Сейран Атеш (нар. 20 квітня 1963, Стамбул, Туреччина) — адвокатка і мусульманська феміністка з Німеччини.
Сейран Атеш | |
---|---|
тур. Seyran Ateş | |
Народилася | 20 квітня 1963[1][2][…] (61 рік) Стамбул, Туреччина[1] |
Країна | Німеччина Туреччина |
Діяльність | адвокат, активістка за права жінок, письменниця, імам |
Alma mater | Вільний університет Берліна |
Знання мов | турецька і німецька |
Партія | Соціал-демократична партія Німеччини і (Союз 90/Зелені) |
Конфесія | іслам |
Нагороди | |
IMDb | ID 0040377 |
Сайт | seyranates.de |
|
Життєпис
Народилася в Стамбулі (Туреччина) в родині курда і туркені. Коли їй було шість років, сім'я Сейран переїхала в Німеччину. Вивчала право у Вільному університеті Берліна і від 1997 року займається юридичною практикою, спеціалізуючись на кримінальному й сімейному праві. Атеш — відома активістка руху за громадянські права, відома вимогою рівноправності для мусульманських жінок і дівчат.
Вона неодноразово виступала з критикою щодо іммігрантського мусульманського суспільства, часто більш консервативного, ніж у країні походження. В інтерв'ю на Національному громадському радіо в січні 2008 року, Хакан Атеш заявила, що їй доводиться ховатися через погрози на її адресу. В одному конкретному інциденті, на неї і її підзахисну в будівлі суду напав чоловік підзахисної на очах у свідків, які вважали за краще не втручатися.
Атеш відкрила 2017 року мечеть Ібн-Рушд-Гете. Це перша «ліберальна мечеть» у Німеччині, де чоловіки і жінки моляться разом, а жінки можуть брати на себе роль імама, який веде молитву. Турецькі релігійні органи і рада при єгипетському Університеті Аль-Азхар засудили цей проєкт, причому на адресу Атеш знову надходили погрози.
2018 року Сейран Атеш номінувалася на Премію імені Сахарова, присуджувану Європарламентом за правозахисну діяльність. Однак премію присудили Олегу Сенцову.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124533531 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Filmportal.de — 2005.
- Енциклопедія Брокгауз
- Eddy, Melissa (2018), , The New York Times, архів оригіналу за 2 березня 2021, процитовано 29 березня 2021,
Born in Istanbul to a Turkish mother and a Kurdish father, she emigrated with her parents to what was then West Berlin in the late 1960s, part of the first large wave of Muslim immigrants who came to fill the blue-collar jobs needed to rebuild the German economy after World War II. Ms. Ates was 6 when she and her four siblings moved into a one-room apartment with their parents.
- Tolerance for the tolerant [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.] Signandsight.com 9 серпня, 2005. Статтю вперше опубліковано німецькою мовою в Perlentaucher, 2 вересня 2005 року. Перевірено 10 квітня 2021 року
- «Ісламу необхідна сексуальна революція» [ 29 січня 2012 у Wayback Machine.] в інтерв'ю журналу «Шпіґель», 13 жовтня 2009. Перевірено 10 квітня 2021 року (нім.)
- . www.signandsight.com. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 19 липня 2017.
- Schneider, Peter (4 грудня 2005). . Нью-Йорк таймс. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 29 січня 2010.
- [1] [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] Національне суспільне радіо-інтерв'ю, 22 січня 2008. Перевірено 29 січня 2010 року
- Germany, SPIEGEL ONLINE, Hamburg. . SPIEGEL ONLINE. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 16 червня 2017.
- Germany, WeltN24. . WeltN24. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 24 червня 2017.
- Oltermann, Philip (25 червня 2017). . The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 16 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sejran Atesh nar 20 kvitnya 1963 Stambul Turechchina advokatka i musulmanska feministka z Nimechchini Sejran Ateshtur Seyran AtesNarodilasya20 kvitnya 1963 1963 04 20 1 2 61 rik Stambul Turechchina 1 Krayina Nimechchina TurechchinaDiyalnistadvokat aktivistka za prava zhinok pismennicya imamAlma materVilnij universitet BerlinaZnannya movturecka i nimeckaPartiyaSocial demokratichna partiya Nimechchini i Soyuz 90 ZeleniKonfesiyaislamNagorodid 2006 d dIMDbID 0040377Sajtseyranates de Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v Stambuli Turechchina v rodini kurda i turkeni Koli yij bulo shist rokiv sim ya Sejran pereyihala v Nimechchinu Vivchala pravo u Vilnomu universiteti Berlina i vid 1997 roku zajmayetsya yuridichnoyu praktikoyu specializuyuchis na kriminalnomu j simejnomu pravi Atesh vidoma aktivistka ruhu za gromadyanski prava vidoma vimogoyu rivnopravnosti dlya musulmanskih zhinok i divchat Vona neodnorazovo vistupala z kritikoyu shodo immigrantskogo musulmanskogo suspilstva chasto bilsh konservativnogo nizh u krayini pohodzhennya V interv yu na Nacionalnomu gromadskomu radio v sichni 2008 roku Hakan Atesh zayavila sho yij dovoditsya hovatisya cherez pogrozi na yiyi adresu V odnomu konkretnomu incidenti na neyi i yiyi pidzahisnu v budivli sudu napav cholovik pidzahisnoyi na ochah u svidkiv yaki vvazhali za krashe ne vtruchatisya Atesh vidkrila 2017 roku mechet Ibn Rushd Gete Ce persha liberalna mechet u Nimechchini de choloviki i zhinki molyatsya razom a zhinki mozhut brati na sebe rol imama yakij vede molitvu Turecki religijni organi i rada pri yegipetskomu Universiteti Al Azhar zasudili cej proyekt prichomu na adresu Atesh znovu nadhodili pogrozi 2018 roku Sejran Atesh nominuvalasya na Premiyu imeni Saharova prisudzhuvanu Yevroparlamentom za pravozahisnu diyalnist Odnak premiyu prisudili Olegu Sencovu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124533531 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Eddy Melissa 2018 The New York Times arhiv originalu za 2 bereznya 2021 procitovano 29 bereznya 2021 Born in Istanbul to a Turkish mother and a Kurdish father she emigrated with her parents to what was then West Berlin in the late 1960s part of the first large wave of Muslim immigrants who came to fill the blue collar jobs needed to rebuild the German economy after World War II Ms Ates was 6 when she and her four siblings moved into a one room apartment with their parents Tolerance for the tolerant 8 travnya 2021 u Wayback Machine Signandsight com 9 serpnya 2005 Stattyu vpershe opublikovano nimeckoyu movoyu v Perlentaucher 2 veresnya 2005 roku Perevireno 10 kvitnya 2021 roku Islamu neobhidna seksualna revolyuciya 29 sichnya 2012 u Wayback Machine v interv yu zhurnalu Shpigel 13 zhovtnya 2009 Perevireno 10 kvitnya 2021 roku nim www signandsight com Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2017 Schneider Peter 4 grudnya 2005 Nyu Jork tajms Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 29 sichnya 2010 1 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine Nacionalne suspilne radio interv yu 22 sichnya 2008 Perevireno 29 sichnya 2010 roku Germany SPIEGEL ONLINE Hamburg SPIEGEL ONLINE Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2017 Germany WeltN24 WeltN24 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 24 chervnya 2017 Oltermann Philip 25 chervnya 2017 The Guardian angl Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 16 lipnya 2017