Сті́нка — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області . Розташоване над річкою Дністер та Баришка на півдні району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані село Млинки і хутір Медведівці. Населення — 2249 осіб (2007).
село Стінка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Золотопотіцька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61060190150027021 |
Облікова картка | Стінка |
Основні дані | |
Населення | 2090 |
Територія | 3.740 км² |
Густота населення | 558.82 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48450 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′15″ пн. ш. 25°14′57″ сх. д. / 48.92083° пн. ш. 25.24917° сх. д.Координати: 48°55′15″ пн. ш. 25°14′57″ сх. д. / 48.92083° пн. ш. 25.24917° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Відстань до районного центру | 24 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124 |
Карта | |
Стінка | |
Стінка | |
Мапа | |
Стінка у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.
Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури (3 тис. до Р. Х.) і Стінківського давньоруського городища (12 —13 ст.); на околиці села є унікальний ранньохристиянський печерний храм, а також знаходиться пам'ятка природи — Вадівський дуб.
Історія
Перша писемна згадка — 1453 р.
У жовтні 1629 року після погрому, якого вони зазнали від реєстрових козаків та коронного війська поблизу містечка Доброводи, поблизу села на правий берег Дністра втікали нападники-татари під командуванням старшого сина Кантемира Мурзи.
У 1928 році відкрито Народний дім.
До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, читальні «Просвіти» й москвофільського общества імені Качковського, Братство тверезості, аматорський гурток, дитячий хор, гурток «Сільського господаря», землеробський вишкіл молоді, секція господинь.
1949 року Олексій Ратич з помічниками проводили розкопки Стінківського городища. Було знайдено, зокрема, бронзові енколпіони.
У травні 2017 в ЗМІ появилася інформація про те, що планується ремонт 10,5 км відтинку місцевої автодороги Порохова — Космирин у 2017 році.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610193, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1600 виборців, явка 35,50%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,29%, за «Європейську Солідарність» — 29,03%, за «Голос» — 9,14%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 48,57%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 18,46%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 6,99%.
Соціальна сфера
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
4 автобуси подарували учням Кудринецької, Стінківської, Торської та Козівської загальноосвітніх шкіл на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 30 серпня. |
У селі діє Стінківська загальноосвітня школа I—III ступенів, директор школи — Валентина Штепула.
Працює дошкільний навчальний заклад заклад "Калинка", завідувач - Федорів Людмила Іванівна.
Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, млин, пилорама, відділення зв'язку, мережа торгових закладів.
Релігія
- дві церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1921, кам'яна, ПЦУ; 2000, кам'яна, УГКЦ),
- молитовний дім ХВЄ (2005),
- «фігура» Богородиці (2002).
Громада бучацьких «амішів»
У селі є громада консервативних християн-протестантів, яких місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи. Жінки носять різнобарвні хустки, носки, колготи та спідниці, тому їх ображають назвою «фломастери». У області їх прозивають «амішами», ототожнюючи з заокеанськими амішами. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками». Космирин є центром бучацьких «амішів», бо саме з цього села походив Іван Деркач (1928—2008) — вчитель та пророк громади до своєї смерті. Також подібна громада є у селах Сновидів й Космирин.
Пам'ятники
Населення, відомі люди
Під час Другої світової війни багато жителів села еміґрувало за кордон.
Народилися
- І. Бобин — громадський діяч.
- Марія Варениця — заслужений майстер народної творчості України
- Ковбас Василь Іванович — голова Чернівецької облради (1992—1994).
- д-р Петро Мельник (нар. 1912) — д-р агрономії, бібліотекознавець, культурно-громадський діяч, автор спогадів, наукової праці.
- — поетка, публіцист
- Степан Червінський — фотомайстер
- Геннадій Яворський — громадсько-політичний діяч
Проживали, перебували
- о. Я. Гавацький, який зініціював реконструкцію церкви, побудову Народного дому, читальні, кооперативи і кредитівки
- М. Боєчко, І. Федорів, І. Франів, М. Шмігельський — нині діячі українських громадських організацій Канади.
- Ратич Олексій Онисимович — український історик, археолог.
- М. Шастків — провідник «Лугу», самодіяльний режисер і актор, диригент місцевого хору, скрипаль
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- Сайт експедиції «Дністер» — «Дністровські ремінісценції»
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.230, № 2648 (лат.)
- Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 258.
- Володимир Петегирич. ОЛЕКСІЙ РАТИЧ — дослідник пам'яток княжої доби Прикарпаття і Волині
- На Тернопільщині оновлять дорожнє покриття на чотирьох трасах // Вільне життя плюс. — 2017. — № 42 (15882) (31 трав.). — С. 3. — (Події, факти, коментарі).
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Як на Тернопільщині живуть українські мормони[недоступне посилання] // Вікна, СТБ. — 2011. — 30 грудня.
- Янович, А. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» / Андрій Янович // Країна. — 2011. — № 102 (20 груд.).
- Гриб А., Дуда І. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 222. — .
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 765.
- Сеник А., Яворський Г. Степула Надія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 346. — .
- Дем'янова І., Яворський Г. Червінський Степан Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 587. — .
Джерела
- Гринчишин Н. Стінка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 355-356. — .
- Гринчишин Н. Стінка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 656—658. — .
- Іжук М. Голодування на церковному подвір'ї // . — 2005. — № 36 (8137) (9 вер.). — С. 6.
Посилання
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»
- Сайт експедиції «Дністер»
- Острівець язичництва на Тернопільщині
- Городище в стеле Стенка (рос.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sti nka selo v Ukrayini u Zolotopotickij selishnij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane nad richkoyu Dnister ta Barishka na pivdni rajonu Do 2020 centr silradi yakij buli pidporyadkovani selo Mlinki i hutir Medvedivci Naselennya 2249 osib 2007 selo Stinka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Zolotopoticka selishna gromada Kod KATOTTG UA61060190150027021 Oblikova kartka Stinka Osnovni dani Naselennya 2090 Teritoriya 3 740 km Gustota naselennya 558 82 osib km Poshtovij indeks 48450 Telefonnij kod 380 3544 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 55 15 pn sh 25 14 57 sh d 48 92083 pn sh 25 24917 sh d 48 92083 25 24917 Koordinati 48 55 15 pn sh 25 14 57 sh d 48 92083 pn sh 25 24917 sh d 48 92083 25 24917 Vodojmi Dnister Vidstan do rajonnogo centru 24 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Buchach Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 24 km Misceva vlada Adresa radi 48461 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Zolotij Potik vul Danila Galickogo bud 124 Karta Stinka Stinka Mapa Stinka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stinka Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zolotopotickoyi selishnoyi gromadi Poblizu sela zbereglisya zalishki poselennya tripilskoyi kulturi 3 tis do R H i Stinkivskogo davnoruskogo gorodisha 12 13 st na okolici sela ye unikalnij rannohristiyanskij pechernij hram a takozh znahoditsya pam yatka prirodi Vadivskij dub IstoriyaPersha pisemna zgadka 1453 r U zhovtni 1629 roku pislya pogromu yakogo voni zaznali vid reyestrovih kozakiv ta koronnogo vijska poblizu mistechka Dobrovodi poblizu sela na pravij bereg Dnistra vtikali napadniki tatari pid komanduvannyam starshogo sina Kantemira Murzi U 1928 roci vidkrito Narodnij dim Do 1939 roku diyali Prosvita Lug ta inshi tovaristva chitalni Prosviti j moskvofilskogo obshestva imeni Kachkovskogo Bratstvo tverezosti amatorskij gurtok dityachij hor gurtok Silskogo gospodarya zemlerobskij vishkil molodi sekciya gospodin 1949 roku Oleksij Ratich z pomichnikami provodili rozkopki Stinkivskogo gorodisha Bulo znajdeno zokrema bronzovi enkolpioni U travni 2017 v ZMI poyavilasya informaciya pro te sho planuyetsya remont 10 5 km vidtinku miscevoyi avtodorogi Porohova Kosmirin u 2017 roci PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610193 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultati zareyestrovano 1600 viborciv yavka 35 50 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 30 29 za Yevropejsku Solidarnist 29 03 za Golos 9 14 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 48 57 za Igorya Sopelya Sluga narodu 18 46 za Allu Stechishin samovisuvannya 6 99 Socialna sferaZovnishni videofajli 4 avtobusi podaruvali uchnyam Kudrineckoyi Stinkivskoyi Torskoyi ta Kozivskoyi zagalnoosvitnih shkil na YouTube Telekompaniya TV 4 2016 30 serpnya U seli diye Stinkivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv direktor shkoli Valentina Shtepula Pracyuye doshkilnij navchalnij zaklad zaklad Kalinka zaviduvach Fedoriv Lyudmila Ivanivna Budinok kulturi biblioteka likarska ambulatoriya mlin pilorama viddilennya zv yazku merezha torgovih zakladiv Religiyadvi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1921 kam yana PCU 2000 kam yana UGKC molitovnij dim HVYe 2005 figura Bogorodici 2002 Gromada buchackih amishiv Dokladnishe Kashketniki U seli ye gromada konservativnih hristiyan protestantiv yakih miscevi prozivayut yih kashketnikami bo choloviki zmalku nosyat kartuzi Zhinki nosyat riznobarvni hustki noski kolgoti ta spidnici tomu yih obrazhayut nazvoyu flomasteri U oblasti yih prozivayut amishami ototozhnyuyuchi z zaokeanskimi amishami Sami voni nazivayut sebe timi hto molitsya Zhivomu Bogu abo prostakami Kosmirin ye centrom buchackih amishiv bo same z cogo sela pohodiv Ivan Derkach 1928 2008 vchitel ta prorok gromadi do svoyeyi smerti Takozh podibna gromada ye u selah Snovidiv j Kosmirin Pam yatnikiBorcyam za volyu Ukrayini 1992 pogruddya T Shevchenka 1996 voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1978 Naselennya vidomi lyudiPid chas Drugoyi svitovoyi vijni bagato zhiteliv sela emigruvalo za kordon Narodilisya I Bobin gromadskij diyach Mariya Varenicya zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini Kovbas Vasil Ivanovich golova Cherniveckoyi oblradi 1992 1994 d r Petro Melnik nar 1912 d r agronomiyi bibliotekoznavec kulturno gromadskij diyach avtor spogadiv naukovoyi praci poetka publicist Stepan Chervinskij fotomajster Gennadij Yavorskij gromadsko politichnij diyach Prozhivali perebuvali o Ya Gavackij yakij ziniciyuvav rekonstrukciyu cerkvi pobudovu Narodnogo domu chitalni kooperativi i kreditivki M Boyechko I Fedoriv I Franiv M Shmigelskij nini diyachi ukrayinskih gromadskih organizacij Kanadi Ratich Oleksij Onisimovich ukrayinskij istorik arheolog M Shastkiv providnik Lugu samodiyalnij rezhiser i aktor dirigent miscevogo horu skripalPrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 22 zhovtnya 2021 Sajt ekspediciyi Dnister Dnistrovski reminiscenciyi Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 230 2648 lat Rudnickij S Ukrayinski kozaki V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 432 s S 258 ISBN 5 319 01072 9 Volodimir Petegirich OLEKSIJ RATICh doslidnik pam yatok knyazhoyi dobi Prikarpattya i Volini Na Ternopilshini onovlyat dorozhnye pokrittya na chotiroh trasah Vilne zhittya plyus 2017 42 15882 31 trav S 3 Podiyi fakti komentari Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Yak na Ternopilshini zhivut ukrayinski mormoni nedostupne posilannya Vikna STB 2011 30 grudnya Yanovich A Mi ne taki lyudi yak reshta Mi ditej ne nishim Andrij Yanovich Krayina 2011 102 20 grud Grib A Duda I Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 222 ISBN 966 528 197 6 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 765 Senik A Yavorskij G Stepula Nadiya Ivanivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 346 ISBN 978 966 528 279 2 Dem yanova I Yavorskij G Chervinskij Stepan Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 587 ISBN 978 966 528 279 2 DzherelaGrinchishin N Stinka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 355 356 ISBN 978 966 528 279 2 Grinchishin N Stinka Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 656 658 ISBN 978 966 457 246 7 Izhuk M Goloduvannya na cerkovnomu podvir yi 2005 36 8137 9 ver S 6 Posilannya Zhniborodi Buchachchina Ternopillya Sajt ekspediciyi Dnister Ostrivec yazichnictva na Ternopilshini Gorodishe v stele Stenka ros Portal Ternopilshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi