Олексій Онисимович Ратич (3 травня 1906, с. Берездівці, — 4 листопада 1975, Львів) — історик, археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник. Досліджував пам'ятки княжої доби, історію та культуру населення Прикарпаття і Волині в добу Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Олексій Онисимович Ратич | |
---|---|
Народився | 3 травня 1906 с. Берездівці |
Помер | 4 листопада 1975 (69 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Місце проживання | Львів |
Країна | Польща → СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Львівський університет |
Галузь | археологія |
Заклад | Інститут археології АН УРСР Інституту суспільних наук АН УРСР |
Вчене звання | старший науковий співробітник (1970) |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1953) |
Науковий керівник | Маркіян Юліанович Смішко |
Відомі учні | Володимир Саватійович Шеломенцев-Терський |
У шлюбі з | Михайлина Стенкевич |
Діти | син – Ярослав |
Життєпис
Народився 3 травня 1906 року в с. Берездівці в сім'ї малоземельних селян. Тут навчався у школі, яку закінчив 1917 року, згодом – у класичній гімназії у Станиславові, яку закінчив з відзнакою. У 1925–1929 роках навчався на юридичному факультеті Львівського університету й отримав диплом магістра юридичних наук. Одночасно з навчанням в університеті пройшов однорічний загальноекономічний курс у Вищій школі закордонної торгівлі у Львові.
Упродовж 1930–1939 років працював в юридичних установах Станиславова, Тисмениці, Лопатина і Щирця. Був директором вечірньої неповносередньої школи в с. Острові Щирецького району та інспектором районного відділу народної освіти у Щирці (1939–1940).
Під час війни був евакуйований і працював обліковцем в одному з колгоспів Актюбінської області Казахстану (1941–1944) і в Бузькому радгоспі Новоодеського району Миколаївської області (1945 – квітень 1946). З травня по грудень 1946 – старший лаборант Інституту економіки АН УРСР.
З 1947 пов'язав свою долю з археологією, працював молодшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту археології АН УРСР, який після створення 1951 року Інституту суспільних наук АН УРСР став його структурним підрозділом. З 1947 до 1959 займав посаду молодшого, а з 1959 до 1970 – старшого наукового співробітника цієї установи.
У 1953 році захистив кандидатську дисертацію.
Помер 4 листопада 1975 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 67) у родинному склепі поруч з дружиною Михайлиною (з дому Стенкевич) і сином Ярославом.
Наукові дослідження
Активно провадив польові археологічні дослідження. У 1947–1949 роках працював на розкопках Пліснеського городища під керівництвом І. Старчука.
У 1947 році разом з київськими археологами В. Гончаровим і М. Брайчевським досліджував стародавній Городськ на Житомирщині.
У 1949 році очолював розвідкову археологічну експедицію у Верхньому Подністер'ї, під час якої обстежено 12 городищ і 6 поселень, проведено невеликі розвідкові розкопки і виявлено цікаві археологічні матеріали, в т. ч. бронзові енколпіони на городищі Стінка У 1950 році, спільно з Ю. Захаруком, розкопуючи одне з поселень поблизу с. Ріпнів на Львівщині (Ріпнів І), відкрили шість житлових будівель VII–XI ст. та виявили цікавий комплекс археологічних знахідок. 1951 року брав участь у розкопках Галича.
У 1953 році дослідив ґрунтовий могильник XI–XII ст. у с. Копачинці на Івано-Франківщині, де виявив понад 30 тілопокладних поховань.
Започаткував професійні археологічні розкопки Львова. Дослідження 1955–1956 років на території Високого замку та біля його підніжжя показали, що поселення існувало тут задовго до першої літописної згадки 1256 року, у X–XI ст. До вивчення Львова повернувся 1975 року, коли був організований історико-архітектурний заповідник і відновилися археологічні розкопки міста. Виявлені за його участі на південно-західному краю Замкової гори залишки круглої кутової вежі з прилеглими до неї ділянками південної і західної стін фортеці, а також уламки посудин XII–XIV ст. згодом послужили дослідникам підставою датувати ці споруди XIII ст. або й ранішим часом.
Упродовж 1957–1962 років здійснив розкопки у Судовій Вишні на Львівщині, про цікаві результати яких доповідав на Міжнародному конгресі слов'янської археології 1965 року у Варшаві.
Вагомим внеском у розвиток археології стали масштабні дослідження вченого у Перемилі на Волині (1963–1964) і у Звенигороді (1965–1973). Кілька польових сезонів першої половини 70-х років XX ст. присвятив «карпатській» археології. Дослідив «Могилу Святослава» і підтвердив археологічними матеріалами літописну згадку і місцеву традицію про можливе поховання деревлянського князя Святослава Володимировича в урочищі «Долина Святослава» на правому березі р. Опір. Розвідковими роботами зафіксовано цікаві земляні укріплення біля Тухлі і Гребенова, на городищі Золота гора у Верхньому Синьовидному відкрито житлові споруди IX–XI ст., які існували тут ще до побудови монастиря, що згадується у літописі 1240 року.
З іменем О. Ратича пов'язані розвідкові дослідження городищ Бич біля Стебника, в околицях Львова, пам'яток Розточчя та багато інших.
За майже 30 років наукової діяльності О. Ратичем вивчено низку важливих пам'яток княжої доби, закладено надійну базу для розгортання майбутніх досліджень.
Здобутки О. Ратича в археології не втратили своєї наукової та пізнавальної вартості, про що свідчать публікації дослідників з різних країн, у закордонних виданнях, в яких широко використано праці вченого.
- Древнерусские археологические памятники на территории Галицкой и Волынской земель. Автореф... дисс. канд. ист. наук. – Львов, 1953. (рос.)
- Итоги археологических исследований древнерусских памятников на территории Галицкой и Волынской земель // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. – 1953. – Вип. 2. – С. 31–33. (рос.)
- Підсумки досліджень древньоруських археологічних пам’яток на території Галицької і Волинської земель // Наукові записки Інституту суспільних наук. Т. II. Матеріали і дослідження по археології УРСР. – Київ, 1954. – С. 5–15.
- Археологічна розвідка на верхньому Дністрі в 1949 р. [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Археологічні пам'ятки УРСР. - 1955. – Т. V. – С. 158–164.
- Древнерусский могильник в с. Копачинцы Станиславской области // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. – 1955. – Вып. 4. – С. 25–26. (рос.)
- Слов'янське поселення біля с. Ріпнів Львівської області [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Археологічні пам'ятки УРСР. – 1955. – Т. V. – С. 40-46 [співавт.: Ю. М. Захарук].
- Археологічні пам’ятки Львова і околиць // Нариси історії Львова. – Львів, 1956. – С. 103–112.
- Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. – Київ, 1957. – 96 с.
- Раскопки на Замковой горе во Львове в 1955 г. // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. – 1957. – Вып. 7. (рос.)
- Древньоруські вироби з кості і рогу знайдені на території Галицької і Волинської земель // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 1959. – Вип. 2. – С. 119–131.
- Волиняни // Українська радянська енциклопедія. – Т. 2. – Київ, 1960.
- Древньоруські матеріали з розкопок 1955–1956 рр. на Замковій горі у Львові // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 1961. – Вип. 3. – С. 115–127.
- Городища Росточья // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. – 1962. – Вып. 12.– С. 87–91. (рос.)
- Результати досліджень древньоруського городища Замчиська в м. Судова Вишня Львівської області в 1957–1959 рр. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 1961. – Вип. 4. – С. 106–119.
- Пліснеськ // Українська радянська енциклопедія. – Т. 12. – Київ, 1963.
- Судова Вишня // Українська радянська енциклопедія. – Т. 12. – Київ, 1963.
- До питання про розташування і оборонні споруди древньоруських городів Південно-Західної Русі // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 1964. – Вип. 5. – С. 115–129.
- Древнерусские городища в Судовой Вишне (Львовская область УССР). Тезисы докладов советской делегации на Международном конгрессе славянской археологии. – Москва, 1965. – С. 49–52. (рос.)
- До питання про давньоруські житла Південно-Західної Русі // Тези доповідей міжвузівської ювілейної наукової конференції, присвяченої 25–річчю возз’єднання Північної Буковини з Українською РСР. – Чернівці, 1965. – С. 101–102.
- Исследование городища в с. Перемыль на Волыни в 1963–1964 гг. // Материалы сессии посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1964 г. в СССР. Тезисы докладов. – Баку, 1965. – С. 140–141. (рос.)
- Стародавній Перемиль // ХХХІХ наукова конференція Львівського університету, присвячена підсумкам науково-дослідної роботи університету за 1964 р. Тези доповідей. – Львів, 1965. – С. 60–61.
- Древньоруські археологічні пам’ятки в зоні затоплення Бурштинської ДРЕС // Тези доповідей Подільської історико-краєзнавчої конференції (жовтень 1965). – Хмельницький, 1965. – С. 81–83 [співавт.: В.Д. Баран].
- Городища в с. Добростани і Страдч на Львівщині // Археологія. – 1966. – Т. XX. – С. 227–229.
- Дослідження літописного Звенигорода у 1965 р. // XL наукова конференція, присвячена підсумкам науково-дослідної роботи (Львівський університет) за 1965 р. Тези доповідей. – Львів, 1966. – С. 77.
- Раскопки в Звенигороде на Белке // Археологические открытия 1966. – Москва, 1967. – С. 247–249. (рос.)
- Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. – В кн.: Торжество історичної справедливості. – Львів, 1968. – С. 44–62.
- Місцезнаходження і топографія літописного Звенигорода // Матеріали ІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Львів, 1968. – С. 137–138.
- Раскопки в Звенигороде на Белке // Археологические открытия 1968. – Москва, 1969. – С. 334–335. (рос.)
- До питання про соціально-економічний характер літописної Вишні // Матеріали III–ї Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Львів, 1970. – С. 137–138.
- Древнерусский стольный город Звенигород на Белке в свете археологических исследований 1965–1969 гг. // Тезисы докладов на заседаниях, посвященных итогам полевых исследований 1969 г. – Москва, 1970. – С. 39–43. (рос.)
- Звенигород // Жовтень. – 1970. – № 9.
- Les anciens Ensembles fortifiés russes de Sudovaja Višnja (République socialiste Soviétique de L’Ukraine, région de Lvov // I Międzynarodowy kongres archeologii słowiańskiej. T. III. – Warszawa–Kraków–Wrocław, 1970. – S. 41–51. (фр.)
- Новые данные о Звенигороде на Белке // Археологические открытия 1969 – Москва, 1970. – С. 290–291. (рос.)
- Багате поховання рубежу X–XI ст. у Судовій Вишні // Середні віки на Україні. – 1971. – Вип. 1. – С. 162–168.
- Исследования древнего Плеснеска // Археологические открытия 1970. – Москва, 1971. – С. 300–301 [співавт.: Р. С. Багрій]. (рос.)
- Надпись на амфоре из Звенигорода на Белке // Археологические открытия 1970. – Москва, 1971. – С. 295. (рос.)
- Столиці удільних князівств Галицької землі XI–XIV ст. // Матеріали звітної наукової сесії Інституту суспільних наук АН УРСР 1971 р. – Київ, 1971. – С. 86–87.
- Дослідження в с. Звенигород і м. Сколе на Львівщині // Тези пленарних і секційних доповідей (Результати польових археологічних досліджень 1970–1971 рр. на території України). – Одеса, 1972. – С. 352–354.
- Дослідження Звенигородської експедиції // Археологічні дослідження на Україні в 1969 р. – 1972. – Вип.4. – С. 313–316.
- Особые печи в древнем Звенигороде на Белке // Археологические открытия 1971. – Москва, 1972. – С. 388–389. (рос.)
- Раскопки кургана «Могила Святослава» // Археологические открытия 1971. – Москва, 1972. – С. 382. (рос.)
- Стародавній Пліснеськ. – Львів, 1972.
- Літописний Звенигород // Археологія. – 1973. – Вип. 12. – С. 87–94.
- Работы в летописном Звенигороде на Белке и в Карпатах // Археологические открытия 1972. – Москва, 1973. – С. 313–314 [співавт.: І. Р.Могитич]. (рос.)
- К вопросу о княжеских дворцах в стольных городах Галицкой Руси XI–XIV вв. // Культура средневековой Руси. – Ленинград, 1974. – С. 188–191. (рос.)
- Разведка по р. Опор // Археологические открытия 1973. – Москва, 1974. – С. 333. (рос.)
- О работах Звенигородской экспедиции // Археологические открытия 1973. – Москва, 1974. – С. 333–334 [співавт.: В. С. Шеломенцев-Терський]. (рос.)
- Разведка в районе Дрогобыча // Археологические открытия 1974. – Москва, 1975. – С. 294 [співавт.: В. І. Козак]. (рос.)
- Сокальский клад // Археологические открытия 1974. – Москва, 1975. – С. 255 [співавт.: Р. С. Багрій]. (рос.)
- Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості. – В кн.: Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. – Київ, 1976. – С. 132–206.
- Раскопки во Львове // Археологические открытия 1975. – Москва, 1976. – С. 298 [співавт.: Р. С. Багрій, І. Р. Могитич, І. К. Свєшніков]. (рос.)
- Яким був літописний Звенигород // Жовтень. – 1976. – № 9. – С. 140–142 [співавт.: В. Терський].
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 365. —
- Ратич, А. А. Древнерусские археологические памятники на территории Галицкой и Волынской земель. [Текст] : Автореф... дисс. канд. ист. наук. – Львов, 1953. (рос.)
- Історія дослідження оборонних споруд на Тернопільщині [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Л. Строцень // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. 2012. Вип. 21, ч. 1. С. 53—65.
- Слов'янське поселення біля с. Ріпнів Львівської області [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Археологічні пам'ятки УРСР. 1955. Т. V. С. 40–46 [співавт.: Ю. М. Захарук]
- Терський С. В. Історія археології та історичного краєзнавства Волині. Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2010. 378 с. .
- Ратич А. А. Раскопки в Звенигороде на Белке // Археологические открытия 1966 г. М.: Наука, 1967. С. 247–249. (рос.)
Джерела
- Петегирич В. Олексій Ратич — дослідник пам'яток княжої доби Прикарпаття і Волині [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 10. 2006. С. 11—16.
Посилання
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ratich Oleksij Onisimovich Ratich 3 travnya 1906 19060503 s Berezdivci 4 listopada 1975 Lviv istorik arheolog kandidat istorichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Doslidzhuvav pam yatki knyazhoyi dobi istoriyu ta kulturu naselennya Prikarpattya i Volini v dobu Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstva Oleksij Onisimovich RatichNarodivsya3 travnya 1906 1906 05 03 s BerezdivciPomer4 listopada 1975 1975 11 04 69 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Misce prozhivannyaLvivKrayina Polsha SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistarheologAlma materLvivskij universitetGaluzarheologiyaZakladInstitut arheologiyi AN URSR Institutu suspilnih nauk AN URSRVchene zvannyastarshij naukovij spivrobitnik 1970 Naukovij stupinkandidat istorichnih nauk 1953 Naukovij kerivnikMarkiyan Yulianovich SmishkoVidomi uchniVolodimir Savatijovich Shelomencev TerskijU shlyubi zMihajlina StenkevichDitisin YaroslavZhittyepisNarodivsya 3 travnya 1906 roku v s Berezdivci v sim yi malozemelnih selyan Tut navchavsya u shkoli yaku zakinchiv 1917 roku zgodom u klasichnij gimnaziyi u Stanislavovi yaku zakinchiv z vidznakoyu U 1925 1929 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu j otrimav diplom magistra yuridichnih nauk Odnochasno z navchannyam v universiteti projshov odnorichnij zagalnoekonomichnij kurs u Vishij shkoli zakordonnoyi torgivli u Lvovi Uprodovzh 1930 1939 rokiv pracyuvav v yuridichnih ustanovah Stanislavova Tismenici Lopatina i Shircya Buv direktorom vechirnoyi nepovnoserednoyi shkoli v s Ostrovi Shireckogo rajonu ta inspektorom rajonnogo viddilu narodnoyi osviti u Shirci 1939 1940 Pid chas vijni buv evakujovanij i pracyuvav oblikovcem v odnomu z kolgospiv Aktyubinskoyi oblasti Kazahstanu 1941 1944 i v Buzkomu radgospi Novoodeskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti 1945 kviten 1946 Z travnya po gruden 1946 starshij laborant Institutu ekonomiki AN URSR Z 1947 pov yazav svoyu dolyu z arheologiyeyu pracyuvav molodshim naukovim spivrobitnikom Lvivskogo viddilu Institutu arheologiyi AN URSR yakij pislya stvorennya 1951 roku Institutu suspilnih nauk AN URSR stav jogo strukturnim pidrozdilom Z 1947 do 1959 zajmav posadu molodshogo a z 1959 do 1970 starshogo naukovogo spivrobitnika ciyeyi ustanovi U 1953 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Pomer 4 listopada 1975 roku Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi pole 67 u rodinnomu sklepi poruch z druzhinoyu Mihajlinoyu z domu Stenkevich i sinom Yaroslavom Naukovi doslidzhennyaAktivno provadiv polovi arheologichni doslidzhennya U 1947 1949 rokah pracyuvav na rozkopkah Plisneskogo gorodisha pid kerivnictvom I Starchuka U 1947 roci razom z kiyivskimi arheologami V Goncharovim i M Brajchevskim doslidzhuvav starodavnij Gorodsk na Zhitomirshini U 1949 roci ocholyuvav rozvidkovu arheologichnu ekspediciyu u Verhnomu Podnister yi pid chas yakoyi obstezheno 12 gorodish i 6 poselen provedeno neveliki rozvidkovi rozkopki i viyavleno cikavi arheologichni materiali v t ch bronzovi enkolpioni na gorodishi Stinka U 1950 roci spilno z Yu Zaharukom rozkopuyuchi odne z poselen poblizu s Ripniv na Lvivshini Ripniv I vidkrili shist zhitlovih budivel VII XI st ta viyavili cikavij kompleks arheologichnih znahidok 1951 roku brav uchast u rozkopkah Galicha U 1953 roci doslidiv gruntovij mogilnik XI XII st u s Kopachinci na Ivano Frankivshini de viyaviv ponad 30 tilopokladnih pohovan Zapochatkuvav profesijni arheologichni rozkopki Lvova Doslidzhennya 1955 1956 rokiv na teritoriyi Visokogo zamku ta bilya jogo pidnizhzhya pokazali sho poselennya isnuvalo tut zadovgo do pershoyi litopisnoyi zgadki 1256 roku u X XI st Do vivchennya Lvova povernuvsya 1975 roku koli buv organizovanij istoriko arhitekturnij zapovidnik i vidnovilisya arheologichni rozkopki mista Viyavleni za jogo uchasti na pivdenno zahidnomu krayu Zamkovoyi gori zalishki krugloyi kutovoyi vezhi z prileglimi do neyi dilyankami pivdennoyi i zahidnoyi stin forteci a takozh ulamki posudin XII XIV st zgodom posluzhili doslidnikam pidstavoyu datuvati ci sporudi XIII st abo j ranishim chasom Uprodovzh 1957 1962 rokiv zdijsniv rozkopki u Sudovij Vishni na Lvivshini pro cikavi rezultati yakih dopovidav na Mizhnarodnomu kongresi slov yanskoyi arheologiyi 1965 roku u Varshavi Vagomim vneskom u rozvitok arheologiyi stali masshtabni doslidzhennya vchenogo u Peremili na Volini 1963 1964 i u Zvenigorodi 1965 1973 Kilka polovih sezoniv pershoyi polovini 70 h rokiv XX st prisvyativ karpatskij arheologiyi Doslidiv Mogilu Svyatoslava i pidtverdiv arheologichnimi materialami litopisnu zgadku i miscevu tradiciyu pro mozhlive pohovannya derevlyanskogo knyazya Svyatoslava Volodimirovicha v urochishi Dolina Svyatoslava na pravomu berezi r Opir Rozvidkovimi robotami zafiksovano cikavi zemlyani ukriplennya bilya Tuhli i Grebenova na gorodishi Zolota gora u Verhnomu Sinovidnomu vidkrito zhitlovi sporudi IX XI st yaki isnuvali tut she do pobudovi monastirya sho zgaduyetsya u litopisi 1240 roku Z imenem O Raticha pov yazani rozvidkovi doslidzhennya gorodish Bich bilya Stebnika v okolicyah Lvova pam yatok Roztochchya ta bagato inshih Za majzhe 30 rokiv naukovoyi diyalnosti O Ratichem vivcheno nizku vazhlivih pam yatok knyazhoyi dobi zakladeno nadijnu bazu dlya rozgortannya majbutnih doslidzhen Zdobutki O Raticha v arheologiyi ne vtratili svoyeyi naukovoyi ta piznavalnoyi vartosti pro sho svidchat publikaciyi doslidnikiv z riznih krayin u zakordonnih vidannyah v yakih shiroko vikoristano praci vchenogo BiobibliografiyaDrevnerusskie arheologicheskie pamyatniki na territorii Galickoj i Volynskoj zemel Avtoref diss kand ist nauk Lvov 1953 ros Itogi arheologicheskih issledovanij drevnerusskih pamyatnikov na territorii Galickoj i Volynskoj zemel Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1953 Vip 2 S 31 33 ros Pidsumki doslidzhen drevnoruskih arheologichnih pam yatok na teritoriyi Galickoyi i Volinskoyi zemel Naukovi zapiski Institutu suspilnih nauk T II Materiali i doslidzhennya po arheologiyi URSR Kiyiv 1954 S 5 15 Arheologichna rozvidka na verhnomu Dnistri v 1949 r 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Arheologichni pam yatki URSR 1955 T V S 158 164 Drevnerusskij mogilnik v s Kopachincy Stanislavskoj oblasti Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1955 Vyp 4 S 25 26 ros Slov yanske poselennya bilya s Ripniv Lvivskoyi oblasti 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Arheologichni pam yatki URSR 1955 T V S 40 46 spivavt Yu M Zaharuk Arheologichni pam yatki Lvova i okolic Narisi istoriyi Lvova Lviv 1956 S 103 112 Drevnoruski arheologichni pam yatki na teritoriyi zahidnih oblastej URSR Kiyiv 1957 96 s Raskopki na Zamkovoj gore vo Lvove v 1955 g Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1957 Vyp 7 ros Drevnoruski virobi z kosti i rogu znajdeni na teritoriyi Galickoyi i Volinskoyi zemel Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 1959 Vip 2 S 119 131 Volinyani Ukrayinska radyanska enciklopediya T 2 Kiyiv 1960 Drevnoruski materiali z rozkopok 1955 1956 rr na Zamkovij gori u Lvovi Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 1961 Vip 3 S 115 127 Gorodisha Rostochya Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1962 Vyp 12 S 87 91 ros Rezultati doslidzhen drevnoruskogo gorodisha Zamchiska v m Sudova Vishnya Lvivskoyi oblasti v 1957 1959 rr Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 1961 Vip 4 S 106 119 Plisnesk Ukrayinska radyanska enciklopediya T 12 Kiyiv 1963 Sudova Vishnya Ukrayinska radyanska enciklopediya T 12 Kiyiv 1963 Do pitannya pro roztashuvannya i oboronni sporudi drevnoruskih gorodiv Pivdenno Zahidnoyi Rusi Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 1964 Vip 5 S 115 129 Drevnerusskie gorodisha v Sudovoj Vishne Lvovskaya oblast USSR Tezisy dokladov sovetskoj delegacii na Mezhdunarodnom kongresse slavyanskoj arheologii Moskva 1965 S 49 52 ros Do pitannya pro davnoruski zhitla Pivdenno Zahidnoyi Rusi Tezi dopovidej mizhvuzivskoyi yuvilejnoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 25 richchyu vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini z Ukrayinskoyu RSR Chernivci 1965 S 101 102 Issledovanie gorodisha v s Peremyl na Volyni v 1963 1964 gg Materialy sessii posvyashennoj itogam arheologicheskih i etnograficheskih issledovanij 1964 g v SSSR Tezisy dokladov Baku 1965 S 140 141 ros Starodavnij Peremil HHHIH naukova konferenciya Lvivskogo universitetu prisvyachena pidsumkam naukovo doslidnoyi roboti universitetu za 1964 r Tezi dopovidej Lviv 1965 S 60 61 Drevnoruski arheologichni pam yatki v zoni zatoplennya Burshtinskoyi DRES Tezi dopovidej Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi zhovten 1965 Hmelnickij 1965 S 81 83 spivavt V D Baran Gorodisha v s Dobrostani i Stradch na Lvivshini Arheologiya 1966 T XX S 227 229 Doslidzhennya litopisnogo Zvenigoroda u 1965 r XL naukova konferenciya prisvyachena pidsumkam naukovo doslidnoyi roboti Lvivskij universitet za 1965 r Tezi dopovidej Lviv 1966 S 77 Raskopki v Zvenigorode na Belke Arheologicheskie otkrytiya 1966 Moskva 1967 S 247 249 ros Zahidnoukrayinski zemli v epohu Kiyivskoyi Rusi ta v period feodalnoyi rozdroblenosti V kn Torzhestvo istorichnoyi spravedlivosti Lviv 1968 S 44 62 Misceznahodzhennya i topografiya litopisnogo Zvenigoroda Materiali II Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Lviv 1968 S 137 138 Raskopki v Zvenigorode na Belke Arheologicheskie otkrytiya 1968 Moskva 1969 S 334 335 ros Do pitannya pro socialno ekonomichnij harakter litopisnoyi Vishni Materiali III yi Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Lviv 1970 S 137 138 Drevnerusskij stolnyj gorod Zvenigorod na Belke v svete arheologicheskih issledovanij 1965 1969 gg Tezisy dokladov na zasedaniyah posvyashennyh itogam polevyh issledovanij 1969 g Moskva 1970 S 39 43 ros Zvenigorod Zhovten 1970 9 Les anciens Ensembles fortifies russes de Sudovaja Visnja Republique socialiste Sovietique de L Ukraine region de Lvov I Miedzynarodowy kongres archeologii slowianskiej T III Warszawa Krakow Wroclaw 1970 S 41 51 fr Novye dannye o Zvenigorode na Belke Arheologicheskie otkrytiya 1969 Moskva 1970 S 290 291 ros Bagate pohovannya rubezhu X XI st u Sudovij Vishni Seredni viki na Ukrayini 1971 Vip 1 S 162 168 Issledovaniya drevnego Plesneska Arheologicheskie otkrytiya 1970 Moskva 1971 S 300 301 spivavt R S Bagrij ros Nadpis na amfore iz Zvenigoroda na Belke Arheologicheskie otkrytiya 1970 Moskva 1971 S 295 ros Stolici udilnih knyazivstv Galickoyi zemli XI XIV st Materiali zvitnoyi naukovoyi sesiyi Institutu suspilnih nauk AN URSR 1971 r Kiyiv 1971 S 86 87 Doslidzhennya v s Zvenigorod i m Skole na Lvivshini Tezi plenarnih i sekcijnih dopovidej Rezultati polovih arheologichnih doslidzhen 1970 1971 rr na teritoriyi Ukrayini Odesa 1972 S 352 354 Doslidzhennya Zvenigorodskoyi ekspediciyi Arheologichni doslidzhennya na Ukrayini v 1969 r 1972 Vip 4 S 313 316 Osobye pechi v drevnem Zvenigorode na Belke Arheologicheskie otkrytiya 1971 Moskva 1972 S 388 389 ros Raskopki kurgana Mogila Svyatoslava Arheologicheskie otkrytiya 1971 Moskva 1972 S 382 ros Starodavnij Plisnesk Lviv 1972 Litopisnij Zvenigorod Arheologiya 1973 Vip 12 S 87 94 Raboty v letopisnom Zvenigorode na Belke i v Karpatah Arheologicheskie otkrytiya 1972 Moskva 1973 S 313 314 spivavt I R Mogitich ros K voprosu o knyazheskih dvorcah v stolnyh gorodah Galickoj Rusi XI XIV vv Kultura srednevekovoj Rusi Leningrad 1974 S 188 191 ros Razvedka po r Opor Arheologicheskie otkrytiya 1973 Moskva 1974 S 333 ros O rabotah Zvenigorodskoj ekspedicii Arheologicheskie otkrytiya 1973 Moskva 1974 S 333 334 spivavt V S Shelomencev Terskij ros Razvedka v rajone Drogobycha Arheologicheskie otkrytiya 1974 Moskva 1975 S 294 spivavt V I Kozak ros Sokalskij klad Arheologicheskie otkrytiya 1974 Moskva 1975 S 255 spivavt R S Bagrij ros Naselennya Prikarpattya i Volini v epohu Kiyivskoyi Rusi ta v period feodalnoyi rozdroblenosti V kn Naselennya Prikarpattya i Volini za dobi rozkladu pervisnoobshinnogo ladu ta v davnoruskij chas Kiyiv 1976 S 132 206 Raskopki vo Lvove Arheologicheskie otkrytiya 1975 Moskva 1976 S 298 spivavt R S Bagrij I R Mogitich I K Svyeshnikov ros Yakim buv litopisnij Zvenigorod Zhovten 1976 9 S 140 142 spivavt V Terskij PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 365 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Ratich A A Drevnerusskie arheologicheskie pamyatniki na territorii Galickoj i Volynskoj zemel Tekst Avtoref diss kand ist nauk Lvov 1953 ros Istoriya doslidzhennya oboronnih sporud na Ternopilshini 23 listopada 2016 u Wayback Machine L Strocen Novi doslidzhennya pam yatok kozackoyi dobi v Ukrayini Zb nauk st 2012 Vip 21 ch 1 S 53 65 Slov yanske poselennya bilya s Ripniv Lvivskoyi oblasti 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Arheologichni pam yatki URSR 1955 T V S 40 46 spivavt Yu M Zaharuk Terskij S V Istoriya arheologiyi ta istorichnogo krayeznavstva Volini Lviv Vid vo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2010 378 s ISBN 978 966 553 872 1 Ratich A A Raskopki v Zvenigorode na Belke Arheologicheskie otkrytiya 1966 g M Nauka 1967 S 247 249 ros DzherelaPetegirich V Oleksij Ratich doslidnik pam yatok knyazhoyi dobi Prikarpattya i Volini 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 10 2006 S 11 16 PosilannyaCe nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi