Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Касерес Берта Ісабель Касерес Флорес 4 березня 1971 1971 03 04 d 2 бер

Берта Касерес

Берта Касерес
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Касерес.

Берта Ісабель Касерес Флорес (4 березня 1971(1971-03-04), d — 2 березня 2016(2016-03-02), d) — гондураська правозахисниця, екоактивістка, лідерка народу ленка. Співзасновниця та координаторка Ради громадських організацій та організацій корінного населення Гондурасу. Удостоєна Премії Голдмана в області охорони навколишнього середовища за масову кампанію з успішного опору найбільшому підряднику з будівництва гідроелектростанції «Агуа-Зарка» на річці Гуалкарке.

Берта Касерес
image
Народилася4 березня 1971(1971-03-04)[3]
d, Гондурас
Померла2 березня 2016(2016-03-02)[1][2](44 роки)
d, Гондурас
·вогнепальна зброя
Країнаimage Гондурас
НаціональністьЛенка[4]
Діяльністьзахисниця довкілля, правозахисниця
Знання мовіспанська
Роки активностіз 1993
Напрямокенвайронменталізм і екофемінізм
Посададиректор
ДітиБерта Зуньїга і d
Нагороди
IMDbID 6218657
Сайтberta.copinh.org

Була вбита вдома озброєними невідомими після багатьох років погроз про замах на життя.

Дитинство та юність

Берта народилася в Гондурасі, в місті Ла Есперанса, і походить з ленка — найчисельнішого корінного народу Гондурасу. Роки дорослішання припали на 1970-і, коли в Центральній Америці відбувалися народні заворушення та перевороти. Її мати, Аустра Берта Лопес Флорес, була прикладом для наслідування у філантропічній діяльності. Вона була акушеркою та соціальною активісткою, котра приймала та опікувалась біженцями з Ель-Сальвадору. Аустру Лопес двічі обирали мером міста Ла Есперанса, членкинею Конгресу та губернаторкою департаменту Інтібука.

Після завершення навчання у місцевій школі Касерес вивчала педагогічну та виховну роботу в університеті, по закінченню якого отримала кваліфікацію вчителя. Отець Ісмаель Морено, директор центру Radio Progreso & ERIC-SJ, став її близьким другом та співробітником.

Діяльність

В 1993 році студентка-активістка Касерес стала співзасновницею Ради громадських організацій та організацій корінного населення Гондурасу (COPINH) — організації, створеної для підтримки прав корінного населення Гондурасу. Вона проводила кампанії з різних питань, в тому числі кампанію проти незаконної вирубки лісів, плантаторів та присутності військових баз Сполучених Штатів на землях народу лєнка. Підтримувала феміністичний рух, ЛГБТ-спільноти, а також займалась широким спектром інших соціальних питань та питань корінних народів.

У 2006 році група представників народу лєнка з району звернулась до Касерес з проханням розсідувати причини нещодавньої появи будівельного обладнання в їхньому районі. Ретельно дослідивши це питання, Касерес повідомила громаду про спільний проект китайської компанії Synohydro, Міжнародної фінансової корпорації Всесвітнього Банку та гондураської компанії Desarrollos Energéticos, S.A. (також відомої як DESA; див. Empresa Nacional de Energía Eléctrica), згідно з яким на річці Гуалкарке планується побудувати каскад з чотирьох гідроелектростанцій.

Забудовники порушили міжнародне законодавство, не порадившись щодо проекту з місцевим населенням. Представники народу лєнка були занепокоєні тим, що гідроелектростанції можуть обмежити їхній доступ до води, їжі і матеріалів для лікарських засобів, і таким чином  стануть загрозою для їх традиційного способу життя. Касерес працювала разом з громадою для організації протесту. Вона зверталася до судів та організовувала громадські виступи проти проекту, а також подала справу у Міжамериканську комісію з прав людини.

З 2013 року Касерес керувала COPINH і місцевою громадою під час протесту, який тривав один рік на будівельному майданчику з метою не дати компаніям доступ до земельних ділянок. Працівники служби безпеки регулярно виганяли протестувальників з майданчика. 15 липня 2013 року військові Гондурасу відкрили вогонь по протестувальниках, в результаті чого одного члена COPINH було вбито, а ще трьох поранено. Представники громади повідомляли про регулярні погрози та утиски з боку працівників служби безпеки, співробітників компанії та військових. У травні 2014 року члени COPINH були двічі атаковані, в результаті чого двоє членів організації загинули, а ще троє зазнали серйозних поранень.

В кінці 2013 року компанія Synohydro та Міжнародна фінансова корпорація Всесвітнього Банку відмовились від участі в проекті через протести учасників COPINH. Однак компанія Desarrollos Energéticos (DESA) продовжила роботи, пересунувши будівельний майданчик в інше місце, щоб уникнути блокади. Інші лідери місцевого бізнесу підтримали проект. Посадовці висували проти Касерес та двох інших місцевих лідерів кримінальні звинувачення в «незаконному захваті, перешкоджанні та завданні постійних збитків» компанії DESA через їхню роль у протестах, яка нібито спонукала інших людей завдати збитків компанії. У відповідь на обвинувачення міжнародна організація Amnesty International заявила, що в разі арешту вона вважатиме активістів «в'язнями совісті». Десятки регіональних та міжнародних організацій закликали уряд Гондурасу припинити вважати захист прав людини протизаконною діяльністю і почати розслідування випадків насильства проти захисників прав людини.

У лютому 2016 року понад 100 активістів були затримані працівниками служби безпеки під час акції протесту. Кількість погроз на адресу організації почала зростати.

Касерес окремо висловлювалася щодо Гілларі Клінтон, яка доклала зусиль для визнання законності державного перевороту у Гондурасі у 2009 році: «Повернення президента стало другорядною проблемою. В Гондурасі мали відбутися президентські вибори, і вона, Клінтон, визнала, що вони не дозволили повернення Мель Селаї на посаду президента. Йшла підготовка до виборів  і міжнародна спільнота — посадовці, урядовці в переважній більшості, — погодились з цим, хоча ми попереджали, що це буде небезпечно і може призвести до проявів жорстокості не лише у Гондурасі, а й в усіх інших країнах континенту. І ми стали свідками цього».

Клінтон заявила, що вжиті нею методи вирішення ситуації були на користь народу Гондурасу.

Погрози та проблеми прав людини

У 2009 році під час державного перевороту Міжамериканська комісія з прав людини вкючила Берту Касерес до списку людей, чиє життя під загрозою. Того дня ця комісія випустила так звані «запобіжні заходи (МС196–09)» в підтримку Берти та інших активістів водночас, визнавши, що військові сили оточили її будинок.

2013 року в інтерв'ю для Аль — Джазіри Касерес сказала

Армія має список жертв, що складається з 18 правозахисників. Моє ім'я у перших рядах. Я хочу жити та маю чимало задумів, котрі хотіла би досі втілити в цьому світі, але я ніколи не розглядала можливості здатися в боротьбі за нашу територію. вбовтому, що наша боротьба це визнання. Про мене дуже піклуються, але врешті решт у цій країні, де панує тотальна безкарність я є вразливою… Коли вони захочуть вбити мене — вони — це зроблять

Упродовж кампанії проти будівництва Касерес та інші організатори отримували постійні погрози від військових. Одного разу вони були зупинені і було проведено обшук їхнього автомобілю. Касерес стверджувала, що під час обшуку їм було підкинуто вогнепальну зброю. Під загрозою зброї організаторів згодом арештували й затримали на ніч у в'язниці. Суд визначив, щодо Касерес превентивні заходи, зобов'язавши, її з'являтися до суду щотижня щоби попередити виїзд із країни. Заходи були в силі до закриття справи в лютому 2014 року.

Судову постанову 2014 опублікували в травні 2016, вона засвідчила, що уряд і ДЕСА неодноразово бруднили ім я Касерес та її колег називаючи їх бунтівними анархістами що намагаються тероризувати населення своїми протестами та хочуть узурпувати владу, залякати, і навіть спробувати підірвати державний режим у країні.

Одним з найвідоміших висловлювань Берти згідно твердженню Густаво Кастро Сото, стало «Вони бояться нас, тому що ми їх не боїмося».

Нагороди

  • 2012 року Касерес було нагороджено премією Шалом від Товариства від Право та Порядок при Католицькому Університеті Айхштетт Інгольштадта.
  • Її було номіновано, як фіналістку на премію Міжнародного фронту захисту правозахисників).
  • У 2015 році її було номіновано на премію Голдманів у сфері збереження довкілля.
  • У квітні 2015 року міжнародна правозахисна організація Глобальний очевидець відзначили справу Касерес, як символічну через великий ризик постає перед обличчям активістів, що відстоюють збереження навколишнього середовища в Гондурасі, що займає найвище місце за небезпекою для захисників довкілля та захисників землі на душу населення.
  • 2019 року представники соціально-політичного руху «Повстання проти вимирання» встановили рожевий човен під назвою Берта Касерес посеред лондонських вулиць Оксфорд та Регент зупинившись там і заблокувавши рух. Його було прибрано поліцейськими з поміччю прибиральної техніки через п'ять днів.

Вбивство

Касерес було застрелено зловмисником у ніч на 2 березня 2016 року. Також двома пострілами в щоку та зап'ястя було поранено мексиканського захисника довкілля — Густаво Кастро Сото. Густаво прибув за день до того в Ла Есперансу на зустріч із 80 іншими для обговорення альтернативи в гідроелектичному проєкті. Берта запросила його заночувати в неї «тому, що в неї інтернет-зв'язок був кращий, ніж у місці його проживання».

За його словами

Я працював над презентацією, коли почув глухий постріл. Я подумав, що щось впало. Однак коли Берта скрикнула „хто там?“ Я зрозумів, що трапилася халепа, це був кінець. Коли вбивця зайшов я сховав своє лице. Він був на відстані трьох метрів від мене. Коли він відкрив вогонь я відшатнувся. Куля пролетіла повз моє вухо. Він подумав, що вбив мене. Це диво, що я вцілів.

.

Під так званими — «запобіжними заходами» рекомендованими міжамериканською комісією з прав людини гондураський уряд розумів захист Касерес. Проте в день своєї смерті вона не мала жодного захисту. Гондураський міністр безпеки сказав, що вона була місцем, що було визначене, як її дім. Вона незадовго до того переселилася до нового дому в .

У Касерес залишилося четверо дітей від колишнього чоловіка та спів-лідера Сальвадора Суньїги.

Колишній військовий армії Гондурасу з підрозділу спеціального призначення, який пройшов підготовку в США, стверджував, що Касерес була включена цими особами в список потенційних жертв за багато місяців до вбивства. Станом на лютий 2017 року троє з восьми заарештованих вважались пов'язаними з елітними військовими підрозділами, які готувалися у Сполучених Штатах: двоє з них пройшли підготовку на військовій базі Форт-Беннінг, штат Джорджія, США, яка раніше мала назву «Школа Америк» і згодом була перейменована на «Інститут західної півкулі з питань співпраці в сфері безпеки» (WHINSEC), і чиї випускники замішані у смертях тисяч людей та у порушеннях прав людини в Латинській Америці. В листопаді 2017 року команда міжнародних юридичних експертів оприлюднила результати розслідування під назвою «Умисна недбалість фінансових установ». Наприклад, Центральноамериканський банк економічної інтеграції, Нідерландський інститут Фінансового розвитку та ФінФонд проводили роботу з акціонерами, керівниками, менеджерами та працівниками енергетичної компанії DESA, приватними охоронними компаніями, що співпрацюють з DESA, державними службовцями та органами державної безпеки з метою «контролю, нейтралізації та усунення будь-якого спротиву».

За результатами розслідування, проведеного неурядовою антикорупційною організацією Global Witness, у 2014 році в Гондурасі було вбито 12 екоактивістів, через що, незважаючи на свої розміри, країна посіла перше місце по небезпеці для активістів, які захищають ліси та ріки. В тому ж місяці після вбивства Берти Касерер були вбиті ще два активісти.

Реакція

Берта Ісабель Касерес Суньїга — двадцяти п ятилітня донька Берти Касерес сказала в інтерв ю, шо вона вважає, що компанія, котра хотіла побудувати гідроелектростанцію на річці Агуа Зарка, може бути причетною до вбивства її матері. Вона сказала "У Гондурасі дуже легко, заплативши, замовити вбивство. Проте ті, хто стоять за цим люди з владою, з грошах та інструментами, що дають змогу їм вчиняти ці злочини. Так вони платили найманим вбивцям за кілька спроб вбити її.

Смерть Касерес здобула глибокого осуду. Вимоги розслідувати вбивство надійшли від Організації Американських Держав, посол США в Гондурасі та комісії в справах людини при ООН. Гондураський президент Хуан Орландо Ернандес заявив, що розслідування вбивства Касерес є приоритетним. Генеральний секретар Організації Американських Держав — Луїс Альмагро наголоси на особливій протекції тим, хто виборює права корінного населення Гондурасу.

Також свою підтримку висловив американський актор Леонардо ДіКапріо, канадійська авторка та активістка Наомі Кляйн, Амнесті інтернейшнл, Учасник гурту Калле 13 — Рене Перес, колишня колумбійська сенаторка , Оксфам, Мер Барселони Ада Колау, американський сенатор Патрік Легі та венесуельський президент Ніколас Мадуро.

Після смерті Берти група з близько сотні членів і Ради народних та корінних організацій Гондурасу пройшли маршем поблизу провінційної дільниці поліції з вимогами незалежного міжнародного розслідування її загибелі. Також відбувся протест поряд із будівлею Гері Трумена у Вашингтоні. 4 березня 2016 студенти національного автономного університету Гондурасу вийшли на протест розлючені тим, що вона не була забезпечена більш надійним захистом, вимагаючи незалежного розслідування та жбурляючи каміння У відповідь поліцейські розсіювали газ, щоби розігнати протестуючих під час протесту. Протести відбулися також поряд із посольством Гондурасу в , , Берліні, поряд із консульством у Сан-Крістобаль де Лас Касас та Барселоні.

Результати розслідування 2016 року

3 березня 2016 року в день смерті Берти за дорученням уряду було проведено розтин тіла Касерес. Його було проведено без вивчення, навіть коли сім'я вимагала на залученні експерта-криміналіста від незалежного слідства з міжамериканської комісії з прав людини. У той же день уряд почав розслідування, залучивши для цього відділ у справах боротьби з насильством координувала цю роботу зі Сполученими Штатами. Члена Ради народних та корінних організацій Гондурасу Вільянуево було затримано 3 березня, як підозрюваного у вбивстві. Рада народних та корінних організацій Гондурасу засудили цей вчинок, сказавши, що це спроби помилково звинуватити його у вбивстві. 5 березня Моліну було випущено за браком речових доказів щодо його причетності до злочину. Охоронець Хосе Ісмаель Лемус був також затриманий, але згодом відпущений. Припис суду зобов'язав Ісмаеля та Кастро — єдиного вцілілого в нападі не залишати країну на час, доки розслідування триває.

Вцілілий після нападу та єдиний свідок згодом говорив, що пройшов через міністрів та суди і змушений був переповідати свою історію знову і знову. Йому було заборонено залишати країну впродовж місяця фактично, поводячись із ним, як із підозрюваним. Через місяць суддя відсторонив мого адвоката. «Вони порушили всі мої права. Щодня я відчував страх, мені здавалося, що зі мною може щось трапитися в будь-який час».

5 березня відбулася прес-конференція, організована чотирма дітьми Касерес. Олівія, Лаура, Берта й Сальвадор висловили свою недовіру розслідуванню організованому урядом Гондурасу. Описавши вбивство їхньої матері, як політичний акт вони просили міжнародного розслідування цього вбивства. 6 березня 2016 року президент Ернандес попросив верховного комісара Об єднаних Націй, — Зейд Бін Раад Аль Хусейн посприяти в розслідуванні смерті Касерес.

У наступні дні після вбивства, делегація Амнесті Інтернешнл мала зустріч із міністром зі прав людини, внутрішніх справ та децентралізації, та представниками міністерства безпеки, міністерсва закордонних справ, генеральної прокуратури, прокуратури, громадськістю, а також із членами сім'ї Касерес. Представники громадської організації Амнесті Інтернейшнл розкритикували президента Ернандеса через відмову зустрітися з близькими Касерес. Захисники прав людини та Амнесті заявили, що «Уряд Гондурасу абсолютно не готовий до захисту тих, хто обстоює права людини» та зазначили помилки гондураської влади, «дотримуючись багатьох напрямів, розслідування, включно факт того, що Берті тривалий час погрожували смерттю через її тривалу правозахисну діяльність».

Через місяць після смерті Касереса влади Гондурасу оголосили, що 13 березня вони провели обшук в офісах ДЕСВ і взяли свідчення співробітників компанії.

2 травня 2016 року уряд заарештував чотирьох осіб: один — менеджер DESA із соціальних і екологічних питань, інший — колишній співробітник охоронної компанії, найнятої DESA; двоє інших — армійський майор і капітан у відставці. Посол США в Гондурасі аплодував уряду.

У червні 2016 року колишній військовослужбовець підготовлених США підрозділів спеціального призначення збройних сил Гондурасу підтвердив, що ім'я Касерес було в їхньому списку за кілька місяців до її вбивства.

Результати розслідування 2017 року

У лютому 2017 року The Guardian повідомляв, що троє з восьми заарештованих людей пов'язані з елітними військами, підготовленими США. Двоє, а саме майор Маріано Діаз та лейтенант Дуглас Джованні Бустілло, пройшли військову підготовку у Форт-Беннінг, Джорджія, США, колишня школа Америки (SOA), перейменована у WHINSEC, пов'язана з тисячами вбивств та порушень прав людини в Америці.

У листопаді 2017 року група міжнародних юридичних експертів (GAIPE) опублікувала звіт, де детально описується їхній висновок, який встановлює «умисну недбалість фінансових установ», наприклад, Центральноамериканський банк економічної інтеграції (CABEI), Нідерландська фінансова компанія з розвитку (FMO) та Фіннфонду. GAIPE виявила «участь керівників, менеджерів та співробітників DESA, приватного охоронного персоналу, найнятого компанією, державних агентів та паралельних структур до органів безпеки держави в злочинах, скоєних до, під час та після вбивства 2 березня 2016 р.».

2018 рік

У березні 2018 року влада Гондурасу заарештувала колишнього офіцера воєнної розвідки Девіда Кастільо, звинуваченого в підготовці вбивства Касереса. Цей новий арешт виконавчого президента компанії, що будує дамбу, проти якої проводила кампанію Касерес. Він став дев'ятою особою, арештованою за вбивство, та четвертою, пов'язаною з воєнними Гондурасу. У вересні 2018 року Верховний суд Гондурасу на невизначений термін призупинив розгляд справи проти восьми чоловіків, обвинувачених у вбивстві Касереса.

2019 рік

У грудні 2019 року сім чоловіків були засуджені до в'язниці за вбивство Касереса. Четверо чоловіків були засуджені до 34 років за вбивство та 16 років за замах на вбивство. Ще троє отримали за свої ролі 30 років ув'язнення.

2021 рік

6 липня 2021 року Девід Кастільо, колишній президент гідроелектричної корпорації DESA, був визнаний винним у підготовці вбивства Берти Касерес Верховним судом Гондурасу одноголосним рішенням. Судовий розгляд тривав 49 днів. У постанові зазначалося, що Кастильо використовував платних інформаторів та військові контакти для моніторингу Касерес. Кастильо координував, планував і отримував гроші для оплати вбивства.

Примітки

  1. https://www.gaipe.net/wp-content/uploads/2017/10/Represa-de-Violencia-ES-FINAL-.pdf
  2. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  3. http://elpais.com/elpais/2016/03/04/planeta_futuro/1457113234_162700.html
  4. https://www.theguardian.com/world/2018/nov/30/berta-caceres-case-a-warning-shot-for-those-who-would-kill-activists
  5. (unspecified title) —
  6. seguir, Redacción / Agencias Autor marcado para. . www.laprensa.hn (es-HN) . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  7. (амер.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  8. . web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  9. . Goldman Environmental Foundation (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 1 березня 2021.
  10. . the Guardian (англ.). 2 червня 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  11. . web.archive.org. 24 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 28 лютого 2022.
  12. . Diario La Prensa (es-HN) . Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
  13. (Англійська) . 3 березня 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  14. Pisa, Katie (3 березня 2017). . edition.cnn.com. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2021.
  15. . Ignatian Solidarity Network (амер.). 7 березня 2016. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  16. colin. (амер.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  17. . the Guardian (англ.). 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  18. . Transnational Institute (англ.). 4 березня 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  19. . fsrn.org. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  20. Mackey, Danielle (11 березня 2016). . The Intercept (амер.). Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  21. CNN, By Catherine E. Shoichet, James Griffiths and Dakota Flournoy (4 березня 2016). . CNN (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  22. . Inter Press Service. 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  23. . soaw.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2016.
  24. . Resumen Latinoamericano (ісп.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
  25. . Goldman Environmental Foundation (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 2 березня 2021.
  26. Medina, Por Anaiz Zamora Márquez y Yunuhen Rangel; enviadas (3 січня 2014). . cimacnoticias.com.mx (es-MX) . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
  27. . www.amnesty.org (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 2 березня 2021.
  28. . www.cejil.org. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 2 березня 2021.
  29. . Democracy Now! (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  30. . UPI (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  31. . www.cidh.org. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  32. Lakhani, Nina. . www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  33. . web.archive.org. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  34. . . 11 лютого 2014. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2016.
  35. . web.archive.org. 4 травня 2016. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  36. . HuffPost (англ.). 6 травня 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  37. . Goldman Environmental Foundation (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 28 лютого 2022.
  38. https://www.globalwitness.org/documents/17882/how_many_more_pages.pdf.
  39. . the Guardian (англ.). 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  40. https://www.gaipe.net/wp-content/uploads/2017/10/Represa-de-Violencia-ES-FINAL-.pdf.
  41. . El Universal (ісп.). 3 березня 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  42. Salomon, Josefina (6 травня 2016). . Huffington Post. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 9 квітня 2022.
  43. . the Guardian (англ.). 4 березня 2016. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  44. . El Universal (ісп.). 3 березня 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  45. seguir, Redacción Autor marcado para. . www.laprensa.hn (es-HN) . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  46. . web.archive.org. 2 квітня 2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  47. Barrera, Juliana (3 березня 2016). . Latin Times (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  48. . www.elheraldo.hn (es-HN) . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  49. . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  50. . www.telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  51. seguir, Redacción Autor marcado para. . www.laprensa.hn (es-HN) . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  52. . www.elheraldo.hn (es-HN) . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  53. . www.leahy.senate.gov. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 4 березня 2016.
  54. . Democracy Now!. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
  55. . the Guardian (англ.). 4 березня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  56. . Prensa Comunitaria Km. 169 (ісп.). 5 березня 2016. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 28 лютого 2022.
  57. . Democracy Now! (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  58. . Democracy Now! (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  59. . www.elheraldo.hn (es-HN) . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  60. . Tiempo. 6 березня 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  61. . tiempo.hn. 6 березня 2016. Архів оригіналу за 28 червня 2020.
  62. . HuffPost (англ.). 6 травня 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  63. Lagos, Augustín (5 March 2016). . El Heraldo. Tegucigalpa, Honduras. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 7 March 2016.
  64. . www.elheraldo.hn (es-HN) . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  65. . Amnesty International (англ.). 8 березня 2016. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  66. Wagner, Laura (2 травня 2016). . NPR (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  67. . the Guardian (англ.). 21 червня 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  68. . the Guardian (англ.). 28 лютого 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  69. . SOA Watch (амер.). 12 вересня 2018. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  70. Lakhani, Nina (2 березня 2018). . The Guardian. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  71. . www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  72. . Democracy Now! (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  73. . the Guardian (англ.). 5 липня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  74. Press, The Associated (5 липня 2021). . NPR (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kaseres Berta Isabel Kaseres Flores 4 bereznya 1971 1971 03 04 d 2 bereznya 2016 2016 03 02 d gonduraska pravozahisnicya ekoaktivistka liderka narodu lenka Spivzasnovnicya ta koordinatorka Radi gromadskih organizacij ta organizacij korinnogo naselennya Gondurasu Udostoyena Premiyi Goldmana v oblasti ohoroni navkolishnogo seredovisha za masovu kampaniyu z uspishnogo oporu najbilshomu pidryadniku z budivnictva gidroelektrostanciyi Agua Zarka na richci Gualkarke Berta KaseresNarodilasya4 bereznya 1971 1971 03 04 3 d GondurasPomerla2 bereznya 2016 2016 03 02 1 2 44 roki d Gonduras vognepalna zbroyaKrayina GondurasNacionalnistLenka 4 Diyalnistzahisnicya dovkillya pravozahisnicyaZnannya movispanskaRoki aktivnostiz 1993Napryamokenvajronmentalizm i ekofeminizmPosadadirektorDitiBerta Zunyiga i dNagorodiEkologichna premiya Goldman 2015 IMDbID 6218657Sajtberta copinh org Mediafajli u Vikishovishi Bula vbita vdoma ozbroyenimi nevidomimi pislya bagatoh rokiv pogroz pro zamah na zhittya Ditinstvo ta yunistBerta narodilasya v Gondurasi v misti La Esperansa i pohodit z lenka najchiselnishogo korinnogo narodu Gondurasu Roki doroslishannya pripali na 1970 i koli v Centralnij Americi vidbuvalisya narodni zavorushennya ta perevoroti Yiyi mati Austra Berta Lopes Flores bula prikladom dlya nasliduvannya u filantropichnij diyalnosti Vona bula akusherkoyu ta socialnoyu aktivistkoyu kotra prijmala ta opikuvalas bizhencyami z El Salvadoru Austru Lopes dvichi obirali merom mista La Esperansa chlenkineyu Kongresu ta gubernatorkoyu departamentu Intibuka Pislya zavershennya navchannya u miscevij shkoli Kaseres vivchala pedagogichnu ta vihovnu robotu v universiteti po zakinchennyu yakogo otrimala kvalifikaciyu vchitelya Otec Ismael Moreno direktor centru Radio Progreso amp ERIC SJ stav yiyi blizkim drugom ta spivrobitnikom DiyalnistV 1993 roci studentka aktivistka Kaseres stala spivzasnovniceyu Radi gromadskih organizacij ta organizacij korinnogo naselennya Gondurasu COPINH organizaciyi stvorenoyi dlya pidtrimki prav korinnogo naselennya Gondurasu Vona provodila kampaniyi z riznih pitan v tomu chisli kampaniyu proti nezakonnoyi virubki lisiv plantatoriv ta prisutnosti vijskovih baz Spoluchenih Shtativ na zemlyah narodu lyenka Pidtrimuvala feministichnij ruh LGBT spilnoti a takozh zajmalas shirokim spektrom inshih socialnih pitan ta pitan korinnih narodiv U 2006 roci grupa predstavnikiv narodu lyenka z rajonu zvernulas do Kaseres z prohannyam rozsiduvati prichini neshodavnoyi poyavi budivelnogo obladnannya v yihnomu rajoni Retelno doslidivshi ce pitannya Kaseres povidomila gromadu pro spilnij proekt kitajskoyi kompaniyi Synohydro Mizhnarodnoyi finansovoyi korporaciyi Vsesvitnogo Banku ta gonduraskoyi kompaniyi Desarrollos Energeticos S A takozh vidomoyi yak DESA div Empresa Nacional de Energia Electrica zgidno z yakim na richci Gualkarke planuyetsya pobuduvati kaskad z chotiroh gidroelektrostancij Zabudovniki porushili mizhnarodne zakonodavstvo ne poradivshis shodo proektu z miscevim naselennyam Predstavniki narodu lyenka buli zanepokoyeni tim sho gidroelektrostanciyi mozhut obmezhiti yihnij dostup do vodi yizhi i materialiv dlya likarskih zasobiv i takim chinom stanut zagrozoyu dlya yih tradicijnogo sposobu zhittya Kaseres pracyuvala razom z gromadoyu dlya organizaciyi protestu Vona zvertalasya do sudiv ta organizovuvala gromadski vistupi proti proektu a takozh podala spravu u Mizhamerikansku komisiyu z prav lyudini Z 2013 roku Kaseres keruvala COPINH i miscevoyu gromadoyu pid chas protestu yakij trivav odin rik na budivelnomu majdanchiku z metoyu ne dati kompaniyam dostup do zemelnih dilyanok Pracivniki sluzhbi bezpeki regulyarno viganyali protestuvalnikiv z majdanchika 15 lipnya 2013 roku vijskovi Gondurasu vidkrili vogon po protestuvalnikah v rezultati chogo odnogo chlena COPINH bulo vbito a she troh poraneno Predstavniki gromadi povidomlyali pro regulyarni pogrozi ta utiski z boku pracivnikiv sluzhbi bezpeki spivrobitnikiv kompaniyi ta vijskovih U travni 2014 roku chleni COPINH buli dvichi atakovani v rezultati chogo dvoye chleniv organizaciyi zaginuli a she troye zaznali serjoznih poranen V kinci 2013 roku kompaniya Synohydro ta Mizhnarodna finansova korporaciya Vsesvitnogo Banku vidmovilis vid uchasti v proekti cherez protesti uchasnikiv COPINH Odnak kompaniya Desarrollos Energeticos DESA prodovzhila roboti peresunuvshi budivelnij majdanchik v inshe misce shob uniknuti blokadi Inshi lideri miscevogo biznesu pidtrimali proekt Posadovci visuvali proti Kaseres ta dvoh inshih miscevih lideriv kriminalni zvinuvachennya v nezakonnomu zahvati pereshkodzhanni ta zavdanni postijnih zbitkiv kompaniyi DESA cherez yihnyu rol u protestah yaka nibito sponukala inshih lyudej zavdati zbitkiv kompaniyi U vidpovid na obvinuvachennya mizhnarodna organizaciya Amnesty International zayavila sho v razi areshtu vona vvazhatime aktivistiv v yaznyami sovisti Desyatki regionalnih ta mizhnarodnih organizacij zaklikali uryad Gondurasu pripiniti vvazhati zahist prav lyudini protizakonnoyu diyalnistyu i pochati rozsliduvannya vipadkiv nasilstva proti zahisnikiv prav lyudini U lyutomu 2016 roku ponad 100 aktivistiv buli zatrimani pracivnikami sluzhbi bezpeki pid chas akciyi protestu Kilkist pogroz na adresu organizaciyi pochala zrostati Kaseres okremo vislovlyuvalasya shodo Gillari Klinton yaka doklala zusil dlya viznannya zakonnosti derzhavnogo perevorotu u Gondurasi u 2009 roci Povernennya prezidenta stalo drugoryadnoyu problemoyu V Gondurasi mali vidbutisya prezidentski vibori i vona Klinton viznala sho voni ne dozvolili povernennya Mel Selayi na posadu prezidenta Jshla pidgotovka do viboriv i mizhnarodna spilnota posadovci uryadovci v perevazhnij bilshosti pogodilis z cim hocha mi poperedzhali sho ce bude nebezpechno i mozhe prizvesti do proyaviv zhorstokosti ne lishe u Gondurasi a j v usih inshih krayinah kontinentu I mi stali svidkami cogo Klinton zayavila sho vzhiti neyu metodi virishennya situaciyi buli na korist narodu Gondurasu Pogrozi ta problemi prav lyudiniU 2009 roci pid chas derzhavnogo perevorotu Mizhamerikanska komisiya z prav lyudini vkyuchila Bertu Kaseres do spisku lyudej chiye zhittya pid zagrozoyu Togo dnya cya komisiya vipustila tak zvani zapobizhni zahodi MS196 09 v pidtrimku Berti ta inshih aktivistiv vodnochas viznavshi sho vijskovi sili otochili yiyi budinok 2013 roku v interv yu dlya Al Dzhaziri Kaseres skazala Armiya maye spisok zhertv sho skladayetsya z 18 pravozahisnikiv Moye im ya u pershih ryadah Ya hochu zhiti ta mayu chimalo zadumiv kotri hotila bi dosi vtiliti v comu sviti ale ya nikoli ne rozglyadala mozhlivosti zdatisya v borotbi za nashu teritoriyu vbovtomu sho nasha borotba ce viznannya Pro mene duzhe pikluyutsya ale vreshti resht u cij krayini de panuye totalna bezkarnist ya ye vrazlivoyu Koli voni zahochut vbiti mene voni ce zroblyat Uprodovzh kampaniyi proti budivnictva Kaseres ta inshi organizatori otrimuvali postijni pogrozi vid vijskovih Odnogo razu voni buli zupineni i bulo provedeno obshuk yihnogo avtomobilyu Kaseres stverdzhuvala sho pid chas obshuku yim bulo pidkinuto vognepalnu zbroyu Pid zagrozoyu zbroyi organizatoriv zgodom areshtuvali j zatrimali na nich u v yaznici Sud viznachiv shodo Kaseres preventivni zahodi zobov yazavshi yiyi z yavlyatisya do sudu shotizhnya shobi poperediti viyizd iz krayini Zahodi buli v sili do zakrittya spravi v lyutomu 2014 roku Sudovu postanovu 2014 opublikuvali v travni 2016 vona zasvidchila sho uryad i DESA neodnorazovo brudnili im ya Kaseres ta yiyi koleg nazivayuchi yih buntivnimi anarhistami sho namagayutsya terorizuvati naselennya svoyimi protestami ta hochut uzurpuvati vladu zalyakati i navit sprobuvati pidirvati derzhavnij rezhim u krayini Odnim z najvidomishih vislovlyuvan Berti zgidno tverdzhennyu Gustavo Kastro Soto stalo Voni boyatsya nas tomu sho mi yih ne boyimosya Nagorodi2012 roku Kaseres bulo nagorodzheno premiyeyu Shalom vid Tovaristva vid Pravo ta Poryadok pri Katolickomu Universiteti Ajhshtett Ingolshtadta Yiyi bulo nominovano yak finalistku na premiyu Mizhnarodnogo frontu zahistu pravozahisnikiv U 2015 roci yiyi bulo nominovano na premiyu Goldmaniv u sferi zberezhennya dovkillya U kvitni 2015 roku mizhnarodna pravozahisna organizaciya Globalnij ochevidec vidznachili spravu Kaseres yak simvolichnu cherez velikij rizik postaye pered oblichchyam aktivistiv sho vidstoyuyut zberezhennya navkolishnogo seredovisha v Gondurasi sho zajmaye najvishe misce za nebezpekoyu dlya zahisnikiv dovkillya ta zahisnikiv zemli na dushu naselennya 2019 roku predstavniki socialno politichnogo ruhu Povstannya proti vimirannya vstanovili rozhevij choven pid nazvoyu Berta Kaseres posered londonskih vulic Oksford ta Regent zupinivshis tam i zablokuvavshi ruh Jogo bulo pribrano policejskimi z pomichchyu pribiralnoyi tehniki cherez p yat dniv VbivstvoKaseres bulo zastreleno zlovmisnikom u nich na 2 bereznya 2016 roku Takozh dvoma postrilami v shoku ta zap yastya bulo poraneno meksikanskogo zahisnika dovkillya Gustavo Kastro Soto Gustavo pribuv za den do togo v La Esperansu na zustrich iz 80 inshimi dlya obgovorennya alternativi v gidroelektichnomu proyekti Berta zaprosila jogo zanochuvati v neyi tomu sho v neyi internet zv yazok buv krashij nizh u misci jogo prozhivannya Za jogo slovamiYa pracyuvav nad prezentaciyeyu koli pochuv gluhij postril Ya podumav sho shos vpalo Odnak koli Berta skriknula hto tam Ya zrozumiv sho trapilasya halepa ce buv kinec Koli vbivcya zajshov ya shovav svoye lice Vin buv na vidstani troh metriv vid mene Koli vin vidkriv vogon ya vidshatnuvsya Kulya proletila povz moye vuho Vin podumav sho vbiv mene Ce divo sho ya vciliv Pid tak zvanimi zapobizhnimi zahodami rekomendovanimi mizhamerikanskoyu komisiyeyu z prav lyudini gonduraskij uryad rozumiv zahist Kaseres Prote v den svoyeyi smerti vona ne mala zhodnogo zahistu Gonduraskij ministr bezpeki skazav sho vona bula miscem sho bulo viznachene yak yiyi dim Vona nezadovgo do togo pereselilasya do novogo domu v U Kaseres zalishilosya chetvero ditej vid kolishnogo cholovika ta spiv lidera Salvadora Sunyigi Kolishnij vijskovij armiyi Gondurasu z pidrozdilu specialnogo priznachennya yakij projshov pidgotovku v SShA stverdzhuvav sho Kaseres bula vklyuchena cimi osobami v spisok potencijnih zhertv za bagato misyaciv do vbivstva Stanom na lyutij 2017 roku troye z vosmi zaareshtovanih vvazhalis pov yazanimi z elitnimi vijskovimi pidrozdilami yaki gotuvalisya u Spoluchenih Shtatah dvoye z nih projshli pidgotovku na vijskovij bazi Fort Benning shtat Dzhordzhiya SShA yaka ranishe mala nazvu Shkola Amerik i zgodom bula perejmenovana na Institut zahidnoyi pivkuli z pitan spivpraci v sferi bezpeki WHINSEC i chiyi vipuskniki zamishani u smertyah tisyach lyudej ta u porushennyah prav lyudini v Latinskij Americi V listopadi 2017 roku komanda mizhnarodnih yuridichnih ekspertiv oprilyudnila rezultati rozsliduvannya pid nazvoyu Umisna nedbalist finansovih ustanov Napriklad Centralnoamerikanskij bank ekonomichnoyi integraciyi Niderlandskij institut Finansovogo rozvitku ta FinFond provodili robotu z akcionerami kerivnikami menedzherami ta pracivnikami energetichnoyi kompaniyi DESA privatnimi ohoronnimi kompaniyami sho spivpracyuyut z DESA derzhavnimi sluzhbovcyami ta organami derzhavnoyi bezpeki z metoyu kontrolyu nejtralizaciyi ta usunennya bud yakogo sprotivu Za rezultatami rozsliduvannya provedenogo neuryadovoyu antikorupcijnoyu organizaciyeyu Global Witness u 2014 roci v Gondurasi bulo vbito 12 ekoaktivistiv cherez sho nezvazhayuchi na svoyi rozmiri krayina posila pershe misce po nebezpeci dlya aktivistiv yaki zahishayut lisi ta riki V tomu zh misyaci pislya vbivstva Berti Kaserer buli vbiti she dva aktivisti Reakciya Berta Isabel Kaseres Sunyiga dvadcyati p yatilitnya donka Berti Kaseres skazala v interv yu sho vona vvazhaye sho kompaniya kotra hotila pobuduvati gidroelektrostanciyu na richci Agua Zarka mozhe buti prichetnoyu do vbivstva yiyi materi Vona skazala U Gondurasi duzhe legko zaplativshi zamoviti vbivstvo Prote ti hto stoyat za cim lyudi z vladoyu z groshah ta instrumentami sho dayut zmogu yim vchinyati ci zlochini Tak voni platili najmanim vbivcyam za kilka sprob vbiti yiyi Smert Kaseres zdobula glibokogo osudu Vimogi rozsliduvati vbivstvo nadijshli vid Organizaciyi Amerikanskih Derzhav posol SShA v Gondurasi ta komisiyi v spravah lyudini pri OON Gonduraskij prezident Huan Orlando Ernandes zayaviv sho rozsliduvannya vbivstva Kaseres ye prioritetnim Generalnij sekretar Organizaciyi Amerikanskih Derzhav Luyis Almagro nagolosi na osoblivij protekciyi tim hto viboryuye prava korinnogo naselennya Gondurasu Takozh svoyu pidtrimku visloviv amerikanskij aktor Leonardo DiKaprio kanadijska avtorka ta aktivistka Naomi Klyajn Amnesti internejshnl Uchasnik gurtu Kalle 13 Rene Peres kolishnya kolumbijska senatorka Oksfam Mer Barseloni Ada Kolau amerikanskij senator Patrik Legi ta venesuelskij prezident Nikolas Maduro Pislya smerti Berti grupa z blizko sotni chleniv i Radi narodnih ta korinnih organizacij Gondurasu projshli marshem poblizu provincijnoyi dilnici policiyi z vimogami nezalezhnogo mizhnarodnogo rozsliduvannya yiyi zagibeli Takozh vidbuvsya protest poryad iz budivleyu Geri Trumena u Vashingtoni 4 bereznya 2016 studenti nacionalnogo avtonomnogo universitetu Gondurasu vijshli na protest rozlyucheni tim sho vona ne bula zabezpechena bilsh nadijnim zahistom vimagayuchi nezalezhnogo rozsliduvannya ta zhburlyayuchi kaminnya U vidpovid policejski rozsiyuvali gaz shobi rozignati protestuyuchih pid chas protestu Protesti vidbulisya takozh poryad iz posolstvom Gondurasu v Berlini poryad iz konsulstvom u San Kristobal de Las Kasas ta Barseloni Rezultati rozsliduvannya 2016 roku 3 bereznya 2016 roku v den smerti Berti za doruchennyam uryadu bulo provedeno roztin tila Kaseres Jogo bulo provedeno bez vivchennya navit koli sim ya vimagala na zaluchenni eksperta kriminalista vid nezalezhnogo slidstva z mizhamerikanskoyi komisiyi z prav lyudini U toj zhe den uryad pochav rozsliduvannya zaluchivshi dlya cogo viddil u spravah borotbi z nasilstvom koordinuvala cyu robotu zi Spoluchenimi Shtatami Chlena Radi narodnih ta korinnih organizacij Gondurasu Vilyanuevo bulo zatrimano 3 bereznya yak pidozryuvanogo u vbivstvi Rada narodnih ta korinnih organizacij Gondurasu zasudili cej vchinok skazavshi sho ce sprobi pomilkovo zvinuvatiti jogo u vbivstvi 5 bereznya Molinu bulo vipusheno za brakom rechovih dokaziv shodo jogo prichetnosti do zlochinu Ohoronec Hose Ismael Lemus buv takozh zatrimanij ale zgodom vidpushenij Pripis sudu zobov yazav Ismaelya ta Kastro yedinogo vcililogo v napadi ne zalishati krayinu na chas doki rozsliduvannya trivaye Vcililij pislya napadu ta yedinij svidok zgodom govoriv sho projshov cherez ministriv ta sudi i zmushenij buv perepovidati svoyu istoriyu znovu i znovu Jomu bulo zaboroneno zalishati krayinu vprodovzh misyacya faktichno povodyachis iz nim yak iz pidozryuvanim Cherez misyac suddya vidstoroniv mogo advokata Voni porushili vsi moyi prava Shodnya ya vidchuvav strah meni zdavalosya sho zi mnoyu mozhe shos trapitisya v bud yakij chas 5 bereznya vidbulasya pres konferenciya organizovana chotirma ditmi Kaseres Oliviya Laura Berta j Salvador vislovili svoyu nedoviru rozsliduvannyu organizovanomu uryadom Gondurasu Opisavshi vbivstvo yihnoyi materi yak politichnij akt voni prosili mizhnarodnogo rozsliduvannya cogo vbivstva 6 bereznya 2016 roku prezident Ernandes poprosiv verhovnogo komisara Ob yednanih Nacij Zejd Bin Raad Al Husejn pospriyati v rozsliduvanni smerti Kaseres U nastupni dni pislya vbivstva delegaciya Amnesti Interneshnl mala zustrich iz ministrom zi prav lyudini vnutrishnih sprav ta decentralizaciyi ta predstavnikami ministerstva bezpeki ministersva zakordonnih sprav generalnoyi prokuraturi prokuraturi gromadskistyu a takozh iz chlenami sim yi Kaseres Predstavniki gromadskoyi organizaciyi Amnesti Internejshnl rozkritikuvali prezidenta Ernandesa cherez vidmovu zustritisya z blizkimi Kaseres Zahisniki prav lyudini ta Amnesti zayavili sho Uryad Gondurasu absolyutno ne gotovij do zahistu tih hto obstoyuye prava lyudini ta zaznachili pomilki gonduraskoyi vladi dotrimuyuchis bagatoh napryamiv rozsliduvannya vklyuchno fakt togo sho Berti trivalij chas pogrozhuvali smerttyu cherez yiyi trivalu pravozahisnu diyalnist Cherez misyac pislya smerti Kaseresa vladi Gondurasu ogolosili sho 13 bereznya voni proveli obshuk v ofisah DESV i vzyali svidchennya spivrobitnikiv kompaniyi 2 travnya 2016 roku uryad zaareshtuvav chotiroh osib odin menedzher DESA iz socialnih i ekologichnih pitan inshij kolishnij spivrobitnik ohoronnoyi kompaniyi najnyatoyi DESA dvoye inshih armijskij major i kapitan u vidstavci Posol SShA v Gondurasi aploduvav uryadu U chervni 2016 roku kolishnij vijskovosluzhbovec pidgotovlenih SShA pidrozdiliv specialnogo priznachennya zbrojnih sil Gondurasu pidtverdiv sho im ya Kaseres bulo v yihnomu spisku za kilka misyaciv do yiyi vbivstva Rezultati rozsliduvannya 2017 roku U lyutomu 2017 roku The Guardian povidomlyav sho troye z vosmi zaareshtovanih lyudej pov yazani z elitnimi vijskami pidgotovlenimi SShA Dvoye a same major Mariano Diaz ta lejtenant Duglas Dzhovanni Bustillo projshli vijskovu pidgotovku u Fort Benning Dzhordzhiya SShA kolishnya shkola Ameriki SOA perejmenovana u WHINSEC pov yazana z tisyachami vbivstv ta porushen prav lyudini v Americi U listopadi 2017 roku grupa mizhnarodnih yuridichnih ekspertiv GAIPE opublikuvala zvit de detalno opisuyetsya yihnij visnovok yakij vstanovlyuye umisnu nedbalist finansovih ustanov napriklad Centralnoamerikanskij bank ekonomichnoyi integraciyi CABEI Niderlandska finansova kompaniya z rozvitku FMO ta Finnfondu GAIPE viyavila uchast kerivnikiv menedzheriv ta spivrobitnikiv DESA privatnogo ohoronnogo personalu najnyatogo kompaniyeyu derzhavnih agentiv ta paralelnih struktur do organiv bezpeki derzhavi v zlochinah skoyenih do pid chas ta pislya vbivstva 2 bereznya 2016 r 2018 rik U berezni 2018 roku vlada Gondurasu zaareshtuvala kolishnogo oficera voyennoyi rozvidki Devida Kastilo zvinuvachenogo v pidgotovci vbivstva Kaseresa Cej novij aresht vikonavchogo prezidenta kompaniyi sho buduye dambu proti yakoyi provodila kampaniyu Kaseres Vin stav dev yatoyu osoboyu areshtovanoyu za vbivstvo ta chetvertoyu pov yazanoyu z voyennimi Gondurasu U veresni 2018 roku Verhovnij sud Gondurasu na neviznachenij termin prizupiniv rozglyad spravi proti vosmi cholovikiv obvinuvachenih u vbivstvi Kaseresa 2019 rik U grudni 2019 roku sim cholovikiv buli zasudzheni do v yaznici za vbivstvo Kaseresa Chetvero cholovikiv buli zasudzheni do 34 rokiv za vbivstvo ta 16 rokiv za zamah na vbivstvo She troye otrimali za svoyi roli 30 rokiv uv yaznennya 2021 rik 6 lipnya 2021 roku Devid Kastilo kolishnij prezident gidroelektrichnoyi korporaciyi DESA buv viznanij vinnim u pidgotovci vbivstva Berti Kaseres Verhovnim sudom Gondurasu odnogolosnim rishennyam Sudovij rozglyad trivav 49 dniv U postanovi zaznachalosya sho Kastilo vikoristovuvav platnih informatoriv ta vijskovi kontakti dlya monitoringu Kaseres Kastilo koordinuvav planuvav i otrimuvav groshi dlya oplati vbivstva Primitkihttps www gaipe net wp content uploads 2017 10 Represa de Violencia ES FINAL pdf Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 http elpais com elpais 2016 03 04 planeta futuro 1457113234 162700 html https www theguardian com world 2018 nov 30 berta caceres case a warning shot for those who would kill activists unspecified title ISBN 978 84 15373 59 9 seguir Redaccion Agencias Autor marcado para www laprensa hn es HN Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 amer Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 web archive org 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 Goldman Environmental Foundation amer Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 1 bereznya 2021 the Guardian angl 2 chervnya 2020 Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 2 bereznya 2021 web archive org 24 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 28 lyutogo 2022 Diario La Prensa es HN Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 2 bereznya 2021 Anglijska 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 25 lyutogo 2021 Pisa Katie 3 bereznya 2017 edition cnn com Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 25 lyutogo 2021 Ignatian Solidarity Network amer 7 bereznya 2016 Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 2 bereznya 2021 colin amer Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 the Guardian angl 20 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 28 bereznya 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Transnational Institute angl 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 fsrn org Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 1 bereznya 2021 Mackey Danielle 11 bereznya 2016 The Intercept amer Arhiv originalu za 21 listopada 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 CNN By Catherine E Shoichet James Griffiths and Dakota Flournoy 4 bereznya 2016 CNN angl Arhiv originalu za 9 bereznya 2021 Procitovano 1 bereznya 2021 Inter Press Service 20 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 soaw org Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Resumen Latinoamericano isp Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 2 bereznya 2021 Goldman Environmental Foundation amer Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 2 bereznya 2021 Medina Por Anaiz Zamora Marquez y Yunuhen Rangel enviadas 3 sichnya 2014 cimacnoticias com mx es MX Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 2 bereznya 2021 www amnesty org angl Arhiv originalu za 16 sichnya 2016 Procitovano 2 bereznya 2021 www cejil org Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2016 Procitovano 2 bereznya 2021 Democracy Now angl Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 2 bereznya 2021 UPI angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 2 bereznya 2021 www cidh org Arhiv originalu za 19 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 Lakhani Nina www aljazeera com angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 web archive org 9 bereznya 2016 Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 11 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2015 Procitovano 5 bereznya 2016 web archive org 4 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 HuffPost angl 6 travnya 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Goldman Environmental Foundation amer Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 28 lyutogo 2022 https www globalwitness org documents 17882 how many more pages pdf the Guardian angl 19 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 https www gaipe net wp content uploads 2017 10 Represa de Violencia ES FINAL pdf El Universal isp 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Salomon Josefina 6 travnya 2016 Huffington Post Arhiv originalu za 10 travnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2022 the Guardian angl 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 El Universal isp 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 seguir Redaccion Autor marcado para www laprensa hn es HN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 web archive org 2 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 Barrera Juliana 3 bereznya 2016 Latin Times angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 www elheraldo hn es HN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 www telegraph co uk Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 seguir Redaccion Autor marcado para www laprensa hn es HN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 www elheraldo hn es HN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 www leahy senate gov Arhiv originalu za 9 listopada 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 Democracy Now Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2016 the Guardian angl 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Prensa Comunitaria Km 169 isp 5 bereznya 2016 Arhiv originalu za 3 travnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2022 Democracy Now angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Democracy Now angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 www elheraldo hn es HN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Tiempo 6 bereznya 2016 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2016 tiempo hn 6 bereznya 2016 Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 HuffPost angl 6 travnya 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Lagos Augustin 5 March 2016 El Heraldo Tegucigalpa Honduras Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 7 March 2016 www elheraldo hn es HN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Amnesty International angl 8 bereznya 2016 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Wagner Laura 2 travnya 2016 NPR angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 the Guardian angl 21 chervnya 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 the Guardian angl 28 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 SOA Watch amer 12 veresnya 2018 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Lakhani Nina 2 bereznya 2018 The Guardian Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 9 kvitnya 2022 www aljazeera com angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Democracy Now angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 the Guardian angl 5 lipnya 2021 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Press The Associated 5 lipnya 2021 NPR angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022

Дата публікації:
Топ