Ве́рхнє Синьови́дне (до 1946 року — Синевідсько Вижнє) — селище (з 1957) в Україні, у Сколівській міській громаді Стрийського району Львівської області України. Населення становить 3409 осіб (2018).
селище Верхнє Синьовидне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Сколівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46100190020068546 |
Основні дані | |
Засновано | 1240 (784 роки) |
Статус | із 2024 року |
Площа | 36.2 км² |
Населення | ▼ 3409 осіб (01.01.2018) |
Густота | 94,1 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 82613 |
Телефонний код | +380 3251 |
Географічні координати | 49°05′57″ пн. ш. 23°35′00″ сх. д. / 49.09917° пн. ш. 23.58333° сх. д.Координати: 49°05′57″ пн. ш. 23°35′00″ сх. д. / 49.09917° пн. ш. 23.58333° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 380 м |
Водойма | р. Стрий, Опір
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Верхнє Синьовидне |
До райцентру: | |
- фізична: | 28 км |
- залізницею: | 30 км |
- автошляхами: | 29 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 88,5 км |
- залізницею: | 98 км |
- автошляхами: | 98,3 км |
Селищна влада | |
Адреса | 82600, Львівська обл., Стрийський район, м. Сколе |
Староста | Мицик Василь Ярославович |
Карта | |
Верхнє Синьовидне | |
Верхнє Синьовидне | |
Верхнє Синьовидне у Вікісховищі |
Географія
Селище розташоване у Верхньосиньовидненській улоговині, при підніжжі Сколівських Бескидів, біля річки Опір, що впадає в річку Стрий.
Над долиною річки Стрий височіє гора Парашка — найвища у Львівській області. На північ від селища розташований хребет Комарницькі гори.
За Верхнім Синьовидним видніється крутий берег річки Опір зі скелями червоного кольору. Легенда розповідає, що на цьому місці під час бою із смоляками було поранено Олексу Довбуша і його кров залила берег.
На північно-західній околиці селища річка Здзенни та Середній потік впадають у Стрий. На північний захід від містечка розташована ботанічна пам'ятка природи «Дугласія» і геологічна пам'ятка природи «Красний Камінь».
Через селище пролягає автошлях міжнародного значення М06 та залізниця, однойменна залізнична станція.
Історія
Стародавні часи
Археологічні дослідження засвідчують, що у цій місцевості мешкали люди ще за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Тут збереглися залишки давньоруського городища, яке датують XI—ХІІІ століттями.
У Галицько-Волинському літописі село вперше згадується під назвою Синьоводсько за часів князювання Данила Галицького. Перша письмова згадка про село припадає на 1240 рік.
У літописі йдеться про те, що того року Данило, повертаючись із поїздки до Угорського короля Бели IV, переночував у Синеводському монастирі «… поїхав Данило-князь до короля в Угри, маючи намір заприязнитися з ним, посвататися. Та не було приязні між ними обома і вернувся він од короля, і приїхав у Синевідсько в монастир Святої Богородиці…».
Не випадково це бойківське поселення називали надалі Синьоводсько (пол. Synowodzko). Старий путівник Галичиною передає переказ про те, що на місці теперішньої долини Стрия, де лежить Верхнє Синьовидне, колись було озеро Сині Води.
Річ Посполита та під правлінням Австро-Угорщини
У 1349 році, на той час землі села, як і вся Галичина, були захоплені Польським королівством (з 1569 р ку — під пануванням Річі Посполитої).
Селяни брали участь у антифеодальних повстаннях 1607 року — проти Речі Посполитої, а у 1824—1826 роках — проти Австрійської імперії.
Після першого поділу Речі Посполитої 1772 року село відійшло до Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина).
У 1886 році збудована мурована церква Святого Івана Хрестителя.
У 1895—1896 роках долиною річки Стрий планувалось збудувати залізницю Верхнє Синьовидне — Кропивник — Турка — Самбір. Однак ці плани так і не були реалізовані. У 1905 році на цій трасі була прокладена лише лісова вузькоколійка Верхнє Синьовидне — Крушельниця, продовжена пізніше до Рибника.
На межі ХІХ—ХХ століть синевідчани займалися торгівлею їстівними каштанами — закуповували їх в Італії й перепродували у Львові, Кракові та Варшаві. Через те мешканців селища і досі називають «каштанами»[].
У 1906 році побудований деревообробний завод, продукція якого вивозилася за межі Галичини.
Міжвоєнний та післявоєнний період
Після розпаду Австро-Угорщини (1918) село увійшло до складу ЗУНР. У 1919—1939 роках пепебувало у складі Польщі.
У 1926, 1936 та 1939 роках під керівництвом комуністів відбулися страйки деревообробників.
З 1 листопада 1939 року селище у складі УРСР. У 1943 році збудована Церква Собору Пресвятої Богородиці за проєктом Євгена Нагірного.
У 1957 році, Верхнє Синьовидне отримало статус селище.
За радянських часів відкриті три загальноосвітні школи, лікарня, клуб, кінотеатр та бібліотека. Також були дерево-обробні підприємства, пластмасовий та асфальтовий заводи, комбінат побутового обслуговування.
У селищі була центральна садиба радгоспу «Сколівський», що спеціалізувався на молочно-м'ясному тваринництві. До нього входило 4715 га сільгоспугідь, зокрема 1115 га ріллі та 3469 га пасовиська і сінокосу.
Поруч із радгоспом функціонували автоколона Дрогобицького автопарку, асфальтний завод (на базі сланцевих покладів), а також лісозавод, що залишився з австрійських часів.
Влітку 1991 року, ще до проголошення Незалежності України, мешканці селища за власний кошт спорудили, відкрили й освятили пам'ятник Тарасові Шевченку, з нагоди 750-річчя від часу першої згадки про Верхнє Синьовидне.
Легенда
Жили два брати — Стрий і Опір. Народила їх одна мати — висока гора Явірник, що здавен стереже південні границі Тухольщини. На них чекала одна дорога до синього Дністра. Стрий, як розважніший і старший, вирушив у дорогу одразу. Йшов він широким півколом, оминаючи вузькі ущелини та перепади. Опір, легковажний, не думаючи про важливу мандрівку, заснув солодким сном. Коли ж пробудився, сонце було вже в зеніті, а Стрий далеко за лісами та горами. Опір, не роздумуючи, кидається стрімголов униз, навпростець через гори. Він пливе тісними ущелинами, рветься вперед через круті схили, піниться, шумить, реве, підточуючи скелі та береги. Наприкінці, прорвавшись через Ворота, які звуться тухольськими, побачив у широкій, мальовничій долині свого старшого брата. Тут злилися їх води, і це місце люди назвали Синевідсько. До заходу сонця Стрий та Опір підгірською долиною доплили до Дністра.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,29 % |
російська | 0,68 % |
Сучасність
Нині у селищі розвивається екотуризм. Гостей та відпочиваючих приймають база відпочинку «Вогник» та готель «Соняшник».
У 2000-х роках в селищі завершена газифікація, освітлено центральні вулиці, відремонтована лікарня, Народний дім. У Верхньому Синьовидному функціонують дільнична лікарня, середня загальноосвітня школа, ДНЗ «Теремок», а також селищна хорова капела «Синьогора». Працюють деревообробні підприємства.
Особистості
- Роман і Іван Мицики — українські політичні діячі.
- Матисякевич Зиновій Михайлович — вчений-краєзнавець.
- Струк Євстахій Данилович — діяч ОУН.
- Цмоць Костянтин — окружний Провідник ОУН Стрийщини у 1939—1941 роках.
- Яцик Петро Дмитрович — меценат та філантроп.
- Юліан Макаревич (1854—1936) — український художник та реставратор.
Галерея
Селище Верхнє Синьовидне та його околиці
- В'їзд у с. Верхнє Синьовидне
- Готель при дорозі
- Центральна вулиця Селища
-
- Церква Собору Пресвятої Богородиці
- Краєвид селища з Комарницького хребта
-
-
-
-
-
-
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Історія Верхнього Синьовидного. Карпати. Інфо.
- Історія селища Верхнє Синьовидне
- Галицько-Волинський літопис
- Про село Верхнє Синьовидне. Сайт міста Сколе.
- Верхнє Синьовидне // Незалежний культурологічний часопис «Галичина — країна міст». — 2005. — № 36
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 577
- . Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
- Верхнє Синьовидне [ 2015-05-21 у Wayback Machine.] // Довідник компаній.
Література
- Верхнє Синьовидне: минуле і сучасне. — Львів: Літопис, 2003. — 616 с. —
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Ю. З. Данилюк. Верхнє Синьовидне // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 488. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- М. Коваль. Ве́рхнє Синьови́дне (до 1946 року — Синевидсько-Вижнє) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Ців'юк Д. Про друзів і ворогів України. — Дрогобич: Відродження, 2006.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхнє Синьовидне |
- Іменний список членів підпілля ОУН у Запорізькій області
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rhnye Sinovi dne do 1946 roku Sinevidsko Vizhnye selishe z 1957 v Ukrayini u Skolivskij miskij gromadi Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 3409 osib 2018 selishe Verhnye Sinovidne Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Skolivska miska gromada Kod KATOTTG UA46100190020068546 Osnovni dani Zasnovano 1240 784 roki Status iz 2024 roku Plosha 36 2 km Naselennya 3409 osib 01 01 2018 Gustota 94 1 osib km Poshtovij indeks 82613 Telefonnij kod 380 3251 Geografichni koordinati 49 05 57 pn sh 23 35 00 sh d 49 09917 pn sh 23 58333 sh d 49 09917 23 58333 Koordinati 49 05 57 pn sh 23 35 00 sh d 49 09917 pn sh 23 58333 sh d 49 09917 23 58333 Visota nad rivnem morya 380 m Vodojma r Strij Opir Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Verhnye Sinovidne Do rajcentru fizichna 28 km zalizniceyu 30 km avtoshlyahami 29 km Do obl centru fizichna 88 5 km zalizniceyu 98 km avtoshlyahami 98 3 km Selishna vlada Adresa 82600 Lvivska obl Strijskij rajon m Skole Starosta Micik Vasil Yaroslavovich Karta Verhnye Sinovidne Verhnye Sinovidne Verhnye Sinovidne u VikishovishiGeografiyaMisce zlittya richok Opir i Strij Selishe roztashovane u Verhnosinovidnenskij ulogovini pri pidnizhzhi Skolivskih Beskidiv bilya richki Opir sho vpadaye v richku Strij Nad dolinoyu richki Strij visochiye gora Parashka najvisha u Lvivskij oblasti Na pivnich vid selisha roztashovanij hrebet Komarnicki gori Za Verhnim Sinovidnim vidniyetsya krutij bereg richki Opir zi skelyami chervonogo koloru Legenda rozpovidaye sho na comu misci pid chas boyu iz smolyakami bulo poraneno Oleksu Dovbusha i jogo krov zalila bereg Na pivnichno zahidnij okolici selisha richka Zdzenni ta Serednij potik vpadayut u Strij Na pivnichnij zahid vid mistechka roztashovana botanichna pam yatka prirodi Duglasiya i geologichna pam yatka prirodi Krasnij Kamin Cherez selishe prolyagaye avtoshlyah mizhnarodnogo znachennya M06 ta zaliznicya odnojmenna zaliznichna stanciya IstoriyaStarodavni chasi Zolota gora vidbudovana cerkva soboru Presvyatoyi Bogorodici Arheologichni doslidzhennya zasvidchuyut sho u cij miscevosti meshkali lyudi she za chasiv Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstva Tut zbereglisya zalishki davnoruskogo gorodisha yake datuyut XI HIII stolittyami U Galicko Volinskomu litopisi selo vpershe zgaduyetsya pid nazvoyu Sinovodsko za chasiv knyazyuvannya Danila Galickogo Persha pismova zgadka pro selo pripadaye na 1240 rik U litopisi jdetsya pro te sho togo roku Danilo povertayuchis iz poyizdki do Ugorskogo korolya Beli IV perenochuvav u Sinevodskomu monastiri poyihav Danilo knyaz do korolya v Ugri mayuchi namir zapriyaznitisya z nim posvatatisya Ta ne bulo priyazni mizh nimi oboma i vernuvsya vin od korolya i priyihav u Sinevidsko v monastir Svyatoyi Bogorodici Ne vipadkovo ce bojkivske poselennya nazivali nadali Sinovodsko pol Synowodzko Starij putivnik Galichinoyu peredaye perekaz pro te sho na misci teperishnoyi dolini Striya de lezhit Verhnye Sinovidne kolis bulo ozero Sini Vodi Rich Pospolita ta pid pravlinnyam Avstro Ugorshini U 1349 roci na toj chas zemli sela yak i vsya Galichina buli zahopleni Polskim korolivstvom z 1569 r ku pid panuvannyam Richi Pospolitoyi Selyani brali uchast u antifeodalnih povstannyah 1607 roku proti Rechi Pospolitoyi a u 1824 1826 rokah proti Avstrijskoyi imperiyi Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 roku selo vidijshlo do Avstriyi z 1867 Avstro Ugorshina U 1886 roci zbudovana murovana cerkva Svyatogo Ivana Hrestitelya U 1895 1896 rokah dolinoyu richki Strij planuvalos zbuduvati zaliznicyu Verhnye Sinovidne Kropivnik Turka Sambir Odnak ci plani tak i ne buli realizovani U 1905 roci na cij trasi bula prokladena lishe lisova vuzkokolijka Verhnye Sinovidne Krushelnicya prodovzhena piznishe do Ribnika Na mezhi HIH HH stolit sinevidchani zajmalisya torgivleyu yistivnimi kashtanami zakupovuvali yih v Italiyi j pereproduvali u Lvovi Krakovi ta Varshavi Cherez te meshkanciv selisha i dosi nazivayut kashtanami dzherelo U 1906 roci pobudovanij derevoobrobnij zavod produkciya yakogo vivozilasya za mezhi Galichini Mizhvoyennij ta pislyavoyennij period Pam yatnik borcyam za volyu Ukrayini Pislya rozpadu Avstro Ugorshini 1918 selo uvijshlo do skladu ZUNR U 1919 1939 rokah pepebuvalo u skladi Polshi U 1926 1936 ta 1939 rokah pid kerivnictvom komunistiv vidbulisya strajki derevoobrobnikiv Z 1 listopada 1939 roku selishe u skladi URSR U 1943 roci zbudovana Cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici za proyektom Yevgena Nagirnogo U 1957 roci Verhnye Sinovidne otrimalo status selishe Za radyanskih chasiv vidkriti tri zagalnoosvitni shkoli likarnya klub kinoteatr ta biblioteka Takozh buli derevo obrobni pidpriyemstva plastmasovij ta asfaltovij zavodi kombinat pobutovogo obslugovuvannya U selishi bula centralna sadiba radgospu Skolivskij sho specializuvavsya na molochno m yasnomu tvarinnictvi Do nogo vhodilo 4715 ga silgospugid zokrema 1115 ga rilli ta 3469 ga pasoviska i sinokosu Poruch iz radgospom funkcionuvali avtokolona Drogobickogo avtoparku asfaltnij zavod na bazi slancevih pokladiv a takozh lisozavod sho zalishivsya z avstrijskih chasiv Vlitku 1991 roku she do progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini meshkanci selisha za vlasnij kosht sporudili vidkrili j osvyatili pam yatnik Tarasovi Shevchenku z nagodi 750 richchya vid chasu pershoyi zgadki pro Verhnye Sinovidne Legenda Zhili dva brati Strij i Opir Narodila yih odna mati visoka gora Yavirnik sho zdaven sterezhe pivdenni granici Tuholshini Na nih chekala odna doroga do sinogo Dnistra Strij yak rozvazhnishij i starshij virushiv u dorogu odrazu Jshov vin shirokim pivkolom ominayuchi vuzki ushelini ta perepadi Opir legkovazhnij ne dumayuchi pro vazhlivu mandrivku zasnuv solodkim snom Koli zh probudivsya sonce bulo vzhe v zeniti a Strij daleko za lisami ta gorami Opir ne rozdumuyuchi kidayetsya strimgolov uniz navprostec cherez gori Vin plive tisnimi ushelinami rvetsya vpered cherez kruti shili pinitsya shumit reve pidtochuyuchi skeli ta beregi Naprikinci prorvavshis cherez Vorota yaki zvutsya tuholskimi pobachiv u shirokij malovnichij dolini svogo starshogo brata Tut zlilisya yih vodi i ce misce lyudi nazvali Sinevidsko Do zahodu soncya Strij ta Opir pidgirskoyu dolinoyu doplili do Dnistra NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 29 rosijska 0 68 SuchasnistNini u selishi rozvivayetsya ekoturizm Gostej ta vidpochivayuchih prijmayut baza vidpochinku Vognik ta gotel Sonyashnik U 2000 h rokah v selishi zavershena gazifikaciya osvitleno centralni vulici vidremontovana likarnya Narodnij dim U Verhnomu Sinovidnomu funkcionuyut dilnichna likarnya serednya zagalnoosvitnya shkola DNZ Teremok a takozh selishna horova kapela Sinogora Pracyuyut derevoobrobni pidpriyemstva OsobistostiRoman i Ivan Miciki ukrayinski politichni diyachi Matisyakevich Zinovij Mihajlovich vchenij krayeznavec Struk Yevstahij Danilovich diyach OUN Cmoc Kostyantin okruzhnij Providnik OUN Strijshini u 1939 1941 rokah Yacik Petro Dmitrovich mecenat ta filantrop Yulian Makarevich 1854 1936 ukrayinskij hudozhnik ta restavrator GalereyaSelishe Verhnye Sinovidne ta jogo okolici V yizd u s Verhnye Sinovidne Gotel pri dorozi Centralna vulicya Selisha Cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici Krayevid selisha z Komarnickogo hrebtaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Istoriya Verhnogo Sinovidnogo Karpati Info Istoriya selisha Verhnye Sinovidne Galicko Volinskij litopis Pro selo Verhnye Sinovidne Sajt mista Skole Verhnye Sinovidne Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Galichina krayina mist 2005 36 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 577 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 3 travnya 2015 Procitovano 20 travnya 2015 Verhnye Sinovidne 2015 05 21 u Wayback Machine Dovidnik kompanij LiteraturaVerhnye Sinovidne minule i suchasne Lviv Litopis 2003 616 s ISBN 966 7007 60 9 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Yu Z Danilyuk Verhnye Sinovidne Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 488 ISBN 966 00 0734 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 M Koval Ve rhnye Sinovi dne do 1946 roku Sinevidsko Vizhnye Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Civ yuk D Pro druziv i vorogiv Ukrayini Drogobich Vidrodzhennya 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Verhnye Sinovidne Imennij spisok chleniv pidpillya OUN u Zaporizkij oblasti Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi