Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́міші (англ. Amish [ˈɑːmɪʃ], нім. Amische, пенсил.-нім. Amisch) — меннонітська течія анабаптистичного походження. Християнська спільнота, засновником якої був — Якоб Амман, священик зі Швейцарії, що емігрував у Ельзас. Церковну доктрину амішів можна характеризувати як найконсервативніший варіант меннонітства (Див. Скромні люди).
| Загальна чисельність | |
|---|---|
| 330 000 (2018 р., Аміші старого обряду) | |
| Засновник | |
| Якоб Амман | |
| Регіони із значимою популяцією | |
|
 Онтаріо | |
| Релігії | |
| Анабаптисти | |
| Писання | |
| Біблія | |
| Мови | |
| пенсильванська німецька, швейцарський діалект, , , ельзаський діалект, німецька, англійська |
Значна частина сучасних амішів (понад 200 тисяч) живе в США і Канаді. Найконсервативніші групи амішів США зберігають у побуті пенсильванську німецьку мову (серед англо-американців відому під назвою «пенсильванська голландська мова», Dutch).
Після тривалих і масштабних гонінь, яких аміші зазнавали на батьківщині за звичаї хрещення в дорослому віці та протистояння союзу церкви й держави, вони нарешті знайшли «тиху гавань» в Америці завдяки відомому квакеру Вільяму Пенну. Аміші неодноразово приймали мученицьку смерть на батьківщині від рук нетерпимих супротивників, часто їх саджали в мішки й топили в річках. Оскільки під загрозою виявилося саме життя амішів, вони масово переселилися в Пенсильванію на запрошення Вільяма Пенна, у рамках його «святого експерименту» релігійної терпимості 1727 р.
Головна риса їхнього віровчення — це суворе дотримання Святого Письма. Первинне значення аміші надають тому, що міститься в Посланні апостола Павла до Римлян, тобто нормі про відокремлення церкви від держави.
Аміші — прихильники старого традиційного способу життя. Основна їхня частина відмовляється від будь-яких технічних засобів, що можуть пов'язувати їх із зовнішнім світом: електрики, водогону, центрального опалення, телефону тощо. Більшість із них носить одяг і головні убори певних кольорів і , їздить у старовинних візках, запряжених кіньми, використовує лише залізні колеса, орють землю кінним плугом. Діти й жінки амішів ходять босоніж у теплу пору. Їм заборонено служити в армії, фотографуватися, кермувати автомобілями й літати літаками, мати комп'ютери, телевізори, радіоприймачі, носити наручного годинника й обручки. Шлюби аміші укладають лише зі своїми одновірцями.
Спеціальних культових споруд більшість амішів не має, і моління проходять по черзі в будинках членів спільноти. Служби відбуваються що другу неділю. У неділі, коли служб немає (Неділя дружби), аміші відпочивають і відвідують друзів. Кожна аміська громада має двох проповідників. Єпископ і диякон служать у двох громадах, скликаючи в них служби Божі по черзі в різні неділі.
Чисельність амішів становить 200 тисяч, за етнічним походженням це здебільшого ельзасці. Усвідомлюючи свою приналежність до однієї спільноти, аміші, проте, розділені на різні групи. Найконсервативнішою є Меннонітська церква амішів старого ладу. У 1866 році в Індіані внаслідок руху за духовне пробудження амішів засновано Євангельську меннонітську церкву. У 1910 році створено Консервативну меннонітську конференцію. Її прихильники почали скликати служби Божі у спеціальних будинках зборів, організували недільні школи. Інша організація, що відокремилася — Аміська меннонітська церква Бичі — дозволила використовувати автомобілі, трактори й електрику. Ця ж організація веде й місіонерську діяльність, чого не практикують інші аміші.
Опис
| Цей розділ містить текст, що не відповідає . |
Аміші — меннонітський консервативний релігійний рух у США. Рух екопоселень зародився в 1860-х роках на Заході, хоча насправді в США вони існували ще з XVIII-го століття. Тоді зі Старого Світу до штату Пенсильванія перебралася група людей, які називали себе амішами. Назву вони дістали від імені свого наставника Якоба Аммана — людини, котра вибрала суворіше релігійне життя й відкинула протестантство. Аміші відмовлялися від будь-яких нововведень, від зброї, воліли жити лише своєю працею в закритих поселеннях, куди не міг прийти прогрес або «зовнішнє зло». Найбільше вони ненавидять електрику, бо вона приносить спокуси: комп'ютер, телевізор… До речі, райони, де вони проживають, називають «країною без дротів».
Аміші зберегли вигляд і побут XVII століття. Коли потрапляєш до них у поселення, складається враження, що потрапив до музею: жінки ходять у старовинних спідницях і чепчиках, чоловіки з бородою, у білих сорочках і штанях на підтяжках, а діти бігають у полотняних шортах, босоніж і в солом'яних брилях. У побуті немає майже нічого із зовнішнього світу. Тут усе роблять самі. Аміші ніколи не проявляють ініціативу спілкуватися з прибульцями, одначе вирізняються гостинністю: якщо в їхній будинок зайшов гість з іншого світу, вони все одно напоять його та нагодують. Контактують вони зазвичай лише зі своїми одновірцями. Наприклад, обмінюються крамом. Важливе місце в їхньому житті займає взаємодопомога. Допомога ближньому — свята справа. Одна з кардинальних заборон — це шлюби з неамішами. До речі, сьогодні їхня кількість зростає дуже швидко внаслідок релігійної заборони контрацептивів, тривалого життя й мінімальної дитячої смертності.
Історія виникнення й розвитку
Рух меннонітів-амішів походить від релігійного братства, що виникло у XVI столітті, відомого як [en]. Швейцарські брати були анабаптистами; їх також часто вважають частиною радикальної Реформації. Слово «анабаптисти» означає «знову хрещений» (тобто хрещений малим, але пізніше прийняв хрещення за вірою повторно, дорослим). Поява швейцарських братів походить від [de] (1498—1527) та [de] (1498—1526), котрі відокремилися від реформата Ульріха Цвінглі (1484—1531).
Історія Церкви амішів почалася з розламу в групі швейцарських і ельзаських анабаптистів 1693 р. на чолі з Якобом Амманом (1656—1730), прізвищем якого також називали самих амішів (або «менноніти-аміші»).
Я. Амман вважав, що менноніти, миролюбні анабаптисти Нижніх Земель та Німеччини, відхилилися від учення Менно Сімонса і 1632 року. Амман був прихильником суворішої церковної дисципліни, враховуючи суворішу практику — соціальну ізоляцію відлучених членів.
Швейцарські анабаптисти, розсіяні через гоніння по всьому Ельзасі й Курпфальці, ніколи не застосовували суворе відлучення, як деякі анабаптисти Нижніх земель. Амман же вважав, що з відлученими від церковної громади ніхто з решти членів не повинен спілкуватися до їхнього каяття та повернення.
Він наполягав на вживанні цієї практики навіть у подружніх узаєминах: поки відлучений чоловік не покається, не можна навіть споживати з ним їжі за одним столом. Такий суворий буквалізм у цьому питанні, як і в інших, викликав розлам серед меннонітів Південної Німеччини, Ельзасу та Швейцарії 1693 року і призвів до відходу послідовників Я. Аммана.
Відтоді швейцарський анабаптизм розвивався двома паралельними течіями. Послідовники Аммана стали відомі як аміші, або менноніти-аміші. Інші поступово сформували основу [en]. Через спільне походження та спадщину аміші та менноніти залишаються багато в чому подібними. Ті, хто полишає амішів, схильні приєднуватися до консервативних конгрегацій меннонітів.
Перші аміші походили здебільшого з трьох місць: німецькомовної частини Швейцарії, Ельзасу у Франції й німецького Курпфальцу. Можна сказати, що аміші є прямими спадкоємцями двох груп анабаптистів: і голландських меннонітів. І сьогодні найконсервативніші їхні нащадки й далі розмовляють пенсильванським діалектом німецької мови, «пенсильванською німецькою» (англ. Pennsylvania Dutch). Швейцарський діалект німецької мови домінує в деяких спільнотах амішів старого обряду, особливо у штаті Індіана.
На початку XVIII століття багато амішів зазнали переслідувань од влади європейських країн. Так, король Людовик XIV 1712 року звелів вигнати з Франції усіх амішів, через що більшість їх розселилася в сусідніх країнах, а близько 300 осіб вирушили до Америки. Після наполеонівських воєн еміграція амішів посилилася. Основна еміграція амішів з Європи до Північної Америки тривала з 1727 по 1865 р. З 1815 по 1865 роки у штати Пенсільванія, Огайо, Іллінойс, Індіана, Нью-Йорк і Айова, а також у Канаду, (провінція Онтаріо) переїхали близько 3 тис. осіб.
Міграція амішів-меннонітів у Пенсильванію почалася у XVIII столітті й була частиною великої хвилі еміграції з Палатинату (Пфальцу) й сусідніх регіонів. Ця еміграція була реакцією на релігійні війни, злидні й в континентальній Європі. Перші емігранти-аміші прибули в округ Беркс штату Пенсільванія, але згодом через земельні питання і з міркувань безпеки під час Франко-індіанської війни (1755—1763) переселилися звідти в інші місця. Багато з часом осіло в окрузі Ланкастер штату Пенсильванія. Інші групи амішів пізніше знайшли собі нове місце проживання у штатах Алабама, Делавер, Іллінойс, Айова, Канзас, Кентуккі, Мічиган, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Небраска, Нью-Йорк, Огайо, Меріленд, Теннессі, Вісконсин, Мен, а також у канадській провінції Онтаріо.
Надалі Церква амішів багаторазово поділялася через суперечки про питання релігійної доктрини. Так, у 1865 р. відбувся великий з'їзд амішів Пенсильванії, Індіани й Огайо, наслідком якого став остаточний їх поділ на амішів старого обряду й «меннонітських» амішів. Другі згодом майже цілковито злилися з Меннонітською церквою та іншими консервативними меннонітськими групами.
Конгрегації амішів, що залишилися в Європі, поступово злилися з меннонітами. Останньою з них була амішська конгрегація (нім. [de] — району міста Цвайбрюккен (земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина), що об'єдналася з сусідньою меннонітською церквою 1937 р. Деякі з меннонітських громад, разом із їх більшістю в Ельзасі, виникли з колишніх громад амішів.
Більшість спільнот амішів, що постали в Північній Америці, зрештою не зберегли своєї релігійної ідентичності. Первісна втрата ідентичності відбулася внаслідок великого поділу серед амішів у 1860-х роках. Протягом цього десятиліття в окрузі Вейн штату Огайо організовували «Пастирську конференцію» (нім. Dienerversammlungen) на тему, як бути амішами під тиском сучасного суспільства. Зустріч була прогресивною ідеєю; для єпископів зібратися й обговорити питання, досягти єдності поглядів було безпрецедентною пропозицією в історії Церкви амішів. На перших декількох зустрічах традиційніше налаштовані єпископи узгоджено бойкотували конференцію. Прогресивніші учасники, що становлять приблизно дві третини від усієї групи, зберегли за собою назву «менноніти-аміші». Багато-хто з них згодом об'єднався з [en] та іншими деномінаціями меннонітів — особливо на початку XX століття.
Аміші ж традиціоналісти стали попередниками двох груп: амішів старого обряду, які сформувалися в останній третині 19-го століття, та утвореної у 1910 році [en]. Консервативна меннонітська конференція об'єднала тих амішів, які були за використання спеціальних будинків для зборів, за місіонерську діяльність, соціальні служби та недільні школи. Аміші ж старого обряду продовжували скликати богослужіння у приватних помешканнях пенсильванським діалектом німецької мови та відкидали будь-які інновації, як у релігії, так і в побуті.
Віровчення, релігійна практика та обряди
Віровчення амішів ґрунтується на певному, досить буквальному й суворому, тлумаченні Біблії. Аміші очікують Другого Пришестя Ісуса Христа і Його тисячолітнього царювання («хіліазм»). Засади віровчення амішів укладено в «Декларації засад нашої спільної християнської віри» (1632). Членство в Церкві амішів починається з (кредобаптизму), яке зазвичай відбувається у віці від 16 до 25 років. Усвідомлене хрещення за вірою в амішів — це також доконечна умова для вступу в шлюб, і після того, як людина долучається до церкви, вона може побратися тільки з одновірцями. Більшість амішів не будують храмів та інших сакральних споруд; збори та служби Божі скликають удома у членів конгрегації (місцевої громади) по черзі.
Місцева релігійна організація амішів називається конгрегацією і зазвичай складається з 20-40 сімей, що живуть неподалік один від одного, часто сусідячи. Конгрегацію очолює єпископ, або «повний служитель» (нім. völliger Diener), разом із кількома священиками й дияконами.
За правилами амішів, у кожної конгрегації має бути принаймні один «повний служитель», який є також головою громади, 2 служителі й диякон. Їх обирають довічно голосуванням усіх членів громади і вони не користуються жодними привілеями. Але лідери різних громад іноді збираються розв'язати різні питання та укласти угоди між громадами.
Більшість громад амішів старого обряду не будують храмів. Службу Божу скликають що другої неділі в будинку одного з членів громади по черзі. Здебільшого служба Божа в амішів триває близько 4 годин, містить спів гімнів і проповіді. В решту часу практиковано індивідуальну внутрішню молитву. Грішник сповідається перед усією громадою.
Аміші, як і інші анабаптисти, не допускають хрещення немовлят, а визнають тільки свідомо прийняте хрещення за вірою, що означає вступ у члени Церкви амішів і прийняття на себе дуже серйозних зобов'язань перед Богом і громадою. Тих, хто хрестився, а потім залишив церкву, будуть уникати члени всієї колишньої конгрегації і навіть власні сім'ї, а нехрещені такого не зазнають.
Спосіб життя й культура
Сім'ї та громади амішів зазвичай дуже консервативні й намагаються зберегти традиційніший спосіб життя, архаїчніші взаємини в сім'ї, ніж навколо. Шлюби аміші допускають тільки з іншими амішами. Сім'ї, як правило, багатодітні. Літнім і хворим членам громади намагаються допомагати своїми силами, не беручи соціального забезпечення від держави або інших зовнішніх організацій. Аміші старого обряду також відомі своїм неприйняттям низки сучасних технологій.
Правил Церкви, або «орднунґу» (нім. Ordnung), повинен суворо дотримуватися кожен її член. Ці правила торкаються більшості аспектів повсякденного життя і містять заборони або обмеження вживання мережевої електрики, телефонів і автомобілів, приписи щодо одягу. Багато членів Церкви амішів також не сприймають купівлі страховок або отримання допомоги від держави (наприклад, соціального страхування у США). Як і багато інших анабаптистів, аміші практикують непротивлення злу насильством і відмовляються від будь-якої військової служби. Членів церкви, що не дотримуються цих правил (не виправдовують сподівань) і тим самим не можуть бути приведені до покаяння, відлучають від церкви. Крім відлучення, практикується «уникання» англ. shunning — практика обмеження соціальних контактів із «заблукалими», щоб присоромити їх і спонукати повернутися в лоно церкви. У підліткові роки (звані в деяких громадах або «окольництво») до неблагочестивої поведінки, за яку дорослого, що остаточно навернувся до віри амішів, почали б уникати, можуть ставитися з певною мірою терпимості.
Аміші не прагнуть дати своїм дітям більшу освіту, ніж обов'язкові вісім класів середньої школи, вважаючи, що й цих базових знань цілком досить, щоб підготуватися до життя аміша. Діти амішів часто, дотримуючись традицій своєї віри, з ранніх років учаться працювати вдома, або на сімейній фермі, або на громадській землі. Дітей виховують у традиціях своїх батьків або близьких родичів до підліткового віку, коли, під час , їм дають змогу подивитися світ і порівняти з тим, чого їх учили в сім'ї.
Аміші — непротивленці, нечасто захищають себе фізично чи навіть у суді; під час війни вони набувають статусу «відмовників за ідейними міркуваннями» (англ. conscientious objectors) — людей, що з ідейних міркувань відмовляються проходити військову службу.
Аміші покладаються на підтримку своєї церкви та громади й таким чином відкидають концепцію страхування. Як приклад надання такої підтримки можна навести спільне будівництво стаєнь, корівників, та інших сільськогосподарських будівель, коли на роботу збирається вся громада, щоб звести будову за один день. Також узвичаєно збиратися на свята разом із родиною та друзями.
У 1961 році Служба внутрішніх доходів США визнала, що, коли аміші з релігійних міркувань не користуються благами соціального страхування (і взагалі соціального забезпечення), вони не зобов'язані платити відповідні податки, а 1965 року це правило кодифіковано в законодавстві.
Аміші в Україні
На території України є невеликі громади амішів у м. Черкаси, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Одним із місць їх проживання є село Будзин на Івано-Франківщині, а також безіменна, незареєстрована громада неподалік Будзина в селах Космирин, Стінка та Сновидів Бучацького району Тернопільської області, яких сільські місцеві мешканці прозивають «кашкетниками». Українські аміші живуть без електрики — готують їсти в печі та перуть у водоймах. Також не беруть участі у виборах, мало хто з них стежить за соціально-політичними подіями України. У сім'ях здебільшого від 7 до 15 дітей, тому їхня чисельність стрімко зростає.
Аміші в мистецтві
В общині амішів відбувається більшість подій фільму Пітера Віра «Свідок». У стрічці акцентовано увагу на простоті життя цієї релігійної групи, яку протиставлено життю в американському місті з його корумпованістю, жорстокістю, насильством.
Примітки
- Young Center for Anabaptist and Pietist Studies (ред.). (PDF) (англ.). Elizabethtown College. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2018. Процитовано 23 квітня 2019.
- Zook, Noah and Samuel L Yoder (1998). Berne, Indiana, Old Order Amish Settlement. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 3 квітня 2009.
- Stephen Scott: An Introduction to Old Order and Conservative Mennonite Groups, Intercourse, Pennsylvania, 1996, pages 122—123.(англ.)
- Amisch Teenagers Experience the World. National Geographic. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 21 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 21 жовтня 2011.
- http://life.pravda.com.ua/travel/2012/08/30/110965/ [ 1 вересня 2012 у Wayback Machine.] Гості з минулого, або Життя українських амішів
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аміші |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A mishi angl Amish ˈɑːmɪʃ nim Amische pensil nim Amisch mennonitska techiya anabaptistichnogo pohodzhennya Hristiyanska spilnota zasnovnikom yakoyi buv Yakob Amman svyashenik zi Shvejcariyi sho emigruvav u Elzas Cerkovnu doktrinu amishiv mozhna harakterizuvati yak najkonservativnishij variant mennonitstva Div Skromni lyudi AmishiZagalna chiselnist330 000 2018 r Amishi starogo obryadu ZasnovnikYakob AmmanRegioni iz znachimoyu populyaciyeyuOgajo Pensilvaniya Indiana Nyu Jork OntarioReligiyiAnabaptistiPisannyaBibliyaMovipensilvanska nimecka shvejcarskij dialekt elzaskij dialekt nimecka anglijska Vizok amishiv u shtati Ogajo SShA Diti amishiv jdut do shkoli Znachna chastina suchasnih amishiv ponad 200 tisyach zhive v SShA i Kanadi Najkonservativnishi grupi amishiv SShA zberigayut u pobuti pensilvansku nimecku movu sered anglo amerikanciv vidomu pid nazvoyu pensilvanska gollandska mova Dutch Pislya trivalih i masshtabnih gonin yakih amishi zaznavali na batkivshini za zvichayi hreshennya v doroslomu vici ta protistoyannya soyuzu cerkvi j derzhavi voni nareshti znajshli tihu gavan v Americi zavdyaki vidomomu kvakeru Vilyamu Pennu Amishi neodnorazovo prijmali muchenicku smert na batkivshini vid ruk neterpimih suprotivnikiv chasto yih sadzhali v mishki j topili v richkah Oskilki pid zagrozoyu viyavilosya same zhittya amishiv voni masovo pereselilisya v Pensilvaniyu na zaproshennya Vilyama Penna u ramkah jogo svyatogo eksperimentu religijnoyi terpimosti 1727 r Golovna risa yihnogo virovchennya ce suvore dotrimannya Svyatogo Pisma Pervinne znachennya amishi nadayut tomu sho mistitsya v Poslanni apostola Pavla do Rimlyan tobto normi pro vidokremlennya cerkvi vid derzhavi Amishi prihilniki starogo tradicijnogo sposobu zhittya Osnovna yihnya chastina vidmovlyayetsya vid bud yakih tehnichnih zasobiv sho mozhut pov yazuvati yih iz zovnishnim svitom elektriki vodogonu centralnogo opalennya telefonu tosho Bilshist iz nih nosit odyag i golovni ubori pevnih koloriv i yizdit u starovinnih vizkah zapryazhenih kinmi vikoristovuye lishe zalizni kolesa oryut zemlyu kinnim plugom Diti j zhinki amishiv hodyat bosonizh u teplu poru Yim zaboroneno sluzhiti v armiyi fotografuvatisya kermuvati avtomobilyami j litati litakami mati komp yuteri televizori radioprijmachi nositi naruchnogo godinnika j obruchki Shlyubi amishi ukladayut lishe zi svoyimi odnovircyami Specialnih kultovih sporud bilshist amishiv ne maye i molinnya prohodyat po cherzi v budinkah chleniv spilnoti Sluzhbi vidbuvayutsya sho drugu nedilyu U nedili koli sluzhb nemaye Nedilya druzhbi amishi vidpochivayut i vidviduyut druziv Kozhna amiska gromada maye dvoh propovidnikiv Yepiskop i diyakon sluzhat u dvoh gromadah sklikayuchi v nih sluzhbi Bozhi po cherzi v rizni nedili Chiselnist amishiv stanovit 200 tisyach za etnichnim pohodzhennyam ce zdebilshogo elzasci Usvidomlyuyuchi svoyu prinalezhnist do odniyeyi spilnoti amishi prote rozdileni na rizni grupi Najkonservativnishoyu ye Mennonitska cerkva amishiv starogo ladu U 1866 roci v Indiani vnaslidok ruhu za duhovne probudzhennya amishiv zasnovano Yevangelsku mennonitsku cerkvu U 1910 roci stvoreno Konservativnu mennonitsku konferenciyu Yiyi prihilniki pochali sklikati sluzhbi Bozhi u specialnih budinkah zboriv organizuvali nedilni shkoli Insha organizaciya sho vidokremilasya Amiska mennonitska cerkva Bichi dozvolila vikoristovuvati avtomobili traktori j elektriku Cya zh organizaciya vede j misionersku diyalnist chogo ne praktikuyut inshi amishi OpisDzhordzh Bush molodshij na zustrichi z amishamiCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Amishi mennonitskij konservativnij religijnij ruh u SShA Ruh ekoposelen zarodivsya v 1860 h rokah na Zahodi hocha naspravdi v SShA voni isnuvali she z XVIII go stolittya Todi zi Starogo Svitu do shtatu Pensilvaniya perebralasya grupa lyudej yaki nazivali sebe amishami Nazvu voni distali vid imeni svogo nastavnika Yakoba Ammana lyudini kotra vibrala suvorishe religijne zhittya j vidkinula protestantstvo Amishi vidmovlyalisya vid bud yakih novovveden vid zbroyi volili zhiti lishe svoyeyu praceyu v zakritih poselennyah kudi ne mig prijti progres abo zovnishnye zlo Najbilshe voni nenavidyat elektriku bo vona prinosit spokusi komp yuter televizor Do rechi rajoni de voni prozhivayut nazivayut krayinoyu bez drotiv Amishi zberegli viglyad i pobut XVII stolittya Koli potraplyayesh do nih u poselennya skladayetsya vrazhennya sho potrapiv do muzeyu zhinki hodyat u starovinnih spidnicyah i chepchikah choloviki z borodoyu u bilih sorochkah i shtanyah na pidtyazhkah a diti bigayut u polotnyanih shortah bosonizh i v solom yanih brilyah U pobuti nemaye majzhe nichogo iz zovnishnogo svitu Tut use roblyat sami Amishi nikoli ne proyavlyayut iniciativu spilkuvatisya z pribulcyami odnache viriznyayutsya gostinnistyu yaksho v yihnij budinok zajshov gist z inshogo svitu voni vse odno napoyat jogo ta nagoduyut Kontaktuyut voni zazvichaj lishe zi svoyimi odnovircyami Napriklad obminyuyutsya kramom Vazhlive misce v yihnomu zhitti zajmaye vzayemodopomoga Dopomoga blizhnomu svyata sprava Odna z kardinalnih zaboron ce shlyubi z neamishami Do rechi sogodni yihnya kilkist zrostaye duzhe shvidko vnaslidok religijnoyi zaboroni kontraceptiviv trivalogo zhittya j minimalnoyi dityachoyi smertnosti Istoriya viniknennya j rozvitkuRuh mennonitiv amishiv pohodit vid religijnogo bratstva sho viniklo u XVI stolitti vidomogo yak en Shvejcarski brati buli anabaptistami yih takozh chasto vvazhayut chastinoyu radikalnoyi Reformaciyi Slovo anabaptisti oznachaye znovu hreshenij tobto hreshenij malim ale piznishe prijnyav hreshennya za viroyu povtorno doroslim Poyava shvejcarskih brativ pohodit vid de 1498 1527 ta de 1498 1526 kotri vidokremilisya vid reformata Ulriha Cvingli 1484 1531 Istoriya Cerkvi amishiv pochalasya z rozlamu v grupi shvejcarskih i elzaskih anabaptistiv 1693 r na choli z Yakobom Ammanom 1656 1730 prizvishem yakogo takozh nazivali samih amishiv abo mennoniti amishi Ya Amman vvazhav sho mennoniti mirolyubni anabaptisti Nizhnih Zemel ta Nimechchini vidhililisya vid uchennya Menno Simonsa i 1632 roku Amman buv prihilnikom suvorishoyi cerkovnoyi disciplini vrahovuyuchi suvorishu praktiku socialnu izolyaciyu vidluchenih chleniv Shvejcarski anabaptisti rozsiyani cherez goninnya po vsomu Elzasi j Kurpfalci nikoli ne zastosovuvali suvore vidluchennya yak deyaki anabaptisti Nizhnih zemel Amman zhe vvazhav sho z vidluchenimi vid cerkovnoyi gromadi nihto z reshti chleniv ne povinen spilkuvatisya do yihnogo kayattya ta povernennya Vin napolyagav na vzhivanni ciyeyi praktiki navit u podruzhnih uzayeminah poki vidluchenij cholovik ne pokayetsya ne mozhna navit spozhivati z nim yizhi za odnim stolom Takij suvorij bukvalizm u comu pitanni yak i v inshih viklikav rozlam sered mennonitiv Pivdennoyi Nimechchini Elzasu ta Shvejcariyi 1693 roku i prizviv do vidhodu poslidovnikiv Ya Ammana Amishska shkola v okruzi Lankaster Pensilvaniya 1941 rik Starij amishskij cvintar u Lankasteri Pensilvaniya 1941 rik Vidtodi shvejcarskij anabaptizm rozvivavsya dvoma paralelnimi techiyami Poslidovniki Ammana stali vidomi yak amishi abo mennoniti amishi Inshi postupovo sformuvali osnovu en Cherez spilne pohodzhennya ta spadshinu amishi ta mennoniti zalishayutsya bagato v chomu podibnimi Ti hto polishaye amishiv shilni priyednuvatisya do konservativnih kongregacij mennonitiv Pershi amishi pohodili zdebilshogo z troh misc nimeckomovnoyi chastini Shvejcariyi Elzasu u Franciyi j nimeckogo Kurpfalcu Mozhna skazati sho amishi ye pryamimi spadkoyemcyami dvoh grup anabaptistiv i gollandskih mennonitiv I sogodni najkonservativnishi yihni nashadki j dali rozmovlyayut pensilvanskim dialektom nimeckoyi movi pensilvanskoyu nimeckoyu angl Pennsylvania Dutch Shvejcarskij dialekt nimeckoyi movi dominuye v deyakih spilnotah amishiv starogo obryadu osoblivo u shtati Indiana Na pochatku XVIII stolittya bagato amishiv zaznali peresliduvan od vladi yevropejskih krayin Tak korol Lyudovik XIV 1712 roku zveliv vignati z Franciyi usih amishiv cherez sho bilshist yih rozselilasya v susidnih krayinah a blizko 300 osib virushili do Ameriki Pislya napoleonivskih voyen emigraciya amishiv posililasya Osnovna emigraciya amishiv z Yevropi do Pivnichnoyi Ameriki trivala z 1727 po 1865 r Z 1815 po 1865 roki u shtati Pensilvaniya Ogajo Illinojs Indiana Nyu Jork i Ajova a takozh u Kanadu provinciya Ontario pereyihali blizko 3 tis osib Migraciya amishiv mennonitiv u Pensilvaniyu pochalasya u XVIII stolitti j bula chastinoyu velikoyi hvili emigraciyi z Palatinatu Pfalcu j susidnih regioniv Cya emigraciya bula reakciyeyu na religijni vijni zlidni j v kontinentalnij Yevropi Pershi emigranti amishi pribuli v okrug Berks shtatu Pensilvaniya ale zgodom cherez zemelni pitannya i z mirkuvan bezpeki pid chas Franko indianskoyi vijni 1755 1763 pereselilisya zvidti v inshi miscya Bagato z chasom osilo v okruzi Lankaster shtatu Pensilvaniya Inshi grupi amishiv piznishe znajshli sobi nove misce prozhivannya u shtatah Alabama Delaver Illinojs Ajova Kanzas Kentukki Michigan Minnesota Missisipi Missuri Nebraska Nyu Jork Ogajo Merilend Tennessi Viskonsin Men a takozh u kanadskij provinciyi Ontario Nadali Cerkva amishiv bagatorazovo podilyalasya cherez superechki pro pitannya religijnoyi doktrini Tak u 1865 r vidbuvsya velikij z yizd amishiv Pensilvaniyi Indiani j Ogajo naslidkom yakogo stav ostatochnij yih podil na amishiv starogo obryadu j mennonitskih amishiv Drugi zgodom majzhe cilkovito zlilisya z Mennonitskoyu cerkvoyu ta inshimi konservativnimi mennonitskimi grupami Kongregaciyi amishiv sho zalishilisya v Yevropi postupovo zlilisya z mennonitami Ostannoyu z nih bula amishska kongregaciya nim de rajonu mista Cvajbryukken zemlya Rejnland Pfalc Nimechchina sho ob yednalasya z susidnoyu mennonitskoyu cerkvoyu 1937 r Deyaki z mennonitskih gromad razom iz yih bilshistyu v Elzasi vinikli z kolishnih gromad amishiv Bilshist spilnot amishiv sho postali v Pivnichnij Americi zreshtoyu ne zberegli svoyeyi religijnoyi identichnosti Pervisna vtrata identichnosti vidbulasya vnaslidok velikogo podilu sered amishiv u 1860 h rokah Protyagom cogo desyatilittya v okruzi Vejn shtatu Ogajo organizovuvali Pastirsku konferenciyu nim Dienerversammlungen na temu yak buti amishami pid tiskom suchasnogo suspilstva Zustrich bula progresivnoyu ideyeyu dlya yepiskopiv zibratisya j obgovoriti pitannya dosyagti yednosti poglyadiv bulo bezprecedentnoyu propoziciyeyu v istoriyi Cerkvi amishiv Na pershih dekilkoh zustrichah tradicijnishe nalashtovani yepiskopi uzgodzheno bojkotuvali konferenciyu Progresivnishi uchasniki sho stanovlyat priblizno dvi tretini vid usiyeyi grupi zberegli za soboyu nazvu mennoniti amishi Bagato hto z nih zgodom ob yednavsya z en ta inshimi denominaciyami mennonitiv osoblivo na pochatku XX stolittya Amishi zh tradicionalisti stali poperednikami dvoh grup amishiv starogo obryadu yaki sformuvalisya v ostannij tretini 19 go stolittya ta utvorenoyi u 1910 roci en Konservativna mennonitska konferenciya ob yednala tih amishiv yaki buli za vikoristannya specialnih budinkiv dlya zboriv za misionersku diyalnist socialni sluzhbi ta nedilni shkoli Amishi zh starogo obryadu prodovzhuvali sklikati bogosluzhinnya u privatnih pomeshkannyah pensilvanskim dialektom nimeckoyi movi ta vidkidali bud yaki innovaciyi yak u religiyi tak i v pobuti Virovchennya religijna praktika ta obryadiDokladnishe Religijna praktika amishiv Virovchennya amishiv gruntuyetsya na pevnomu dosit bukvalnomu j suvoromu tlumachenni Bibliyi Amishi ochikuyut Drugogo Prishestya Isusa Hrista i Jogo tisyacholitnogo caryuvannya hiliazm Zasadi virovchennya amishiv ukladeno v Deklaraciyi zasad nashoyi spilnoyi hristiyanskoyi viri 1632 Chlenstvo v Cerkvi amishiv pochinayetsya z kredobaptizmu yake zazvichaj vidbuvayetsya u vici vid 16 do 25 rokiv Usvidomlene hreshennya za viroyu v amishiv ce takozh dokonechna umova dlya vstupu v shlyub i pislya togo yak lyudina doluchayetsya do cerkvi vona mozhe pobratisya tilki z odnovircyami Bilshist amishiv ne buduyut hramiv ta inshih sakralnih sporud zbori ta sluzhbi Bozhi sklikayut udoma u chleniv kongregaciyi miscevoyi gromadi po cherzi Misceva religijna organizaciya amishiv nazivayetsya kongregaciyeyu i zazvichaj skladayetsya z 20 40 simej sho zhivut nepodalik odin vid odnogo chasto susidyachi Kongregaciyu ocholyuye yepiskop abo povnij sluzhitel nim volliger Diener razom iz kilkoma svyashenikami j diyakonami Za pravilami amishiv u kozhnoyi kongregaciyi maye buti prinajmni odin povnij sluzhitel yakij ye takozh golovoyu gromadi 2 sluzhiteli j diyakon Yih obirayut dovichno golosuvannyam usih chleniv gromadi i voni ne koristuyutsya zhodnimi privileyami Ale lideri riznih gromad inodi zbirayutsya rozv yazati rizni pitannya ta uklasti ugodi mizh gromadami Bilshist gromad amishiv starogo obryadu ne buduyut hramiv Sluzhbu Bozhu sklikayut sho drugoyi nedili v budinku odnogo z chleniv gromadi po cherzi Zdebilshogo sluzhba Bozha v amishiv trivaye blizko 4 godin mistit spiv gimniv i propovidi V reshtu chasu praktikovano individualnu vnutrishnyu molitvu Grishnik spovidayetsya pered usiyeyu gromadoyu Amishi yak i inshi anabaptisti ne dopuskayut hreshennya nemovlyat a viznayut tilki svidomo prijnyate hreshennya za viroyu sho oznachaye vstup u chleni Cerkvi amishiv i prijnyattya na sebe duzhe serjoznih zobov yazan pered Bogom i gromadoyu Tih hto hrestivsya a potim zalishiv cerkvu budut unikati chleni vsiyeyi kolishnoyi kongregaciyi i navit vlasni sim yi a nehresheni takogo ne zaznayut Sposib zhittya j kulturaDokladnishe Sposib zhittya i kultura amishiv Sim yi ta gromadi amishiv zazvichaj duzhe konservativni j namagayutsya zberegti tradicijnishij sposib zhittya arhayichnishi vzayemini v sim yi nizh navkolo Shlyubi amishi dopuskayut tilki z inshimi amishami Sim yi yak pravilo bagatoditni Litnim i hvorim chlenam gromadi namagayutsya dopomagati svoyimi silami ne beruchi socialnogo zabezpechennya vid derzhavi abo inshih zovnishnih organizacij Amishi starogo obryadu takozh vidomi svoyim neprijnyattyam nizki suchasnih tehnologij Pravil Cerkvi abo ordnungu nim Ordnung povinen suvoro dotrimuvatisya kozhen yiyi chlen Ci pravila torkayutsya bilshosti aspektiv povsyakdennogo zhittya i mistyat zaboroni abo obmezhennya vzhivannya merezhevoyi elektriki telefoniv i avtomobiliv pripisi shodo odyagu Bagato chleniv Cerkvi amishiv takozh ne sprijmayut kupivli strahovok abo otrimannya dopomogi vid derzhavi napriklad socialnogo strahuvannya u SShA Yak i bagato inshih anabaptistiv amishi praktikuyut neprotivlennya zlu nasilstvom i vidmovlyayutsya vid bud yakoyi vijskovoyi sluzhbi Chleniv cerkvi sho ne dotrimuyutsya cih pravil ne vipravdovuyut spodivan i tim samim ne mozhut buti privedeni do pokayannya vidluchayut vid cerkvi Krim vidluchennya praktikuyetsya unikannya angl shunning praktika obmezhennya socialnih kontaktiv iz zablukalimi shob prisoromiti yih i sponukati povernutisya v lono cerkvi U pidlitkovi roki zvani v deyakih gromadah abo okolnictvo do neblagochestivoyi povedinki za yaku doroslogo sho ostatochno navernuvsya do viri amishiv pochali b unikati mozhut stavitisya z pevnoyu miroyu terpimosti Tradicijnij vizok amishiv Amishi ne pragnut dati svoyim dityam bilshu osvitu nizh obov yazkovi visim klasiv serednoyi shkoli vvazhayuchi sho j cih bazovih znan cilkom dosit shob pidgotuvatisya do zhittya amisha Diti amishiv chasto dotrimuyuchis tradicij svoyeyi viri z rannih rokiv uchatsya pracyuvati vdoma abo na simejnij fermi abo na gromadskij zemli Ditej vihovuyut u tradiciyah svoyih batkiv abo blizkih rodichiv do pidlitkovogo viku koli pid chas yim dayut zmogu podivitisya svit i porivnyati z tim chogo yih uchili v sim yi Amishi neprotivlenci nechasto zahishayut sebe fizichno chi navit u sudi pid chas vijni voni nabuvayut statusu vidmovnikiv za idejnimi mirkuvannyami angl conscientious objectors lyudej sho z idejnih mirkuvan vidmovlyayutsya prohoditi vijskovu sluzhbu Amishi pokladayutsya na pidtrimku svoyeyi cerkvi ta gromadi j takim chinom vidkidayut koncepciyu strahuvannya Yak priklad nadannya takoyi pidtrimki mozhna navesti spilne budivnictvo stayen korivnikiv ta inshih silskogospodarskih budivel koli na robotu zbirayetsya vsya gromada shob zvesti budovu za odin den Takozh uzvichayeno zbiratisya na svyata razom iz rodinoyu ta druzyami U 1961 roci Sluzhba vnutrishnih dohodiv SShA viznala sho koli amishi z religijnih mirkuvan ne koristuyutsya blagami socialnogo strahuvannya i vzagali socialnogo zabezpechennya voni ne zobov yazani platiti vidpovidni podatki a 1965 roku ce pravilo kodifikovano v zakonodavstvi Amishi v UkrayiniNa teritoriyi Ukrayini ye neveliki gromadi amishiv u m Cherkasi Ternopilskij ta Ivano Frankivskij oblastyah Odnim iz misc yih prozhivannya ye selo Budzin na Ivano Frankivshini a takozh bezimenna nezareyestrovana gromada nepodalik Budzina v selah Kosmirin Stinka ta Snovidiv Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti yakih silski miscevi meshkanci prozivayut kashketnikami Ukrayinski amishi zhivut bez elektriki gotuyut yisti v pechi ta perut u vodojmah Takozh ne berut uchasti u viborah malo hto z nih stezhit za socialno politichnimi podiyami Ukrayini U sim yah zdebilshogo vid 7 do 15 ditej tomu yihnya chiselnist strimko zrostaye Amishi v mistectviV obshini amishiv vidbuvayetsya bilshist podij filmu Pitera Vira Svidok U strichci akcentovano uvagu na prostoti zhittya ciyeyi religijnoyi grupi yaku protistavleno zhittyu v amerikanskomu misti z jogo korumpovanistyu zhorstokistyu nasilstvom PrimitkiYoung Center for Anabaptist and Pietist Studies red PDF angl Elizabethtown College Arhiv originalu PDF za 15 serpnya 2018 Procitovano 23 kvitnya 2019 Zook Noah and Samuel L Yoder 1998 Berne Indiana Old Order Amish Settlement Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2009 Stephen Scott An Introduction to Old Order and Conservative Mennonite Groups Intercourse Pennsylvania 1996 pages 122 123 angl Amisch Teenagers Experience the World National Geographic Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 21 travnya 2011 Arhiv originalu za 5 listopada 2011 Procitovano 21 zhovtnya 2011 http life pravda com ua travel 2012 08 30 110965 1 veresnya 2012 u Wayback Machine Gosti z minulogo abo Zhittya ukrayinskih amishivPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amishi