Наомі Кляйн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кляйн.

|Ukrcenter= |Примітки=

Наомі Кляйн
Naomi Klein
Наомі Кляйн (2014).
Народилася	8 травня 1970(1970-05-08) (54 роки) Монреаль, Канада
Країна	Канада^[1]
Національність	Канада
Діяльність	журналіст письменник соціолог
Alma mater	Торонтський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук і ^d
Мова творів	англійська
Роки активності	з 2000 року по теперішній час
Напрямок	політика, соціологія
Жанр	альтерглобалізм, антиглобалізм
Magnum opus	(«Ні логотипу»)
Членство	350.org
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	^d
У шлюбі з	^d^[1]
Премії	, Найкраща ділова книга року (Канада) — 2001,  — 2009
Сайт: www.naomiklein.org — офіційний сайт «Наомі Кляйн».
Наомі Кляйн у Вікісховищі

Нао́мі Кляйн (англ. Naomi Klein; нар. 8 травня 1970(19700508) Монреаль, Канада) — канадська журналістка, письменниця і соціологиня, одна із лідерок альтерглобалізму.

Біографічні відомості

Народилася в єврейській родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти війни у В'єтнамі. Ще в студентські роки, навчаючись в університеті Торонто, вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про вбивства в Політехнічній школі в Монреалі, коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з феміністських позицій).

У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує імперіалізм, неолібералізм і сучасний економічний порядок, у якому людина, пригнічена глобальними брендами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «третього світу» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає великі корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світова організація торгівлі. У листопаді 2005-го читачі журналів «Prospect» (Велика Британія) і «Foreign Policy» («Зовнішня політика» (США) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 інтелектуалів світу, у якому Кляйн зайняла 11-е місце.

У 2002 році вона публікує книгу («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, у 2007 році — книгу «Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів Чиказької школи, зокрема Мілтона Фрідмана, у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в Чилі під час диктатури Августо Піночета, в Росії під час президентства Бориса Єльцина, а також в Новому Орлеані після повені — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності й недемократичність таких рішень.

У 2004 році Кляйн спільно з чоловіком, Аві Льюїсом, представила на Венеціанському кінофестивалі документальний фільм про сучасні форми робітничого руху.

Видання

Українською

• Змінюється все. Капіталізм проти клімату.— Київ: Наш Формат, 2016—480 с.

Російською

• NO LOGO: Люди против брендов. — М.: Добрая книга, 2003. — 624 с.
• Заборы и окна. — М.: Добрая книга, 2005. — 304 с.
• Доктрина шока. Расцвет капитализма катастроф. — М.: Добрая книга, 2009. — 656 с.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #122769899 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Посилання

• Сайт Наомі Кляйн (англ.)
• Наомі Кляйн. Гаїті: кредитор, а не боржник // Спільне. — 2.03.2010
• Оксана Дутчак. Впливовість і немічність в епоху шоків // Спільне. — 19.06.2010 (Рецензія на книгу: Наомі Кляйн. Шокова доктрина)
• Наоми Кляйн. Шоковая доктрина («The Guardian», 2007) (рос.)
• Наоми Кляйн. Эпоха капитализма катастроф («The Guardian», 2007) (рос.)
• Наоми Кляйн. Уничтожение Ирака («The Guardian», 2007) (рос.)
• Наоми Кляйн. NO LOGO: Люди против брендов (рос.)
• Соловьёв С. Антикапиталистический ликбез. Рецензия на книгу Н.Кляйн «Доктрина шока» // Пушкин. 2009. № 2. — C. 22-26.
• Board of Directors 350.org
• Наомі Кляйн на сайті IMDb (англ.)