Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стара́ це́рква Свя́тої Марії́ (італ. Chiesa di Santa Maria Antiqua) — колишня католицька церква в Італії, в Римі. Названа на честь Діви Марії. Збудована у V столітті у візантійському стилі. Розташована на південній стороні Римського форуму, у підніжжя гори Палатин. Відома унікальним ансамблем християнських фресок VIII століття, одним із найкращих у місті за ступенем повноти та збереження. Також — Церква Санта-Марія-Антиква (Антіква).
| Стара церква Святої Марії | |
|---|---|
|
| |
| 41°53′27″ пн. ш. 12°29′08″ сх. д. / 41.89100000002777335° пн. ш. 12.485583333360779079° сх. д.Координати: 41°53′27″ пн. ш. 12°29′08″ сх. д. / 41.89100000002777335° пн. ш. 12.485583333360779079° сх. д. | |
| Країна |  Італія[1] |
| Розташування | Рим[1] |
| Тип | d і нерухомість |
| Стиль | Архітектура Візантійської імперії |
| Дата заснування | 5 століття |
  Стара церква Святої Марії Стара церква Святої Марії (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Про існування храму вперше стало відомо у 1701 році, а перші планомірні розкопки були проведені в 1901 році під керівництвом Джакомо Боні. З тих пір фрески під дією повітря прийшли в аварійний стан і вимагають постійної уваги реставраторів. Велику частину часу церква закрита для публіки. Храм, розташований між церквами Сан Теодоро й Сорока мучеників, походить з I століття нашої ери. Спочатку був квадратний атріум, який через коридор з трьома порталами вів у внутрішній дворик, з'єднаний переходом з імператорським палацом. Приблизно це був вхід в Палатинські палати імператора Доміціана. Дещо західніше стояла величезна будівля, яка тривалий час вважалася храмом Божественного Августа. Оскільки план церкви має аналогії з бібліотеками античності, висловлюється припущення, що великий будинок, до якого вона належала, — це університет Адріана.
У середині VI ст. споруда часів Доміціана використовувалося як свого роду сторожова будка: тут ночувала охорона візантійських намісників Риму. Ближче до кінця століття вона була прибрано коринфськими колонами, прикрашена стінописом, до нього була прибудована напівкругла абсида — відтепер це була церква діви Марії. Під підставою однієї з колон археологи знайшли скарб монет із профілем Юстина II, з чого випливає, що перебудова не могла бути здійснена раніше його царювання (565—578 рр.) У папському інвентарі 635 р. будинок згадується вже як «Стара церква Святої Марії», — свідчення існування новішого храму з тим же присвятою. У середині VII ст., з ослабленням візантійського панування на заході Італії, папи римські почали думати про перенесення резиденції з окраїнного Латерана на форум, де раніше мешкали імператорські намісники. Близькість церкви діви Марії до нового папського палацу дає змогу припустити, що у свій час саме в ній знаходилася кафедра римського первосвященика. Роботи по розпису храму почалися за папи Мартина I (649—655) і досягли найбільшого розмаху в короткий понтифікат Івана VII (705—707).
Лівий боковий вівтар був прикрашений стінописом на кошти сенатора Теодота. На час проведення цих робіт вказує той факт, що портрет Григорія III після його смерті у 741 р. був замінений зображенням нового папи Захарія. Розпис абсиди припав на понтифікат Павла I (757—767), а фрески античного атріуму можуть бути віднесені до діяльності Адріана I (772—795). Цей атріум тоді був пристосований для поховання знатних містян, нерідко в пізньоантичних саркофагах з рельєфами на язичницькі теми. У той же період, мабуть, був побудований внутрішній Нартекс. Під час землетрусу 847 року Стара церква Святої Марії була похована під шаром землі, після чого її володіння, привілеї та ім'я були передані прилеглої Нової церкви Святої Марії, а про існування її попередниці просто забули. Під час землетрусу залишився незасипанним тільки атріум, який залишався у вживанні під ім'ям церкви Антонія Великого принаймні до розорення Риму норманами у 1081 р. У XVII ст. над церквою звели каплицю Святої Марії Лібератрісе, яку довелося розібрати при проведенні археологічних досліджень у 1901 р.
Галерея
-
![image]()
Фреска з зображенням св. Аввакіра. -
![image]()
Архангел Гавриїл, фреска, бл. 565—578 рр. -
![image]()
«Благовіщення», фреска, бл. 565—578 рр. -
![image]()
«Розпяття», фреска, бл. 741—752 рр.
Література
- Matilda Webb. The Churches and Catacombs of Early Christian Rome. Sussex Academic Press, 2001. Pp. 112–123.
- Anton Henze u. a. (Hrsg.): Kunstführer Rom. 5. Auflage. Stuttgart 1995, , S. 103–104.
Примітки
- dati.beniculturali.it — 2014.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара церква Святої Марії
- Стара церква Святої Марії
- «Сикстинська капела Середньовіччя» знову приймає відвідувачів. www.credo-ua.org/2016/05/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara ce rkva Svya toyi Mariyi ital Chiesa di Santa Maria Antiqua kolishnya katolicka cerkva v Italiyi v Rimi Nazvana na chest Divi Mariyi Zbudovana u V stolitti u vizantijskomu stili Roztashovana na pivdennij storoni Rimskogo forumu u pidnizhzhya gori Palatin Vidoma unikalnim ansamblem hristiyanskih fresok VIII stolittya odnim iz najkrashih u misti za stupenem povnoti ta zberezhennya Takozh Cerkva Santa Mariya Antikva Antikva Stara cerkva Svyatoyi Mariyi41 53 27 pn sh 12 29 08 sh d 41 89100000002777335 pn sh 12 485583333360779079 sh d 41 89100000002777335 12 485583333360779079 Koordinati 41 53 27 pn sh 12 29 08 sh d 41 89100000002777335 pn sh 12 485583333360779079 sh d 41 89100000002777335 12 485583333360779079Krayina Italiya 1 Roztashuvannya Rim 1 Tip d i neruhomistStil Arhitektura Vizantijskoyi imperiyiData zasnuvannya 5 stolittyaStara cerkva Svyatoyi MariyiStara cerkva Svyatoyi Mariyi Italiya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatoyi Mariyi Miniatyurna Santa Mariya Antikva na foni grandioznih ruyin Palatinskogo palacuIstoriyaPro isnuvannya hramu vpershe stalo vidomo u 1701 roci a pershi planomirni rozkopki buli provedeni v 1901 roci pid kerivnictvom Dzhakomo Boni Z tih pir freski pid diyeyu povitrya prijshli v avarijnij stan i vimagayut postijnoyi uvagi restavratoriv Veliku chastinu chasu cerkva zakrita dlya publiki Hram roztashovanij mizh cerkvami San Teodoro j Soroka muchenikiv pohodit z I stolittya nashoyi eri Spochatku buv kvadratnij atrium yakij cherez koridor z troma portalami viv u vnutrishnij dvorik z yednanij perehodom z imperatorskim palacom Priblizno ce buv vhid v Palatinski palati imperatora Domiciana Desho zahidnishe stoyala velichezna budivlya yaka trivalij chas vvazhalasya hramom Bozhestvennogo Avgusta Oskilki plan cerkvi maye analogiyi z bibliotekami antichnosti vislovlyuyetsya pripushennya sho velikij budinok do yakogo vona nalezhala ce universitet Adriana U seredini VI st sporuda chasiv Domiciana vikoristovuvalosya yak svogo rodu storozhova budka tut nochuvala ohorona vizantijskih namisnikiv Rimu Blizhche do kincya stolittya vona bula pribrano korinfskimi kolonami prikrashena stinopisom do nogo bula pribudovana napivkrugla absida vidteper ce bula cerkva divi Mariyi Pid pidstavoyu odniyeyi z kolon arheologi znajshli skarb monet iz profilem Yustina II z chogo viplivaye sho perebudova ne mogla buti zdijsnena ranishe jogo caryuvannya 565 578 rr U papskomu inventari 635 r budinok zgaduyetsya vzhe yak Stara cerkva Svyatoyi Mariyi svidchennya isnuvannya novishogo hramu z tim zhe prisvyatoyu U seredini VII st z oslablennyam vizantijskogo panuvannya na zahodi Italiyi papi rimski pochali dumati pro perenesennya rezidenciyi z okrayinnogo Laterana na forum de ranishe meshkali imperatorski namisniki Blizkist cerkvi divi Mariyi do novogo papskogo palacu daye zmogu pripustiti sho u svij chas same v nij znahodilasya kafedra rimskogo pervosvyashenika Roboti po rozpisu hramu pochalisya za papi Martina I 649 655 i dosyagli najbilshogo rozmahu v korotkij pontifikat Ivana VII 705 707 Livij bokovij vivtar buv prikrashenij stinopisom na koshti senatora Teodota Na chas provedennya cih robit vkazuye toj fakt sho portret Grigoriya III pislya jogo smerti u 741 r buv zaminenij zobrazhennyam novogo papi Zahariya Rozpis absidi pripav na pontifikat Pavla I 757 767 a freski antichnogo atriumu mozhut buti vidneseni do diyalnosti Adriana I 772 795 Cej atrium todi buv pristosovanij dlya pohovannya znatnih mistyan neridko v piznoantichnih sarkofagah z relyefami na yazichnicki temi U toj zhe period mabut buv pobudovanij vnutrishnij Narteks Pid chas zemletrusu 847 roku Stara cerkva Svyatoyi Mariyi bula pohovana pid sharom zemli pislya chogo yiyi volodinnya privileyi ta im ya buli peredani prilegloyi Novoyi cerkvi Svyatoyi Mariyi a pro isnuvannya yiyi poperednici prosto zabuli Pid chas zemletrusu zalishivsya nezasipannim tilki atrium yakij zalishavsya u vzhivanni pid im yam cerkvi Antoniya Velikogo prinajmni do rozorennya Rimu normanami u 1081 r U XVII st nad cerkvoyu zveli kaplicyu Svyatoyi Mariyi Liberatrise yaku dovelosya rozibrati pri provedenni arheologichnih doslidzhen u 1901 r GalereyaFreska z zobrazhennyam sv Avvakira Arhangel Gavriyil freska bl 565 578 rr Blagovishennya freska bl 565 578 rr Rozpyattya freska bl 741 752 rr LiteraturaMatilda Webb The Churches and Catacombs of Early Christian Rome Sussex Academic Press 2001 Pp 112 123 Anton Henze u a Hrsg Kunstfuhrer Rom 5 Auflage Stuttgart 1995 ISBN 3 15 010402 5 S 103 104 Primitkidati beniculturali it 2014 d Track Q52897564PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stara cerkva Svyatoyi Mariyi Stara cerkva Svyatoyi Mariyi Sikstinska kapela Serednovichchya znovu prijmaye vidviduvachiv www credo ua org 2016 05