Крупецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії з центром у містечку Крупець.
Крупець волость | ||||
Центр | Крупець | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 382 (1886) | |||
Населення | 5181 осіб (1886) | |||
Густота | 28.9 осіб / км² | |||
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли більшість поселень ліквідованої Козинської волості.
Станом на 1886 рік складалася з 20 поселень, 8 сільських громад. Населення — 5181 особа (2543 чоловічої статі та 2638 — жіночої), 427 дворових господарства.
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 9634 | 7009 |
Приватної власності | 6420 | 2224 |
Іншої власності | 328 | 197 |
Загалом | 16382 | 9430 |
Основні поселення волості:
- Крупець — колишнє державне містечко при річці Біла Криниця за 48 верст від повітового міста, 420 осіб, 52 двори; волосне правління, православна церква, католицька каплиця, єврейський молитовний будинок, поштова станція, постоялий будинок, ярмарок, пиоварний завод. За 7 верст - залізнична станція Поліська Рудня.
- Карпилівка — колишнє державне село, 323 особи, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Козинська Пляшева — колишнє власницьке село при струмку, 410 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Михайлівка — колишнє державне село, 350 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Сестрятин — колишнє власницьке село при річці Слонівка, 711 осіб, 72 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, цегельний, пивоварний та винокурний заводи.
- Ситне — колишнє державне село, 600 осіб, 74 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Срібне — колишнє власницьке село при струмку Ситенька, 420 осіб, 63 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Янівка — колишнє власницьке село, 360 осіб, 40 дворів, млин американського влаштування.
Після 1920 р.
Гміна Крупець | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Дубенський |
Адмінцентр гміни | Крупець |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 24 |
Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна Крупець Дубенського повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.
На 1936 рік гміна складалася з 24 громад:
- Баранне — село: Баранне;
- Дубини — село: Дубини;
- Дубини Нові — село: Дубини Нові;
- Гранівка — село: Гранівка;
- Гайки — село: Гайки та хутори: Березина і Парамуди;
- Іващуки — село: Іващуки та хутір: Полики;
- Янівка — село: Янівка та хутори: Барани, Дем'яни, Михалуві, Мокре-Микилки, Мокре-Рейші й Середнє;
- Карпилівка — село: Карпилівка;
- Козин — містечко: Козин;
- Козин — село: Козин та хутори: Дубенчик, Курсики, Павіки, Середнє і Соснина;
- Крупець — село: Крупець та хутори: Гаї, Гнильче і Тома;
- Михайлівка — село: Михайлівка та хутори: Адамівка, Ґорґулі й Засів;
- Пляшева — село: Пляшева;
- Понятівка — село: Понятівка;
- Пустоіванне — село: Пустоіванне та хутори: Гаї, Гусари й Чорнолізка;
- Рудня — село: Рудня та селище: Рудня Почаївська;
- Савчуки — село: Савчуки;
- Сестрятин — село: Сестрятин та хутори: Безодня, Хармаці, Пасіки, Почаїв і Ситенка;
- Срібне — село: Срібне;
- Старики — село: Старики;
- Ситне — село: Ситне та хутори: Коти й Табачуки
- Тернівка — село: Тернівка та хутори: Фіки і Глиняна;
- Загаї-Діброва — село: Загаї-Діброва;
- Зигмунтівка — село: Зигмунтівка.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Козинського району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 5 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krupecka volost administrativno teritorialna odinicya Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi z centrom u mistechku Krupec Krupec volostCentr KrupecPlosha 16 382 1886 Naselennya 5181 osib 1886 Gustota 28 9 osib km Naprikinci HIH st do skladu volosti uvijshli bilshist poselen likvidovanoyi Kozinskoyi volosti Stanom na 1886 rik skladalasya z 20 poselen 8 silskih gromad Naselennya 5181 osoba 2543 cholovichoyi stati ta 2638 zhinochoyi 427 dvorovih gospodarstva Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi desyatin Silskih gromad 9634 7009 Privatnoyi vlasnosti 6420 2224 Inshoyi vlasnosti 328 197 Zagalom 16382 9430 Osnovni poselennya volosti Krupec kolishnye derzhavne mistechko pri richci Bila Krinicya za 48 verst vid povitovogo mista 420 osib 52 dvori volosne pravlinnya pravoslavna cerkva katolicka kaplicya yevrejskij molitovnij budinok poshtova stanciya postoyalij budinok yarmarok piovarnij zavod Za 7 verst zaliznichna stanciya Poliska Rudnya Karpilivka kolishnye derzhavne selo 323 osobi 40 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Kozinska Plyasheva kolishnye vlasnicke selo pri strumku 410 osib 51 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok Mihajlivka kolishnye derzhavne selo 350 osib 51 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok Sestryatin kolishnye vlasnicke selo pri richci Slonivka 711 osib 72 dvori pravoslavna cerkva kaplicya postoyalij budinok cegelnij pivovarnij ta vinokurnij zavodi Sitne kolishnye derzhavne selo 600 osib 74 dvori pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok Sribne kolishnye vlasnicke selo pri strumku Sitenka 420 osib 63 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok Yanivka kolishnye vlasnicke selo 360 osib 40 dvoriv mlin amerikanskogo vlashtuvannya Pislya 1920 r Gmina Krupec 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit DubenskijAdmincentr gmini KrupecTip gmini SilskaGromadi 24 Volost isnuvala do 1920 r u skladi Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin aneksovana Polsheyu U Polshi isnuvala pid nazvoyu gmina Krupec Dubenskogo povitu Volinskogo voyevodstva v tomu zh skladi sho j do 1921 roku Na 1936 rik gmina skladalasya z 24 gromad Baranne selo Baranne Dubini selo Dubini Dubini Novi selo Dubini Novi Granivka selo Granivka Gajki selo Gajki ta hutori Berezina i Paramudi Ivashuki selo Ivashuki ta hutir Poliki Yanivka selo Yanivka ta hutori Barani Dem yani Mihaluvi Mokre Mikilki Mokre Rejshi j Serednye Karpilivka selo Karpilivka Kozin mistechko Kozin Kozin selo Kozin ta hutori Dubenchik Kursiki Paviki Serednye i Sosnina Krupec selo Krupec ta hutori Gayi Gnilche i Toma Mihajlivka selo Mihajlivka ta hutori Adamivka Gorguli j Zasiv Plyasheva selo Plyasheva Ponyativka selo Ponyativka Pustoivanne selo Pustoivanne ta hutori Gayi Gusari j Chornolizka Rudnya selo Rudnya ta selishe Rudnya Pochayivska Savchuki selo Savchuki Sestryatin selo Sestryatin ta hutori Bezodnya Harmaci Pasiki Pochayiv i Sitenka Sribne selo Sribne Stariki selo Stariki Sitne selo Sitne ta hutori Koti j Tabachuki Ternivka selo Ternivka ta hutori Fiki i Glinyana Zagayi Dibrova selo Zagayi Dibrova Zigmuntivka selo Zigmuntivka Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam Kozinskogo rajonu DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 5 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi