Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Я́кович Теле́гін (нар. 26 жовтня 1919, Плисове — пом. 1 січня 2011, Київ) — радянський та український археолог, пам'яткоохоронець; доктор історичних наук, професор з 1978 року.
| Телегін Дмитро Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 жовтня 1919 Плисове, Лозівський район, Україна |
| Помер | 1 січня 2011 (91 рік) Київ, Україна |
| Країна |  УНР СРСР Україна |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Донбаський державний педагогічний університет (1940) ЧНУ імені Юрія Федьковича (1949) |
| Галузь | історія, етнографія і археологія |
| Заклад | Інститут археології НАН України КДУ ім. Т. Шевченка Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Єфименко Петро Петрович |
| Аспіранти, докторанти | Титова Олена Миколаївна |
| Нагороди |     |
Життєпис
Народився 26 жовтня 1919 року в селі Плисовому (тепер Лозівського району Харківської області, Україна) у селянській сім'ї. Українець. 1936 року закінчив річні учительські курси, після чого упродовж 1936—1940 років працював учителем початкових сільських шкіл на Донбасі. Одночасно навчався на історичному факультету Слов'янського вчительського інституту, який закінчив 1940 року.
У Червоній армії з 3 листопада 1941 року по 1945 рік. Брав участь у німецько-радянській війні, кінець якої застав у Східній Пруссії. Нагороджений медалями «За взяття Кенігсберга» та «За перемогу над Німеччиною», орденом Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985).
В 1949 року закінчив історичний факультет Чернівецького університету, після чого навчався в аспірантурі Інституту археології Академії наук Української РСР під керівництвом академіка Петра Єфименка. Із 1952 року — молодший науковий співробітник цього інституту. У 1953 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Неолітичні пам'ятки на Середньому Донці». З 1958 року — старший науковий співробітник інституту. У 1967 році захистив докторську дисертацію за темою «Дніпро-донецька неолітична культура». Упродовж 1968—1987 років завідував відділом первісної археології; у 1987—1990 роках — провідний науковий співробітник Інституту археології. У 1970—1989 роках керував археологічними курсами Інституту археології з підвищення кваліфікації працівників краєзнавчих музеїв України. Одночасно у 1973—1980 роках викладав на історичному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка «Основи археології» та спеціальні курси з історії мезоліту та неоліту України.
1991 року створив і очолив науково-дослідний центр «Часи козацькі» при Українському товаристві охорони пам'яток історії та культури і Центрі пам'яткознавства АН України. З 1994 по 2010 рік — провідний науковий співробітник Києво-Печерського заповідника. Жив у Києві, в будинку на вулиці Видубицькій, № 40. Помер у Києві 1 січня 2011 року.
Наукова діяльність
Досліджував історію населення України доби мезоліту, неоліту й мідної доби, а також суміжних територій Східної Європи. Фахівець у галузі первісної археології та козацької доби. Керував великими комплексними археологічним експедиціями, такими як «Кременчуцька», «Дніпродзержинська», «Дніпро—Донбас», «Славутич» та іншими. Під його керівництвом розкопано багато пам'яток, що стали опорними для розуміння різних періодів первісної доби, зокрема у 1970 році експедиція вченого знайшла залишки пеньківського поселення у вигляді скупчень ліпної товстостінної кераміки на лівому березі Орелі біля села Котовки.
Проводив активну пам'ятко-охоронну діяльність — багато років очолював бюро секцій українського товариства охорони пам'яток історії та культури — що пов'язана з невтомною пропагандою історичних знань.
Автор понад 300 наукових праць, у тому числі 8 монографій, дві з яких опубліковані за кордоном. Ним видано 12 брошур та більш як 250 науково-популярних статей у газетах та журналах з археологічної тематики. Крім того він є співавтором низки колективних монографій та підручників. Серед робіт:
- Дніпро-донецька культура: до історії населення епохи неоліту — раннього металу півдня Східної Європи. — К.: Наукова думка, 1968. — 254 с.
- Середньостогівська культура епохи міді. — К.: Наукова думка, 1973. — 172 с.
- Про що розповідають кургани. — К.: Знання, 1971.
- Речі говорять. — К.: Знання, 1978.
- Мезолітичні пам'ятки України (ІХ-VI тис. до н. е.). — К.: Наукова думка, 1982. — 256 с.
- Памятники эпохи мезолита на территории Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1985. — 184 с. (рос.)
- Telegin D. Dereivka. A settlement and Cemetery of Copper Age Horse Keepers on the Middle Dnieper // BAR International Series 287. — Oxford, 1986. 185 s. (англ.)
- Виявляти та охороняти стародавні скульптури та петрогліфи. — К.: Знання, 1989
- Неолитические могильники мариупольского типа. — К.: Наукова думка, 1991. — 96 с. (рос.)
- Археологія України: Підручник. — К., 1994. — 318 с. (у співавторстві з Іоном Винокуром).
- Часи козацькі. Січі Запорозькі. — К., 1997.
Був членом редколегій численних наукових видань, у числі яких: «Археологія», «Пам'ятки України: історія та культура», «Праці Центру пам'ятникознавства», «Лаврський альманах» та інших; відповідальним редактором 1-го тому «Археології Української РСР» (1971), двох випусків «Археологічні пам'ятки Української РСР: Короткий список» (1966—1967); редактором «Історії українського мистецтва» (1966—1970).
Премії
- Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977; за колективну монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971—1975 роках);
- Премії імені Вікентія Хвойки (1995) та «Золотий скіф».
Примітки
- Телегін Дмитро Якович / Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- Телегин Дмитрий Яковлевич / Память народа.(рос.)
- Нові дані про пеньківську культуру в Середньому Подніпров'ї(рос.)
Література
- Телегін Дмитро Якович Телегін Дмитро Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 47. — .;
- До 70-річчя Д. Я. Телегіна // Археологія. — № 4, 1989. — С. 152—153;
- Мезенцева Г. Г., Дослідники археології України. Енциклопедичний словник. — Чернігів, 1997. — С. 28;
- До 80-річчя Д. Я. Телегіна // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 142—145;
- , Титова О. М. Людина творчого пошуку. (До 85-річчя Д. Я. Телегіна) // Кам'яна доба України. — Вип.7. До 85-річчя Д. Я. Телегіна. — К.: Шлях, 2005. — С. 6-10.
- Залізняк Л. Л., Мезоліт заходу Східної Європи. / Кам'яна доба України. — Вип. 7. 90-річчю Дмитра Яковича Телегіна присвяується. — К.: Шлях, 2009. — 278 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Ya kovich Tele gin nar 26 zhovtnya 1919 Plisove pom 1 sichnya 2011 Kiyiv radyanskij ta ukrayinskij arheolog pam yatkoohoronec doktor istorichnih nauk profesor z 1978 roku Telegin Dmitro YakovichNarodivsya 26 zhovtnya 1919 1919 10 26 Plisove Lozivskij rajon UkrayinaPomer 1 sichnya 2011 2011 01 01 91 rik Kiyiv UkrayinaKrayina UNR SRSR UkrayinaDiyalnist arheologAlma mater Donbaskij derzhavnij pedagogichnij universitet 1940 ChNU imeni Yuriya Fedkovicha 1949 Galuz istoriya etnografiya i arheologiyaZaklad Institut arheologiyi NAN Ukrayini KDU im T Shevchenka Nacionalnij zapovidnik Kiyevo Pecherska lavra Vchene zvannya profesor d Naukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Yefimenko Petro PetrovichAspiranti doktoranti Titova Olena MikolayivnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Telegin ZhittyepisNarodivsya 26 zhovtnya 1919 roku v seli Plisovomu teper Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayina u selyanskij sim yi Ukrayinec 1936 roku zakinchiv richni uchitelski kursi pislya chogo uprodovzh 1936 1940 rokiv pracyuvav uchitelem pochatkovih silskih shkil na Donbasi Odnochasno navchavsya na istorichnomu fakultetu Slov yanskogo vchitelskogo institutu yakij zakinchiv 1940 roku U Chervonij armiyi z 3 listopada 1941 roku po 1945 rik Brav uchast u nimecko radyanskij vijni kinec yakoyi zastav u Shidnij Prussiyi Nagorodzhenij medalyami Za vzyattya Kenigsberga ta Za peremogu nad Nimechchinoyu ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 6 kvitnya 1985 V 1949 roku zakinchiv istorichnij fakultet Cherniveckogo universitetu pislya chogo navchavsya v aspiranturi Institutu arheologiyi Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR pid kerivnictvom akademika Petra Yefimenka Iz 1952 roku molodshij naukovij spivrobitnik cogo institutu U 1953 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Neolitichni pam yatki na Serednomu Donci Z 1958 roku starshij naukovij spivrobitnik institutu U 1967 roci zahistiv doktorsku disertaciyu za temoyu Dnipro donecka neolitichna kultura Uprodovzh 1968 1987 rokiv zaviduvav viddilom pervisnoyi arheologiyi u 1987 1990 rokah providnij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi U 1970 1989 rokah keruvav arheologichnimi kursami Institutu arheologiyi z pidvishennya kvalifikaciyi pracivnikiv krayeznavchih muzeyiv Ukrayini Odnochasno u 1973 1980 rokah vikladav na istorichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Osnovi arheologiyi ta specialni kursi z istoriyi mezolitu ta neolitu Ukrayini 1991 roku stvoriv i ocholiv naukovo doslidnij centr Chasi kozacki pri Ukrayinskomu tovaristvi ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi i Centri pam yatkoznavstva AN Ukrayini Z 1994 po 2010 rik providnij naukovij spivrobitnik Kiyevo Pecherskogo zapovidnika Zhiv u Kiyevi v budinku na vulici Vidubickij 40 Pomer u Kiyevi 1 sichnya 2011 roku Naukova diyalnistDoslidzhuvav istoriyu naselennya Ukrayini dobi mezolitu neolitu j midnoyi dobi a takozh sumizhnih teritorij Shidnoyi Yevropi Fahivec u galuzi pervisnoyi arheologiyi ta kozackoyi dobi Keruvav velikimi kompleksnimi arheologichnim ekspediciyami takimi yak Kremenchucka Dniprodzerzhinska Dnipro Donbas Slavutich ta inshimi Pid jogo kerivnictvom rozkopano bagato pam yatok sho stali opornimi dlya rozuminnya riznih periodiv pervisnoyi dobi zokrema u 1970 roci ekspediciya vchenogo znajshla zalishki penkivskogo poselennya u viglyadi skupchen lipnoyi tovstostinnoyi keramiki na livomu berezi Oreli bilya sela Kotovki Provodiv aktivnu pam yatko ohoronnu diyalnist bagato rokiv ocholyuvav byuro sekcij ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi sho pov yazana z nevtomnoyu propagandoyu istorichnih znan Avtor ponad 300 naukovih prac u tomu chisli 8 monografij dvi z yakih opublikovani za kordonom Nim vidano 12 broshur ta bilsh yak 250 naukovo populyarnih statej u gazetah ta zhurnalah z arheologichnoyi tematiki Krim togo vin ye spivavtorom nizki kolektivnih monografij ta pidruchnikiv Sered robit Dnipro donecka kultura do istoriyi naselennya epohi neolitu rannogo metalu pivdnya Shidnoyi Yevropi K Naukova dumka 1968 254 s Serednostogivska kultura epohi midi K Naukova dumka 1973 172 s Pro sho rozpovidayut kurgani K Znannya 1971 Rechi govoryat K Znannya 1978 Mezolitichni pam yatki Ukrayini IH VI tis do n e K Naukova dumka 1982 256 s Pamyatniki epohi mezolita na territorii Ukrainskoj SSR K Naukova dumka 1985 184 s ros Telegin D Dereivka A settlement and Cemetery of Copper Age Horse Keepers on the Middle Dnieper BAR International Series 287 Oxford 1986 185 s angl Viyavlyati ta ohoronyati starodavni skulpturi ta petroglifi K Znannya 1989 Neoliticheskie mogilniki mariupolskogo tipa K Naukova dumka 1991 96 s ros Arheologiya Ukrayini Pidruchnik K 1994 318 s u spivavtorstvi z Ionom Vinokurom Chasi kozacki Sichi Zaporozki K 1997 Buv chlenom redkolegij chislennih naukovih vidan u chisli yakih Arheologiya Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura Praci Centru pam yatnikoznavstva Lavrskij almanah ta inshih vidpovidalnim redaktorom 1 go tomu Arheologiyi Ukrayinskoyi RSR 1971 dvoh vipuskiv Arheologichni pam yatki Ukrayinskoyi RSR Korotkij spisok 1966 1967 redaktorom Istoriyi ukrayinskogo mistectva 1966 1970 PremiyiDerzhavna premiya URSR u galuzi nauki i tehniki 1977 za kolektivnu monografiyu Arheologiya Ukrayinskoyi RSR v troh tomah opublikovanu v 1971 1975 rokah Premiyi imeni Vikentiya Hvojki 1995 ta Zolotij skif PrimitkiTelegin Dmitro Yakovich Komitet z Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Arhiv originalu za 30 grudnya 2022 Procitovano 31 grudnya 2022 Telegin Dmitrij Yakovlevich Pamyat naroda ros Novi dani pro penkivsku kulturu v Serednomu Podniprov yi ros LiteraturaTelegin Dmitro Yakovich Telegin Dmitro Yakovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 47 ISBN 978 966 00 1359 9 Do 70 richchya D Ya Telegina Arheologiya 4 1989 S 152 153 Mezenceva G G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Enciklopedichnij slovnik Chernigiv 1997 S 28 Do 80 richchya D Ya Telegina Arheologiya 1999 3 S 142 145 Titova O M Lyudina tvorchogo poshuku Do 85 richchya D Ya Telegina Kam yana doba Ukrayini Vip 7 Do 85 richchya D Ya Telegina K Shlyah 2005 S 6 10 Zaliznyak L L Mezolit zahodu Shidnoyi Yevropi Kam yana doba Ukrayini Vip 7 90 richchyu Dmitra Yakovicha Telegina prisvyauyetsya K Shlyah 2009 278 s