Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штур Людови т Велислав Штур словац Ľudovít Štúr свого часу відомий як

Штур Людовит

Штур Людовит
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штур.

Людови́т Велислав Штур (словац. Ľudovít Štúr, свого часу відомий як словац. Ludevít Velislav Štúr; 29 жовтня 1815(18151029), Угровець біля  — 12 січня 1856, Модра біля Братислави) — словацький поет, філолог, громадський діяч, журналіст, видавець, викладач, філософ і лінгвіст, депутат парламенту Королівства Угорщини. Ідеолог словацького національного відродження у XIX ст., автор словацького мовного стандарту, що врешті привів до сучасної словацької літературної мови, організатор словацьких революційних кампаній протягом революції 1848—1849 років в Угорщині.

Людовит Велислав Штур
словац. Ľudovít Štúr
image
Людовит Штур
Ім'я при народженнісловац. Ľudovít Velislav Štúr
Псевдословац. Ludevít Velislav Štúr
Народився29 жовтня 1815(1815-10-29)
Угровець
image Угорське королівство
Помер12 січня 1856(1856-01-12) (40 років)

image Угорське королівство
·вогнепальне поранення
Громадянствоimage Австро-Угорщина
Національністьсловак
Діяльністьпоет, філолог, громадський діяч
Галузьмовознавство[1], політика[1], публіцистика[1], d[1], поезія[1] і журналістика[1]
Alma materd (1836) і Університет Мартіна Лютера
Знання мовсловацька[2][1], латина, угорська, німецька, французька, грецька, польська, сербохорватська, російська, іврит, англійська і чеська
Членствоd
Magnum opusQ28124083?
Конфесіялютеранство
Брати, сестриd
Автографimage

Життєпис

image
Памятник Л. Штуру в Левочі

Людовит Штур народився 29 жовтня 1815 року в містечку Угровець, Середня Словаччина, у багатодітній родині вчителя. Під час навчання у євангельській гімназії міста Рабе (нині — Дьор) юний Штур завдяки професору Петцу познайомився і зацікавився слов'янською проблематикою. По закінченню гімназії він продовжує навчання у Братиславському ліцеї, де існувала єдина в Угорському королівстві кафедра чесько-словацької мови і літератури. Саме тут він залучається до витоків становлення словацького національного руху. З 1835—1836 роки Людовит Штур стає заступником голови Братиславського «Чесько-словацького товариства», яке з 1837 році було реорганізовано в Інститут чесько-словацької мови і літератури.

Поряд з Врховським Штур відіграє важливу організуючу роль у студентському русі. Він плідно працює керівником мовного відділення кафедри чеськословацької мови і у Братиславському ліцеї. До того ж, поряд з Годжею, Гурбаном та іншими він виступає як організатор літературного товариства Татрін.

Після студентських виступів 1837 року наступає період політичних репресій. Офіційна влада забороняє діяльність всіх студентських товариств, в тому числі «Чесько-словацького товариства». Штур покидає батьківщину на два роки і поступає на навчання до університету, що розташовувався у німецькому місті Галле. Під час навчання у Німеччині Штур розширяє коло своїх наукових знайомств, а польовим об'єктом його досліджень стають лужицькі серби.

У середині XIX століття завдяки зусиллям словацької протестантської інтелігенції в особі Людовита Штура, Йозефа Гурбана і Михала Годжі кодифіковано та впроваджено в життя новий варіант літературної словацької мови, згодом його названо «штурівщиною». Його вихідною базою є «центральнословацький культурний інтердіалект». Нова літературна мова, на відміну від бернолаківщини, є системою центральнословацького типу. У 1844 р. нею опубліковано перші твори, з 1845 по 1848 видавано «Словацьку народну газету». У 1846 р. вийшли у світ основні лінгвістичні праці Л. Штура («Словацька мова, або потреба писати цією говіркою», «Наука словацької мови»). Норми штурівської літературної мови більшою мірою, ніж мови бернолаківської, відповідали живій народно-розмовній мові словаків.

У літературно-естетичних поглядах абсолютизував фольклор як вираз національного духу й національної культурної традиції («Про народі пісні й оповідання племен слов'янських», 1853). У поезії розробляв жанри патріотичної лірики та епіки (сб. «Лірика й пісні», 1853, поеми «Святобой», «Матуш із Тренчину», обидві — 1853).

image
Меморіальна дошка на честь Штура в Празі на місці, де відбувався Слов'янський конгрес

Твори

  • Dielo, zv. 1 — 6, Bratislava, 1954 — 59;
  • Listy, zv. 1 — 3, Bratislava, 1954 — 61.

Штур і Україна

У свою чергу ґрунтовну працю про феномен Штура залишив український учений в еміграції Дмитро Чижевський «Філософія життя Людовіта Штура» (2005).

Українські переклади

  • Штур, Людовит. Розставання; На вершинах: Вірші / Пер. Микола Нагнибіда // 1962. — Ж. Всесвіт. — Ч.2.

Цікаві факти

Л. Штур — один із засновників культурно-просвітницького видавничого товариства «Tatrin» «Татрин»), видавав газету «Slovenskje narodnje novini» («Словацька народна газета», 1845—1848) з літературним додатком «Orol Tatransky» («Орел татранський»). У цьому додатку опубліковано нариси про Закарпаття Б. Носака-Незабудова під назвою «Листи з незвіданої землі до Л…» 1845).

На честь діяча названо астероїд 3393 Штур.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Štúr, Ljudevit // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 40. — S. 218.
    d:Track:Q665807d:Track:Q90653254
  4. Кріль М. М. Українсько-чесько-словацькі громадські та культурні зв'язки 20-60-х років ХІХ ст. — Львів, 1985. — 205 с.
  5. Golaň K. L'udovit Štúr a slovenské národné hnutie v tridsiatych rokoch 19 st. / K. Golaň. — Bratislava, 1956. — S.33-38.
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Література

  • Sučasníci о L'udovitovi Šturovi, Bratislava, 1955.
  • L'udovit Štúr. Zivot a dielo. Sborni'k, Bratislava, 1956.
  • Juricek J., L'udovit Št Štúr, Bratislava, 1971.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtur Lyudovi t Velislav Shtur slovac Ľudovit Stur svogo chasu vidomij yak slovac Ludevit Velislav Stur 29 zhovtnya 1815 18151029 Ugrovec bilya 12 sichnya 1856 Modra bilya Bratislavi slovackij poet filolog gromadskij diyach zhurnalist vidavec vikladach filosof i lingvist deputat parlamentu Korolivstva Ugorshini Ideolog slovackogo nacionalnogo vidrodzhennya u XIX st avtor slovackogo movnogo standartu sho vreshti priviv do suchasnoyi slovackoyi literaturnoyi movi organizator slovackih revolyucijnih kampanij protyagom revolyuciyi 1848 1849 rokiv v Ugorshini Lyudovit Velislav Shturslovac Ľudovit SturLyudovit ShturIm ya pri narodzhennislovac Ľudovit Velislav SturPsevdoslovac Ludevit Velislav SturNarodivsya29 zhovtnya 1815 1815 10 29 Ugrovec Ugorske korolivstvoPomer12 sichnya 1856 1856 01 12 40 rokiv Ugorske korolivstvo vognepalne poranennyaGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistslovakDiyalnistpoet filolog gromadskij diyachGaluzmovoznavstvo 1 politika 1 publicistika 1 d 1 poeziya 1 i zhurnalistika 1 Alma materd 1836 i Universitet Martina LyuteraZnannya movslovacka 2 1 latina ugorska nimecka francuzka grecka polska serbohorvatska rosijska ivrit anglijska i cheskaChlenstvodMagnum opusQ28124083 KonfesiyalyuteranstvoBrati sestridAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPamyatnik L Shturu v Levochi Lyudovit Shtur narodivsya 29 zhovtnya 1815 roku v mistechku Ugrovec Serednya Slovachchina u bagatoditnij rodini vchitelya Pid chas navchannya u yevangelskij gimnaziyi mista Rabe nini Dor yunij Shtur zavdyaki profesoru Petcu poznajomivsya i zacikavivsya slov yanskoyu problematikoyu Po zakinchennyu gimnaziyi vin prodovzhuye navchannya u Bratislavskomu liceyi de isnuvala yedina v Ugorskomu korolivstvi kafedra chesko slovackoyi movi i literaturi Same tut vin zaluchayetsya do vitokiv stanovlennya slovackogo nacionalnogo ruhu Z 1835 1836 roki Lyudovit Shtur staye zastupnikom golovi Bratislavskogo Chesko slovackogo tovaristva yake z 1837 roci bulo reorganizovano v Institut chesko slovackoyi movi i literaturi Poryad z Vrhovskim Shtur vidigraye vazhlivu organizuyuchu rol u studentskomu rusi Vin plidno pracyuye kerivnikom movnogo viddilennya kafedri cheskoslovackoyi movi i u Bratislavskomu liceyi Do togo zh poryad z Godzheyu Gurbanom ta inshimi vin vistupaye yak organizator literaturnogo tovaristva Tatrin Pislya studentskih vistupiv 1837 roku nastupaye period politichnih represij Oficijna vlada zaboronyaye diyalnist vsih studentskih tovaristv v tomu chisli Chesko slovackogo tovaristva Shtur pokidaye batkivshinu na dva roki i postupaye na navchannya do universitetu sho roztashovuvavsya u nimeckomu misti Galle Pid chas navchannya u Nimechchini Shtur rozshiryaye kolo svoyih naukovih znajomstv a polovim ob yektom jogo doslidzhen stayut luzhicki serbi U seredini XIX stolittya zavdyaki zusillyam slovackoyi protestantskoyi inteligenciyi v osobi Lyudovita Shtura Jozefa Gurbana i Mihala Godzhi kodifikovano ta vprovadzheno v zhittya novij variant literaturnoyi slovackoyi movi zgodom jogo nazvano shturivshinoyu Jogo vihidnoyu bazoyu ye centralnoslovackij kulturnij interdialekt Nova literaturna mova na vidminu vid bernolakivshini ye sistemoyu centralnoslovackogo tipu U 1844 r neyu opublikovano pershi tvori z 1845 po 1848 vidavano Slovacku narodnu gazetu U 1846 r vijshli u svit osnovni lingvistichni praci L Shtura Slovacka mova abo potreba pisati ciyeyu govirkoyu Nauka slovackoyi movi Normi shturivskoyi literaturnoyi movi bilshoyu miroyu nizh movi bernolakivskoyi vidpovidali zhivij narodno rozmovnij movi slovakiv U literaturno estetichnih poglyadah absolyutizuvav folklor yak viraz nacionalnogo duhu j nacionalnoyi kulturnoyi tradiciyi Pro narodi pisni j opovidannya plemen slov yanskih 1853 U poeziyi rozroblyav zhanri patriotichnoyi liriki ta epiki sb Lirika j pisni 1853 poemi Svyatoboj Matush iz Trenchinu obidvi 1853 Memorialna doshka na chest Shtura v Prazi na misci de vidbuvavsya Slov yanskij kongresTvoriDielo zv 1 6 Bratislava 1954 59 Listy zv 1 3 Bratislava 1954 61 Shtur i UkrayinaU svoyu chergu gruntovnu pracyu pro fenomen Shtura zalishiv ukrayinskij uchenij v emigraciyi Dmitro Chizhevskij Filosofiya zhittya Lyudovita Shtura 2005 Ukrayinski perekladiShtur Lyudovit Rozstavannya Na vershinah Virshi Per Mikola Nagnibida 1962 Zh Vsesvit Ch 2 Cikavi faktiL Shtur odin iz zasnovnikiv kulturno prosvitnickogo vidavnichogo tovaristva Tatrin Tatrin vidavav gazetu Slovenskje narodnje novini Slovacka narodna gazeta 1845 1848 z literaturnim dodatkom Orol Tatransky Orel tatranskij U comu dodatku opublikovano narisi pro Zakarpattya B Nosaka Nezabudova pid nazvoyu Listi z nezvidanoyi zemli do L 1845 Na chest diyacha nazvano asteroyid 3393 Shtur PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dr Constant v Wurzbach Stur Ljudevit Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 40 S 218 d Track Q665807d Track Q90653254 Kril M M Ukrayinsko chesko slovacki gromadski ta kulturni zv yazki 20 60 h rokiv HIH st Lviv 1985 205 s Golan K L udovit Stur a slovenske narodne hnutie v tridsiatych rokoch 19 st K Golan Bratislava 1956 S 33 38 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaSucasnici o L udovitovi Sturovi Bratislava 1955 L udovit Stur Zivot a dielo Sborni k Bratislava 1956 Juricek J L udovit St Stur Bratislava 1971 PosilannyaShtur Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 In Studies in Post Communism Occasional Papers Series published by Center for Post Communist Studies St Francis Xavier University Canada WWW page dedicated to Ľudovit Stur 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine shturivskoyu slovackoyu movoyu

Дата публікації:
Топ