Укшін Хоті (алб. Ukshin Hoti, сербохорв. Укшин Хоти, Ukšin Hoti; нар. 1943 — ?) — югославський філософ і громадський діяч албанського походження. Хоті був професором міжнародного права та пізньої філософії в Університеті Приштини і засновником UNIKOMB, політичної партії Косова. З 1982 року він був кілька разів заарештований сербською владою. У 1994 році він був засуджений до п'яти років ув'язнення у Дубраві. У травні 1999 року, коли його вирок закінчився і він повинен був бути звільнений, охоронці в'язниці передислоковували його. Його місцезнаходження досі невідоме, багато правозахисників вважають його мертвим.
Укшін Хоті | |
---|---|
Народився | 17 червня 1943 d, d, Югославія |
Помер | не раніше 19 травня 1999 Ниш, Республіка Сербія, СРЮ[1] |
Країна | Югославія Сербія |
Діяльність | антивоєнний активіст, філософ, правозахисник, політик, письменник |
Відомий завдяки | філософія |
Alma mater | Гарвардський університет, Чиказький університет, Вашингтонський університет, d і Загребський університет |
Знання мов | албанська |
Заклад | Приштинський університет |
|
Біографічні відомості
Він вивчав політологію у Загребському і Белградському університетах, навчався в аспірантурах Чиказького, Гарвардського та Вашингтонському університетах (міжнародні відносини і політичні науки). З 1975 року Хоті вчив міжнародне право в Університеті Приштини і працював на адміністративній посаді у парламенті Косова.
У 1982 році він був засуджений югославським судом і провів три з половиною роки у в'язниці за підтримку повстання студентів у 1981, хоча йому не було інкриміновано використання або агітацію насильства. У 1983 Amnesty International визнала його в'язнем сумління.28 вересня 1994 він був засуджений до п'яти років у виправній колонії Дубрави через «посягання на конституційний лад Сербії». 16 травня 1999 він повинен був бути звільнений, востаннє його бачили живим троє ув'язнених. Замість того, щоб бути звільненим, він був переведений до в'язниці Ніша, і відтоді Хоті пропав безвісти.
До його робіт входить трактат «Політична філософія албанського питання» (алб. Filozofia politike e çështjes shqiptare), опублікований англійською мовою у 1998 році. Він також був номінований на премію Сахарова у 1998 році. Його брат Афрім, член «Самовизначення», був обраний членом Асамблеї Косова на парламентських виборах 2010 року.
Книги
- Холодна війна і розрядка (Lufta e ftohtë dhe detanti)
- Політична філософія албанського питання (Filozofia politike e çështjes shqiptare)
- Розмова крізь тюремні ґрати (Bisedë përmes hekurash)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124801439 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Amnesty International report. Amnesty International Publications. 1983.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hoti Ukshin Hoti alb Ukshin Hoti serbohorv Ukshin Hoti Uksin Hoti nar 1943 yugoslavskij filosof i gromadskij diyach albanskogo pohodzhennya Hoti buv profesorom mizhnarodnogo prava ta piznoyi filosofiyi v Universiteti Prishtini i zasnovnikom UNIKOMB politichnoyi partiyi Kosova Z 1982 roku vin buv kilka raziv zaareshtovanij serbskoyu vladoyu U 1994 roci vin buv zasudzhenij do p yati rokiv uv yaznennya u Dubravi U travni 1999 roku koli jogo virok zakinchivsya i vin povinen buv buti zvilnenij ohoronci v yaznici peredislokovuvali jogo Jogo misceznahodzhennya dosi nevidome bagato pravozahisnikiv vvazhayut jogo mertvim Ukshin HotiNarodivsya 17 chervnya 1943 1943 06 17 d d YugoslaviyaPomer ne ranishe 19 travnya 1999 Nish Respublika Serbiya SRYu 1 Krayina Yugoslaviya SerbiyaDiyalnist antivoyennij aktivist filosof pravozahisnik politik pismennikVidomij zavdyaki filosofiyaAlma mater Garvardskij universitet Chikazkij universitet Vashingtonskij universitet d i Zagrebskij universitetZnannya mov albanskaZaklad Prishtinskij universitet Mediafajli u VikishovishiBiografichni vidomostiVin vivchav politologiyu u Zagrebskomu i Belgradskomu universitetah navchavsya v aspiranturah Chikazkogo Garvardskogo ta Vashingtonskomu universitetah mizhnarodni vidnosini i politichni nauki Z 1975 roku Hoti vchiv mizhnarodne pravo v Universiteti Prishtini i pracyuvav na administrativnij posadi u parlamenti Kosova U 1982 roci vin buv zasudzhenij yugoslavskim sudom i proviv tri z polovinoyu roki u v yaznici za pidtrimku povstannya studentiv u 1981 hocha jomu ne bulo inkriminovano vikoristannya abo agitaciyu nasilstva U 1983 Amnesty International viznala jogo v yaznem sumlinnya 28 veresnya 1994 vin buv zasudzhenij do p yati rokiv u vipravnij koloniyi Dubravi cherez posyagannya na konstitucijnij lad Serbiyi 16 travnya 1999 vin povinen buv buti zvilnenij vostannye jogo bachili zhivim troye uv yaznenih Zamist togo shob buti zvilnenim vin buv perevedenij do v yaznici Nisha i vidtodi Hoti propav bezvisti Do jogo robit vhodit traktat Politichna filosofiya albanskogo pitannya alb Filozofia politike e ceshtjes shqiptare opublikovanij anglijskoyu movoyu u 1998 roci Vin takozh buv nominovanij na premiyu Saharova u 1998 roci Jogo brat Afrim chlen Samoviznachennya buv obranij chlenom Asambleyi Kosova na parlamentskih viborah 2010 roku KnigiHolodna vijna i rozryadka Lufta e ftohte dhe detanti Politichna filosofiya albanskogo pitannya Filozofia politike e ceshtjes shqiptare Rozmova kriz tyuremni grati Bisede permes hekurash PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124801439 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Amnesty International report Amnesty International Publications 1983