Список відомих людей, похованих на Лук'янівському кладовищі

Докладніше: Лук'янівське кладовище

Список за ділянками

П. І. Б.	фото	роки життя, звідки	короткі відомості	могила	ряд, місце
Ділянка № 1
Котляренко Михайло Григорович		1873, Сміла — 13 травня 1952	винахідник, раціоналізатор, інженер-теплотехнік.		13, 13
Рогожин Олександр Петрович		1878 — 6 липня 1951	учасник повстання на заводі «Арсенал», повстання саперів (1905). Був ув'язнений у Косому капонірі. Після 1920 року працював на заводі «Арсенал».		13, 13
Копилов Федір Борисович		1901 — 10 жовтня 1985	археолог, кандидат історичних наук. До 1917 року був актором, згодом захопився археологією, вважався фахівцем по вивченню слов'янської зброї. Мав хороший бас, озвучував роль дяка у фільмі «Богдан Хмельницький».		13, 13
Безпалов Леонід Васильович		22 січня 1891, Тифліс — 8 червня 1924	архітектор, інженер-будівельник. В 1913 році закінчив КПІ і будував у Києві, зокрема пасажирський вокзал
Гамалей Олена Володимирівна		1882 — 28 жовтня 1915	вчителька, представниця старовинного українського дворянського роду.		32, 7
Вільковський Ян Юзефович		1863, Польща — 10 лютого 1942	учасник революційного руху в Росії. В 1890 році за антирелігійну пропаганду відлучений від церкви і висланий із Варшави до Одеси. Заарештовувався за революційну діяльність. З 1921 року працював на заводі «Артема» в Києві. Нагороджений орденом «Знак Пошани».		4, 5
Сно Ольга Павлівна		8 травня 1881, Київ — 6 липня 1929	письменниця, фейлетоністка.		5, 1
Лесевич Людмила Володимирівна		1880 — 10 квітня 1925	дворянка українського старовинного роду, правнучка філософа Лесевича (при народженні Леонтович-Адольфінська).
Бродзький Володимир Анатолійович		1 січня 1885, Черкаси — 31 липня 1938	професор математики. Після закінчення Київського університету в 1911 році викладав у Києві. Його батько — оперний співак у Варшаві, дід — герой оборони Севастополя 1854–1855 років.		17, 20
Ділянка № 2
Лунд Герман		1860 — 1910	спадковий дворянин		1, 3
Ловицький Олександр Григорович		10 травня 1878 — 4 квітня 1946	лікар		1, 12
Гололобов Федір Дмитрович		1842 — 27 травня 1918	колезький асесор, старший контролер Київського акцизного управління, голова Садової комісії Думи. Свій будинок здав під школу, про що не дозволялось розповідати.		1, 1
Шаронов Михайло Андрійович		30 жовтня 1881, Бєлгород — 30 грудня 1957	маляр і графік, педагог, професор, Заслужений діяч мистецтв УРСР.		9, 22
Ділянка № 3
Миронович Іоанн Степанович		1843, Канівщина — 3 червня 1915	протоієрей. Після закінчення в 1865 році Київської духовної семінарії 38 років був священиком на Канівщині. З 1905 року жив у Києві. Спочатку був похований на цвинтарі церкви святого Федора на Лук'янівці, після знесення якої тлін перенесено на Лук'янівське кладовище.		17, 3
Баронько Микола Іванович		19 листопада 1896, Київщина — 6 січня 1946	учасник першої світової війни. З 1917 року працював слюсарем на заводі у Києві. Під час радянсько-німецької війни воював у складі партизанського загону під Ніжином. Нагороджений трьома медалями.		5, 14
Василенко Сергій Вікторович		1 листопада 1896, Полтавщина — 6 квітня 1943	доцент-терапевт, кандидат медичних наук. Після закінчення Київського медичного інституту був одним з організаторів Київського науково-дослідного інституту імені Ф. Яновського. Автор понад 20 наукових праць.		11, 10
Рябов Олександр Ксенофонтович		23 лютого 1898 — 22 листопада 1956	партизан, підпільник часів радянсько-німецької війни.		15, 1
Куликовський Павло Григорович		3 січня 1875, Житомир — 1 жовтня 1956	професор, механік, композитор-аматор. Після закінчення Київського університету в 1900 році і Петербурзького політехнічного інституту в 1907 році з 1918 року працював в Київському політехнічному інституті. Автор 50 наукових праць, винайшов метод пружності лінії. Писав романси на слова Т. Шевченка.
Розов Микола Михайлович		23 березня 1849, Володимирщина — 28 жовтня 1926	генерал-майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин.		22, 18
Татаринов Анатолій Васильович		1870—1924	чиновник дореволюційної Київської судової палати, колезький радник.		10, 14
Ярова Поліна Михайлівна		1880 — 27 листопада 1941	піаністка, сестра художника Ярового
Раєвський Володимир Григорович		1870 — 25 січня 1943	професор КПІ		28, 6
Анеренко Семен Петрович		3 лютого 1887, Білопілля — 6 серпня 1928	старий більшовик з 1903 року, був під арештом і у засланні до першої світової війни, в якій брав участь. З 1918 року працював у ВЧК.		23, 3
Ульянов Олександр Степанович		25 грудня 1890 — 26 січня 1956	старий більшовик з 1919 року		29, 6
Ділянка № 4
Андрушкевич Йосип Йосипович		2 лютого 1856, Полоцька губернія — 1940	підполковник 130-го Херсонського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин
Наришкін Петро Іванович		1884 — 21 березня 1921	учасник революції 1917 року, палітурник.		11, 18
Дуди-Дудинський Олександр Павлович		1882 — 22 травня 1937	педагог народної освіти.		2, 8
Жилін Костянтин Дмитрович		1860—1931	статський радник, член Київського окружного суду, дворянин. Родич професора Київського університету Жиліна Олександра Олексійовича.		4, 20
Римська-Корсакова Марія Іванівна		1880—1934	дворянка.
Кривчук Гнат Аврамович		1866, Білорусь — 30 червня 1955	учасник повстання на заводі «Арсенал» у 1918 році. Токар, учасник Першої світової війни. З 1915 року на пенсії. Його дочка Тетяна — член підпілля Києва часів радянсько-німецької війни.
Конишев Олександр Дмитрович		30 серпня 1875, Чернігівщина — 4 лютого 1958	столяр-революціонер, учасник громадянської війни в Україні.		12, 17
Крайчук Михайло Іванович		1925, Київ — 1943	член комсомольського підпілля в Києві часів радянсько-німецької війни, учень 139-ї школи на Татарці.
Ділянка № 5
Беркут Леонід Миколайович		15 червня 1879, Київ — 12 лютого 1940	історик, професор, доктор історичних наук, автор багатьох наукових праць.
Арешин Пилип Панасович		14 листопада 1883, Брянщина — 19 квітня 1939	старий більшовик з 1917 року, телеграфіст.		14, 18
Чижов Данило Іванович		1880—1927	георгіївський кавалер, батько дружини композитора Гліба Таранова.		28, 9
Трофимович Володимир Ульянович		24 липня 1866, Холм — 16 вересня 1928	педагог, дійсний статський радник. З 1918 року викладав у школах на Подолі в Києві. Його син — професор Київського інженерно-будівельного інституту.		24, 1
Шам Григорій Дмитрович		17 березня 1883, Київ — 26 квітня 1922	один з засновників і учасників першого в Росії вокального квартету (1910). Виховувався в церковному хорі Києво-Печерської лаври і школі М. В. Лисенка.
Глуздовський Василь Юхимович		1880—1951	дослідник Далекого Сходу, соратник Володимира Арсеньєва.		6, 10
Кандиба Микола Ілліч		1888—1938	дворянин старовинного українського роду, з корсунських полковників.		1, 9
Дибан Павло Андрійович		27 січня 1888 — 25 січня 1939	лікар Уманської лікарні, кандидат медичних наук.		5, 3
Дибан Євген Павлович		13 грудня 1925, Умань — 31 березня 1996, Київ	український вчений у галузі теплотехніки і теплоенергетики		5, 3
Латишева Клавдія Яківна		14 березня 1897, Київ — 11 травня 1956	вчена в галузі математики, професор, доктор фізико-математичних наук.		9, 20
Василюк Павло Микитович		1877—1940	педагог. До 1917 року був інспектором училищ у Житомирі. З 1918 року викладав у житомирських школах.		12, 6
Козловський Іван Самійлович		1856 — 5 червня 1906	писар Київської міської управи, титулярний радник
Введенська Любов Іванівна		1852—1939	мати актриси Л. М. Гаккебуш.		14,1
Карускевич Павло Феліціанович		1883 — 2 липня 1921	політкаторжник.		3а, 35
Карускевич Гнат Феліціанович		1895 — 18 липня 1955	політкаторжник.		3а, 35
Підборський Іван Іванович		1881 — 21 серпня 1919	спортсмен-автомобіліст Київського яхтклубу.
Хоркавій Олексій Петрович		1888 — 24 жовтня 1939	учасник першої світової та громадянської війн.		12, 7
Ділянка № 6
Гурська Сенктилія Митрофанівна		19 грудня 1877, Юпівка (Київщина) — 16 лютого 1946	господарка підпільної явочної квартири в Києві часів радянсько-німецької війни. Мешкала в селі, одна з перших вступила до колгоспу в 1929 році. Під час Голодомору в 1933 році втратила чоловіка і сина. В 1935 році переїхала разом з дочкою до Києва. В роки війни ховала поранених.		7, 16
Щеглов Олександр Іванович		1888 — 29 травня 1915	почесний громадянин		6, 4
Борковський Микола Васильович		1880, Київ — 20 листопада 1946	партизан радянсько-німецької війни. До війни служив на Південно-Західній залізниці. В 1942–1943 роках разом з дружиною в 4-му партизанському загоні В. В. Голови. З 1943 року в Києві.		7, 15
Григорович Олександр Іванович		1870—1924	викладач фізики Київської гімназії В. П. Науменка. Його батько Іван Олександрович — статський радник, педагог Першої київської гімназії, брат — педагог .		5, 12
Бурячок Іван Мартинович		6 жовтня 1877, Лозувата — †24 жовтня 1936	художник театру.		6, 4
Ділянка № 7
Гаккебуш Валентин Михайлович		1881, Немирів — 16 жовтня 1931	професор-психіатр		1, 3
Юкельсон Михайло Борисович		13 січня 1867, Чернігів — 6 серпня 1938	професор-хірург, батько Катерини Гаккебуш		1, 3
Гаккебуш Катерина Михайлівна		26 квітня 1913, Київ — 14 червня 1993	українська художниця по костюмах кіно і театру, дружина Валерія Гаккебуша.		1, 3
Логвиненко Іван Федорович		1922 — 10 грудня 1943	член підпільної організації на електростанції в Дарниці часів радянсько-німецької війни.		11, 8
Одуд Ганна Федоріна		1865 — 7 березня 1928	дворянка старовинного роду		13, 2
Подаревський Болеслав Вікторович		1876 — 13 жовтня 1933	механік. Працював на цукрових заводах Білоцерківщини.		17, 27
Добрянський Омелян Дмитрович		19 серпня 1884 — 25 червня 1957	тричі георгіївський кавалер, бомбардир першої світової війни.		15, 46
Жарський Олександр Васильович		1860 — 24 липня 1932	професор Київського художнього інституту.		2, 16
Коробка Сосипатр Іванович		1890, Чернігівщина — 14 лютого 1942	художник-реставратор. Після закінчення школи М. Мурашка працював реставратором в Києві, малював пейзажі, іконостаси.		4а, 12
Жуковський Олександр Васильович		14 вересня 1890, Петербург — 18 листопада 1957	професор, доктор біологічних наук.		15, 12
Ділянка № 8
Даміловський Микола Олександрович		31 грудня 1880, Козацьке — 21 березня 1942	архітектор українського стилю, майстер житла та інженерних споруд, знавець тонкощів використання конструкцій та матеріалів, педагог, один із засновників української архітектурної школи.		1, 4
Кобзар Іван Васильович		1908, Київщина — 1942	київський підпільник часів радянсько-німецької війни. Працював слюсарем на авіазаводі.		2, 7
Ділянка № 9
Данилевський Митрофан Михайлович		1880 — 8 травня 1957	доцент-гідромеханік.		11, 32
Кулієва Ніяз Гюль Карріївна		20 квітня 1916, Туркменістан — 19 січня 1959	доцент-терапевт, кандидат медичних наук. У роки радянсько-німецької війни працювала у шпиталі. В Києві з 1946 року в Інституті імені Стражеска. Її мати — перша жінка Туркменістану, що зняла паранджу, член ЦК КПРС. Чоловік — С. П. Іванов — письменник, член Спілки письменників України.		4, 2
Геккер Адольф-Фрідріх Карлович		1851, Кронштадт — 1 серпня 1896	головний архітектор Києва в 1877–1892 роках.
Таранов Гліб Павлович		15 червня 1904, Київ — 25 січня 1989	композитор, професор, доктор мистецтвознавства.		1, 15
Александров Володимир Іванович		17 червня 1911, Суми — 7 березня 1951	співавтор винайдення «Катюші»		1, 13-1
Гаєвський Григорій Парфенович		1872, Тульчин — 28 травня 1933, Київ	український режисер і театральний художник.
Певицький Валеріан Станіславович		1886 — 30 березня 1924	дворянин		2, 7
Потоцький Євген Павлович		1843 — 23 листопада 1912	генерал-майор		3, 5
фонн Ротт Вільгеміна Георгіївна		20 жовтня 1840, Петербург — 11 червня 1912	голова Лук'янівського жіночого опікунства про бідних при церкві святого Феодора, дружина Олександра Людвиговича фонн Ротт.		3, 6
фонн Ротт Олександр Людвигович		1836 — 7 вересня 1917	дійсний статський радник.		3, 6
Васнєцова Софія Іванівна		??? — 10 (23 липня) 1908	???		3, 10
Михайлов Михайло Васильович		22 жовтня 1840 — 22 червня 1908	генерал-лейтенант, військовий історик, дворянин. З 1863 року був у складі Київського військового округу. В 1900 році склав історію 131 пішого Тираспольського полку. Був одружений з Марією Олександрівною Ластовською.		3, 11
Богданович Дмитро Федорович		26 жовтня 1820, Київщина — 14 березня 1907	полковник кавалерії, учасник Кримської війни, дворянин. Мав орден Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість».		3, 16
Іванов Олександр Леонтійович		1852 — 1 листопада 1910	полковник		6, 18
Цеціановський Феофілакт Григорович		1837, Волинь — 15 грудня 1909	начальник Київської поштово-телеграфної округи, дійсний статський радник. З 1893 року служив у Києві, ввів у 1903 році в Києві доставку грошової корнспонденції додому, сортирувальні поштові контори при залізницях, розробляв телефонну мережу в Києві тощо.		6, 19
Воробйов Олександр Михайлович		13 березня 1870 — 21 серпня 1908	дворянин		6, 20
Лутецька Олена Іванівна		1840 — 25 лютого 1907	дворянка		6, 21
Долгов Іларіон Григорович		12 листопада 1848, Київщина — 2 червня 1906	полковник, дворянин. З 1869 року служив у 129-му пішому Бесарабському полку.		5, 24
Мирович Катерина Вікентіївна		1850 — 7 січня 1909	дружина Івана Васильовича Мировича. На честь неї було побудовано церкву на Лук'янівському цвинтарі.		5, 21
Мирович Єлизавета Карлівна		1 січня 1817, Новий Оскол — 8 жовтня 1872	дружина Василя Мировича		4, 22
Мирович Василь Львович		1819—1872	штабс-капітан.		5, 21
Мирович Микола Васильович		1850—1911	український дворянин		5, 21
Ничипоренко Іван Іванович		8 жовтня 1842, Межигір'я — 25 січня 1910, Киш	український педагог і освітній діяч.		5, 19
Потоцька Олександра Яківна		1849 — 28 квітня 1921	дружина дворянина із Катеринославщини Леоніда Григоровича
Голембіовський Костянтин Тихонович		1832 — 22 січня 1905	український дворянин, губернський секретар		6, 24
Рашевська Марія Іванівна		27 липня 1824 — 15 квітня 1906	дворянка роду , друга дружина чернігівського землеміра Івана Петровича Рашевського		6, 22
Кирилов Михайло Дмитрович		4 березня 1834 — 5 грудня 1904	губернський секретар		6, 25
Горський Хома Хомович		27 грудня 1850, Могильовщина — 1902	капітан 129 пішого Бесарабського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. За відвагу нагороджений орденом Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»		6, 38
Гейнріхсен Карл Карлович		18 січня 1834, Естляндія — 9 вересня 1903	генерал-майор, російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин		6, 29
Теодорович Євген Давидович		1861 — 7 квітня 1921	надвірний радник, старший ревізор Контрольної палати. З українського дворянського роду
Щоголєв Олександр Сергійович		1 березня 1887, Київ — 28 грудня 1914	підпоручик 131-го пішого Тираспільського полку. Загинув на фронті.		7, 15
		1824 — 17 листопада 1908	почесний громадянин міста Києва		7, 18
Голубович Володимир Пантелеймонович		15 липня 1850, Поділля — 27 липня 1906	капітан Київського артскладу. Син священика.		7, 20
Неруш Максим Ілліч		2 лютого 1907 — 24 травня 1951	член Верховного суду над фашизмом після Другої світової війни		8, 7
Миклін Филимон Васильович		1 грудня 1891 — 18 листопада 1957	учасник громадянської війни, з 1918 по 1933 рік служив у кавалерії, з 1939 року у цивільній авіації, начальник аеропорту Жуляни у Києві. Нагороджений іменною зброєю.		8, 15
Тарасевич Ісак Григорович		30 червня 1869–1933	протоієрей Київської Лук'янівської церкви святого Феодора, кандидат богословських наук, голова Феодорівського братства.		8, 18
Калич Аркадій Йосопивич		1892 — 4 травня 1946	член РСДРП з 1917 року, делегат ІІ з'їзду Рад.		8, 32
Калинович Михайло Якович		13 жовтня 1888, Жахнівка — 16 січня 1949, Київ	український мовознавець, санскритолог, перекладач і літературознавець, академік АН УРСР		10, 18
Ставров Олександр Степанович		9 березня 1855, Орловщина — 12 січня 1901	капітан 130-го пішого Херсонського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Нпгороджений орденом «Анни» 4-го ступеня з написом «За хоробрість».		8, 33
Синявський Стефан Іванович		1831 — 15 січня 1927	протоієрей, магістр теології. Батько Антона Синявського		8, 37
Карташевський Євграф Петрович		1839 — 8 травня 1908	полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.		10, 28
Крамаренко Єлизавета Вікторівна		1870 — 25 січня 1900	при народженні Юскевич-Красковська. Дворянка.		10, 30
Фененко Василь Іванович		1870—1931	слідчий з особливо важливих справ Київського окружного суду. Проводив попереднє слідство у Справі Бейліса.		7, 6
Алферов Олексій олексійович		31 травня 1847, Чернігівщина — 13 вересня 1909	підполковник 131-го пішого Тираспольського полку, учасник походу до Китаю в 1900 році, дворянин.		11, 21
Космачевський Іван Антонович		29 серпня 1840 — 5 липня 1907	генерал-майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.		11, 23
Перова-Леонтович Ольга Костянтинівна		14 листопада 1902 — 22 лютого 1958	українська родова дворянка		11, 33
Воронов Микола Іванович		1831, Санкт-Петербург — 6 травня 1899	полковник, підкоритель Кавказу, дворянин. Нагороджений орденом Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»		11, 34
Стеблін-Камінський Євген Степанович		1840, Полтавщина — 7 жовтня 1912	дійсний статський радник, український дворянин		12, 22
Розова Марія Павлівна		1853 — 18 січня 1897	медична сестра, учасниця російсько-турецької війни 1877–1878 років.		11, 36
Стояновський Семен Зиновійович		27 серпня 1877 — 31 грудня 1927	лікар		13
Новицька Ганна Єгорівна		1850 — 19 травня 1909	вдова генерала від кавалерії, члена Державної Ради		12, 23
Баратов Віктор Вікторович		1878—1935	князь
Оршаво-Орачевська Лідія Миколаївна		1850 — 10 серпня 1914	при народженні Дублянська. Дворянка українського роду		13, 16
Оршаво-Орачевський Євген Костянтинович		†31 жовтня 1931	чоловік Лідії Миколаївни (див. вище).		13, 26
Литош Олександр Харитонович		5 березня 1914 — 22 лютого 1942	учасник київського підпілля часу радянсько-німецької війни.		14, 21
Берестовський Володимир Федосійович		1870 — 1 квітня 1909	актор Московського театру драми. Вбитий на дуелі.		7, 17
Студзинський Альфред Францевич		30 жовтня 1865 — 3 березня 1933	інженер-конструктор цукрових заводів, дворянин. Його батько Франц Антонович керував цукровим заводом графині Браницької, був одружений з Анною Вікторівною Піотровською (полькою, яка була позбавлена дворянства під час польського повстання 1863 року). Його друдина Катерина Юліанівна, дочка Юліана Чишковського, поляка, генерал-майора, та українки, поміщиці з Чернігівщинги.		14, 6
Сольський Степан Михайлович		8 січня 1836, Волинь — 20 листопада 1900	київський літератор, педагог, громадський діяч, професор Київської духовної академії, дійсний статський радник, Київський міський голова у 1887–1900 роках. У склепі також поховано вдову професора Сольську (Скворцову) Юлію Іванівну (1842–1915) і сина Андрія Степановича (1871–1911).
Маркевич Євген Діонисович		1 липня 1889, Кам'янець-Подільський — 7 грудня 1937	професор-юрист. Працював у Москві в Інституті курортології. Кремований в Москві. Урна з прахом встановлена в склепі Сольських.
Нільський Микола Кирилович		1884 — 9 жовтня 1937	актор театру КВО.		13, 1
Оршаво-Орачевський Леонід Петрович		1875 — 24 червня 1931	дворянин.
Шнек Іван Михайлович		15 січня 1853, Волинь — 18 серпня 1909	директор Київського реального училища, статський радник. Після закінчення Київського університету викладав у Вільно до 1903 року, де брав участь у народних читаннях, активний діяч Товариства допомоги бідним у Вільно		14, 20
Кундеревич Фаддій Фаддійович		1854, Київ — 1932	археолог, дворянин		7, 2
Васютинський Анатолій Георгійович		23 березня 1875, Лохвиця — 20 травня 1946	лікар-офтальмолог, заслужений діяч науки УРСР, професор Київського інституту удосконалення лікарів.		10, 31
Гонтарь Віктор Петрович		1 травня 1905 — 9 грудня 1987	Заслужений діяч мистецтв України, директор театрів Російської драми і Київської опери, зять Микити Сергійовича Хрущова.		9, 22
Хрущова Ксенія Іванівна		1872 — 1945	мати Микити Сергійовича Хрущова.		9, 22
Ділянка № 9а
Вербицький Олександр Матвійович		27 вересня 1875, Севастополь — 9 листопада 1958, Київ	архітектор, інженер і педагог, професор		1, 5
Неровецький Олександр Інокентійович		17 березня 1884, Черкаси — 31 грудня 1950	радянський учений, фахівець у галузі будівельного виробництва, дійсний член Академії архітектури УРСР.		3, 16
Рухлядєв Олексій Михайлович		1 березня 1882, Козловка — 9 травня 1946, Київ	російський радянський архітектор.		10, 17
Котляров Андрій Андрійович		1851 — 8 грудня 1903	присяжний повірний, син професора Київського університету.		1, 21
Свириденко Федір Пантелеймонович		2 березня 1836 — 5 липня 1901	надвірний радник, наглядач продовольчих магазинів у Вінниці.		1, 2
Крижанівський Троадій Річардович		1897, Кременчук — 19 березня 1951, Київ	київський лікар-терапевт		2, 2
Крижанівський Віталій Троадійович		1933—2007	художник, син Троадія Крижанівського		2, 2
Полонська Ганна Вікентіївна		1829—1907	вдова дійсного статського радника		3, 32
Стасюк Іван Сергійович		1880—1938	учасник революції 1905 року в Києві.		7, 5
Кошлич Микола Юхимович		1850 — 21 жовтня 1903	генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.		2, 20
Альошин Іван Іванович		27 липня 1901, Івановка — 27 листопада 1944, Руська Гута	радянський партійний діяч, в роки радянсько-німецької війни один з організаторів і керівників підпільного партизанського руху в Молдові.		7, 13
Контребинський Євген Ксаверійович		9 лютого 1865, Київ — 31 жовтня 1933	київський лікар-педіатр, доктор медицини, дворянин.		4, 15
Маслов Микола Іванович		15 грудня 1901, Вологодщина — 19 квітня 1957	доцент-історик, учасник радянсько-німецької війни, захищав Сталінград. З 1948 року працював у сільськогосподарському інституті на кафедрі філософії. Нагороджений чотирма медалями.
Зиневич Віра Йосипівна		1849 — 25 грудня 1911	вдова генерал-майора. При народженні Мрочковська.		9, 31
Зиневич Костянтин Ісидорович		21 травня 1843, Волинь — 10 січня 1899	генерал-майор. Київський повітовий військовий начальник, син священика.		9, 32
Дитятин Микола Федорович		1878 — 9 червня 1901	київський купець 1-ї гільдії		1, 9
Полонська Марія Олександрівна		1880 — 29 листопада 1913	дружина генерал-майора артилерії		3, 32
Зубков Петро Леонтійович		1833 — 16 листопада 1897	дивізійний лікар 9-ї пішої дивізії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.		4, 23
Симашкін Петро Григорович		1834 — 27 грудня 1888	учасник Кримської війни. Працював наглядачем Васильківського (1865–1868), Сквирського (1868–1882) та Київського (1882–1888) тюремних замків.		6, 13
Квітницький Микола Васильович		3 грудня 1852 — 2 січня 1898	генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. Автор книги «Записки по законоведению для военно-училищного курса Киевского пехотного юнкерского училища». Його онук — професор, доктор медичних наук Юрій Миколайович Квітницький-Рижов.		4, 24
Михайлов Петро Михайлович		1857 — 22 березня 1901	колезький асесор.		4, 29
Голофєєва Варвара Петрівна		1850 — 9 травня 1903	дворянка. Поховання перенесено з Покровського монастиря.		5, 25
			вдова надвірного радника Іллі Зейферта. При народженні Стрельбицька. Її дід — відомий київський ювелір Самсон Стрельбицький. Її дочка була оружена з професором Київського університету М. В. Довнар-Запольським.
Зейферт Ілля Іванович		20 липня (1 вересня) 1838, Київ — 10 (22 травня) 1888	член Київської думи, засновник Лук'янівського кладовища, надвірний радник, дворянин. Помер від крововиливу в мозок під час засідання Київської Думи, відстоюючи Лук'янівське кладовище. Дід революціонера Всеволода Митрофановича Довнар-Запольського.		6, 13
Образцова Олександра Олександрівна		1853 — 2 жовтня 1916	дружина професора Василя Образцова, лікар. Поховання в 1935 році перенесено з Аскольдової могили.
Чорнобаєв Дмитро Олександрович		6 червня 1874, Луцьк — 30 жовтня 1943	професор, доктор хімії Київського політехнічного інституту. З 1916 року працював у КПІ, заснував кафедру технології організації речовин. У хімкорпусі КПІ є його портрет.		7, 11
Ділянка № 10
Протобовері Костянтин Броніславович		1876 — 4 квітня 1961	архітектор, інженер.		4, 42
Руденський Олександр Костянтинович		22 листопада 1911, Житомир — 13 жовтня 1996	архітектор, будівельник.		1, 3
Марциневський Іван Костянтинович		23 квітня 1894, Білорусь — 12 березня 1958	доцент, кандидат технічних наук. Служив у царській армії, в 1929 році закінчив Київський політехнічний інститут. У 1933–1936 роках — директор Київського інституту механізації та електрофікації сільського господарства. З 1945 року завідувач кафедрою в КПІ.		15, 44
Кибальчич Володимир Петрович		8 липня 1891, Чернігівщина — 9 лютого 1946	професор-анатом		13, 49
Ігнатьєв Григорій Григорович		23 вересня 1846 — 3 листопада 1898	російський військовий фахівець в галузі зв'язку, генерал-майор.		1, 1
Романов Костянтин Олександрович		11 серпня 1857 — 21 грудня 1911	статський радник, ревізор Київського акцизного управління. Був похований біля Вознесенської церкви, після руйнації якої в 1935 році перенесений на Лук'янівське кладовище.		1, 2
Максимович Тетяна Олександрівна		20 листопада 1901 — 26 вересня 1980	художник театру, учениця Федора Кричевського. Працювала в галузі театрально-декоративного мистецтва, зокрема у ляльковому театрі. Виконала серію ляльок «Веселі чоловічки».		14, 21
Новичков Євген Іванович		1867 — 12 лютого 1911	дійсний статський радник, товариш прокурора Київської судової палати, який вів справи за політичні злочини		1, 9
Мосцевий Федір Мойсейович		1834 — 13 (25 лютого) 1907	надвірний радник, скарбник Київської військово-фельдшерської школи.		1, 29
Соломон Віра Олексіївна		31 березня 1872 — 4 лютого 1908	лікар.		1, 25
Марков Микола Петрович		5 (17 вересня) 1821 — 29 травня (11 червня) 1904	інженер-технолог		1, 35
Кочмаржинський Андрій Михайлович		16 серпня 1846 — 27 листопада 1907	полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. З 1886 року — командир 132-го Бендерського полку. Його дочка Неоніла в шлюбі з інженером-будівельником Б. М. Нінолаєвим.		1, 31
Базилевський Євген Євгенович		3 грудня 1849 — 2 січня 1902	генерал-лейтенант, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, військовий прокурор.		1, 38
Бенюмов Михайло Якович		2 липня 1892, Вінниччина — 28 жовтня 1956	доцент, хірург, кандидат медичних наук, майор. Учасник радянсько-німецької війни як хірург.		1, 41
Власов Тимофій Михайлович		6 травня 1865 — 13 лютого 1915	георгіївський кавалер, полковник 7-го Сибірського полку, учасник російсько-японської війни 1904–1905 років і першої світової війни. За мав орден Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Вбитий в бою.		2, 2
Вебер Михайло Йосипович		30 грудня 1870 — 13 лютого 1912	брандмейстер Двірцової частини Київської поженної команди, губернський секретар.		2, 15
Гавликовський Микола Михайлович		10 грудня 1859, Кам'янець-Подільський — 23 листопада 1908	полковник 132-го Бендерського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. З 1896 року чоловік княгині Ольги Борисівни Баратової. У них син Михайло і дочка Марія, яка в шлюбі з інженером-гідрологом Анатолієм Сергійовичем Ричкаловим.		2, 21
Лаппо-Данилевський Михайло Львович		1 січня 1850 — 27 квітня 1911	спадковий дворянин. В ХХ столітті — бібліотекар Київського товариства любителів природи.		2, 21
Киріяков Петро Макарович		4 жовтня 1850, Київщина — 1 квітня 1909	генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. З 1901 року начальник Брест-Литовського військового госпіталю.		2, 29
Баккалинський Пилип Степанович		14 листопада 1836, Київщина — 21 жовтня (3 листопада) 1908	підполковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.		2, 32
Бєнєв Федір Андрійович		1850 — 21 квітня 1906	почесний громадянин, купець		2, 37
Корзун Павло Іванович		19 жовтня 1844 — 10 лютого 1905	майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.		2, 43
Скальковський Іван Григорович		1848 — 19 грудня 1904	надвірний радник, помічник столоначальника Управління Київської навчальної округи. Родич .		2, 48
Кочаровський Володимир Станіславович		1884 — 3 грудня 1918	полковник.		3, 3
Човплянський Василь Омелянович		12 квітня 1850, Чернігівщина — 30 червня 1918	генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. У 1905 році в Горі, Батумі, на Кавказі подавляв повстання.
Гапонов Іван Іванович		1 червня 1875, Брянськ — 25 вересня 1954	професор-гідромелоратор. Досліджував до першого проектування шлюзування Дніпровських порогів, вивчав очищення Дніпра. В 1925 році закінчив КПІ і там викладав.		3, 34
Данилов Іван Михайлович		1830 — 25 вересня 1907	колезький радник		3, 42
Гаєвський Аристарх Михайлович		1850 — 18 квітня 1907	український дворянин		3, 43
Удовенко Василь Якович		20 липня 1853 — 18 січня 1908	особистий почесний громадянин		5, 51
Носов Михайло Семенович		1850 — 7 20 серпня 1914	голова правління Київського купецького товариства взаємного кредиту		4, 52
Разумов Євген Олександрович		1878 — 1 лютого 1951	київський лікар-гомеопат, доктор медицини		5, 17
Дульнер Олександр Борисович		1902 — 18 серпня 1952	доктор технічних наук. Його дружина Ольга Адольфівна Кульська — хімік, брат якої академік Леонід Адольфович Кульський.		5, 22
Хлєбников Костянтин Олександрович		1876—1944	професор, доктор фізико-математичних наук.
Андріяшев Олександр Михайлович		20 серпня (1 вересня) 1863, Чернігів — 8 лютого 1933, Київ	український історик, архівіст, археограф, джерелознавець. Учень Володимира Антоновича.
Ільченко Микола Андрійович		26 лютого 1871, Корсунь — 14 січня 1913	підполковник, учасник російсько-японсьої війни 1904–1905 років, дворянин. За у Порт-Артурі нагороджений орденом Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість».		8, 50
Мюллер Фрідріх Фрідріхович		18 листопада 1873, Баварія — 21 січня 1935	керуючий цукрових заводів, інженер. З родини німецького інженера. Закінчив Берлінський університет у 1895 році. З 1896 до 1917 року — працював на цукрових заводах керуючим. З 1920 року жив у Києві, де працював у до смерті інженером. Прадід Олени Миколаївни Титової.		7, 57
Григорович-Барська Надія Григорівна		1862 — 24 січня 1935	українська дворянка, вчителька 85-ї школи Києва.
Монастирський Тит Петрович		1850 — 3 травня 1917	дворянин		12, 37
Соколов Іван Васильович		1850 — 25 лютого 1918	лікар-терапевт, дійсний статський радник.		12, 18
Рушковський Павло Євгенович		9 березня 1876 — 11 лютого 1911	штабс-капітаг 156-го Ровенського полку, учасник російсько-японської війни 1904–1905 років.		12, 50
Миловський Павло Олександрович		1850 — 25 листопада 1919	державний інспектор народнихї училищ Київської навчальної округи. Дійсний статський радник.
Єлева Костянтин Миколайович		21 квітня 1887, Київ — 19 листопада 1950	професор-живописець, графік.		14, 1
Добрашев Михайло Юхимович		4 вересня 1860, Житомир — 1919	дворянин		14, 31
		1872 — 7 березня 1907	дворянин, почесний громадянин, старший діловод Київського губернського правління		14, 47
Іванов Микола Семенович		6 грудня 1881 — 24 січня 1915	голова Кременецької земської управи.		15, 24
Маслов Сергій Іванович		29 листопада 1880, Ічня — 11 січня 1957, Київ	український літературознавець, книгознавець, історик літератури і педагог.		10, 4
Врублевський Павло Пилипович		15 січня 1852, Подільська губернія — 8 жовтня 1907	полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Брав у полон Осман-пашу. Син священика.		15, 39
Артемовський-Куцевол Аркадій Іванович		6 березня 1859 — 17 квітня 1913	потомствений почесний громадянин		3, 51
Горянський Павло Ієрофійович		1878, Київщина — 1935	педагог, магістр наук. Викладав історію і російську мову. З 1926 року в Києві — старший працівник бібліотеки АН УРСР. Його батько — протоієрей на Черкащині. Дружина — Марія Дмитрівна Сікорська, родичка авіаконструктора Ігоря Сікорського.		13, 1
Кульський Адольф Юліанович		1867—1917	інженер-хімік. Закінчив Віденську академію, Петербурзький політехнічний інститут. Працював інженером в маєтку графів Іварових на Волині. Син Адольфа — академік Леонід Адольфович, перший чоловік письменниці І. Кульської.		4, 21
Максимов Костянтин Андрійович		1890—1936	авіакостуктор.		10, 31
Мединський Іполіт Данилович		15 лютого 1905, Вінниччина — 13 лютого 1955	партзан радянсько-німецької війни, комісар бригади. Мав орден Богдана Хмельницького, Червоного Прапора, медалі.		2, 22
Мищенко Микола Михайлович		1895, Харків — 30 липня 1960	художник.		15, 37
Петров Олексій Іванович		11 березня 1906, Москва — 28 лютого 1960	професор-економіст		1, 33
Подвойська Ганна Якимівна		1850—1927	мати революціонера, народного комісара по військово-морським справам України Миколи Ілліча Подвойського.		3, 24
Покровський Федір Якович		11 лютого 1849, Володимирщина — 6 листопада 1919	професор Київської духовної акаденії, магістр богослов'я, Києво-Володимирського собору.		6, 40
Райченко Семен Аркадійович		25 травня 1897, Шпола — 18 лютого 1945	партизан громадянської війни. В 1920–1931 роках працював у ГПУ, ліквідував «куркульство». Учасник радянсько-німецької війни. Закінчив Київський політехнічний інститут і став інженером-авіабудівельником.		10, 20
Ракицький Фелікс Андрійович		4 лютого 1886, Київщина — 9 червня 1952	партизан-підпільник часів радянсько-німецької війни. З 1926 року жив у Києві. Посланий на села як двадцятип'ятитисячник, був головою колгоспу. Під час радянсько-німецької війни залишений в партизанах у загоні імені М. Хрущова, попав до рук гестапо, тікав. З 1943 року був паралізований.
Скляревський Василь Єпіфанович		1840—1908	генерал-майор, георгіївський кавалер.		3, 18
У-Чан-Сі Михайло Борисович		8 серпня 1893, Пекін — 18 жовтня 1953	учасник громадянської війни. Воював у Китайському полку у М. Щорса.		10, 2
Шпіллер Олексій Логинович		8 січня 1836, Київщина — 7 березня 1913	генерал-лейтенант артилерії, учасник Кримської війни і російсько-турецької війни 1877–1878 років. Батько дев'яти дітей.
Ділянка № 11
Геккер Олександр Адольфович		5 вересня 1884, Київ — 10 січня 1920	лікар-терапевт, син архітектора Адольфа Геккера. З 1916 року працював у військовому госпіталі Києва. Одружений з німецькою підданою Лідією Робертівною Кнус, у них діти Ніна, Наталя — архітектори.		1, 34
Барщевський Василь Гаврилович		1822, Київ — 1915	книговидавець, письменник.
Севрук Тимофій Павлович		22 січня 1836 — 1 березня 1908	український дворянин.		15, 34
Серврук Василь Павлович		1838 — 6 квітня 1904	дворянин.		15, 35
Мосін Олександр Григорович		16 жовтня 1871, Шестірня — 9 вересня 1929, Київ	український радянський співак (тенор), Заслужений артист України.
Ягелло Олександра Миколаївна		1835—1904	вдова капітана.		3, 34
Трегубов Семен Іванович		1856—1935	протоієрей, кандидат богослов'я. В 1881 році закінчив Київську духовну академію, став законовчителем Колегії П. Галагана, з 1896 року священик Софіївського собору, згодом настоятель Стрітенської церкви. Вінчав Івана Франка.		1, 39
Холодний Микола Григорович		22 червня 1882, Тамбов — 4 травня 1953, Київ	український ботанік, фізіолог, мікробіолог, еколог.		3, 27
Холодна Оксана Григорівна		1915 — 22 квітня 1984	доцент Київської консерваторії по класу фортепіано.		3, 56
Вердоні Наталія Дмитрівна		1859 — 13 березня 1903	дружина особистого почесного громадянина Юлія Францевича Вердоні		1, 40
Пожарський Петро Ничипорович		22 січня 1878, Київщина — 28 вересня 1933	професор-кооператор. Написав книгу «Нариси історії української кооперації».		12, 16
Чернишов Борис Сидорович		27 січня 1888, Ясенська — 31 серпня 1950	вчений-геолог, , палеонтолог. Дійсний член АН УРСР.		2, 19
Білявський Олексій Якович		27 березня 1899, Кременчук — 19 травня 1954	один із старіших вчених-геологів АН УРСР, кандидат геолого-мінералогічних наук. Організував перші в країні комплексні стаціонарні гідрогеологічні балансові станції в Києві.		3, 14
Людмилін Олексій Миколайович		1873, Астрахань — 1930	музикант, контрабасисит. З 1901 року в оркестрі опери Києва. Його сини: Анатолій — диригент,  — художник.		4, 3
Третьяков Дмитро Костянтинович		5 листопада 1878, Шуморово — 26 вересня 1950	зоологморфолог, дійсний член АН УРСР.		4, 12
Шуммер Михайло Олексійович		8 листопада 1876 — 13 травня 1933	інженер-гідромеліоратор. Син вчителя співів Колегії П. Галагана. Походив з Фінляндії.		4, 8
Рузький Олександр Павлович		1879, Київ — 30 січня 1936	професор Київського політехнічного інституту, інженер-механік, дворянин. Мав зв'язок з агентом «Іскри» в Києві Фрідріхом Ленгніком.		3, 40
Тихович Іван Пилипович		1836, Київ — 4 квітня 1906	статський радник.		3, 38
Ляскоронський Василь Григорович		5 січня 1860, Золотоноша — 1 січня 1928, Київ	український історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф.		5, 32
Петровський Микола Неонович		14 листопада 1894, Кудрівка — 20 липня 1951	український радянський історик-медієвіст, археограф, дослідник історії України XVII—XVIII століть, член-кореспондент АН УРСР.		5, 26
Артоболевський Володимир Михайлович		4 липня 1874, Сімбухово — 9 жовтня 1952, Київ	доктор біологічних наук, професор, український радянський зоолог, зоогеограф, популяризатор біологічних знань, громадський діяч.		5, 1
Духонін Дмитро Миколайович		1892 — 18 березня 1910	корнет 12-го гусарського Охтирського полку. Син генерал-майора, брат генерал-лейтенанта.		6, 26
Духонін Микола Лаврентійович		17 квітня 1835, Смоленськ — 30 квітня 1908	генерал-майор артилерії. Батько Миколи Духоніна.		6, 26
Духонін Микола Миколайович		13 грудня 1876, Смоленська губернія — 3 грудня 1917, Могильов	верховний головнокомандувач російською армією в листопаді-грудні 1917 року.		6, 26
Романов Олександр Євдокимович		15 квітня 1884 — 19 грудня 1919, Київ	художник-імпресіоніст.		13, 38
Пухальський Володимир В'ячеславович		2 квітня 1848, Мінськ — 23 квітня 1933, Київ	український і російський піаніст, композитор, педагог, музичний діяч.		12, 42
Войцеховська-Розсудова Аліна Мартинівна		1869, Херсонщина — 1949	артистка українських театрів з 1890 року.
Новицький Василь Вікторович		4 липня 1857 — 18 лютого 1942	співак-аматор, мировий суддя. Брав участь у концертах М. В. Лисенка. Його дід Василь — учасник війни 1812 року, батько Віктор Васильович — голова Прилуцької земської управи.		15, 13
Кефелі Євген Ілліч		21 липня 1895, Сімферополь — 30 вересня 1954	доцент-лікар. В 1952–1954 роках — головний терапевт МВС. Мав орден «Знак пошани», медалі. Походив з кримських виноробів. Його син Ігор — професор, доктор медицини.		17, 5
Мрочковський Антон Антонович		13 червня 1851, Волинь — 17 липня 1915	генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. Прах в 1937 році перенесений з цвинтаря біля церкви у Пущі-Водиці.		2, 40
Новоборський Іоан Антонович		1828 — 29 жовтня 1916	диякон Лук'янівської церкви святого Феодора.
Стражевський Володимир Данилович		28 липня 1892, Київ — 1942	повний георгіївський кавалер за бойові заслуги під час першої світової війни.		11, 43
Ділянка № 12
Мурашко Олександр Іванович		??? — 17 (30 травня) 1910	педагог, київський купець 2-ї гільдії. Викладав німецьку мову в жіночій гімназії, торгував іконами. Брат художника Миколи.		9, 62
Мельник Левко Дмитрович		18 червня 1894, Вінниччина — 28 травня 1951	професор-гінеколог. В 1917–1920 роках боровся за встановлення радянської влади на Волині. В 1924 році закінчив Київський медичний інститут, там і працював. Скульптор погруддя на могилі Е. Фрідман.		1, 34
Васильєв Володимир Леонідович		4 листопада 1877, Псковщина — 7 травня 1913	поручик артилеріїЮ учасник російсько-японської війни, дворянин.		2, 19
Довгелло Катерина Павлівна		27 квітня 1870, Чернігівщина — 30 жовтня 1925	дворянка, вителька Київської гімназії Жекуліної.		12, 19
Дурдуковський Федір Євстафійович		1839 — 29 квітня 1920	професор, протоієрей. Син священика. Одружений з дочкою священика Ольгою Іванівною Черняхівською.		2, 31
Дурдуковська Ольга Іванівна.		??? — 16 (29 листопада) 1906	дружина протоієрея Федора, родичка Старицької-Черняхівської.		2, 31
Хохлов Віктор Гнатович		1912 — 21 березня 1942	начальник цеху заводу «Більшовик», під час радянсько-німецької війни був заступником секретаря Київського підпільного міськкому КП(б)У. Див. Сім'я Хохлових.		1, 18
Семпликевич Іван Тимофійович		15 вересня 1842, Чернігівщина — 1 грудня 1914	генерал-лейтенант артилерії. В походах не був.		2, 11
Ніцкевич Іван Васильович		23 вересня 1837 — 10 лютого 1914	протоієрей Володимирської церкви. З 1909 року у відставці. Переклав з польської книгу І. Галятовського «Месия праведний Иисус Христос».		2,14
Архангельсий Олександр Михайлович		23 листопада 1861, Тверщина — 29 серпня 1915	священик 166-го пішого Ровенського полку, учасник першої світової війни, дворянин.		3, 15
Нікітін Олександр Петрович		9 вересня 1878, Польща — 19 травня 1915	поручик, учасник першої світової війни, дворянин.		4, 15
Оппоков Микола Вікторович		18 грудня 1869, Київщина — 22 вересня 1908	капітан 165-го Луцького полку, учасник походу до Китаю у 1901 році і російсько-японської війни. Помер від рани, яку отримав випадково під час навчання від пострілу з револьвера, що був у кишені шаровар.		2, 27
Туманов Йосип Захарович		19 червня 1857, Закавказзя — 13 лютого 1898	поручик 131-го Тараспільського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років
Дубинський Георгій Миколайович		1900, Київська губернія — 1935	художник.
Марцишевський Іван Болеславович		4 лютого 1880, біля Воронежу — 6 жовтня 1914	штабс-капітан 165-го Луцького полку, сапер, учасник російсько-японської і першої світової воєн. В армії з 1900 року в 129-му Бессарабському полку, навчався в 3-й саперній бригаді, нагороджений орденом Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Був одружений з дворянкою Лідією Іванівною Рубець. Вбитий.		4, 22
Карпинський Дмитро Іванович		15 жовтня 1877, Київ — 19 серпня 1914	штабс-капітан 132-го Бендерського полку, учасник російсько-японської і першої світової воєн. В армії з 1895 року. Нагороджений орденом Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Походив з роду київських іконописців. Був одружений з саксонською підданою Юлією Іванівною Метц. Загинув у бою в Австрії.		3, 29
Виноградов Василь Васильович		11 грудня 1876 — 16 червня 1927	професор, доктор медицини.		4, 1
Разумовський Сергій Дмитрович		1860—1927	помічник інспектора шкіл. Син петербурзького педагога і музикознавця .
Богданович Іполіт Данилович		30 січня 1850, Поділля — 26 вересня 1911	полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Син священика.		3а, 39
Проценко Лев Данилович		1859, Ніжин — 30 січня 1920	іконописець. Мав майстерню в Андріївській церкві Києва і там же жив. Його племінник — професор консерваторії Андрій Федорович Проценко, батько Людмили Проценко.
Силин Іов Іолович		1866 — 27 лютого 1915	капітан 47-го пішого Українського полку, учасник першої світової війни. Вбитий в бою.
Гаврилюк Петро Мелентійович		21 червня 1892 — 5 грудня 1937	учасник Жовтневого перевороту в Петрограді і громадянської війни в Україні, матрос.		3а, 45а
Похитонов Олександр Данилович		18 (24) липня 1874 — 19 (13) січня 1912	підполковник, учасник російсько-японської війни.		3, 38
Френкель Олександр Костянтинович		3 вересня 1879, Волинь — 23 травня 1913	прапорщик запасу, юдей, що прийняв православ'я.		8, 45
Тихонов Іван Родіонович		1860 — 20 липня 1917	колезький радник, працівник Південно-Західної залізниці.		3, 28
Шпетт Йосип Йосипович		11 лютого 1875 — 1 квітня 1942	георгіївський кавалер, підпоручик 131-го Тараспільського полку, учасник першої світової війни.		3, 35
Добровольський Леонід Павлович		21 серпня 1867, Кичинці — 17 вересня 1928	історик, києвознавець, педагог.		9, 59
Рибкін Олександр Данилович		12 грудня 1901, Донбас — 9 грудня 1955	доцент, кандидат технічних наук, завідувач кафедрою КПІ.		10, 13
Акава Сава Давидович		1888, Бердянськ — 14 лютого 1951	доцент-терапевт, винахідник. До 1917 року боровся з тифом, згодом з 1921 року до смерті працював у Києві завідувачем туберкульозного диспансеру. Винайшов апарат для піддування легенів.		14, 38
Маковійчук Євген Іванович		1925 — 5 жовтня 1950	партизан радянсько-німецької війни.		11, 10
Румницький Олександр Йосипович		1869 — 27 травня 1916	статський радник у відставці.		12а, 29
Румницька Ганна Григорівна		1875—1931	вдова статського радника.		12а, 29
Мищенко Михайло Омельянович		21 листопада 1901, Полтавщина — 8 лютого 1950	доцент-гідролог, інженер-меліоратор. Співавтор проекту «Регулювання запоави річки Ірпеня», Дніпрової набережної, укріплення схилів Дніпра в районі Києво-Печерської лаври і Володимирської гірки. В 1932 році створив у Київському гідромеліоративному інституті лабораторію по випробуванню берегових укріплень. Учасник радянсько-німецької війни. Був у війську польському, будував переправи. Мав орден Червоної Зірки, три медалі, два польські ордени.		11, 25
Кузьковська-Варкова Броня Ісаківна		25 грудня 1896 — 10 травня 1949	революціонерка. Була арештована. Член комуністичної партії з 1915 року. В 1916 році сиділа в Лук'янівській в'язниці. Учасниця громадянської війни.		14а, 15
Ольшевський Юрій Миколайович		6 березня 1902 — 8 червня 1950	професор Київського політехнічного інституту.		12, 18
Олехнович Хрисанф Єгорович		1846 — 27 березня 1910	колезький радник, начальник Черкаської поштово-телеграфної контори.
Ольшевський Микола Михайлович		30 січня 1872, Київщина — 15 грудня 1942	генерал-майор, суддя. Після 1917 року — юрисконсульт, викладав у школі командного складу мідіції. Син священика. Його дружина Олекандра Анатоліївна — вчитель гри на фортепіано. Вчила дітей Григорія Котовського.		15, 18
Підборський Павло Іванович		16 жовтня 1883, Київ — 7 березня 1944	дворянин.
Рабинович Борис Якович		15 січня 1904, Чернігівщина — 9 жовтня 1955	доцент-хімік, кандидат хімічних наук, інженер-майор. Учасник Громадянської війни і радянсько-німецької війни на Першому Українському фронті. З 1946 року в Київському політехнічному інституті на економічному факультеті. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеня, чотирма медалями.		16, 3
Нелідов Віктор Миколайович		1899 — 11 серпня 1959	доцент Київського автошляхового інституту.
Анісіменко Федір Олексійович		1895, Сумщина — 17 лютого 1951	доцент Київського політехнічного інституту, кандидат технічних наук. В 1910–1915 роках працював на Шосткинськму пороховому завод. Учасник Громадянської війни В 1934–1944 роках — доцент КПІ. З 1944 року до 1948 року у Львові.		15, 36
Дашкевич Микола Семенович		1870 — 30 листопада 1943	лікар.		15, 45
Малама Володимир Захарович		23 травня 1858–1928	український дворянин, статський радник. З 1901 року інспектор в'язниці в Казані. Його предки в 17 столітті вийшли з Молдови, були бунчуковими товаришами.
Тимофієв Ермінігільд Єгорович		1837 — 1 жовтня 1907	дійсний статський радник.		17, 4
Мурашко Микола Іванович		20 травня 1844, Глухів — 22 вересня 1909, Буча	український художник і педагог.		3а, 43а
Пільчевський Олексій Іванович		2 жовтня 1892, Володимир-Волинський — 12 грудня 1952	письменник.
Сивай Олексій Володимирович		1 січня 1885, Чернігів — 9 липня 1961	доцент, інженер.		1, 2
Титов Федір Олександрович		1886, Калужчина — 1940	учасник громадянської війни в Росії на Далекому сході. В 1912 році прийшов до Хабаровська на заробітки. Включився в революційний рух. Заарештовувався. В 1818 році — комісар слідчої комісії. В партизанах до 1922 року. З 1935 року — в Києві, керував трестом «Укрцивільбуд».		14, 4
Щербина Олександр Мойсейович		10 лютого 1874, Прилуки — 7 січня 1934	професор філософії, тифлолог, психолог, брат математика Костянтина Щербини.		2, 2
Ділянка № 13-1
Моргілевський Іполит Владиславович		12 вересня 1889, Радовка — 7 грудня 1942, Київ	інженер-технолог, історик архітектури, мистецтвознавець, педагог, професор, член-кореспондент Академії архітектури СРСР		11, 2
Яковлєв Євген Григорович		1880 — 13 січня 1935	перший директор Київського інженерно-будівельного інституту, революціонер-більшовик, учасник революційного повстання в Читі та один з організаторів Читинської республіки.		6, 11
Лур'є Олександр Юдимович		12 жовтня 1897, Климовичі — 24 травня 1958, Київ	український акушер-гінеколог. Член-кореспондент АН УРСР.		2, 7
Покровська-Лур'є Олександра Олександрівна		16 квітня 1895 — 22 березня 1939	доцент-хірург, дружина професора Лур'є.		2, 7
Чаговець Василь Юрійович