Олександр Інокентійович Неровецький (17 березня 1884, Черкаси, Київська губернія — 31 грудня 1950, Київ) — радянський учений, фахівець у галузі будівельного виробництва, дійсний член Академії архітектури УРСР.
Олександр Інокентійович Неровецький | |
---|---|
Народився | 17 березня 1884 Черкаси, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 31 грудня 1950 (66 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | СРСР |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Галузь | будівництво |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Біографія
Народився в Черкасах 17 березня 1884 року в родині земського лікаря і вчительки. В 1901 році закінчив Черкаську гімназію з золотою медаллю і в тому ж році вступив до Київського університету на математичний факультет. Навесні 1902 року був відрахований звідти за участь у студентських заворушеннях проти поліцейського режиму в університеті. Восени цього ж року витримав конкурсний екзамен до Київського політехнічного інституту на інженерно-будівельне відділення, яке закінчив у 1907 році з дипломом 1-го ступеня і званням інженера-будівельника.
Починав свою трудову діяльність (1907—1911) по службі шляху і будівель Московсько-Києво-Воронезької залізниці помічником і начальником дільниці шляху, згодом працював на будівництві нових ліній залізниць Московсько-Києво-Воронезької і Владикавказької начальником дільниці, начальником будівництва кесонних мостів. Під керівництвом Неровецького виконані наступні будови:
- будівництво Льговського вузла Московсько-Воронезької і Північно-Донецької залізниці вартістю 4 мільйони карбованців (1911—1912) з вокзалом, депо, майстернями, рядом житлових будинків, двома мостами, шляхопроводом через ряд станційних шляхів, водопровідним переходом під річкою, укладкою колій сортувальної станції;
- будівництво п'яти великих кесонних і на опускних колодязях мостів через Десну в Чернігові та біля села Вітемлі, через Сіверський Донець, через річки Куму і Підкумок, а також 20 середніх і малих залізничних мостів і труб, п'ять дерев'яних мостів, всього 30 різних мостів;
- побудовано більше 100 км залізничних колій, 5 вокзалів і станцій.
У 1922—1924 рр. працював заступником довіреного Чернігівського відділу тресту Дніпроліс, а потім помічником директора тресту Чернігівліс і завідував губернською будівельною Конторою Чернігівського Губраднаргоспу.
У 1924—1925 рр. працював заступником директора Донецького відділу тресту Укрдержбуд в Артемівську. Відповідав за будівництво промислових, шахтних і цивільних будівель і споруд у промислових районах Донбасу і Придніпров'я. Під його керівництвом були заново відбудовані шахти в Горлівці, Микитівці, Мушкетові, Чулковці, Щербинівці.
У 1926 р. призначений завідуючим будівельним бюро і головним інженером Всеукраїнського акціонерного товариства будівельної індустрії «Індубуд», в якому він створив проектне бюро.
У серпні і вересні 1926 р. був відряджений за кордон, відвідав Берлін і Гамбург для ознайомлення із методами організації та веи. дення будівництва та проведення переговорів з іноземними фірмами та інженерами. У 1926 р. призначений заступником технічного директора тресту Індубуд.
У квітні і травні 1927 р. відвідав Лейпциг, Франкфурт, Дюссельдорф, Дрезден для купівлі обладнання та розміщення замовлень на його виготовлення. Після повернення з-за кордону обраний членом Правління товариства Індубуд і призначений технічним директором. Організував проектний відділ, за його ініціативи при Індубуді був створений перший Український науково-дослідний інститут споруд.
За його керівництва розробляли і втілювали в життя нові ефективні будівельні конструкції та вироби. Найважливішим результатом його досліджень стало впровадження швидкісних методів будівництва. Вперше у світі було розроблено технічні умови на виробництво будівельних та спеціальних робіт у зимовий період. Також очолював «Укрдержбуд», «Південномонтажбуд», «Укрбудоб'єднання» та інші. Брав участь у будівництві і реконструкції великих промислових об'єктів України:
- реконструкція Дніпропетровського, Дніпродзержинського, Єнакієвського, і Макіївського металургійних заводів, Одеської і Новобаварської текстильних фабрик;
- будівництво Дніпропетровського, Дніпродзержинського, Макієвського, Ворошиловського коксохімічних заводів, Нікопольського трубопрокатного, турбіно-генераторного, станкобудівельного, Краматорського машинобудівельного, Київської кінофабрики, Ворошиловоградського паровозобудівельного, Пантелеймонівського вогнетривкого заводів, Веселоподільського цукрового заводу, швейної і взуттєвої фабрик у Києві, взуттєвої фабрики в Одесі, понад 15 поліклінік і лікарень, Центральний поштамт, тракторний, турбінний і станкобудівельний заводи, клуб будівельників у Харкові, велика кількість житлових будинків, в тому числі крупноблочних;
- збудований продовольчий і військовий пункт в Ромодані, електростанція в Лубнах, 5 клубів і до 50 житлових будинків на Донбасі.
У 1934—1941 рр. видав в Харкові декілька фундаментальних праць по передовим методах в організації будівництва і його індустріалізації. В 1939 р. Неровецькому присвоєно звання професора, в 1941 р. він обраний членом-кореспондентом Академії архітектури СРСР.
Після відвоювання Києва в листопаді 1943 року радянськими військами брав участь у роботі комісії по визначенню першочергових робіт з відбудови міста. Давав конкретні рекомендації для зміцнення будівельних конструкцій, в результаті чого вдалося зберегти для подальшої експлуатації багато житлових будинків.
У 1945 році обраний дійсним членом Академії архітектури УРСР. Під час своєї роботи в Академії керував Редакційно-видавничою радою, був обраний керівником відділу будівельних наук та директором інституту будівельної техніки. Крім того, він керував багатьма іншими структурними елементами Академії архітектури УРСР. Згодом був обраний віце-президентом Академії архітектури УРСР.
Був відзначений орденом «Знак Пошани» і медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
31 грудня 1950 року Олександр Інокентійович помер після тяжкої хвороби. Похований у Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 9-А, ряд 3, місце 16). На могилі прямокутна стела, барельєф із білого мармуру.
Наукова і педагогічна діяльність
Олександр Неровецький поєднував роботу будівельника, вченого, педагога і громадського діяча. Він був першим головою Українського республіканського наукового інженерно-технічного товариства (з 1935 року).
Керував кафедрою будівельного виробництва в Українській Промисловій академії в Харкові (1931—1934), завідував такою ж кафедрою у Харківському інженерно-будівельному інституті (1934—1941), (1942—1944), і в Київському інженерно-будівельному інституті (1944—1950).
У 1936 -1939 рр. — директор Українського науково-дослідного інституту споруд і будівельних матеріалів у Харкові.
Праці
Неровецький — автор ряду праць та перших підручників з технології і організації будівництва.
Серед них:
- «Основи будівельного виробництва», т. 1, Харків — Київ. 1934;
- «Швидкісне будівництво», 1939;
- «Будівельне виробництво», 1941;
- «Завдання індустріалізації житлового будівництва на Україні», 1948;
- «Основи організації та економіки будівництва», ч. 1, Київ — Львів, 1948 та ряду інших.
Він є автором понад 300 наукових праць.
Література
- «Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю». Біографічний довідник. — Київ: «З-Медіа», 2008. — С. 104. . стор. 62—64
Посилання
- Сайт Міністерства регіонального розвитку та будівництва України[недоступне посилання з липня 2019]
- Данильченко С. Олександр Інокентійович Неровецький — засновник школи потокового швидкісного будівництва. / Матеріали наукової конференції Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Тернопіль, 2019
- Михайленко Г.Г. Діяльність О. І. Неровецького в галузі промислового та цивільного будівництва в Україні в 1922-1936 роках // Дослідження з історії техніки. — 2016. — Вип. 22.
Примітки
- Михайленко, Галина. Діяльність О. І. Неровецького в галузі промислового та цивільного будівництва в Україні в 1922-1936 роках (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Inokentijovich Neroveckij 17 bereznya 1884 1884 03 17 Cherkasi Kiyivska guberniya 31 grudnya 1950 1950 12 31 Kiyiv radyanskij uchenij fahivec u galuzi budivelnogo virobnictva dijsnij chlen Akademiyi arhitekturi URSR Oleksandr Inokentijovich NeroveckijNarodivsya17 bereznya 1884 1884 03 17 Cherkasi Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer31 grudnya 1950 1950 12 31 66 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina SRSRDiyalnistarhitektorAlma materNTUU KPI im Igorya SikorskogoGaluzbudivnictvoPartiyaKPRSNagorodiBiografiyaNarodivsya v Cherkasah 17 bereznya 1884 roku v rodini zemskogo likarya i vchitelki V 1901 roci zakinchiv Cherkasku gimnaziyu z zolotoyu medallyu i v tomu zh roci vstupiv do Kiyivskogo universitetu na matematichnij fakultet Navesni 1902 roku buv vidrahovanij zvidti za uchast u studentskih zavorushennyah proti policejskogo rezhimu v universiteti Voseni cogo zh roku vitrimav konkursnij ekzamen do Kiyivskogo politehnichnogo institutu na inzhenerno budivelne viddilennya yake zakinchiv u 1907 roci z diplomom 1 go stupenya i zvannyam inzhenera budivelnika Pochinav svoyu trudovu diyalnist 1907 1911 po sluzhbi shlyahu i budivel Moskovsko Kiyevo Voronezkoyi zaliznici pomichnikom i nachalnikom dilnici shlyahu zgodom pracyuvav na budivnictvi novih linij zaliznic Moskovsko Kiyevo Voronezkoyi i Vladikavkazkoyi nachalnikom dilnici nachalnikom budivnictva kesonnih mostiv Pid kerivnictvom Neroveckogo vikonani nastupni budovi budivnictvo Lgovskogo vuzla Moskovsko Voronezkoyi i Pivnichno Doneckoyi zaliznici vartistyu 4 miljoni karbovanciv 1911 1912 z vokzalom depo majsternyami ryadom zhitlovih budinkiv dvoma mostami shlyahoprovodom cherez ryad stancijnih shlyahiv vodoprovidnim perehodom pid richkoyu ukladkoyu kolij sortuvalnoyi stanciyi budivnictvo p yati velikih kesonnih i na opusknih kolodyazyah mostiv cherez Desnu v Chernigovi ta bilya sela Vitemli cherez Siverskij Donec cherez richki Kumu i Pidkumok a takozh 20 serednih i malih zaliznichnih mostiv i trub p yat derev yanih mostiv vsogo 30 riznih mostiv pobudovano bilshe 100 km zaliznichnih kolij 5 vokzaliv i stancij U 1922 1924 rr pracyuvav zastupnikom dovirenogo Chernigivskogo viddilu trestu Dniprolis a potim pomichnikom direktora trestu Chernigivlis i zaviduvav gubernskoyu budivelnoyu Kontoroyu Chernigivskogo Gubradnargospu U 1924 1925 rr pracyuvav zastupnikom direktora Doneckogo viddilu trestu Ukrderzhbud v Artemivsku Vidpovidav za budivnictvo promislovih shahtnih i civilnih budivel i sporud u promislovih rajonah Donbasu i Pridniprov ya Pid jogo kerivnictvom buli zanovo vidbudovani shahti v Gorlivci Mikitivci Mushketovi Chulkovci Sherbinivci U 1926 r priznachenij zaviduyuchim budivelnim byuro i golovnim inzhenerom Vseukrayinskogo akcionernogo tovaristva budivelnoyi industriyi Indubud v yakomu vin stvoriv proektne byuro U serpni i veresni 1926 r buv vidryadzhenij za kordon vidvidav Berlin i Gamburg dlya oznajomlennya iz metodami organizaciyi ta vei dennya budivnictva ta provedennya peregovoriv z inozemnimi firmami ta inzhenerami U 1926 r priznachenij zastupnikom tehnichnogo direktora trestu Indubud U kvitni i travni 1927 r vidvidav Lejpcig Frankfurt Dyusseldorf Drezden dlya kupivli obladnannya ta rozmishennya zamovlen na jogo vigotovlennya Pislya povernennya z za kordonu obranij chlenom Pravlinnya tovaristva Indubud i priznachenij tehnichnim direktorom Organizuvav proektnij viddil za jogo iniciativi pri Indubudi buv stvorenij pershij Ukrayinskij naukovo doslidnij institut sporud Za jogo kerivnictva rozroblyali i vtilyuvali v zhittya novi efektivni budivelni konstrukciyi ta virobi Najvazhlivishim rezultatom jogo doslidzhen stalo vprovadzhennya shvidkisnih metodiv budivnictva Vpershe u sviti bulo rozrobleno tehnichni umovi na virobnictvo budivelnih ta specialnih robit u zimovij period Takozh ocholyuvav Ukrderzhbud Pivdennomontazhbud Ukrbudob yednannya ta inshi Brav uchast u budivnictvi i rekonstrukciyi velikih promislovih ob yektiv Ukrayini rekonstrukciya Dnipropetrovskogo Dniprodzerzhinskogo Yenakiyevskogo i Makiyivskogo metalurgijnih zavodiv Odeskoyi i Novobavarskoyi tekstilnih fabrik budivnictvo Dnipropetrovskogo Dniprodzerzhinskogo Makiyevskogo Voroshilovskogo koksohimichnih zavodiv Nikopolskogo truboprokatnogo turbino generatornogo stankobudivelnogo Kramatorskogo mashinobudivelnogo Kiyivskoyi kinofabriki Voroshilovogradskogo parovozobudivelnogo Pantelejmonivskogo vognetrivkogo zavodiv Veselopodilskogo cukrovogo zavodu shvejnoyi i vzuttyevoyi fabrik u Kiyevi vzuttyevoyi fabriki v Odesi ponad 15 poliklinik i likaren Centralnij poshtamt traktornij turbinnij i stankobudivelnij zavodi klub budivelnikiv u Harkovi velika kilkist zhitlovih budinkiv v tomu chisli krupnoblochnih zbudovanij prodovolchij i vijskovij punkt v Romodani elektrostanciya v Lubnah 5 klubiv i do 50 zhitlovih budinkiv na Donbasi U 1934 1941 rr vidav v Harkovi dekilka fundamentalnih prac po peredovim metodah v organizaciyi budivnictva i jogo industrializaciyi V 1939 r Neroveckomu prisvoyeno zvannya profesora v 1941 r vin obranij chlenom korespondentom Akademiyi arhitekturi SRSR Pislya vidvoyuvannya Kiyeva v listopadi 1943 roku radyanskimi vijskami brav uchast u roboti komisiyi po viznachennyu pershochergovih robit z vidbudovi mista Davav konkretni rekomendaciyi dlya zmicnennya budivelnih konstrukcij v rezultati chogo vdalosya zberegti dlya podalshoyi ekspluataciyi bagato zhitlovih budinkiv U 1945 roci obranij dijsnim chlenom Akademiyi arhitekturi URSR Pid chas svoyeyi roboti v Akademiyi keruvav Redakcijno vidavnichoyu radoyu buv obranij kerivnikom viddilu budivelnih nauk ta direktorom institutu budivelnoyi tehniki Krim togo vin keruvav bagatma inshimi strukturnimi elementami Akademiyi arhitekturi URSR Zgodom buv obranij vice prezidentom Akademiyi arhitekturi URSR Buv vidznachenij ordenom Znak Poshani i medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Mogila O I Neroveckogo 31 grudnya 1950 roku Oleksandr Inokentijovich pomer pislya tyazhkoyi hvorobi Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu kladovishi dilyanka 9 A ryad 3 misce 16 Na mogili pryamokutna stela barelyef iz bilogo marmuru Naukova i pedagogichna diyalnistOleksandr Neroveckij poyednuvav robotu budivelnika vchenogo pedagoga i gromadskogo diyacha Vin buv pershim golovoyu Ukrayinskogo respublikanskogo naukovogo inzhenerno tehnichnogo tovaristva z 1935 roku Keruvav kafedroyu budivelnogo virobnictva v Ukrayinskij Promislovij akademiyi v Harkovi 1931 1934 zaviduvav takoyu zh kafedroyu u Harkivskomu inzhenerno budivelnomu instituti 1934 1941 1942 1944 i v Kiyivskomu inzhenerno budivelnomu instituti 1944 1950 U 1936 1939 rr direktor Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu sporud i budivelnih materialiv u Harkovi Praci Neroveckij avtor ryadu prac ta pershih pidruchnikiv z tehnologiyi i organizaciyi budivnictva Sered nih Osnovi budivelnogo virobnictva t 1 Harkiv Kiyiv 1934 Shvidkisne budivnictvo 1939 Budivelne virobnictvo 1941 Zavdannya industrializaciyi zhitlovogo budivnictva na Ukrayini 1948 Osnovi organizaciyi ta ekonomiki budivnictva ch 1 Kiyiv Lviv 1948 ta ryadu inshih Vin ye avtorom ponad 300 naukovih prac Literatura Panteon zodchih Luk yanivskogo nekropolyu Biografichnij dovidnik Kiyiv Z Media 2008 S 104 ISBN 96696 254 2 4 stor 62 64PosilannyaSajt Ministerstva regionalnogo rozvitku ta budivnictva Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Danilchenko S Oleksandr Inokentijovich Neroveckij zasnovnik shkoli potokovogo shvidkisnogo budivnictva Materiali naukovoyi konferenciyi Ternopilskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu imeni Ivana Pulyuya Ternopil 2019 Mihajlenko G G Diyalnist O I Neroveckogo v galuzi promislovogo ta civilnogo budivnictva v Ukrayini v 1922 1936 rokah Doslidzhennya z istoriyi tehniki 2016 Vip 22 PrimitkiMihajlenko Galina Diyalnist O I Neroveckogo v galuzi promislovogo ta civilnogo budivnictva v Ukrayini v 1922 1936 rokah PDF