Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Премія Сахарова за свободу думки — щорічна відзнака Європейського парламенту. Започаткована 1988 року.
Премія імені Сахарова  | |
|---|---|
| Країна |  ЄС і  Франція |
| europarl.europa.eu/sakharovprize/en/home/the-prize.html | |
 Премія імені Сахарова у Вікісховищі | |
Зала Ради Європи
Нагорода вручається за досягнення в таких областях:
- захист прав людини і його основних свобод;
- розвиток демократії і відстоювання верховенства права;
- повага до міжнародного законодавства;
- захист прав меншин.
Висунення кандидатів
Висунення кандидатів на здобуття премії Сахарова здійснюється депутатами Європарламенту. Для того аби кандидатура здобувача премії була розглянута, вона має бути висунута депутатською групою або щонайменше 40 депутатами при тому, що кожен з них може виступити з підтримкою лише однієї кандидатури. Зазвичай остаточний перелік кандидатів формується щороку у вересні.
Надалі кандидатури розглядаються на спільному засіданні , та Європейського парламенту. Усі кандидатури проходять обговорення учасниками засідання, після чого кожен член комітетів з закордонних справ і з розвитку голосують за того кандидата, чий внесок, на їхню думку, найбільше заслуговує на відзначення премією.
З трьох найбільш рейтингових номінантів (тих, що здобули найбільше голосів) формується шорт-лист претендентів, який надалі передається до розгляду Конференцією Президентів Європарламенту, який кожного року визначає лауреата Сахаровської премії. Ця Конференція складається з Голови Європейського парламенту та голів усіх депутатських груп, її рішення щодо присудження премії є остаточним, проте може не збігатися з попередніми результатами розгляду кандидатур комітетами з закордонних справ і розвитку.
Лауреати
Від часу свого заснування премія імені Андрія Сахарова за свободу думки присуджувалась 34 рази. Найпершими її лауреатами в 1988 році стали південноафриканський борець проти режиму апартеїду Нельсон Мандела та радянський дисидент Анатолій Марченко. Анатолій Марченко, Мухаммед Буазізі (2011) та Магса Аміні (2023) стали лауреатами премії посмертно. Загалом за 31 рік присудження премії її лауреатами стали 35 осіб та 9 організацій. Найпершою жінкою-лауреаткою стала м'янмарська опозиціонерка Аун Сан Су Чжі (премія 1990 року), а найпершою організацією — аргентинський рух Матері площі Травня (премія 1992 року).
Нерідко через свою діяльність правозахисники та дисиденти зазнають переслідувань з боку авторитарних режимів, які вони прагнуть змінити. Так, кілька разів лауреати Сахарівської премії не могли бути присутніми на церемонії нагородження, оскільки перебували під арештом або в ув'язненні. Серед тих, хто не зміг отримати премію особисто в рік її присудження, є згадані вищі Нельсон Мандела та Аун Сан Су Чжі, а також Лейла Зана, , Ху Цзя, , Джафар Панагі, Насрін Сотоудех, Раїф Бадаві, Олег Сенцов, Ільхам Тохті та Олексій Навальний.
З-поміж лауреатів премії Сахарова п'ятеро пізніше отримали й Нобелівську премію миру: Аун Сан Су Чжі у 1991, Нельсон Мандела в 1993, Малала Юсафзай у 2014 роках, Деніс Муквеге та Надія Мурад розділили Нобеля з миру 2018 року. Окрім того, Кофі Аннан разом із ООН отримали Сахарівську премію 2003 року після здобуття Нобелівської двома роками раніше.
Список лауреатів
| Рік | Фото | Лауреат | Країна | Внесок | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|
| 1988 |  | Нельсон Мандела (1918—2013) |  ПАР | Борець проти режиму апартеїду в ПАР. На момент присудження премії був політичним в'язнем, перебував у в'язниці протягом 1964—1990 років. | |
| Анатолій Марченко (1938—1986) |  СРСР | Радянський дисидент, член Московської Гельсінської групи. Помер в ув'язненні внаслідок голодування у 1986 році. | |||
| 1989 |  | Александер Дубчек (1921—1992) |  Чехословаччина | Чехословацький політик. Вдався до спроб реформувати комуністичний режим у Чехословаччині після приходу до влади, які отримали назву Празька весна. | |
| 1990 |  | Аун Сан Су Чжі (нар. 1945) |  М'янма | Бірманська опозиціонерка, борець проти військового режиму в країні та лідер руху за захист прав людини. | |
| 1991 | Адем Демачі (1936—2018) |  СФРЮ | Албанський письменник і правозахисник, голова Косовської спілки прав людини, борець за права албанців та інших національних меншин Косова. | ||
| 1992 |  | Матері площі Травня |  Аргентина | Спілка аргентинських жінок, які з 1977 року виступали проти військового режиму в Аргентині та на захист власних дітей, які стали в'язнями того режиму. | |
| 1993 | Oslobođenje |  Боснія і Герцеговина | Газета з Сараєва, яка виходила щоденно під час Боснійської війни та пропагувала ідеї миру між сербами, хорватами та мусульманами. | ||
| 1994 |  | Тасліма Насрін (нар. 1962) |  Бангладеш | Журналістка та письменниця, борець за права жінок, яка виступала з критикою ісламського фундаменталізму. | |
| 1995 |  | Лейла Зана (нар. 1961) |  Туреччина | Курдська активістка, найперша курдська жінка-депутат у парламенті Туреччини. Через власні погляди перебувала в ув'язненні протягом 1994—2004 років. | |
| 1996 |  | (нар. 1950) |  КНР | Китайський дисидент, борець за права людини та критик комуністичного режиму КНР. | |
| 1997 |  | Саліма Гезалі (нар. 1958) |  Алжир | Журналістка, засновник франкомовної газети La Nation, борець за права жінок, свободу слова та демократію в Алжирі. | |
| 1998 |  | Ібрагім Ругова (1944—2006) |  Союзна Республіка Югославія | Лідер Демократичної ліги Косова. | |
| 1999 |  | Шанана Гужмау (нар. 1946) |  Східний Тимор | Лідер руху за незалежність Східного Тимору. | |
| 2000 |  Іспанія | Кампанія на захист прав людини та демократії в Країні Басків. | |||
| 2001 |  | (нар. 1934) |  Ангола | Архієписком Лубанго, голова Міжцерковного комітету за мир в Анголі. | |
 | Нуріт Пелед-Елханан (нар. 1949) |  Ізраїль | Викладачка університету, яка втратила доньку через теракт, вчинений палестинським терористом. Удостоєна премією разом з Іззатом Газаві за спільну роботу за примирення, взаємоповагу та взаємне визнання ізраїльським і палестинським народами прав одне одного. | ||
(1951—2003) |  Палестина | Голова Спілки письменників Палестини, син якого був убитий ізраїльською армією. Удостоєний премією разом з Нуріт Пелед-Елханан за спільну роботу за примирення, взаємоповагу та взаємне визнання ізраїльським і палестинським народами прав одне одного. | |||
| 2002 | Освальдо Пая (1952—2012) |  Куба | Кубинський дисидент, засновник Християнського визвольного руху, борець за національне примирення та демократичні перетворення на Кубі. | ||
| 2003 |  | Організація Об'єднаних Націй | Номінація на знак визнання роботи працівників Організації Об'єднаних Націй, які часто змушені працювати у надскладних умовах заради встановлення миру та захисту прав людини. | ||
 | Кофі Аннан (1938—2018) |  Гана | |||
| 2004 | Білоруська асоціація журналістів |  Білорусь | Організація, що бореться за свободу слова в Білорусі. | ||
| 2005 |  | Репортери без кордонів | Міжнародна організація, яка бореться за свободу слова по всьому світу. | ||
 | Гаува Ібрагім (нар. 1968) |  Нігерія | Перша жінка-юрист у північній Нігерії, яка бореться проти жорстоких методів покарання, що застосовуються відповідно до законів шаріату до засуджених жінок та молоді. | ||
 | Жінки в білому | Куба | Об'єднання кубинських жінок, яке щонеділі влаштовує мирні акції протесту на захист своїх чоловіків-політв'язнів. | ||
| 2006 |  | Олександр Мілінкевич (нар. 1947) | Білорусь | Лідер білоруської опозиції, кандидат у президенти країни 2006 року. | |
| 2007 |  | (нар. 1957) |  Судан | Суданський юрист, який надає юридичну підтримку постраждалим від тортур внаслідок громадянської війни. | |
| 2008 |  | Ху Цзя (нар. 1973) | КНР | Китайський борець за демократію та права людини, зокрема ВІЛ-інфікованих. Перебував з 2007 року під арештом. | |
| 2009 | Меморіал |  Росія | Російський правозахисний центр. | ||
| 2010 |  | (нар. 1962) | Куба | Кубинський психолог і дисидент, борець проти кубинського режиму. | |
| 2011 |  | Разан Зейтуне (нар. 1977) |  Сирія | Сирійський юрист та правозахисниця, засновниця блогу для повідомлень про порушення прав людини та викрадення в Сирії. | |
 | (нар. 1934) |  Лівія | Лівійський дисидент, політичний в'язень. | ||
 | Асмаа Махфуз (нар. 1985) |  Єгипет | Єгипетська активістка, засновник молодіжного руху 6 квітня. | ||
 | (нар. 1951) | Сирія | Сирійський карикатурист, який у своїх роботах виступає з критикою ситуації в країні. | ||
| Мухаммед Буазізі (1984—2011) |  Туніс | Торговець на ринку. Вчинив акт самоспалення на знак протесту проти бідності, що спричинило народні виступи, які призвели до революції в Тунісі та стали поштовхом до виступів в інших арабських країнах, що отримали назву Арабська весна. Помер від отриманих опіків. | |||
| 2012 |  | Джафар Панагі (нар. 1960) |  Іран | Іранський режисер та сценарист, його фільми мають міжнародні відзнаки, проте в Ірані вони заборонені. Засуджений 2010 року до 6 років в'язниці із забороною займатися кіновиробництвом протягом 20 років. | |
 | Насрін Сотоудех (нар. 1963) | Іранська юрист та захисниця прав людини, жінок та в'язнів сумління. Засуджена 2010 року до 11 років в'язниці із забороною займатися юридичною практикою протягом 20 років. | |||
| 2013 |  | Малала Юсафзай (нар. 1997) |  Пакистан | Борець за права дітей, зокрема право дівчат на освіту. | |
| 2014 |  | Деніс Муквеге (нар. 1955) |  ДР Конго | Конголезький гінеколог, який протягом років своєї лікарської практики надав допомогу тисячам жінок, котрі стали жертвами сексуального насильства протягом війни в країні. | |
| 2015 |  | Раїф Бадаві (нар. 1984) |  Саудівська Аравія | Саудівський блогер та інтернет-активіст, засновник сайтів Saudi Liberals та Free Saudi Liberals network, на яких обговорювалися політичне життя та релігійна політика країни. Засуджений 2013 року до 7 років ув'язнення та 600 ударів батогом (2014 року покарання збільшено до 10 років в'язниці та 1000 ударів) за звинуваченням у віровідступництві. | |
| 2016 |  | Надія Мурад (нар. 1993) |  Ірак | Захисниці прав єзидів, жертви сексуального рабства терористичного угруповання Ісламська Держава. | |
 | Ламія Аджи Башар (нар. 1998) | ||||
| 2017 | Венесуельська демократична опозиція |  Венесуела | Політичні в'язні режиму Ніколаса Мадуро, борці за демократичні перетворення у Венесуелі: Хуліо Борхес / Леопольдо Лопес / / [es] / [es] / [es] / [es] / . | ||
| 2018 |  | Олег Сенцов (нар. 1976) |  Україна | Український кінорежисер і проєвропейський активіст, противник анексії Криму Росією. Заарештований 2014 року російською окупаційною владою та засуджений до 20 років ув'язнення за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі. 2018 року оголосив голодування, яке тривало 145 днів, з вимогою звільнити понад 70 українських політичних в'язнів, утримуваних російською владою. | |
| 2019 |  | Ільхам Тохті (нар. 1969) | КНР | Уйгурський дисидент, професор-економіст, борець за права уйгурів у КНР. 2014 року засуджений до довічного ув'язнення за звинуваченнями у сепаратизмі. | |
| 2020 |  | Білоруська демократична опозиція | Білорусь | Координаційна рада, ініціатива «хоробрих жінок» — Світлана Тихановська, Світлана Алексієвич, Марія Колеснікова, Ольга Ковалькова, Вероніка Цепкало, а також лідери громадянського спротиву Сергій Тихановський, Олесь Біляцький, Сергій Дилевський, Степан Путило та Микола Статкевич. | |
| 2021 |  | Олексій Навальний (1976—2024) | Росія | Російський опозиційний політик, громадський діяч і юрист українського походження. Засуджений 2021 року. | |
| 2022 |  | Хоробрий Український народ, представлений президентом країни, обраними лідерами та громадянським суспільством | Україна | Українській народ протистоїть новій хвилі війни, розв'язаної Росією, захищаючи не лише свої домівки, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, але й свободу, демократію, верховенство права та європейські цінності на полі бою проти жорстокого режиму, який має на меті підірвати демократію, послабити і роз'єднати європейське співтовариство. Окремо підкреслено зусилля президента Володимира Зеленського, ДСНС України, волонтера і парамедика Юлії Паєвської, захисниці прав людини Олександри Матвійчук, мера окупованого міста Мелітополя Івана Федорова, руху опору Жовта стрічка. | |
| 2023 |  | Магса Аміні † та рух "Жінка, життя, свобода". | Іран | Смерть Магси Аміні за підозрілих обставин призвела до масових протестів, часто під гаслом "Жінка, життя, свобода". |
Примітки
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 38.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 54.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 58.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 64.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 67.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 71.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 75.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 79.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 88.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 92.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 96.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 103.
- Päivi Vainiomäki, 2013, с. 107.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Premiya Saharova za svobodu dumki shorichna vidznaka Yevropejskogo parlamentu Zapochatkovana 1988 roku Premiya imeni SaharovaKrayina YeS i Franciyaeuroparl europa eu sakharovprize en home the prize html Premiya imeni Saharova u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Premiya imeni Andriya Saharova Ceremoniya vruchennya premiyi 2009 roku Zala Radi Yevropi Nagoroda vruchayetsya za dosyagnennya v takih oblastyah zahist prav lyudini i jogo osnovnih svobod rozvitok demokratiyi i vidstoyuvannya verhovenstva prava povaga do mizhnarodnogo zakonodavstva zahist prav menshin Visunennya kandidativVisunennya kandidativ na zdobuttya premiyi Saharova zdijsnyuyetsya deputatami Yevroparlamentu Dlya togo abi kandidatura zdobuvacha premiyi bula rozglyanuta vona maye buti visunuta deputatskoyu grupoyu abo shonajmenshe 40 deputatami pri tomu sho kozhen z nih mozhe vistupiti z pidtrimkoyu lishe odniyeyi kandidaturi Zazvichaj ostatochnij perelik kandidativ formuyetsya shoroku u veresni Nadali kandidaturi rozglyadayutsya na spilnomu zasidanni ta Yevropejskogo parlamentu Usi kandidaturi prohodyat obgovorennya uchasnikami zasidannya pislya chogo kozhen chlen komitetiv z zakordonnih sprav i z rozvitku golosuyut za togo kandidata chij vnesok na yihnyu dumku najbilshe zaslugovuye na vidznachennya premiyeyu Z troh najbilsh rejtingovih nominantiv tih sho zdobuli najbilshe golosiv formuyetsya short list pretendentiv yakij nadali peredayetsya do rozglyadu Konferenciyeyu Prezidentiv Yevroparlamentu yakij kozhnogo roku viznachaye laureata Saharovskoyi premiyi Cya Konferenciya skladayetsya z Golovi Yevropejskogo parlamentu ta goliv usih deputatskih grup yiyi rishennya shodo prisudzhennya premiyi ye ostatochnim prote mozhe ne zbigatisya z poperednimi rezultatami rozglyadu kandidatur komitetami z zakordonnih sprav i rozvitku Perelik usih kandidativRik Nominant Krayina Golosi Prim 1988 Nelson Mandela PARAnatolij Marchenko SRSRLarisa Bogoraz SRSRMordehaj Vanunu Izrayil SRSRNatan Sharanskij Izrayil1989 Aleksander Dubchek ChehoslovachchinaDyula Gorn UgorshinaDojna Kornya RumuniyaTadeush Mazoveckij Polsha Braziliya1990 Aun San Su Chzhi Birma 9Fan Lichzhi KNR 9Ibragim Rugova KosovoLaslo Tekesh Ugorshina 15 Salvador1991 Adem Demachi Kosovo 7Mihajlo Gorbachov SRSRBoris Yelcin Velika BritaniyaEduard Shevarnadze SRSRLaslo Tekesh Ugorshina 12 Velika Britaniya 14 KNR1992 Kubinskij komitet z prav lyudini KubaDzhovanni Falkone ItaliyaAliya Izetbegovich Bosniya i Gercegovina 9 Argentina 19Rigoberta Menchu Gvatemala Kuba 91993 Shanana Guzhmau Shidnij Timor 8PAR Braziliya Bosniya i Gercegovina 22 KNR 7Salman Rushdi1994 Kuba 13Shanana Guzhmau Shidnij TimorTaslima Nasrin Bangladesh 19 Meksika KNRLejla Zana Turechchina 121995 ItaliyaSpilnota Svyatogo Egidiya Italiya KNRSergij Kovalov Rosiya 22Nagib Mahfuz Yegipet 5Ken Saro Viva NigeriyaLejla Zana Turechchina 311996 Italiya Kuba 23Oleksandr Nikitin Rosiya Meksika 23 KNR 41997 Kipr 7Salima Gezali Alzhir 24 Bosniya i Gercegovina 19 Kuba1998 Accept Rumuniya TurechchinaDalaj lama XIV TibetUkshin Hoti Kosovo Braziliya KubaIbragim Rugova KosovoMordehaj Vanunu Izrayil1999 Uganda TurechchinaShanana Guzhmau Shidnij Timor Tunis Gonkong Yugoslaviya2000 Mumiya Abu Dzhamal SShA Uganda Rosiya IspaniyaDR Kongo TunisOleksandr Nikitin Rosiya Tibet2001 Uganda Tunis Kolumbiya PalestinaNurit Peled Elhanan Izrayil AngolaPatrik Legi SShA KNR TibetMorgan Cvangirayi Zimbabve2002 Tunis TunisAhmad Shah Masud AfganistanGrigorij Pasko RosiyaOsvaldo Paya KubaKajlash Sat yarti IndiyaMorgan Cvangirayi Zimbabve2003 Kofi Annan ta personal OON Gana BraziliyaGans Bliks ShveciyaMuhammed al Baradayi YegipetAkbar Gandzhi Iran KazahstanYurij Bandazhevskij BilorusFeliks Kulov Kirgizstan Uzbekistan Turkmenistan Kazahstan2004 Ingrid Betankur KolumbiyaReporteri bez kordoniv ItaliyaRejchel Korri SShALeonid Roshal RosiyaNataliya Estemirova RosiyaOleksandr Yesenin Volpin SShA Izrayil PalestinaBiloruska asociaciya zhurnalistiv BilorusVaclav Gavel ChehiyaSergij Kovalov Rosiya MaldiviZubr Bilorus2005 Hauva Ibragim NigeriyaReporteri bez kordoniv KNR Iran TunisMuhtar Maj PakistanOleksandr Yesenin Volpin SShASergij Kovalov RosiyaZhinki v bilomu Kuba SudanDaniel Barenbojm IzrayilAminatu Hajdar Zahidna Sahara2006 Ingrid Betankur KolumbiyaUsi hto boretsya za vizvolennya zaruchnikiv u Kolumbiyi Kolumbiya Keniya Rosiya Braziliya KambodzhaOleksandr Milinkevich Bilorus Livan EfiopiyaZhinki v chornomu Serbiya2007 Varfolomij I Turechchina KNRHu Czya Afganistan SudanAnna Politkovska Rosiya2008 Ingrid Betankur KolumbiyaDalaj lama XIV Tibet Yevropejskij SoyuzHu Czya KNROleksandr Kozulin BilorusDR Kongo RosiyaMorgan Cvangirayi Zimbabve2009 Palestina Indiya Eritreya Burkina FasoLyudmila Aleksyeyeva RosiyaOleg OrlovSergij KovalovMemorialDenis Mukvege DR KongoV yetnam IranRoberto Saviano Italiya2010 SiriyaBreaking the Silence Izrayil KubaAminatu Hajdar Zahidna Sahara Eritreya EfiopiyaV yetnamOpen Doors2011 PalestinaMuhammed Buazizi TunisAsmaa Mahfuz Yegipet LivanRazan Zejtune Siriya BilorusBoris Pahor Italiya Kolumbiya2012 Oles Bilyackij Bilorus Pakistan RuandaPussy Riot RosiyaNasrin Sotude IranDzhafar Panagi2013 Malala Yusafzaj PakistanEdvard Snouden SShA EfiopiyaOles Bilyackij BilorusEduard LobovMikola StatkevichMihajlo Hodorkovskij RosiyaStoyachi protestuvalniki Turechchina Ending Modern Day SlavERI SShA2014 IrakOpen DoorsYevromajdan UkrayinaMustafa NayemRuslana LizhichkoYelizaveta ShepetilnikovaTetyana ChornovolAyaan Hirsi Ali SShADenis Mukvege DR Kongo2015 Rayif Badavi Saudivska AraviyaKruglij stil demokratichnoyi yednosti Venesuela SomaliBoris Nyemcov RosiyaNadiya Savchenko UkrayinaEdvard Snouden SShA Franciya2016 TurechchinaMustafa Dzhemilyev UkrayinaNadya Murad SiriyaLamiya Adzhi BasharIlham Tohti KNR2017 Asiya Bibi Pakistan Gvatemala TurechchinaDemokratichna opoziciya Venesueli Venesuela Eritreya Burkina Faso2018 Oleg Sencov UkrayinaNGO sho ryatuyut migrantiv u Seredzemnomu mori Yevropejskij SoyuzSejran Atesh Nimechchina Siriya MarokkoDvejn Dzhonson SShAPARMeri Vagner Kanada2019 Oleksij Navalnij Rosiya BraziliyaRaoni MetuktireIlham Tohti KNR BraziliyaThe Restorers Keniya2020 Koordinacijna rada Bilorusi Bilorus IrakBerta Kaseres GondurasSvitlana Tihanovska BilorusYakub Gavron PolshaPaulina PayakPavel PrentaKamil Machuga2021 Oleksij Navalnij RosiyaAfganski zhinki AfganistanZhanin Anyes Boliviya Zahidna Sahara2022 Ukrayinskij narod v osobi Volodimira Zelenskogo UkrayinaUkrayinskij narod UkrayinaSonya Gvazhazhara BraziliyaVolodimir Zelenskij UkrayinaKomisiya pravdi Kolumbiyi Kolumbiya PalestinaDzhulian Assanzh Avstraliya2023 Magsa Amini ta zhinki Iranu IranMagsa Amini ta ruh Zhinka zhittya svoboda IranMarciya Amiri AfganistanParasta HakimMatyula VejzaNino Lomzhariya ta proyevropejski gromadyani Gruziyi GruziyaIlon Mask SShAVanessa Nakate Uganda Nikaragua Polsha Salvador SShALaureatiVid chasu svogo zasnuvannya premiya imeni Andriya Saharova za svobodu dumki prisudzhuvalas 34 razi Najpershimi yiyi laureatami v 1988 roci stali pivdennoafrikanskij borec proti rezhimu aparteyidu Nelson Mandela ta radyanskij disident Anatolij Marchenko Anatolij Marchenko Muhammed Buazizi 2011 ta Magsa Amini 2023 stali laureatami premiyi posmertno Zagalom za 31 rik prisudzhennya premiyi yiyi laureatami stali 35 osib ta 9 organizacij Najpershoyu zhinkoyu laureatkoyu stala m yanmarska opozicionerka Aun San Su Chzhi premiya 1990 roku a najpershoyu organizaciyeyu argentinskij ruh Materi ploshi Travnya premiya 1992 roku Neridko cherez svoyu diyalnist pravozahisniki ta disidenti zaznayut peresliduvan z boku avtoritarnih rezhimiv yaki voni pragnut zminiti Tak kilka raziv laureati Saharivskoyi premiyi ne mogli buti prisutnimi na ceremoniyi nagorodzhennya oskilki perebuvali pid areshtom abo v uv yaznenni Sered tih hto ne zmig otrimati premiyu osobisto v rik yiyi prisudzhennya ye zgadani vishi Nelson Mandela ta Aun San Su Chzhi a takozh Lejla Zana Hu Czya Dzhafar Panagi Nasrin Sotoudeh Rayif Badavi Oleg Sencov Ilham Tohti ta Oleksij Navalnij Z pomizh laureativ premiyi Saharova p yatero piznishe otrimali j Nobelivsku premiyu miru Aun San Su Chzhi u 1991 Nelson Mandela v 1993 Malala Yusafzaj u 2014 rokah Denis Mukvege ta Nadiya Murad rozdilili Nobelya z miru 2018 roku Okrim togo Kofi Annan razom iz OON otrimali Saharivsku premiyu 2003 roku pislya zdobuttya Nobelivskoyi dvoma rokami ranishe Spisok laureativ Rik Foto Laureat Krayina Vnesok Prim 1988 Nelson Mandela 1918 2013 PAR Borec proti rezhimu aparteyidu v PAR Na moment prisudzhennya premiyi buv politichnim v yaznem perebuvav u v yaznici protyagom 1964 1990 rokiv Anatolij Marchenko 1938 1986 SRSR Radyanskij disident chlen Moskovskoyi Gelsinskoyi grupi Pomer v uv yaznenni vnaslidok goloduvannya u 1986 roci 1989 Aleksander Dubchek 1921 1992 Chehoslovachchina Chehoslovackij politik Vdavsya do sprob reformuvati komunistichnij rezhim u Chehoslovachchini pislya prihodu do vladi yaki otrimali nazvu Prazka vesna 1990 Aun San Su Chzhi nar 1945 M yanma Birmanska opozicionerka borec proti vijskovogo rezhimu v krayini ta lider ruhu za zahist prav lyudini 1991 Adem Demachi 1936 2018 SFRYu Albanskij pismennik i pravozahisnik golova Kosovskoyi spilki prav lyudini borec za prava albanciv ta inshih nacionalnih menshin Kosova 1992 Materi ploshi Travnya Argentina Spilka argentinskih zhinok yaki z 1977 roku vistupali proti vijskovogo rezhimu v Argentini ta na zahist vlasnih ditej yaki stali v yaznyami togo rezhimu 1993 Oslobođenje Bosniya i Gercegovina Gazeta z Sarayeva yaka vihodila shodenno pid chas Bosnijskoyi vijni ta propaguvala ideyi miru mizh serbami horvatami ta musulmanami 1994 Taslima Nasrin nar 1962 Bangladesh Zhurnalistka ta pismennicya borec za prava zhinok yaka vistupala z kritikoyu islamskogo fundamentalizmu 1995 Lejla Zana nar 1961 Turechchina Kurdska aktivistka najpersha kurdska zhinka deputat u parlamenti Turechchini Cherez vlasni poglyadi perebuvala v uv yaznenni protyagom 1994 2004 rokiv 1996 nar 1950 KNR Kitajskij disident borec za prava lyudini ta kritik komunistichnogo rezhimu KNR 1997 Salima Gezali nar 1958 Alzhir Zhurnalistka zasnovnik frankomovnoyi gazeti La Nation borec za prava zhinok svobodu slova ta demokratiyu v Alzhiri 1998 Ibragim Rugova 1944 2006 Soyuzna Respublika Yugoslaviya Lider Demokratichnoyi ligi Kosova 1999 Shanana Guzhmau nar 1946 Shidnij Timor Lider ruhu za nezalezhnist Shidnogo Timoru 2000 Ispaniya Kampaniya na zahist prav lyudini ta demokratiyi v Krayini Baskiv 2001 nar 1934 Angola Arhiyepiskom Lubango golova Mizhcerkovnogo komitetu za mir v Angoli Nurit Peled Elhanan nar 1949 Izrayil Vikladachka universitetu yaka vtratila donku cherez terakt vchinenij palestinskim teroristom Udostoyena premiyeyu razom z Izzatom Gazavi za spilnu robotu za primirennya vzayemopovagu ta vzayemne viznannya izrayilskim i palestinskim narodami prav odne odnogo 1951 2003 Palestina Golova Spilki pismennikiv Palestini sin yakogo buv ubitij izrayilskoyu armiyeyu Udostoyenij premiyeyu razom z Nurit Peled Elhanan za spilnu robotu za primirennya vzayemopovagu ta vzayemne viznannya izrayilskim i palestinskim narodami prav odne odnogo 2002 Osvaldo Paya 1952 2012 Kuba Kubinskij disident zasnovnik Hristiyanskogo vizvolnogo ruhu borec za nacionalne primirennya ta demokratichni peretvorennya na Kubi 2003 Organizaciya Ob yednanih Nacij Nominaciya na znak viznannya roboti pracivnikiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij yaki chasto zmusheni pracyuvati u nadskladnih umovah zaradi vstanovlennya miru ta zahistu prav lyudini Kofi Annan 1938 2018 Gana2004 Biloruska asociaciya zhurnalistiv Bilorus Organizaciya sho boretsya za svobodu slova v Bilorusi 2005 Reporteri bez kordoniv Mizhnarodna organizaciya yaka boretsya za svobodu slova po vsomu svitu Gauva Ibragim nar 1968 Nigeriya Persha zhinka yurist u pivnichnij Nigeriyi yaka boretsya proti zhorstokih metodiv pokarannya sho zastosovuyutsya vidpovidno do zakoniv shariatu do zasudzhenih zhinok ta molodi Zhinki v bilomu Kuba Ob yednannya kubinskih zhinok yake shonedili vlashtovuye mirni akciyi protestu na zahist svoyih cholovikiv politv yazniv 2006 Oleksandr Milinkevich nar 1947 Bilorus Lider biloruskoyi opoziciyi kandidat u prezidenti krayini 2006 roku 2007 nar 1957 Sudan Sudanskij yurist yakij nadaye yuridichnu pidtrimku postrazhdalim vid tortur vnaslidok gromadyanskoyi vijni 2008 Hu Czya nar 1973 KNR Kitajskij borec za demokratiyu ta prava lyudini zokrema VIL infikovanih Perebuvav z 2007 roku pid areshtom 2009 Memorial Rosiya Rosijskij pravozahisnij centr 2010 nar 1962 Kuba Kubinskij psiholog i disident borec proti kubinskogo rezhimu 2011 Razan Zejtune nar 1977 Siriya Sirijskij yurist ta pravozahisnicya zasnovnicya blogu dlya povidomlen pro porushennya prav lyudini ta vikradennya v Siriyi nar 1934 Liviya Livijskij disident politichnij v yazen Asmaa Mahfuz nar 1985 Yegipet Yegipetska aktivistka zasnovnik molodizhnogo ruhu 6 kvitnya nar 1951 Siriya Sirijskij karikaturist yakij u svoyih robotah vistupaye z kritikoyu situaciyi v krayini Muhammed Buazizi 1984 2011 Tunis Torgovec na rinku Vchiniv akt samospalennya na znak protestu proti bidnosti sho sprichinilo narodni vistupi yaki prizveli do revolyuciyi v Tunisi ta stali poshtovhom do vistupiv v inshih arabskih krayinah sho otrimali nazvu Arabska vesna Pomer vid otrimanih opikiv 2012 Dzhafar Panagi nar 1960 Iran Iranskij rezhiser ta scenarist jogo filmi mayut mizhnarodni vidznaki prote v Irani voni zaboroneni Zasudzhenij 2010 roku do 6 rokiv v yaznici iz zaboronoyu zajmatisya kinovirobnictvom protyagom 20 rokiv Nasrin Sotoudeh nar 1963 Iranska yurist ta zahisnicya prav lyudini zhinok ta v yazniv sumlinnya Zasudzhena 2010 roku do 11 rokiv v yaznici iz zaboronoyu zajmatisya yuridichnoyu praktikoyu protyagom 20 rokiv 2013 Malala Yusafzaj nar 1997 Pakistan Borec za prava ditej zokrema pravo divchat na osvitu 2014 Denis Mukvege nar 1955 DR Kongo Kongolezkij ginekolog yakij protyagom rokiv svoyeyi likarskoyi praktiki nadav dopomogu tisyacham zhinok kotri stali zhertvami seksualnogo nasilstva protyagom vijni v krayini 2015 Rayif Badavi nar 1984 Saudivska Araviya Saudivskij bloger ta internet aktivist zasnovnik sajtiv Saudi Liberals ta Free Saudi Liberals network na yakih obgovoryuvalisya politichne zhittya ta religijna politika krayini Zasudzhenij 2013 roku do 7 rokiv uv yaznennya ta 600 udariv batogom 2014 roku pokarannya zbilsheno do 10 rokiv v yaznici ta 1000 udariv za zvinuvachennyam u virovidstupnictvi 2016 Nadiya Murad nar 1993 Irak Zahisnici prav yezidiv zhertvi seksualnogo rabstva teroristichnogo ugrupovannya Islamska Derzhava Lamiya Adzhi Bashar nar 1998 2017 Venesuelska demokratichna opoziciya Venesuela Politichni v yazni rezhimu Nikolasa Maduro borci za demokratichni peretvorennya u Venesueli Hulio Borhes Leopoldo Lopes es es es es 2018 Oleg Sencov nar 1976 Ukrayina Ukrayinskij kinorezhiser i proyevropejskij aktivist protivnik aneksiyi Krimu Rosiyeyu Zaareshtovanij 2014 roku rosijskoyu okupacijnoyu vladoyu ta zasudzhenij do 20 rokiv uv yaznennya za sfabrikovanimi zvinuvachennyami u terorizmi 2018 roku ogolosiv goloduvannya yake trivalo 145 dniv z vimogoyu zvilniti ponad 70 ukrayinskih politichnih v yazniv utrimuvanih rosijskoyu vladoyu 2019 Ilham Tohti nar 1969 KNR Ujgurskij disident profesor ekonomist borec za prava ujguriv u KNR 2014 roku zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya za zvinuvachennyami u separatizmi 2020 Biloruska demokratichna opoziciya Bilorus Koordinacijna rada iniciativa horobrih zhinok Svitlana Tihanovska Svitlana Aleksiyevich Mariya Kolesnikova Olga Kovalkova Veronika Cepkalo a takozh lideri gromadyanskogo sprotivu Sergij Tihanovskij Oles Bilyackij Sergij Dilevskij Stepan Putilo ta Mikola Statkevich 2021 Oleksij Navalnij 1976 2024 Rosiya Rosijskij opozicijnij politik gromadskij diyach i yurist ukrayinskogo pohodzhennya Zasudzhenij 2021 roku 2022 Horobrij Ukrayinskij narod predstavlenij prezidentom krayini obranimi liderami ta gromadyanskim suspilstvom Ukrayina Ukrayinskij narod protistoyit novij hvili vijni rozv yazanoyi Rosiyeyu zahishayuchi ne lishe svoyi domivki suverenitet nezalezhnist i teritorialnu cilisnist Ukrayini ale j svobodu demokratiyu verhovenstvo prava ta yevropejski cinnosti na poli boyu proti zhorstokogo rezhimu yakij maye na meti pidirvati demokratiyu poslabiti i roz yednati yevropejske spivtovaristvo Okremo pidkresleno zusillya prezidenta Volodimira Zelenskogo DSNS Ukrayini volontera i paramedika Yuliyi Payevskoyi zahisnici prav lyudini Oleksandri Matvijchuk mera okupovanogo mista Melitopolya Ivana Fedorova ruhu oporu Zhovta strichka 2023 Magsa Amini ta ruh Zhinka zhittya svoboda Iran Smert Magsi Amini za pidozrilih obstavin prizvela do masovih protestiv chasto pid gaslom Zhinka zhittya svoboda PrimitkiPaivi Vainiomaki 2013 s 38 Paivi Vainiomaki 2013 s 54 Paivi Vainiomaki 2013 s 58 Paivi Vainiomaki 2013 s 64 Paivi Vainiomaki 2013 s 67 Paivi Vainiomaki 2013 s 71 Paivi Vainiomaki 2013 s 75 Paivi Vainiomaki 2013 s 79 Paivi Vainiomaki 2013 s 88 Paivi Vainiomaki 2013 s 92 Paivi Vainiomaki 2013 s 96 Paivi Vainiomaki 2013 s 103 Paivi Vainiomaki 2013 s 107 a