vizant iskusstve M 2000 Gerstel Sh Chudotvornyj Mandilion Obraz Spasa Nerukotvornogo v vizant ikonogr programmah Chudotvornaya ikona v Vizantii i Dr Rusi Red sost A M Lidov M 1996 S 76 87 Smirnova E S Spas Zlataya Riza K ikonogr rekonstrukcii chtimogo obraza XI v Tam zhe S 159 182 Uspenskij L A Bogoslovie ikony Pravosl Cerkvi Kolomna 1997p Haustein Bartsch E Siehe der Hueter Israels schlaeft noch schlummert nicht Zur Ikonographie des Nichtschlafenden Auges in der Kunst des christlichen Ostens Die Weisheit baute ihr Haus Untersuch zu Hymnischen und Didaktischen Ikonen Felmy K Ch Haustein Bartsch E Hrsg Munch 1999 S 213 250 Belting H Obraz i kult Istoriya obraza do epohi iskusstva M 2002 Rodnikova I S Ikona Spas Nedremannoe Oko iz Pskovskogo muzeya K istorii ikonogr izvoda Pskov 2003 Spas Nerukotvornyj v rus ikone Avt sost L M Evseeva A M Lidov N N Chugreeva M 2005 Felmi K H Ikony Hrista Per s nem M 2007