Староукраї́нська мо́ва (у Білорусі старобілору́ська мо́ва) — українська мова XIV—XVIII століть. Тогочасна назва — руська мова (мова Русі). Побутувала на українських теренах Литви, Польщі, Молдови та Війська Запорозького (сучасні Україна, Білорусь, Польща, Молдова). Використовувалася як літературна мова у дипломатії, юриспруденції, конфесійній, художній, науковій літературі тощо. До XVI століття була однією з офіційних мов канцелярій Литви та Молдови, де згодом витіснена польською, латиною та молдовською. У XVIII столітті, в Центральній Україні, під впливом заборон указами Найсвятішого Синоду РПЦ, вийшла з ужитку. Відтоді церковну літературу видавали лише церковнослов'янською мовою. На Заході України староукраїнська мова зберігалася до початку ХІХ століття, а на Сході України трималася лише в усній та рукописній формі (колядки, різдвяні та школярські вірші, ділові документи, діаріуші (щоденники), приватне листування, господарські та лікарські довідники і порадники, тощо).
Староукраїнська мова | |
---|---|
Руська мова | |
Поширена в | Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Молдавське князівство, Військо Запорозьке |
Регіон | Східна Європа |
Місце | мертва, витіснена українською мовою |
Класифікація | Індоєвропейські мови |
Офіційний статус | |
Державна | Велике князівство Литовське, Велике князівство Руське (1432—1435), Річ Посполита (на території ВКЛ), Гетьманщина |
Коди мови |
Походження
Назва
- Руська мова (англ. Ruthenian language, нім. Ruthenische Sprache, фр. ruthène) — мова русі, мова русинів. Тогочасна назва. Також — рутенська мова, русинська мова.
- Литовська мова — тогочасна назва староукраїнської мови на Московщині, як офіційної мови Великого князівства Литовського.
- Проста мова («простая мова») — тогочасна назва.
- Старобілоруська мова (біл. старабеларуская мова) — поширена назва у білоруській історіографії та мовознавстві.
- Староукраїнська мова — поширена назва в українській історіографії та мовознавстві. Після появи УНР, стали вживати назву «староукраї́нська».
- Західноруська мова (рос. западнорусский язык) — поширена назва у російській й радянській історіографії на противагу російській (східноруській) мові. Для відокремлення від великоруської (російської) мови, тобто говірки східноруських князівств, в історіографії і філології XIX століття для неї вживалась назва західноруська писемна мова, яка тепер вважається застарілою.
У білоруській традиції термін «староукраїнська мова» (біл. стараўкраінская мова) прийнятий лише щодо українського варіанту руської мови, що відома в Білорусі як «старобілоруська мова». Білоруські науковці зазначають, що вживання терміна стараўкраінская мова щодо всієї державної мови Великого Князівства Литовського є некоректним, оскільки на їхню думку, особливості офіційних текстів ВКЛ властиві напередусім саме сучасній білоруській, і лише частково — українській. Згідно з українською традицією, старобілоруська мова — регіональний варіант руської мови.
Історія
XIV—XVI ст.
Українська і білоруська писемні мови XIV — 1-ї пол. XVI ст. представлені головним чином юридичними документами: дарчими і купчими грамотами, заповітами тощо, їхня мова (яка мала у різні часи назви західноруська писемна мова; південноруська, українсько-білоруська) — це колишній діловий стиль літератури Київської Русі (див. Давньоукраїнська мова), збагачений місцевими словами й формами, а також запозиченнями з інших мов. Фонетична і морфологічна системи української мови у грамотах повністю утвердилися, хоч і розходилися часто з традиційною системою письма. Поширювані в Україні й Білорусі в XVI ст. «єресі» (социніанство, реформація) зумовили проникнення елементів простої мови — в основі своїй мови юридичних документів — у конфесійну літературу, а також у полемічну і художню.
З розвитком багатостильової літератури пробуджувалась національна свідомість. В Україні в останній чверті XVI ст. розвивається панегірична література, в якій прославляються подвиги світських і духовних осіб у їхній боротьбі проти іноземних завойовників. Поширенню староукраїнської літературної мови сприяла діяльність православних церковних братств, в які організовувалось міщанство. Вони виникають у Львові, Рогатині, Городку, Бересті (Бресті), Перемишлі, Комарні, Сатанові, Галичі, Красноставі, Більську, Києві, Луцьку та ін. містах. Українська поезія кінця XVI століття ще бідна на тропи, проте для неї вже характерні ті ключові слова, які згодом визначатимуть особливості барокових творів.
Тематично поезія XVI ст. пов'язана з проповідницькою й агіографічною літературою Київської Русі. У ній часто згадуються давні князі, які запровадили в Русі християнство і спорудили величні храми, . Автори віршів намагалися писати церковнослов'янською мовою, але не могли уникнути українізмів — лексичних, фонетичних і граматичних під впливом ділової староукраїнської мови. Абстрактна лексика була переважно церковнослов'янського походження: смєлость, честность, добродѣтель, пагуба, немощ, чистота, доброта, блаженство і подібні. У віршах вживаються такі українські слова, як бачити, блищати, бридитися, буяти, богатѣти, вбогий, вельми, витати, глытати, згуба, зготовати, забути, застати, завжды, зопсовати, заживати, мова, мачуха, мусити, надія, невимовне, нищить, ображати, оздоба, обіцяти, почути, погамувати, панувати, памятати, палати (про вогонь), прудко, праця та ін. Активно входили в староукраїнську поезію й власне українські слова. Уже на початку XVI ст. староукраїнською мовою створюється багата полемічна література. Її особливістю є широке використання термінологічної лексики.
XVII ст.
У XVII ст. в лексиці староукраїнської мови відбуваються активні процеси творення нової суспільно-політичної та адміністративно-правової лексики. З'являються назви нових суспільних станів (козацтво, поспольство, , чернь, шляхетні й посполиті люди, військові люди), утверджуються давні і виникають нові назви військових і цивільних посад. Розширення тематики ділових документів, творів інших стилів, зокрема художніх, веде до поповнення лексики старої української мови суто народними словами.
XVII ст. збагатило українське культурне життя такими працями, як «Грамматіки славенския правилноє Сvнтаґма» Мелетія Смотрицького (1619) та її анонімна скорочена переробка «Грамматіки или письменница языка Словенского» (1638), «Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованїє» Памва Беринди (1627) та ін. Вони значною мірою унормували як тодішню церковнослов'янську мову (Лаврентій Зизаній), так і староукраїнську літературну мову. Граматикою староукраїнської мови була «Грамматика словенская» І. Ужевича (1643, 1645). Активно розвивається барокова староукраїнська література, мова якої насичена образними словами. Розбудові староукраїнської літературної мови у XVII — на початку XVIII ст. сприяла Києво-Могилянська колегія (згодом академія), яка згуртувала навколо себе видатних наукових і літературних діячів: Йоаникія Галятовського, Лазаря Барановича, Антонія Радивиловського, Інокентія Гізеля, Варлаама Ясинського, Стефана Яворського, Дмитра Туптала, Івана Величковського та ін. Києво-Могилянська академія була й осередком розвитку драми. Твори цього жанру написані староукраїнською літературною мовою і практично не відрізняються від мови поезії: українські фонетичні, граматичні і лексичні особливості в ній виявляються досить виразно.
Проте наприкінці XVII — початку XVIII ст. мова драм досить істотно змінюється: староукраїнську мову поступово змінює т. з. слов'яноруська, тобто значною мірою церковнослов'янська. У проповідницькій літературі, зокрема в «Ключі разумѣнія…» Йоаникія Галятовського, зростає кількість запозичень у суспільно-політичній лексиці. У XVII — на початку XVIII ст. була поширена літописна література, пов'язана переважно з національно-визвольною війною під проводом Б. Хмельницького. Мова літописів неоднорідна. Якщо в «Літописі Самовидця» вона староукраїнська, то в пізніших літописах, зокрема Самійла Величка, із значною домішкою церковнослов'янських слів і форм.
Суто народна мова в XVII—XVIII ст. була представлена в інтермедіях до різдвяних і великодніх драм та в інших розважальних творах. Проте в 2-й пол. XVIII ст. з'явилися й перші спроби літературної творчості народною українською мовою («Ярмарок» і «Замыслъ на попа» та ін. І. Некрашевича — попередника І. Котляревського, який започаткував українську літературну мову на народній основі).
XVIII ст.
У 1720, коли російський цар Петро І затвердив указ Синоду про те, що в Києві і Чернігові книжки мають друкуватися тільки такою мовою, яка нічим не відрізняється від московської, над староукраїнською літературною мовою нависла серйозна загроза. Наступні синодальні укази з вересня 1721, січня й грудня 1727, березня 1728 щораз більше обмежували діяльність Києво-Печерської друкарні. Церковна література відтоді видавалася лише церковнослов'янською мовою. Загальмувався й розвиток українською мовою навчальної та художньої літератури. Залишалася тільки рукописна українська література, представлена колядками, різдвяними віршами, виголошувана спудеями й мандрованими дяками, а також традиційні ділові документи, діаріуші, різноманітні господарські й лікарські довідники та порадники. Друкована ж література писалася слов'яноруською мовою.
Слов'яноруська мова, що витіснила староукраїнську, була штучним витвором, що спирався передусім на церковнослов'янську мову. Українські автори XVIII ст., пишучи свої твори, свідомо чи несвідомо, хотіли влитися в загальноросійський культурний контекст. Навіть більше — вони творили його, бо російська література з їхньою участю тільки-но починала розвиватися. У мові філософських творів Г. Сковороди наявні і церковнослов'янські елементи, і українізми, і русизми. Слугуючи культурним потребам українців, слов'яноруська мова витискала з ужитку вже освячену кількома століттями староукраїнську літературну мову. Таким чином, слов'яноруська літературна мова об'єктивно відігравала деструктивну роль щодо староукраїнської мови. Але, руйнуючи староукраїнську мову і відкриваючи тим самим простір для поширення в Україні російської літературної, ця штучна мова відкривала місце і для творення нової української літературної мови — уже на суто народній основі.
Приклад
- Гл̃ющи(м) бо Грекω(м) / παυ̃σον τήν γλώσσαν σο̃υ από κάκου και χείλη σο̃υ του̃ μή λαλη̃σαι δόλον.
- Славέнски прεвóдимъ, Оудέржи язык(ъ) свóй ω(т) зла / и оустнѣ́ своѣ έжε нε гл̃áти лсти:
- Руски исто(л)кóвуεмъ / Гамýй языкъ свой ω(т) злогω, и оуста твои нεхай нε мовятъ зрады.
(Мелетій Смотрицький, «Грамматіки славенския правилноє Сvнтаґма»)
Приклад із Львівського літопису:
1597: Наливайка загублено.1598: По дахахъ, по домахъ щось пысало, и падало на землю, що и люде слыхали, якъ о землю чимъ ударивъ, а потому скотъ здыхалъ барзо. 1599: Моръ былъ великій во Львовѣ, що мовили и птахъ, якъ летѣлъ, презъ мѣсто, впалъ и здохъ. 1616: … а Сцѣбора и Сурма чвертовано. Такую имъ нагороду дано. 1619: Канцлѣра Жолковского в Волосѣхъ забито, и Корецкого взято, бо безъ Козаковъ войну точилъ, мовилъ такъ: „Не хочу я зъ Грицями воевати; нехай идутъ до ролѣ, або свинѣ пасти.“ Въ той часъ тутъ трвога наступила. Татаровъ великое множество розсѣялося было. Не было такого человѣка, що бы ся не трвожилъ. 1620: Въ той часъ Сагайдачный спосредку Турковъ беручи по едному водилъ до своего обозу. Тамъ его пострѣлено и умеръ, а въ Кіевѣ лежитъ тѣло его. | ||
— Львівський літопис |
Див. також
Примітки
- Півторак, Г. П. Староукраїнська літературна мова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 829. — .
- Русанівський В. М. Староукраїнська літературна мова // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — сс. 112-113.
- Словник староукраїнської мови XIV—XV ст., 1977—1978.
- Ф. Д. Клімчук. Вялікае Княства Літоўскае і сучаснасць (моўная сітуацыя) // Мовы Вялікага княства Літоўскага. Матэрыялы IV Міжнароднай навуковай канферэнцыі (Брэст, 18—19 мая 2004 г.). — Брэст: Академия, 2005. С. 21—23
- Плотнікаў Б. А., Антанюк Л. А. Беларуская мова. Лінгвістычны кампендыум. — Мн.: Інтэрпрэссэрвіс, Кніжны Дом, 2003.
- Іван Некрашевич // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори / Академія Наук УРСР. — Київ: «Наукова думка», 1983. — 696 с.
- Даміан Наливайко. (укр.)
- Лікарство на оспалый умысл чоловічій. — Острог: Друкарня В. К. Острозького, 1607
Бібліографія
Джерела
- Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. Київ: Наукова думка, 1974.
- Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965.
- Галятовський І. Ключ розуміння. К., 1985. (в книзі: Ключ разумінія. К., 1659.)
- Граматика слов'янська І. Ужевича. К., 1970. [1]
- Довгалевський М. Поетика. (Сад поетичний). К., 1973. [2]
- Зіновіїв К. Вірші. Приповісті посполиті. К., 1971. [3]
- Памво Беринда. Лексіконъ славеноросскій (в книзі: Лексикон словенороський Памви Беринди. К., 1961. [4])
Словники
- Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. — К.: Наукова думка, 1977—1978. — Т. 1 — 2.
- Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.
Монографії
- Горобець В. Й. Лексика історико-мемуарної прози першої половини XVIII ст. К., 1979.
- Грунський М. К., Ковальов П. К. Нариси з історії української мови. Л., 1941.
- Грушевський М. С. Історія української літератури, т. 5-6. К., 1995—1996. [5]
- Гудзій М. К. Українські інтермедії XVII—XVIII ст. К., 1960. [6]
- Дэже Л. Украинская лексика серед. XVI века. Няговские поучения (словарь й анализ). Дебрецен, 1985.
- Житецкий П. Очерк лит. истории малорус. наречия в XVII в. с приложением словаря книжной малорус. речи по рукописи XVII века. К., 1889. [7]
- Німчук В. В. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. К., 1985. [8]
- Огієнко І. Історія української літературної мови. К., 1995. [9]
- Огієнко І. Українська літературна мова XVI-го ст. і український Крехівський Апостол 1560-х p., т. 1 — 2. Варшава, 1930. [10]
- Худаш М. Л. Лексика українських ділових документів кінця XVI — початку XVIII ст. К., 1961. [11]
- Фаріон, І. Д. Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І. Д. Фаріон. — 2-е вид., випр. — Львів: Львівська політехніка, 2018. — 656 с. — . [12]
Статті
- Hrabec S., Lehr-Splawinski Т., Zwolinski P. Rozwoj jezyka ukrairiskiego // Kwartalnik Inst. pol.-radzieckiego, 1955, 1/2.
Довідники
- Півторак, Г. П. Староукраїнська літературна мова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 829. — .
- Русанівський, В. М. Староукраїнська літературна мова // Енциклопедія «Українська мова». Київ, 2000.
Посилання
- Мозер, М. 3. Середньоукраїнська доба, постання й занепад руської літературної мови ранньомодерної доби (1349—1798) // Лікбез. Історичний фронт. — 06.02.2017.
- Літопис
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Staroukrayi nska mo va u Bilorusi starobiloru ska mo va ukrayinska mova XIV XVIII stolit Togochasna nazva ruska mova mova Rusi Pobutuvala na ukrayinskih terenah Litvi Polshi Moldovi ta Vijska Zaporozkogo suchasni Ukrayina Bilorus Polsha Moldova Vikoristovuvalasya yak literaturna mova u diplomatiyi yurisprudenciyi konfesijnij hudozhnij naukovij literaturi tosho Do XVI stolittya bula odniyeyu z oficijnih mov kancelyarij Litvi ta Moldovi de zgodom vitisnena polskoyu latinoyu ta moldovskoyu U XVIII stolitti v Centralnij Ukrayini pid vplivom zaboron ukazami Najsvyatishogo Sinodu RPC vijshla z uzhitku Vidtodi cerkovnu literaturu vidavali lishe cerkovnoslov yanskoyu movoyu Na Zahodi Ukrayini staroukrayinska mova zberigalasya do pochatku HIH stolittya a na Shodi Ukrayini trimalasya lishe v usnij ta rukopisnij formi kolyadki rizdvyani ta shkolyarski virshi dilovi dokumenti diariushi shodenniki privatne listuvannya gospodarski ta likarski dovidniki i poradniki tosho Staroukrayinska movaRuska movaPoshirena vVelike knyazivstvo Litovske Korolivstvo Polske Moldavske knyazivstvo Vijsko ZaporozkeRegionShidna YevropaMiscemertva vitisnena ukrayinskoyu movoyuKlasifikaciyaIndoyevropejski movi Balto slov yanski moviSlov yanska grupaShidnoslov yanska pidgrupaStaroukrayinska mova dd dd dd Oficijnij statusDerzhavnaVelike knyazivstvo Litovske Velike knyazivstvo Ruske 1432 1435 Rich Pospolita na teritoriyi VKL GetmanshinaKodi moviU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ruska mova Pohodzhennya li ul li ul li ul li ul NazvaRuska mova angl Ruthenian language nim Ruthenische Sprache fr ruthene mova rusi mova rusiniv Togochasna nazva Takozh rutenska mova rusinska mova Litovska mova togochasna nazva staroukrayinskoyi movi na Moskovshini yak oficijnoyi movi Velikogo knyazivstva Litovskogo Prosta mova prostaya mova togochasna nazva Starobiloruska mova bil starabelaruskaya mova poshirena nazva u biloruskij istoriografiyi ta movoznavstvi Staroukrayinska mova poshirena nazva v ukrayinskij istoriografiyi ta movoznavstvi Pislya poyavi UNR stali vzhivati nazvu staroukrayi nska Zahidnoruska mova ros zapadnorusskij yazyk poshirena nazva u rosijskij j radyanskij istoriografiyi na protivagu rosijskij shidnoruskij movi Dlya vidokremlennya vid velikoruskoyi rosijskoyi movi tobto govirki shidnoruskih knyazivstv v istoriografiyi i filologiyi XIX stolittya dlya neyi vzhivalas nazva zahidnoruska pisemna mova yaka teper vvazhayetsya zastariloyu U biloruskij tradiciyi termin staroukrayinska mova bil staraykrainskaya mova prijnyatij lishe shodo ukrayinskogo variantu ruskoyi movi sho vidoma v Bilorusi yak starobiloruska mova Biloruski naukovci zaznachayut sho vzhivannya termina staraykrainskaya mova shodo vsiyeyi derzhavnoyi movi Velikogo Knyazivstva Litovskogo ye nekorektnim oskilki na yihnyu dumku osoblivosti oficijnih tekstiv VKL vlastivi naperedusim same suchasnij biloruskij i lishe chastkovo ukrayinskij Zgidno z ukrayinskoyu tradiciyeyu starobiloruska mova regionalnij variant ruskoyi movi IstoriyaDokladnishe Istoriya ukrayinskoyi movi XIV XVI st Ukrayinska i biloruska pisemni movi XIV 1 yi pol XVI st predstavleni golovnim chinom yuridichnimi dokumentami darchimi i kupchimi gramotami zapovitami tosho yihnya mova yaka mala u rizni chasi nazvi zahidnoruska pisemna mova pivdennoruska ukrayinsko biloruska ce kolishnij dilovij stil literaturi Kiyivskoyi Rusi div Davnoukrayinska mova zbagachenij miscevimi slovami j formami a takozh zapozichennyami z inshih mov Fonetichna i morfologichna sistemi ukrayinskoyi movi u gramotah povnistyu utverdilisya hoch i rozhodilisya chasto z tradicijnoyu sistemoyu pisma Poshiryuvani v Ukrayini j Bilorusi v XVI st yeresi socinianstvo reformaciya zumovili proniknennya elementiv prostoyi movi v osnovi svoyij movi yuridichnih dokumentiv u konfesijnu literaturu a takozh u polemichnu i hudozhnyu Z rozvitkom bagatostilovoyi literaturi probudzhuvalas nacionalna svidomist V Ukrayini v ostannij chverti XVI st rozvivayetsya panegirichna literatura v yakij proslavlyayutsya podvigi svitskih i duhovnih osib u yihnij borotbi proti inozemnih zavojovnikiv Poshirennyu staroukrayinskoyi literaturnoyi movi spriyala diyalnist pravoslavnih cerkovnih bratstv v yaki organizovuvalos mishanstvo Voni vinikayut u Lvovi Rogatini Gorodku Beresti Bresti Peremishli Komarni Satanovi Galichi Krasnostavi Bilsku Kiyevi Lucku ta in mistah Ukrayinska poeziya kincya XVI stolittya she bidna na tropi prote dlya neyi vzhe harakterni ti klyuchovi slova yaki zgodom viznachatimut osoblivosti barokovih tvoriv Tematichno poeziya XVI st pov yazana z propovidnickoyu j agiografichnoyu literaturoyu Kiyivskoyi Rusi U nij chasto zgaduyutsya davni knyazi yaki zaprovadili v Rusi hristiyanstvo i sporudili velichni hrami Avtori virshiv namagalisya pisati cerkovnoslov yanskoyu movoyu ale ne mogli uniknuti ukrayinizmiv leksichnih fonetichnih i gramatichnih pid vplivom dilovoyi staroukrayinskoyi movi Abstraktna leksika bula perevazhno cerkovnoslov yanskogo pohodzhennya smyelost chestnost dobrodѣtel paguba nemosh chistota dobrota blazhenstvo i podibni U virshah vzhivayutsya taki ukrayinski slova yak bachiti blishati briditisya buyati bogatѣti vbogij velmi vitati glytati zguba zgotovati zabuti zastati zavzhdy zopsovati zazhivati mova machuha musiti nadiya nevimovne nishit obrazhati ozdoba obicyati pochuti pogamuvati panuvati pamyatati palati pro vogon prudko pracya ta in Aktivno vhodili v staroukrayinsku poeziyu j vlasne ukrayinski slova Uzhe na pochatku XVI st staroukrayinskoyu movoyu stvoryuyetsya bagata polemichna literatura Yiyi osoblivistyu ye shiroke vikoristannya terminologichnoyi leksiki XVII st U XVII st v leksici staroukrayinskoyi movi vidbuvayutsya aktivni procesi tvorennya novoyi suspilno politichnoyi ta administrativno pravovoyi leksiki Z yavlyayutsya nazvi novih suspilnih staniv kozactvo pospolstvo chern shlyahetni j pospoliti lyudi vijskovi lyudi utverdzhuyutsya davni i vinikayut novi nazvi vijskovih i civilnih posad Rozshirennya tematiki dilovih dokumentiv tvoriv inshih stiliv zokrema hudozhnih vede do popovnennya leksiki staroyi ukrayinskoyi movi suto narodnimi slovami XVII st zbagatilo ukrayinske kulturne zhittya takimi pracyami yak Grammatiki slavenskiya pravilnoye Svntagma Meletiya Smotrickogo 1619 ta yiyi anonimna skorochena pererobka Grammatiki ili pismennica yazyka Slovenskogo 1638 Leksikon slavenorosskij i imen tlkovanyiye Pamva Berindi 1627 ta in Voni znachnoyu miroyu unormuvali yak todishnyu cerkovnoslov yansku movu Lavrentij Zizanij tak i staroukrayinsku literaturnu movu Gramatikoyu staroukrayinskoyi movi bula Grammatika slovenskaya I Uzhevicha 1643 1645 Aktivno rozvivayetsya barokova staroukrayinska literatura mova yakoyi nasichena obraznimi slovami Rozbudovi staroukrayinskoyi literaturnoyi movi u XVII na pochatku XVIII st spriyala Kiyevo Mogilyanska kolegiya zgodom akademiya yaka zgurtuvala navkolo sebe vidatnih naukovih i literaturnih diyachiv Joanikiya Galyatovskogo Lazarya Baranovicha Antoniya Radivilovskogo Inokentiya Gizelya Varlaama Yasinskogo Stefana Yavorskogo Dmitra Tuptala Ivana Velichkovskogo ta in Kiyevo Mogilyanska akademiya bula j oseredkom rozvitku drami Tvori cogo zhanru napisani staroukrayinskoyu literaturnoyu movoyu i praktichno ne vidriznyayutsya vid movi poeziyi ukrayinski fonetichni gramatichni i leksichni osoblivosti v nij viyavlyayutsya dosit virazno Prote naprikinci XVII pochatku XVIII st mova dram dosit istotno zminyuyetsya staroukrayinsku movu postupovo zminyuye t z slov yanoruska tobto znachnoyu miroyu cerkovnoslov yanska U propovidnickij literaturi zokrema v Klyuchi razumѣniya Joanikiya Galyatovskogo zrostaye kilkist zapozichen u suspilno politichnij leksici U XVII na pochatku XVIII st bula poshirena litopisna literatura pov yazana perevazhno z nacionalno vizvolnoyu vijnoyu pid provodom B Hmelnickogo Mova litopisiv neodnoridna Yaksho v Litopisi Samovidcya vona staroukrayinska to v piznishih litopisah zokrema Samijla Velichka iz znachnoyu domishkoyu cerkovnoslov yanskih sliv i form Suto narodna mova v XVII XVIII st bula predstavlena v intermediyah do rizdvyanih i velikodnih dram ta v inshih rozvazhalnih tvorah Prote v 2 j pol XVIII st z yavilisya j pershi sprobi literaturnoyi tvorchosti narodnoyu ukrayinskoyu movoyu Yarmarok i Zamysl na popa ta in I Nekrashevicha poperednika I Kotlyarevskogo yakij zapochatkuvav ukrayinsku literaturnu movu na narodnij osnovi XVIII st Movna etnichna ta politichna mapa Shidnoyi Yevropi Kazimira Delyamara 1868 rik rutenskij narod ta rutenska mova U 1720 koli rosijskij car Petro I zatverdiv ukaz Sinodu pro te sho v Kiyevi i Chernigovi knizhki mayut drukuvatisya tilki takoyu movoyu yaka nichim ne vidriznyayetsya vid moskovskoyi nad staroukrayinskoyu literaturnoyu movoyu navisla serjozna zagroza Nastupni sinodalni ukazi z veresnya 1721 sichnya j grudnya 1727 bereznya 1728 shoraz bilshe obmezhuvali diyalnist Kiyevo Pecherskoyi drukarni Cerkovna literatura vidtodi vidavalasya lishe cerkovnoslov yanskoyu movoyu Zagalmuvavsya j rozvitok ukrayinskoyu movoyu navchalnoyi ta hudozhnoyi literaturi Zalishalasya tilki rukopisna ukrayinska literatura predstavlena kolyadkami rizdvyanimi virshami vigoloshuvana spudeyami j mandrovanimi dyakami a takozh tradicijni dilovi dokumenti diariushi riznomanitni gospodarski j likarski dovidniki ta poradniki Drukovana zh literatura pisalasya slov yanoruskoyu movoyu Slov yanoruska mova sho vitisnila staroukrayinsku bula shtuchnim vitvorom sho spiravsya peredusim na cerkovnoslov yansku movu Ukrayinski avtori XVIII st pishuchi svoyi tvori svidomo chi nesvidomo hotili vlitisya v zagalnorosijskij kulturnij kontekst Navit bilshe voni tvorili jogo bo rosijska literatura z yihnoyu uchastyu tilki no pochinala rozvivatisya U movi filosofskih tvoriv G Skovorodi nayavni i cerkovnoslov yanski elementi i ukrayinizmi i rusizmi Sluguyuchi kulturnim potrebam ukrayinciv slov yanoruska mova vitiskala z uzhitku vzhe osvyachenu kilkoma stolittyami staroukrayinsku literaturnu movu Takim chinom slov yanoruska literaturna mova ob yektivno vidigravala destruktivnu rol shodo staroukrayinskoyi movi Ale rujnuyuchi staroukrayinsku movu i vidkrivayuchi tim samim prostir dlya poshirennya v Ukrayini rosijskoyi literaturnoyi cya shtuchna mova vidkrivala misce i dlya tvorennya novoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi uzhe na suto narodnij osnovi PrikladVirsh Damiana Nalivajka Prozba chite lnikova w cha s priklad literaturnoyi ukrayinskoyi movi XVII st kniga Lѣkarstvo na ospalyj umysl cholovѣchij Ostrog 1607 r Cha se dorogyij cha se nepereplacho nyj na zbyt skupo yu vago yu mnѣ ouzycho nyj Bystrѣj na d mo rskyij kora bl zhivo t mo j prova dish nѣgde dlѧ spochine n ѧ z na mi ne zava dish Gl yushi m bo Grekw m pay son thn glwssan so y apo kakoy kai xeilh so y toy mh lalh sai dolon Slavenski prevodim Ouderzhi yazyk svoj w t zla i oustnѣ svoѣ ezhe ne gl ati lsti Ruski isto l kovuem Gamyj yazyk svoj w t zlogw i ousta tvoi nehaj ne movyat zrady Meletij Smotrickij Grammatiki slavenskiya pravilnoye Svntagma Priklad iz Lvivskogo litopisu 1597 Nalivajka zagubleno 1598 Po dahah po domah shos pysalo i padalo na zemlyu sho i lyude slyhali yak o zemlyu chim udariv a potomu skot zdyhal barzo 1599 Mor byl velikij vo Lvovѣ sho movili i ptah yak letѣl prez mѣsto vpal i zdoh 1616 a Scѣbora i Surma chvertovano Takuyu im nagorodu dano 1619 Kanclѣra Zholkovskogo v Volosѣh zabito i Koreckogo vzyato bo bez Kozakov vojnu tochil movil tak Ne hochu ya z Gricyami voevati nehaj idut do rolѣ abo svinѣ pasti V toj chas tut trvoga nastupila Tatarov velikoe mnozhestvo rozsѣyalosya bylo Ne bylo takogo chelovѣka sho by sya ne trvozhil 1620 V toj chas Sagajdachnyj sposredku Turkov beruchi po ednomu vodil do svoego obozu Tam ego postrѣleno i umer a v Kievѣ lezhit tѣlo ego Lvivskij litopisDiv takozhPam yatki ukrayinskoyi moviPrimitkiPivtorak G P Staroukrayinska literaturna mova Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 829 ISBN 978 966 00 1290 5 Rusanivskij V M Staroukrayinska literaturna mova Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 A Bumblauskas A Ejdintas A Kulakauskas M Tamoshajtis Istoriya Litvi kozhnomu K Baltiya Druk 2018 ss 112 113 Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st 1977 1978 F D Klimchuk Vyalikae Knyastva Litoyskae i suchasnasc moynaya situacyya Movy Vyalikaga knyastva Litoyskaga Materyyaly IV Mizhnarodnaj navukovaj kanferencyi Brest 18 19 maya 2004 g Brest Akademiya 2005 S 21 23 Plotnikay B A Antanyuk L A Belaruskaya mova Lingvistychny kampendyum Mn Interpresservis Knizhny Dom 2003 Ivan Nekrashevich Ukrayinska literatura XVIII st Poetichni tvori dramatichni tvori prozovi tvori Akademiya Nauk URSR Kiyiv Naukova dumka 1983 696 s Damian Nalivajko ukr Likarstvo na ospalyj umysl cholovichij Ostrog Drukarnya V K Ostrozkogo 1607BibliografiyaDzherela Gramoti XIV st Uporyadkuvannya vstupna stattya komentari i slovniki pokazhchiki M M Peshak Kiyiv Naukova dumka 1974 Ukrayinski gramoti XV st Pidgotovka tekstu vstupna stattya i komentari V M Rusanivskogo Kiyiv Naukova dumka 1965 Galyatovskij I Klyuch rozuminnya K 1985 v knizi Klyuch razuminiya K 1659 Gramatika slov yanska I Uzhevicha K 1970 1 Dovgalevskij M Poetika Sad poetichnij K 1973 2 Zinoviyiv K Virshi Pripovisti pospoliti K 1971 3 Pamvo Berinda Leksikon slavenorosskij v knizi Leksikon slovenoroskij Pamvi Berindi K 1961 4 Slovniki Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st U 2 t Ukl D G Grinchishin U Ya Yedlinska V L Karpova I M Kernickij L M Polyuga R J Kersta M L Hudash K Naukova dumka 1977 1978 T 1 2 Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Monografiyi Gorobec V J Leksika istoriko memuarnoyi prozi pershoyi polovini XVIII st K 1979 Grunskij M K Kovalov P K Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi L 1941 Grushevskij M S Istoriya ukrayinskoyi literaturi t 5 6 K 1995 1996 5 Gudzij M K Ukrayinski intermediyi XVII XVIII st K 1960 6 Dezhe L Ukrainskaya leksika sered XVI veka Nyagovskie poucheniya slovar j analiz Debrecen 1985 Zhiteckij P Ocherk lit istorii malorus narechiya v XVII v s prilozheniem slovarya knizhnoj malorus rechi po rukopisi XVII veka K 1889 7 Nimchuk V V Movoznavstvo na Ukrayini v XIV XVII st K 1985 8 Ogiyenko I Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi K 1995 9 Ogiyenko I Ukrayinska literaturna mova XVI go st i ukrayinskij Krehivskij Apostol 1560 h p t 1 2 Varshava 1930 10 Hudash M L Leksika ukrayinskih dilovih dokumentiv kincya XVI pochatku XVIII st K 1961 11 Farion I D Suspilnij status staroukrayinskoyi ruskoyi movi u XIV XVII stolittyah movna svidomist movna dijsnist movna perspektiva monografiya I D Farion 2 e vid vipr Lviv Lvivska politehnika 2018 656 s ISBN 966 941 139 6 12 Statti Hrabec S Lehr Splawinski T Zwolinski P Rozwoj jezyka ukrairiskiego Kwartalnik Inst pol radzieckiego 1955 1 2 Dovidniki Pivtorak G P Staroukrayinska literaturna mova Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 829 ISBN 978 966 00 1290 5 Rusanivskij V M Staroukrayinska literaturna mova Enciklopediya Ukrayinska mova Kiyiv 2000 PosilannyaMozer M 3 Serednoukrayinska doba postannya j zanepad ruskoyi literaturnoyi movi rannomodernoyi dobi 1349 1798 Likbez Istorichnij front 06 02 2017 Litopis