Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Саватійович Шеломенцев Терський 9 жовтня 1918 19181009 село Яновка Іванівка 5 червня 1993 Винники археолог док

Шеломенцев-Терський Володимир Саватійович

Шеломенцев-Терський Володимир Саватійович

Володимир Саватійович Шеломенцев-Терський (9 жовтня 1918(19181009), село Яновка (Іванівка) — 5 червня 1993, Винники) — археолог, доктор історичних наук, професор.

Володимир Саватійович Шеломенцев-Терський
Народився9 жовтня 1918(1918-10-09)
Янівка, Крупецька волость, Дубенський повіт, Волинська губернія, УНР
Помер5 червня 1993(1993-06-05) (74 роки)
Винники, Львівська область, Україна
ПохованняВинниківський цвинтар
Місце проживанняВинники
Країнаimage Польська Республіка
image СРСР
image Україна
Alma materЛатвійський університет
Галузьархеологія
ЗакладІнститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникРатич Олексій Онисимович
БатькоСавватій Львович Шеломенцев-Терський
МатиМарія Спиридонівна Кучерова
У шлюбі зВолодимира Пилипівна Шеломенцева-Терська
Діти

син — Святослав Шеломенцев-Терський

донька — Віра Шеломенцева-Терська
Нагороди
imageimageimage
image
Медаль «За визволення Варшави»
imageimage
image
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився Володимир Саватійович Шеломенцев-Терський 9 жовтня 1918 року в селі Яновка (Іванівка) Крупецької волості Дубенського повіту Волинської губернії, в сім'ї медиків.

Батько — Савватій Львович Шеломенцев-Терський (1870—1925), фельдшер (військовий чиновник XII класу) 76-го передового кінного транспорту при Управі особливо уповноваженого Російського товариства Червоного хреста при штабі 11-ї армії Російської імперії (1914—1917).

Мати — Марія Спиридонівна Кучерова (1888—1921), фельдшериця-акушерка. Закінчила Волинську земську школу для фельдшерів і фельдшериць-акушерок у Житомирі у вересні 1910 року.

Брат — Олег Саватійович Шоломянцев-Терський (1917—1987), кандидат медичних наук, доцент.

Після смерті матері у 1921 році Володимира і Олега виховувала тітка — Анна Спиридонівна Кучерова (Кучер) (1880—1952), вчителька.

1929 року, після закінчення 4-го класу семирічної публічної [pl] загальної школи у Радивилові, Володимир вступив до 2-го класу Державної гімназії імені Юзефа Коженьовського у Бродах (1929—1936).

З жовтня 1939 до травня 1941 ― працював вчителем у неповно середній школі в селі Іваннє поблизу міста Дубно, заочно навчався у Львівському педінституті. Викладав німецьку мову в старших класах, одночасно, був класоводом молодших класів.

З травня 1944 до травня 1945 — солдат 61-ї армії 1-го Білоруського фронту. Пройшов Литву, Польщу, Східну Пруссію. Брав участь у визволенні міст і сіл Білорусії, Литви, Латвії, Польщі (у складі 1-го Прибалтійського і 2-го Прибалтійського фронтів та 1-го Білоруського фронту). Біля станції Вайнеде на кордоні Литви та Латвії був контужений.

Був учасником визволення Варшави та штурму Берліна.

У вересні 1946 року був демобілізований і отримав скерування до Риги.

14 жовтня 1946 року його призначили у Ризький порт завідувачем складу, проте вже через рік ― 1 жовтня 1947 року його посаду скоротили. Володимиру вдалося влаштуватися на посаду завгоспа-коменданта санаторію Всесоюзної центральної ради професійних спілок «Булдурі» на Ризькому узмор'ї.

25 березня 1952 року він звільнився зі своєї посади у санаторії і невдовзі змінив профіль роботи.

З 1952 до липня 1958 року Володимир працював у Саласпілській семирічній школі.

У 1956 році закінчив історичний факультет Латвійського університету.

У Латвії Володимир Саватійович прожив 12 років.

У 1959 році він переїхав в Україну.

Наукова діяльність

1959 —1967 — молодший науковий співробітник, 1967 —1972 — старший науковий співробітник Львівського історичного музею.

1972 —1990  — науковий співробітник відділу археології Інституті суспільних наук АН УРСР.

Мрією кожного археолога є самостійні польові дослідження. Проте для цього спочатку потрібно здобути необхідний досвід. У зв'язку з цим Володимир брав активну участь у роботах низки археологічних експедицій. Так, влітку 1960 року — у Волинській археологічній експедиції музею під керівництвом В. П. Савича, який у той час активно досліджував палеолітичну стоянку в околицях села Липа. Тут він очолює розвідковий загін.

Одночасно протягом 1960―1962 років спільно з Г. М. Власовою розкопував літописний Звенигород.

1961 —1962 — брав участь у Судово-Вишнянській та Бурштинській археологічних експедиціях, організованих Інститутом суспільних наук АН УРСР.

1961 —1962 — начальник розвідкового загону на розкопках Щучинського городища (літописний Чучин) у в складі Канівської археологічної експедиції під керівництвом доктора історичних наук Василя Довженка.

Саме тут Володимир тісно потоваришував з низкою київських археологів.

Найтісніші стосунки у нього склалися з сином київського актора Олександра Юри-Юрського — Романом, племінником знаменитого Гната Юри, а також з його найближчим колегою — Михайлом Кучерою.

В цій же експедиції розпочинав свою польову кар'єру і пізніший багаторічний директор Інституту археології НАН України дійсний член НАН України Петро Толочко.

Під час цієї експедиції вперше визначилась сфера майбутніх зацікавлень вченого — княжа доба. Саме наслідки цієї експедиції дали матеріал для першої наукової статті.

Восени 1961 року поступив у заочну аспірантуру відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР.

Першою темою дисертації Володимира, запропонованої та затвердженої у відділі археології мала б стати робота із систематизації кераміки Заходу України X—XIII ст. Однак, коли Володимир власними зусиллями з'ясував, що у Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР двоє досвідчених археологів вже тривалий час працюють над подібною темою (О. В. Овсянников та М. В. Малевская-Малевич), з великими труднощами в Інституті змінили тему на «Древнерусский Звенигород Галицкий».

Таким чином активна участь у розкопках експедиції Львівського історичного музею під керівництвом своєї колеги Галини Власової у літописному Звенигороді стала важливим етапом майбутньої наукової кар'єри.

Набутий протягом цих експедицій досвід заклав основу для проведення самостійних археологічних досліджень у літописному Звенигороді, які довелося розпочати відразу після повернення з Канівської експедиції внаслідок раптової смерті Галини Власової.

Зокрема, звіт про роботи археологічної експедиції музею у Звенигороді за 1962 рік був написаний самостійно Володимиром. Одночасно з обов'язком продовжувати роботи музею у цьому літописному місті, до Володимира перейшла і тема майбутньої кандидатської дисертації.

На той час попри певні успіхи в польовому вивченні міста, виникало ряд проблем із ототожненням його серцевини — дитинця. Вважали, що культурні напластування дитинця були знищені під час будівництва замку на початку XVIII ст. Відтак, припускали, що для насипання його бастіонів знімалися культурні напластування із сусідніх ділянок міста.

Самостійні розкопки
Звенигород ― 1963—1969 роки.

Вже перший польовий сезон самостійних археологічних досліджень у Звенигороді влітку 1963 року дав несподівані результати. У центральній частині Окольного города вдалося зафіксувати сліди монументальної споруди храму. Основні дослідження Володимир проводив на території західної частини городища, на західному пригороді в урочищі Загородище, де вивчено стратиграфію оборонного валу Окольного міста, продатованого XI ст., та відкрито три напівземлянкові споруди, пов'язані із залізоробним ремеслом.

В результаті розкопок суцільною площею (кожного польового сезону до попереднього розкопу прирізалася нова площа) на території західної частини городища виявлено значну кількість речового матеріалу та відкрито цікавий комплекс із решток 44 глиняних печей, розташованих вздовж краю підвищення по осі північ—південь. Автором розкопок об'єкти датовано IX―X ст. та інтерпретовано як комплекс печей, що обслуговували потреби князівської дружини.

У монографічному дослідженні було достатньо повно проаналізовано літописні згадки про Звенигород, наявна на той час історіографія, історична топографія, господарське, культурне та суспільне життя княжої столиці Опілля.

Спільно з О. О. Ратичем провадив розкопки у Звенигороді у 1965, 1970―1973 роках.

Пересопниця — 1974—1992 роки.

Досліджено дитинець (розкопано понад 2000 кв. м. площі), головні посади літописного міста: Пастівник, Замостя, Жуківське та Білівське городища. Серед кількох десятків досліджених будівель княжої доби унікальними для Волині є рештки восьмикутного дерев'яного храму на дитинці Пересопниці, згорілого близько рубежу XIII―XIV ст. Згодом, окрім багаторічних розкопок Звенигорода і Пересопниці, у відповідності з концепцією вивчення старожитностей Галицько-Волинської держави, археолог провів низку менших за об'ємом досліджень у літописних містах Волині: Володимирі, Луцьку, Перемилі, Шумську, Бродах, а також на середньовічних городищах в Глинську (Щекотин), Борисковичах, Дюксині, Теслугові, Попівцях. Всього ним проводились стаціонарні археологічні дослідження у 45-ти пунктах Галичини і Волині. Одночасно з роботами у Пересопниці продовжувалось вивчення округи міста, де в Дюксині на річці Горинь було досліджене найпівнічніше з відомих на той час городищ трипільської культури.

Перемиль — 1985—1986 роки.

Досліджено та продатовано вал дитинця, житло-майстерню (розкопано понад 100 кв. м. площі). Проведено розкопки на посаді Задуб'я. де відкрито сліди дерев'яного храму та декількох поховань XII—XIII ст.

Володимир-Волинський ― 1986―1987 роки

Було зафіксовано існування на той час добре збережених середньовічних дерев'яних будівельних конструкцій у заплаві на території сучасного Слов'янського парку.

Багатий матеріал, зібраний під час цих робіт, використаний у розділах про археологічні пам'ятки княжої доби Рівненської, Волинської та Львівської областей, що були написані до 3-х томного видання «Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині» (К., 1981—1982). Протягом 1984—1988 років наполегливо працював над Зводом пам'яток історії та культури у Львівській, Волинській та Тернопільській областях.

Проводив обстеження та написав сто статей на пам'ятки археології Жовківського району Львівщини, Володимир-Волинського і Горохівського Волині та Шумського Тернопільщини.

В останні роки життя Володимир також не припиняв зусиль для видання своєї монографії «Літописний Звенигород Галицький», в якій було підсумовано його багаторічні дослідження цього княжого міста.

В останні роки життя консультував працівників новоствореного Бродівського краєзнавчого музею та Рівненського обласного краєзнавчого музею стосовно історії Брідщини та Рівненщини у першій половині XX ст., передавав на зберігання оригінальні пам'ятки та копії світлин з власного архіву.

5 червня 1993 року Володимир Саватійович Шеломенцев-Терський помер. Похований на Винниківському цвинтарі.

Нагороди

Біобібліографія

Археологические открытия
  1. Шеломенцев-Терский В. С. Раскопки городища летописной Пересопницы // Археологические открытия 1976 года. — Москва, 1977. — C. 390—391. — ISSN 0568-5621(рос.)
  2. Шеломенцев-Терский В. С. Костерезная мастерская на городище летописной Пересопницы // Археологические открытия 1977 года. — Москва, 1978. — C. 402. — ISSN 0568-5621(рос.)
  3. Шеломенцев-Терский В. С. Раскопки летописной Пересопницы // Археологические открытия 1978 года. — Москва, 1979. — C. 424. — ISSN 0568-5621(рос.)
  4. Шеломенцев-Терский В. С. Исследование городища летописной Пересопницы // Археологические открытия 1980 года. — Москва, 1981. — C. 322—323. — ISSN 0568-5621(рос.)
  5. Шеломенцев-Терский В. С. Работы на городище летописной Пересопницы // Археологические открытия 1982 года. — Москва, 1984. — C. 343—344. — ISSN 0568-5621(рос.)
  6. Шеломенцев-Терский В. С. Новые данные о летописной Пересопнице // Археологические открытия 1984 года. — Москва, 1986. — C. 330—331. — ISSN 0568-5621(рос.)
  7. Шеломенцев-Терский В. С. Работы на городище летописной Пересопницы // Археологические открытия 1985 года. — Москва, 1987. — C. 438—439. — ISSN 0568-5621(рос.)
  8. Шеломенцев-Терский В. С. К изучению древнерусских городов Западной Волыни // Археологические открытия 1986 года. — Москва, 1988. — С. 351—352. — ISSN 0568-5621(рос.)
Советская археология
  1. Шеломенцев-Терский В. С. Исследования детинца Звенигорода Галицкого // Советская археология. — 1978. — № 1. — С. 206—215. — ISSN 0038-5034(рос.)
Археологія
  1. Терський В. С. Нові матеріали до археологічної карти Волині // Археологія. — Т. 20. — 1966. — С. 230—232. — ISSN 0320-9407
  2. Шеломенцев-Терський В. С. Дослідження посаду літописного Звенигорода // Археологія. — Вип. 27. — 1978. — С. 86–93. — ISSN 0320-9407
Пам'ятки України
  1. Терський В. С. Пересопниця // Пам'ятки України. — 1979. — № 4. — C. 62–63. — ISSN 0131-2685
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (31 липня 2019)

Посилання

  1. Мезенцева Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів : «Сіверянська думка», 1997. — С. 197. — .
  2. Волков С. В. Русский офицерский корпус. Глава 6. Военные чиновники. — М.: Воениздат, 1993. — 368 с. : ил. ; 22 см. — (рос.)
  3. Довженок В. Й. Літописний Чучин // Археологія. — Т. 16. — 1964. — C. 119—125. — ISSN 0320-9407
  4. Терський В. С. Нові матеріали до археологічної карти Волині // Археологія. — Т. 20. — 1966. — С. 230—232. — ISSN 0320-9407
  5. Шеломенцев-Терский В. С. Древнерусский Звенигород Галицкий. Автореферат диссертации… к. и. н. — Киев, 1981. — 26 с.(рос.)
  6. Терський С.В., Савченко О.О., Лехнер К., Вергела А. В. С. Шелом'янцев-Терський – дослідник літописного Звенигорода (до 100-річчя з дня народження) [ 2022-04-09 у Wayback Machine.] // Археологія & фортифікація України. Збірник матеріалів Восьмої Міжнародної науково-практичної конференції / [редкол.: О.О. Заремба (відп. ред.) та ін.].— Кам'янець-Подільський, 2018.— С. 340―342.
  7. Терський С. В. Володимир Шелом'янцев-Терський – дослідник міст Галицько-Волинської держави // Археологічні зошити з Пересопниці. Зб. наук. пр. ― Вип. 6. – Пересопниця, 2018. ― С. 5―16.
  8. Бродівський історико-краєзнавчий музей
  9. Рівненський обласний краєзнавчий музей

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodimir Savatijovich Shelomencev Terskij 9 zhovtnya 1918 19181009 selo Yanovka Ivanivka 5 chervnya 1993 Vinniki arheolog doktor istorichnih nauk profesor Volodimir Savatijovich Shelomencev TerskijNarodivsya9 zhovtnya 1918 1918 10 09 Yanivka Krupecka volost Dubenskij povit Volinska guberniya UNRPomer5 chervnya 1993 1993 06 05 74 roki Vinniki Lvivska oblast UkrayinaPohovannyaVinnikivskij cvintarMisce prozhivannyaVinnikiKrayina Polska Respublika SRSR UkrayinaAlma materLatvijskij universitetGaluzarheologiyaZakladInstitut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN UkrayiniVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikRatich Oleksij OnisimovichBatkoSavvatij Lvovich Shelomencev TerskijMatiMariya Spiridonivna KucherovaU shlyubi zVolodimira Pilipivna Shelomenceva TerskaDitisin Svyatoslav Shelomencev Terskij donka Vira Shelomenceva TerskaNagorodiMedal Za vizvolennya Varshavi Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR ZhittyepisNarodivsya Volodimir Savatijovich Shelomencev Terskij 9 zhovtnya 1918 roku v seli Yanovka Ivanivka Krupeckoyi volosti Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi v sim yi medikiv Batko Savvatij Lvovich Shelomencev Terskij 1870 1925 feldsher vijskovij chinovnik XII klasu 76 go peredovogo kinnogo transportu pri Upravi osoblivo upovnovazhenogo Rosijskogo tovaristva Chervonogo hresta pri shtabi 11 yi armiyi Rosijskoyi imperiyi 1914 1917 Mati Mariya Spiridonivna Kucherova 1888 1921 feldshericya akusherka Zakinchila Volinsku zemsku shkolu dlya feldsheriv i feldsheric akusherok u Zhitomiri u veresni 1910 roku Brat Oleg Savatijovich Sholomyancev Terskij 1917 1987 kandidat medichnih nauk docent Pislya smerti materi u 1921 roci Volodimira i Olega vihovuvala titka Anna Spiridonivna Kucherova Kucher 1880 1952 vchitelka 1929 roku pislya zakinchennya 4 go klasu semirichnoyi publichnoyi pl zagalnoyi shkoli u Radivilovi Volodimir vstupiv do 2 go klasu Derzhavnoyi gimnaziyi imeni Yuzefa Kozhenovskogo u Brodah 1929 1936 Z zhovtnya 1939 do travnya 1941 pracyuvav vchitelem u nepovno serednij shkoli v seli Ivannye poblizu mista Dubno zaochno navchavsya u Lvivskomu pedinstituti Vikladav nimecku movu v starshih klasah odnochasno buv klasovodom molodshih klasiv Z travnya 1944 do travnya 1945 soldat 61 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu Projshov Litvu Polshu Shidnu Prussiyu Brav uchast u vizvolenni mist i sil Bilorusiyi Litvi Latviyi Polshi u skladi 1 go Pribaltijskogo i 2 go Pribaltijskogo frontiv ta 1 go Biloruskogo frontu Bilya stanciyi Vajnede na kordoni Litvi ta Latviyi buv kontuzhenij Buv uchasnikom vizvolennya Varshavi ta shturmu Berlina U veresni 1946 roku buv demobilizovanij i otrimav skeruvannya do Rigi 14 zhovtnya 1946 roku jogo priznachili u Rizkij port zaviduvachem skladu prote vzhe cherez rik 1 zhovtnya 1947 roku jogo posadu skorotili Volodimiru vdalosya vlashtuvatisya na posadu zavgospa komendanta sanatoriyu Vsesoyuznoyi centralnoyi radi profesijnih spilok Bulduri na Rizkomu uzmor yi 25 bereznya 1952 roku vin zvilnivsya zi svoyeyi posadi u sanatoriyi i nevdovzi zminiv profil roboti Z 1952 do lipnya 1958 roku Volodimir pracyuvav u Salaspilskij semirichnij shkoli U 1956 roci zakinchiv istorichnij fakultet Latvijskogo universitetu U Latviyi Volodimir Savatijovich prozhiv 12 rokiv U 1959 roci vin pereyihav v Ukrayinu Naukova diyalnist1959 1967 molodshij naukovij spivrobitnik 1967 1972 starshij naukovij spivrobitnik Lvivskogo istorichnogo muzeyu 1972 1990 naukovij spivrobitnik viddilu arheologiyi Instituti suspilnih nauk AN URSR Mriyeyu kozhnogo arheologa ye samostijni polovi doslidzhennya Prote dlya cogo spochatku potribno zdobuti neobhidnij dosvid U zv yazku z cim Volodimir brav aktivnu uchast u robotah nizki arheologichnih ekspedicij Tak vlitku 1960 roku u Volinskij arheologichnij ekspediciyi muzeyu pid kerivnictvom V P Savicha yakij u toj chas aktivno doslidzhuvav paleolitichnu stoyanku v okolicyah sela Lipa Tut vin ocholyuye rozvidkovij zagin Odnochasno protyagom 1960 1962 rokiv spilno z G M Vlasovoyu rozkopuvav litopisnij Zvenigorod 1961 1962 brav uchast u Sudovo Vishnyanskij ta Burshtinskij arheologichnih ekspediciyah organizovanih Institutom suspilnih nauk AN URSR 1961 1962 nachalnik rozvidkovogo zagonu na rozkopkah Shuchinskogo gorodisha litopisnij Chuchin u v skladi Kanivskoyi arheologichnoyi ekspediciyi pid kerivnictvom doktora istorichnih nauk Vasilya Dovzhenka Same tut Volodimir tisno potovarishuvav z nizkoyu kiyivskih arheologiv Najtisnishi stosunki u nogo sklalisya z sinom kiyivskogo aktora Oleksandra Yuri Yurskogo Romanom pleminnikom znamenitogo Gnata Yuri a takozh z jogo najblizhchim kolegoyu Mihajlom Kucheroyu V cij zhe ekspediciyi rozpochinav svoyu polovu kar yeru i piznishij bagatorichnij direktor Institutu arheologiyi NAN Ukrayini dijsnij chlen NAN Ukrayini Petro Tolochko Pid chas ciyeyi ekspediciyi vpershe viznachilas sfera majbutnih zacikavlen vchenogo knyazha doba Same naslidki ciyeyi ekspediciyi dali material dlya pershoyi naukovoyi statti Voseni 1961 roku postupiv u zaochnu aspiranturu viddilu arheologiyi Institutu suspilnih nauk AN URSR Pershoyu temoyu disertaciyi Volodimira zaproponovanoyi ta zatverdzhenoyi u viddili arheologiyi mala b stati robota iz sistematizaciyi keramiki Zahodu Ukrayini X XIII st Odnak koli Volodimir vlasnimi zusillyami z yasuvav sho u Leningradskomu viddilenni Institutu arheologiyi AN SRSR dvoye dosvidchenih arheologiv vzhe trivalij chas pracyuyut nad podibnoyu temoyu O V Ovsyannikov ta M V Malevskaya Malevich z velikimi trudnoshami v Instituti zminili temu na Drevnerusskij Zvenigorod Galickij Takim chinom aktivna uchast u rozkopkah ekspediciyi Lvivskogo istorichnogo muzeyu pid kerivnictvom svoyeyi kolegi Galini Vlasovoyi u litopisnomu Zvenigorodi stala vazhlivim etapom majbutnoyi naukovoyi kar yeri Nabutij protyagom cih ekspedicij dosvid zaklav osnovu dlya provedennya samostijnih arheologichnih doslidzhen u litopisnomu Zvenigorodi yaki dovelosya rozpochati vidrazu pislya povernennya z Kanivskoyi ekspediciyi vnaslidok raptovoyi smerti Galini Vlasovoyi Zokrema zvit pro roboti arheologichnoyi ekspediciyi muzeyu u Zvenigorodi za 1962 rik buv napisanij samostijno Volodimirom Odnochasno z obov yazkom prodovzhuvati roboti muzeyu u comu litopisnomu misti do Volodimira perejshla i tema majbutnoyi kandidatskoyi disertaciyi Na toj chas popri pevni uspihi v polovomu vivchenni mista vinikalo ryad problem iz ototozhnennyam jogo sercevini ditincya Vvazhali sho kulturni naplastuvannya ditincya buli znisheni pid chas budivnictva zamku na pochatku XVIII st Vidtak pripuskali sho dlya nasipannya jogo bastioniv znimalisya kulturni naplastuvannya iz susidnih dilyanok mista Samostijni rozkopki Zvenigorod 1963 1969 roki Vzhe pershij polovij sezon samostijnih arheologichnih doslidzhen u Zvenigorodi vlitku 1963 roku dav nespodivani rezultati U centralnij chastini Okolnogo goroda vdalosya zafiksuvati slidi monumentalnoyi sporudi hramu Osnovni doslidzhennya Volodimir provodiv na teritoriyi zahidnoyi chastini gorodisha na zahidnomu prigorodi v urochishi Zagorodishe de vivcheno stratigrafiyu oboronnogo valu Okolnogo mista prodatovanogo XI st ta vidkrito tri napivzemlyankovi sporudi pov yazani iz zalizorobnim remeslom V rezultati rozkopok sucilnoyu plosheyu kozhnogo polovogo sezonu do poperednogo rozkopu pririzalasya nova plosha na teritoriyi zahidnoyi chastini gorodisha viyavleno znachnu kilkist rechovogo materialu ta vidkrito cikavij kompleks iz reshtok 44 glinyanih pechej roztashovanih vzdovzh krayu pidvishennya po osi pivnich pivden Avtorom rozkopok ob yekti datovano IX X st ta interpretovano yak kompleks pechej sho obslugovuvali potrebi knyazivskoyi druzhini U monografichnomu doslidzhenni bulo dostatno povno proanalizovano litopisni zgadki pro Zvenigorod nayavna na toj chas istoriografiya istorichna topografiya gospodarske kulturne ta suspilne zhittya knyazhoyi stolici Opillya Spilno z O O Ratichem provadiv rozkopki u Zvenigorodi u 1965 1970 1973 rokah Peresopnicya 1974 1992 roki Doslidzheno ditinec rozkopano ponad 2000 kv m ploshi golovni posadi litopisnogo mista Pastivnik Zamostya Zhukivske ta Bilivske gorodisha Sered kilkoh desyatkiv doslidzhenih budivel knyazhoyi dobi unikalnimi dlya Volini ye reshtki vosmikutnogo derev yanogo hramu na ditinci Peresopnici zgorilogo blizko rubezhu XIII XIV st Zgodom okrim bagatorichnih rozkopok Zvenigoroda i Peresopnici u vidpovidnosti z koncepciyeyu vivchennya starozhitnostej Galicko Volinskoyi derzhavi arheolog proviv nizku menshih za ob yemom doslidzhen u litopisnih mistah Volini Volodimiri Lucku Peremili Shumsku Brodah a takozh na serednovichnih gorodishah v Glinsku Shekotin Boriskovichah Dyuksini Teslugovi Popivcyah Vsogo nim provodilis stacionarni arheologichni doslidzhennya u 45 ti punktah Galichini i Volini Odnochasno z robotami u Peresopnici prodovzhuvalos vivchennya okrugi mista de v Dyuksini na richci Gorin bulo doslidzhene najpivnichnishe z vidomih na toj chas gorodish tripilskoyi kulturi Peremil 1985 1986 roki Doslidzheno ta prodatovano val ditincya zhitlo majsternyu rozkopano ponad 100 kv m ploshi Provedeno rozkopki na posadi Zadub ya de vidkrito slidi derev yanogo hramu ta dekilkoh pohovan XII XIII st Volodimir Volinskij 1986 1987 roki Bulo zafiksovano isnuvannya na toj chas dobre zberezhenih serednovichnih derev yanih budivelnih konstrukcij u zaplavi na teritoriyi suchasnogo Slov yanskogo parku Bagatij material zibranij pid chas cih robit vikoristanij u rozdilah pro arheologichni pam yatki knyazhoyi dobi Rivnenskoyi Volinskoyi ta Lvivskoyi oblastej sho buli napisani do 3 h tomnogo vidannya Arheologichni pam yatki Prikarpattya i Volini K 1981 1982 Protyagom 1984 1988 rokiv napoleglivo pracyuvav nad Zvodom pam yatok istoriyi ta kulturi u Lvivskij Volinskij ta Ternopilskij oblastyah Provodiv obstezhennya ta napisav sto statej na pam yatki arheologiyi Zhovkivskogo rajonu Lvivshini Volodimir Volinskogo i Gorohivskogo Volini ta Shumskogo Ternopilshini V ostanni roki zhittya Volodimir takozh ne pripinyav zusil dlya vidannya svoyeyi monografiyi Litopisnij Zvenigorod Galickij v yakij bulo pidsumovano jogo bagatorichni doslidzhennya cogo knyazhogo mista V ostanni roki zhittya konsultuvav pracivnikiv novostvorenogo Brodivskogo krayeznavchogo muzeyu ta Rivnenskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu stosovno istoriyi Bridshini ta Rivnenshini u pershij polovini XX st peredavav na zberigannya originalni pam yatki ta kopiyi svitlin z vlasnogo arhivu 5 chervnya 1993 roku Volodimir Savatijovich Shelomencev Terskij pomer Pohovanij na Vinnikivskomu cvintari NagorodiOrden Vitchiznyanoyi vijni 2 stupenya Medal Za vidvagu Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za vizvolennya Varshavi Medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 40 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR BiobibliografiyaArheologicheskie otkrytiya Shelomencev Terskij V S Raskopki gorodisha letopisnoj Peresopnicy Arheologicheskie otkrytiya 1976 goda Moskva 1977 C 390 391 ISSN 0568 5621 ros Shelomencev Terskij V S Kostereznaya masterskaya na gorodishe letopisnoj Peresopnicy Arheologicheskie otkrytiya 1977 goda Moskva 1978 C 402 ISSN 0568 5621 ros Shelomencev Terskij V S Raskopki letopisnoj Peresopnicy Arheologicheskie otkrytiya 1978 goda Moskva 1979 C 424 ISSN 0568 5621 ros Shelomencev Terskij V S Issledovanie gorodisha letopisnoj Peresopnicy Arheologicheskie otkrytiya 1980 goda Moskva 1981 C 322 323 ISSN 0568 5621 ros Shelomencev Terskij V S Raboty na gorodishe letopisnoj Peresopnicy Arheologicheskie otkrytiya 1982 goda Moskva 1984 C 343 344 ISSN 0568 5621 ros Shelomencev Terskij V S Novye dannye o letopisnoj Peresopnice Arheologicheskie otkrytiya 1984 goda Moskva 1986 C 330 331 ISSN 0568 5621 ros Shelomencev Terskij V S Raboty na gorodishe letopisnoj Peresopnicy Arheologicheskie otkrytiya 1985 goda Moskva 1987 C 438 439 ISSN 0568 5621 ros Shelomencev Terskij V S K izucheniyu drevnerusskih gorodov Zapadnoj Volyni Arheologicheskie otkrytiya 1986 goda Moskva 1988 S 351 352 ISSN 0568 5621 ros Sovetskaya arheologiya Shelomencev Terskij V S Issledovaniya detinca Zvenigoroda Galickogo Sovetskaya arheologiya 1978 1 S 206 215 ISSN 0038 5034 ros Arheologiya Terskij V S Novi materiali do arheologichnoyi karti Volini Arheologiya T 20 1966 S 230 232 ISSN 0320 9407 Shelomencev Terskij V S Doslidzhennya posadu litopisnogo Zvenigoroda Arheologiya Vip 27 1978 S 86 93 ISSN 0320 9407 Pam yatki Ukrayini Terskij V S Peresopnicya Pam yatki Ukrayini 1979 4 C 62 63 ISSN 0131 2685 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 31 lipnya 2019 PosilannyaMezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Enciklopedichnij slovnik dovidnik Chernigiv Siveryanska dumka 1997 S 197 ISBN 966 02 0233 4 Volkov S V Russkij oficerskij korpus Glava 6 Voennye chinovniki M Voenizdat 1993 368 s il 22 sm ISBN 5 203 01334 9 ros Dovzhenok V J Litopisnij Chuchin Arheologiya T 16 1964 C 119 125 ISSN 0320 9407 Terskij V S Novi materiali do arheologichnoyi karti Volini Arheologiya T 20 1966 S 230 232 ISSN 0320 9407 Shelomencev Terskij V S Drevnerusskij Zvenigorod Galickij Avtoreferat dissertacii k i n Kiev 1981 26 s ros Terskij S V Savchenko O O Lehner K Vergela A V S Shelom yancev Terskij doslidnik litopisnogo Zvenigoroda do 100 richchya z dnya narodzhennya 2022 04 09 u Wayback Machine Arheologiya amp fortifikaciya Ukrayini Zbirnik materialiv Vosmoyi Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi redkol O O Zaremba vidp red ta in Kam yanec Podilskij 2018 S 340 342 Terskij S V Volodimir Shelom yancev Terskij doslidnik mist Galicko Volinskoyi derzhavi Arheologichni zoshiti z Peresopnici Zb nauk pr Vip 6 Peresopnicya 2018 S 5 16 Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej Rivnenskij oblasnij krayeznavchij muzej

Дата публікації:
Топ