Ельза́с (Альза́с, фр. Alsace, нім. Elsass, до реформи 1996 Elsaß) — історичний регіон (з 1 січня 2016 у складі регіону Гранд-Ест) на північному сході Франції, що межує з Німеччиною і Швейцарією. Столицею Ельзасу є Страсбург; друге місто за величиною — Мюлуз (супрефектура Верхнього Рейну), третє — Кольмар (префектура Верхнього Рейну).
Ельзас | |||||
---|---|---|---|---|---|
Alsace | |||||
| |||||
Столиця | Страсбург | ||||
Країна | Франція | ||||
Регіон | Гранд-Ест Метрополія Франції | ||||
| |||||
Департаменти | Нижній Рейн (67) Верхній Рейн (68) | ||||
Округи | 13 | ||||
Кантони | 75 | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 817 000 (оцінка станом на 01.01.2006) 1 733 732 (за переписом 08.03.1999) ((14)) | ||||
- густота | 209/км² (1996) | ||||
Етнікон | ірл. Alsáiseach, вен. alsasian, фр. Alsacien, фр. Alsacienne і італ. alsaziano | ||||
Площа | |||||
- повна | 8,280 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1424 м | ||||
- мінімальна | 1424 м | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Код ISO 3166-2 | FR-6AE | ||||
Карта Франції з позначенням регіону Ельзас | |||||
|
Ельзас поділяється на два департаменти:
- Нижній Рейн (фр. Bas-Rhin) на півночі з адміністративним центром у Страсбурзі.
- Верхній Рейн (фр. Haut-Rhin) на півдні з адміністративним центром у Кольмарі.
Ельзас є історичною областю Франції, що мала колись у своєму складі Територію Бельфор.
Етимологія
За , назва регіону Ельзас походить від галло-римського слова «Alisauia» або «Alisetum», що означає «бескид», «стрімчак». Тобто «край при підніжжі прямовисних скель». Мабуть, така назва пішла тому, що галли, що йшли з Німеччини на південь, були вражені прямовисними скелями Вогезів.
Існує також німецька версія походження слова «Ельзас». Вважається, що воно походить від давньоверхньонімецького «alisaß», з'єднання двох слів «ali» (чуже) і «saß» (=нім. Sitz — житло). Напевно франки, які селилися в Ельзасі серед місцевого алеманського населення, розглядалися одноплемінниками як такі, що пішли жити на чужину.
Географія
Ельзас займає територію площею 8280 км² (190 км в довжину і 50 км завширшки, що становить 1,5 % площі Франції). Це найменший адміністративний регіон серед європейських володінь Франції (Корсика має приблизно таку ж площу). Ельзас тягнеться з півдня на схід уздовж лівого берега Рейну. З півночі Ельзас обмежений річкою і німецькою землею Рейнланд-Пфальц, зі сходу — Рейном, на правому березі якого тягнеться Баден-Вюртемберг. На півдні регіон має спільні кордони з Швейцарією, на південному заході — з французьким регіоном Франш-Конте і на заході — з Лотарингією.
Рельєф
Територія Ельзасу характеризується великою різноманітністю рельєфів:
- На сході знаходиться (фр. la plaine d'Alsace) завдовжки близько 200 км і шириною — близько 40 км. Разом з німецьким регіоном Баденом вона формує . Рівниною протікає річка Ілль (фр. Ill): тут вирощуються зернові культури і виноград. Значне місце в цій частині регіону займають ліси ( (фр. Haguenau) на півночі і (фр. Hardt) на півдні).
- Між Рейном і Іллем знаходиться (фр. Ried, від німецького слова «очерет»), заболочена і волога місцевість, що утворилася на місці стародавньої річки. Сьогодні тут розташовуються заповідні зони.
- На заході підносяться Вогези (фр. les Vosges, le massif vosgien), що прорізані широкими долинами приток Ілля. Тут знаходяться гірські пасовища, що чергуються з лісами. Найвища точка в Ельзасі — це вершина (1424 м), яка розташовується на півночі масиву в департаменті Верхній Рейн.
- Лінією переходу між горами і рівнинами слугують горби Вогезького масиву, на яких обробляється виноград.
- На півдні від Мюлуза лежить горбистий район (; фр. Sundgau).
- На крайньому півдні регіону підносяться гори (фр. Jura alsacien).
Клімат
Клімат Ельзаса — . Західні вітри, які несуть вологі повітряні маси з Атлантики, долаючи Вогези, викликають на їх західних схилах. Таким чином, повітря звільняється від води, стає сухішим — Ельзас піддається так званому ефекту фен.
Зима в Ельзасі холодна і суха, а літо — тепле з невеликою кількістю опадів. Кольмар має свій мікроклімат — сонячний і сухий, це місто є другим найсухішим містом у Франції (після Перпіньяна): у рік випадає всього 550 мм опадів. Такий клімат є ідеальним для вирощування виноградних культур і виноробства Ельзасу. При цьому горизонт ґрунтових вод регіону дозволяє йому уникнути наслідків довгих посух.
Геологія
Ельзас є частиною Рейнської рівнини, розташованої на захід від Рейну (на його лівому березі). Він знаходиться в западині, яка є частиною найбільшого в Західній Європі , що з'явився ще в часи олігоцену. З боків від неї виступають Вогези і Шварцвальд (фр. Forêt-Noire). Масив Юра сформувався завдяки обвалу мезозойських покриваючих порід на відкладення тріасів, внаслідок підняття Альп. Юра перетинають території Бельфору.
- Рейнська западина з'явилася в третинний період, внаслідок чого територія регіону не раз піддавалася нашестю моря. Це пояснює утворення різних осадкових порід: мергеля, вапняку, галіта, мармуру. У четвертинному періоді мали місце еолові відкладення.
- Вогези утворилися на півночі з пісковика, а на півдні — з граніту; гранітні породи є герцинськими структурами, що оголились під час бічних підняттів через утворення рифту.
- Юра, що піднялися пізніше (в епоху міоцену), складаються з вапняку і мармуру, які належать найчастіше до юрського періоду, тобто вони набагато пізніші, ніж формація алювіальної Рейнської рівнини.
- Тектонічна структура надр (рифт) пояснює деяку сейсмічну активність.
Родовища нафти розробляються на півночі (у , біля , де було виявлено одне з перших родовищ у світі, в 1740 р.). Крім того, у регіоні є поклади поташу, що належать до олігоцену, біля Мюлуза. Срібні копальні розробляються з початку XX століття біля Сент-Марі-о-Мін (фр. Sainte-Marie-aux-Mines).
Сильна , наслідок підняття прямовисного рифту, дозволяє проводити геотермічні експерименти Сульц-су-Форе (фр. Soultz-sous-Forêts).
Символіка
Емблема
Логотип Ельзасу — зірка, велика частина якої розфарбована синім кольором — ця частина символізує сучасну Францію. Територія Ельзасу тут позначена жовтим і розташована «на сході» Зірки-Франції. Ці кольори асоціюються з барвами ЄС невипадково, Ельзас представлений на цій емблемі в ролі посла між Європою і Францією.
Історія
На відміну від сусідніх провінцій і регіонів, Ельзас ніколи не знав одночасних періодів єдності і політичної автономії. Історія регіону характеризується постійною політичною роздробленістю: велику частину часу Ельзас знаходився під владою Священної Римської імперії (з 962 року, коли вона була створена, і до 1648 р.), а потім поступово з XVII століття перейшов під владу Франції.
Коротка хронологія:
- 12 р. до н. е.: Створення укріпленої римської фортеці Аргенторат (Argentoratum), народження міста Страсбурга.
- 842 р. н. е.: «Страсбурзькі клятви» — договір, укладений між Карлом II Лисим і Людовиком II Німецьким проти їх старшого брата Лотаря I.
- 843 р.: Верденський договір, за яким сини Людовика Благочестивого розділили королівство Карла Великого (свого діда) на три частини.
- 962 р.: Ельзас став частиною Священної Римської імперії.
- 1354 р.: Створення (), союзу 10 вільних міст Ельзаса.
- 1526 р.: Селянська війна. 25 000 повстанців було жорстоко убито в Саверні.
- 1648 р.: За Вестфальським миром Франція отримала частину Ельзасу (окрім Страсбурга, в основному південні райони).
- 1681 р.: Вільне імперське місто Страсбург було взято в облогу військами французького короля і, врешті, здалося.
- 1790 р.: Ельзас був розділений на два департаменти — Верхній і Нижній Рейн.
- 1798 р.: , що об'єдналася з Швейцарською конфедерацією, вимушена була капітулювати через економічну блокаду, введену Францією. Місто перейшло під владу Франції.
- 1871 р., 18 квітня: Введення обов'язкової шкільної освіти.
- 1871 р.: За Франкфуртським договором Німеччина анексувала Ельзас, за винятком Території Бельфор.
- 1872 р., 28 квітня: Імперський указ про заснування німецького університету в Страсбурзі.
- 1874 р., 29 жовтня: Декрет про створення регіональної Асамблеї Ельзас — Лотарингії.
- 1911 р., 31 травня: Ухвалення .
- 1915 р.: Битва біля скелястого виступу (нім. Hartmannswillerkopf) (званого також Старим Арманом — фр. vieil Armand) за 17 км від Мюлуза.
- 1918 р: Проголошено Ельзаську радянську республіку (проіснувала 12 днів)
- 1919 р.: Ельзас знов переходить під владу Франції після ратифікації Версальського мирного договору.
- 1940–1944 рр.: У час німецької окупації Ельзас був анексований Третім рейхом.
- 1944 р., 21 листопада: під командуванням генерала звільнила Мюлуз.
- 1944 р., 23 листопада: під командуванням генерала Філіппа Леклерка звільнила Страсбург.
- 1945 р.: Французькі сили відбили німецьку атаку на Страсбург, а потім зіграли значну роль в узятті Кольмара (2 лютого).
Населення
Ельзас є регіоном, велику частину якого займають міські зони Страсбурга, Мюлуза і Кольмара. Крім того, на нього роблять сильний вплив сусідні великі міста — Базель (Швейцарія), Фрайбург і Карлсруе (Німеччина). Тому щільність населення в Ельзасі досить висока (за винятком північно-західного Нижнього Рейну і найближчих гірських районів). До 1999 року в Ельзасі налічувалося 1.733.732 жителів, а до кінця 2004 року чисельність населення досягла 1.794.000 жителів. Щільність населення — 209 осіб на км², що робить Ельзас одним з найгустонаселеніших регіонів метрополії Франції.
INSEE (Національний інститут статистики і економічних досліджень) вважає, що населення Ельзасу збільшуватиметься в період з 1999 по 2030 роки з швидкістю від 12,9 % до 19,5 % і досягне до кінця цього терміну рубежу в 2 млн жителів.
Найнаселеніші і активніші області (у сфері зайнятості, торгівлі, послуг, транспорту, освіти, відпочинку і т. д.) сконцентровані навколо Страсбурга і Мюлуза, які все більше і більше розширюють зони свого впливу.
Мова
Ельзасці в основному говорять французькою мовою, серед літніх людей все ще зберігається ельзаська мова (належить до ).
Хоча споконвічною мовою Ельзасу є німецька, у даний час, на початку XXI століття, найбільш вживаною мовою в Ельзасі є стандартна французька.
Традиційною мовою регіону вважається ельзаська мова, один з алеманських діалектів верхньонімецької, близькоспоріднений варіанту німецької мови. Деякі франкські діалекти західної середньонімецької також уживаються в найпівнічніших районах Ельзасу. Ні ельзаська мова, ні франкські діалекти не володіють якою-небудь формою офіційного статусу, проте обидва варіанти нині визнаються мовами Франції і можуть вибиратися для вивчення як предмети в ліцеях.
Починаючи з 1945 року вплив стандартної французької мови значно зріс, і у наш час Ельзас є в основному франкомовною територією. Хоча Ельзас зазвичай називають двомовним краєм (французька і ельзаська мови), ситуація змінюється у бік повного одномов'я. Люди, старші за 70 років, досі говорять ельзаською вдома, але представники молодших поколінь спілкуються французькою навіть у сімейному колі, а люди, молодші за 30 років, як правило, взагалі не розуміють ельзаської.
У деяких комунах, що є сусідами з територією Бельфор і франко-швейцарськими землями, у долинах Вайссу (Орбі) і (Сент-Марі-о-Мін) Вогезького масиву говорять лотаринзьким лангдойлом. У Alsace Bossue і в окрузі Віссембургу головно розмовляють рейнським і південним франкським діалектами, хоча вони і переживають період занепаду.
Довгий час алеманський діалект був рідною мовою більшості жителів Ельзасу. Але зараз єдиною офіційною мовою є французька. До цього в період з 1871 по 1918 рр. і з 1940 по 1944 рр. офіційною мовою визнавалася літературна німецька (нім. Hochdeutsch, Standarddeutsch, письмова мова регіону з XVI століття).
З 1992 року в Ельзасі існують паритетні двомовні школи, метою яких є зберегти місцеву ельзаську мову. Там навчання ведеться двома мовами — французькою і німецькою. У цей час там навчаються близько 5 % учнів ельзаських шкіл. У ліцеях учні можуть отримати німецький атестат зрілості.
Релігія
Більшість ельзасців — католики, серед сільських жителів переважають протестанти (лютерани і кальвіністи). Протестантизм поширений в регіоні головним чином внаслідок минулого впливу німецької культури. На відміну від решти регіонів Франції, Ельзас досі використовує , згідно з яким субсидії надаються римо-католицькій, лютеранській і кальвіністській церквам, а також юдейським синагогам. Також навчання в релігійному дусі можливо для всіх цих конфесій. Ельзаська політика в області релігії стала відрізнятися від загальнофранцузької в той час, коли регіон управлявся імперською Німеччиною і так і не прийняв закон 1905 року про відділення церкви від держави. Час від часу виникають дискусії з приводу допустимості віддавати перевагу вказаним конфесіям і не включати в нього інші.
Після протестантської реформації, принцип «чия влада, того і віра» привів до конфесійної різноманітності в гірській частині північного Ельзасу. Землевласники мали право встановлювати релігію на своїх землях і охоче привертали в свої володіння населення з родючіших передгір'їв, не роблячи відмінностей між католиками, лютеранами, кальвіністами, юдеями і анабаптистами. Виникло багато поселень із змішаним в конфесійному плані населенням. Тільки в Ельзасі збереглася помітна община анабаптистів. Єресь аміші, очолюваних Якобом Амманом, виникла саме в Ельзасі в 1698 році в містечку Сент-Марі-о-Мін.
З 1707 року після включення регіону до складу королівської Франції, протестантські громади були вимушені надати можливість здійснення католицьких богослужінь за певним розкладом в приміщеннях протестантських церков. Досі в Ельзасі існує близько 50 таких «одночасних церков», хоча католицькі служби в них тепер проводяться нерегулярно. Ревний католик Людовик XIV марно намагався вигнати амішів з Ельзасу. Це вдалося зробити тільки Наполеонові, який ввів однаковий призов для представників всіх віросповідань, що примусило більшість амішів емігрувати на американський континент, оскільки відповідно до своїх догматів вони не можуть служити в армії.
Економіка
Ельзас виробляє близько 3 % ВВП і займає друге місце серед регіонів Франції за ВВП на душу населення — приблизно 25 661 євро на 2004 р., поступаючись тільки регіону Іль-де-Франс.
68 % робочих місць зосереджено у сфері послуг, 25 % у промисловості, що робить Ельзас одним з найіндустріалізованіших регіонів. Ельзас підтримує тісні економічні зв'язки з іншими країнами: понад 35 % фірм в регіоні перебувають у власності іноземних компаній, найчастіше з Німеччини, Швейцарії, США, Японії і Скандинавії.
Ельзас відрізняється різноманітністю економічної діяльності:
- Виноградарство в Тані (фр. Thann) і Віссембурзі (фр. Wissembourg) на вузькій смузі землі між Рейнською западиною і горбами Вогезького масиву (в основному в центрі регіону між Селеста (фр. Sélestat) і Кольмаром, так звана — фр. Route des Vins d'Alsace). Проте, виноград вже не вирощується на висотах і Гагенау;
- Культура хмелю і пивоваріння (половина французького пива виробляється в Ельзасі, особливо в окрузі Страсбурга);
- Лісозаготівлі;
- Автомобільна індустрія («Peugeot» в Мюлузі, «General Motors» в Страсбурзі);
- Великий міжнародний науковий і промисловий центр з вивчення природних наук (займає лідерське місце в цій області в Європі);
- Туризм;
- Шоколадна і кондитерська промисловість ( в Гагенау, в Страсбурзі, в Geispolsheim).
- Ковбасна промисловість.
Економічне минуле
У минулому Ельзас спеціалізувався на виробництві текстильної продукції. На сьогоднішній день існує лише декілька дрібних підприємств, які змогли вистояти під час текстильної кризи в Ельзасі (, DMC і інші)
На півночі розроблялися родовища нафти, а на півдні — поташу. Ці розробки були припинені в 1950-их рр. і 2004 р. відповідно.
З 1910 року на гірських розробках хлористого калію (сильвініт — фосфатні добрива) було видобуто 570 млн тонн продукту (13 000 найманих робочих у 1950 р.). Сьогодні шахти стали музеєм (шахта (фр. Rodolphe) біля (фр. Wittelsheim).
Міжнародні зв'язки
В Ельзасі 35 % підприємств мають в своєму складі іноземних учасників (особливо з Німеччини, Швейцарії, США, Японії і скандинавських країн). Перше місце з імпорту до Ельзасу займає Німеччина — 38,5 % у 2002 р.
Безробіття
Довгий час Ельзасу вдавалося уникати збільшення безробіття на своїй території, але зараз кількість безробітних людей з кожним роком все більша і більша: наприклад, їх стало на 20 % більше в період між березнем 2002 р. і березнем 2003 р., що склало 6,8 % працездатного населення. Такі показники пов'язані з кризою деяких галузей, у яких зайняте 26 % населення. Тому Ельзас почав поворот від розвитку індустрії до розширення сфери послуг і пошуку нових технологій.
Цей поворот пов'язаний, перш за все, з появою нового центру — центру . Він об'єднує всю діяльність, пов'язану з новими технологіями (зображення, аудіовізуальні розробки). Цей центр був створений в 2003 р. після досліджень, які показали важливість цього сектора для Ельзасу, кількість робочих місць, яку він може дати, і деякі інші переваги для регіону. Тим паче, що тут розташовуються багато організацій, пов'язаних з аудіовізуальними розробками європейського рівня (, , , ARTE, і інші).
Кластери:
- Центр терапевтичних інновацій в Страсбурзі з вивчення біотехнологій і природничих наук. Ельзас є другим регіоном Франції, задіяним в біотехнологічних дослідженнях.
- Центр зі створення автомобілів майбутнього в Ельзасі і Франш-Конте, що концентрується навколо конструкторської організації PSA (представництва в Мюлузі і ).
Політика
Ельзас — один з найконсервативніших регіонів Франції. Він є одним з двох регіонів французької метрополії, де консервативні сили виграли в 2004 році регіональні вибори.
Адміністрація
З 1998 року очолює (нар. 2 квітня 1940 р.), член партії Союз за народний рух (UMP). До складу ради входить 47 членів
Місцеве право
У деяких областях права, таких як полювання, співтовариства, релігійні культи, соціальна безпека і ін., прикладне право Ельзасу є поєднанням національного і місцевого права.
Після періоду 1870–1918 рр., протягом якого Ельзас належав Німеччині, деякі наполеонівські закони залишилися в силі і продовжували використовуватися. А деякі інші французькі закони, прийняті в цей же період, не прижилися.
Транспорт
Автомагістралі
Громадський транспорт і приватні автомобілісти користуються в основному безкоштовною автомагістраллю , яка зв'язує північні і південні області (від (фр. Lauterbourg) до Базеля). Невелика частина французької чотирисмугової дороги поки знаходиться у стадії будівництва.
Автомагістраль А4 (у напрямку до Парижа) з платним рухом (платна за 20 км на північний захід від Страсбурга) і автомагістраль у напрямку Париж — Ліон (платна від (фр. Burnhaupt), за 19 км від Мюлуза) досить сильно перевантажені. Ці автомагістралі безкоштовні у бік Німеччини.
Дані автомагістралі є важливими транзитними шляхами, і завдяки громадському транспорту сполучають населені пункти Ельзасу. Вони були побудовані в 1970–1980-ті рр., внаслідок чого проходять дуже близько до центру міст, що розростаються (наприклад, за 1 км від центру Страсбурга і за 1,5 км від центру Мюлуза). Таке розташування призводить до сильних забруднень навколишнього середовища і напруженого автомобільного руху, особливо в Страсбурзі, де щільність руху трасою А35 досягла в 2002 році 170 000 автомобілів в день. Траса перетинає Мюлуз, який теж страждає від постійних проблем з вуличним рухом. Правда, ці проблеми були тимчасово вирішені завдяки розширенню траси до 6 смуг. Відсутність електронних табло і вуличних камер також є серйозною перешкодою у вирішенні транспортних проблем.
Існує проєкт спорудження чотирисмугової автомагістралі, яка огинала б Страсбург, щоб основний північно-південний транзитний потік міг минути місто, таким чином, дещо розвантаживши дороги. Траса повинна зв'язати транспортну розв'язку на півночі з Інненаймом на півдні. Відкриття цієї автомагістралі планується здійснити до 2011 року і передбачає рух в 41 000 автомобілів в день. Проте, на думку автора проєкту DDE () існують деякі сумніви в користі даної автотраси, оскільки вона зможе прийняти на себе лише 10 % від основного руху автомагістраллю А35 в околицях Страсбурга.
До цього необхідно додати рішення сусідньої Німеччини ввести мито на великовантажні вантажівки, які користуються їх автодорожньою мережею. Таким чином, частина транзитного руху німецькою трасою перейде на автомагістралі Ельзасу, які йдуть паралельно і, крім того, безкоштовні. Це значно погіршить і без того нелегке положення автомобілістів. Намагаючись виправити ситуацію, депутат сприяв ухваленню в Національній Асамблеї в грудні 2006 року поправку до законопроєкту про введення подібного мита для великовантажних вантажівок на дорогах Ельзасу. Вона повинна вступити в силу в кінці 2007 — початку 2008 рр.
Залізнична мережа
Воґези можна подолати тільки через (фр. col de Saverne), (фр. Trouée de Belfort) і ще деякі ущелини. Тому Ельзасу необхідно покращувати транспортний зв'язок з рештою Франції. У цей час розглядаються декілька проєктів:
- (Схід): Париж — Страсбург — лінія знаходиться в процесі будівництва і повинна бути введена в експлуатацію в червні 2007 р.
- (Рейн — Рона): Діжон — Мюлуз — роботи початі в 2006 р.
- Об'єднання в одну мережу з німецьким ICE на рівні Келя і/або (фр. Ottmarsheim).
- У Мюлузі в процесі будівництва знаходяться лінії «трамвая-потягу (міжміський трамвай, що використовує за межами міста залізничну інфраструктуру)», такі ж збираються будувати і в Страсбурзі (у 2009 р.).
Замість старих залізниць з'являються автомагістралі. Наприклад, тунель (фр. tunnel Maurice-Lemaire) у напрямку до Сен-Дьє-де-Вож (фр. Saint-Dié-des-Vosges) був звільнений від залізничних колій: тепер через нього проходить платна автомагістраль.
Річкова мережа
Портовий вантажообіг перевищує 15 млн тонн, з яких близько три четвертих припадає на Страсбург, другий за величиною річковий порт Франції. Проєкт з розширення , призначений для зв'язку між Роною (і Середземним морем) з водною мережею Центральної Європи (Рейн, Дунай, Північне і Балтійське море), був остаточно заморожений в 1998 році через надто велику вартість.
Аеропорти
В Ельзасі знаходяться два міжнародні аеропорти:
- Міжнародний європейський аеропорт Базель-Мюлуз-Фрайбург (фр. EuroAirport Basel-Mulhouse-Freiburg). Аеропорт належить до двох держав (Франція і Швейцарія) і обслуговує також Німеччину. Авіаційні компанії пропонують тут понад 60 напрямів і прямих перельотів.
- Міжнародний аеропорт (або ) (фр. Strasbourg Entzheim).
Громадський транспорт
У двох містах Ельзасу Страсбурзі і Мюлузі, діє трамвай. Страсбурзький трамвай був відкритий в 1994 році. Тоді ця система стала широко відома, перш за все, через свій футуристичний дизайн трамваїв. Станом на початок 2007 року є наймолодшою трамвайною мережею Франції (разом з , обидві системи було відкрито в 2006 році).
Як у Мюлузі, так і в Страсбурзі планується розширення трамвайної мережі за межі міста. За містом трамваї використовуватимуть інфраструктуру залізниць (концепція «трамвай-потяг», tram-train).
У решті міст Ельзасу громадський транспорт представлений тільки автобусами.
Культура
Ельзас володіє великою культурною спадщиною, у якій прослідковуються як , так і німецькі риси (Ельзас був довгий час предметом домагань Франції і Німеччини).
Кухня
Ельзаська кухня відчула на собі сильний вплив німецьких кулінарних традицій. Вона багата місцевими особливостями, наприклад, частим використанням свинини в різних стравах. Серед традиційних ельзаських страв можна назвати baeckeoffe («бекеоффе») — свинина, яловичина та баранина, мариновані в білому вині і тушковані з картоплею в горщику, tarte flambée («тарт фламбе») — відкритий пиріг з прісного тіста з білим сиром і цибулею, choucroute () — тушкована капуста, картопля і , schiffala () — відварений копчений окіст з картопляним салатом і fleischschnacka — локшина із спеціально приготованим фаршем. На півдні Ельзасу в популярні рибні страви, наприклад, смажені коропи. Одною з найвишуканіших страв в Ельзасі є гусяча фуа-гра, яка виробляється в регіоні з XVII століття. Традиційний десерт — kouglof () і tarte au fromage blanc ().
Архітектура
Традиційні будинки Ельзаської рівнини мають фахверкові стіни з саману і дахи, покриті плоскою черепицею. Фахверкові стіни і саман зустрічаються і в інших будівлях Франції, але велика кількість подібних будинків в Ельзасі має декілька певних причин:
- Близьке розташування до Вогезів зробило дерево дешевим і поширеним будівельним матеріалом.
- Деяка сейсмічна активність робила дерево поширенішим матеріалом, ніж камінь, оскільки дерев'яні будинки були стійкіші.
- Під час воєн і набігів села і міста часто спалювалися, і при пожежі верхні поверхи завалювалися. Тому з каменя будували лише нижній поверх, а потім у разі потреби над ним надбудовували фахверкові стіни. Це пояснює, чому багато комун могли дуже швидко відновлюватися, як тільки наставали мирні часи.
Фахверкові стіни значно підсилювали ризик пожеж, тому з початку XIX століття їх почали покривати штукатуркою. Потім було прийнято рішення, що штукатурка не має бути на всіх будинках білого кольору, і будівлі стали помітно розрізнятися між собою за барвами. Жителі найчастіше слідували цьому розпорядженню не через свої переконання, а оскільки це було значно дешевше. Зовсім недавно будинки почали звільняти від шару штукатурки.
Культурна спадщина
- (фр. Château du Haut-Kœnigsbourg)
- Страсбурзький собор (фр. Cathédrale Notre-Dame de Strasbourg)
- (фр. le mont Sainte-Odile)
- Музей Унтерлінден у Кольмарі
- Екомузей в
- Парк Біоскоп в Унгерсгаймі
- Залізничний музей у Мюлузе
- Музей EDF Електрополіс у Мюлузі
- Римські дороги в Ельзасі
- Понад 1000 органів
- Різдвяні ярмарки (в Страсбурзі, Мюлузі, Кольмарі і )
- Історичні центри міст, містечок і сіл
- Фортифікації лінії Мажино в
- Меморіал Ельзас — Мозель у Ширмеку
Відомі ельзасці
- (1887–1966) — поет, художник, графік, скульптор.
- (1978-) — атлет, двічі чемпіон Європи.
- (1834–1904) — скульптор.
- Ален Башунг (1947-) — співак.
- (1981-) — Міс Франція — 2004.
- Себастьян Брант (1458–1521) — сатирик, автор сатиричного твору «Корабель дурнів», письменник, юрист.
- Карл Фердинанд Браун (1850–1918) — фізик, лавреат Нобелівської премії з фізики в 1909 р.
- (1881–1947) і (1909—1939) — (ельзасці по матері), засновники автомобільної марки «Bugatti».
- Мартін Буцер (1491–1551) — теолог і реформатор.
- (1837–1915) — композитор.
- Ганзі (1873—1951) — ілюстратор.
- Арсен Венгер (1949-) — тренер футбольного клубу «Арсенал» (Лондон) із 1996 р.
- Йоганн Фішарт (1546—1591) — письменник-сатирик, представник гробіанізму.
Див. також
- 971 Альсатія — астероїд, який названо на честь регіону.
Примітки
- Эльзас // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
- Голоскевич Г. Правописний словник. — Вид. 7-ме. — Харків ; Київ : Книгоспілка, 1930. — С. 6.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ельзас |
- Офіційний сайт [ 30 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elza s Alza s fr Alsace nim Elsass do reformi 1996 Elsass istorichnij region z 1 sichnya 2016 u skladi regionu Grand Est na pivnichnomu shodi Franciyi sho mezhuye z Nimechchinoyu i Shvejcariyeyu Stoliceyu Elzasu ye Strasburg druge misto za velichinoyu Myuluz suprefektura Verhnogo Rejnu tretye Kolmar prefektura Verhnogo Rejnu ElzasAlsaceGerb Elzasu Prapor ElzasuStolicya StrasburgKrayina FranciyaRegion Grand Est Metropoliya FranciyiMezhuye z susidni adminodiniciLotaringiya Fransh Konte Baden Vyurtemberg Rashtat Karlsrue Zoloturn Bazel Land Bazel Shtadt Yura d Departamenti Nizhnij Rejn 67 Verhnij Rejn 68 Okrugi 13Kantoni 75Naselennya povne 1 817 000 ocinka stanom na 01 01 2006 1 733 732 za perepisom 08 03 1999 14 gustota 209 km 1996 Etnikon irl Alsaiseach ven alsasian fr Alsacien fr Alsacienne i ital alsazianoPlosha povna 8 280 km Visota maksimalna 1424 m minimalna 1424 mChasovij poyas UTC 1 i UTC 2Kod ISO 3166 2 FR 6AEKarta Franciyi z poznachennyam regionu ElzasKarta Franciyi z poznachennyam regionu ElzasVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elzas Elzas podilyayetsya na dva departamenti Nizhnij Rejn fr Bas Rhin na pivnochi z administrativnim centrom u Strasburzi Verhnij Rejn fr Haut Rhin na pivdni z administrativnim centrom u Kolmari Elzas ye istorichnoyu oblastyu Franciyi sho mala kolis u svoyemu skladi Teritoriyu Belfor EtimologiyaZa nazva regionu Elzas pohodit vid gallo rimskogo slova Alisauia abo Alisetum sho oznachaye beskid strimchak Tobto kraj pri pidnizhzhi pryamovisnih skel Mabut taka nazva pishla tomu sho galli sho jshli z Nimechchini na pivden buli vrazheni pryamovisnimi skelyami Vogeziv Isnuye takozh nimecka versiya pohodzhennya slova Elzas Vvazhayetsya sho vono pohodit vid davnoverhnonimeckogo alisass z yednannya dvoh sliv ali chuzhe i sass nim Sitz zhitlo Napevno franki yaki selilisya v Elzasi sered miscevogo alemanskogo naselennya rozglyadalisya odnopleminnikami yak taki sho pishli zhiti na chuzhinu GeografiyaElzaskij pejzazh Elzas zajmaye teritoriyu plosheyu 8280 km 190 km v dovzhinu i 50 km zavshirshki sho stanovit 1 5 ploshi Franciyi Ce najmenshij administrativnij region sered yevropejskih volodin Franciyi Korsika maye priblizno taku zh ploshu Elzas tyagnetsya z pivdnya na shid uzdovzh livogo berega Rejnu Z pivnochi Elzas obmezhenij richkoyu i nimeckoyu zemleyu Rejnland Pfalc zi shodu Rejnom na pravomu berezi yakogo tyagnetsya Baden Vyurtemberg Na pivdni region maye spilni kordoni z Shvejcariyeyu na pivdennomu zahodi z francuzkim regionom Fransh Konte i na zahodi z Lotaringiyeyu Relyef Elzaski lisi Teritoriya Elzasu harakterizuyetsya velikoyu riznomanitnistyu relyefiv Na shodi znahoditsya fr la plaine d Alsace zavdovzhki blizko 200 km i shirinoyu blizko 40 km Razom z nimeckim regionom Badenom vona formuye Rivninoyu protikaye richka Ill fr Ill tut viroshuyutsya zernovi kulturi i vinograd Znachne misce v cij chastini regionu zajmayut lisi fr Haguenau na pivnochi i fr Hardt na pivdni Mizh Rejnom i Illem znahoditsya fr Ried vid nimeckogo slova ocheret zabolochena i vologa miscevist sho utvorilasya na misci starodavnoyi richki Sogodni tut roztashovuyutsya zapovidni zoni Na zahodi pidnosyatsya Vogezi fr les Vosges le massif vosgien sho prorizani shirokimi dolinami pritok Illya Tut znahodyatsya girski pasovisha sho cherguyutsya z lisami Najvisha tochka v Elzasi ce vershina 1424 m yaka roztashovuyetsya na pivnochi masivu v departamenti Verhnij Rejn Liniyeyu perehodu mizh gorami i rivninami sluguyut gorbi Vogezkogo masivu na yakih obroblyayetsya vinograd Na pivdni vid Myuluza lezhit gorbistij rajon fr Sundgau Na krajnomu pivdni regionu pidnosyatsya gori fr Jura alsacien AlpiKlimat Klimat Elzasa Zahidni vitri yaki nesut vologi povitryani masi z Atlantiki dolayuchi Vogezi viklikayut na yih zahidnih shilah Takim chinom povitrya zvilnyayetsya vid vodi staye suhishim Elzas piddayetsya tak zvanomu efektu fen Zima v Elzasi holodna i suha a lito teple z nevelikoyu kilkistyu opadiv Kolmar maye svij mikroklimat sonyachnij i suhij ce misto ye drugim najsuhishim mistom u Franciyi pislya Perpinyana u rik vipadaye vsogo 550 mm opadiv Takij klimat ye idealnim dlya viroshuvannya vinogradnih kultur i vinorobstva Elzasu Pri comu gorizont gruntovih vod regionu dozvolyaye jomu uniknuti naslidkiv dovgih posuh Geologiya Elzas ye chastinoyu Rejnskoyi rivnini roztashovanoyi na zahid vid Rejnu na jogo livomu berezi Vin znahoditsya v zapadini yaka ye chastinoyu najbilshogo v Zahidnij Yevropi sho z yavivsya she v chasi oligocenu Z bokiv vid neyi vistupayut Vogezi i Shvarcvald fr Foret Noire Masiv Yura sformuvavsya zavdyaki obvalu mezozojskih pokrivayuchih porid na vidkladennya triasiv vnaslidok pidnyattya Alp Yura peretinayut teritoriyi Belforu Rejnska zapadina z yavilasya v tretinnij period vnaslidok chogo teritoriya regionu ne raz piddavalasya nashestyu morya Ce poyasnyuye utvorennya riznih osadkovih porid mergelya vapnyaku galita marmuru U chetvertinnomu periodi mali misce eolovi vidkladennya Vogezi utvorilisya na pivnochi z piskovika a na pivdni z granitu granitni porodi ye gercinskimi strukturami sho ogolilis pid chas bichnih pidnyattiv cherez utvorennya riftu Yura sho pidnyalisya piznishe v epohu miocenu skladayutsya z vapnyaku i marmuru yaki nalezhat najchastishe do yurskogo periodu tobto voni nabagato piznishi nizh formaciya alyuvialnoyi Rejnskoyi rivnini Tektonichna struktura nadr rift poyasnyuye deyaku sejsmichnu aktivnist Rodovisha nafti rozroblyayutsya na pivnochi u bilya de bulo viyavleno odne z pershih rodovish u sviti v 1740 r Krim togo u regioni ye pokladi potashu sho nalezhat do oligocenu bilya Myuluza Sribni kopalni rozroblyayutsya z pochatku XX stolittya bilya Sent Mari o Min fr Sainte Marie aux Mines Silna naslidok pidnyattya pryamovisnogo riftu dozvolyaye provoditi geotermichni eksperimenti Sulc su Fore fr Soultz sous Forets SimvolikaDokladnishe Gerb Elzasu Dokladnishe Prapor Elzasu Emblema Logotip Elzasu zirka velika chastina yakoyi rozfarbovana sinim kolorom cya chastina simvolizuye suchasnu Franciyu Teritoriya Elzasu tut poznachena zhovtim i roztashovana na shodi Zirki Franciyi Ci kolori asociyuyutsya z barvami YeS nevipadkovo Elzas predstavlenij na cij emblemi v roli posla mizh Yevropoyu i Franciyeyu IstoriyaNa vidminu vid susidnih provincij i regioniv Elzas nikoli ne znav odnochasnih periodiv yednosti i politichnoyi avtonomiyi Istoriya regionu harakterizuyetsya postijnoyu politichnoyu rozdroblenistyu veliku chastinu chasu Elzas znahodivsya pid vladoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 962 roku koli vona bula stvorena i do 1648 r a potim postupovo z XVII stolittya perejshov pid vladu Franciyi Korotka hronologiya 12 r do n e Stvorennya ukriplenoyi rimskoyi forteci Argentorat Argentoratum narodzhennya mista Strasburga 842 r n e Strasburzki klyatvi dogovir ukladenij mizh Karlom II Lisim i Lyudovikom II Nimeckim proti yih starshogo brata Lotarya I 843 r Verdenskij dogovir za yakim sini Lyudovika Blagochestivogo rozdilili korolivstvo Karla Velikogo svogo dida na tri chastini 962 r Elzas stav chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1354 r Stvorennya soyuzu 10 vilnih mist Elzasa 1526 r Selyanska vijna 25 000 povstanciv bulo zhorstoko ubito v Saverni 1648 r Za Vestfalskim mirom Franciya otrimala chastinu Elzasu okrim Strasburga v osnovnomu pivdenni rajoni 1681 r Vilne imperske misto Strasburg bulo vzyato v oblogu vijskami francuzkogo korolya i vreshti zdalosya 1790 r Elzas buv rozdilenij na dva departamenti Verhnij i Nizhnij Rejn 1798 r sho ob yednalasya z Shvejcarskoyu konfederaciyeyu vimushena bula kapitulyuvati cherez ekonomichnu blokadu vvedenu Franciyeyu Misto perejshlo pid vladu Franciyi 1871 r 18 kvitnya Vvedennya obov yazkovoyi shkilnoyi osviti 1871 r Za Frankfurtskim dogovorom Nimechchina aneksuvala Elzas za vinyatkom Teritoriyi Belfor 1872 r 28 kvitnya Imperskij ukaz pro zasnuvannya nimeckogo universitetu v Strasburzi 1874 r 29 zhovtnya Dekret pro stvorennya regionalnoyi Asambleyi Elzas Lotaringiyi 1911 r 31 travnya Uhvalennya 1915 r Bitva bilya skelyastogo vistupu nim Hartmannswillerkopf zvanogo takozh Starim Armanom fr vieil Armand za 17 km vid Myuluza 1918 r Progolosheno Elzasku radyansku respubliku proisnuvala 12 dniv 1919 r Elzas znov perehodit pid vladu Franciyi pislya ratifikaciyi Versalskogo mirnogo dogovoru 1940 1944 rr U chas nimeckoyi okupaciyi Elzas buv aneksovanij Tretim rejhom 1944 r 21 listopada pid komanduvannyam generala zvilnila Myuluz 1944 r 23 listopada pid komanduvannyam generala Filippa Leklerka zvilnila Strasburg 1945 r Francuzki sili vidbili nimecku ataku na Strasburg a potim zigrali znachnu rol v uzyatti Kolmara 2 lyutogo NaselennyaElzas ye regionom veliku chastinu yakogo zajmayut miski zoni Strasburga Myuluza i Kolmara Krim togo na nogo roblyat silnij vpliv susidni veliki mista Bazel Shvejcariya Frajburg i Karlsrue Nimechchina Tomu shilnist naselennya v Elzasi dosit visoka za vinyatkom pivnichno zahidnogo Nizhnogo Rejnu i najblizhchih girskih rajoniv Do 1999 roku v Elzasi nalichuvalosya 1 733 732 zhiteliv a do kincya 2004 roku chiselnist naselennya dosyagla 1 794 000 zhiteliv Shilnist naselennya 209 osib na km sho robit Elzas odnim z najgustonaselenishih regioniv metropoliyi Franciyi INSEE Nacionalnij institut statistiki i ekonomichnih doslidzhen vvazhaye sho naselennya Elzasu zbilshuvatimetsya v period z 1999 po 2030 roki z shvidkistyu vid 12 9 do 19 5 i dosyagne do kincya cogo terminu rubezhu v 2 mln zhiteliv Najnaselenishi i aktivnishi oblasti u sferi zajnyatosti torgivli poslug transportu osviti vidpochinku i t d skoncentrovani navkolo Strasburga i Myuluza yaki vse bilshe i bilshe rozshiryuyut zoni svogo vplivu Mova Elzasci v osnovnomu govoryat francuzkoyu movoyu sered litnih lyudej vse she zberigayetsya elzaska mova nalezhit do Hocha spokonvichnoyu movoyu Elzasu ye nimecka u danij chas na pochatku XXI stolittya najbilsh vzhivanoyu movoyu v Elzasi ye standartna francuzka Tradicijnoyu movoyu regionu vvazhayetsya elzaska mova odin z alemanskih dialektiv verhnonimeckoyi blizkosporidnenij variantu nimeckoyi movi Deyaki frankski dialekti zahidnoyi serednonimeckoyi takozh uzhivayutsya v najpivnichnishih rajonah Elzasu Ni elzaska mova ni frankski dialekti ne volodiyut yakoyu nebud formoyu oficijnogo statusu prote obidva varianti nini viznayutsya movami Franciyi i mozhut vibiratisya dlya vivchennya yak predmeti v liceyah Pochinayuchi z 1945 roku vpliv standartnoyi francuzkoyi movi znachno zris i u nash chas Elzas ye v osnovnomu frankomovnoyu teritoriyeyu Hocha Elzas zazvichaj nazivayut dvomovnim krayem francuzka i elzaska movi situaciya zminyuyetsya u bik povnogo odnomov ya Lyudi starshi za 70 rokiv dosi govoryat elzaskoyu vdoma ale predstavniki molodshih pokolin spilkuyutsya francuzkoyu navit u simejnomu koli a lyudi molodshi za 30 rokiv yak pravilo vzagali ne rozumiyut elzaskoyi U deyakih komunah sho ye susidami z teritoriyeyu Belfor i franko shvejcarskimi zemlyami u dolinah Vajssu Orbi i Sent Mari o Min Vogezkogo masivu govoryat lotarinzkim langdojlom U Alsace Bossue i v okruzi Vissemburgu golovno rozmovlyayut rejnskim i pivdennim frankskim dialektami hocha voni i perezhivayut period zanepadu Dovgij chas alemanskij dialekt buv ridnoyu movoyu bilshosti zhiteliv Elzasu Ale zaraz yedinoyu oficijnoyu movoyu ye francuzka Do cogo v period z 1871 po 1918 rr i z 1940 po 1944 rr oficijnoyu movoyu viznavalasya literaturna nimecka nim Hochdeutsch Standarddeutsch pismova mova regionu z XVI stolittya Z 1992 roku v Elzasi isnuyut paritetni dvomovni shkoli metoyu yakih ye zberegti miscevu elzasku movu Tam navchannya vedetsya dvoma movami francuzkoyu i nimeckoyu U cej chas tam navchayutsya blizko 5 uchniv elzaskih shkil U liceyah uchni mozhut otrimati nimeckij atestat zrilosti Religiya Bilshist elzasciv katoliki sered silskih zhiteliv perevazhayut protestanti lyuterani i kalvinisti Protestantizm poshirenij v regioni golovnim chinom vnaslidok minulogo vplivu nimeckoyi kulturi Na vidminu vid reshti regioniv Franciyi Elzas dosi vikoristovuye zgidno z yakim subsidiyi nadayutsya rimo katolickij lyuteranskij i kalvinistskij cerkvam a takozh yudejskim sinagogam Takozh navchannya v religijnomu dusi mozhlivo dlya vsih cih konfesij Elzaska politika v oblasti religiyi stala vidriznyatisya vid zagalnofrancuzkoyi v toj chas koli region upravlyavsya imperskoyu Nimechchinoyu i tak i ne prijnyav zakon 1905 roku pro viddilennya cerkvi vid derzhavi Chas vid chasu vinikayut diskusiyi z privodu dopustimosti viddavati perevagu vkazanim konfesiyam i ne vklyuchati v nogo inshi Pislya protestantskoyi reformaciyi princip chiya vlada togo i vira priviv do konfesijnoyi riznomanitnosti v girskij chastini pivnichnogo Elzasu Zemlevlasniki mali pravo vstanovlyuvati religiyu na svoyih zemlyah i ohoche privertali v svoyi volodinnya naselennya z rodyuchishih peredgir yiv ne roblyachi vidminnostej mizh katolikami lyuteranami kalvinistami yudeyami i anabaptistami Viniklo bagato poselen iz zmishanim v konfesijnomu plani naselennyam Tilki v Elzasi zbereglasya pomitna obshina anabaptistiv Yeres amishi ocholyuvanih Yakobom Ammanom vinikla same v Elzasi v 1698 roci v mistechku Sent Mari o Min Z 1707 roku pislya vklyuchennya regionu do skladu korolivskoyi Franciyi protestantski gromadi buli vimusheni nadati mozhlivist zdijsnennya katolickih bogosluzhin za pevnim rozkladom v primishennyah protestantskih cerkov Dosi v Elzasi isnuye blizko 50 takih odnochasnih cerkov hocha katolicki sluzhbi v nih teper provodyatsya neregulyarno Revnij katolik Lyudovik XIV marno namagavsya vignati amishiv z Elzasu Ce vdalosya zrobiti tilki Napoleonovi yakij vviv odnakovij prizov dlya predstavnikiv vsih virospovidan sho primusilo bilshist amishiv emigruvati na amerikanskij kontinent oskilki vidpovidno do svoyih dogmativ voni ne mozhut sluzhiti v armiyi EkonomikaElzas viroblyaye blizko 3 VVP i zajmaye druge misce sered regioniv Franciyi za VVP na dushu naselennya priblizno 25 661 yevro na 2004 r postupayuchis tilki regionu Il de Frans 68 robochih misc zoseredzheno u sferi poslug 25 u promislovosti sho robit Elzas odnim z najindustrializovanishih regioniv Elzas pidtrimuye tisni ekonomichni zv yazki z inshimi krayinami ponad 35 firm v regioni perebuvayut u vlasnosti inozemnih kompanij najchastishe z Nimechchini Shvejcariyi SShA Yaponiyi i Skandinaviyi Elzas vidriznyayetsya riznomanitnistyu ekonomichnoyi diyalnosti Vinogradarstvo v Tani fr Thann i Vissemburzi fr Wissembourg na vuzkij smuzi zemli mizh Rejnskoyu zapadinoyu i gorbami Vogezkogo masivu v osnovnomu v centri regionu mizh Selesta fr Selestat i Kolmarom tak zvana fr Route des Vins d Alsace Prote vinograd vzhe ne viroshuyetsya na visotah i Gagenau Kultura hmelyu i pivovarinnya polovina francuzkogo piva viroblyayetsya v Elzasi osoblivo v okruzi Strasburga Lisozagotivli Avtomobilna industriya Peugeot v Myuluzi General Motors v Strasburzi Velikij mizhnarodnij naukovij i promislovij centr z vivchennya prirodnih nauk zajmaye liderske misce v cij oblasti v Yevropi Turizm Shokoladna i konditerska promislovist v Gagenau v Strasburzi v Geispolsheim Kovbasna promislovist Ekonomichne minule U minulomu Elzas specializuvavsya na virobnictvi tekstilnoyi produkciyi Na sogodnishnij den isnuye lishe dekilka dribnih pidpriyemstv yaki zmogli vistoyati pid chas tekstilnoyi krizi v Elzasi DMC i inshi Na pivnochi rozroblyalisya rodovisha nafti a na pivdni potashu Ci rozrobki buli pripineni v 1950 ih rr i 2004 r vidpovidno Z 1910 roku na girskih rozrobkah hloristogo kaliyu silvinit fosfatni dobriva bulo vidobuto 570 mln tonn produktu 13 000 najmanih robochih u 1950 r Sogodni shahti stali muzeyem shahta fr Rodolphe bilya fr Wittelsheim Mizhnarodni zv yazki V Elzasi 35 pidpriyemstv mayut v svoyemu skladi inozemnih uchasnikiv osoblivo z Nimechchini Shvejcariyi SShA Yaponiyi i skandinavskih krayin Pershe misce z importu do Elzasu zajmaye Nimechchina 38 5 u 2002 r Bezrobittya Dovgij chas Elzasu vdavalosya unikati zbilshennya bezrobittya na svoyij teritoriyi ale zaraz kilkist bezrobitnih lyudej z kozhnim rokom vse bilsha i bilsha napriklad yih stalo na 20 bilshe v period mizh bereznem 2002 r i bereznem 2003 r sho sklalo 6 8 pracezdatnogo naselennya Taki pokazniki pov yazani z krizoyu deyakih galuzej u yakih zajnyate 26 naselennya Tomu Elzas pochav povorot vid rozvitku industriyi do rozshirennya sferi poslug i poshuku novih tehnologij Cej povorot pov yazanij persh za vse z poyavoyu novogo centru centru Vin ob yednuye vsyu diyalnist pov yazanu z novimi tehnologiyami zobrazhennya audiovizualni rozrobki Cej centr buv stvorenij v 2003 r pislya doslidzhen yaki pokazali vazhlivist cogo sektora dlya Elzasu kilkist robochih misc yaku vin mozhe dati i deyaki inshi perevagi dlya regionu Tim pache sho tut roztashovuyutsya bagato organizacij pov yazanih z audiovizualnimi rozrobkami yevropejskogo rivnya ARTE i inshi Klasteri Centr terapevtichnih innovacij v Strasburzi z vivchennya biotehnologij i prirodnichih nauk Elzas ye drugim regionom Franciyi zadiyanim v biotehnologichnih doslidzhennyah Centr zi stvorennya avtomobiliv majbutnogo v Elzasi i Fransh Konte sho koncentruyetsya navkolo konstruktorskoyi organizaciyi PSA predstavnictva v Myuluzi i PolitikaElzas odin z najkonservativnishih regioniv Franciyi Vin ye odnim z dvoh regioniv francuzkoyi metropoliyi de konservativni sili vigrali v 2004 roci regionalni vibori Administraciya Z 1998 roku ocholyuye nar 2 kvitnya 1940 r chlen partiyi Soyuz za narodnij ruh UMP Do skladu radi vhodit 47 chleniv Misceve pravo U deyakih oblastyah prava takih yak polyuvannya spivtovaristva religijni kulti socialna bezpeka i in prikladne pravo Elzasu ye poyednannyam nacionalnogo i miscevogo prava Pislya periodu 1870 1918 rr protyagom yakogo Elzas nalezhav Nimechchini deyaki napoleonivski zakoni zalishilisya v sili i prodovzhuvali vikoristovuvatisya A deyaki inshi francuzki zakoni prijnyati v cej zhe period ne prizhilisya TransportAvtomagistrali Gromadskij transport i privatni avtomobilisti koristuyutsya v osnovnomu bezkoshtovnoyu avtomagistrallyu yaka zv yazuye pivnichni i pivdenni oblasti vid fr Lauterbourg do Bazelya Nevelika chastina francuzkoyi chotirismugovoyi dorogi poki znahoditsya u stadiyi budivnictva Avtomagistral A4 u napryamku do Parizha z platnim ruhom platna za 20 km na pivnichnij zahid vid Strasburga i avtomagistral u napryamku Parizh Lion platna vid fr Burnhaupt za 19 km vid Myuluza dosit silno perevantazheni Ci avtomagistrali bezkoshtovni u bik Nimechchini Dani avtomagistrali ye vazhlivimi tranzitnimi shlyahami i zavdyaki gromadskomu transportu spoluchayut naseleni punkti Elzasu Voni buli pobudovani v 1970 1980 ti rr vnaslidok chogo prohodyat duzhe blizko do centru mist sho rozrostayutsya napriklad za 1 km vid centru Strasburga i za 1 5 km vid centru Myuluza Take roztashuvannya prizvodit do silnih zabrudnen navkolishnogo seredovisha i napruzhenogo avtomobilnogo ruhu osoblivo v Strasburzi de shilnist ruhu trasoyu A35 dosyagla v 2002 roci 170 000 avtomobiliv v den Trasa peretinaye Myuluz yakij tezh strazhdaye vid postijnih problem z vulichnim ruhom Pravda ci problemi buli timchasovo virisheni zavdyaki rozshirennyu trasi do 6 smug Vidsutnist elektronnih tablo i vulichnih kamer takozh ye serjoznoyu pereshkodoyu u virishenni transportnih problem Isnuye proyekt sporudzhennya chotirismugovoyi avtomagistrali yaka oginala b Strasburg shob osnovnij pivnichno pivdennij tranzitnij potik mig minuti misto takim chinom desho rozvantazhivshi dorogi Trasa povinna zv yazati transportnu rozv yazku na pivnochi z Innenajmom na pivdni Vidkrittya ciyeyi avtomagistrali planuyetsya zdijsniti do 2011 roku i peredbachaye ruh v 41 000 avtomobiliv v den Prote na dumku avtora proyektu DDE isnuyut deyaki sumnivi v koristi danoyi avtotrasi oskilki vona zmozhe prijnyati na sebe lishe 10 vid osnovnogo ruhu avtomagistrallyu A35 v okolicyah Strasburga Do cogo neobhidno dodati rishennya susidnoyi Nimechchini vvesti mito na velikovantazhni vantazhivki yaki koristuyutsya yih avtodorozhnoyu merezheyu Takim chinom chastina tranzitnogo ruhu nimeckoyu trasoyu perejde na avtomagistrali Elzasu yaki jdut paralelno i krim togo bezkoshtovni Ce znachno pogirshit i bez togo nelegke polozhennya avtomobilistiv Namagayuchis vipraviti situaciyu deputat spriyav uhvalennyu v Nacionalnij Asambleyi v grudni 2006 roku popravku do zakonoproyektu pro vvedennya podibnogo mita dlya velikovantazhnih vantazhivok na dorogah Elzasu Vona povinna vstupiti v silu v kinci 2007 pochatku 2008 rr Zaliznichna merezha Vogezi mozhna podolati tilki cherez fr col de Saverne fr Trouee de Belfort i she deyaki ushelini Tomu Elzasu neobhidno pokrashuvati transportnij zv yazok z reshtoyu Franciyi U cej chas rozglyadayutsya dekilka proyektiv Shid Parizh Strasburg liniya znahoditsya v procesi budivnictva i povinna buti vvedena v ekspluataciyu v chervni 2007 r Rejn Rona Dizhon Myuluz roboti pochati v 2006 r Ob yednannya v odnu merezhu z nimeckim ICE na rivni Kelya i abo fr Ottmarsheim U Myuluzi v procesi budivnictva znahodyatsya liniyi tramvaya potyagu mizhmiskij tramvaj sho vikoristovuye za mezhami mista zaliznichnu infrastrukturu taki zh zbirayutsya buduvati i v Strasburzi u 2009 r Zamist starih zaliznic z yavlyayutsya avtomagistrali Napriklad tunel fr tunnel Maurice Lemaire u napryamku do Sen Dye de Vozh fr Saint Die des Vosges buv zvilnenij vid zaliznichnih kolij teper cherez nogo prohodit platna avtomagistral Richkova merezha Portovij vantazhoobig perevishuye 15 mln tonn z yakih blizko tri chetvertih pripadaye na Strasburg drugij za velichinoyu richkovij port Franciyi Proyekt z rozshirennya priznachenij dlya zv yazku mizh Ronoyu i Seredzemnim morem z vodnoyu merezheyu Centralnoyi Yevropi Rejn Dunaj Pivnichne i Baltijske more buv ostatochno zamorozhenij v 1998 roci cherez nadto veliku vartist Aeroporti V Elzasi znahodyatsya dva mizhnarodni aeroporti Mizhnarodnij yevropejskij aeroport Bazel Myuluz Frajburg fr EuroAirport Basel Mulhouse Freiburg Aeroport nalezhit do dvoh derzhav Franciya i Shvejcariya i obslugovuye takozh Nimechchinu Aviacijni kompaniyi proponuyut tut ponad 60 napryamiv i pryamih perelotiv Mizhnarodnij aeroport abo fr Strasbourg Entzheim Gromadskij transport U dvoh mistah Elzasu Strasburzi i Myuluzi diye tramvaj Strasburzkij tramvaj buv vidkritij v 1994 roci Todi cya sistema stala shiroko vidoma persh za vse cherez svij futuristichnij dizajn tramvayiv Stanom na pochatok 2007 roku ye najmolodshoyu tramvajnoyu merezheyu Franciyi razom z obidvi sistemi bulo vidkrito v 2006 roci Yak u Myuluzi tak i v Strasburzi planuyetsya rozshirennya tramvajnoyi merezhi za mezhi mista Za mistom tramvayi vikoristovuvatimut infrastrukturu zaliznic koncepciya tramvaj potyag tram train U reshti mist Elzasu gromadskij transport predstavlenij tilki avtobusami KulturaElzas volodiye velikoyu kulturnoyu spadshinoyu u yakij proslidkovuyutsya yak tak i nimecki risi Elzas buv dovgij chas predmetom domagan Franciyi i Nimechchini Kuhnya Elzaska kuhnya vidchula na sobi silnij vpliv nimeckih kulinarnih tradicij Vona bagata miscevimi osoblivostyami napriklad chastim vikoristannyam svinini v riznih stravah Sered tradicijnih elzaskih strav mozhna nazvati baeckeoffe bekeoffe svinina yalovichina ta baranina marinovani v bilomu vini i tushkovani z kartopleyu v gorshiku tarte flambee tart flambe vidkritij pirig z prisnogo tista z bilim sirom i cibuleyu choucroute tushkovana kapusta kartoplya i schiffala vidvarenij kopchenij okist z kartoplyanim salatom i fleischschnacka lokshina iz specialno prigotovanim farshem Na pivdni Elzasu v populyarni ribni stravi napriklad smazheni koropi Odnoyu z najvishukanishih strav v Elzasi ye gusyacha fua gra yaka viroblyayetsya v regioni z XVII stolittya Tradicijnij desert kouglof i tarte au fromage blanc Arhitektura Tradicijni budinki Elzaskoyi rivnini mayut fahverkovi stini z samanu i dahi pokriti ploskoyu cherepiceyu Fahverkovi stini i saman zustrichayutsya i v inshih budivlyah Franciyi ale velika kilkist podibnih budinkiv v Elzasi maye dekilka pevnih prichin Blizke roztashuvannya do Vogeziv zrobilo derevo deshevim i poshirenim budivelnim materialom Deyaka sejsmichna aktivnist robila derevo poshirenishim materialom nizh kamin oskilki derev yani budinki buli stijkishi Pid chas voyen i nabigiv sela i mista chasto spalyuvalisya i pri pozhezhi verhni poverhi zavalyuvalisya Tomu z kamenya buduvali lishe nizhnij poverh a potim u razi potrebi nad nim nadbudovuvali fahverkovi stini Ce poyasnyuye chomu bagato komun mogli duzhe shvidko vidnovlyuvatisya yak tilki nastavali mirni chasi Fahverkovi stini znachno pidsilyuvali rizik pozhezh tomu z pochatku XIX stolittya yih pochali pokrivati shtukaturkoyu Potim bulo prijnyato rishennya sho shtukaturka ne maye buti na vsih budinkah bilogo koloru i budivli stali pomitno rozriznyatisya mizh soboyu za barvami Zhiteli najchastishe sliduvali comu rozporyadzhennyu ne cherez svoyi perekonannya a oskilki ce bulo znachno deshevshe Zovsim nedavno budinki pochali zvilnyati vid sharu shtukaturki Kulturna spadshina fr Chateau du Haut Kœnigsbourg Strasburzkij sobor fr Cathedrale Notre Dame de Strasbourg fr le mont Sainte Odile Muzej Unterlinden u Kolmari Ekomuzej v Park Bioskop v Ungersgajmi Zaliznichnij muzej u Myuluze Muzej EDF Elektropolis u Myuluzi Rimski dorogi v Elzasi Ponad 1000 organiv Rizdvyani yarmarki v Strasburzi Myuluzi Kolmari i Istorichni centri mist mistechok i sil Fortifikaciyi liniyi Mazhino v Memorial Elzas Mozel u ShirmekuVidomi elzasci 1887 1966 poet hudozhnik grafik skulptor 1978 atlet dvichi chempion Yevropi 1834 1904 skulptor Alen Bashung 1947 spivak 1981 Mis Franciya 2004 Sebastyan Brant 1458 1521 satirik avtor satirichnogo tvoru Korabel durniv pismennik yurist Karl Ferdinand Braun 1850 1918 fizik lavreat Nobelivskoyi premiyi z fiziki v 1909 r 1881 1947 i 1909 1939 elzasci po materi zasnovniki avtomobilnoyi marki Bugatti Martin Bucer 1491 1551 teolog i reformator 1837 1915 kompozitor Ganzi 1873 1951 ilyustrator Arsen Venger 1949 trener futbolnogo klubu Arsenal London iz 1996 r Jogann Fishart 1546 1591 pismennik satirik predstavnik grobianizmu Div takozh971 Alsatiya asteroyid yakij nazvano na chest regionu PrimitkiElzas Malaya sovetskaya enciklopediya pod red N L Mesheryakov 2 Sovetskaya enciklopediya 1936 d Track Q87327693d Track Q66386517d Track Q1228391 Goloskevich G Pravopisnij slovnik Vid 7 me Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 S 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ElzasOficijnij sajt 30 grudnya 2014 u Wayback Machine