Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лейла Зана (курд. Leyla Zana) — курдська правозахисниця, колишній депутат турецького парламенту (1991—1994), засуджена до 15 років позбавлення волі за принесення перед парламентом присяги курдською мовою.
| Лейла Зана | |
|---|---|
| курд. Leyla Zana | |
 | |
| Народилася | 3 травня 1961[1][2][3](63 роки) Сильван, Діярбакир,  Туреччина |
| Громадянство | Туреччина |
| Національність | курдка |
| Діяльність | політична діячка, активістка, письменниця, журналістка |
| Знання мов | турецька[4] і курдська[4] |
| Посада | Член Великих національних зборів Туреччини |
| Термін | 1991-1994 |
| Партія | Демократична партія, |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
| |
9 листопада 1995 року Європарламент ухвалив рішення про присвоєння Лейлі Зана міжнародної премії імені Сахарова за правозахисну діяльність. Однак отримати премію вона змогла тільки після свого звільнення в 2004 році.
Життєпис
Лейла Зана народилася в травні 1961 року в містечку Сильван провінції Діярбакир, на південному сході Туреччини. Коли їй було 14 років, батьки видали її заміж за Мехді Зана, що був мером міста Діярбакир до військового перевороту 1980 року. У 1991 році Лейла Зана стала першою курдською жінкою, обраною до турецького парламенту.
Протягом тривалого часу вживання курдської мови в Туреччині вважалося кримінальним злочином. Лише до початку 1990-х років вона була легалізована, проте її вживання в громадських місцях все ще перебувало під забороною. Так, коротка промова Лейли Зана курдською мовою в турецькому парламенті, обернулася гучним скандалом і надалі стала однією з підстав її арешту. Зачитавши депутатську присягу турецькою мовою, Зана завершила свою промову фразою курдською мовою.
Демократична партія, в яку входила Лейла Зана, була заборонена. Потім, в березні 1994 року, Лейла Зана і ще вісім членів парламенту від демократичної партії, в тому числі , були позбавлені депутатської недоторканності. У грудні того ж року Лейла Зана разом з трьома іншими депутатами Демократичної партії — , Селімом Садаком і Орханом Доганом, вона була заарештована за звинуваченням у державній зраді і членстві в Робітничій партії Курдистану (КРП).
Зана категорично заперечувала свою провину, проте на підставі показань свідків, імовірно отриманих під тортурами, Зана і троє її однопартійців були засуджені до 15 років тюремного ув'язнення.
Організація «Міжнародна амністія» визнала Лейлу Зана в'язнем совісті. У 1994 році вона була відзначена , а в 1995 році Європейський парламент нагородив її премією імені А. Д. Сахарова. Вона також була відзначена премією Бруно Крайського.
Під час перебування у в'язниці вона написала книгу «Записки з в'язниці».
Справа Лейли Зана було подано на перегляд до Верховного апеляційного суду після того, як в 2003 році Європейський суд з прав людини визнав вердикт турецького суду несправедливим.
У червні 2004 року Лейла Зана і її однопартійці були звільнені.
У січні 2005 року Європейський суд з прав людини зобов'язав Туреччину виплатити колишнім членам Демократичної партії по € 9 000 за порушення права на свободу самовираження.
У 2005 році Лейла Зана вступила в (ПДС; тур. Demokratik Toplum Partisi, DTP) і продовжила політичну діяльність.
10 квітня 2008 року суд міста Діярбакир засудив Лейлу Зана до 2 років в'язниці за звинуваченням у поширенні "терористичної пропаганди ": під час політичного мітингу в 2007 році колишній депутат турецького парламенту заявила, що у курдів є 3 лідери — 1-й Президент Автономного Регіону Іракський Курдистан Масуд Барзані, 6-й Президент Іраку Джаляль Талабані і в цей час ув'язнений лідер Робітничої партії Курдистану Абдулла Оджалан.
11 грудня 2009 року Конституційний суд Туреччини ухвалив рішення про заборону Партії демократичного суспільства — на думку турецьких суддів, ПДС була загрозою для національної безпеки держави внаслідок своїх контактів з Робітничою партією Курдистану.
8 квітня 2010 року турецький суд засудив Лейлу Зана до 3 років тюремного ув'язнення за звинуваченням в «поширенні терористичної пропаганди».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Babelio — 2007.
- Munzinger Personen
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
- Defiance Under Fire. Leyla Zana: Prisoner of Conscience [ 12 лютого 2006 у Wayback Machine.] // Amnesty International USA Magazine
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
- (англ.). . 10 Apr 2008. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 9 серпня 2010.
- Turkish top court bans pro-Kurdish party (англ.). BBC. 11 December 2009. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
- Daren Butler. (April 8 2010). Turkish court convicts Kurdish politician for speech (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Курдистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про особу Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lejla Zana kurd Leyla Zana kurdska pravozahisnicya kolishnij deputat tureckogo parlamentu 1991 1994 zasudzhena do 15 rokiv pozbavlennya voli za prinesennya pered parlamentom prisyagi kurdskoyu movoyu Lejla Zanakurd Leyla ZanaNarodilasya3 travnya 1961 1961 05 03 1 2 3 63 roki Silvan Diyarbakir TurechchinaGromadyanstvo TurechchinaNacionalnistkurdkaDiyalnistpolitichna diyachka aktivistka pismennicya zhurnalistkaZnannya movturecka 4 i kurdska 4 PosadaChlen Velikih nacionalnih zboriv TurechchiniTermin1991 1994PartiyaDemokratichna partiya U shlyubi zdNagorodid 1994 premiya Saharova za svobodu dumki 1995 Premiya Bruno Krajskogo Mediafajli u Vikishovishi 9 listopada 1995 roku Yevroparlament uhvaliv rishennya pro prisvoyennya Lejli Zana mizhnarodnoyi premiyi imeni Saharova za pravozahisnu diyalnist Odnak otrimati premiyu vona zmogla tilki pislya svogo zvilnennya v 2004 roci ZhittyepisLejla Zana narodilasya v travni 1961 roku v mistechku Silvan provinciyi Diyarbakir na pivdennomu shodi Turechchini Koli yij bulo 14 rokiv batki vidali yiyi zamizh za Mehdi Zana sho buv merom mista Diyarbakir do vijskovogo perevorotu 1980 roku U 1991 roci Lejla Zana stala pershoyu kurdskoyu zhinkoyu obranoyu do tureckogo parlamentu Protyagom trivalogo chasu vzhivannya kurdskoyi movi v Turechchini vvazhalosya kriminalnim zlochinom Lishe do pochatku 1990 h rokiv vona bula legalizovana prote yiyi vzhivannya v gromadskih miscyah vse she perebuvalo pid zaboronoyu Tak korotka promova Lejli Zana kurdskoyu movoyu v tureckomu parlamenti obernulasya guchnim skandalom i nadali stala odniyeyu z pidstav yiyi areshtu Zachitavshi deputatsku prisyagu tureckoyu movoyu Zana zavershila svoyu promovu frazoyu kurdskoyu movoyu Demokratichna partiya v yaku vhodila Lejla Zana bula zaboronena Potim v berezni 1994 roku Lejla Zana i she visim chleniv parlamentu vid demokratichnoyi partiyi v tomu chisli buli pozbavleni deputatskoyi nedotorkannosti U grudni togo zh roku Lejla Zana razom z troma inshimi deputatami Demokratichnoyi partiyi Selimom Sadakom i Orhanom Doganom vona bula zaareshtovana za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi i chlenstvi v Robitnichij partiyi Kurdistanu KRP Zana kategorichno zaperechuvala svoyu provinu prote na pidstavi pokazan svidkiv imovirno otrimanih pid torturami Zana i troye yiyi odnopartijciv buli zasudzheni do 15 rokiv tyuremnogo uv yaznennya Organizaciya Mizhnarodna amnistiya viznala Lejlu Zana v yaznem sovisti U 1994 roci vona bula vidznachena a v 1995 roci Yevropejskij parlament nagorodiv yiyi premiyeyu imeni A D Saharova Vona takozh bula vidznachena premiyeyu Bruno Krajskogo Pid chas perebuvannya u v yaznici vona napisala knigu Zapiski z v yaznici Sprava Lejli Zana bulo podano na pereglyad do Verhovnogo apelyacijnogo sudu pislya togo yak v 2003 roci Yevropejskij sud z prav lyudini viznav verdikt tureckogo sudu nespravedlivim U chervni 2004 roku Lejla Zana i yiyi odnopartijci buli zvilneni U sichni 2005 roku Yevropejskij sud z prav lyudini zobov yazav Turechchinu viplatiti kolishnim chlenam Demokratichnoyi partiyi po 9 000 za porushennya prava na svobodu samovirazhennya U 2005 roci Lejla Zana vstupila v PDS tur Demokratik Toplum Partisi DTP i prodovzhila politichnu diyalnist 10 kvitnya 2008 roku sud mista Diyarbakir zasudiv Lejlu Zana do 2 rokiv v yaznici za zvinuvachennyam u poshirenni teroristichnoyi propagandi pid chas politichnogo mitingu v 2007 roci kolishnij deputat tureckogo parlamentu zayavila sho u kurdiv ye 3 lideri 1 j Prezident Avtonomnogo Regionu Irakskij Kurdistan Masud Barzani 6 j Prezident Iraku Dzhalyal Talabani i v cej chas uv yaznenij lider Robitnichoyi partiyi Kurdistanu Abdulla Odzhalan 11 grudnya 2009 roku Konstitucijnij sud Turechchini uhvaliv rishennya pro zaboronu Partiyi demokratichnogo suspilstva na dumku tureckih suddiv PDS bula zagrozoyu dlya nacionalnoyi bezpeki derzhavi vnaslidok svoyih kontaktiv z Robitnichoyu partiyeyu Kurdistanu 8 kvitnya 2010 roku tureckij sud zasudiv Lejlu Zana do 3 rokiv tyuremnogo uv yaznennya za zvinuvachennyam v poshirenni teroristichnoyi propagandi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Babelio 2007 d Track Q2877812 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 23 listopada 2016 Defiance Under Fire Leyla Zana Prisoner of Conscience 12 lyutogo 2006 u Wayback Machine Amnesty International USA Magazine Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 23 listopada 2016 angl 10 Apr 2008 Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 9 serpnya 2010 Turkish top court bans pro Kurdish party angl BBC 11 December 2009 Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 17 kvitnya 2010 Daren Butler April 8 2010 Turkish court convicts Kurdish politician for speech angl The Washington Post Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 17 kvitnya 2010 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Kurdistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi