Украї́нська лати́нка (також Latynka або Łatynka) — спільна назва різних варіантів запису української мови латинськими літерами. Деякі з них лишилися проєктами, а деякі були у відносно активному вжитку певний час.
Перша стандартизована латинська абетка для української мови, укладена 1834 р., мала в основі польський правопис. Попри невдачу в намаганнях замінити нею кирилицю, цей правопис продовжували іноді вживати для друкування українських книг в Австрії, міжвоєнній Польщі та навіть під час Другої світової війни. Друга спроба завести латинку для українського правопису 1859 р. — цього разу здебільшого на основі чеської орфографії — також зазнала невдачі. Втім нові пропозиції латинки для української мови, запропоновані у XX та XXI століттях, ґрунтуються переважно саме на чеському та похідному від нього хорватському правописах. Крім того на Закарпатті на межі XIX–XX ст. для українського книгодрукування використовували також угорський правопис.
Суперечки щодо статусу та форми української латинки фактично тривають досі, оскільки сучасні офіційні стандарти романізації, що ґрунтуються на англійському правописі, не цілком підпадають під поняття «українська латинка»: їх не використовують для запису мови, а лише для транслітерації українських власних назв на латинське письмо.
1 квітня 2022 року набув чинності державний стандарт ДСТУ 9112:2021, що визначає українську латиницю як «уніфіковану стандартизовану систему передавання українських текстових даних латиницею за допомогою ізоморфоного механізму транслітерації». Стандарт охоплює усі періоди існування української писемності.
Історія
Річ Посполита та Гетьманщина
Найдавніші збережені приклади використання латинки для запису української мови походять із XVII ст. Це були праці польських авторів, присвячені українській тематиці. Попри те, що книги були польською мовою, вони містили транскрибовані латинкою записи українських народних пісень, зокрема балади про козака і Кулину в брошурі Яна Дзвоновського (1625). Професорка [pl] виявила й опублікувала у 1974 році драматичний твір українською мовою «Tragedia ruska», надрукований латинським шрифтом у раківській аріанській друкарні [pl] не пізніше 1618–1619 рр.
У XVII–XVIII ст. використання латинки для української мови було поширене на Правобережжі, а друковані тексти траплялися навіть у Харкові. Втім велика частина українців, особливо пов'язана з православними культурними осередками, вважала, що з руською (українською) мовою та культурою має бути нерозривно пов'язана кирилиця.
XIX століття
Абецадло
1834 року Йосип Лозинський виступив із пропозицією повного переведення руської (української) мови на латинську абетку, написавши статтю Про впровадження польської абетки до руської писемності (O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego) та опрацювавши (в рукописі) граматику руської (української) мови та видавши книгу «Ruskoje wesile» (1835). В основу своєї абетки він поклав польський правопис. Лозинський був не першим, хто висловив таку ідею: ще на початку XIX ст. подібне пропонували Авґуст Шлецер у своїй праці про Нестора Літописця, [en] у Словнику ілірийської, італійської та німецької мов, а кількома роками згодом Єрней Копітар та А. Пахмаєр.
Правопис Лозинського базувався, в основному, на фонетичному принципі орфографії. Однак, він також мав низку особливостей етимологічного характеру. Перші з них вказано на початку книги «Ruskoje wesile» в «Uwahach dla czytajuczych»:
- 1. Вживається літера «е́», що вимовляється як «і» (méd, nés, rék, що читається як mid, nis, rik);
- 2. Вживається літера «о́», що вимовляється як «і» (Bóh, kóń, zlóśť, wón, stół, sposób, póznaty, читається як Bih, kiń, złyśť, win, stił, sposib, piznaty); різниця між е́, о́ та i — суто етимологічна (дет. див. коментарі до таблиці);
- 3. Літера «ł» позначає не тільки тверде «л», але й «в» у тих випадках, де на місці етимологічного «л» розвинувся звук [ў] / [w] (był, łapał, dół, horiłka, opysał, perekonał, читається як byw, łapaw, duw, horiwka, opysaw, perekonaw). Здебільшого ж звук [ў] передано через «w».
Інші риси окреслюються вже з перших речень тексту:
- 4. Позначення зм'якшення через асиміляцію: zlóśť, świt, świdok, świato, śpiwaje, widomóśť.
- 5. На місці ї після голосних пишеться «i»: twoi, swoi, moim, Ukraina; але «ji», якщо після префікса: pojidu.
Граматику Лозинського схвалив Єрней Копітар, втім ані перша її редакція, ані друга не вийшли друком. Причиною цього при першій спробі видання стало те, що Лозинський узявся за нові дослідження, натомість другу редакцію забракував львівський цензор Венедикт Левицький. Граматика Лозинського була спробою розв'язати проблему непристосованості церковнослов'янської кирилиці для нової літературної української мови, що почала розвиватися на початку 19 ст. на базі народної мови. Попри те, що деякі українські діячі підтримали цю ідею (наприклад, Іван Головацький, брат Якова Головацького), загалом вона не здобула широкого визнання. Зокрема протестували проти цього українські культурні діячі — Руська трійця (зокрема Маркіян Шашкевич у статті «Азбука і абецадло»), Йосип Левицький (стаття Odpowiedź na zdanie o zaprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego) та Денис Зубрицький (стаття O zaprowadzeniu abecadła polskiego zamiast cirylicy do ruskiej pisowni).
Зацікавленими у прийнятті латинської абетки до руської писемності були також польські діячі. 1836 року з'явилася стаття Луціяна Семенського «Крайова література» (Literatura krajowa), в якій автор став на захист ідеї Лозинського.
Проєкт Лозинського отримав назву «абецадло» (від польського abecadło — абетка), а суперечки навколо питання впровадження української латинки — «азбучна війна». Попри невдачу в ідеї загального прийняття абетки для української мови, її продовжували іноді вживати для друкування книг українською мовою — як у Австрії, так і згодом у міжвоєнній Польщі, і навіть під час Другої світової війни (деякі риси відрізнялися від оригінального проєкту Лозинського, наприклад траплялася послідовна передача ї через ji). Крім того 20 жовтня 1852 року з'явився указ австрійського імператора Франца Йосифа I, яким постановлено, що всі україномовні подання до галицьких судів мусять записуватись латинськими літерами.
A a | B b | C c | Ć ć | Ch ch | Cz cz | D d | Ď ď | E e | é |
А а | Б б | Ц ц | Ць ць | Х х | Ч ч | Д д | Дь дь | Е е | і1 |
F f | G g | H h | I i | J j | K k | L l | Ł ł | M m | N n |
Ф ф | Ґ ґ | Г г | І і2, ï6 | Й й | К к | Ль ль | Л л, ў4 | М м | Н н |
Ń ń | O o | ó | P p | R r | R’ r’ 5 | S s | Ś ś | Sz sz | Szcz szcz |
Нь нь | О о | і3 | П п | Р р | Рь рь | С с | Сь сь | Ш ш | Щ щ |
T t | Ť ť | U u | W w | Y y | Z z | Ź ź | Ż ż | ||
Т т | Ть ть | У у | В в | И и | З з | Зь зь | Ж ж |
- ↑ На місці старослов'янського і < e: méd, nés, rék.
- ↑ На місці старослов'янського і < ѣ: lis. Також позначала пом'якшення між приголосним і голосним (зокрема як аналог сучасних йотованих): jajcia, Marysia, soncia. Лозинський не вживав її в цій функції після L і R (оскільки L сама по собі м'яка, а пом'якшену R він не розглядав як палаталізований звук через специфіку галицької вимови).
- ↑ На місці старослов'янського і < о: Bóh, kóń, zlóśť, wón, stół, sposób, póznaty.
- ↑ Іноді, після голосних: był, łapał, opysał, perekonał.
- ↑ Традиційна галицька вимова м'якого р відрізняє його від інших палаталізованих звуків (в сучасній кирилиці цю специфіку передають апострофом, наприклад: пор'ядок). Лозинський передавав цю особливість також через апостроф, при чому навіть перед голосними: powtar'aje (с.16), por'adku (с. 35).
- ↑ Лише після голосних: swoim (за винятком початкової «ї» кореня після префікса, напр. pojidu).
Правопис Їречка
Найближчим до офіційного запровадження був проєкт чеського славіста Йосифа Їречка, опублікований 1859 року Міністерством культури і освіти Австрійської імперії. За задумом автора, латинізація мала сприяти творенню української мови як сучасної мови завдяки відокремленню від архаїчних церковнослов'янських та нових російських впливів.
Проєкт Їречка спирався переважно на чеський правопис з кількома польськими літерами (переважно на позначення пом'якшених приголосних). Зокрема з чеської орфографії взято v, шиплячі č, š, ž, dž, а також ě та ü; а з польського правопису — зокрема у, ł та dz. Палаталізовані взято з обох абеток, але переважно з польської; закони м'якшення приголосних (ś, ź, ć, dź, ń) поширено на всі українські палаталізовані приголосні (ť, ď, ľ, ŕ) і в такий спосіб вони вживалися перед усіма голосними: ťuťun, miď, ďak, choďat, oś, voźmy, voźat, oteć, otća, koroľ, lomľu, deń, hüŕkyj. Крім диграфів dž, dz, dź були ще два — eu та ou, які відповідали місцевій вимові закінчень орудного відмінка деяких іменників (наприклад, kostyj — kosteju / kosteu, ruka — rukou, hora — horou); сучасний правопис передає їх як ев та ов відповідно (руков, горов). В іншомовних словах могли вживатися також w та x.
Серед сильних сторін цього правопису відзначають послідовне вживання пом'якшених приголосних, серед слабких — недостатньо обґрунтоване впровадження літер ě1 та ü3 на позначення деяких діалектичних та етимологічних явищ, а також вживання трьох л (твердого l, м'якого ľ та зміцнено твердого ł)2, правильне вживання яких вимагало знань етимології, а іноді й інших слов'янських мов (детальніше про це нижче в примітках до абетки)..
В Галичині ідею Їречка підхопив тогочасний губернатор краю граф Аґенор Ґолуховський, на чиє прохання міністр культури та освіти Австрії [en] призначив комісію до впровадження ідеї. Втім самої підтримки проєкту з боку одіозного Ґолуховського вистачило, аби в конфліктній Галичині українці вбачили в цій зміні спробу полонізації чи в кращому разі — вираз чеського прагнення до гегемонії серед слов'ян Австрійської імперії. Противниками реформи були як москвофіли (серед них Богдан Дідицький), так і ті інтелігенти, що висловилися схвально про сам проєкт Їречка (вже згаданий мовознавець Йосип Лозинський та греко-католицький митрополит Львова Спиридон Литвинович голосували проти впровадження латинки, вважаючи цю зміну політичним та культурно шкідливим для українців актом). Протести підтримали також інші славісти з Австрії, зокрема Франц Міклошич та навіть тесть Їречка — Павел Шафарик. На закиди щодо невідповідності церковнослов'янського письма новій українській мові, вони пропонували реформувати кирилицю «за зразком Караджича».
Цю хвилю протестів розглядають як «другий спалах азбучної війни». Міністерська комісія забракувала проєкт (7 голосів проти 2, ще двоє утрималися) і, як наслідок, австрійське міністерство відмовилося від подальшого впровадження латинки, організувавши реформу кирилиці (усунення кількох літер, як-то твердого знака), яку втім також було скасовано 1861 року під впливом критики. (Згодом 1892 року реформу кирилиці в Галичині все ж було проведено, завдяки зусиллям, в першу чергу, Степана Смаль-Стоцького).
A a | B b | C c | Ć ć | Č č | Ch ch | D d | Ď ď | Dz dz | Dź dź |
А а | Б б | Ц ц | ЦЬ ць | Ч ч | Х х | Д д | ДЬ дь | Дз дз | Дзь дзь |
Dž dž | E e | ě | F f | G g | H h | I i | J j | K k | L l |
Дж дж | Е е | є1 | Ф ф | Ґ ґ | Г г | І і | (Й) (й) | К к | Л л |
Ľ ľ | Ł ł | M m | N n | Ń ń | O o | P p | R r | Ŕ ŕ | S s |
Л(Ь) л(ь) | Л л2 | М м | Н н | НЬ нь | О о | П п | Р р | РЬ рь | С с |
Ś ś | Š š | Šč šč | T t | Ť ť | U u | ü | V v | W w | X x |
СЬ сь | Ш ш | Щ щ | Т т | ТЬ ть | У у | і3 | В в | В в4 | Кс кс4 |
Y y | Z z | Ź ź | Ž ž | ||||||
И и | З з | ЗЬ зь | Ж ж |
Примітки.
- ↑ На позначення «Є» на місці «Я» у західноукраїнських говорах (ім'я — імє). Правило: вживається тільки там, де у старослов'янській мові є ѧ або в польській ę: сягнути — сєгнути — sěhnuty, дякувати — дєковати — děkovaly, щастя — щєстє — ščěstje, дев'ять — девєт — devěť, в'язати — вєзати — vězaty, м'ясо — мєсо — měso, святий — швєтий — švětyj, ряд — рєд — rěd, ім'я — імє — imě, гуся — гусє — husě, ся — сє — sě. Втім закон непослідовний, наприклад: п'яний — pjenyj і pjanyj.
- ↑ На позначення л у праслов'янському буквосполученні ъl + приголосний (vołk), тобто або в кінці складу (oreł, düł, vüł…; dołhyj, tołstyj..:, był, plił), або там, де примикає до приголосного, що замикає склад (tołk, dołh), зокрема в іменниках чоловічого роду з кінцевим Л та в чоловічих формах минулого часу (pochodył). Їречек помилково вважав, що в українській мові подібно як у словацькій існує потрійний звук Л: 1) твердий (hart) — повніше, ніж чеське або німецьке l, але ж не доходить до повноти польського ł (це його l, напр., syla); 2) пом'якшене (erweicht), відповідає польському l (в його правописі це ľ) та 3) зміцнено тверде (potenziert hart), воно відповідає польському ł.
- ↑ На позначення і, що походить від старослов'янського о (оскільки Їречек розрізняв і < о та і < е, ѣ). Цей звук вимовляється як заокруглене i (кість — küsť, гвіздь — hvüźď).
- ↑ Лише в іншомовних словах.
Латинка за межами Австро-Угорщини
Певну підтримку задум Їречка здобув на Наддніпрянщині, де його потенціал хотіли використати для зменшення російських впливів. Так, 1844 року Яків де Бальмен та Михайло Башилов підготували ілюстровану рукописну версію «Кобзаря» у польській транскрипції, правки до якого вносив особисто Шевченко.
1859 р. проєкт видання українського букваря польською латинкою підтримав відомий хірург та попечитель Київського навчального округу Микола Пирогов, до чого влада поставилася несхвально.
В середині XIX століття поет Тимко Падура, представник української школи польського романтизму, що народився і прожив усе життя у Київській губернії, писав свої українськомовні твори латинкою на основі польської абетки.
Втім 1876 року російський імператор Олександр II видав указ (відомий як Емський), що майже повністю забороняв використання української мови в книговидавництві (за винятком народної творчості з обов'язковим використанням російської орфографії). Таким чином книги латинкою, як і будь-яким українськими правописом (передусім кулішівкою) у 1876—1905 роках були в Російській імперії заборонені.
Серед іншого Емський указ вимагав вислати за кордон Михайла Драгоманова. Він прихильно ставився до латинки і 1882 року в Женеві видав латинізовану версію «Марії» Тараса Шевченка, використавши польську абетку. Крім того Драгоманов запропонував власну реформу кирилиці (драгоманівка), яка дозволяла переведення текстів із однієї системи письма на іншу через просту заміну знаків без багатозначностей.
XX століття
1899 року в Берліні було видано «Інструкції для алфавітних каталогів прусських бібліотек і прусського загального каталогу» (відомі як [de]). Для транслітерації кирилиці було запропоновано використовувати гаєвицю, причому для східнослов'янських мов фактично було дві поправки: апостроф на місці м'якого знаку (замість j у гаєвиці) і ch на місці х. Ця система, що майже повністю повторювала пропозицію німецького мовознавця Авґуста Шлейхера, стала основою для наукової транслітерації кирилиці та міжнародного стандарту ISO 9. Крім того ця система справила вплив на нові спроби адаптувати латинське письмо для української мови у XX та XXI століттях. Оскільки саму гаєвицю було створено під впливом чеської орфографії, то «прусську» систему вважають основаною на чеському та хорватському правописах.
Західна Україна
1922 р. Наукове товариство ім. Шевченка у Львові радило під час транскрибування українських імен користуватися чеським правописом. В пресі іноді порушували питання запровадження латинки, зокрема в газетах «Нова Зоря» та «Діло».
Міжвоєнні уряди Чехословаччини та Румунії використовували для друку українською мовою латинку (зокрема, публікації на церковну тематику на Пряшівщині).
Радянська Україна
В 1920-х — на поч. 1930-х в СРСР відбувалася кампанія латинізації, в рамках якої 69 мов було переведено на латинський алфавіт (здебільшого це були малі мови Росії, які доти використовували арабицю або не мали міцної традиції письма). Української мови латинізація не торкнулася, втім дискусії на цю тему були. Зокрема, її порушував Сергій Пилипенко у своїй статті «Odvertyj lyst do vsix, xto cikavyt’sja cijeju spravoju» 1923 року (написаній академічним варіантом транслітерації («Прусські інструкції») з єдиною зміною — вживанням x, а не ch на позначення кириличної х).
Зрештою 1927 року під час Всеукраїнської правописної конференції в Харкові мовознавці Майк Йогансен, Борис Ткаченко та Микола Наконечний запропонували прийняти латинку як частину правопису. Після дводенної дискусії було проведено голосування, під час якого 20 голосів було за, а 25 — проти. Радянська преса подала ці результати викривлено, вказавши, що за латинку голосували 8 учасників, а «абсолютна більшість проголосувала „проти“»,. Серед тих, хто голосував за латинку були Ліщина-Мартиненко, Ярошенко, Чепіга, Йогансен, Ганцов, Висоцький, Наконечний, Сулима, Булаховський, Дем'янчук, Волошин, В. Сімович, П. Бузук, Є. Тимченко та Пилипенко.
Крім радикального переходу на латинку, існувала ідея впровадження кількох латинських літер — ѕ (замість дж), z (замість дз) та j (замість й, зокрема в є, ї, ю, я). Ці ідеї пропунували Микола Скрипник та Євген Тимченко,. Конференція вирішила, що оскільки це питання не дискутувалося перед самою конференцією, то ці літери (йшлося лише про ѕ та z) не можна вводити зараз, а поставити його для дальших дискусій. Проте після того, як ЦК КП(б)У на чолі з Л. Кагановичем засудив впровадження нових літер, конференція анулювала своє рішення.
Еміграція
За емігрантських умов у відсутності українських черенок виходили частково латинкою в повоєнний час, і періодика, і наукова література, як наприклад, ашаффенбурзька газета «Неділя», до якої дописував журналіст Анатоль Курдидик, та наукова праця «Синтаксис сучасної української літературної мови» (англ. «The Syntax of Modern Literary Ukrainian») Юрія Шевельова.
В 1946 в першому номері емігрантського журналу «Керма» (Зальцбург) опубліковано статтю Авеніра Коломийця «Проблема української латинки», в якій він обґрунтував необхідність переходу української мови на латинське письмо та запропонував власний проєкт латинки. Також в наступному номері було опубліковано відгуки читачів на цю статтю. Дискутанти вбачали двоякий сенс такого нововведення: політичний — у спроможності убезпечити українську культуру від російської експансії і поглинання, практичний — в усуненні проблеми зі шрифтами і збільшенні в такий спосіб випуску еміграційних книжок і періодики.
Сучасність
Сьогодні для запису української мови офіційно використовують лише кириличне письмо. Існують офіційні стандарти латинізації, які використовують для передачі українських власних назв у міжнародних документах і мовах на основі латинського письма.
Офіційні стандарти
Термінологічна комісія з природничих наук (ТКПН) Київського університету, базуючись на фонетико-графічних традиціях української та споріднених слов'янських мов, розробила взаємнооднозначну систему автоматичної транслітерації, яка включає наукове обґрунтування, принципи транслітерації, транслітераційні таблиці (з діакритичними знаками та без), а також комп'ютерну програму для автоматичної конверсії з кирилиці на латиницю та з латиниці на кирилицю. Члени цієї комісії (О. Білодід, М. Вакуленко й ін.) наполягають на тому, щоб українську латиницю було прийнято як національний стандарт і вона стала складовою частиною українського правопису як графічне представлення державної мови України в міжнародному спілкуванні.
Цю розробку позитивно відзначили українські та зарубіжні фахівці — зокрема, Комісія Верховної Ради України з питань культури і духовності, фахові конференції, спеціалісти Британського музею та Лондонського університету (1996), рецензенти міжнародного проєкту RSS OSI/HESP № 1034/1996 «Східнослов'янська латиниця», Держстандарт Росії (лист № 510–34/268 від 12.05.97). Ця система використовується як перший стандарт транслітерації домену .UA та стала стандартом на сайті translit.kh.ua [ 7 квітня 2010 у Wayback Machine.].[]
18 жовтня 1995 р. Держстандарт України затвердив принципи транслітерації, сформульовані та озвучені представниками ТКПН, а 16 листопада 2000 р. академічна Транслітераційна комісія, створена розпорядженням Президента НАН України Бориса Патона, рекомендувала покласти розробку ТКПН в основу національного стандарту української латинки та включити її до майбутнього видання українського правопису. Попри це, до правопису її досі не включено.
27 січня 2010 р. Кабінет Міністрів України видав постанову, в якій впорядкував правила транслітерації української абетки латиницею, затвердивши таблицю транслітерації. Ці правила застосовують зокрема, видаючи закордонні паспорти громадянам України.
Головною особливістю цього стандарту порівняно з історичними латинками є те, що в його основу покладено англійський правопис, а також повністю упущено пом'якшення м'яким знаком. Цей правопис зокрема використали поряд із кирилицею у Львові під час транслітерації назв вулиць, а також у Харкові для транслітерації назв станцій метро.
Кирилиця | Латиниця | Коментарі |
---|---|---|
А а | A a | |
Б б | B b | |
В в | V v | |
Г г | H h | |
Ґ ґ | G g | |
Д д | D d | |
Е е | E e | |
Є є | Ye | на початку слова |
ie | в інших позиціях | |
Ж ж | Zh zh | |
З з | Z z | |
И и | Y y | |
І і | İ i | |
Ї ї | Yi | на початку слова |
i | в інших позиціях | |
Й й | Y | на початку слова |
i | в інших позиціях | |
К к | K k | |
Л л | L l | |
М м | M m | |
Н н | N n | |
О о | О о | |
П п | P p | |
Р р | R r | |
С с | S s | |
Т т | T t | |
У у | U u | |
Ф ф | F f | |
Х х | Kh kh | |
Ц ц | Ts ts | |
Ч ч | Ch ch | |
Ш ш | Sh sh | |
Щ щ | Shch shch | |
ь | — | упущено |
Ю ю | Yu | на початку слова |
iu | в інших позиціях | |
Я я | Ya | на початку слова |
ia | в інших позиціях |
Примітка:
- Буквосполучення зг відтворюється латиницею як zgh (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгон — Rozghon) на відміну від zh — відповідника української літери ж.
- М'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.
- Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.
Неофіційні варіанти
Наприкінці XX ст. дискусії щодо потреби в існуванні повноцінної латинки для української мови відновилися. Головними питаннями у цій дискусії є форма такої абетки та її повноваження. Так, існують думки про впровадження латинки як другої абетки (така ситуація існує в сербській мові); інші вважають, що латинка лише має стати універсальним засобом латинізації української мови (тобто замінити сучасні стандарти латинізації й при потребі виконувати функції кирилиці).
Щодо форми, то в період після 1991 р. було впорядковано кілька нових варіантів української латинки. Вони набули відносно невеликого поширення, здебільшого в інтернеті та культурологічних часописах. Основні з них — проєкт Івана Лучука (на базі чеського правопису) та варіант на основі «гаєвиці».
- 2000 р. вийшов «Korotkyj Pravopys» Івана Лучука, в якому він детально описав український латинський правопис. В основу абетки було взято чеський правопис із використанням кількох словацьких (ľ, ŕ) та польських літер (ć, ń, ś, ź), а також заміною ch на x. Пом'якшені приголосні, як і в Їречка, вживаються також і перед голосними (тобто ся стає śa). Цей правопис регулярно використовує часопис «Ї».
Кирилиця | Латиниця | Коментарі |
---|---|---|
А а | A a | |
Б б | B b | |
В в | V v | |
Г г | H h | |
Ґ ґ | G g | |
Д д | D d | |
Ď ď | замість дь, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: дядько — ďaďko | |
Е е | E e | |
Є є | Je je | на початку слова, після апострофа |
e | після пом'якшеного приголосного (див. відповідний приголосний) | |
Ж ж | Ž ž | |
З з | Z z | |
Ź ź | замість зь, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: зябра — źabra, колодязь — koloďaź | |
И и | Y y | |
І і | İ i | |
Ї ї | Ji ji | |
Й й | J j | |
К к | K k | |
Л л | L l | |
Ľ ľ | замість ль, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: лялька — ľaľka | |
М м | M m | |
Н н | N n | |
Ń ń | замість нь, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: нянька — ńańka | |
О о | О о | |
П п | P p | |
Р р | R r | |
Ŕ ŕ | замість рь, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: рябий — ŕabyj, матрьошка — matŕoška | |
С с | S s | |
Ś ś | замість сь, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: сяйво — śajvo, рись — ryś | |
Т т | T t | |
Ť ť | замість ть, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: тямить — ťamyť | |
У у | U u | |
Ф ф | F f | |
Х х | X x | |
Ц ц | C c | |
Ć ć | замість ць, а також перед є, ю, я без апострофа, наприклад: цяцька — ćaćka | |
Ч ч | Č č | |
Ш ш | Š š | |
Щ щ | Šč šč | |
ь | — | замість буквосполучення «приголосний + м'який знак» вживають пом'якшені приголосні (див. відповідний приголосний) |
Ю ю | Ju ju | на початку слова, після апострофа |
u | після пом'якшеного приголосного (див. відповідний приголосний) | |
Я я | Ja ja | на початку слова, після апострофа |
a | після пом'якшеного приголосного (див. відповідний приголосний) | |
' (апостроф) | — | йотований після апострофа має звичну форму з j, а попередній приголосний не змінюється (наприклад, б'є — bje, з'їсть — zjisť, п'ю — pju, м'яч — mjač |
- Існує також спрощений варіант латинки на основі гаєвиці, майже ідентичний із науковим стандартом транслітерації українського письма і який є відносно популярний в інтернет-спілкуванні. Його особливістю є наявність лише трьох нестандартних літер — č, š і ž. Пом'якшення позначає j, а йотовані в усіх позиціях мають однаковий вигляд — je, ji, ju чи ja відповідно. Апостроф не вживається (м'ясо — mjaso). Кириличну х позначає латинська x. Схожий правопис (але з польським пом'якшенням приголосних перед голосними) використовував буковинський поет Юрій Федькович.
Кирилиця | Латиниця | Коментарі |
---|---|---|
А а | A a | |
Б б | B b | |
В в | V v | |
Г г | H h | |
Ґ ґ | G g | |
Д д | D d | |
Е е | E e | |
Є є | Je je | |
Ж ж | Ž ž | У випадках необхідності уникати літер із діакритичними знаками — Zh zh. |
З з | Z z | |
И и | Y y | |
І і | İ i | |
Ї ї | Ji ji | |
Й й | J j | |
К к | K k | |
Л л | L l | |
М м | M m | |
Н н | N n | |
О о | О о | |
П п | P p | |
Р р | R r | |
С с | S s | |
Т т | T t | |
У у | U u | |
Ф ф | F f | |
Х х | X x | |
Ц ц | C c | |
Ч ч | Č č | У випадках необхідності уникати літер із діакритичними знаками — Ch ch. |
Ш ш | Š š | У випадках необхідності уникати літер із діакритичними знаками — Sh sh. |
Щ щ | Šč šč | У випадках необхідності уникати літер із діакритичними знаками — Sch sch. |
ь | j | |
Ю ю | Ju ju | |
Я я | Ja ja | |
' (апостроф) | ' або — | Існують два підходи до передачі апострофа: використовувати його аналогічно до кирилиці чи повністю упускати (оскільки переважно апостроф вживають після приголосних, які в українській мові не пом'якшуються). Наприклад, м'яч — m'jač / mjač. |
Натомість у побутовому використанні люди зазвичай виробляють індивідуальні транслітераційні системи, керуючись власним знанням і відчуттям іноземних мов. Не зважаючи на те, що основні сучасні транслітераційні системи розроблені в основному орієнтуючись на англійську мову, германофон найімовірніше буде використовувати z для позначення українського ц, а s — для з. У середовищах зі слабким або відсутнім знанням мов з латинськими алфавітами, наприклад школярів, людей старшого віку, часто трапляється імітаційна транслітерація, коли кириличні букви передаються не співзвучними, а візуально схожими символами з числа доступних. Так, замість кириличних букв И, Р, У, Ш можуть бути використані відповідно латинські u, P, y, W, замість Б, Ч, З — цифри 6, 4 і 3, а буква Ж може навіть позначатись астериском *. Зазвичай такі заміни використовуються непослідовно і неоднорідно, породжуючи складні для сприйняття тексти: TEKCT MO*E Bu2/\RgATu HAnPyK/\Ag OTTAK. KIHEU, b A6ETKu: U, 4 W W, b IO R
Галерея
- Myłost' i Zhoda (1862)
- Pisny z dawnych lit (1877)
- Marija, maty Isusowa. Wirszy Tarasa Szewczenka z uwahamy M. Drahomanowa (1882)
- Сторінка машинопису з перекладом другої сури Корану (бл. 1913). Автор перекладу Олександр Абранчак-Лисинецький
- Rusałka. Poezyi małoruskii Лева Венглинського
Приклади
Нижче подано перший куплет гімну України основними версіями української латинки.
Кирилиця | Проєкт Лозинського | Проєкт Їречка | Проєкт на основі гаєвиці | Офіційна паспортна транслітерація |
---|---|---|---|---|
Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду! | Szcze ne wmerła Ukrainy ni sława, ni wola. Szcze nam, brattia molodii, usmichneťsia dola. Zhynuť naszi woriżeńky, jak rosa na sonci, Zapanujem i my, brattia, u swoij storonci. Duszu j tiło my położym za naszu swobodu, I pokażem, szczo my, brattia, kozaćkoho rodu. | Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni voľa. Šče nam, bratťa molodiji, usmichnet sě doľa. Zhynut naši vorüžeńky, jak rosa na sonci, Zapanujem i my, bratťa, u svojij storonci. Dušu j tilo my položym za našu svobodu, I pokažem, ščo my, bratťa, kozaćkoho rodu. | Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volja. Šče nam, brattja molodiji, usmixnetjsja dolja. Zhynutj naši voriženjky, jak rosa na sonci, Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci. Dušu j tilo my položym za našu svobodu, I pokažem, ščo my, brattja, kozacjkoho rodu. | Shche ne vmerla Ukrainy, ni slava, ni volia. Shche nam, brattia molodii, usmikhnetsia dolia. Zghynut nashi vorizhenky, yak rosa na sontsi, Zapanuiem i my, brattia, u svoii storontsi. Dushu y tilo my polozhym za nashu svobodu I pokazhem, shcho my, brattia, kozatskoho rodu. |
Див. також
Примітки
- ; Corbett, Greville G. (1 вересня 2003). . Taylor & Francis. с. 45. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
...following Vuk's reform of Cyrillic in the early nineteenth century, Ljudevit Gaj in the 1830s performed the same operation on Latinica, using the Czech system and producing a one-to-one symbol correlation between Cyrillic and Latinica as applied to the Serbian and Croatian parallel systems
- Новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021 «Кирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання»
- Ярослав Ісаєвич. Польськомовне і латинське друкарство. [ 28 січня 2012 у Wayback Machine.] — Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002. — С. 222—229.
- Михайло Возняк. Історія української літератури, т. 2, Львів 1921; т. 3, 1924, с. 65-71; Назарук О. О. Найдавніші друковані твори українською мовою // Українська мова і література в школі, 1965, 4, с. 19-20.
- A. Kawecka-Gryczowa «Tragedia…», s. 278—289; A. Kawecka-Gryczowa Ariańskie oficyny wydawnicze Rodeckiego i Sternackiego: Dzieje i bibliografia, Wrocław; Warszawa; Kraków 1974, s. 297.
- E. Ружицький виявив також сатиричний твір білоруською мовою (з виразними рисами українського мовного впливу), надрукований латинським шрифтом у Вільнюсі 1642 р. Див.: Rożycki E. «Krotofilne tragaedie» — nieznana satyra obyczajowa z XVII wieku // Pamiętnik Literacki, 1978, l, s. 167.
- Ігор Чорновол. Латинка в українському правописі: ретроспектива і perspektyva [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]. «Незалежний культурологічний часопис „Ї“». 2001. 23.
- J. Lozinskiy. Ruskoje wesile. [ 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] W Peremyszły, w Typografii Władycznój gr. kat. 1835 [PDF]
- Ігор Райківський. Розвиток українського народознавства в Галичині у першій третині XIX ст. УДК: 94 (477.83/.86). ББК: 63.3 (4 Укр) 51
- Маркіян Шашкевич. Статті. Азбука і абецадло [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- lib.if.ua. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 29 липня 2019.
- Josef Jireček: Über den Vorschlag, das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zu schreiben [ 7 вересня 2021 у Wayback Machine.]. Wien: K.u.K. Ministerium für Cultus und Unterricht, 1859.
- . zbruc.eu. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
- О неудобности латинской азбуки въ писменности руской, розсужденіе Богдана А. Д., Віденъ, 1859
- Віктор Мойсеєнко. Про одну спробу латинізації українського письма. [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] «Незалежний культурологічний часопис „Ї“». 1997. 9.
- Портал Шевченка. kobzar.ua (англ.). Процитовано 24 жовтня 2017.
- Сумишин, Ярослав (7 квітня 2021). Українська латинка в царській Росії?. Історична правда. оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 17 жовтня 2023.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 1 серпня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
- Ігор Островський. Ретроспективний futuryzm. Журнал «Ї» про європейський федералізм та українську латиницю. — «День», № 77, четвер, 25 квітня 2002.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
- Instruktionen für die alphabetischen Kataloge der preussischen Bibliotheken und für den preussischen Gesamtkatalog, 1899
- Instruktionen…, S.50
- У своїй праці Август Шлейхер пропонував систему транслітерації церковнослов'янської кирилиці (і глаголиці). Якщо провести паралелі із «Прусськими інструкціями» щодо східнослов'янської кирилиці, то можна відзначити єдину різницю — в передачі м'якого знаку; Шлейхер пропонував на його місці літеру ĭ, а не апостроф.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 22 листопада 2017.
- Ольга Палюх. Правописні дебати у галицькій періодиці 20-х — ПОЧАТКУ 30-х рр. ХХ ст.
- Orthography [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] на Encyclopedia of Ukraine
- «Червоний шлях», № 6–7, Х, 1923, с. 267—268 [1] [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Приклад тексту Пилипенка: Meni zdajet'sja, ščo sprava cja stojit' majže dylemoju: teper čy nikoly. «Majže tak», bo tverdo perekonanyj, ščo unifikacija al'favitiv je nemynuča sprava — i to ne tak dalekoho majbutn'oho.
- Сімович. Правописна конференція [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.] — газета «Діло».
- Синявський О. Коротка історія «Українського правопису» / Олекса Синявський // Культура українського слова: зб. Наук.-Дослідчого Ін-ту Т. Шевченка. — Х. ; К., 1931. — С. 93—112.
- Ukrainian Latin alphabet (Latynka) [ 15 січня 2012 у Wayback Machine.] — Omniglot
- Євген Тимченко. Desiderata в справі нашого правопису. — Історія українського правопису. XVI—XX ст. — Київ, 2004
- Микола Скрипник. Підсумки правописної дискусії [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] — Вісті ВУЦВК, 19 червня 1927
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2012.
- . diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
- . diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
- Головата, Л. (2017). . Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. № 9. с. 279—327. ISSN 1561-6223. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 4 листопада 2020.
- Maksym Vakulenko. Simple-correspondent transliteration through a Slavonic Latin alphabet. [ 7 вересня 2010 у Wayback Machine.]– Journal of Language and Linguistic Studies. — Volume Three, Issue Two — September 2004, pp. 213—228.
- Максим Вакуленко. Українська латиниця: проблеми вживання державної мови в міжнародному спілкуванні [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.]/ Максим Олегович Вакуленко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. Випуск Х. — Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. — 434 с. — С. 10–19.
- Максим Вакуленко. // Наукові записки. — Випуск 89 (2). — Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. — 352 с. — С. 140—145.
- Транслітерація східнослов'янських абеток за системою ТКПН [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.], конвертація онлайн [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Правила транслітерації для табличок у Львові розроблено на кафедрі перекладознавства і контрастивної лінгвістики Львівського університету. Ці правила трохи відрізняються від офіційно затверджених кабінетом міністрів України, наприклад, для передачі закінчення –ій- використовується замінник –iy-, а не –ii-, як у офіційних правилах.
- Лист № 06–7/34–347 від 06 липня 1995 р. Голови Держстандарту України Ю. Д. Северинова та лист № 06–7/16–493 від 23 жовтня 1995 р. до Віце-прем'єр-міністра України І. Ф. Кураса
- «Створення національного інформаційного банку географічних назв», Київ, 30 жовтня — 3 листопада 1995 р.; «Проблеми української науково-технічної термінології», Львів, 17–20 грудня 1996 р.; «Питання сучасної ономастики», Дніпропетровськ, 1–3 жовтня 1997 р.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 29 січня 2017.
- Laskavo prosymo do L'vova! [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.] — zaxid.net, 24-11-09 09:21
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- A. C. Д'яков, T. P. Кияк. Латинська транслітерація як складова частина українського правопису. [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Детально про правопис, який використовує часопис «Ї», можна прочитати тут: Ukrajinśka latynka. Korotkyj pravopys. — Класика, 2000.
- Цей проект, зокрема, описує Ярослав Михайлишин у статті «Транслітерація чи латинська абетка для української мови [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.]».
- Зокрема його використовують при транслітерації українських назв книг у каталогах бібліотек Північної Америки та Західної Європи.
- Серед прикладів уживання — проект Nova Latynka Nova latynka — Нова латинка [ 12 червня 2017 у Wayback Machine.].
- Латинський правопис Федьковича близький до абетки Їречека, але всупереч їй Федькович не вживав пом'якшені приголосні (тобто повністю упускав м'який знак), замість ľ писав lj, замість ń — nj (імовірний вплив гаєвиці), на місці ch — x; йотовані після приголосного позначав комбінацією ia, ie чи iu (останнє є спільним із правописом Лозинського). Приклад тексту тут.
- Писання О. Ю. Федьковича. Перше повне і критичне вид. Філол. Секції НТШ за ред. І. Франка й О. Колесси. тт. І — IV. Л. 1902 — 18.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українська латинка
- Тексти за темою роботи латинкою у Вікіджерелах
- Закони
- Постанова КМУ від 27 січня 2010 року № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] — транслітерація, що використовується в Україні при видачі закордонних паспортів.
- Постанова КМУ від 9 серпня 2005 року № 720 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.], пункт 311 (стор. 4) — таблиця транслітерації української мови у міжнародних телеграмах.
- (англ.) — система транслітерації української, що була затверджена УКППТ у 1996 році. Прийнята в ООН з 1996 року як офіційний стандарт транслітерації українських географічних назв (де факто, міжнародний стандарт «географічної» транслітерації української).
- Статті та книги
- Ігор Чорновол. Латинка в українському правописі: ретроспектива і perspektyva [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.] — 2001. — стаття про історію латинки
- J. Lozinskiy. Ruskoje wesile. [ 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] W Peremyszły, w Typografii Władycznój gr. kat. 1835 [PDF] — книга Лозинського, повністю написана «абецадлом».
- J. Jireček: Über den Vorschlag, das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zu schreiben [ 7 вересня 2021 у Wayback Machine.]. Wien: K.u.K. Ministerium für Cultus und Unterricht, 1859.
- Василь Сімович. Йосеф Їречек і українська мова [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Василь Сімович. Йосиф Їречек і українська мова (до азбучної війни 1859 р.). Прага, 1933 [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- M.Drahomanov. Wid wydawcia (передмова до Кобзаря) [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Антон Кушнір. Laskavo prosymo v Ukrajinu [ 17 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Дзеркало тижня, № 34, 03.09.2005.
- Українська латинка. Короткий правопис [ 15 грудня 2011 у Wayback Machine.] (упорядник Іван Лучук)
- Україна-Ukraine-Ukrajina etc [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайти
- Ukrajina.tak.today [ 25 червня 2015 у Wayback Machine.] — вебсайт журнального типу, що публікує всі матеріали використовуючи українську латинку.
- nachasi.com [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.] — сучасне українське онлайн-ЗМІ, яке пропонує дві версії сайту: кирилкою і латинкою.
- Браузер додатки для увімкнення латинки
- Ukraïnśka Latynka [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] додаток для браузерів Firefox та Chrome що автоматично конвертує українську кирилку в українську латинку
- Онлайнові транслітератори
- Онлайн Транслітератор [ 7 квітня 2010 у Wayback Machine.] на сайті translit.kh.ua (стандарти транслітерації КМУ 2010, УКППТ 1996, BGN/PCGN 1965, ТКПН, ISO 9, ALA-LC тощо)
- Онлайн Транслітератор [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті slovnyk.ua (стандартна паспортна транслітерація КМУ 2010, стандартна географічна транслітерація УКППТ 1996 та BGN/PCGN 1965)
- Онлайн Транслітератор [ 23 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті translate.google.com (нестандартна транслітерація)
- Онлайн Транслітератор [ 3 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті bing.com/translator (нестандартна транслітерація)
- Онлайн Транслітератор [ 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті ukrcenter.com (нестандартна транслітерація)
- Онлайн Транслітератор [ 1 лютого 2010 у Wayback Machine.] на сайті ua.translit.cc (нестандартна транслітерація)
- Онлайн Транслітератор [ 4 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті litopys.org.ua (нестандартна транслітерація)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro vidi ukrayinskoyi latinskoyi abetki Pro sistemi latinizaciyi ukrayinskih vlasnih nazv div Latinizaciya ukrayinskoyi movi Pro latinizaciyu ukrayinskoyi movi v bibliografiyi div Naukova transliteraciya kirilici Ukrayi nska lati nka takozh Latynka abo Latynka spilna nazva riznih variantiv zapisu ukrayinskoyi movi latinskimi literami Deyaki z nih lishilisya proyektami a deyaki buli u vidnosno aktivnomu vzhitku pevnij chas Kalendar Rusalka 1910 priznachenij dlya tih ukrayinciv sho ne rozumili kirilici Persha standartizovana latinska abetka dlya ukrayinskoyi movi ukladena 1834 r mala v osnovi polskij pravopis Popri nevdachu v namagannyah zaminiti neyu kirilicyu cej pravopis prodovzhuvali inodi vzhivati dlya drukuvannya ukrayinskih knig v Avstriyi mizhvoyennij Polshi ta navit pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Druga sproba zavesti latinku dlya ukrayinskogo pravopisu 1859 r cogo razu zdebilshogo na osnovi cheskoyi orfografiyi takozh zaznala nevdachi Vtim novi propoziciyi latinki dlya ukrayinskoyi movi zaproponovani u XX ta XXI stolittyah gruntuyutsya perevazhno same na cheskomu ta pohidnomu vid nogo horvatskomu pravopisah Krim togo na Zakarpatti na mezhi XIX XX st dlya ukrayinskogo knigodrukuvannya vikoristovuvali takozh ugorskij pravopis Superechki shodo statusu ta formi ukrayinskoyi latinki faktichno trivayut dosi oskilki suchasni oficijni standarti romanizaciyi sho gruntuyutsya na anglijskomu pravopisi ne cilkom pidpadayut pid ponyattya ukrayinska latinka yih ne vikoristovuyut dlya zapisu movi a lishe dlya transliteraciyi ukrayinskih vlasnih nazv na latinske pismo 1 kvitnya 2022 roku nabuv chinnosti derzhavnij standart DSTU 9112 2021 sho viznachaye ukrayinsku latinicyu yak unifikovanu standartizovanu sistemu peredavannya ukrayinskih tekstovih danih latiniceyu za dopomogoyu izomorfonogo mehanizmu transliteraciyi Standart ohoplyuye usi periodi isnuvannya ukrayinskoyi pisemnosti IstoriyaRich Pospolita ta Getmanshina Najdavnishi zberezheni prikladi vikoristannya latinki dlya zapisu ukrayinskoyi movi pohodyat iz XVII st Ce buli praci polskih avtoriv prisvyacheni ukrayinskij tematici Popri te sho knigi buli polskoyu movoyu voni mistili transkribovani latinkoyu zapisi ukrayinskih narodnih pisen zokrema baladi pro kozaka i Kulinu v broshuri Yana Dzvonovskogo 1625 Profesorka pl viyavila j opublikuvala u 1974 roci dramatichnij tvir ukrayinskoyu movoyu Tragedia ruska nadrukovanij latinskim shriftom u rakivskij arianskij drukarni pl ne piznishe 1618 1619 rr U XVII XVIII st vikoristannya latinki dlya ukrayinskoyi movi bulo poshirene na Pravoberezhzhi a drukovani teksti traplyalisya navit u Harkovi Vtim velika chastina ukrayinciv osoblivo pov yazana z pravoslavnimi kulturnimi oseredkami vvazhala sho z ruskoyu ukrayinskoyu movoyu ta kulturoyu maye buti nerozrivno pov yazana kirilicya XIX stolittya Abecadlo Dokladnishe Azbuchna vijna ta Abecadlo Pracya Ruskoje wesile Lozinskogo Peremishl 1835 sho stala prezentaciyeyu jogo proyektu na praktici 1834 roku Josip Lozinskij vistupiv iz propoziciyeyu povnogo perevedennya ruskoyi ukrayinskoyi movi na latinsku abetku napisavshi stattyu Pro vprovadzhennya polskoyi abetki do ruskoyi pisemnosti O wprowadzeniu abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego ta opracyuvavshi v rukopisi gramatiku ruskoyi ukrayinskoyi movi ta vidavshi knigu Ruskoje wesile 1835 V osnovu svoyeyi abetki vin poklav polskij pravopis Lozinskij buv ne pershim hto visloviv taku ideyu she na pochatku XIX st podibne proponuvali Avgust Shlecer u svoyij praci pro Nestora Litopiscya en u Slovniku ilirijskoyi italijskoyi ta nimeckoyi mov a kilkoma rokami zgodom Yernej Kopitar ta A Pahmayer Pravopis Lozinskogo bazuvavsya v osnovnomu na fonetichnomu principi orfografiyi Odnak vin takozh mav nizku osoblivostej etimologichnogo harakteru Pershi z nih vkazano na pochatku knigi Ruskoje wesile v Uwahach dla czytajuczych 1 Vzhivayetsya litera e sho vimovlyayetsya yak i med nes rek sho chitayetsya yak mid nis rik 2 Vzhivayetsya litera o sho vimovlyayetsya yak i Boh kon zlost won stol sposob poznaty chitayetsya yak Bih kin zlyst win stil sposib piznaty riznicya mizh e o ta i suto etimologichna det div komentari do tablici 3 Litera l poznachaye ne tilki tverde l ale j v u tih vipadkah de na misci etimologichnogo l rozvinuvsya zvuk y w byl lapal dol horilka opysal perekonal chitayetsya yak byw lapaw duw horiwka opysaw perekonaw Zdebilshogo zh zvuk y peredano cherez w Inshi risi okreslyuyutsya vzhe z pershih rechen tekstu 4 Poznachennya zm yakshennya cherez asimilyaciyu zlost swit swidok swiato spiwaje widomost 5 Na misci yi pislya golosnih pishetsya i twoi swoi moim Ukraina ale ji yaksho pislya prefiksa pojidu Gramatiku Lozinskogo shvaliv Yernej Kopitar vtim ani persha yiyi redakciya ani druga ne vijshli drukom Prichinoyu cogo pri pershij sprobi vidannya stalo te sho Lozinskij uzyavsya za novi doslidzhennya natomist drugu redakciyu zabrakuvav lvivskij cenzor Venedikt Levickij Gramatika Lozinskogo bula sproboyu rozv yazati problemu nepristosovanosti cerkovnoslov yanskoyi kirilici dlya novoyi literaturnoyi ukrayinskoyi movi sho pochala rozvivatisya na pochatku 19 st na bazi narodnoyi movi Popri te sho deyaki ukrayinski diyachi pidtrimali cyu ideyu napriklad Ivan Golovackij brat Yakova Golovackogo zagalom vona ne zdobula shirokogo viznannya Zokrema protestuvali proti cogo ukrayinski kulturni diyachi Ruska trijcya zokrema Markiyan Shashkevich u statti Azbuka i abecadlo Josip Levickij stattya Odpowiedz na zdanie o zaprowadzeniu abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego ta Denis Zubrickij stattya O zaprowadzeniu abecadla polskiego zamiast cirylicy do ruskiej pisowni Zacikavlenimi u prijnyatti latinskoyi abetki do ruskoyi pisemnosti buli takozh polski diyachi 1836 roku z yavilasya stattya Luciyana Semenskogo Krajova literatura Literatura krajowa v yakij avtor stav na zahist ideyi Lozinskogo Proyekt Lozinskogo otrimav nazvu abecadlo vid polskogo abecadlo abetka a superechki navkolo pitannya vprovadzhennya ukrayinskoyi latinki azbuchna vijna Popri nevdachu v ideyi zagalnogo prijnyattya abetki dlya ukrayinskoyi movi yiyi prodovzhuvali inodi vzhivati dlya drukuvannya knig ukrayinskoyu movoyu yak u Avstriyi tak i zgodom u mizhvoyennij Polshi i navit pid chas Drugoyi svitovoyi vijni deyaki risi vidriznyalisya vid originalnogo proyektu Lozinskogo napriklad traplyalasya poslidovna peredacha yi cherez ji Krim togo 20 zhovtnya 1852 roku z yavivsya ukaz avstrijskogo imperatora Franca Josifa I yakim postanovleno sho vsi ukrayinomovni podannya do galickih sudiv musyat zapisuvatis latinskimi literami Abetka proyektu Lozinskogo A a B b C c C c Ch ch Cz cz D d D d E e e A a B b C c C c H h Ch ch D d D d E e i1 F f G g H h I i J j K k L l L l M m N n F f G g G g I i2 i6 J j K k L l L l y4 M m N n N n O o o P p R r R r 5 S s S s Sz sz Szcz szcz N n O o i3 P p R r R r S s S s Sh sh Sh sh T t T t U u W w Y y Z z Z z Z z T t T t U u V v I i Z z Z z Zh zh Na misci staroslov yanskogo i lt e med nes rek Na misci staroslov yanskogo i lt ѣ lis Takozh poznachala pom yakshennya mizh prigolosnim i golosnim zokrema yak analog suchasnih jotovanih jajcia Marysia soncia Lozinskij ne vzhivav yiyi v cij funkciyi pislya L i R oskilki L sama po sobi m yaka a pom yakshenu R vin ne rozglyadav yak palatalizovanij zvuk cherez specifiku galickoyi vimovi Na misci staroslov yanskogo i lt o Boh kon zlost won stol sposob poznaty Inodi pislya golosnih byl lapal opysal perekonal Tradicijna galicka vimova m yakogo r vidriznyaye jogo vid inshih palatalizovanih zvukiv v suchasnij kirilici cyu specifiku peredayut apostrofom napriklad por yadok Lozinskij peredavav cyu osoblivist takozh cherez apostrof pri chomu navit pered golosnimi powtar aje s 16 por adku s 35 Lishe pislya golosnih swoim za vinyatkom pochatkovoyi yi korenya pislya prefiksa napr pojidu Pravopis Yirechka Dokladnishe Azbuchna vijna ta Josif Yirechek Ukrainki Lviv 1886 Avtor vikoristav psevdo Mihalko jmovirno avtorom ye Ostap Terleckij chi Vitalij Samijlenko Istorja Polszczy Lytwy i Rusy Lviv 1879 V Avstro Ugorshini abecadlo na praktici perevazhalo nad proyektom Yirecheka Najblizhchim do oficijnogo zaprovadzhennya buv proyekt cheskogo slavista Josifa Yirechka opublikovanij 1859 roku Ministerstvom kulturi i osviti Avstrijskoyi imperiyi Za zadumom avtora latinizaciya mala spriyati tvorennyu ukrayinskoyi movi yak suchasnoyi movi zavdyaki vidokremlennyu vid arhayichnih cerkovnoslov yanskih ta novih rosijskih vpliviv Dityachij molitovnik Anhel Hoszpodeny Uzhgorod 1904 Dlya cogo vidannya vikoristano ugorskij pravopis Proyekt Yirechka spiravsya perevazhno na cheskij pravopis z kilkoma polskimi literami perevazhno na poznachennya pom yakshenih prigolosnih Zokrema z cheskoyi orfografiyi vzyato v shiplyachi c s z dz a takozh e ta u a z polskogo pravopisu zokrema u l ta dz Palatalizovani vzyato z oboh abetok ale perevazhno z polskoyi zakoni m yakshennya prigolosnih s z c dz n poshireno na vsi ukrayinski palatalizovani prigolosni t d ľ ŕ i v takij sposib voni vzhivalisya pered usima golosnimi tutun mid dak chodat os vozmy vozat otec otca koroľ lomľu den huŕkyj Krim digrafiv dz dz dz buli she dva eu ta ou yaki vidpovidali miscevij vimovi zakinchen orudnogo vidminka deyakih imennikiv napriklad kostyj kosteju kosteu ruka rukou hora horou suchasnij pravopis peredaye yih yak ev ta ov vidpovidno rukov gorov V inshomovnih slovah mogli vzhivatisya takozh w ta x Sered silnih storin cogo pravopisu vidznachayut poslidovne vzhivannya pom yakshenih prigolosnih sered slabkih nedostatno obgruntovane vprovadzhennya liter e1 ta u3 na poznachennya deyakih dialektichnih ta etimologichnih yavish a takozh vzhivannya troh l tverdogo l m yakogo ľ ta zmicneno tverdogo l 2 pravilne vzhivannya yakih vimagalo znan etimologiyi a inodi j inshih slov yanskih mov detalnishe pro ce nizhche v primitkah do abetki V Galichini ideyu Yirechka pidhopiv togochasnij gubernator krayu graf Agenor Goluhovskij na chiye prohannya ministr kulturi ta osviti Avstriyi en priznachiv komisiyu do vprovadzhennya ideyi Vtim samoyi pidtrimki proyektu z boku odioznogo Goluhovskogo vistachilo abi v konfliktnij Galichini ukrayinci vbachili v cij zmini sprobu polonizaciyi chi v krashomu razi viraz cheskogo pragnennya do gegemoniyi sered slov yan Avstrijskoyi imperiyi Protivnikami reformi buli yak moskvofili sered nih Bogdan Didickij tak i ti inteligenti sho vislovilisya shvalno pro sam proyekt Yirechka vzhe zgadanij movoznavec Josip Lozinskij ta greko katolickij mitropolit Lvova Spiridon Litvinovich golosuvali proti vprovadzhennya latinki vvazhayuchi cyu zminu politichnim ta kulturno shkidlivim dlya ukrayinciv aktom Protesti pidtrimali takozh inshi slavisti z Avstriyi zokrema Franc Mikloshich ta navit test Yirechka Pavel Shafarik Na zakidi shodo nevidpovidnosti cerkovnoslov yanskogo pisma novij ukrayinskij movi voni proponuvali reformuvati kirilicyu za zrazkom Karadzhicha Cyu hvilyu protestiv rozglyadayut yak drugij spalah azbuchnoyi vijni Ministerska komisiya zabrakuvala proyekt 7 golosiv proti 2 she dvoye utrimalisya i yak naslidok avstrijske ministerstvo vidmovilosya vid podalshogo vprovadzhennya latinki organizuvavshi reformu kirilici usunennya kilkoh liter yak to tverdogo znaka yaku vtim takozh bulo skasovano 1861 roku pid vplivom kritiki Zgodom 1892 roku reformu kirilici v Galichini vse zh bulo provedeno zavdyaki zusillyam v pershu chergu Stepana Smal Stockogo Abetka proyektu Yirechka A a B b C c C c C c Ch ch D d D d Dz dz Dz dz A a B b C c C c Ch ch H h D d D d Dz dz Dz dz Dz dz E e e F f G g H h I i J j K k L l Dzh dzh E e ye1 F f G g G g I i J j K k L l Ľ ľ L l M m N n N n O o P p R r Ŕ ŕ S s L l L l2 M m N n N n O o P p R r R r S s S s S s Sc sc T t T t U u u V v W w X x S s Sh sh Sh sh T t T t U u i3 V v V v4 Ks ks4 Y y Z z Z z Z z I i Z z Z z Zh zh Primitki Na poznachennya Ye na misci Ya u zahidnoukrayinskih govorah im ya imye Pravilo vzhivayetsya tilki tam de u staroslov yanskij movi ye ѧ abo v polskij e syagnuti syegnuti sehnuty dyakuvati dyekovati dekovaly shastya shyestye scestje dev yat devyet devet v yazati vyezati vezaty m yaso myeso meso svyatij shvyetij svetyj ryad ryed red im ya imye ime gusya gusye huse sya sye se Vtim zakon neposlidovnij napriklad p yanij pjenyj i pjanyj Na poznachennya l u praslov yanskomu bukvospoluchenni l prigolosnij volk tobto abo v kinci skladu orel dul vul dolhyj tolstyj byl plil abo tam de primikaye do prigolosnogo sho zamikaye sklad tolk dolh zokrema v imennikah cholovichogo rodu z kincevim L ta v cholovichih formah minulogo chasu pochodyl Yirechek pomilkovo vvazhav sho v ukrayinskij movi podibno yak u slovackij isnuye potrijnij zvuk L 1 tverdij hart povnishe nizh cheske abo nimecke l ale zh ne dohodit do povnoti polskogo l ce jogo l napr syla 2 pom yakshene erweicht vidpovidaye polskomu l v jogo pravopisi ce ľ ta 3 zmicneno tverde potenziert hart vono vidpovidaye polskomu l Na poznachennya i sho pohodit vid staroslov yanskogo o oskilki Yirechek rozriznyav i lt o ta i lt e ѣ Cej zvuk vimovlyayetsya yak zaokruglene i kist kust gvizd hvuzd Lishe v inshomovnih slovah Latinka za mezhami Avstro Ugorshini Pevnu pidtrimku zadum Yirechka zdobuv na Naddnipryanshini de jogo potencial hotili vikoristati dlya zmenshennya rosijskih vpliviv Tak 1844 roku Yakiv de Balmen ta Mihajlo Bashilov pidgotuvali ilyustrovanu rukopisnu versiyu Kobzarya u polskij transkripciyi pravki do yakogo vnosiv osobisto Shevchenko 1859 r proyekt vidannya ukrayinskogo bukvarya polskoyu latinkoyu pidtrimav vidomij hirurg ta popechitel Kiyivskogo navchalnogo okrugu Mikola Pirogov do chogo vlada postavilasya neshvalno V seredini XIX stolittya poet Timko Padura predstavnik ukrayinskoyi shkoli polskogo romantizmu sho narodivsya i prozhiv use zhittya u Kiyivskij guberniyi pisav svoyi ukrayinskomovni tvori latinkoyu na osnovi polskoyi abetki Vtim 1876 roku rosijskij imperator Oleksandr II vidav ukaz vidomij yak Emskij sho majzhe povnistyu zaboronyav vikoristannya ukrayinskoyi movi v knigovidavnictvi za vinyatkom narodnoyi tvorchosti z obov yazkovim vikoristannyam rosijskoyi orfografiyi Takim chinom knigi latinkoyu yak i bud yakim ukrayinskimi pravopisom peredusim kulishivkoyu u 1876 1905 rokah buli v Rosijskij imperiyi zaboroneni Sered inshogo Emskij ukaz vimagav vislati za kordon Mihajla Dragomanova Vin prihilno stavivsya do latinki i 1882 roku v Zhenevi vidav latinizovanu versiyu Mariyi Tarasa Shevchenka vikoristavshi polsku abetku Krim togo Dragomanov zaproponuvav vlasnu reformu kirilici dragomanivka yaka dozvolyala perevedennya tekstiv iz odniyeyi sistemi pisma na inshu cherez prostu zaminu znakiv bez bagatoznachnostej XX stolittya Titulka Kobzaria Tarasa Shevchenka vidanogo 1940 roku v Ukrayinskomu vidavnictvi Krakiv Vikoristano abecadlo 1899 roku v Berlini bulo vidano Instrukciyi dlya alfavitnih katalogiv prusskih bibliotek i prusskogo zagalnogo katalogu vidomi yak de Dlya transliteraciyi kirilici bulo zaproponovano vikoristovuvati gayevicyu prichomu dlya shidnoslov yanskih mov faktichno bulo dvi popravki apostrof na misci m yakogo znaku zamist j u gayevici i ch na misci h Cya sistema sho majzhe povnistyu povtoryuvala propoziciyu nimeckogo movoznavcya Avgusta Shlejhera stala osnovoyu dlya naukovoyi transliteraciyi kirilici ta mizhnarodnogo standartu ISO 9 Krim togo cya sistema spravila vpliv na novi sprobi adaptuvati latinske pismo dlya ukrayinskoyi movi u XX ta XXI stolittyah Oskilki samu gayevicyu bulo stvoreno pid vplivom cheskoyi orfografiyi to prussku sistemu vvazhayut osnovanoyu na cheskomu ta horvatskomu pravopisah Zahidna Ukrayina 1922 r Naukove tovaristvo im Shevchenka u Lvovi radilo pid chas transkribuvannya ukrayinskih imen koristuvatisya cheskim pravopisom V presi inodi porushuvali pitannya zaprovadzhennya latinki zokrema v gazetah Nova Zorya ta Dilo Mizhvoyenni uryadi Chehoslovachchini ta Rumuniyi vikoristovuvali dlya druku ukrayinskoyu movoyu latinku zokrema publikaciyi na cerkovnu tematiku na Pryashivshini Radyanska Ukrayina V 1920 h na poch 1930 h v SRSR vidbuvalasya kampaniya latinizaciyi v ramkah yakoyi 69 mov bulo perevedeno na latinskij alfavit zdebilshogo ce buli mali movi Rosiyi yaki doti vikoristovuvali arabicyu abo ne mali micnoyi tradiciyi pisma Ukrayinskoyi movi latinizaciya ne torknulasya vtim diskusiyi na cyu temu buli Zokrema yiyi porushuvav Sergij Pilipenko u svoyij statti Odvertyj lyst do vsix xto cikavyt sja cijeju spravoju 1923 roku napisanij akademichnim variantom transliteraciyi Prusski instrukciyi z yedinoyu zminoyu vzhivannyam x a ne ch na poznachennya kirilichnoyi h Zreshtoyu 1927 roku pid chas Vseukrayinskoyi pravopisnoyi konferenciyi v Harkovi movoznavci Majk Jogansen Boris Tkachenko ta Mikola Nakonechnij zaproponuvali prijnyati latinku yak chastinu pravopisu Pislya dvodennoyi diskusiyi bulo provedeno golosuvannya pid chas yakogo 20 golosiv bulo za a 25 proti Radyanska presa podala ci rezultati vikrivleno vkazavshi sho za latinku golosuvali 8 uchasnikiv a absolyutna bilshist progolosuvala proti Sered tih hto golosuvav za latinku buli Lishina Martinenko Yaroshenko Chepiga Jogansen Gancov Visockij Nakonechnij Sulima Bulahovskij Dem yanchuk Voloshin V Simovich P Buzuk Ye Timchenko ta Pilipenko Krim radikalnogo perehodu na latinku isnuvala ideya vprovadzhennya kilkoh latinskih liter ѕ zamist dzh z zamist dz ta j zamist j zokrema v ye yi yu ya Ci ideyi propunuvali Mikola Skripnik ta Yevgen Timchenko Konferenciya virishila sho oskilki ce pitannya ne diskutuvalosya pered samoyu konferenciyeyu to ci literi jshlosya lishe pro ѕ ta z ne mozhna vvoditi zaraz a postaviti jogo dlya dalshih diskusij Prote pislya togo yak CK KP b U na choli z L Kaganovichem zasudiv vprovadzhennya novih liter konferenciya anulyuvala svoye rishennya Emigraciya Za emigrantskih umov u vidsutnosti ukrayinskih cherenok vihodili chastkovo latinkoyu v povoyennij chas i periodika i naukova literatura yak napriklad ashaffenburzka gazeta Nedilya do yakoyi dopisuvav zhurnalist Anatol Kurdidik ta naukova pracya Sintaksis suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi angl The Syntax of Modern Literary Ukrainian Yuriya Shevelova V 1946 v pershomu nomeri emigrantskogo zhurnalu Kerma Zalcburg opublikovano stattyu Avenira Kolomijcya Problema ukrayinskoyi latinki v yakij vin obgruntuvav neobhidnist perehodu ukrayinskoyi movi na latinske pismo ta zaproponuvav vlasnij proyekt latinki Takozh v nastupnomu nomeri bulo opublikovano vidguki chitachiv na cyu stattyu Diskutanti vbachali dvoyakij sens takogo novovvedennya politichnij u spromozhnosti ubezpechiti ukrayinsku kulturu vid rosijskoyi ekspansiyi i poglinannya praktichnij v usunenni problemi zi shriftami i zbilshenni v takij sposib vipusku emigracijnih knizhok i periodiki SuchasnistSogodni dlya zapisu ukrayinskoyi movi oficijno vikoristovuyut lishe kirilichne pismo Isnuyut oficijni standarti latinizaciyi yaki vikoristovuyut dlya peredachi ukrayinskih vlasnih nazv u mizhnarodnih dokumentah i movah na osnovi latinskogo pisma Oficijni standarti Dokladnishe Latinizaciya ukrayinskoyi movi Terminologichna komisiya z prirodnichih nauk TKPN Kiyivskogo universitetu bazuyuchis na fonetiko grafichnih tradiciyah ukrayinskoyi ta sporidnenih slov yanskih mov rozrobila vzayemnoodnoznachnu sistemu avtomatichnoyi transliteraciyi yaka vklyuchaye naukove obgruntuvannya principi transliteraciyi transliteracijni tablici z diakritichnimi znakami ta bez a takozh komp yuternu programu dlya avtomatichnoyi konversiyi z kirilici na latinicyu ta z latinici na kirilicyu Chleni ciyeyi komisiyi O Bilodid M Vakulenko j in napolyagayut na tomu shob ukrayinsku latinicyu bulo prijnyato yak nacionalnij standart i vona stala skladovoyu chastinoyu ukrayinskogo pravopisu yak grafichne predstavlennya derzhavnoyi movi Ukrayini v mizhnarodnomu spilkuvanni Suchasni tablichki z nazvami vulic u Lvovi poruch iz kiriliceyu vikoristano derzhavnij standart romanizaciyi Cyu rozrobku pozitivno vidznachili ukrayinski ta zarubizhni fahivci zokrema Komisiya Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan kulturi i duhovnosti fahovi konferenciyi specialisti Britanskogo muzeyu ta Londonskogo universitetu 1996 recenzenti mizhnarodnogo proyektu RSS OSI HESP 1034 1996 Shidnoslov yanska latinicya Derzhstandart Rosiyi list 510 34 268 vid 12 05 97 Cya sistema vikoristovuyetsya yak pershij standart transliteraciyi domenu UA ta stala standartom na sajti translit kh ua 7 kvitnya 2010 u Wayback Machine dzherelo 18 zhovtnya 1995 r Derzhstandart Ukrayini zatverdiv principi transliteraciyi sformulovani ta ozvucheni predstavnikami TKPN a 16 listopada 2000 r akademichna Transliteracijna komisiya stvorena rozporyadzhennyam Prezidenta NAN Ukrayini Borisa Patona rekomenduvala poklasti rozrobku TKPN v osnovu nacionalnogo standartu ukrayinskoyi latinki ta vklyuchiti yiyi do majbutnogo vidannya ukrayinskogo pravopisu Popri ce do pravopisu yiyi dosi ne vklyucheno 27 sichnya 2010 r Kabinet Ministriv Ukrayini vidav postanovu v yakij vporyadkuvav pravila transliteraciyi ukrayinskoyi abetki latiniceyu zatverdivshi tablicyu transliteraciyi Ci pravila zastosovuyut zokrema vidayuchi zakordonni pasporti gromadyanam Ukrayini Golovnoyu osoblivistyu cogo standartu porivnyano z istorichnimi latinkami ye te sho v jogo osnovu pokladeno anglijskij pravopis a takozh povnistyu upusheno pom yakshennya m yakim znakom Cej pravopis zokrema vikoristali poryad iz kiriliceyu u Lvovi pid chas transliteraciyi nazv vulic a takozh u Harkovi dlya transliteraciyi nazv stancij metro Transliteraciya z kirilici na latinicyuKirilicya Latinicya Komentari A a A a B b B b V v V v G g H h G g G g D d D d E e E e Ye ye Ye na pochatku slova ie v inshih poziciyah Zh zh Zh zh Z z Z z I i Y y I i I i Yi yi Yi na pochatku slova i v inshih poziciyah J j Y na pochatku slova i v inshih poziciyah K k K k L l L l M m M m N n N n O o O o P p P p R r R r S s S s T t T t U u U u F f F f H h Kh kh C c Ts ts Ch ch Ch ch Sh sh Sh sh Sh sh Shch shch upusheno Yu yu Yu na pochatku slova iu v inshih poziciyah Ya ya Ya na pochatku slova ia v inshih poziciyah Primitka Bukvospoluchennya zg vidtvoryuyetsya latiniceyu yak zgh napriklad Zgorani Zghorany Rozgon Rozghon na vidminu vid zh vidpovidnika ukrayinskoyi literi zh M yakij znak i apostrof latiniceyu ne vidtvoryuyutsya Transliteraciya prizvish ta imen osib i geografichnih nazv zdijsnyuyetsya shlyahom vidtvorennya kozhnoyi literi latiniceyu Neoficijni varianti Rukopis virsha Yuriya Fedkovicha Dumka pid Magentov 1862 dlya napisannya yakogo vin vikoristav nekodifikovanij variant latinki sho poyednuye risi gayevici ta polskogo pravopisu Naprikinci XX st diskusiyi shodo potrebi v isnuvanni povnocinnoyi latinki dlya ukrayinskoyi movi vidnovilisya Golovnimi pitannyami u cij diskusiyi ye forma takoyi abetki ta yiyi povnovazhennya Tak isnuyut dumki pro vprovadzhennya latinki yak drugoyi abetki taka situaciya isnuye v serbskij movi inshi vvazhayut sho latinka lishe maye stati universalnim zasobom latinizaciyi ukrayinskoyi movi tobto zaminiti suchasni standarti latinizaciyi j pri potrebi vikonuvati funkciyi kirilici Shodo formi to v period pislya 1991 r bulo vporyadkovano kilka novih variantiv ukrayinskoyi latinki Voni nabuli vidnosno nevelikogo poshirennya zdebilshogo v interneti ta kulturologichnih chasopisah Osnovni z nih proyekt Ivana Luchuka na bazi cheskogo pravopisu ta variant na osnovi gayevici 2000 r vijshov Korotkyj Pravopys Ivana Luchuka v yakomu vin detalno opisav ukrayinskij latinskij pravopis V osnovu abetki bulo vzyato cheskij pravopis iz vikoristannyam kilkoh slovackih ľ ŕ ta polskih liter c n s z a takozh zaminoyu ch na x Pom yaksheni prigolosni yak i v Yirechka vzhivayutsya takozh i pered golosnimi tobto sya staye sa Cej pravopis regulyarno vikoristovuye chasopis Yi Transliteraciya z kirilici na latinicyuKirilicya Latinicya Komentari A a A a B b B b V v V v G g H h G g G g D d D d D d zamist d a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad dyadko dadko E e E e Ye ye Je je na pochatku slova pislya apostrofa e pislya pom yakshenogo prigolosnogo div vidpovidnij prigolosnij Zh zh Z z Z z Z z Z z zamist z a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad zyabra zabra kolodyaz kolodaz I i Y y I i I i Yi yi Ji ji J j J j K k K k L l L l Ľ ľ zamist l a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad lyalka ľaľka M m M m N n N n N n zamist n a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad nyanka nanka O o O o P p P p R r R r Ŕ ŕ zamist r a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad ryabij ŕabyj matroshka matŕoska S s S s S s zamist s a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad syajvo sajvo ris rys T t T t T t zamist t a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad tyamit tamyt U u U u F f F f H h X x C c C c C c zamist c a takozh pered ye yu ya bez apostrofa napriklad cyacka cacka Ch ch C c Sh sh S s Sh sh Sc sc zamist bukvospoluchennya prigolosnij m yakij znak vzhivayut pom yaksheni prigolosni div vidpovidnij prigolosnij Yu yu Ju ju na pochatku slova pislya apostrofa u pislya pom yakshenogo prigolosnogo div vidpovidnij prigolosnij Ya ya Ja ja na pochatku slova pislya apostrofa a pislya pom yakshenogo prigolosnogo div vidpovidnij prigolosnij apostrof jotovanij pislya apostrofa maye zvichnu formu z j a poperednij prigolosnij ne zminyuyetsya napriklad b ye bje z yist zjist p yu pju m yach mjac Isnuye takozh sproshenij variant latinki na osnovi gayevici majzhe identichnij iz naukovim standartom transliteraciyi ukrayinskogo pisma i yakij ye vidnosno populyarnij v internet spilkuvanni Jogo osoblivistyu ye nayavnist lishe troh nestandartnih liter c s i z Pom yakshennya poznachaye j a jotovani v usih poziciyah mayut odnakovij viglyad je ji ju chi ja vidpovidno Apostrof ne vzhivayetsya m yaso mjaso Kirilichnu h poznachaye latinska x Shozhij pravopis ale z polskim pom yakshennyam prigolosnih pered golosnimi vikoristovuvav bukovinskij poet Yurij Fedkovich Transliteraciya z kirilici na latinicyuKirilicya Latinicya Komentari A a A a B b B b V v V v G g H h G g G g D d D d E e E e Ye ye Je je Zh zh Z z U vipadkah neobhidnosti unikati liter iz diakritichnimi znakami Zh zh Z z Z z I i Y y I i I i Yi yi Ji ji J j J j K k K k L l L l M m M m N n N n O o O o P p P p R r R r S s S s T t T t U u U u F f F f H h X x C c C c Ch ch C c U vipadkah neobhidnosti unikati liter iz diakritichnimi znakami Ch ch Sh sh S s U vipadkah neobhidnosti unikati liter iz diakritichnimi znakami Sh sh Sh sh Sc sc U vipadkah neobhidnosti unikati liter iz diakritichnimi znakami Sch sch j Yu yu Ju ju Ya ya Ja ja apostrof abo Isnuyut dva pidhodi do peredachi apostrofa vikoristovuvati jogo analogichno do kirilici chi povnistyu upuskati oskilki perevazhno apostrof vzhivayut pislya prigolosnih yaki v ukrayinskij movi ne pom yakshuyutsya Napriklad m yach m jac mjac Natomist u pobutovomu vikoristanni lyudi zazvichaj viroblyayut individualni transliteracijni sistemi keruyuchis vlasnim znannyam i vidchuttyam inozemnih mov Ne zvazhayuchi na te sho osnovni suchasni transliteracijni sistemi rozrobleni v osnovnomu oriyentuyuchis na anglijsku movu germanofon najimovirnishe bude vikoristovuvati z dlya poznachennya ukrayinskogo c a s dlya z U seredovishah zi slabkim abo vidsutnim znannyam mov z latinskimi alfavitami napriklad shkolyariv lyudej starshogo viku chasto traplyayetsya imitacijna transliteraciya koli kirilichni bukvi peredayutsya ne spivzvuchnimi a vizualno shozhimi simvolami z chisla dostupnih Tak zamist kirilichnih bukv I R U Sh mozhut buti vikoristani vidpovidno latinski u P y W zamist B Ch Z cifri 6 4 i 3 a bukva Zh mozhe navit poznachatis asteriskom Zazvichaj taki zamini vikoristovuyutsya neposlidovno i neodnoridno porodzhuyuchi skladni dlya sprijnyattya teksti TEKCT MO E Bu2 RgATu HAnPyK Ag OTTAK KIHEU b A6ETKu U 4 W W b IO RGalereyaMylost i Zhoda 1862 Pisny z dawnych lit 1877 Marija maty Isusowa Wirszy Tarasa Szewczenka z uwahamy M Drahomanowa 1882 Storinka mashinopisu z perekladom drugoyi suri Koranu bl 1913 Avtor perekladu Oleksandr Abranchak Lisineckij Rusalka Poezyi maloruskii Leva VenglinskogoPrikladiNizhche podano pershij kuplet gimnu Ukrayini osnovnimi versiyami ukrayinskoyi latinki Kirilicya Proyekt Lozinskogo Proyekt Yirechka Proyekt na osnovi gayevici Oficijna pasportna transliteraciya She ne vmerla Ukrayini ni slava ni volya She nam brattya molodiyi usmihnetsya dolya Zginut nashi vorizhenki yak rosa na sonci Zapanuyem i mi brattya u svoyij storonci Dushu j tilo mi polozhim za nashu svobodu I pokazhem sho mi brattya kozackogo rodu Szcze ne wmerla Ukrainy ni slawa ni wola Szcze nam brattia molodii usmichnetsia dola Zhynut naszi worizenky jak rosa na sonci Zapanujem i my brattia u swoij storonci Duszu j tilo my polozym za naszu swobodu I pokazem szczo my brattia kozackoho rodu Sce ne vmerla Ukrajiny ni slava ni voľa Sce nam bratta molodiji usmichnet se doľa Zhynut nasi voruzenky jak rosa na sonci Zapanujem i my bratta u svojij storonci Dusu j tilo my polozym za nasu svobodu I pokazem sco my bratta kozackoho rodu Sce ne vmerla Ukrajiny ni slava ni volja Sce nam brattja molodiji usmixnetjsja dolja Zhynutj nasi vorizenjky jak rosa na sonci Zapanujem i my brattja u svojij storonci Dusu j tilo my polozym za nasu svobodu I pokazem sco my brattja kozacjkoho rodu Shche ne vmerla Ukrainy ni slava ni volia Shche nam brattia molodii usmikhnetsia dolia Zghynut nashi vorizhenky yak rosa na sontsi Zapanuiem i my brattia u svoii storontsi Dushu y tilo my polozhym za nashu svobodu I pokazhem shcho my brattia kozatskoho rodu Div takozhLatinizaciya ukrayinskoyi movi Naukova transliteraciya kirilici Latinska grafika u slov yanskih movah Kirilichni literi v riznih abetkah Biloruska latinka Solo DSTU 9112 2021Primitki Corbett Greville G 1 veresnya 2003 Taylor amp Francis s 45 ISBN 978 0 203 21320 9 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Procitovano 22 listopada 2017 following Vuk s reform of Cyrillic in the early nineteenth century Ljudevit Gaj in the 1830s performed the same operation on Latinica using the Czech system and producing a one to one symbol correlation between Cyrillic and Latinica as applied to the Serbian and Croatian parallel systems Novij nacionalnij standart DSTU 9112 2021 Kirilichno latinichna transliteraciya i latinichno kirilichna retransliteraciya ukrayinskih tekstiv Pravila napisannya Yaroslav Isayevich Polskomovne i latinske drukarstvo 28 sichnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinske knigovidannya vitoki rozvitok problemi Lviv 2002 S 222 229 Mihajlo Voznyak Istoriya ukrayinskoyi literaturi t 2 Lviv 1921 t 3 1924 s 65 71 Nazaruk O O Najdavnishi drukovani tvori ukrayinskoyu movoyu Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1965 4 s 19 20 A Kawecka Gryczowa Tragedia s 278 289 A Kawecka Gryczowa Arianskie oficyny wydawnicze Rodeckiego i Sternackiego Dzieje i bibliografia Wroclaw Warszawa Krakow 1974 s 297 E Ruzhickij viyaviv takozh satirichnij tvir biloruskoyu movoyu z viraznimi risami ukrayinskogo movnogo vplivu nadrukovanij latinskim shriftom u Vilnyusi 1642 r Div Rozycki E Krotofilne tragaedie nieznana satyra obyczajowa z XVII wieku Pamietnik Literacki 1978 l s 167 Igor Chornovol Latinka v ukrayinskomu pravopisi retrospektiva i perspektyva 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2001 23 J Lozinskiy Ruskoje wesile 18 lyutogo 2022 u Wayback Machine W Peremyszly w Typografii Wladycznoj gr kat 1835 PDF Igor Rajkivskij Rozvitok ukrayinskogo narodoznavstva v Galichini u pershij tretini XIX st UDK 94 477 83 86 BBK 63 3 4 Ukr 51 Markiyan Shashkevich Statti Azbuka i abecadlo 13 serpnya 2011 u Wayback Machine lib if ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 29 lipnya 2019 Josef Jirecek Uber den Vorschlag das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zu schreiben 7 veresnya 2021 u Wayback Machine Wien K u K Ministerium fur Cultus und Unterricht 1859 zbruc eu Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 3 chervnya 2017 O neudobnosti latinskoj azbuki v pismennosti ruskoj rozsuzhdenie Bogdana A D Viden 1859 Viktor Mojseyenko Pro odnu sprobu latinizaciyi ukrayinskogo pisma 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 1997 9 Portal Shevchenka kobzar ua angl Procitovano 24 zhovtnya 2017 Sumishin Yaroslav 7 kvitnya 2021 Ukrayinska latinka v carskij Rosiyi Istorichna pravda originalu za 27 chervnya 2022 Procitovano 17 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 1 serpnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2019 Procitovano 1 serpnya 2019 Igor Ostrovskij Retrospektivnij futuryzm Zhurnal Yi pro yevropejskij federalizm ta ukrayinsku latinicyu Den 77 chetver 25 kvitnya 2002 Arhiv originalu za 18 grudnya 2013 Procitovano 31 travnya 2013 Instruktionen fur die alphabetischen Kataloge der preussischen Bibliotheken und fur den preussischen Gesamtkatalog 1899 Instruktionen S 50 U svoyij praci Avgust Shlejher proponuvav sistemu transliteraciyi cerkovnoslov yanskoyi kirilici i glagolici Yaksho provesti paraleli iz Prusskimi instrukciyami shodo shidnoslov yanskoyi kirilici to mozhna vidznachiti yedinu riznicyu v peredachi m yakogo znaku Shlejher proponuvav na jogo misci literu ĭ a ne apostrof Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 22 listopada 2017 Olga Palyuh Pravopisni debati u galickij periodici 20 h POChATKU 30 h rr HH st Orthography 26 sichnya 2021 u Wayback Machine na Encyclopedia of Ukraine Chervonij shlyah 6 7 H 1923 s 267 268 1 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Priklad tekstu Pilipenka Meni zdajet sja sco sprava cja stojit majze dylemoju teper cy nikoly Majze tak bo tverdo perekonanyj sco unifikacija al favitiv je nemynuca sprava i to ne tak dalekoho majbutn oho Simovich Pravopisna konferenciya 19 lipnya 2020 u Wayback Machine gazeta Dilo Sinyavskij O Korotka istoriya Ukrayinskogo pravopisu Oleksa Sinyavskij Kultura ukrayinskogo slova zb Nauk Doslidchogo In tu T Shevchenka H K 1931 S 93 112 Ukrainian Latin alphabet Latynka 15 sichnya 2012 u Wayback Machine Omniglot Yevgen Timchenko Desiderata v spravi nashogo pravopisu Istoriya ukrayinskogo pravopisu XVI XX st Kiyiv 2004 Mikola Skripnik Pidsumki pravopisnoyi diskusiyi 18 lipnya 2020 u Wayback Machine Visti VUCVK 19 chervnya 1927 PDF Arhiv originalu PDF za 11 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2012 diasporiana org ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 4 listopada 2020 diasporiana org ua Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 4 listopada 2020 Golovata L 2017 Zapiski Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki Ukrayini imeni V Stefanika 9 s 279 327 ISSN 1561 6223 Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 4 listopada 2020 Maksym Vakulenko Simple correspondent transliteration through a Slavonic Latin alphabet 7 veresnya 2010 u Wayback Machine Journal of Language and Linguistic Studies Volume Three Issue Two September 2004 pp 213 228 Maksim Vakulenko Ukrayinska latinicya problemi vzhivannya derzhavnoyi movi v mizhnarodnomu spilkuvanni 21 travnya 2011 u Wayback Machine Maksim Olegovich Vakulenko Naukovij visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu Seriya Lingvistika Zbirnik naukovih prac Vipusk H Herson Vidavnictvo HDU 2009 434 s S 10 19 Maksim Vakulenko Naukovi zapiski Vipusk 89 2 Seriya Filologichni nauki movoznavstvo U 5 ch Kirovograd RVV KDPU im V Vinnichenka 2010 352 s S 140 145 Transliteraciya shidnoslov yanskih abetok za sistemoyu TKPN 23 lipnya 2011 u Wayback Machine konvertaciya onlajn 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pravila transliteraciyi dlya tablichok u Lvovi rozrobleno na kafedri perekladoznavstva i kontrastivnoyi lingvistiki Lvivskogo universitetu Ci pravila trohi vidriznyayutsya vid oficijno zatverdzhenih kabinetom ministriv Ukrayini napriklad dlya peredachi zakinchennya ij vikoristovuyetsya zaminnik iy a ne ii yak u oficijnih pravilah List 06 7 34 347 vid 06 lipnya 1995 r Golovi Derzhstandartu Ukrayini Yu D Severinova ta list 06 7 16 493 vid 23 zhovtnya 1995 r do Vice prem yer ministra Ukrayini I F Kurasa Stvorennya nacionalnogo informacijnogo banku geografichnih nazv Kiyiv 30 zhovtnya 3 listopada 1995 r Problemi ukrayinskoyi naukovo tehnichnoyi terminologiyi Lviv 17 20 grudnya 1996 r Pitannya suchasnoyi onomastiki Dnipropetrovsk 1 3 zhovtnya 1997 r zakon rada gov ua Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2017 Laskavo prosymo do L vova 11 kvitnya 2010 u Wayback Machine zaxid net 24 11 09 09 21 Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 5 grudnya 2017 A C D yakov T P Kiyak Latinska transliteraciya yak skladova chastina ukrayinskogo pravopisu 31 travnya 2014 u Wayback Machine Detalno pro pravopis yakij vikoristovuye chasopis Yi mozhna prochitati tut Ukrajinska latynka Korotkyj pravopys Klasika 2000 Cej proekt zokrema opisuye Yaroslav Mihajlishin u statti Transliteraciya chi latinska abetka dlya ukrayinskoyi movi 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Zokrema jogo vikoristovuyut pri transliteraciyi ukrayinskih nazv knig u katalogah bibliotek Pivnichnoyi Ameriki ta Zahidnoyi Yevropi Sered prikladiv uzhivannya proekt Nova Latynka Nova latynka Nova latinka 12 chervnya 2017 u Wayback Machine Latinskij pravopis Fedkovicha blizkij do abetki Yirecheka ale vsuperech yij Fedkovich ne vzhivav pom yaksheni prigolosni tobto povnistyu upuskav m yakij znak zamist ľ pisav lj zamist n nj imovirnij vpliv gayevici na misci ch x jotovani pislya prigolosnogo poznachav kombinaciyeyu ia ie chi iu ostannye ye spilnim iz pravopisom Lozinskogo Priklad tekstu tut Pisannya O Yu Fedkovicha Pershe povne i kritichne vid Filol Sekciyi NTSh za red I Franka j O Kolessi tt I IV L 1902 18 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinska latinka Teksti za temoyu roboti latinkoyu u Vikidzherelah Zakoni Postanova KMU vid 27 sichnya 2010 roku 55 Pro vporyadkuvannya transliteraciyi ukrayinskogo alfavitu latiniceyu 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine transliteraciya sho vikoristovuyetsya v Ukrayini pri vidachi zakordonnih pasportiv Postanova KMU vid 9 serpnya 2005 roku 720 Pro zatverdzhennya Pravil nadannya ta otrimannya telekomunikacijnih poslug 29 veresnya 2019 u Wayback Machine punkt 311 stor 4 tablicya transliteraciyi ukrayinskoyi movi u mizhnarodnih telegramah angl sistema transliteraciyi ukrayinskoyi sho bula zatverdzhena UKPPT u 1996 roci Prijnyata v OON z 1996 roku yak oficijnij standart transliteraciyi ukrayinskih geografichnih nazv de fakto mizhnarodnij standart geografichnoyi transliteraciyi ukrayinskoyi Statti ta knigi Igor Chornovol Latinka v ukrayinskomu pravopisi retrospektiva i perspektyva 21 bereznya 2018 u Wayback Machine 2001 stattya pro istoriyu latinki J Lozinskiy Ruskoje wesile 18 lyutogo 2022 u Wayback Machine W Peremyszly w Typografii Wladycznoj gr kat 1835 PDF kniga Lozinskogo povnistyu napisana abecadlom J Jirecek Uber den Vorschlag das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zu schreiben 7 veresnya 2021 u Wayback Machine Wien K u K Ministerium fur Cultus und Unterricht 1859 Vasil Simovich Josef Yirechek i ukrayinska mova 9 listopada 2014 u Wayback Machine Vasil Simovich Josif Yirechek i ukrayinska mova do azbuchnoyi vijni 1859 r Praga 1933 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine M Drahomanov Wid wydawcia peredmova do Kobzarya 18 grudnya 2013 u Wayback Machine Anton Kushnir Laskavo prosymo v Ukrajinu 17 veresnya 2019 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 34 03 09 2005 Ukrayinska latinka Korotkij pravopis 15 grudnya 2011 u Wayback Machine uporyadnik Ivan Luchuk Ukrayina Ukraine Ukrajina etc 26 chervnya 2015 u Wayback Machine Sajti Ukrajina tak today 25 chervnya 2015 u Wayback Machine vebsajt zhurnalnogo tipu sho publikuye vsi materiali vikoristovuyuchi ukrayinsku latinku nachasi com 28 chervnya 2017 u Wayback Machine suchasne ukrayinske onlajn ZMI yake proponuye dvi versiyi sajtu kirilkoyu i latinkoyu Brauzer dodatki dlya uvimknennya latinki Ukrainska Latynka 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine dodatok dlya brauzeriv Firefox ta Chrome sho avtomatichno konvertuye ukrayinsku kirilku v ukrayinsku latinku Onlajnovi transliteratori Onlajn Transliterator 7 kvitnya 2010 u Wayback Machine na sajti translit kh ua standarti transliteraciyi KMU 2010 UKPPT 1996 BGN PCGN 1965 TKPN ISO 9 ALA LC tosho Onlajn Transliterator 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine na sajti slovnyk ua standartna pasportna transliteraciya KMU 2010 standartna geografichna transliteraciya UKPPT 1996 ta BGN PCGN 1965 Onlajn Transliterator 23 travnya 2019 u Wayback Machine na sajti translate google com nestandartna transliteraciya Onlajn Transliterator 3 listopada 2020 u Wayback Machine na sajti bing com translator nestandartna transliteraciya Onlajn Transliterator 30 grudnya 2021 u Wayback Machine na sajti ukrcenter com nestandartna transliteraciya Onlajn Transliterator 1 lyutogo 2010 u Wayback Machine na sajti ua translit cc nestandartna transliteraciya Onlajn Transliterator 4 listopada 2020 u Wayback Machine na sajti litopys org ua nestandartna transliteraciya