Олена Миколаївна Титова | ||
---|---|---|
Олена Миколаївна Титова | ||
Народилася | 18 липня 1952 (71 рік) Київ, Українська РСР, СРСР | |
Місце проживання | м. Київ | |
Країна | СРСР Україна | |
Національність | українка | |
Діяльність | археолог | |
Alma mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |
Галузь | археологія | |
Посада | професор | |
Вчене звання | професор | |
Науковий ступінь | доктор історичних наук | |
Науковий керівник | Телегін Дмитро Якович | |
Нагороди |
Олена Миколаївна Титова — директор Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, музеєзнавець, вчений секретар УТОПІК, доцент кафедри охорони культурної спадщини і музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтв, вчений секретар Українського комітету ICOMOS.
Є кандидатом історичних наук (1985), доктор філософії (2006), старший науковий співробітник (1993), доцент (2004), Заслужений працівник культури України (2003).
Життєпис
Народилася 18 липня 1952 року у м. Києві в сім'ї інженера-конструктора будівельника Миколи Титова та архітектора Ірини Титової (Межевич).
У 1960—1970 роках навчалася у середній школі № 79 (на вул. Шота Руставелі), яку закінчила із золотою медаллю. Усі шкільні роки вона захоплювалася історією, а з середніх класів, прочитавши науково-популярну статтю відомого вченого Л. Клейна про археологію, почала мріяти про цю романтичну професію. Тому вступила до історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серед її викладачів, починаючи від деканів — були П. Овчаренко та Ю. Кондуфор, професори та доценти — Л. Славін, Г. Мезенцева, М. Бондарь, Ю. Малєєв, а також співробітники Інституту археології, яких запрошували читати спецкурси, — В. Гладилін, І. Шовкопляс, В. Даниленко, В. Лапін, Є. Максимов.
Після першого курсу почала брати участь в археологічних експедиціях, коли під керівництвом Л. Славіна та Ю. Козуб працювала на некрополі античного міста Ольвія, яка вважалася справжньою школою археологів. Там на жертовнику на Агорі відбулося посвячення в археологи. Наступні розкопки були в експедиції Г. Мезенцевої у Білогородці (давньоруському місті Білгород), Ганни та Івана Шовкоплясів на зарубинецькому поселенні на Оболоні, К. Гупала на місці Житнього ринку на Київському Подолі.
З 1975 р. працювала в групі з дослідження Кам'яної могили Інституту археології АН УРСР.
1980 року вступила до аспірантури Інституту археології з відривом від виробництва. Науковим керівником було призначено професора Д. Я. Телегіна, поряд з яким вона працювала до останніх днів життя цього українського вченого. Темою дисертаційного дослідження, успішно захищеного 1985 року, стала культурна і хронологічна характеристика неоліту Середнього Подніпров'я.
У статусі молодшого наукового, наукового співробітника відділу кам'яної доби О. Титова керувала розкопками і розвідками на неолітичних пам'ятках Чернігівщини і Сумщини (Борковка, Погоріловка), Черкащини (група пам'яток у Старосіллі, роботи згідно Зводу пам'яток історії та культури у Корсунь-Шевченківському районі).
Новий етап творчої біографії О. Титової розпочався у 1990 р., коли за конкурсом її було прийнято на посаду провідного фахівця з пам'яток археології Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Їй було доручено курувати роботою секцій археології та некрополів України.
У 1997—2010 рр. працювала доцентом кафедри музеєзнавства та охорони культурної спадщини Київського національного університету культури і мистецтва, де читала авторські курси «Пам'яткознавство», «Паспортизація пам'яток історії та культури», «Пам'ятки монументального мистецтва», «Пам'ятки та пам'ятні місця українського козацтва», «Найвідоміші музеї світу». У середині 1990-х років її запросили вести спецкурс з культури індіанців Америки на факультет культурології Києво-Могилянської академії. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років разом з професором М. Гладких О. Титова прочитала курс «Неоліт України» на кафедрі археології і музеєзнавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Титова О. М. поєднує активну діяльність в Українському товаристві охорони пам'яток історії та культури з участю в інших пам'яткоохоронних громадських організаціях. З 1994 р. вона є членом
- Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам'яток і визначних місць (УНК ICOMOS) (двічі її обирали вченим секретарем, членом бюро),
- Українського національного комітету Міжнародної ради із дослідження індустріальної спадщини (TICCIH),
- Національної спілки краєзнавців України,
- Історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина» (ІКАУТ).
Титова О. М. входить до складу кількох дорадчих органів при пам'яткоохоронних інституціях:
- Кваліфікаційної ради з питань дослідження археологічної спадщини України,
- Польового комітету Інституту археології НАН України,
- Науково-методичної ради з охорони культурної спадщини при Міністерстві культури України.
- Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України при Міністерстві культури України.
Титова О. М. є головним редактором фахових видань «Праці Центру пам'яткознавства», «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні», заступником головного редактора журналу «Відлуння віків», наукових збірок «Ніжинська старовина» та «Сіверщина в історії України», членом редакційної колегії журналу «Питання історії науки і техніки».
Відзнаки
За значні особисті досягнення у сфері охорони культурної спадщини, високий професіоналізм, внесок у виховання наукової молоді О. М. Титова нагороджена
- Грамотою Управління освіти Києва (1997),
- Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2002),
- Подякою Київського міського голови (2002),
- Почесним званням «Заслужений працівник культури України» (2003),
- Грамотою Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації (2003),
- Почесною грамотою Київського міського голови (2004),
- Почесною Грамотою Верховної Ради України (2012),
- Почесною Грамотою Президії Національної академії наук України.
Наукові інтереси
До кола наукових інтересів входять дослідження історії та археології первісної доби, доби козацтва в Україні, пам'яткознавство, проблеми теорії та методики музеєфікації пам'яток археології, збереження та популяризації культурної спадщини.
Розробляє наукові засади нормативних пам'яткоохоронних документів, дослідження та охорони пам'яток археології, історії України. Є автором близько 200 наукових публікацій (монографій, навчальних посібників, статей).
Є одним із ініціаторів та беззмінним (протягом 24 років) організатором міжнародної наукової конференції з історії та археології України козацької доби «Часи козацькі», що відбувається з 1991 року щороку у Києво-Печерській лаврі і вважається найбільш представницьким форумом в Україні із даної проблематики.
Праці
- Титова Е. Н., Неолит Среднего Поднепровья / Титова Е. Н. : Автореф. дисс. … канд. истор. наук. — К., 1985. — 18 с.
- (рос.)Титова Е. Н., О контактах населения киево-черкасской и буго-днестровской культур / Е. Н. Титова // Каменный век на территории Украины. Некоторые аспекты хозяйства и этнокультурных связей: Сб. науч. тр. — К.: Наукова думка, 1990. — С.28–39.
- Титова О. М., Діяльність експедиції «Січі запорозькі» в 1991 році / О. М. Титова // Вісник Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. — № 4. — С.46–50.
- Титова О. М., Основні принципи охорони археологічної спадщини / О. М. Титова // Вісник Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. — 1993. — № 2. — С.63–69.
- Титова О. М., Технологія виготовлення та формування неолітичного посуду Середнього Подніпров'я / О. М. Титова // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 1993. — Вип. 2. — С.98–107.
- (рос.)Титова Е. Н., Новый локальный вариант неолитических памятников в Днепро-Бугском междуречье / Е. Н. Титова // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. — V в. н.э. — Тирасполь, 1994. — С.12–14.
- Титова О. М., Археологічне вивчення Олешківської Січі Низового Дніпра / О. М. Титова // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С.240–247.
Джерела
- Титова Олена Миколаївна : Біобібліогр. покаж. / Титова О. М. (гол. ред. серії), Гріффен Л. О. (гол. ред. вип.), упор.: Бичковська Г. М., Зозуля С. Ю. ; Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012. — 72 с. — (Серія: «Біобібліографічні покажчики» ; вип. 3).
Посилання
- Україна наукова. Національна Академія Наук України, 2008[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Titova virospovidannya Olena Mikolayivna TitovaOlena Mikolayivna Titova Olena Mikolayivna TitovaNarodilasya18 lipnya 1952 1952 07 18 71 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRMisce prozhivannyam KiyivKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistarheologAlma materIstorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaGaluzarheologiyaPosadaprofesorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikTelegin Dmitro YakovichNagorodiZasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Olena Mikolayivna Titova direktor Centru pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK muzeyeznavec vchenij sekretar UTOPIK docent kafedri ohoroni kulturnoyi spadshini i muzeyeznavstva Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv vchenij sekretar Ukrayinskogo komitetu ICOMOS Ye kandidatom istorichnih nauk 1985 doktor filosofiyi 2006 starshij naukovij spivrobitnik 1993 docent 2004 Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2003 ZhittyepisNarodilasya 18 lipnya 1952 roku u m Kiyevi v sim yi inzhenera konstruktora budivelnika Mikoli Titova ta arhitektora Irini Titovoyi Mezhevich U 1960 1970 rokah navchalasya u serednij shkoli 79 na vul Shota Rustaveli yaku zakinchila iz zolotoyu medallyu Usi shkilni roki vona zahoplyuvalasya istoriyeyu a z serednih klasiv prochitavshi naukovo populyarnu stattyu vidomogo vchenogo L Klejna pro arheologiyu pochala mriyati pro cyu romantichnu profesiyu Tomu vstupila do istorichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka Sered yiyi vikladachiv pochinayuchi vid dekaniv buli P Ovcharenko ta Yu Kondufor profesori ta docenti L Slavin G Mezenceva M Bondar Yu Malyeyev a takozh spivrobitniki Institutu arheologiyi yakih zaproshuvali chitati speckursi V Gladilin I Shovkoplyas V Danilenko V Lapin Ye Maksimov Pislya pershogo kursu pochala brati uchast v arheologichnih ekspediciyah koli pid kerivnictvom L Slavina ta Yu Kozub pracyuvala na nekropoli antichnogo mista Olviya yaka vvazhalasya spravzhnoyu shkoloyu arheologiv Tam na zhertovniku na Agori vidbulosya posvyachennya v arheologi Nastupni rozkopki buli v ekspediciyi G Mezencevoyi u Bilogorodci davnoruskomu misti Bilgorod Ganni ta Ivana Shovkoplyasiv na zarubineckomu poselenni na Oboloni K Gupala na misci Zhitnogo rinku na Kiyivskomu Podoli Z 1975 r pracyuvala v grupi z doslidzhennya Kam yanoyi mogili Institutu arheologiyi AN URSR 1980 roku vstupila do aspiranturi Institutu arheologiyi z vidrivom vid virobnictva Naukovim kerivnikom bulo priznacheno profesora D Ya Telegina poryad z yakim vona pracyuvala do ostannih dniv zhittya cogo ukrayinskogo vchenogo Temoyu disertacijnogo doslidzhennya uspishno zahishenogo 1985 roku stala kulturna i hronologichna harakteristika neolitu Serednogo Podniprov ya U statusi molodshogo naukovogo naukovogo spivrobitnika viddilu kam yanoyi dobi O Titova keruvala rozkopkami i rozvidkami na neolitichnih pam yatkah Chernigivshini i Sumshini Borkovka Pogorilovka Cherkashini grupa pam yatok u Starosilli roboti zgidno Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi u Korsun Shevchenkivskomu rajoni Novij etap tvorchoyi biografiyi O Titovoyi rozpochavsya u 1990 r koli za konkursom yiyi bulo prijnyato na posadu providnogo fahivcya z pam yatok arheologiyi Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Yij bulo dorucheno kuruvati robotoyu sekcij arheologiyi ta nekropoliv Ukrayini U 1997 2010 rr pracyuvala docentom kafedri muzeyeznavstva ta ohoroni kulturnoyi spadshini Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectva de chitala avtorski kursi Pam yatkoznavstvo Pasportizaciya pam yatok istoriyi ta kulturi Pam yatki monumentalnogo mistectva Pam yatki ta pam yatni miscya ukrayinskogo kozactva Najvidomishi muzeyi svitu U seredini 1990 h rokiv yiyi zaprosili vesti speckurs z kulturi indianciv Ameriki na fakultet kulturologiyi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Naprikinci 1990 h na pochatku 2000 h rokiv razom z profesorom M Gladkih O Titova prochitala kurs Neolit Ukrayini na kafedri arheologiyi i muzeyeznavstva Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Titova O M poyednuye aktivnu diyalnist v Ukrayinskomu tovaristvi ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi z uchastyu v inshih pam yatkoohoronnih gromadskih organizaciyah Z 1994 r vona ye chlenom Ukrayinskogo nacionalnogo komitetu Mizhnarodnoyi radi z pitan ohoroni pam yatok i viznachnih misc UNK ICOMOS dvichi yiyi obirali vchenim sekretarem chlenom byuro Ukrayinskogo nacionalnogo komitetu Mizhnarodnoyi radi iz doslidzhennya industrialnoyi spadshini TICCIH Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini Istoriko kulturnoyi asociaciyi Ukrayina Turechchina IKAUT Titova O M vhodit do skladu kilkoh doradchih organiv pri pam yatkoohoronnih instituciyah Kvalifikacijnoyi radi z pitan doslidzhennya arheologichnoyi spadshini Ukrayini Polovogo komitetu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Naukovo metodichnoyi radi z ohoroni kulturnoyi spadshini pri Ministerstvi kulturi Ukrayini Ekspertnoyi komisiyi z rozglyadu pitan zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini pri Ministerstvi kulturi Ukrayini Titova O M ye golovnim redaktorom fahovih vidan Praci Centru pam yatkoznavstva Novi doslidzhennya pam yatok kozackoyi dobi v Ukrayini zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Vidlunnya vikiv naukovih zbirok Nizhinska starovina ta Sivershina v istoriyi Ukrayini chlenom redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Pitannya istoriyi nauki i tehniki VidznakiZa znachni osobisti dosyagnennya u sferi ohoroni kulturnoyi spadshini visokij profesionalizm vnesok u vihovannya naukovoyi molodi O M Titova nagorodzhena Gramotoyu Upravlinnya osviti Kiyeva 1997 Pochesnoyu Gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 2002 Podyakoyu Kiyivskogo miskogo golovi 2002 Pochesnim zvannyam Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2003 Gramotoyu Golovnogo upravlinnya osviti i nauki Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 2003 Pochesnoyu gramotoyu Kiyivskogo miskogo golovi 2004 Pochesnoyu Gramotoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini 2012 Pochesnoyu Gramotoyu Prezidiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Naukovi interesiDo kola naukovih interesiv vhodyat doslidzhennya istoriyi ta arheologiyi pervisnoyi dobi dobi kozactva v Ukrayini pam yatkoznavstvo problemi teoriyi ta metodiki muzeyefikaciyi pam yatok arheologiyi zberezhennya ta populyarizaciyi kulturnoyi spadshini Rozroblyaye naukovi zasadi normativnih pam yatkoohoronnih dokumentiv doslidzhennya ta ohoroni pam yatok arheologiyi istoriyi Ukrayini Ye avtorom blizko 200 naukovih publikacij monografij navchalnih posibnikiv statej Ye odnim iz iniciatoriv ta bezzminnim protyagom 24 rokiv organizatorom mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi z istoriyi ta arheologiyi Ukrayini kozackoyi dobi Chasi kozacki sho vidbuvayetsya z 1991 roku shoroku u Kiyevo Pecherskij lavri i vvazhayetsya najbilsh predstavnickim forumom v Ukrayini iz danoyi problematiki PraciTitova E N Neolit Srednego Podneprovya Titova E N Avtoref diss kand istor nauk K 1985 18 s ros Titova E N O kontaktah naseleniya kievo cherkasskoj i bugo dnestrovskoj kultur E N Titova Kamennyj vek na territorii Ukrainy Nekotorye aspekty hozyajstva i etnokulturnyh svyazej Sb nauch tr K Naukova dumka 1990 S 28 39 Titova O M Diyalnist ekspediciyi Sichi zaporozki v 1991 roci O M Titova Visnik Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi 4 S 46 50 Titova O M Osnovni principi ohoroni arheologichnoyi spadshini O M Titova Visnik Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi 1993 2 S 63 69 Titova O M Tehnologiya vigotovlennya ta formuvannya neolitichnogo posudu Serednogo Podniprov ya O M Titova Praci Centru pam yatkoznavstva K 1993 Vip 2 S 98 107 ros Titova E N Novyj lokalnyj variant neoliticheskih pamyatnikov v Dnepro Bugskom mezhdureche E N Titova Drevnejshie obshnosti zemledelcev i skotovodov Severnogo Prichernomorya V tys do n e V v n e Tiraspol 1994 S 12 14 Titova O M Arheologichne vivchennya Oleshkivskoyi Sichi Nizovogo Dnipra O M Titova Krayeznavstvo 2011 2 S 240 247 DzherelaTitova Olena Mikolayivna Biobibliogr pokazh Titova O M gol red seriyi Griffen L O gol red vip upor Bichkovska G M Zozulya S Yu Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK K Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK 2012 72 s Seriya Biobibliografichni pokazhchiki vip 3 PosilannyaUkrayina naukova Nacionalna Akademiya Nauk Ukrayini 2008 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi