Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Словаччини — історія території сучасної Словаччини з давніх часів до наших днів. Поділяється на чотири періоди: період перед угорським завоюванням у X ст.; епоха угорського правління до 1918 р.; чехословацький період (1918–1992) і період незалежної Словацької Республіки (з 1 січня 1993).
Давня історія
Палеоліт
Завдяки сприятливим природним умовам на території нинішньої Словаччини люди почали оселятися з найдавніших часів. Перші ознаки людських поселень належать до палеоліту. Цій добі характерне чергування льодовикового і міжльодовикового періодів. Зафіксовано знахідки різних палеолітичних культур — від Олдувайської культури до свідерської культури (словац. świderien). Є докази присутності гейдельберзької людини, найдавніші знайдені кістки були останками неандертальців, найвідоміша знахідка походить із села Гановце, біля Попраду.[]
Мезоліт
Характерна ознака доби — остаточний відхід льодовика, котрий багато тисячоліть сягав до північних кордонів сучасної Словаччини.
Неоліт
З неоліту (коли виникло сільське господарство) залишилось уже більше слідів. Знайдено рештки селищ, кераміки, але і духовного життя населення у формі жертовних дарів або культових предметів, якими правдоподібно були і венери з Нітранського Градку, Мораван над Вагом та інших місць.
У цей період на Словаччині появились такі культури: культура лінійно-стрічкової кераміки, культура лінійно-східної кераміки желєзовський культурний округ, буковогірська культура і почались лендельська культура та полгарська культура, яка була поширена на півдні східної Словаччини, на півночі східної Угорщини, заході Румунії та на Закарпатті.
Енеоліт
Ця доба характерна передусім масовим використанням металів (мідь і золото; перші знахідки міді походять вже з раннього неоліту). З цим пов'язана поява членування суспільства (як мінімум ремісники, сільські господарі, пастухи, торговці) та бартерної торгівлі, далі вдосконалення обробки землі за допомоги свійських тварин та посилення ролі чоловіка в суспільстві — патріархат
У цей період спочатку характерний продовженням лендельської та полгарської культур, пізніше на території цілої Словаччини появилась баденська культура.
Бронзова доба
Під час бронзової доби, характерної поширенням бронзу, на території Словаччини появилась велика кількість різних археологічних культур, напр. унєтицька культура (словац. unětická kultúra), мадяровська культура, отоманська культура, різні культури курганних поховань та культури полів поховальних урн в тому числі лужицька культура. З цих культур залишились знахідки кілька бронзових косаків, віз з колесами, сліди дерев'яних споруд будованих без використання цвяхів.
Залізна доба
Рання залізна доба (Латенська культура)
Залізна доба та з нею пов'язані технології з'явились на території Словаччини правдоподібно з області Анатолії та/або Італії. В цей період завдяки сприятливим умовам на території Словаччини починається розвиток добування заліза, свинцю, золота та солі. Вперше тут з'явилися гончарний круг (векерзугзька культура). Продовження соціальної диференціації. В цей період на території Словаччини появились гальштатська культура, (конкретно календерберзька культура), куштановицька культура (Траки?) та векерзугзька культура (правдоподібно Скіфи) а на півночі далі продовжувала розвиватись лужицька культура.
Пізня залізна доба
У цей період на Словаччину прийшли кельти, яких можна вважати першим історично доведеним народом на теренах Словаччини. Кельти прийшли до Карпатської угловини з території Німеччини, Франції та з району Альп. Після приходу, який правдоподібно спровокував сутички з Римською Імперією, кельти підкорили корінне населення. В кінці пізньої залізної доби створили кілька укріплених поселень — опід, декотрі з них, напр. Братиславське опідум з цього часу постійно заселене. Однак переважна більшість кельтів проживала в невеликих поселеннях, хати будували з дерева та часто замикали залізними замками. Кельти були вмілими ремісниками ковалями, гончарями, монетниками, землеробами та торговцями. Підтримували тісні стосунки з грецькою та римською цивілізаціями.
Наприкінці 2 тисячоліття до н. е. на територію Словаччини прийшли даки, які первісно заселяли приблизно територію сьогоднішньої Румунії. В період завоювань першого дакського короля Буребісти південна Словаччина (низовина) була заселена даками і приєднана до їхнього королівства, звідти витіснили частину кельтів. Однак у 10 р. до н. е. у Панонській угловині римляни перемогли даків і пересунули кордон Римської імперії на середній Дунай. Даки зникають з території Словаччини приблизно у 1 ст. н. е., найдовше протримались на сході країни.
Ліквідацію більшості кельтів завершили завоювання германців із північного заходу — на території Словаччини початком 1 ст. н. е. Однак рештки кельтів (котини) залишились на півночі країни аж до 2 ст. н. е.
Германці та Римська Імперія
Германська цивілізація не була в цю добу на такому високому рівні як кельтська. Германці більше займались землеробством та кочовим скотарством, але були також добрими воїнами. Відомо, що германські племена на території південно—східної Словаччини називались маркомани, у західній Словаччині квади, вплив яких поширювався з території сучасної Чехії. Однак германці незадовго після свого приходу на терени Словаччини зіткнулися з розростаючоюсь Римською Імперією. У 12—9 рр. до н. е. почались бої між римським військом у провінції Паннонія та військами потужного германського короля Маробода.
У 1 ст. була територія Словаччини декілька років частиною «Ванійового королівства» (словац. Vanniovo kráľovstvo). Ваній (словац. Vannius) правив приблизно 30 років, але подібно як Маробод став досить потужним і тому був за підтримки римлян позбавлений влади. Римська Імперія поблизу Дуная будувала прикордонні укріплення. Одне з римських прикордонних поселень на теренах Словаччини називалось Герулата, знаходилось в околиці села Русовце біля Братислави. Поселення мало всі ознаки римських міст, лазні і форум.
Маркоманські війни та сутички з римською армією мали для германців на теренах Словаччини погані наслідки. Кілька десятилітня тривала війна, яка велася на території сучасної Італії, Австрії, Угорщини, Словаччини, Чехії, очевидно і на теренах декотрих інших майбутніх країн. Розміри та тривалість говорять нам про запеклі та криваві бої. Античні автори повідомляють про безперервні атаки римлян на північ та контратаки германців на південь. Багато з боїв, як наприклад експедиція імператора Доміціяна у 88 році завершились для римлян катастрофою.
Ситуація в регіоні ускладнювалась проникненням численних народів, які цій області намагались перетнути римський кордон і декотрі з них чинили тиск на германців. Германці використали слабкість римлян після того, як їхнє військо повернулось з експедиції проти персів заражене чумою і приблизно у 170 році його кілька разів атакували. У 172 році проти германців Марк Аврелій вів каральну експедицію. Його син Коммод вів проти германців ще одну експедицію і після їхньої поразки уклав з ними мир. Відтоді збереглася одна з перших письмових пам'яток на теренах Словаччини — римський напис на замковій скелі у Тренчині, що датується приблизно 178–179 роком, тодішнє поселення згадується як «Лаугаріціо» (лат. Laugarício). Військові фортеці римлян знаходились тоді і на північ від Дунаю біля села Іжа, що при Комарні. Германці в цю добу поступово романізувались. Їхня шляхта охоче співпрацювала з римлянами. Про те свідчать численні знахідки римських пам'яток і глибше на території заселеній тоді германцями.
Під час влади Валентиніана був кордон на середньому Дунаю внаслідок небезпеки з боку германців інтенсивно перебудований і ще більше укріплений. Але це Римську Імперію не врятувало.
Раннє Середньовіччя
Переселення народів
Наприкінці 4 ст. уже Стародавній Рим перебував у глибокому занепаді. Події, відомі як переселення народів, були одною з останніх причин розвалу імперії. Велика частина корінного населення з країни або втекла, або підкорилась (у бою) іншим народам. Через територію Словаччини тоді пересувались багато племен, напр. вестготи, остготи, лангобарди чи гепіди. Всі ці народи почали рухатися внаслідок атаки кочових гунів. Останні створили центр у близькому сусідстві Словаччини — між Дунаєм і Тисою.
Ранньослов'янська доба
Слов'яни в цей період просувалися до країни у кілька хвилях. Перші хвилі прийшли на територію Словаччини під час V-VI ст.ст. Під час просування стрічали решту первісного германського але й кельтського населення. Нові прибульці часто залишились жити між первісним населенням, і так на Словаччині обґрунтовується прийняття географічних назв германського походження. Слов'яни в цей час колонізували приблизно лише 10 % території, решта залишилась дикою недоторканою країною. Пізнали ячмінь, просо, пшеницю, мак, льон. Займались сільським господарством та годівлею худоби. Були й здатними ремісниками — передусім виробники коштовних оздоб та гончарі. Слов'яни на заході стикалися з Франкським королівством
Нестача писемних пам'яток про слов'ян полягає і в тому, що спочатку не брали участь у жодних великих війнах. Перші часткові писемні згадки про слов'ян на території Словаччини походять від Прокопія, порадника візантійського полковника Велісарія. Ці слов'яни згідно з його записами допомагали лангобардові Ільдігесу, який змагався за наслідництво королівського трону і під його командуванням утворили 6—ти тисячне військо, яке воювало проти готів та римлян. Прокопій Кесарійський в іншій частині своїх літописів далі писав про те, як інше слов'янське військо в кількості 3000 чоловік у двох групах перетнуло Дунай і вдерлося в Іллірію та Фракію. Там розгромили порівняно численніші імператорські відділи прислані проти них. Крім іншого далі пише про жорстокі масакри цивільного населення та про садження ворогів на палю.[1]
В половині VI століття до Подунайської низовини вдерлися аварські племена, їхній вплив сягав і на терени південної Словаччини. Культурний вплив сягав далі. Слов'яни під їхнім впливом перестали мертвих спалювати і почали їх хоронити в землю.
Держава Само
У 6 ст. слов'яни були підкорені кочовими племенами аварів, але їхня жорстока влада між слов'янами викликала повстання. Згідно з хронікою Фредегара, в одному з таких повстань взяв участь і франкський купець Само, якого слов'яни обрали королем племінного союзу — Держави Само (словац. Samova ríša) (623–658) — першої держави західних слов'ян через його мужність і військові здібності. Однак Держава Само занедовго потрапила в конфлікт з Франкським королівством через атаки на купців. Коли король франків Дагоберт I намагався підкорити державу Само через те, що остання відмовилась визнати його територіальні претензії та платити данину, почалася війна. Франки потім разом з лангобардами атакували слов'ян та плюндрували їхню землю. У 631 р. Дагоберт I був переможений у Битві під Вогатізбургом і держава Само відстояла незалежність. Після смерті Само у 658 р. племінний союз слов'ян знову розпався. Авари були остаточно переможені аж Карлом Великим на зламі 8-9 ст.. Потім практично зникли або змішались з навколишнім слов'янським населенням.
Великоморавія
З VIII ст. слов'янські племена знов почали об'єднуватися. У першій половині IX ст. виникли два князівства — Моравське на чолі з Моймиром І та Нітранське на чолі з Прібіною. 833 року Моймир вигнав Прібіну з Нітранського князівства і об'єднав обидва князівства, створивши Велику Моравію. Вигнаний Прібіна осів біля Блатенського озера, де збудував фортецю Блатноград. Помер 861 року і його місце посів син Коцель. Нітранське князівство залишилось удільним князівством, яким володів спадкоємець престолу.
Наростання впливу Великоморавії викликав опір Східнофранкського королівства, першим королем якого став Людовик II Німецький. Він 846 року вдерся на Велику Моравію і після смерті Моймира І силою посадив за володаря його племінника Ростислава. Однак Ростислав відмовився підкоритись Франкському королівству, намагався здобути церковну незалежність, наказав вигнати баварських священиків з Великоморавії та підтримував ворогів Людовика. 855 року розлючений Людовик з великим військом напав на Великоморавію, але був переможений і загнаний на відступ.
Намагаючись остаточно позбутися східнофранкського впливу на Великій Моравії, Ростислав 861 року без успіху звернувся до папи Миколая I з проханням надати єпископа та священиків, щоб ті навчили духовенство. За порадою візантійських священиків, які тоді перебували на теренах Великої Моравії, Ростислав звернувся з однаковою просьбою до візантійського імператора Михаїла III. Той його вислухав і 863 року до Великої Моравії прийшли учителі віри на чолі із св. Константином та Мефодієм.
870 року Ростислав, який воював із східнофранкськими військами, був зраджений племінником Святополком, виданий до рук франків та осліплений, а самого Святополка франки теж ув'язнили. 871 року у Великій Моравії виникло повстання на чолі з князем Славомиром (словац. Slavomír). Святополк тоді франкам запропонував, що допоможе придушити повстання. Так був поставлений на чолі армії проти Славомира, після домовленості з ним перейшов на його бік і спільними силами перемогли франків. Внаслідок цього став необмеженим володарем Великоморавії. 874 року Святополк з Людовиком підписали мир у Форхгаймі. З цього часу Святополк почав до Великоморавії приєднувати сусідні землі — Чехію, Сілезію, землю Лужицьких Сербів, Віслян. За його влади Великоморавія досягла найбільшого територіального розмаху, тому деколи її називають «Великоморвська імперія» (словац. Veľkomoravská ríša).
Після його смерті у 894 році на престол сів його син Моймир II, який мусив витримати натиск з боку франків та кочових угорців, однак з боку конкурентів за престол — Святополка II, другого сина Святополка. Однак зрештою 906 або 907 року кочові племена угорців під командуванням Арпада атакували Великоморавію, яка розпалася і поступово стала частиною Угорського королівства
Кирило і Мефодій
Костянтин (який перед смертю прийняв монаше ім'я Кирило) та Мефодій зразу після приходу до Великої Моравії заснували перше словенське училище, де навчали місцеве словенське (словєнське) духовенство, заснували слов'янське письмо — глаголицю, завели старослов'янську мову в літургію та принесли переклади літургійних та біблійних текстів, які підготували вже заздалегідь.
867 року двоє братів вибралися до Риму отримати від папи схвалення щодо використання старослов'янської мови як літургійної та щоб папа висвятив їхніх учнів священиками. По дорозі зупинились в Блатенському князівстві, де правив син Прібіни Коцель, недовгий час там залишились і навчали (місцеве населення), а потім знову вирушили в дорогу. Коли прибули до Риму, папа Миколай I, який сам прислав братам запрошення, уже помер, а привітав їх новообраний — Адріан II, який ще цього року схвалив їхню місію і на наступний рік видав буллу «Gloria in excelsis Deo», в якій старослов'янську мову офіційно визнав як четверту літургійну мову в Західній церкві, крім латинської, грецької та гебрейської. Папа також дав висвятити учнів Кирила і Мефодія на священиків
У лютому 869 року Костянтин помер від наслідків хвороби, але ще до того вступив у монастир і прийняв чернече ім'я Кирило. Мефодій був висвячений архієпископом Паннонії та Великої Моравії і висланий назад за Ростиславом, щоб продовжував у своїй місії та вчив у великоморавському училищі. Однак на зворотній дорозі був за наказом баварських єпископів схоплений і три роки ув'язнений у Баварії. Звідти, звільнений 873 року після втручання нового папи Івана VIII, продовжив дорогу на Великоморавію, де в той час уже правив князь Святополк І після зради свого дядька Ростислава. Мефодій продовжував свою місію аж до 885 року, коли помер. Перед смертю призначив своїм наступником св. Горазда. Після смерті Мефодія Святополк на прохання папи заснував нову єпархію в Нітрі на чолі з єпископом Віхінгом, який у папи Степана отримав дозвіл на заборону богослужіння старословянською мовою, а також звільнення та вигнання Горазда з Великоморавії.
Угорське правління
На початку X ст. під час нашестя племен старих угорців Великоморавська держава була зруйнована. Територія Словаччини, відділившись від чеських і моравських земель, потрапила під правління угорців. Завойована Угорщиною країна була населена в основному селянами. Угорщина поводилася по відношенню до словаків як до переможеного народу.
У 1242 територія Словаччини зазнала спустошливого нашестя монголів, що вторглися до Угорщини. Пізніше з появою переселенців передусім німецького походження почався економічний розвиток словацьких земель. Зростали міста, з'явився клас словацьких бюргерів. У XIII-XIV ст. зв'язки між словаками і чехами були відновлені. Гуситський рух у Чехії зачепив і Словаччину.
Результатом перемоги турків під Могачем у 1526 р. став розподіл Угорського королівства на три регіони: центральний — під владою турків, Трансільванію — під управлінням місцевих князів але було васалом Османської Імперії і т. зв. Королівську Угорщину під владою Габсбургів; у складі останньої опинилася і Словаччина, яка займала центральне положення в Угорському королівстві, а Братислава була столицею Габсбургів до остаточного вигнання турків і звільнення всієї Угорщини в кінці XVII ст. У регіоні набуло поширення протестантство, але при Габсбургах активізувалися сили католицької Контрреформації.
Період поінформованого абсолютизму за імператора Йосифа II (1765—1790) мав особливо важливе значення для розвитку Словаччини. Хоча соціальні реформи і релігійна толерантність сприятливо вплинули на Словаччину, введення німецької мови в Угорщині викликало обурення місцевого населення, що в свою чергу подіяло на словаків.
Зростання угорської національної самосвідомості сприяло словацькому національному відродженню; подібний рух відбувався і серед чехів. Такі словацькі письменники, як Ян Коллар і Йозеф Шафарик, відіграли однаково важливу роль як у чеському, так і в словацькому відродженні. Обидва писали класичною чеською мовою. Деякі літератори почали використовувати словацький діалект як літературну мову. Це була реакція на політику Угорщини, яка в 1836 році оголосила офіційною тільки угорську мову. У 1845 році словацький літератор і патріот Людовит Штур почав видавати перше періодичне видання словацькою — «Словацьку національну газету» (словац. Slovenskje národňje novini).
Патріотичний підйом і поширення революційних ідей в Угорщині продовжували впливати на словацький патріотичний рух. У ході революції 1848 р. була розроблена програма «Вимоги словацького народу» (словац. Žiadosti slovenského národa) — перше висловлення політичних вимог словаків. Програма закликала використовувати словацьку мову в школах, судах, органах місцевого самоврядування, а також обирати словацький парламент на основі загального виборчого права. Це призвело до протиборства словаків і угорців; деякі словацькі революціонери перебралися до Праги. Поразка угорської революції і перемога австрійської реакції не поліпшили становище словаків. У 1861 р. було прийнято «Меморандум словацького народу» (словац. Memorandum národa slovenského), в якому містилася вимога місцевої автономії. Також засновано культурно-просвітницьке товариство «Матиця словацька».
Створення Австро-Угорської імперії у 1867 році збільшило залежність словаків від Будапешта. Угорці, що надихнулися ідеєю об'єднання своєї частини імперії, з великим завзяттям проводили політику мадяризації. Були закриті «Матиця словацька» і словацькі вищі навчальні заклади, словацька мова була дозволена лише в початкових школах.
Продовжувалася політична дискримінація словаків, словацькі депутати дуже рідко обиралися до парламенту Угорщини. Був відсутній механізм формування словацької еліти; роль політичного лідера часто брало на себе духовенство. Напередодні Першої світової війни словацькі патріоти тісно співпрацювали з іншими народами Австро-Угорської імперії; саме в цей час почала набувати чітких обрисів ідея створення чехословацької держави.
В умовах внутрішньополітичної кризи всередині Австро-Угорської імперії та наростання антивоєнних настроїв суспільства змінюється позиція словацьких національно-визвольних сил. Якщо раніше в Словаччині переважали прагнення до здобуття автономії за типом угорської, то з 1914 року там активізується рух за повне відокремлення словацьких земель від імперії. При цьому значна частина нового покоління словацької інтелігенції схилялась до необхідності об'єднання з чеським національним рухом. Оскільки всередині країни національні сили були розрізненими, роль провідника при цьому взяла словацька еміграція (передусім, в США та Франції).
У роки Першої світової війни чехи і словаки виступили з вимогою єдиної держави. Словацький генерал Мілан Штефаник разом з чеськими лідерами Томашем Масариком і Едвардом Бенешем провели роки війни на Заході, домагаючись підтримки з боку Франції і Великої Британії. У самій Словаччині до створення нової країни закликали священик Андрій Глінка і Вавро Шробар; Мілан Годжа став глашатаєм чехословацьких і словацьких інтересів у Відні. Як тільки рух за незалежність почав діяти всередині Словаччини і за кордоном, словаки в США вийшли з ініціативою підписання угоди з чехами щодо створення чехословацької держави. Пітсбурзька декларація 30 травня 1918 року, підписана в присутності Масарика, не мала статусу офіційного документа; в ній говорилося, що Словаччина повинна стати автономною частиною нової держави з власним парламентом, адміністрацією, судовою системою, передбачалося використання словацької мови як офіційної.
Чехословацький період (1918—1992)
Чеська національна рада 28 жовтня 1918 р. проголосила в Празі незалежність Чехословаччини, а 30 жовтня Словацька національна рада в Мартіні (іст. назва Турчанський Святий Мартін) заявила в т. зв. «Мартінській декларації» про відділення Словаччини від Угорщини й утворення чехословацької держави. Спільна держава була відтворена на основі об'єднання двох народів після десяти століть розділення, але питання про чіткі взаємовідносини між ними залишалося відкритим. У конституційних дебатах перемогу здобула централістська тенденція, що отримала підтримку більшості чехів. Чехословаччина була проголошена єдиною і неподільною республікою. «Ідея чехословакізму» — ідея єдиної нації, що використовує спільну мову, знайшла підтримку і в Празі, і у частини словацького населення. І все ж централістський характер нової республіки не влаштовував багатьох громадян Словаччини, насамперед прихильників Народної партії Глінки, а також Йозефа Тисо, які виступали з вимогою повної автономії для цієї частини країни і отримали на виборах у 1925 р. 32 % голосів словаків. Частину голосів у Словаччині здобули також більш помірковані партії, що виступали проти автономії. Провідну роль у більш екстремістських рухах відігравали католики.
У результаті словацьке питання перетворилося в центральну проблему нової держави, а антагонізм і напруженість у відносинах між чехами і словаками часто заступали справжні досягнення в розвитку Словаччини. Деякі з її найбільш поміркованих лідерів обіймали високі посади в чехословацькому уряді.
У 1938 р. після Мюнхенської угоди багато словаків з числа екстремістського крила автономістів виступили з вимогами повного відділення від чехословацької держави. Коли в березні 1939 р. Гітлер захопив Прагу, німецькі і словацькі нацисти створили окрему словацьку державу. Її уряд являв собою сателіт нацистської Німеччини на чолі з президентом Тисо. Пізніше на радянсько-німецький фронт були направлені словацькі війська для демонстрації підтримки німецького вторгнення в СРСР.
У роки війни деякі словацькі лідери (Штефан Осуський, Юрай Славік тощо) співпрацювали з емігрантським урядом Чехос, який не мав великого впливу в Словаччині і розгорнув активну діяльність у Москві. У грудні 1943 року була створена Словацька національна рада, що стала на чолі підпільного руху опору, в якому брали участь комуністичні і некомуністичні сили. Рада виступила проти режиму Тисо, визнала необхідність відновлення Чехословаччини на основі рівноправного партнерства між чехами і словаками і почала підготовку збройного повстання. Воно почалося в серпні 1944 р. в районі м. Банська-Бистриця під керівництвом партизанів.
Незважаючи на допомогу, надану радянським наступом з Польщі, словацькі партизани були розгромлені німецькими військами протягом двох тижнів.
У кінці війни Словацька національна рада взяла під контроль всю Словаччину. Використовуючи гасла словацького націоналізму, комуністи прагнули утримати владу, але на виборах 1946 року некомуністичні партії здобули в раді 63 % місць. Тоді комуністи змінили свою тактику, роблячи ставку не на переконання, а на насильство; в країні почалися масові арешти.
Після захоплення влади комуністами в 1948 року Словаччина вперше отримала широку автономію, яка надалі була значно урізана. Суверенітет Словаччини став однією з головних цілей визвольного руху 1968 р. в Чехословаччині. Незважаючи на вторгнення в серпні 1968 р. до Чехословаччини збройних сил країн Варшавського Договору, 30 жовтня 1968 р. був ухвалений конституційний закон, що засновував у Чехословаччині федеративну державу. Новий закон, що набрав чинності 1 січня 1969 року, надавав широкі повноваження чеській і словацькій регіональним адміністраціям, засновував двопалатні національні збори, в одній з палат яких чехи і словаки мали рівне представництво.
Демонстрації в листопаді 1989 року поклали край комуністичному правлінню. У Чехії виник рух Громадянський форум, а в Словаччині — Громадськість проти насилля (ГПН, словац. Verejnosť proti násiliu). Країна отримала нову назву — Чеська і Словацька Федеративна Республіка. На виборах 1990 р. ГПН і Християнсько-демократичний рух (ХДР, словац. Kresťanskodemokratické hnutie) набрали найбільшу кількість голосів.
У кінці 1990 року федеральний парламент надав Словаччині право розпоряджатися своїм бюджетом, не вирішивши при цьому питання про гарантії її суверенітету. У 1991 р. федеральні, чеські і словацькі урядові кола провели серію зустрічей, на яких розглядалися питання надання автономії Словаччині, однак угоди не було досягнуто. Рух ГПН розколовся, зокрема щодо питання про сепаратизм, а на виборах 1992 року нова організація патріотичних сил — Рух за демократичну Словаччину (РЗДС, словац. Hnutie za demokratické Slovensko) — здобула більшість місць у словацькому законодавчому органі. У червні 1992 р. лідери федерального, чеського і словацького урядів досягли угоди про мирне розділення Чехословаччини.
Словацька Республіка (1993—)
1 січня 1993 р. виникли дві самостійні держави: Словаччина і Чехія.
Після оформлення Словаччини як суверенного політичного суб'єкта розвиток її політичної системи характеризувався процесами перегрупування і поляризації сил. Початковий період політичної історії Словацької Республіки пов'язаний з ім'ям прем'єр-міністра Владіміра Мечьяра. У період першого терміну перебування на посаді прем'єр-міністра (січень 1993 — березень 1994) Мечьяр виступав за поступовість у проведенні приватизації.
Крім того, обіймаючи двічі посаду прем'єр-міністра, а також важливі економічні пости в уряді, Мечьяр дуже сильно впливав на зовнішню політику, що призвело до загострення відносин з Угорщиною.
Йозеф Моравчик, який був раніше міністром закордонних справ в уряді Мечьяра, виступив з обвинуваченнями на його адресу і на початку березня 1994 року Мечьяр не отримав підтримки в Словацькій національній раді під час обговорення питання про вотум довіри.
16 березня Моравчик був обраний главою тимчасового коаліційного уряду, до якого увійшли представники наступних опозиційних партій: Демократичний союз (ДС), Партія лівих демократів (ПЛД), Християнсько-демократичний рух (ХДР) і Національно-демократична партія (НДП). Однак перемога противників Мечьяра виявилася короткочасною: опозиції не вистачило часу, щоб створити реальну альтернативу Мечьяру. У вересні 1994 р. було заплановане проведення дострокових .
Перші національні вибори в Словаччині, після здобуття нею незалежності, пройшли 30 вересня — 1 жовтня 1994 р. У них взяли участь 18 партій і рухів і 76 % всіх зареєстрованих виборців. Найбільшу кількість голосів отримав Рух за демократичну Словаччину (РЗДС) В. Мечьяра. Блок «Загальний вибір» (ПЛД, Соціал-демократична партія Словаччини, Партія зелених, Рух аграріїв) отримав 10,41 % голосів виборців (18 мандатів), Угорська коаліція (Угорський християнсько-демократичний рух, Рух «Співіснування» і Угорська цивільна партія) — 10,18 % (17 мандатів), ХДР — 10,08 % (17 мандатів), Демократичний союз — 8,57 % (15 мандатів), Об'єднання робітників Словаччини — 7,34 % (13 мандатів), Словацька національна партія — 5,4 % (9 мандатів).
РЗДС бере свій початок від руху «Громадськість проти насильства» (ГПН), який виник після «оксамитової революції». Мечьяр був одним із засновників ГПН і обіймав посаду міністра внутрішніх справ у словацькому уряді в січні — червні 1990 р. Під час дебатів про майбутнє Чехословаччини в березні 1991 р. Мечьяр пережив свою першу політичну поразку і змушений був подати у відставку з посади прем'єр-міністра Словаччини, оскільки його звинуватили у завданні шкоди чесько-словацьким відносинам своєю позицією повної автономії Словаччини. Мечьяр вийшов з рядів ГПН і організував РЗДС.
Мечьяр залишався при владі з 1994 до 1998 року. У цей час він приєднався до затяжної боротьби з президентом Міхалом Ковачем, його колишнім сподвижником по створенню РЗДС і суперником на президентських виборах. Великого розголосу набула справа викрадення сина президента Ковача працівниками спецслужби «СІС» і його насильне перевезення в Австрію, де проти нього в минулому була порушена справа. Головою спеслужби на той час був Іван Лекса, син впливового мільярдера і як наслідок цього інциденту було ліквідовано свідків у цій справі.
25-26 вересня 1998 р. в країні відбулися парламентські вибори, у яких взяли участь 17 партій. Мечьяру в боротьбі за владу протистояла опозиція — Словацька демократична коаліція (СДК), що об'єднала п'ять партій, у тому числі християнських консерваторів, Партію зелених і соціалістів; її очолив Мікулаш Дзуринда.
СДК здобула прибл. 23 % голосів, а партії, що знаходилися в опозиції до Мечьяра, набрали близько двох третин місць у парламенті (93 із 150).
Здобувши 57 місць у національних зборах (спільно з СНП), Мечьяр не був переобраний на посаду прем'єр-міністра.
Навесні 1999 р. в Словаччині спалахнула політична криза, пов'язана з відсутністю (з 2 березня 1998 р.) президента країни: Міхал Ковач, обраний парламентською більшістю в 1993 р., вступивши в конфлікт з прем'єр-міністром країни В. Мечьяром, залишив свою посаду. Зазнавши поразки на парламентських виборах у вересні 1998, Мечьяр заявив про свій відхід з політичної сцени, але після прийняття словацьким парламентом у січні 1999 р. рішення про проведення прямих всенародних виборів президента висунув свою кандидатуру. Його опорою стала парламентська опозиція, головним чином РЗДС, що набрала найбільшу кількість голосів (прибл. 500 тис. при 3 млн голосуючих). Опонентом виступив мер Кошиць 65-річний Рудольф Шустер, в минулому — голова словацького парламенту в ЧССР, член центрального комітету Компартії Словаччини. Шустер, кандидат урядової коаліції, здобув у другому турі виборів (30 травня 1999) 57 % голосів, в той час як Мечьяр — 32 %. Вибори президента зміцнили позиції парламентської більшості, а також посилили прозахідний курс країни у зовнішній політиці: було заявлено про прагнення максимально швидко вступити в НАТО (навесні-влітку 1999 р.
Уряд Словаччини підтримував НАТО (під час проведення військової операції проти Югославії, надаючи аеродроми і транспортні комунікації країнам Заходу і відмовляючись надати повітряні коридори літакам Росії) і Європейський Союз (посилюючи монетаристський курс і згущаючи торгові зв'язки з Росією і сусідніми країнами).
1 січня 2004 Словаччина вступила до ЄС.
У лютому 2022 року словацьким парламентом та президентам Зузаною Чапутовою була ратифікована угода із США. Однак найвпливовішим партіям («Голос [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.]» та SMER) з політичних причин стало вигідно бути антиамериканістами, мовляв, подібна стратегічна співпраця обмежує словацький суверенітет навіть більше, аніж вторгнення військ СРСР у 1968 році.
Див. також
Примітки
- . www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
Література
- Коротка історія Чехії і Словаччини / Крюков А. В., Любінець І. Я., Нагорняк М. М., Сілецький В. І., Томин Ю. М., Федорчак Т. П. — Івано-Франківськ: Плай, 1999. — 170 с. — (видання на twirpx.com)
- Кріль М. Історія Словаччини. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 264 с. (PDF-файл [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.])
- Наш Г. Коротка історія земель Чехословацької Республіки. — Прага: Вид. Укр. Гром. коміт. В Ч-С.Р, Друкарня «Політика», 1923.
- Піддубний Г. Чехо-Словаччина: Чехія. Словаччина. Закарпатська Україна. Суспільно-політичний та економічний нарис з малюнками та мапою Чехо-Словаччини. Харків: Пролетар, 1931. 232 с.
- История Словакии / Перевод со словацкого и английского / Научный редактор Ю. В. Богданов. — М.: «Евролинц», 2003. — 436 с.
- Пугач Е. П. История Словакии: монография. — Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. — 344 с.
- Ключкович А. Ю. Еволюція моделі суспільно-політичного розвитку в Словацькій Республіці. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.02 — «Політичні інститути та процеси». Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2020.
Посилання
- Detailed Slovak history timeline until 1714 [ 3 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Overview from slovakia.org [ 18 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Brief description at the U.S. Department of State website [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Slovachchini istoriya teritoriyi suchasnoyi Slovachchini z davnih chasiv do nashih dniv Podilyayetsya na chotiri periodi period pered ugorskim zavoyuvannyam u X st epoha ugorskogo pravlinnya do 1918 r chehoslovackij period 1918 1992 i period nezalezhnoyi Slovackoyi Respubliki z 1 sichnya 1993 Istoriya SlovachchiniStarodavnya SlovachchinaRimska epohaLangobardiSeredni VikiDavni slov yaniAvarskij kaganatDerzhava SamoNitranske knyazivstvoVelika MoraviyaBlatenske knyazivstvoUgorske korolivstvo 10 e stolittya 1526 Matush ChakOmodej AbaOsmanska imperiyaUjvarskij eyaletBudajskij eyaletEgerskij eyaletKnyazivstvo Imre TekeliEra GabsburgivGabsburzka Korolivska UgorshinaAvstrijska imperiyaSlovacke povstannya 1848 1849 Avstro UgorshinaPersha svitova vijnaChehoslovachchinaPersha Chehoslovacka RespublikaSlovacka Radyanska RespublikaDruga Chehoslovacka RespublikaPersha Slovacka RespublikaSlovacke nacionalne povstannyaTretya Chehoslovacka RespublikaLyutnevij zakolotChehoslovacka Socialistichna RespublikaOperaciya Dunaj Slovacka Socialistichna RespublikaOksamitova revolyuciyaCheska i Slovacka Federativna RespublikaOksamitove rozluchennyaSuchasnistSlovacka RespublikaPortal Slovachchina pereglyanutiredaguvatiDavnya istoriyaPaleolit Zavdyaki spriyatlivim prirodnim umovam na teritoriyi ninishnoyi Slovachchini lyudi pochali oselyatisya z najdavnishih chasiv Pershi oznaki lyudskih poselen nalezhat do paleolitu Cij dobi harakterne cherguvannya lodovikovogo i mizhlodovikovogo periodiv Zafiksovano znahidki riznih paleolitichnih kultur vid Olduvajskoyi kulturi do sviderskoyi kulturi slovac swiderien Ye dokazi prisutnosti gejdelberzkoyi lyudini najdavnishi znajdeni kistki buli ostankami neandertalciv najvidomisha znahidka pohodit iz sela Ganovce bilya Popradu dzherelo Mezolit Harakterna oznaka dobi ostatochnij vidhid lodovika kotrij bagato tisyacholit syagav do pivnichnih kordoniv suchasnoyi Slovachchini Neolit Venera z Moravan nad Vagom Z neolitu koli viniklo silske gospodarstvo zalishilos uzhe bilshe slidiv Znajdeno reshtki selish keramiki ale i duhovnogo zhittya naselennya u formi zhertovnih dariv abo kultovih predmetiv yakimi pravdopodibno buli i veneri z Nitranskogo Gradku Moravan nad Vagom ta inshih misc U cej period na Slovachchini poyavilis taki kulturi kultura linijno strichkovoyi keramiki kultura linijno shidnoyi keramiki zhelyezovskij kulturnij okrug bukovogirska kultura i pochalis lendelska kultura ta polgarska kultura yaka bula poshirena na pivdni shidnoyi Slovachchini na pivnochi shidnoyi Ugorshini zahodi Rumuniyi ta na Zakarpatti Eneolit Cya doba harakterna peredusim masovim vikoristannyam metaliv mid i zoloto pershi znahidki midi pohodyat vzhe z rannogo neolitu Z cim pov yazana poyava chlenuvannya suspilstva yak minimum remisniki silski gospodari pastuhi torgovci ta barternoyi torgivli dali vdoskonalennya obrobki zemli za dopomogi svijskih tvarin ta posilennya roli cholovika v suspilstvi patriarhat U cej period spochatku harakternij prodovzhennyam lendelskoyi ta polgarskoyi kultur piznishe na teritoriyi ciloyi Slovachchini poyavilas badenska kultura Bronzova doba Pid chas bronzovoyi dobi harakternoyi poshirennyam bronzu na teritoriyi Slovachchini poyavilas velika kilkist riznih arheologichnih kultur napr unyeticka kultura slovac uneticka kultura madyarovska kultura otomanska kultura rizni kulturi kurgannih pohovan ta kulturi poliv pohovalnih urn v tomu chisli luzhicka kultura Z cih kultur zalishilis znahidki kilka bronzovih kosakiv viz z kolesami slidi derev yanih sporud budovanih bez vikoristannya cvyahiv Zalizna doba Rannya zalizna doba Latenska kultura Zalizna doba ta z neyu pov yazani tehnologiyi z yavilis na teritoriyi Slovachchini pravdopodibno z oblasti Anatoliyi ta abo Italiyi V cej period zavdyaki spriyatlivim umovam na teritoriyi Slovachchini pochinayetsya rozvitok dobuvannya zaliza svincyu zolota ta soli Vpershe tut z yavilisya goncharnij krug vekerzugzka kultura Prodovzhennya socialnoyi diferenciaciyi V cej period na teritoriyi Slovachchini poyavilis galshtatska kultura konkretno kalenderberzka kultura kushtanovicka kultura Traki ta vekerzugzka kultura pravdopodibno Skifi a na pivnochi dali prodovzhuvala rozvivatis luzhicka kultura Piznya zalizna doba Moneta keltiv znajdena v Bratislavi ta suchasna moneta 5 kron U cej period na Slovachchinu prijshli kelti yakih mozhna vvazhati pershim istorichno dovedenim narodom na terenah Slovachchini Kelti prijshli do Karpatskoyi uglovini z teritoriyi Nimechchini Franciyi ta z rajonu Alp Pislya prihodu yakij pravdopodibno sprovokuvav sutichki z Rimskoyu Imperiyeyu kelti pidkorili korinne naselennya V kinci piznoyi zaliznoyi dobi stvorili kilka ukriplenih poselen opid dekotri z nih napr Bratislavske opidum z cogo chasu postijno zaselene Odnak perevazhna bilshist keltiv prozhivala v nevelikih poselennyah hati buduvali z dereva ta chasto zamikali zaliznimi zamkami Kelti buli vmilimi remisnikami kovalyami goncharyami monetnikami zemlerobami ta torgovcyami Pidtrimuvali tisni stosunki z greckoyu ta rimskoyu civilizaciyami Naprikinci 2 tisyacholittya do n e na teritoriyu Slovachchini prijshli daki yaki pervisno zaselyali priblizno teritoriyu sogodnishnoyi Rumuniyi V period zavoyuvan pershogo dakskogo korolya Burebisti pivdenna Slovachchina nizovina bula zaselena dakami i priyednana do yihnogo korolivstva zvidti vitisnili chastinu keltiv Odnak u 10 r do n e u Panonskij uglovini rimlyani peremogli dakiv i peresunuli kordon Rimskoyi imperiyi na serednij Dunaj Daki znikayut z teritoriyi Slovachchini priblizno u 1 st n e najdovshe protrimalis na shodi krayini Likvidaciyu bilshosti keltiv zavershili zavoyuvannya germanciv iz pivnichnogo zahodu na teritoriyi Slovachchini pochatkom 1 st n e Odnak reshtki keltiv kotini zalishilis na pivnochi krayini azh do 2 st n e Germanci ta Rimska Imperiya Rimskij napis na zamkovij skeli u Trenchini z 178 179 rr Germanska civilizaciya ne bula v cyu dobu na takomu visokomu rivni yak keltska Germanci bilshe zajmalis zemlerobstvom ta kochovim skotarstvom ale buli takozh dobrimi voyinami Vidomo sho germanski plemena na teritoriyi pivdenno shidnoyi Slovachchini nazivalis markomani u zahidnij Slovachchini kvadi vpliv yakih poshiryuvavsya z teritoriyi suchasnoyi Chehiyi Odnak germanci nezadovgo pislya svogo prihodu na tereni Slovachchini zitknulisya z rozrostayuchoyus Rimskoyu Imperiyeyu U 12 9 rr do n e pochalis boyi mizh rimskim vijskom u provinciyi Pannoniya ta vijskami potuzhnogo germanskogo korolya Maroboda U 1 st bula teritoriya Slovachchini dekilka rokiv chastinoyu Vanijovogo korolivstva slovac Vanniovo kraľovstvo Vanij slovac Vannius praviv priblizno 30 rokiv ale podibno yak Marobod stav dosit potuzhnim i tomu buv za pidtrimki rimlyan pozbavlenij vladi Rimska Imperiya poblizu Dunaya buduvala prikordonni ukriplennya Odne z rimskih prikordonnih poselen na terenah Slovachchini nazivalos Gerulata znahodilos v okolici sela Rusovce bilya Bratislavi Poselennya malo vsi oznaki rimskih mist lazni i forum Markomanski vijni ta sutichki z rimskoyu armiyeyu mali dlya germanciv na terenah Slovachchini pogani naslidki Kilka desyatilitnya trivala vijna yaka velasya na teritoriyi suchasnoyi Italiyi Avstriyi Ugorshini Slovachchini Chehiyi ochevidno i na terenah dekotrih inshih majbutnih krayin Rozmiri ta trivalist govoryat nam pro zapekli ta krivavi boyi Antichni avtori povidomlyayut pro bezperervni ataki rimlyan na pivnich ta kontrataki germanciv na pivden Bagato z boyiv yak napriklad ekspediciya imperatora Domiciyana u 88 roci zavershilis dlya rimlyan katastrofoyu Situaciya v regioni uskladnyuvalas proniknennyam chislennih narodiv yaki cij oblasti namagalis peretnuti rimskij kordon i dekotri z nih chinili tisk na germanciv Germanci vikoristali slabkist rimlyan pislya togo yak yihnye vijsko povernulos z ekspediciyi proti persiv zarazhene chumoyu i priblizno u 170 roci jogo kilka raziv atakuvali U 172 roci proti germanciv Mark Avrelij viv karalnu ekspediciyu Jogo sin Kommod viv proti germanciv she odnu ekspediciyu i pislya yihnoyi porazki uklav z nimi mir Vidtodi zbereglasya odna z pershih pismovih pam yatok na terenah Slovachchini rimskij napis na zamkovij skeli u Trenchini sho datuyetsya priblizno 178 179 rokom todishnye poselennya zgaduyetsya yak Laugaricio lat Laugaricio Vijskovi forteci rimlyan znahodilis todi i na pivnich vid Dunayu bilya sela Izha sho pri Komarni Germanci v cyu dobu postupovo romanizuvalis Yihnya shlyahta ohoche spivpracyuvala z rimlyanami Pro te svidchat chislenni znahidki rimskih pam yatok i glibshe na teritoriyi zaselenij todi germancyami Pid chas vladi Valentiniana buv kordon na serednomu Dunayu vnaslidok nebezpeki z boku germanciv intensivno perebudovanij i she bilshe ukriplenij Ale ce Rimsku Imperiyu ne vryatuvalo Rannye SerednovichchyaPereselennya narodiv Dokladnishe Velike pereselennya narodiv Naprikinci 4 st uzhe Starodavnij Rim perebuvav u glibokomu zanepadi Podiyi vidomi yak pereselennya narodiv buli odnoyu z ostannih prichin rozvalu imperiyi Velika chastina korinnogo naselennya z krayini abo vtekla abo pidkorilas u boyu inshim narodam Cherez teritoriyu Slovachchini todi peresuvalis bagato plemen napr vestgoti ostgoti langobardi chi gepidi Vsi ci narodi pochali ruhatisya vnaslidok ataki kochovih guniv Ostanni stvorili centr u blizkomu susidstvi Slovachchini mizh Dunayem i Tisoyu Rannoslov yanska doba Dokladnishe Prabatkivshina slov yan ta Slov yani v cej period prosuvalisya do krayini u kilka hvilyah Pershi hvili prijshli na teritoriyu Slovachchini pid chas V VI st st Pid chas prosuvannya strichali reshtu pervisnogo germanskogo ale j keltskogo naselennya Novi pribulci chasto zalishilis zhiti mizh pervisnim naselennyam i tak na Slovachchini obgruntovuyetsya prijnyattya geografichnih nazv germanskogo pohodzhennya Slov yani v cej chas kolonizuvali priblizno lishe 10 teritoriyi reshta zalishilas dikoyu nedotorkanoyu krayinoyu Piznali yachmin proso pshenicyu mak lon Zajmalis silskim gospodarstvom ta godivleyu hudobi Buli j zdatnimi remisnikami peredusim virobniki koshtovnih ozdob ta gonchari Slov yani na zahodi stikalisya z Frankskim korolivstvom Nestacha pisemnih pam yatok pro slov yan polyagaye i v tomu sho spochatku ne brali uchast u zhodnih velikih vijnah Pershi chastkovi pisemni zgadki pro slov yan na teritoriyi Slovachchini pohodyat vid Prokopiya poradnika vizantijskogo polkovnika Velisariya Ci slov yani zgidno z jogo zapisami dopomagali langobardovi Ildigesu yakij zmagavsya za naslidnictvo korolivskogo tronu i pid jogo komanduvannyam utvorili 6 ti tisyachne vijsko yake voyuvalo proti gotiv ta rimlyan Prokopij Kesarijskij v inshij chastini svoyih litopisiv dali pisav pro te yak inshe slov yanske vijsko v kilkosti 3000 cholovik u dvoh grupah peretnulo Dunaj i vderlosya v Illiriyu ta Frakiyu Tam rozgromili porivnyano chislennishi imperatorski viddili prislani proti nih Krim inshogo dali pishe pro zhorstoki masakri civilnogo naselennya ta pro sadzhennya vorogiv na palyu 1 V polovini VI stolittya do Podunajskoyi nizovini vderlisya avarski plemena yihnij vpliv syagav i na tereni pivdennoyi Slovachchini Kulturnij vpliv syagav dali Slov yani pid yihnim vplivom perestali mertvih spalyuvati i pochali yih horoniti v zemlyu Derzhava Samo Dokladnishe Derzhava Samo zemli derzhavi Samo U 6 st slov yani buli pidkoreni kochovimi plemenami avariv ale yihnya zhorstoka vlada mizh slov yanami viklikala povstannya Zgidno z hronikoyu Fredegara v odnomu z takih povstan vzyav uchast i frankskij kupec Samo yakogo slov yani obrali korolem pleminnogo soyuzu Derzhavi Samo slovac Samova risa 623 658 pershoyi derzhavi zahidnih slov yan cherez jogo muzhnist i vijskovi zdibnosti Odnak Derzhava Samo zanedovgo potrapila v konflikt z Frankskim korolivstvom cherez ataki na kupciv Koli korol frankiv Dagobert I namagavsya pidkoriti derzhavu Samo cherez te sho ostannya vidmovilas viznati jogo teritorialni pretenziyi ta platiti daninu pochalasya vijna Franki potim razom z langobardami atakuvali slov yan ta plyundruvali yihnyu zemlyu U 631 r Dagobert I buv peremozhenij u Bitvi pid Vogatizburgom i derzhava Samo vidstoyala nezalezhnist Pislya smerti Samo u 658 r pleminnij soyuz slov yan znovu rozpavsya Avari buli ostatochno peremozheni azh Karlom Velikim na zlami 8 9 st Potim praktichno znikli abo zmishalis z navkolishnim slov yanskim naselennyam VelikomoraviyaDokladnishe Velika Moraviya Rostislav knyaz Velikoyi Moraviyi praviv 846 870 zemli Velikoyi Moraviyi Z VIII st slov yanski plemena znov pochali ob yednuvatisya U pershij polovini IX st vinikli dva knyazivstva Moravske na choli z Mojmirom I ta Nitranske na choli z Pribinoyu 833 roku Mojmir vignav Pribinu z Nitranskogo knyazivstva i ob yednav obidva knyazivstva stvorivshi Veliku Moraviyu Vignanij Pribina osiv bilya Blatenskogo ozera de zbuduvav fortecyu Blatnograd Pomer 861 roku i jogo misce posiv sin Kocel Nitranske knyazivstvo zalishilos udilnim knyazivstvom yakim volodiv spadkoyemec prestolu Narostannya vplivu Velikomoraviyi viklikav opir Shidnofrankskogo korolivstva pershim korolem yakogo stav Lyudovik II Nimeckij Vin 846 roku vdersya na Veliku Moraviyu i pislya smerti Mojmira I siloyu posadiv za volodarya jogo pleminnika Rostislava Odnak Rostislav vidmovivsya pidkoritis Frankskomu korolivstvu namagavsya zdobuti cerkovnu nezalezhnist nakazav vignati bavarskih svyashenikiv z Velikomoraviyi ta pidtrimuvav vorogiv Lyudovika 855 roku rozlyuchenij Lyudovik z velikim vijskom napav na Velikomoraviyu ale buv peremozhenij i zagnanij na vidstup Namagayuchis ostatochno pozbutisya shidnofrankskogo vplivu na Velikij Moraviyi Rostislav 861 roku bez uspihu zvernuvsya do papi Mikolaya I z prohannyam nadati yepiskopa ta svyashenikiv shob ti navchili duhovenstvo Za poradoyu vizantijskih svyashenikiv yaki todi perebuvali na terenah Velikoyi Moraviyi Rostislav zvernuvsya z odnakovoyu prosboyu do vizantijskogo imperatora Mihayila III Toj jogo visluhav i 863 roku do Velikoyi Moraviyi prijshli uchiteli viri na choli iz sv Konstantinom ta Mefodiyem 870 roku Rostislav yakij voyuvav iz shidnofrankskimi vijskami buv zradzhenij pleminnikom Svyatopolkom vidanij do ruk frankiv ta osliplenij a samogo Svyatopolka franki tezh uv yaznili 871 roku u Velikij Moraviyi viniklo povstannya na choli z knyazem Slavomirom slovac Slavomir Svyatopolk todi frankam zaproponuvav sho dopomozhe pridushiti povstannya Tak buv postavlenij na choli armiyi proti Slavomira pislya domovlenosti z nim perejshov na jogo bik i spilnimi silami peremogli frankiv Vnaslidok cogo stav neobmezhenim volodarem Velikomoraviyi 874 roku Svyatopolk z Lyudovikom pidpisali mir u Forhgajmi Z cogo chasu Svyatopolk pochav do Velikomoraviyi priyednuvati susidni zemli Chehiyu Sileziyu zemlyu Luzhickih Serbiv Vislyan Za jogo vladi Velikomoraviya dosyagla najbilshogo teritorialnogo rozmahu tomu dekoli yiyi nazivayut Velikomorvska imperiya slovac Veľkomoravska risa Pislya jogo smerti u 894 roci na prestol siv jogo sin Mojmir II yakij musiv vitrimati natisk z boku frankiv ta kochovih ugorciv odnak z boku konkurentiv za prestol Svyatopolka II drugogo sina Svyatopolka Odnak zreshtoyu 906 abo 907 roku kochovi plemena ugorciv pid komanduvannyam Arpada atakuvali Velikomoraviyu yaka rozpalasya i postupovo stala chastinoyu Ugorskogo korolivstva Kirilo i Mefodij Kirilo i Mefodij Kostyantin yakij pered smertyu prijnyav monashe im ya Kirilo ta Mefodij zrazu pislya prihodu do Velikoyi Moraviyi zasnuvali pershe slovenske uchilishe de navchali misceve slovenske slovyenske duhovenstvo zasnuvali slov yanske pismo glagolicyu zaveli staroslov yansku movu v liturgiyu ta prinesli perekladi liturgijnih ta biblijnih tekstiv yaki pidgotuvali vzhe zazdalegid 867 roku dvoye brativ vibralisya do Rimu otrimati vid papi shvalennya shodo vikoristannya staroslov yanskoyi movi yak liturgijnoyi ta shob papa visvyativ yihnih uchniv svyashenikami Po dorozi zupinilis v Blatenskomu knyazivstvi de praviv sin Pribini Kocel nedovgij chas tam zalishilis i navchali misceve naselennya a potim znovu virushili v dorogu Koli pribuli do Rimu papa Mikolaj I yakij sam prislav bratam zaproshennya uzhe pomer a privitav yih novoobranij Adrian II yakij she cogo roku shvaliv yihnyu misiyu i na nastupnij rik vidav bullu Gloria in excelsis Deo v yakij staroslov yansku movu oficijno viznav yak chetvertu liturgijnu movu v Zahidnij cerkvi krim latinskoyi greckoyi ta gebrejskoyi Papa takozh dav visvyatiti uchniv Kirila i Mefodiya na svyashenikiv U lyutomu 869 roku Kostyantin pomer vid naslidkiv hvorobi ale she do togo vstupiv u monastir i prijnyav cherneche im ya Kirilo Mefodij buv visvyachenij arhiyepiskopom Pannoniyi ta Velikoyi Moraviyi i vislanij nazad za Rostislavom shob prodovzhuvav u svoyij misiyi ta vchiv u velikomoravskomu uchilishi Odnak na zvorotnij dorozi buv za nakazom bavarskih yepiskopiv shoplenij i tri roki uv yaznenij u Bavariyi Zvidti zvilnenij 873 roku pislya vtruchannya novogo papi Ivana VIII prodovzhiv dorogu na Velikomoraviyu de v toj chas uzhe praviv knyaz Svyatopolk I pislya zradi svogo dyadka Rostislava Mefodij prodovzhuvav svoyu misiyu azh do 885 roku koli pomer Pered smertyu priznachiv svoyim nastupnikom sv Gorazda Pislya smerti Mefodiya Svyatopolk na prohannya papi zasnuvav novu yeparhiyu v Nitri na choli z yepiskopom Vihingom yakij u papi Stepana otrimav dozvil na zaboronu bogosluzhinnya staroslovyanskoyu movoyu a takozh zvilnennya ta vignannya Gorazda z Velikomoraviyi Ugorske pravlinnyaPodil Ugorskogo korolivstva pislya 1526 r Etnichnij sklad naselennya Ugorshini u 1880 r Etnichnij sklad naselennya Avstro Ugorshini u 1910 r Na pochatku X st pid chas nashestya plemen starih ugorciv Velikomoravska derzhava bula zrujnovana Teritoriya Slovachchini viddilivshis vid cheskih i moravskih zemel potrapila pid pravlinnya ugorciv Zavojovana Ugorshinoyu krayina bula naselena v osnovnomu selyanami Ugorshina povodilasya po vidnoshennyu do slovakiv yak do peremozhenogo narodu U 1242 teritoriya Slovachchini zaznala spustoshlivogo nashestya mongoliv sho vtorglisya do Ugorshini Piznishe z poyavoyu pereselenciv peredusim nimeckogo pohodzhennya pochavsya ekonomichnij rozvitok slovackih zemel Zrostali mista z yavivsya klas slovackih byurgeriv U XIII XIV st zv yazki mizh slovakami i chehami buli vidnovleni Gusitskij ruh u Chehiyi zachepiv i Slovachchinu Rezultatom peremogi turkiv pid Mogachem u 1526 r stav rozpodil Ugorskogo korolivstva na tri regioni centralnij pid vladoyu turkiv Transilvaniyu pid upravlinnyam miscevih knyaziv ale bulo vasalom Osmanskoyi Imperiyi i t zv Korolivsku Ugorshinu pid vladoyu Gabsburgiv u skladi ostannoyi opinilasya i Slovachchina yaka zajmala centralne polozhennya v Ugorskomu korolivstvi a Bratislava bula stoliceyu Gabsburgiv do ostatochnogo vignannya turkiv i zvilnennya vsiyeyi Ugorshini v kinci XVII st U regioni nabulo poshirennya protestantstvo ale pri Gabsburgah aktivizuvalisya sili katolickoyi Kontrreformaciyi Period poinformovanogo absolyutizmu za imperatora Josifa II 1765 1790 mav osoblivo vazhlive znachennya dlya rozvitku Slovachchini Hocha socialni reformi i religijna tolerantnist spriyatlivo vplinuli na Slovachchinu vvedennya nimeckoyi movi v Ugorshini viklikalo oburennya miscevogo naselennya sho v svoyu chergu podiyalo na slovakiv Zrostannya ugorskoyi nacionalnoyi samosvidomosti spriyalo slovackomu nacionalnomu vidrodzhennyu podibnij ruh vidbuvavsya i sered chehiv Taki slovacki pismenniki yak Yan Kollar i Jozef Shafarik vidigrali odnakovo vazhlivu rol yak u cheskomu tak i v slovackomu vidrodzhenni Obidva pisali klasichnoyu cheskoyu movoyu Deyaki literatori pochali vikoristovuvati slovackij dialekt yak literaturnu movu Ce bula reakciya na politiku Ugorshini yaka v 1836 roci ogolosila oficijnoyu tilki ugorsku movu U 1845 roci slovackij literator i patriot Lyudovit Shtur pochav vidavati pershe periodichne vidannya slovackoyu Slovacku nacionalnu gazetu slovac Slovenskje narodnje novini Patriotichnij pidjom i poshirennya revolyucijnih idej v Ugorshini prodovzhuvali vplivati na slovackij patriotichnij ruh U hodi revolyuciyi 1848 r bula rozroblena programa Vimogi slovackogo narodu slovac Ziadosti slovenskeho naroda pershe vislovlennya politichnih vimog slovakiv Programa zaklikala vikoristovuvati slovacku movu v shkolah sudah organah miscevogo samovryaduvannya a takozh obirati slovackij parlament na osnovi zagalnogo viborchogo prava Ce prizvelo do protiborstva slovakiv i ugorciv deyaki slovacki revolyucioneri perebralisya do Pragi Porazka ugorskoyi revolyuciyi i peremoga avstrijskoyi reakciyi ne polipshili stanovishe slovakiv U 1861 r bulo prijnyato Memorandum slovackogo narodu slovac Memorandum naroda slovenskeho v yakomu mistilasya vimoga miscevoyi avtonomiyi Takozh zasnovano kulturno prosvitnicke tovaristvo Maticya slovacka Stvorennya Avstro Ugorskoyi imperiyi u 1867 roci zbilshilo zalezhnist slovakiv vid Budapeshta Ugorci sho nadihnulisya ideyeyu ob yednannya svoyeyi chastini imperiyi z velikim zavzyattyam provodili politiku madyarizaciyi Buli zakriti Maticya slovacka i slovacki vishi navchalni zakladi slovacka mova bula dozvolena lishe v pochatkovih shkolah Prodovzhuvalasya politichna diskriminaciya slovakiv slovacki deputati duzhe ridko obiralisya do parlamentu Ugorshini Buv vidsutnij mehanizm formuvannya slovackoyi eliti rol politichnogo lidera chasto bralo na sebe duhovenstvo Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni slovacki patrioti tisno spivpracyuvali z inshimi narodami Avstro Ugorskoyi imperiyi same v cej chas pochala nabuvati chitkih obrisiv ideya stvorennya chehoslovackoyi derzhavi V umovah vnutrishnopolitichnoyi krizi vseredini Avstro Ugorskoyi imperiyi ta narostannya antivoyennih nastroyiv suspilstva zminyuyetsya poziciya slovackih nacionalno vizvolnih sil Yaksho ranishe v Slovachchini perevazhali pragnennya do zdobuttya avtonomiyi za tipom ugorskoyi to z 1914 roku tam aktivizuyetsya ruh za povne vidokremlennya slovackih zemel vid imperiyi Pri comu znachna chastina novogo pokolinnya slovackoyi inteligenciyi shilyalas do neobhidnosti ob yednannya z cheskim nacionalnim ruhom Oskilki vseredini krayini nacionalni sili buli rozriznenimi rol providnika pri comu vzyala slovacka emigraciya peredusim v SShA ta Franciyi U roki Pershoyi svitovoyi vijni chehi i slovaki vistupili z vimogoyu yedinoyi derzhavi Slovackij general Milan Shtefanik razom z cheskimi liderami Tomashem Masarikom i Edvardom Beneshem proveli roki vijni na Zahodi domagayuchis pidtrimki z boku Franciyi i Velikoyi Britaniyi U samij Slovachchini do stvorennya novoyi krayini zaklikali svyashenik Andrij Glinka i Vavro Shrobar Milan Godzha stav glashatayem chehoslovackih i slovackih interesiv u Vidni Yak tilki ruh za nezalezhnist pochav diyati vseredini Slovachchini i za kordonom slovaki v SShA vijshli z iniciativoyu pidpisannya ugodi z chehami shodo stvorennya chehoslovackoyi derzhavi Pitsburzka deklaraciya 30 travnya 1918 roku pidpisana v prisutnosti Masarika ne mala statusu oficijnogo dokumenta v nij govorilosya sho Slovachchina povinna stati avtonomnoyu chastinoyu novoyi derzhavi z vlasnim parlamentom administraciyeyu sudovoyu sistemoyu peredbachalosya vikoristannya slovackoyi movi yak oficijnoyi Chehoslovackij period 1918 1992 Cheska nacionalna rada 28 zhovtnya 1918 r progolosila v Prazi nezalezhnist Chehoslovachchini a 30 zhovtnya Slovacka nacionalna rada v Martini ist nazva Turchanskij Svyatij Martin zayavila v t zv Martinskij deklaraciyi pro viddilennya Slovachchini vid Ugorshini j utvorennya chehoslovackoyi derzhavi Spilna derzhava bula vidtvorena na osnovi ob yednannya dvoh narodiv pislya desyati stolit rozdilennya ale pitannya pro chitki vzayemovidnosini mizh nimi zalishalosya vidkritim U konstitucijnih debatah peremogu zdobula centralistska tendenciya sho otrimala pidtrimku bilshosti chehiv Chehoslovachchina bula progoloshena yedinoyu i nepodilnoyu respublikoyu Ideya chehoslovakizmu ideya yedinoyi naciyi sho vikoristovuye spilnu movu znajshla pidtrimku i v Prazi i u chastini slovackogo naselennya I vse zh centralistskij harakter novoyi respubliki ne vlashtovuvav bagatoh gromadyan Slovachchini nasampered prihilnikiv Narodnoyi partiyi Glinki a takozh Jozefa Tiso yaki vistupali z vimogoyu povnoyi avtonomiyi dlya ciyeyi chastini krayini i otrimali na viborah u 1925 r 32 golosiv slovakiv Chastinu golosiv u Slovachchini zdobuli takozh bilsh pomirkovani partiyi sho vistupali proti avtonomiyi Providnu rol u bilsh ekstremistskih ruhah vidigravali katoliki Podil Chehoslovachchini 1928 r U rezultati slovacke pitannya peretvorilosya v centralnu problemu novoyi derzhavi a antagonizm i napruzhenist u vidnosinah mizh chehami i slovakami chasto zastupali spravzhni dosyagnennya v rozvitku Slovachchini Deyaki z yiyi najbilsh pomirkovanih lideriv obijmali visoki posadi v chehoslovackomu uryadi U 1938 r pislya Myunhenskoyi ugodi bagato slovakiv z chisla ekstremistskogo krila avtonomistiv vistupili z vimogami povnogo viddilennya vid chehoslovackoyi derzhavi Koli v berezni 1939 r Gitler zahopiv Pragu nimecki i slovacki nacisti stvorili okremu slovacku derzhavu Yiyi uryad yavlyav soboyu satelit nacistskoyi Nimechchini na choli z prezidentom Tiso Piznishe na radyansko nimeckij front buli napravleni slovacki vijska dlya demonstraciyi pidtrimki nimeckogo vtorgnennya v SRSR Dokladnishe Persha Slovacka respublika Persha Slovacka respublika 1941 r U roki vijni deyaki slovacki lideri Shtefan Osuskij Yuraj Slavik tosho spivpracyuvali z emigrantskim uryadom Chehos yakij ne mav velikogo vplivu v Slovachchini i rozgornuv aktivnu diyalnist u Moskvi U grudni 1943 roku bula stvorena Slovacka nacionalna rada sho stala na choli pidpilnogo ruhu oporu v yakomu brali uchast komunistichni i nekomunistichni sili Rada vistupila proti rezhimu Tiso viznala neobhidnist vidnovlennya Chehoslovachchini na osnovi rivnopravnogo partnerstva mizh chehami i slovakami i pochala pidgotovku zbrojnogo povstannya Vono pochalosya v serpni 1944 r v rajoni m Banska Bistricya pid kerivnictvom partizaniv Nezvazhayuchi na dopomogu nadanu radyanskim nastupom z Polshi slovacki partizani buli rozgromleni nimeckimi vijskami protyagom dvoh tizhniv U kinci vijni Slovacka nacionalna rada vzyala pid kontrol vsyu Slovachchinu Vikoristovuyuchi gasla slovackogo nacionalizmu komunisti pragnuli utrimati vladu ale na viborah 1946 roku nekomunistichni partiyi zdobuli v radi 63 misc Todi komunisti zminili svoyu taktiku roblyachi stavku ne na perekonannya a na nasilstvo v krayini pochalisya masovi areshti Pislya zahoplennya vladi komunistami v 1948 roku Slovachchina vpershe otrimala shiroku avtonomiyu yaka nadali bula znachno urizana Suverenitet Slovachchini stav odniyeyu z golovnih cilej vizvolnogo ruhu 1968 r v Chehoslovachchini Nezvazhayuchi na vtorgnennya v serpni 1968 r do Chehoslovachchini zbrojnih sil krayin Varshavskogo Dogovoru 30 zhovtnya 1968 r buv uhvalenij konstitucijnij zakon sho zasnovuvav u Chehoslovachchini federativnu derzhavu Novij zakon sho nabrav chinnosti 1 sichnya 1969 roku nadavav shiroki povnovazhennya cheskij i slovackij regionalnim administraciyam zasnovuvav dvopalatni nacionalni zbori v odnij z palat yakih chehi i slovaki mali rivne predstavnictvo Demonstraciyi v listopadi 1989 roku poklali kraj komunistichnomu pravlinnyu U Chehiyi vinik ruh Gromadyanskij forum a v Slovachchini Gromadskist proti nasillya GPN slovac Verejnost proti nasiliu Krayina otrimala novu nazvu Cheska i Slovacka Federativna Respublika Na viborah 1990 r GPN i Hristiyansko demokratichnij ruh HDR slovac Krestanskodemokraticke hnutie nabrali najbilshu kilkist golosiv U kinci 1990 roku federalnij parlament nadav Slovachchini pravo rozporyadzhatisya svoyim byudzhetom ne virishivshi pri comu pitannya pro garantiyi yiyi suverenitetu U 1991 r federalni cheski i slovacki uryadovi kola proveli seriyu zustrichej na yakih rozglyadalisya pitannya nadannya avtonomiyi Slovachchini odnak ugodi ne bulo dosyagnuto Ruh GPN rozkolovsya zokrema shodo pitannya pro separatizm a na viborah 1992 roku nova organizaciya patriotichnih sil Ruh za demokratichnu Slovachchinu RZDS slovac Hnutie za demokraticke Slovensko zdobula bilshist misc u slovackomu zakonodavchomu organi U chervni 1992 r lideri federalnogo cheskogo i slovackogo uryadiv dosyagli ugodi pro mirne rozdilennya Chehoslovachchini Slovacka Respublika 1993 1 sichnya 1993 r vinikli dvi samostijni derzhavi Slovachchina i Chehiya Pislya oformlennya Slovachchini yak suverennogo politichnogo sub yekta rozvitok yiyi politichnoyi sistemi harakterizuvavsya procesami peregrupuvannya i polyarizaciyi sil Pochatkovij period politichnoyi istoriyi Slovackoyi Respubliki pov yazanij z im yam prem yer ministra Vladimira Mechyara U period pershogo terminu perebuvannya na posadi prem yer ministra sichen 1993 berezen 1994 Mechyar vistupav za postupovist u provedenni privatizaciyi Krim togo obijmayuchi dvichi posadu prem yer ministra a takozh vazhlivi ekonomichni posti v uryadi Mechyar duzhe silno vplivav na zovnishnyu politiku sho prizvelo do zagostrennya vidnosin z Ugorshinoyu Jozef Moravchik yakij buv ranishe ministrom zakordonnih sprav v uryadi Mechyara vistupiv z obvinuvachennyami na jogo adresu i na pochatku bereznya 1994 roku Mechyar ne otrimav pidtrimki v Slovackij nacionalnij radi pid chas obgovorennya pitannya pro votum doviri 16 bereznya Moravchik buv obranij glavoyu timchasovogo koalicijnogo uryadu do yakogo uvijshli predstavniki nastupnih opozicijnih partij Demokratichnij soyuz DS Partiya livih demokrativ PLD Hristiyansko demokratichnij ruh HDR i Nacionalno demokratichna partiya NDP Odnak peremoga protivnikiv Mechyara viyavilasya korotkochasnoyu opoziciyi ne vistachilo chasu shob stvoriti realnu alternativu Mechyaru U veresni 1994 r bulo zaplanovane provedennya dostrokovih Pershi nacionalni vibori v Slovachchini pislya zdobuttya neyu nezalezhnosti projshli 30 veresnya 1 zhovtnya 1994 r U nih vzyali uchast 18 partij i ruhiv i 76 vsih zareyestrovanih viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Ruh za demokratichnu Slovachchinu RZDS V Mechyara Blok Zagalnij vibir PLD Social demokratichna partiya Slovachchini Partiya zelenih Ruh agrariyiv otrimav 10 41 golosiv viborciv 18 mandativ Ugorska koaliciya Ugorskij hristiyansko demokratichnij ruh Ruh Spivisnuvannya i Ugorska civilna partiya 10 18 17 mandativ HDR 10 08 17 mandativ Demokratichnij soyuz 8 57 15 mandativ Ob yednannya robitnikiv Slovachchini 7 34 13 mandativ Slovacka nacionalna partiya 5 4 9 mandativ RZDS bere svij pochatok vid ruhu Gromadskist proti nasilstva GPN yakij vinik pislya oksamitovoyi revolyuciyi Mechyar buv odnim iz zasnovnikiv GPN i obijmav posadu ministra vnutrishnih sprav u slovackomu uryadi v sichni chervni 1990 r Pid chas debativ pro majbutnye Chehoslovachchini v berezni 1991 r Mechyar perezhiv svoyu pershu politichnu porazku i zmushenij buv podati u vidstavku z posadi prem yer ministra Slovachchini oskilki jogo zvinuvatili u zavdanni shkodi chesko slovackim vidnosinam svoyeyu poziciyeyu povnoyi avtonomiyi Slovachchini Mechyar vijshov z ryadiv GPN i organizuvav RZDS Mechyar zalishavsya pri vladi z 1994 do 1998 roku U cej chas vin priyednavsya do zatyazhnoyi borotbi z prezidentom Mihalom Kovachem jogo kolishnim spodvizhnikom po stvorennyu RZDS i supernikom na prezidentskih viborah Velikogo rozgolosu nabula sprava vikradennya sina prezidenta Kovacha pracivnikami specsluzhbi SIS i jogo nasilne perevezennya v Avstriyu de proti nogo v minulomu bula porushena sprava Golovoyu spesluzhbi na toj chas buv Ivan Leksa sin vplivovogo milyardera i yak naslidok cogo incidentu bulo likvidovano svidkiv u cij spravi 25 26 veresnya 1998 r v krayini vidbulisya parlamentski vibori u yakih vzyali uchast 17 partij Mechyaru v borotbi za vladu protistoyala opoziciya Slovacka demokratichna koaliciya SDK sho ob yednala p yat partij u tomu chisli hristiyanskih konservatoriv Partiyu zelenih i socialistiv yiyi ocholiv Mikulash Dzurinda SDK zdobula pribl 23 golosiv a partiyi sho znahodilisya v opoziciyi do Mechyara nabrali blizko dvoh tretin misc u parlamenti 93 iz 150 Zdobuvshi 57 misc u nacionalnih zborah spilno z SNP Mechyar ne buv pereobranij na posadu prem yer ministra Navesni 1999 r v Slovachchini spalahnula politichna kriza pov yazana z vidsutnistyu z 2 bereznya 1998 r prezidenta krayini Mihal Kovach obranij parlamentskoyu bilshistyu v 1993 r vstupivshi v konflikt z prem yer ministrom krayini V Mechyarom zalishiv svoyu posadu Zaznavshi porazki na parlamentskih viborah u veresni 1998 Mechyar zayaviv pro svij vidhid z politichnoyi sceni ale pislya prijnyattya slovackim parlamentom u sichni 1999 r rishennya pro provedennya pryamih vsenarodnih viboriv prezidenta visunuv svoyu kandidaturu Jogo oporoyu stala parlamentska opoziciya golovnim chinom RZDS sho nabrala najbilshu kilkist golosiv pribl 500 tis pri 3 mln golosuyuchih Oponentom vistupiv mer Koshic 65 richnij Rudolf Shuster v minulomu golova slovackogo parlamentu v ChSSR chlen centralnogo komitetu Kompartiyi Slovachchini Shuster kandidat uryadovoyi koaliciyi zdobuv u drugomu turi viboriv 30 travnya 1999 57 golosiv v toj chas yak Mechyar 32 Vibori prezidenta zmicnili poziciyi parlamentskoyi bilshosti a takozh posilili prozahidnij kurs krayini u zovnishnij politici bulo zayavleno pro pragnennya maksimalno shvidko vstupiti v NATO navesni vlitku 1999 r Uryad Slovachchini pidtrimuvav NATO pid chas provedennya vijskovoyi operaciyi proti Yugoslaviyi nadayuchi aerodromi i transportni komunikaciyi krayinam Zahodu i vidmovlyayuchis nadati povitryani koridori litakam Rosiyi i Yevropejskij Soyuz posilyuyuchi monetaristskij kurs i zgushayuchi torgovi zv yazki z Rosiyeyu i susidnimi krayinami 1 sichnya 2004 Slovachchina vstupila do YeS U lyutomu 2022 roku slovackim parlamentom ta prezidentam Zuzanoyu Chaputovoyu bula ratifikovana ugoda iz SShA Odnak najvplivovishim partiyam Golos Arhivovano 28 lyutogo 2022 u Wayback Machine ta SMER z politichnih prichin stalo vigidno buti antiamerikanistami movlyav podibna strategichna spivpracya obmezhuye slovackij suverenitet navit bilshe anizh vtorgnennya vijsk SRSR u 1968 roci Div takozhPersha Slovacka respublika Parlamentski vibori u Slovachchini 2010Primitki www eurointegration com ua ukr Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 LiteraturaKorotka istoriya Chehiyi i Slovachchini Kryukov A V Lyubinec I Ya Nagornyak M M Sileckij V I Tomin Yu M Fedorchak T P Ivano Frankivsk Plaj 1999 170 s ISBN 966 550 055 4 vidannya na twirpx com Kril M Istoriya Slovachchini Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2006 264 s PDF fajl 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Nash G Korotka istoriya zemel Chehoslovackoyi Respubliki Praga Vid Ukr Grom komit V Ch S R Drukarnya Politika 1923 Piddubnij G Cheho Slovachchina Chehiya Slovachchina Zakarpatska Ukrayina Suspilno politichnij ta ekonomichnij naris z malyunkami ta mapoyu Cheho Slovachchini Harkiv Proletar 1931 232 s Istoriya Slovakii Perevod so slovackogo i anglijskogo Nauchnyj redaktor Yu V Bogdanov M Evrolinc 2003 436 s Pugach E P Istoriya Slovakii monografiya H HNU imeni V N Karazina 2013 344 s Klyuchkovich A Yu Evolyuciya modeli suspilno politichnogo rozvitku v Slovackij Respublici Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora politichnih nauk za specialnistyu 23 00 02 Politichni instituti ta procesi Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv 2020 PosilannyaDetailed Slovak history timeline until 1714 3 travnya 2008 u Wayback Machine Overview from slovakia org 18 listopada 2007 u Wayback Machine Brief description at the U S Department of State website 13 travnya 2008 u Wayback Machine