Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мустафа Масі Найєм пушту مصطفى نعیم 28 червня 1981 19810628 Кабул Афганістан український політичний діяч пуштунського по

Мустафа Наєм

Мустафа Наєм

Мустафа́-Масі́ Найєм (пушту مصطفى‎‎‎ نعیم‎‎; 28 червня 1981(19810628), Кабул, Афганістан) — український політичний діяч пуштунського походження, народний депутат України VIII скл., колишній член партії «ДемАльянс», блогер. З 4 серпня 2021 року — заступник міністра інфраструктури України.

Мустафа Найєм
Мустафа-Масі Найєм
image
Народився28 червня 1981(1981-06-28) (43 роки)
Кабул, Демократична Республіка Афганістан
Країнаimage Україна
Національністьпуштуни
Діяльністьжурналіст, політик, прессекретар
Галузьполітик і журналіст
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Знання мовукраїнська, дарі і російська
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяДемократичний альянс і Блок Петра Порошенка «Солідарність» (серпень 2016)[1]
Конфесіяатеїзм, агностицизм
БатькоМухаммад Наїм
МатиРозаї Латіфа
Брати, сестриМасі Найєм
ДітиМарк-Міхей Найєм
IMDbID 6074036
image Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка (до серпня 2016)
Демократичний альянс 		27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Журналіст, співзасновник і головний редактор Громадського телебачення, раніше — спеціальний кореспондент газети «Коммерсантъ Украина», редактор сайту Українська правда, активіст журналістського руху Стоп цензурі!

Колишній голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.

Життєпис

Ранні роки

Мустафа Найєм народився 28 червня 1981 року в Кабулі. Етнічний пуштун, рідна мова — дарі.

Батько — Мухаммад Наїм — заступник міністра освіти Афганістану 1976 року.

Мати — Латіфа Розаі, викладач математики. Померла в грудні 1984 року після пологів молодшого сина — Масі-Мустафи Найєма.

У 1986 році батько Мухаммад Наїм переїхав до Москви, де написав дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук в Академії психологічних наук Національної Академії Наук СРСР. Там він зустрів свою майбутню дружину — українку Валентину Колечко, з якою одружився в 1990 році.

У 1989 році батько забрав Мустафу до Москви, де той провчився рік у початковій школі.

1991 року разом з батьком Мустафа переїхав до Києва, де проживала названа мати Валентина Колечко.

Освіта

  • 1991—1999 роки — навчався в СШ № 61 Києва.
  • 1998 рік — закінчив Технічний ліцей Шевченківського району Києва.
  • 2004 рік — одержав диплом інженера з інформаційно-вимірювальної техніки, закінчивши КПІ.
  • 2001 рік — випускник «Міжнародної академії журналістики [en]» (Німеччина, Гамбург), в якій навчають за десятимісячною навчальною програмою «Журналістика в цифровому світі».
  • У липні 2014 року — учасник Програми літніх стипендіатів Дрейпер Гілз (Draper Hills Summer Fellows) Стенфордського університету, яка щорічно проводиться в Центрі демократії, розвитку та верховенства закону.
  • 2016 — вступив до КНУ ім. Шевченка на юридичний факультет за спеціальністю «Правознавство».

Кар'єра

image
Найєм із Сергієм Лещенком і Тарасом Чорноволом, 6 липня 2011

Після закінчення Київського політехнічного інституту Мустафа деякий час був ударником у групі, яка виступала в київських кафе, потім грав у театрі «Чорний квадрат».

У вересні 2004 року почав журналістську кар'єру, ставши кореспондентом відділу політики в інформаційному агентстві .

З липня 2005 року до червня 2007 року працював кореспондентом російськомовної української версії газети  «Коммерсантъ».

З січня 2006 року був кореспондентом і автором журналістських розслідувань інтернет-видання «Українська правда».

З червня 2007 року — редактор-спецкореспондент програми «Свобода Савіка Шустера» на телеканалі «Інтер», яка в 2008 році переїхала на телеканал «Україна» і змінила назву на «Шустер LIVE». Згодом Савік Шустер заснував компанію «Савік Шустер Студія», яка займається виробництвом аналітичних ток-шоу, Найєм став одним з працівників (редактором) у цій фірмі. Веде блог на «Українській правді».

У листопаді 2009 року «Савік Шустер Студія» з каналом ТВі почала спільний проєкт — програму «Чорне та біле», ведучим якого став саме Мустафа. Вийшло близько 40 випусків.

22 грудня 2010 Мустафа оголошує про розірвання всіх угод з продакшен-компанією «Савік Шустер Студія», в тому числі агентської угоди та договору із «Шустер LIVE», зазначивши, що це відбулося за обопільною згодою, без конфліктів і з перспективою на майбутнє співробітництво.

У січні 2011 року продовжив співпрацю з продакшен-компанією «Савік Шустер Студія» на гонорарній основі і став ведучим і автором нової програми «After live» на «Першому національному» про політичне ток-шоу «Шустер LIVE» за лаштунками.

У лютому покинув проєкт через те, що з програми вирізали синхрон Савіка Шустера про розмову з Сергієм Льовочкіним про перехід Шустера на «Перший національний». Сам Шустер пояснив заяву Найєма пошуками «ворогів з високим рейтингом» і запевнив, що «After live» залишиться в ефірі, але з іншим ведучим — Георгієм Тихим.

У вересні 2011 року Мустафа став ведучим власної щоденної програми «Сьогодні. Про головне» на каналі «ТВі», в якій брав інтерв'ю на теми дня.

У грудні 2011 року відкрив фотовиставку «Один суд часів Віктора Януковича», де були представлені чорно-білі фотографії, відзняті Мустафою на телефон під час судових засідань в Печерському суді у справі проти екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Роботи були виставлені в Києві і в Парижі.

У травні 2012 року став ведучим на каналі «ТВі» ток-шоу «Сьогодні про головне» із Ілоною Довгань.

З 2019 по 2021 рік працював заступником генерального директора ДК «Укроборонпром».

З 4 серпня 2021 року — заступник міністра інфраструктури України.

З 31 січня 2023 року — Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, утвореного на базі колишнього Укравтодору, через яке мала спрямовуватися допомога міжнародних організацій та держав для відбудови та розвитку інфраструктури України.

10 червня 2024 року написав заяву на звільнення, пояснивши це зниженням бюджетів на відновлення та зарплати працівників агентства і створенням штучних бюрократичних перешкод. 18 червня Кабінет Міністрів України звільнив Найєма.

Випадок із затриманням

13 грудня 2010 року Мустафу Найєма затримали співробітники підрозділу «Беркут», під приводом, нібито він — «особа кавказької національності». У той же день його відпустили з Подільського райвідділу міліції. 14 грудня 2010 року він написав статтю «Ксенофобія не повинна стати обличчям української національності» з описом подій і вимогою звільнити співробітника, який його затримав і не побажав перепросити. 16 грудня завершилося службове розслідування, яке встановило, що міліціонер у спілкуванні з журналістом дозволив собі некоректні висловлювання на його адресу, за що пізніше дістав сувору догану.

Перші онлайн-марафони

У лютому 2012 року Мустафа став ініціатором і продюсером проведення перших в Україні онлайн інтернет-марафонів. В онлайн-режимі журналісти, письменники, художники і музиканти підводили альтернативні підсумки президентства Віктора Януковича. Проєкт був ініційований творчим об'єднанням «Четверта Студія».

Перший онлайн інтернет-марафон мав назву «Віктор Янукович. Рік перший». Його модераторами стали журналісти Сакен Аймурзаєв, Валерій Калниш, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Наталія Соколенко, Олександр Чаленко. Гостями проєкту були письменники брати Капранови, Оксана Забужко, Ірена Карпа, журналісти Євген Кисельов, Олександр Мартиненко, Савік Шустер, блогер Володимир Нестеренко і дизайнер Віктор Анісімов. Також спеціальним гостем став колишній президент Віктор Ющенко.

Ще одним онлайн інтернет-марафоном став «Революція. 7 років потому», де обговорювали події Помаранчевої революції і аналізували її наслідки.

У третьому онлайн-марафоні «Віктор Янукович. Два роки умовно» журналісти провідних українських ЗМІ підсумовували результати дворічного перебування Віктора Януковича на посаді президента України.

Заключним став онлайн-марафон «Віктор Янукович. Рік третій. Покращення», де журналісти, експерти, а також громадські діячі підводили неофіційний підсумок чергового року часів президенства Віктора Януковича.

Конфлікт та звільнення з телеканалу «ТВі»

У квітні 2013 року інвестора каналу Костянтина Кагаловського прес-служба ТВі поставила до відома, що він більше не пов'язаний з каналом. Новим власником став Олександр Альтман. Також було звільнено генерального директора ТВі Наталю Катеринчук, її посаду зайняв Артем Шевченко. Нове керівництво заявило, що попередній власник планував продати канал бізнесменам, пов'язаним з владою. Однак сам Кагаловський називав це рейдерським захопленням і мав намір повернути собі контроль над каналом.

У цей час Найєм очолив профспілку журналістів телеканалу ТВі. У відповідь на факти цензури та втручання у професійну діяльність журналістів з боку нового керівника телеканалу в особі Артема Шевченка колективом ТВі був розпочатий страйк задля можливих переговорів з новим керівництвом каналу та вирішення конфліктної ситуації.

Можливість переговорів була зірвана втручанням керівника ТОВ «Інтерпрофіт» Олегом Радченком, який письмово поставив ультиматум із забороною виходу в ефір Мустафи Найєма під загрозою звільнення. Співробітники каналу сприйняли ці погрози як тиск на весь колектив, після чого ними було прийнято рішення звільнитися.

Таким чином, у квітні 2013 року у зв'язку з приходом лояльного до Януковича менеджера каналу Найєм покинув редакцію разом з більшою частиною співробітників.

У травні 2013 року він став одним з ініціаторів створення інтернет-телеканалу «Громадське телебачення», який вже через шість місяців — 22 листопада 2013 року — вийшов у перший ефір.

У червні 2014 року з журналістом і оператором Богданом Кутєповим став автором і продюсером циклу документальних фільмів «Схід» про події на фронті і документального фільму «Контакт» про обмін полоненими і життя людей в окупованому Донецьку.

Євромайдан

За однією з поширених версій, Мустафа був одним з перших, хто закликав українців вийти на Майдан Незалежності в листопаді 2013 року на знак протесту проти рішення уряду Миколи Азарова відкласти підписання угоди про асоціацію з ЄС.

21 листопада 2013 року на своїй сторінці в Facebook опублікував пост «Гаразд, давайте серйозно. Ось хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються. Тільки коментарі під цим постом зі словами „Я готовий“. Як тільки набереться більше тисячі, будемо організовуватися». Через годину після публікації, кількість коментарів перевалило за 600, а бажаючих вийти на Майдан в Києві виявилося більше тисячі. Готовність вийти виявили Юрій Луценко та Арсен Аваков, журналісти Ольга Мусафірова і Олена Білозерська.

Пізніше, о 20:30, з'явилося повідомлення: «Зустрічаємося о 22:30 під монументом Незалежності. Одягайтеся тепло, беріть парасольки, чай, каву, гарний настрій і друзів. Репост всіляко вітається!», у якому закликав українців вийти на акцію протесту проти рішення уряду Миколи Азарова відкласти підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Надалі акція стала масовою, отримавши назву «Євромайдан», а в подальшому — «Революція гідності».

Перші сім днів протесту Мустафа Найєм очолював неформальний координаційний центр Євромайдану, до якого також входили Світлана Заліщук, Вікторія Сюмар, Єгор Соболєв та інші.

24 листопада 2013 року виступив з єдиною промовою на Майдані, у якій закликав українців боротися за своє європейське майбутнє і спрогнозував, що майбутнім президентом стане політик, готовий підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом.

27 листопада 2013 року оголосив, що залишатиметься на Майдані виключно як журналіст, висвітлюючи події як кореспондент «Громадського телебачення» і «Української правди».

20 березня 2014 року був одним з перших журналістів, які опублікували фотографію снайпера на вул. Інститутській, звідки вівся вогонь по протестуючих на Майдані.

Політика

image
Мустафа на Євромайдані в листопаді 2013 року

У липні 2013 року під час навчання в Стенфордському університеті після спілкування з американським філософом, політологом і політичним економістом Френсісом Фукуямою про досвід країн з перехідною демократією, вирішив зайнятися політичною діяльністю та розпочати політичну кар'єру.

У вересні 2014 року оголосив про участь у позачергових парламентських виборах, а як наслідок — закінчив журналістську кар'єру. Займав 20 місце у виборчому списку партії Блок Петра Порошенка «Солідарність». Під час передвиборчої кампанії декілька тижнів провів на виборчому окрузі № 102 на Кіровоградщині, агітуючи проти Олеся Довгого.

Пройшовши до Верховної Ради України, став заступником голови фракції «Блоку Петра Порошенка» і членом Комітету з питань європейської інтеграції.

В Парламенті займається написанням законопроєктів, які стосуються антикорупційної та правоохоронної діяльності та є автором наступних проєктів закону:

  • про охорону громадського порядку і державного кордону;
  • про діяльність Державного бюро розслідувань;
  • про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб'єктами владних повноважень;
  • про перевірку водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння;
  • про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України;
  • про прокуратуру (щодо особливостей функціонування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протягом перехідного періоду);
  • про фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг;
  • про Національну поліцію (щодо ідентифікації поліцейських);
  • щодо діяльності Державного бюро розслідувань;
  • про Національне бюро фінансової безпеки України;
  • щодо удосконалення процедури проведення експертиз;
  • щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього.

У цьому ж році куратор запуску патрульної поліції в Закарпатті, а саме у містах: Ужгороді, Мукачеві, Івано-Франківську, Чернівцях, а також у Краматорську, Слов'янську, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному, Маріуполі.

3 жовтня 2017 року Мустафа Найєм у рамках круглого столу з питання проведення виборів на Донбасі заявив, що виступає за вибіркове надання права голосу на місцевих виборах переселенцям, бо серед них є прихильники сепаратистів.

У червні 2018 року підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.

Співпраця з патрульною поліцією

Запуск патрульної поліції в Ужгороді та Мукачево

У 2015 році Найєм увійшов до складу членів Колегії МВС України. У липні 2015 року був призначений куратором запуску нової патрульної поліції на Закарпатті. В Ужгороді та Мукачеві за підсумками конкурсу, було подано 15,5 осіб на місце. Це був другий результат по країні після Києва. Серед охочих стати поліцейськими в Закарпатті було 61,6 % з вищою освітою, діючих співробітників міліції — 8,4 %.

Всього було подано 3564 анкети. Останню — 3564-ю анкету Мустафа Найєм подав сам, пояснюючи це так: «Зачем я это сделал? Я считаю невозможным изменить систему правоохранительных органов, не зная и не интересуясь ее азами. Это неуважительно к людям, которые уже посвятили себя работе в полиции, а приобретение таких знаний и опыта, уверен, помогут мне в дальнейшем. Патрульно-постовая служба — это первая ступень в системе, и я хочу знать и понимать, как и чему учатся будущие полицейские. Не с чьих-то слов, а сам».

Запуск патрульної поліції в Івано-Франківську, Чернівцях, Слов'янську, Краматорську

2 вересня 2015 року окрім Ужгорода та Мукачево Мустафу Найєма також було призначено керуючим запуску патрульної поліції в Івано-Франківську, Чернівцях, Слов'янську і Краматорську. Починаючи з 3 до 18 вересня 2015 року в Івано-Франківську стартував відбір кандидатів у нову поліцію. В результаті відбору було відібрано 200 поліцейських. У Чернівцях відбір пройшли та закінчили навчання 342 поліцейських, серед яких четверта частина були жінки.

Понад 85 % патрульних міста Чернівців мали вищу освіту — професійні економісти, перекладачі, юристи, інженери, вчителі, програмісти тощо. Також серед них 18 кандидатів в майстри спорту та 3 майстри спорту. Серед нових поліцейських також були 35 учасників АТО

26 вересня 2015 року було почато набір кандидатів в патрульну поліцію Краматорська і Слов'янська. Оскільки бойові дії на Сході України почалися саме з цих міст, то запуск нової поліції був «символічним». Всього було подано у Краматорську і Слов'янську понад 1200 анкет, з яких конкурсний відбір пройшли та успішно закінчили навчання 149 поліцейських.

14 травня 2017 року було запущено Патрульну поліцію Краматорська і Слов'янська. 198 патрульних поліцейських склали присягу на вірність українському народові, а очолив нову структуру учасник АТО, капітан поліції Олександр Малюк. З тих пір екіпажі патрульної поліції стали невід'ємною частиною життя міст.

Запуск патрульної поліції в Маріуполі

5 листопада 2015 року було розпочато відбір патрульних поліцейських в Маріуполі. Загалом зібрали 3076 анкет, з яких 35,6 % — дівчата, а відсоток діючих співробітників правоохоронних органів становить рекордний показник по країні — 3,8 %. Конкурс на одне місце склав 6,4 особи на місце.

30 травня 2016 року  в центрі Маріуполя присягу склали 172 патрульных, серед них було 38 жінок. Начальником маріупольського патруля став Віталій Горкун. Він служив в авіації, був на фронті, працював у Бориспільському аеропорту.

Урочиста церемонія присяги в Маріуполі була останньою в Україні. На той час було створено 28 управлінь патрульної поліції, які досі працюють у 32 містах. Кількість патрульних була майже 13 тисяч співробітників.

Законопроєкти щодо поліції

Співавтор Проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо ідентифікації поліцейських);

Співавтор Проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію» (щодо ідентифікації військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки);

Співавтор Проєкту Закону про внесення змін до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» (щодо здійснення відомчої реєстрації та обліку транспортних засобів, які належать Національній поліції України);

Співавтор Проєкту про внесення зміни до пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо реалізації проєкту заміни рухомого складу Національної поліції України).

Кандидат на посаду Голови Національної поліції України

У грудні 2016 року Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим було оголошено відкритий конкурс на посаду глави Національної поліції України. На той час Мустафа Найєм підтвердив, що має бажання висунути свою кандидатуру на посаду глави Національної поліції України. Умови конкурсу були прописано в такий спосіб, що не давали можливості Мустафі взяти участь у конкурсному відборі на посаду глави Національної поліції.

Справа була в тому, що безпосередній відбір і призначення нового глави відбулося вже після на той час нового 2017 року. А відповідно до перехідних положень закону «Про Національну поліцію України», вимоги до глави НПУ до 31 грудня 2016 року і після — відрізнялися.

Так, з 1 січня 2017 року до стандартного набору про освіту та стаж роботи додавалися дві істотні вимоги: вища повна юридична освіта та стаж роботи у сфері права не менше семи років.

Так як на той час у Мустафи Найєма вищої юридичної освіти та стажу роботи в галузі права не було, тому взяти участь в конкурсному відборі глави Національної поліції йому не вдалося. А як заявив він сам: «Подаваться исключительно ради пиара не стану, это не цирк, и отношусь я к этому серьезно».

У той же час, Мустафа розробив та поділився програмою своїх бачень окремих рішень та заходів, які б він зробив, очолюючи Національну поліцію України. Програма отримала назву «40 шагов главы Национальной полиции Украины». Проаналізувавши всі позиції даної програми, її було скорочено до 13 пунтків із 40.

Розгін «наметового містечка» під Верховною Радою України

17 жовтня 2017 року в Києві під будівлею Верховної Ради розпочалася акція «Всеукраїнський збір» за «велику політичну реформу». Серед ініціаторів акції були Мустафа Найєм, Єгор Соболєв, представники партій «Свобода», «Національний корпус», «Самопоміч», «Громадянська позиція» та ін. Організаторами акції було висунуто три вимоги:

  • скасувати депутатську недоторканність;
  • змінити виборче законодавство, зробивши партійні списки відкритими;
  • створити антикорупційний суд.

Загальна кількість мітингуючих склала близько 5 тисяч осіб. Учасники мітингу зуміли пронести під Раду заздалегідь підготовлені намети та розбити табір, який знаходився під будівлею Верховної Ради до 3 березня 2018 року.

В суботу, 3 березня 2018 року, зранку поліцейські та військовослужбовці Нацгвардії під приводом виконання судового рішення зайшли до наметового містечка, вивели практично всіх, хто там перебував, після чого було розбито намети, паркани, споруджені барикади та завали.

В результаті розгону наметового містечка 13 мітингувальників отримали тяжкі тілесні ушкодження та 7 правоохоронців отримали травми. 111 осіб було доправлено до двох райвідділів поліції в статусі свідків, на чотирьох таких осіб були складені адмінпротоколи.

Мустафа Найєм назвав дії співробітників Національної поліції незаконними та повідомив, що вони виходили за рамки прийнятої міжнародної практики.

До неправомірно затриманих осіб застосовували «тактичні прийоми», які не відображали реальну загрозу, були змушені стояти на колінах в снігу в центрі міста при температурі -7.

Відповідно до практики ЄСПЛ, жорстоким і принижуючим гідність людини вважається таке ставлення до неї, «що породжує потерпілому відчуття страху або зневаги, муки та неповноцінності».

У відповідь на неправомірні дії співробітників поліції Мутсафа Найєм активно лобіював прийняття закону про ідентифікацію поліцейських № 5700 та військовослужбовців Національного управління № 5701.

Також він активно лобіював прийняття міжнародних норм роботи співробітників поліції на рівні внутрішніх документів МВС та Національної поліції, в тому числі Статуту Національних поліцій та Інструкцій з охорони порядку під час масових заходів.

Мустафою було ініційовано розслідування щодо дій співробітників поліції 3 березня 2018 року і розгляду цього питання на засіданні профільного комітету Верховної Ради.

Global Office

2015 рік — став співзасновником «Global Office» — громадської організації, яка займається сприянням інформаційної, політичної, економічної, культурної та соціальної інтеграції України у світовий простір, а також її внутрішньої інтеграції.

Організація виникла на базі ініціативи GoGlobal, заснованої на початку 2015 року, і наразі об'єднує партнерів, серед яких посольства, державні органи центральної влади, міжнародні організації, культурні центри, мовні школи, аналітичні центри.

Global Office реалізовує проєкти у двох напрямках:

  1. GoEast (інформаційна, інфраструктурна та політична інтеграція прифронтових територій Донецької та Луганської областей у всеукраїнський простір);
  2. GoGlobal (популяризація вивчення іноземних мов, волонтерського руху в Україні, сприяння міжкультурному діалогу та громадянській дипломатії).

В рамках проєкту GoGlobal 2016 року було проєкт GoCamp — всеукраїнський проєкт пришкільних мовних таборів нового формату з іноземними волонтерами.

Проєкт GoCamp East (літній англомовний табір у Київській області) у 2016 році налічував більше 300 дітей, що проживають на прифронтових територіях.

27 липня 2018 року на території дитячого оздоровчого центру «Дніпро» (Київська область, смт Козин) був проведений GoCamp East — інноваційний англомовний табір для учнів шкіл, що знаходяться поблизу лінії зіткнення. Загалом у таборі взяли участь близько 600 дітей із 24 шкіл Донецької та Луганської областей

Завдяки проєкту GlobalOffice 28 травня 2016 року було проведено найбільший урок англійської мови в Україні. У ньому одночасно взяли участь 6000 людей у 65 містах.

31 серпня 2016 року у Маріуполі відбулося відкриття Центру надання адміністративних послуг. Відкрили ЦНАП Президент Порошенко та посол США в Україні Марі Йованович. Global Office розробив дизайн центру та проєктно-коштористну документацію для його побудови.

Цікаві факти

  • У травні 2013 року Мустафа Найєм, як незалежний член міжнародного журі конкурсу блогів «The Bobs», номінував блог Олени Білозерської. Однак після протестів промосковських[] і прокомуністичних[] організацій організатори конкурсу «The Bobs» скасували премію номінації «Найкращий україномовний блог» через те, «що в записах блогу, опублікованих кілька років тому, містяться право-популістські повідомлення, що не відповідає критеріям конкурсу та ідеології Deutsche Welle».
  • У 2016 році сторінка у Facebook Мустафи Найєма увійшла до списку найкращих рейтингу 100 блогерів України.

Провадить освітню діяльність та є лектором у таких закладах:

Також викладає в таких освітніх установах:

Книга

11 вересня 2014 року на Форумі видавців у Львові презентував книгу на основі розповідей Юрія Луценка про його ув'язнення — «По обидва боки колючого дроту» . Книга була видана у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

Нагороди

image
Дає інтерв'ю після отримання премії ім. Олександра Кривенка
  • 14 травня 2010 Мустафа Найєм отримав премію «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.
  • У жовтні 2014 року в Брюселі був номінований на премію Сахарова «За свободу думки».
  • У 2014 році був визнаний лауреатом Премії імені Герда Буцеріуса [ru]» Intajour (Міжнародної академії журналістики) за прозоре висвітлення інформації про політичні протести в Україні.
  • У 2014 році отримав нагороду «Ion Ratiu Democracy Award» за ідеї, спрямовані на благо Української демократії.
  • У березні 2016 року був названий одним з Young Global Leaders (молоді лідери з усього світу, яких обрано учасниками щорічного форуму World Economic Forum в Давосі (Швейцарія).

Сім'я

неодружений та ніколи не був.[]

  • Батько — Мухаммад Наїм — заступник міністра освіти Афганістану у 1976 році.[]
  • Мати — Розаї Латіфа, викладачка математики. Померла в грудні 1984 року після народження молодшого сина — Масі-Мустафи.
  • Брат — Масі-Мустафа Найєм (юрист, власник юридичної компанії «Міллер». Під час участі в АТО — командир взводу 122-го батальйону 81-ї бригади повітряно-десантних військ ЗСУ).
  • Сестра — художниця Маріам Латіфа.
  • Син — Марк-Міхей Найєм.[]

Інциденти

13 грудня 2010 року Мустафу Найєма затримали спецпризначенці «Беркута», пояснивши це тим, що він «особа кавказької національності». У той же день його відпустили з Подільського райвідділу міліції. 14 грудня він написав статтю «Ксенофобія не повинна стати обличчям української національності» з описом подій і вимогою звільнити співробітника, який його затримав і не побажав принести свої вибачення. 16 грудня завершилося службове розслідування, яке встановило, що міліціонер в спілкуванні з журналістом дозволив собі некоректні висловлювання на його адресу, за що йому була оголошена догана.

30 липня 2012 року, за свідченням Найєма, він був побитий охороною одного з делегатів з'їзду Партії регіонів після того, як машина супроводу цього делегата підрізала мотоцикл Найєма. Міліція відмовилася від порушення кримінальної справи.

3 жовтня 2017 року Мустафа Найєм в рамках круглого столу з питання проведення виборів на Донбасі заявив, що виступає за вибіркове надання права голосу на місцевих виборах переселенцям, тому що серед них є прихильники сепаратистів.[]

19 травня 2019 року під час візиту Мустафи Найєма до Одеського Літнього Театру, де зібралися активісти міста, аби не допустити будівництва на місці театру концертного майданчику, невідомі особи вилили на журналіста відро з нечистотами. Пізніше Національна Поліція України затримала двох громадян України за підозрою у хуліганстві.

Примітки

  1. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/17978
  2. . Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 16 грудня 2014.
  3. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  4. . cddrl.fsi.stanford.edu (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  5. Найєм розірвав Договір Із «Савік Шустер Студією», але веде переговори про нові проєкти. Телекритика. 22 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  6. Мустафа Найєм:«Ми постараємося максимально дистанціюватися від "Шустер live"». Телекритика. 27 січня 2010. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  7. Проєкт After Live закрито?. Телекритика. 18 лютого 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  8. Шустер: After Live виходитиме без Найєма. Телекритика. 18 лютого 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  9. . ua.telekritika.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
  10. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
  11. . МедиаНяня - таблоид для и про медиа. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 9 липня 2018.
  12. Вікторія Коломієць (21 листопада 2019). . hromadske.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
  13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 року № 889-р «Про призначення Найєма Мустафи-Масі заступником Міністра інфраструктури України».
  14. Найєм йде з посади голови Держагентства відновлення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
  15. «Рішення прийняв самостійно». Найєм підтвердив своє звільнення — офіційна заява. 10.06.2024, 11:55
  16. Звільнення Найєма: що відомо про скандал та як реагують в уряді. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
  17. Кадрові рішення Уряду. Jun 18 at 16:35
  18. Найєма звільнили з Держагентства відновлення: Кабмін обрав тимчасову заміну. // Автор: Ксенія Капустинська. 18.06.2024, 16:41
  19. Кабмін звільнив Найєма з посади голови Держагентства відновлення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 червня 2024.
  20. «Беркут» затримав Мустафу Найєма. Українська правда. 13 грудня 2010. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2011.
  21. Мустафу Найєма відпустили. Українська правда. 13 грудня 2010. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2011.
  22. Ксенофобія не повинна стати обличчям української національності. Українська правда. 14 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  23. Міліціонер отримав догану за образу журналіста. ЛІГАБізнесІнформ. 16 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  24. Четверта студія. Четверта студія (укр.). Процитовано 31 серпня 2018.
  25. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  26. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  27. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  28. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  29. . nv.ua. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2021.
  30. Зінченко, Олександр (17 лютого 2015). . Історична правда. Архів оригіналу за 25 червня 2021.
  31. Найєм, Мустафа (21 листопада 2013). Mustafa Nayyem. Facebook (російською) . оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 17 лютого 2021.
  32. Маліцька, Валерія (12 грудня 2016). . Факти (ICTV). Архів оригіналу за 25 червня 2021.
  33. Найєм, Мустафа (21 листопада 2013). Mustafa Nayyem. Facebook (російською) . оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 17 лютого 2021.
  34. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  35. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  36. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  37. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  38. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  39. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  40. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  41. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  42. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 31 серпня 2018.
  43. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  44. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  45. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  46. . ukranews.com. Українські новини. 3 жовтня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2018.
  47. An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
  48. Процес переатестації куруватиме центральна комісія МВС (склад) | ПРАВОВЕ ПОЛЕ. pravove-pole.info (укр.). Процитовано 12 жовтня 2018.
  49. . www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 12 жовтня 2018.
  50. (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  51. (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  52. . 6264.com.ua - Сайт города Краматорска (ru-UA) . Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  53. . ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  54. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  55. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  56. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  57. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  58. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  59. 13 шагов нового главы Национальной полиции. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 жовтня 2018.
  60. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  61. Червоненко, Віталій (18 жовтня 2017). . BBC News Україна (брит.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  62. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  63. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  64. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  65. . Global office (ua) . Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  66. (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  67. (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  68. . Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2014.
  69. . Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2014. (нім.)
  70. . ФАКТИ. 12 грудня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
  71. . УКУ (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 30 серпня 2018.
  72. . www.naiau.kiev.ua. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 30 серпня 2018.
  73. . Патрульная полиция Украины (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  74. rubenbristian.com. . CAP School (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 30 серпня 2018.
  75. . www.ual.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 30 серпня 2018.
  76. . www.kse.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  77. . ababahalamaha.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 30 серпня 2018.
  78. Журналіст "Української правди" отримав премію Кривенка. Українська правда. 14 мая 2010. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 15 травня 2010.
  79. Korrespondent.net. (рос.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  80. Intajour. www.facebook.com (укр.). Процитовано 30 серпня 2018.
  81. . Wilson Center (англ.). 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  82. . World Economic Forum. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 30 серпня 2018.
  83. «Беркут» затримав Мустафу Найєма. 13.12.2010, 20:53
  84. Найєм: серед міліції — ксенофобія. // Автор: Роман Лебедь. 15.12.2010
  85. Працівник «Беркуту» отримав догану за затримання журналіста. (рос.) 16.12.2010, 21:15
  86. Оскал Партіїї Регіонів. 31.07.2012, 16:09
  87. Справу за фактом побиття журналіста перед початком з'їзду Партії регіонів передали у прокуратуру. 01.08.2012, 15:50
  88. Народного депутата Мустафу Найєма в Одесі облили фекаліями. 19.04.2019, 14:44
  89. «Забудови нема і не буде»: в Одесі розповіли про майбутнє Літнього театру. 19.04.2019, 15:09

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мустафа Найєм
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мустафа Найєм


  • image Мустафа Найєм у соцмережі «Твіттер»
  • image Мустафа Найєм у соцмережі «Facebook»
  • image musstafa — блог у LiveJournal, який веде Мустафа Найєм.
  • Блог Найєма на Українській Правді [ 3 січня 2013 у Wayback Machine.]
  • Мустафа Найем: «Журналисту глупо гордиться честностью — она входит в набор его профессиональных качеств» — Інтерв'ю порталу «Телекритика»
  • Мустафа Найем: «Зараз критикувати якусь людину, яка називає себе патріотом, важче, ніж критикувати Януковича.» [ 27 березня 2015 у Wayback Machine.] — Інтерв'ю порталу «UaModna»


image Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mustafa Masi Najyem pushtu مصطفى نعیم 28 chervnya 1981 19810628 Kabul Afganistan ukrayinskij politichnij diyach pushtunskogo pohodzhennya narodnij deputat Ukrayini VIII skl kolishnij chlen partiyi DemAlyans bloger Z 4 serpnya 2021 roku zastupnik ministra infrastrukturi Ukrayini Mustafa NajyemMustafa Masi NajyemNarodivsya28 chervnya 1981 1981 06 28 43 roki Kabul Demokratichna Respublika AfganistanKrayina UkrayinaNacionalnistpushtuniDiyalnistzhurnalist politik pressekretarGaluzpolitik i zhurnalistAlma materNTUU KPI im Igorya SikorskogoZnannya movukrayinska dari i rosijskaChlenstvoVerhovna Rada Ukrayini VIII sklikannyaPosadanarodnij deputat UkrayiniPartiyaDemokratichnij alyans i Blok Petra Poroshenka Solidarnist serpen 2016 1 Konfesiyaateyizm agnosticizmBatkoMuhammad NayimMatiRozayi LatifaBrati sestriMasi NajyemDitiMark Mihej NajyemIMDbID 6074036Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiNarodnij deputat Ukrayini8 go sklikannyaBlok Petra Poroshenka do serpnya 2016 Demokratichnij alyans 27 listopada 2014 29 serpnya 2019Kartka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Zhurnalist spivzasnovnik i golovnij redaktor Gromadskogo telebachennya ranishe specialnij korespondent gazeti Kommersant Ukraina redaktor sajtu Ukrayinska pravda aktivist zhurnalistskogo ruhu Stop cenzuri Kolishnij golova Derzhavnogo agentstva vidnovlennya ta rozvitku infrastrukturi ZhittyepisRanni roki Mustafa Najyem narodivsya 28 chervnya 1981 roku v Kabuli Etnichnij pushtun ridna mova dari Batko Muhammad Nayim zastupnik ministra osviti Afganistanu 1976 roku Mati Latifa Rozai vikladach matematiki Pomerla v grudni 1984 roku pislya pologiv molodshogo sina Masi Mustafi Najyema U 1986 roci batko Muhammad Nayim pereyihav do Moskvi de napisav disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata psihologichnih nauk v Akademiyi psihologichnih nauk Nacionalnoyi Akademiyi Nauk SRSR Tam vin zustriv svoyu majbutnyu druzhinu ukrayinku Valentinu Kolechko z yakoyu odruzhivsya v 1990 roci U 1989 roci batko zabrav Mustafu do Moskvi de toj provchivsya rik u pochatkovij shkoli 1991 roku razom z batkom Mustafa pereyihav do Kiyeva de prozhivala nazvana mati Valentina Kolechko Osvita 1991 1999 roki navchavsya v SSh 61 Kiyeva 1998 rik zakinchiv Tehnichnij licej Shevchenkivskogo rajonu Kiyeva 2004 rik oderzhav diplom inzhenera z informacijno vimiryuvalnoyi tehniki zakinchivshi KPI 2001 rik vipusknik Mizhnarodnoyi akademiyi zhurnalistiki en Nimechchina Gamburg v yakij navchayut za desyatimisyachnoyu navchalnoyu programoyu Zhurnalistika v cifrovomu sviti U lipni 2014 roku uchasnik Programi litnih stipendiativ Drejper Gilz Draper Hills Summer Fellows Stenfordskogo universitetu yaka shorichno provoditsya v Centri demokratiyi rozvitku ta verhovenstva zakonu 2016 vstupiv do Institutu pislyadiplomnoyi osviti KNU im Shevchenka na yuridichnij fakultet za specialnistyu Pravoznavstvo Kar yera Najyem iz Sergiyem Leshenkom i Tarasom Chornovolom 6 lipnya 2011 Pislya zakinchennya Kiyivskogo politehnichnogo institutu Mustafa deyakij chas buv udarnikom u grupi yaka vistupala v kiyivskih kafe potim grav u teatri Chornij kvadrat U veresni 2004 roku pochav zhurnalistsku kar yeru stavshi korespondentom viddilu politiki v informacijnomu agentstvi Z lipnya 2005 roku do chervnya 2007 roku pracyuvav korespondentom rosijskomovnoyi ukrayinskoyi versiyi gazeti Kommersant Z sichnya 2006 roku buv korespondentom i avtorom zhurnalistskih rozsliduvan internet vidannya Ukrayinska pravda Z chervnya 2007 roku redaktor speckorespondent programi Svoboda Savika Shustera na telekanali Inter yaka v 2008 roci pereyihala na telekanal Ukrayina i zminila nazvu na Shuster LIVE Zgodom Savik Shuster zasnuvav kompaniyu Savik Shuster Studiya yaka zajmayetsya virobnictvom analitichnih tok shou Najyem stav odnim z pracivnikiv redaktorom u cij firmi Vede blog na Ukrayinskij pravdi U listopadi 2009 roku Savik Shuster Studiya z kanalom TVi pochala spilnij proyekt programu Chorne ta bile veduchim yakogo stav same Mustafa Vijshlo blizko 40 vipuskiv 22 grudnya 2010 Mustafa ogoloshuye pro rozirvannya vsih ugod z prodakshen kompaniyeyu Savik Shuster Studiya v tomu chisli agentskoyi ugodi ta dogovoru iz Shuster LIVE zaznachivshi sho ce vidbulosya za obopilnoyu zgodoyu bez konfliktiv i z perspektivoyu na majbutnye spivrobitnictvo U sichni 2011 roku prodovzhiv spivpracyu z prodakshen kompaniyeyu Savik Shuster Studiya na gonorarnij osnovi i stav veduchim i avtorom novoyi programi After live na Pershomu nacionalnomu pro politichne tok shou Shuster LIVE za lashtunkami U lyutomu pokinuv proyekt cherez te sho z programi virizali sinhron Savika Shustera pro rozmovu z Sergiyem Lovochkinim pro perehid Shustera na Pershij nacionalnij Sam Shuster poyasniv zayavu Najyema poshukami vorogiv z visokim rejtingom i zapevniv sho After live zalishitsya v efiri ale z inshim veduchim Georgiyem Tihim U veresni 2011 roku Mustafa stav veduchim vlasnoyi shodennoyi programi Sogodni Pro golovne na kanali TVi v yakij brav interv yu na temi dnya U grudni 2011 roku vidkriv fotovistavku Odin sud chasiv Viktora Yanukovicha de buli predstavleni chorno bili fotografiyi vidznyati Mustafoyu na telefon pid chas sudovih zasidan v Pecherskomu sudi u spravi proti eks prem yer ministra Yuliyi Timoshenko Roboti buli vistavleni v Kiyevi i v Parizhi U travni 2012 roku stav veduchim na kanali TVi tok shou Sogodni pro golovne iz Ilonoyu Dovgan Z 2019 po 2021 rik pracyuvav zastupnikom generalnogo direktora DK Ukroboronprom Z 4 serpnya 2021 roku zastupnik ministra infrastrukturi Ukrayini Z 31 sichnya 2023 roku Golova Derzhavnogo agentstva vidnovlennya ta rozvitku infrastrukturi utvorenogo na bazi kolishnogo Ukravtodoru cherez yake mala spryamovuvatisya dopomoga mizhnarodnih organizacij ta derzhav dlya vidbudovi ta rozvitku infrastrukturi Ukrayini 10 chervnya 2024 roku napisav zayavu na zvilnennya poyasnivshi ce znizhennyam byudzhetiv na vidnovlennya ta zarplati pracivnikiv agentstva i stvorennyam shtuchnih byurokratichnih pereshkod 18 chervnya Kabinet Ministriv Ukrayini zvilniv Najyema Vipadok iz zatrimannyam 13 grudnya 2010 roku Mustafu Najyema zatrimali spivrobitniki pidrozdilu Berkut pid privodom nibito vin osoba kavkazkoyi nacionalnosti U toj zhe den jogo vidpustili z Podilskogo rajviddilu miliciyi 14 grudnya 2010 roku vin napisav stattyu Ksenofobiya ne povinna stati oblichchyam ukrayinskoyi nacionalnosti z opisom podij i vimogoyu zvilniti spivrobitnika yakij jogo zatrimav i ne pobazhav pereprositi 16 grudnya zavershilosya sluzhbove rozsliduvannya yake vstanovilo sho milicioner u spilkuvanni z zhurnalistom dozvoliv sobi nekorektni vislovlyuvannya na jogo adresu za sho piznishe distav suvoru doganu Pershi onlajn marafoni U lyutomu 2012 roku Mustafa stav iniciatorom i prodyuserom provedennya pershih v Ukrayini onlajn internet marafoniv V onlajn rezhimi zhurnalisti pismenniki hudozhniki i muzikanti pidvodili alternativni pidsumki prezidentstva Viktora Yanukovicha Proyekt buv inicijovanij tvorchim ob yednannyam Chetverta Studiya Pershij onlajn internet marafon mav nazvu Viktor Yanukovich Rik pershij Jogo moderatorami stali zhurnalisti Saken Ajmurzayev Valerij Kalnish Sergij Leshenko Mustafa Najyem Nataliya Sokolenko Oleksandr Chalenko Gostyami proyektu buli pismenniki brati Kapranovi Oksana Zabuzhko Irena Karpa zhurnalisti Yevgen Kiselov Oleksandr Martinenko Savik Shuster bloger Volodimir Nesterenko i dizajner Viktor Anisimov Takozh specialnim gostem stav kolishnij prezident Viktor Yushenko She odnim onlajn internet marafonom stav Revolyuciya 7 rokiv potomu de obgovoryuvali podiyi Pomaranchevoyi revolyuciyi i analizuvali yiyi naslidki U tretomu onlajn marafoni Viktor Yanukovich Dva roki umovno zhurnalisti providnih ukrayinskih ZMI pidsumovuvali rezultati dvorichnogo perebuvannya Viktora Yanukovicha na posadi prezidenta Ukrayini Zaklyuchnim stav onlajn marafon Viktor Yanukovich Rik tretij Pokrashennya de zhurnalisti eksperti a takozh gromadski diyachi pidvodili neoficijnij pidsumok chergovogo roku chasiv prezidenstva Viktora Yanukovicha Konflikt ta zvilnennya z telekanalu TVi U kvitni 2013 roku investora kanalu Kostyantina Kagalovskogo pres sluzhba TVi postavila do vidoma sho vin bilshe ne pov yazanij z kanalom Novim vlasnikom stav Oleksandr Altman Takozh bulo zvilneno generalnogo direktora TVi Natalyu Katerinchuk yiyi posadu zajnyav Artem Shevchenko Nove kerivnictvo zayavilo sho poperednij vlasnik planuvav prodati kanal biznesmenam pov yazanim z vladoyu Odnak sam Kagalovskij nazivav ce rejderskim zahoplennyam i mav namir povernuti sobi kontrol nad kanalom U cej chas Najyem ocholiv profspilku zhurnalistiv telekanalu TVi U vidpovid na fakti cenzuri ta vtruchannya u profesijnu diyalnist zhurnalistiv z boku novogo kerivnika telekanalu v osobi Artema Shevchenka kolektivom TVi buv rozpochatij strajk zadlya mozhlivih peregovoriv z novim kerivnictvom kanalu ta virishennya konfliktnoyi situaciyi Mozhlivist peregovoriv bula zirvana vtruchannyam kerivnika TOV Interprofit Olegom Radchenkom yakij pismovo postaviv ultimatum iz zaboronoyu vihodu v efir Mustafi Najyema pid zagrozoyu zvilnennya Spivrobitniki kanalu sprijnyali ci pogrozi yak tisk na ves kolektiv pislya chogo nimi bulo prijnyato rishennya zvilnitisya Takim chinom u kvitni 2013 roku u zv yazku z prihodom loyalnogo do Yanukovicha menedzhera kanalu Najyem pokinuv redakciyu razom z bilshoyu chastinoyu spivrobitnikiv U travni 2013 roku vin stav odnim z iniciatoriv stvorennya internet telekanalu Gromadske telebachennya yakij vzhe cherez shist misyaciv 22 listopada 2013 roku vijshov u pershij efir U chervni 2014 roku z zhurnalistom i operatorom Bogdanom Kutyepovim stav avtorom i prodyuserom ciklu dokumentalnih filmiv Shid pro podiyi na fronti i dokumentalnogo filmu Kontakt pro obmin polonenimi i zhittya lyudej v okupovanomu Donecku YevromajdanZa odniyeyu z poshirenih versij Mustafa buv odnim z pershih hto zaklikav ukrayinciv vijti na Majdan Nezalezhnosti v listopadi 2013 roku na znak protestu proti rishennya uryadu Mikoli Azarova vidklasti pidpisannya ugodi pro asociaciyu z YeS 21 listopada 2013 roku na svoyij storinci v Facebook opublikuvav post Garazd davajte serjozno Os hto sogodni do pivnochi gotovij vijti na Majdan Lajki ne rahuyutsya Tilki komentari pid cim postom zi slovami Ya gotovij Yak tilki naberetsya bilshe tisyachi budemo organizovuvatisya Cherez godinu pislya publikaciyi kilkist komentariv perevalilo za 600 a bazhayuchih vijti na Majdan v Kiyevi viyavilosya bilshe tisyachi Gotovnist vijti viyavili Yurij Lucenko ta Arsen Avakov zhurnalisti Olga Musafirova i Olena Bilozerska Piznishe o 20 30 z yavilosya povidomlennya Zustrichayemosya o 22 30 pid monumentom Nezalezhnosti Odyagajtesya teplo berit parasolki chaj kavu garnij nastrij i druziv Repost vsilyako vitayetsya u yakomu zaklikav ukrayinciv vijti na akciyu protestu proti rishennya uryadu Mikoli Azarova vidklasti pidpisannya ugodi pro asociaciyu z YeS Nadali akciya stala masovoyu otrimavshi nazvu Yevromajdan a v podalshomu Revolyuciya gidnosti Pershi sim dniv protestu Mustafa Najyem ocholyuvav neformalnij koordinacijnij centr Yevromajdanu do yakogo takozh vhodili Svitlana Zalishuk Viktoriya Syumar Yegor Sobolyev ta inshi 24 listopada 2013 roku vistupiv z yedinoyu promovoyu na Majdani u yakij zaklikav ukrayinciv borotisya za svoye yevropejske majbutnye i sprognozuvav sho majbutnim prezidentom stane politik gotovij pidpisati ugodu pro asociaciyu z Yevropejskim soyuzom 27 listopada 2013 roku ogolosiv sho zalishatimetsya na Majdani viklyuchno yak zhurnalist visvitlyuyuchi podiyi yak korespondent Gromadskogo telebachennya i Ukrayinskoyi pravdi 20 bereznya 2014 roku buv odnim z pershih zhurnalistiv yaki opublikuvali fotografiyu snajpera na vul Institutskij zvidki vivsya vogon po protestuyuchih na Majdani PolitikaMustafa na Yevromajdani v listopadi 2013 roku U lipni 2013 roku pid chas navchannya v Stenfordskomu universiteti pislya spilkuvannya z amerikanskim filosofom politologom i politichnim ekonomistom Frensisom Fukuyamoyu pro dosvid krayin z perehidnoyu demokratiyeyu virishiv zajnyatisya politichnoyu diyalnistyu ta rozpochati politichnu kar yeru U veresni 2014 roku ogolosiv pro uchast u pozachergovih parlamentskih viborah a yak naslidok zakinchiv zhurnalistsku kar yeru Zajmav 20 misce u viborchomu spisku partiyi Blok Petra Poroshenka Solidarnist Pid chas peredviborchoyi kampaniyi dekilka tizhniv proviv na viborchomu okruzi 102 na Kirovogradshini agituyuchi proti Olesya Dovgogo Projshovshi do Verhovnoyi Radi Ukrayini stav zastupnikom golovi frakciyi Bloku Petra Poroshenka i chlenom Komitetu z pitan yevropejskoyi integraciyi V Parlamenti zajmayetsya napisannyam zakonoproyektiv yaki stosuyutsya antikorupcijnoyi ta pravoohoronnoyi diyalnosti ta ye avtorom nastupnih proyektiv zakonu pro ohoronu gromadskogo poryadku i derzhavnogo kordonu pro diyalnist Derzhavnogo byuro rozsliduvan pro zabezpechennya prozorosti ta zakonnosti komunikaciyi z sub yektami vladnih povnovazhen pro perevirku vodiyiv transportnih zasobiv na stan sp yaninnya pro timchasovo okupovanu Rosijskoyu Federaciyeyu teritoriyu Ukrayini pro prokuraturu shodo osoblivostej funkcionuvannya Kvalifikacijno disciplinarnoyi komisiyi prokuroriv protyagom perehidnogo periodu pro finansuvannya diyalnosti centriv nadannya administrativnih poslug pro Nacionalnu policiyu shodo identifikaciyi policejskih shodo diyalnosti Derzhavnogo byuro rozsliduvan pro Nacionalne byuro finansovoyi bezpeki Ukrayini shodo udoskonalennya proceduri provedennya ekspertiz shodo posilennya vidpovidalnosti za zlochini vchineni proti statevoyi svobodi ta nedotorkannosti malolitnoyi chi malolitnogo U comu zh roci kurator zapusku patrulnoyi policiyi v Zakarpatti a same u mistah Uzhgorodi Mukachevi Ivano Frankivsku Chernivcyah a takozh u Kramatorsku Slov yansku Syevyerodonecku Lisichansku Rubizhnomu Mariupoli 3 zhovtnya 2017 roku Mustafa Najyem u ramkah kruglogo stolu z pitannya provedennya viboriv na Donbasi zayaviv sho vistupaye za vibirkove nadannya prava golosu na miscevih viborah pereselencyam bo sered nih ye prihilniki separatistiv U chervni 2018 roku pidtrimav vidkritij list diyachiv kulturi politikiv i pravozahisnikiv iz zaklikom do svitovih lideriv vistupiti na zahist uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova j inshih politv yazniv Spivpracya z patrulnoyu policiyeyuZapusk patrulnoyi policiyi v Uzhgorodi ta Mukachevo U 2015 roci Najyem uvijshov do skladu chleniv Kolegiyi MVS Ukrayini U lipni 2015 roku buv priznachenij kuratorom zapusku novoyi patrulnoyi policiyi na Zakarpatti V Uzhgorodi ta Mukachevi za pidsumkami konkursu bulo podano 15 5 osib na misce Ce buv drugij rezultat po krayini pislya Kiyeva Sered ohochih stati policejskimi v Zakarpatti bulo 61 6 z vishoyu osvitoyu diyuchih spivrobitnikiv miliciyi 8 4 Vsogo bulo podano 3564 anketi Ostannyu 3564 yu anketu Mustafa Najyem podav sam poyasnyuyuchi ce tak Zachem ya eto sdelal Ya schitayu nevozmozhnym izmenit sistemu pravoohranitelnyh organov ne znaya i ne interesuyas ee azami Eto neuvazhitelno k lyudyam kotorye uzhe posvyatili sebya rabote v policii a priobretenie takih znanij i opyta uveren pomogut mne v dalnejshem Patrulno postovaya sluzhba eto pervaya stupen v sisteme i ya hochu znat i ponimat kak i chemu uchatsya budushie policejskie Ne s chih to slov a sam Zapusk patrulnoyi policiyi v Ivano Frankivsku Chernivcyah Slov yansku Kramatorsku 2 veresnya 2015 roku okrim Uzhgoroda ta Mukachevo Mustafu Najyema takozh bulo priznacheno keruyuchim zapusku patrulnoyi policiyi v Ivano Frankivsku Chernivcyah Slov yansku i Kramatorsku Pochinayuchi z 3 do 18 veresnya 2015 roku v Ivano Frankivsku startuvav vidbir kandidativ u novu policiyu V rezultati vidboru bulo vidibrano 200 policejskih U Chernivcyah vidbir projshli ta zakinchili navchannya 342 policejskih sered yakih chetverta chastina buli zhinki Ponad 85 patrulnih mista Chernivciv mali vishu osvitu profesijni ekonomisti perekladachi yuristi inzheneri vchiteli programisti tosho Takozh sered nih 18 kandidativ v majstri sportu ta 3 majstri sportu Sered novih policejskih takozh buli 35 uchasnikiv ATO 26 veresnya 2015 roku bulo pochato nabir kandidativ v patrulnu policiyu Kramatorska i Slov yanska Oskilki bojovi diyi na Shodi Ukrayini pochalisya same z cih mist to zapusk novoyi policiyi buv simvolichnim Vsogo bulo podano u Kramatorsku i Slov yansku ponad 1200 anket z yakih konkursnij vidbir projshli ta uspishno zakinchili navchannya 149 policejskih 14 travnya 2017 roku bulo zapusheno Patrulnu policiyu Kramatorska i Slov yanska 198 patrulnih policejskih sklali prisyagu na virnist ukrayinskomu narodovi a ocholiv novu strukturu uchasnik ATO kapitan policiyi Oleksandr Malyuk Z tih pir ekipazhi patrulnoyi policiyi stali nevid yemnoyu chastinoyu zhittya mist Zapusk patrulnoyi policiyi v Mariupoli 5 listopada 2015 roku bulo rozpochato vidbir patrulnih policejskih v Mariupoli Zagalom zibrali 3076 anket z yakih 35 6 divchata a vidsotok diyuchih spivrobitnikiv pravoohoronnih organiv stanovit rekordnij pokaznik po krayini 3 8 Konkurs na odne misce sklav 6 4 osobi na misce 30 travnya 2016 roku v centri Mariupolya prisyagu sklali 172 patrulnyh sered nih bulo 38 zhinok Nachalnikom mariupolskogo patrulya stav Vitalij Gorkun Vin sluzhiv v aviaciyi buv na fronti pracyuvav u Borispilskomu aeroportu Urochista ceremoniya prisyagi v Mariupoli bula ostannoyu v Ukrayini Na toj chas bulo stvoreno 28 upravlin patrulnoyi policiyi yaki dosi pracyuyut u 32 mistah Kilkist patrulnih bula majzhe 13 tisyach spivrobitnikiv Zakonoproyekti shodo policiyi Spivavtor Proyektu Zakonu pro vnesennya zmin do Zakonu Ukrayini Pro Nacionalnu policiyu shodo identifikaciyi policejskih Spivavtor Proyektu Zakonu pro vnesennya zmin do Zakonu Ukrayini Pro Nacionalnu gvardiyu shodo identifikaciyi vijskovosluzhbovciv Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini pid chas vikonannya nimi zavdan iz ohoroni gromadskogo poryadku ta zabezpechennya gromadskoyi bezpeki Spivavtor Proyektu Zakonu pro vnesennya zmin do statti 34 Zakonu Ukrayini Pro dorozhnij ruh shodo zdijsnennya vidomchoyi reyestraciyi ta obliku transportnih zasobiv yaki nalezhat Nacionalnij policiyi Ukrayini Spivavtor Proyektu pro vnesennya zmini do punktu 4 rozdilu XXI Prikincevi ta perehidni polozhennya Mitnogo kodeksu Ukrayini shodo realizaciyi proyektu zamini ruhomogo skladu Nacionalnoyi policiyi Ukrayini Kandidat na posadu Golovi Nacionalnoyi policiyi Ukrayini U grudni 2016 roku Ministrom vnutrishnih sprav Arsenom Avakovim bulo ogolosheno vidkritij konkurs na posadu glavi Nacionalnoyi policiyi Ukrayini Na toj chas Mustafa Najyem pidtverdiv sho maye bazhannya visunuti svoyu kandidaturu na posadu glavi Nacionalnoyi policiyi Ukrayini Umovi konkursu buli propisano v takij sposib sho ne davali mozhlivosti Mustafi vzyati uchast u konkursnomu vidbori na posadu glavi Nacionalnoyi policiyi Sprava bula v tomu sho bezposerednij vidbir i priznachennya novogo glavi vidbulosya vzhe pislya na toj chas novogo 2017 roku A vidpovidno do perehidnih polozhen zakonu Pro Nacionalnu policiyu Ukrayini vimogi do glavi NPU do 31 grudnya 2016 roku i pislya vidriznyalisya Tak z 1 sichnya 2017 roku do standartnogo naboru pro osvitu ta stazh roboti dodavalisya dvi istotni vimogi visha povna yuridichna osvita ta stazh roboti u sferi prava ne menshe semi rokiv Tak yak na toj chas u Mustafi Najyema vishoyi yuridichnoyi osviti ta stazhu roboti v galuzi prava ne bulo tomu vzyati uchast v konkursnomu vidbori glavi Nacionalnoyi policiyi jomu ne vdalosya A yak zayaviv vin sam Podavatsya isklyuchitelno radi piara ne stanu eto ne cirk i otnoshus ya k etomu serezno U toj zhe chas Mustafa rozrobiv ta podilivsya programoyu svoyih bachen okremih rishen ta zahodiv yaki b vin zrobiv ocholyuyuchi Nacionalnu policiyu Ukrayini Programa otrimala nazvu 40 shagov glavy Nacionalnoj policii Ukrainy Proanalizuvavshi vsi poziciyi danoyi programi yiyi bulo skorocheno do 13 puntkiv iz 40 Rozgin nametovogo mistechka pid Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 17 zhovtnya 2017 roku v Kiyevi pid budivleyu Verhovnoyi Radi rozpochalasya akciya Vseukrayinskij zbir za veliku politichnu reformu Sered iniciatoriv akciyi buli Mustafa Najyem Yegor Sobolyev predstavniki partij Svoboda Nacionalnij korpus Samopomich Gromadyanska poziciya ta in Organizatorami akciyi bulo visunuto tri vimogi skasuvati deputatsku nedotorkannist zminiti viborche zakonodavstvo zrobivshi partijni spiski vidkritimi stvoriti antikorupcijnij sud Zagalna kilkist mitinguyuchih sklala blizko 5 tisyach osib Uchasniki mitingu zumili pronesti pid Radu zazdalegid pidgotovleni nameti ta rozbiti tabir yakij znahodivsya pid budivleyu Verhovnoyi Radi do 3 bereznya 2018 roku V subotu 3 bereznya 2018 roku zranku policejski ta vijskovosluzhbovci Nacgvardiyi pid privodom vikonannya sudovogo rishennya zajshli do nametovogo mistechka viveli praktichno vsih hto tam perebuvav pislya chogo bulo rozbito nameti parkani sporudzheni barikadi ta zavali V rezultati rozgonu nametovogo mistechka 13 mitinguvalnikiv otrimali tyazhki tilesni ushkodzhennya ta 7 pravoohoronciv otrimali travmi 111 osib bulo dopravleno do dvoh rajviddiliv policiyi v statusi svidkiv na chotiroh takih osib buli skladeni adminprotokoli Mustafa Najyem nazvav diyi spivrobitnikiv Nacionalnoyi policiyi nezakonnimi ta povidomiv sho voni vihodili za ramki prijnyatoyi mizhnarodnoyi praktiki Do nepravomirno zatrimanih osib zastosovuvali taktichni prijomi yaki ne vidobrazhali realnu zagrozu buli zmusheni stoyati na kolinah v snigu v centri mista pri temperaturi 7 Vidpovidno do praktiki YeSPL zhorstokim i prinizhuyuchim gidnist lyudini vvazhayetsya take stavlennya do neyi sho porodzhuye poterpilomu vidchuttya strahu abo znevagi muki ta nepovnocinnosti U vidpovid na nepravomirni diyi spivrobitnikiv policiyi Mutsafa Najyem aktivno lobiyuvav prijnyattya zakonu pro identifikaciyu policejskih 5700 ta vijskovosluzhbovciv Nacionalnogo upravlinnya 5701 Takozh vin aktivno lobiyuvav prijnyattya mizhnarodnih norm roboti spivrobitnikiv policiyi na rivni vnutrishnih dokumentiv MVS ta Nacionalnoyi policiyi v tomu chisli Statutu Nacionalnih policij ta Instrukcij z ohoroni poryadku pid chas masovih zahodiv Mustafoyu bulo inicijovano rozsliduvannya shodo dij spivrobitnikiv policiyi 3 bereznya 2018 roku i rozglyadu cogo pitannya na zasidanni profilnogo komitetu Verhovnoyi Radi Global Office2015 rik stav spivzasnovnikom Global Office gromadskoyi organizaciyi yaka zajmayetsya spriyannyam informacijnoyi politichnoyi ekonomichnoyi kulturnoyi ta socialnoyi integraciyi Ukrayini u svitovij prostir a takozh yiyi vnutrishnoyi integraciyi Organizaciya vinikla na bazi iniciativi GoGlobal zasnovanoyi na pochatku 2015 roku i narazi ob yednuye partneriv sered yakih posolstva derzhavni organi centralnoyi vladi mizhnarodni organizaciyi kulturni centri movni shkoli analitichni centri Global Office realizovuye proyekti u dvoh napryamkah GoEast informacijna infrastrukturna ta politichna integraciya prifrontovih teritorij Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej u vseukrayinskij prostir GoGlobal populyarizaciya vivchennya inozemnih mov volonterskogo ruhu v Ukrayini spriyannya mizhkulturnomu dialogu ta gromadyanskij diplomatiyi V ramkah proyektu GoGlobal 2016 roku bulo proyekt GoCamp vseukrayinskij proyekt prishkilnih movnih taboriv novogo formatu z inozemnimi volonterami Proyekt GoCamp East litnij anglomovnij tabir u Kiyivskij oblasti u 2016 roci nalichuvav bilshe 300 ditej sho prozhivayut na prifrontovih teritoriyah 27 lipnya 2018 roku na teritoriyi dityachogo ozdorovchogo centru Dnipro Kiyivska oblast smt Kozin buv provedenij GoCamp East innovacijnij anglomovnij tabir dlya uchniv shkil sho znahodyatsya poblizu liniyi zitknennya Zagalom u tabori vzyali uchast blizko 600 ditej iz 24 shkil Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Zavdyaki proyektu GlobalOffice 28 travnya 2016 roku bulo provedeno najbilshij urok anglijskoyi movi v Ukrayini U nomu odnochasno vzyali uchast 6000 lyudej u 65 mistah 31 serpnya 2016 roku u Mariupoli vidbulosya vidkrittya Centru nadannya administrativnih poslug Vidkrili CNAP Prezident Poroshenko ta posol SShA v Ukrayini Mari Jovanovich Global Office rozrobiv dizajn centru ta proyektno koshtoristnu dokumentaciyu dlya jogo pobudovi Cikavi faktiU travni 2013 roku Mustafa Najyem yak nezalezhnij chlen mizhnarodnogo zhuri konkursu blogiv The Bobs nominuvav blog Oleni Bilozerskoyi Odnak pislya protestiv promoskovskih dzherelo i prokomunistichnih dzherelo organizacij organizatori konkursu The Bobs skasuvali premiyu nominaciyi Najkrashij ukrayinomovnij blog cherez te sho v zapisah blogu opublikovanih kilka rokiv tomu mistyatsya pravo populistski povidomlennya sho ne vidpovidaye kriteriyam konkursu ta ideologiyi Deutsche Welle U 2016 roci storinka u Facebook Mustafi Najyema uvijshla do spisku najkrashih rejtingu 100 blogeriv Ukrayini Provadit osvitnyu diyalnist ta ye lektorom u takih zakladah Ukrayinskij katolickij universitet Nacionalna akademiya vnutrishnih sprav Departament patrulnoyi policiyi treningi dlya majbutnih spivrobitnikiv departamentu shodo komunikacij z zhurnalistami Nacionalne antikorupcijne byuro Ukrayini strategichni komunikaciyi Takozh vikladaye v takih osvitnih ustanovah Civil and Political School shkola publichnogo administruvannya Ukrayinska akademiya liderstva programa personalnogo ta suspilnogo rozvitku Kyiv School of Economics KSE Kniga11 veresnya 2014 roku na Forumi vidavciv u Lvovi prezentuvav knigu na osnovi rozpovidej Yuriya Lucenka pro jogo uv yaznennya Po obidva boki kolyuchogo drotu Kniga bula vidana u vidavnictvi A BA BA GA LA MA GA NagorodiDaye interv yu pislya otrimannya premiyi im Oleksandra Krivenka14 travnya 2010 Mustafa Najyem otrimav premiyu Za postup u zhurnalistici imeni Oleksandra Krivenka U zhovtni 2014 roku v Bryuseli buv nominovanij na premiyu Saharova Za svobodu dumki U 2014 roci buv viznanij laureatom Premiyi imeni Gerda Buceriusa ru Intajour Mizhnarodnoyi akademiyi zhurnalistiki za prozore visvitlennya informaciyi pro politichni protesti v Ukrayini U 2014 roci otrimav nagorodu Ion Ratiu Democracy Award za ideyi spryamovani na blago Ukrayinskoyi demokratiyi U berezni 2016 roku buv nazvanij odnim z Young Global Leaders molodi lideri z usogo svitu yakih obrano uchasnikami shorichnogo forumu World Economic Forum v Davosi Shvejcariya Sim yaneodruzhenij ta nikoli ne buv dzherelo Batko Muhammad Nayim zastupnik ministra osviti Afganistanu u 1976 roci dzherelo Mati Rozayi Latifa vikladachka matematiki Pomerla v grudni 1984 roku pislya narodzhennya molodshogo sina Masi Mustafi Brat Masi Mustafa Najyem yurist vlasnik yuridichnoyi kompaniyi Miller Pid chas uchasti v ATO komandir vzvodu 122 go bataljonu 81 yi brigadi povitryano desantnih vijsk ZSU Sestra hudozhnicya Mariam Latifa Sin Mark Mihej Najyem dzherelo Incidenti13 grudnya 2010 roku Mustafu Najyema zatrimali specpriznachenci Berkuta poyasnivshi ce tim sho vin osoba kavkazkoyi nacionalnosti U toj zhe den jogo vidpustili z Podilskogo rajviddilu miliciyi 14 grudnya vin napisav stattyu Ksenofobiya ne povinna stati oblichchyam ukrayinskoyi nacionalnosti z opisom podij i vimogoyu zvilniti spivrobitnika yakij jogo zatrimav i ne pobazhav prinesti svoyi vibachennya 16 grudnya zavershilosya sluzhbove rozsliduvannya yake vstanovilo sho milicioner v spilkuvanni z zhurnalistom dozvoliv sobi nekorektni vislovlyuvannya na jogo adresu za sho jomu bula ogoloshena dogana 30 lipnya 2012 roku za svidchennyam Najyema vin buv pobitij ohoronoyu odnogo z delegativ z yizdu Partiyi regioniv pislya togo yak mashina suprovodu cogo delegata pidrizala motocikl Najyema Miliciya vidmovilasya vid porushennya kriminalnoyi spravi 3 zhovtnya 2017 roku Mustafa Najyem v ramkah kruglogo stolu z pitannya provedennya viboriv na Donbasi zayaviv sho vistupaye za vibirkove nadannya prava golosu na miscevih viborah pereselencyam tomu sho sered nih ye prihilniki separatistiv dzherelo 19 travnya 2019 roku pid chas vizitu Mustafi Najyema do Odeskogo Litnogo Teatru de zibralisya aktivisti mista abi ne dopustiti budivnictva na misci teatru koncertnogo majdanchiku nevidomi osobi vilili na zhurnalista vidro z nechistotami Piznishe Nacionalna Policiya Ukrayini zatrimala dvoh gromadyan Ukrayini za pidozroyu u huliganstvi Primitkihttp itd rada gov ua mps info page 17978 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2015 Procitovano 16 grudnya 2014 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2020 cddrl fsi stanford edu angl Arhiv originalu za 21 listopada 2018 Procitovano 29 serpnya 2018 Najyem rozirvav Dogovir Iz Savik Shuster Studiyeyu ale vede peregovori pro novi proyekti Telekritika 22 grudnya 2010 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 Mustafa Najyem Mi postarayemosya maksimalno distanciyuvatisya vid Shuster live Telekritika 27 sichnya 2010 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 Proyekt After Live zakrito Telekritika 18 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 Shuster After Live vihoditime bez Najyema Telekritika 18 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 ua telekritika ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 9 lipnya 2018 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 9 lipnya 2018 MediaNyanya tabloid dlya i pro media Arhiv originalu za 27 travnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2018 Viktoriya Kolomiyec 21 listopada 2019 hromadske ua Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 9 grudnya 2019 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 4 serpnya 2021 roku 889 r Pro priznachennya Najyema Mustafi Masi zastupnikom Ministra infrastrukturi Ukrayini Najyem jde z posadi golovi Derzhagentstva vidnovlennya RBK Ukraina ukr Procitovano 17 chervnya 2024 Rishennya prijnyav samostijno Najyem pidtverdiv svoye zvilnennya oficijna zayava 10 06 2024 11 55 Zvilnennya Najyema sho vidomo pro skandal ta yak reaguyut v uryadi RBK Ukraina ukr Procitovano 17 chervnya 2024 Kadrovi rishennya Uryadu Jun 18 at 16 35 Najyema zvilnili z Derzhagentstva vidnovlennya Kabmin obrav timchasovu zaminu Avtor Kseniya Kapustinska 18 06 2024 16 41 Kabmin zvilniv Najyema z posadi golovi Derzhagentstva vidnovlennya RBK Ukraina ukr Procitovano 23 chervnya 2024 Berkut zatrimav Mustafu Najyema Ukrayinska pravda 13 grudnya 2010 Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2011 Mustafu Najyema vidpustili Ukrayinska pravda 13 grudnya 2010 Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2011 Ksenofobiya ne povinna stati oblichchyam ukrayinskoyi nacionalnosti Ukrayinska pravda 14 grudnya 2010 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 Milicioner otrimav doganu za obrazu zhurnalista LIGABiznesInform 16 grudnya 2010 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 Chetverta studiya Chetverta studiya ukr Procitovano 31 serpnya 2018 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 nv ua 21 listopada 2016 Arhiv originalu za 25 listopada 2021 Zinchenko Oleksandr 17 lyutogo 2015 Istorichna pravda Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Najyem Mustafa 21 listopada 2013 Mustafa Nayyem Facebook rosijskoyu originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 17 lyutogo 2021 Malicka Valeriya 12 grudnya 2016 Fakti ICTV Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Najyem Mustafa 21 listopada 2013 Mustafa Nayyem Facebook rosijskoyu originalu za 23 sichnya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2021 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 24 lipnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 24 lipnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 11 lyutogo 2019 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 ukranews com Ukrayinski novini 3 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia 22 chervnya 2018 u Wayback Machine Open Democracy 06 06 2018 Proces pereatestaciyi kuruvatime centralna komisiya MVS sklad PRAVOVE POLE pravove pole info ukr Procitovano 12 zhovtnya 2018 www facebook com ukr Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2018 ukr Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2018 ukr Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2018 6264 com ua Sajt goroda Kramatorska ru UA Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2018 ipress ua angl Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2018 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2018 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2018 13 shagov novogo glavy Nacionalnoj policii www facebook com ukr Procitovano 16 zhovtnya 2018 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 29 zhovtnya 2018 Chervonenko Vitalij 18 zhovtnya 2017 BBC News Ukrayina brit Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 29 zhovtnya 2018 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 29 zhovtnya 2018 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 29 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 29 zhovtnya 2018 Global office ua Arhiv originalu za 30 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 angl Arhiv originalu za 30 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 angl Arhiv originalu za 30 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 Arhiv originalu za 31 lipnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2014 Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2014 nim FAKTI 12 grudnya 2016 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 lipnya 2018 UKU ukr Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 30 serpnya 2018 www naiau kiev ua Arhiv originalu za 24 grudnya 2017 Procitovano 30 serpnya 2018 Patrulnaya policiya Ukrainy ru RU Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 rubenbristian com CAP School ru RU Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2018 www ual org ua ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2018 www kse org ua angl Arhiv originalu za 30 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 ababahalamaha com ua ros Arhiv originalu za 14 kvitnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2018 Zhurnalist Ukrayinskoyi pravdi otrimav premiyu Krivenka Ukrayinska pravda 14 maya 2010 Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 15 travnya 2010 Korrespondent net ros Arhiv originalu za 30 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 Intajour www facebook com ukr Procitovano 30 serpnya 2018 Wilson Center angl 29 veresnya 2014 Arhiv originalu za 30 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 World Economic Forum Arhiv originalu za 5 sichnya 2017 Procitovano 30 serpnya 2018 Berkut zatrimav Mustafu Najyema 13 12 2010 20 53 Najyem sered miliciyi ksenofobiya Avtor Roman Lebed 15 12 2010 Pracivnik Berkutu otrimav doganu za zatrimannya zhurnalista ros 16 12 2010 21 15 Oskal Partiyiyi Regioniv 31 07 2012 16 09 Spravu za faktom pobittya zhurnalista pered pochatkom z yizdu Partiyi regioniv peredali u prokuraturu 01 08 2012 15 50 Narodnogo deputata Mustafu Najyema v Odesi oblili fekaliyami 19 04 2019 14 44 Zabudovi nema i ne bude v Odesi rozpovili pro majbutnye Litnogo teatru 19 04 2019 15 09PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mustafa NajyemVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mustafa Najyem Mustafa Najyem u socmerezhi Tvitter Mustafa Najyem u socmerezhi Facebook musstafa blog u LiveJournal yakij vede Mustafa Najyem Blog Najyema na Ukrayinskij Pravdi 3 sichnya 2013 u Wayback Machine Mustafa Najem Zhurnalistu glupo gorditsya chestnostyu ona vhodit v nabor ego professionalnyh kachestv Interv yu portalu Telekritika Mustafa Najem Zaraz kritikuvati yakus lyudinu yaka nazivaye sebe patriotom vazhche nizh kritikuvati Yanukovicha 27 bereznya 2015 u Wayback Machine Interv yu portalu UaModna Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo politika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ