Полта́вський краєзна́вчий музе́й і́мені Василя́ Криче́вського — краєзнавчий музей у місті Полтава, Полтавська область, Україна. Заснований 1891 року.
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського | |
---|---|
49°35′00″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 49.5835000000277759113° пн. ш. 34.56144444002777760° сх. д.Координати: 49°35′00″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 49.5835000000277759113° пн. ш. 34.56144444002777760° сх. д. | |
Тип | краєзнавчий |
Назва на честь | Кричевський Василь Григорович |
Склад | Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка |
Країна | Україна[3] |
Розташування | Україна, м. Полтава, , 2 |
Адреса | пл. Конституції, 2 |
Засновано | 1891 |
Відкрито | 1891 |
Режим роботи | понеділок 10:00 — 17:00, інші дні 9:00 — 17:00, середа — вихідний |
Фонд | понад 200 тис. одиниць |
Відвідувачі | понад 400 тис. осіб |
Директор | Супруненко Олександр Борисович |
Сайт | pkm.poltava.ua/ua/ |
Полтавський краєзнавчий музей (Україна) | |
Полтавський краєзнавчий музей у Вікісховищі |
Має близько 300 тисяч експонатів. Володіє найбільшим зібранням пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури в місті й області . Проводить наукові дослідження з історії Полтавщини.
Підпорядковується управлінню культури Полтавської облдержадміністрації.
Історія музею
Музей засновано 1891 року за ініціативою професора Василя Докучаєва, який 1890 року запропонував створити у Полтаві . На пропозицію В. Докучаєва план музею розробив Михайло Олеховський.
Музей був заснований як Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства, а його завідувачем обраний Михайло Олеховський.
Основу першої експозиції склали колекції зібрані експедицією професора Докучаєва: зразки ґрунтів — 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід — 500 одиниць; гербарій — до 800 аркушів.
Спочатку експозиція музею займала три кімнати флігеля у дворі земства. 1902 року частину експонатів перевезли до спорудженого міською управою будинку Просвітительського товариства імені М. В. Гоголя, а 1908 року йому відвели третій поверх у новому будинку губернського земства.
1906 року Полтавському губернському земству Катериною Скаржинською були подаровані значна колекція (20 тисяч експонатів) та наукова бібліотека, зібрані нею у своєму маєтку на хуторі Круглики на Лубенщині . На початку XX століття (1907) до Музею Полтавського земства надійшла колекція Павла Бобровського.
До свого десятиріччя музей вже мав відділи: природничий, сільськогосподарський, етнографічний та археологічний.
1920 року відбулося відкриття нової експозиції Центрального пролетарського музею Полтавщини, якому було передано увесь будинок губернського земства.
1924 року до краєзнавчого музею був приєднаний .
Від початку його створення і до 1940 року у музеї зберігалося Пересопницьке Євангеліє. У 1920—1941 роках діяла окрема експозиція «Кабінет Славних полтавців».
У 1921—1924 роках музей очолював український археолог Михайло Рудинський. У різний час в музеї працювали вчені та діячі культури, дослідники Полтавщини — археологи й етнографи Іван Зарецький, Вадим Щербаківський, Костянтин Мощенко, Олександр Тахтай, Михайло Рудинський, природознавці — Володимир Вернадський, Микола Гавриленко, Валентин Ніколаєв, мистецтвознавець та історик Яків Риженко, художник Никанор Онацький.
Під час Німецько-радянської війни 1941—1945 років частину фондів було евакуйовано до Уфи та Тюмені, а ті, що залишилися, було розграбовано, приміщення спалене. 1943 року, під час відступу, німці три доби палили будинок музею. Після війни відновлена експозиція становила 37 тисяч експонатів (до війни було близько 118 тисяч). Зараз музей налічує близько 300 тисяч одиниць зберігання, серед яких килими, плахти, великі колекції вишивок, рушників, керамічних виробів, предметів нумізматики, археології та інших цінних матеріалів. Експозиція складається з відділів — природи, археології, нової історії, новітньої історії, етнографії, народознавства. З Полтавщиною пов'язані імена багатьох видатних людей. В експозиції вміщено власні речі Леоніда Глібова; завіса для Полтавського театру, виконана Григорієм Мясоєдовим.
Будинок музею
Полтавський краєзнавчий музей розташований на місці садиби козака Павла Руденка , де 1872 року був побудований новий Будинок Полтавського губернського земства. В ньому працювало , що видало 15 томів «Збірника про господарську статистику Полтавської губернії» та низку окремих наукових робіт з краєзнавства. Наприкінці XIX століття у цьому бюро працював майбутній російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури Іван Бунін. Вивченням Полтавської губернії займався запрошений земством вчений-ґрунтознавець Василь Докучаєв. Під час експедицій 1888–1894 років він зібрав колекцію ґрунтів і рослин, яка лягла в основу музейної колекції .
1901 року старий будинок земської управи був розібраний. 1902 року на його місці розпочалося будівництво нового, яке закінчилося у 1908 році. Початковий проєкт споруди у стилі французького ренесансу розробив полтавський архітектор , але завдяки підтримці українського художника Сергія Васильківського конкурс виграв проєкт художника й архітектора Василя Кричевського у стилі українського модерну.
У проєкті Кричевського використовувалися національні мотиви: шестикутні отвори вікон і дверей, башти, що фланкували центральну частину фасаду, багате кам'яне різьблення. Фасад і інтер'єри були оформлені керамікою і майолікою, виготовленими учнями земських майстерень Полтавської губернії, у тому числі Миргородської керамічної школи і гончарями з Опішні. Вздовж фасаду розміщувалися герби міст Полтавської губернії.
На початку 1900-х років, після видання альбому «З української старовини», С. Васильківський запросив Миколу Самокиша до участі в оформленні будинку Полтавського губернського земства. С. Васильківський, за допомогою Михайла Беркоса та Миколи Уварова написав три величезних панно на теми історії України, а Микола Самокиш виконав фрески у стилі українського народного орнаменту. Вдвох вони написали панно «Козак Голота». Розпис будинку був видатним явищем в історії українського образотворчого мистецтва. Він був знищений разом з будівлею під час німецької окупації 1941—1943 років.
Орнаментальні розписи, фризи і панно інтер'єрів були зроблені українськими художниками Миколою Самокишем і Сергієм Васильківським. Всього для оздоблення земського будинку в Опішні було виготовлено 24 458 полив'яних плиток для інтер'єрів, 15 майолікових (глазурованих) гербів повітів Полтавщини, які розмістили на фасаді, а також 12 майолікових панно. Майстри черепичного заводу в Малих Будищах виготовили 70 тисяч штук черепиці. Колишні вихованці Миргородської художньо-промислової школи в Опішні відлили 39 тисяч плиток білого, синього і зеленого кольорів для сіней, вестибюля і зали загальних засідань. Земський будинок у Полтаві освятили 14 жовтня 1908 року, на Покрову.
«Всередині будинку немає жодного місця на стіні, на стелі — де б не красувався чудовий український орнамент, намальований або вирізаний, — захоплювався кореспондент часопису «Рідний край» після відкриття споруди, — Все, що тілько є в тому будинкові, — починаючи від дробних річей, якоїсь малої мисочки, і до самих найбільших, — має на собі виразну ознаку українського мистецтва».
Не зважаючи на те, що під час другої світової війни будинок музею серйозно постраждав, в післявоєнний період архітектурний стиль, зовнішнє і внутрішнє оздоблення були відновлені в первісному вигляді і збереглися до наших днів.
Постійна експозиція
В сорока музейних залах і фондосховищах Полтавського музею представлено близько 300 тисяч експонатів. Музейна експозиція поділяється на чотири основні розділи: природознавчий, стародавньої історії, нової історії, історії 20 століття. Кожен розділ має декілька експозиційних залів.
Зали | Стислий опис експозиції | Зображення |
---|---|---|
Геологічно-палеонтологічний | Експозиція подає загальну географічну характеристику, знайомить з геологічною будовою, розповідає про геолого-морфологічні особливості формування рельєфу Полтавщини, корисні копалини, а також про історію досліджень природи історичної Полтавщини. Містить палеонтологічні знахідки. | |
Природно-кліматичний | Розповідає про кліматичні умови, фенологічні особливості краю, природно-кліматичне районування Полтавської області. В експозиції численні опудала тварин, птахів, колекції комах, гербарії тощо. | |
Ґрунтів і водних ресурсів | Розповідає про гідрологічні особливості Поворскля, водні ресурси, фауністичний комплекс водойм Полтавщини. В експозиції репрезентовані унікальні експонати — зразки ґрунтів, зібрані учасниками експедиції Василя Докучаєва, польовий журнал, наукова звітність, меморіальні речі дослідника. | |
Рослинний і тваринний світ | Розповідає про розмаїття флори і фауни Полтавщини, рослин і тварин області, що охороняються. Рослинний і тваринний світ представлений за формаціями: листяні та хвойні ліси, болота, луки. В експозиції також багато опудал тварин, птахів тощо. Зал озвучений фонограмою співу птахів. | |
Сільськогосподарський | Експозиція розповідає про галузеві і регіональні особливості сільського господарства на Полтавщині, знайомить із розвитком рослинництва і тваринництва, селекційною роботою дослідних сільгосппідприємств, питаннями охорони навколишнього природного середовища. Матеріали окремої вітрини присвячені діяльності українського зоолога, музеєзнавця Миколи Гавриленка. Експонуються колекція вченого, наукові праці тощо. | |
Найдавнішої історії краю | В археологічній експозиції знаряддя праці кам'яної доби, доби бронзи, скіфського часу, зброя, прикраси, глиняний посуд різних часів і культур, притаманних краю. Серед них є унікальні експонати — гостроконечник епохи середнього палеоліту, Федорівська антропоморфна стела епохи енеоліту, Кабаківський скарб бронзових виробів та ливарні форми епохи бронзи, культовий бронзовий казан із Більського городища скіфського часу. | |
Полтавщини за часів розвинутого середньовіччя | Висвітлює минувшину Полтавщини до раннього середньовіччя, епохи розпаду Золотої Орди. Містить знахідки зі скіфських курганів в урочищі (біля Опішні Зіньківського району), Татарський бугор (біля села Клюсівка Новосанжарського району). Унікальні експонати — давньоруський хрестик з перегородчатою емаллю із поховання, глиняна іконка із зображенням святого Фоми та інші. | |
Полтавщини в ХІV-ХVІІ століттях | Розповідає про історію краю в період литовсько—польського панування, козацько-селянських повстань кінця XVI—початку XVII століть. В експозиції унікальні речі з золотоординського поховання, знайдені поблизу села Кишеньки Кобеляцького району. | |
Полтавщини наприкінці XVII — XVIII столітті | Експозиція представляє період занепаду Гетьманської держави і Руїни. Експонується Дзвін Кизи-Кермен, відлитий київським майстром Афанасієм Петровичем із трофейних турецьких гармат здобутих Полтавським полком 1695 року, копія сорочки наказного гетьмана Павла Полуботка та інші експонати. | |
Утворення Полтавської губернії, побут населення Полтавщини в першій половині XIX століття | Матеріали висвітлюють утворення Полтавської губернії, розбудову Полтави як губернського центру, соціально-економічний, політичний та культурний розвиток краю, участь полтавців у Франко-російській війні 1812–1914 років. | |
Поміщицький побут на Полтавщині в XIX —на початку XX століття | В інтер’єрі панської вітальні XIX ст. експонуються речі з фондів музею: диван-софа, крісло, ломберний столик, копії портретів та скульптура XIX століття. | |
Народних ремесел та селянського побуту | Основну частину залу займає реконструкція селянської хати XIX ст., дах якої було знято зі справжнього будинку кінця ХІХ — початку ХХ ст. Експонуються типові речі інтер’єру селянського помешкання: лава, колиска, покуть, мисник, а також знаряддя ткацького ремесла ― ткацький верстат, прядка та мотовило, не менш цікавим є верстат для виготовлення гребінців з рогу. | |
Соціально-економічного, політичного та культурного розвитку Полтавщини середини XIX століття | Демонструється карта Полтавської губернії, з відзначеними на ній найважливішими ярмарками. Експонується чумацька запряжка (паровиця) — опудала волів сірої української породи та чумацький віз мажа. У вітринах матеріали, які висвітлюють розвиток освіти, науки, спорту, медицини, розповідають про видатних діячів культури — Т. Г. Шевченка, І. П. Котляревського, М. В. Гоголя. | |
Соціально-економічного та політичного життя на Полтавщині наприкінці XIX — на початку XX століття | У вітринах речі побуту населення Полтави початку ХХ ст. (годинники, праски, самовари, столові прибори, одяг (тальма, клок, чоловічий домашній халат), валіза, зразки вишивок та ін.). Подано реконструкцію типового інтер'єру помешкання полтавця та рекламу початку ХХ ст. | |
Етномистецька експозиція | Сучасна етнографічна експозиція Полтавського краєзнавчого музею «Народний побут. Народне мистецтво. XVIII—XXI ст.», що розмістилася в одинадцяти затишних залах мансардного поверху на площі близько 750 квадратних метрів, створена у 1990-х роках. Вона відтворює на основі тематико-хронологічного принципу різноманітні колекції традиційних видів мистецтва краю, які представлені у такій послідовності: дерево, малювання на дереві, гончарство, метал, ткацтво, вибійка, вишивання, вбрання, писанки, плетіння з рослинних матеріалів, вироби з кістки і рогу, житло та живопис новітньої доби. | |
Початку XX століття (1910–1930 роки) | Експозиція присвячена історичному розвитку Полтавщини в перших десятиліттях XX століття. Окрема зала висвітлює трагічні події у країні і на Полтавщині у перших радянських десятиліттях (1920—30-і роки): сталінські репресії, Голодомор в Україні 1932—33 років. Особлива увага приділена розповіді про життя та діяльність Голови Директорії, Головного отамана військ УНР Симона Петлюри. | |
Середини XX століття (1930–1970 роки) | Експозиція присвячена колективізації на Полтавщині, Великій Вітчизняній війні, окупації краю, визволенню і післявоєнній відбудові. У окремому залі розміщена експозиція «Підпільна молодіжна антифашистська група «Нескорена полтавчанка»», де розповідається про діяльність полтавських підпільників. У інших залах можна ознайомитись із життям і досягненнями видатних полтавців. | |
Кінця XX — початку XXI століття (1980–2010 роки) | Експозиція містить тематичні виставки «Єдина родина — моя Україна. Національні меншини Полтавщини», «Техногенна катастрофа XX століття. Полтавці — учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції», «Ми пам'ятаємо тебе, Афганістан», «Полтавщина за роки незалежності України (1991–2011 роки)». |
В музеї виставлені колекції народної вишивки, ткацтва, килимарства, церковної атрибутики, археологічні, нумізматичні, найунікальніші зібрання полтавської писанки XIX-XX століть, давньоєгипетська колекція, група пам'яток античного і східного мистецтва. Створено експозицію «Унікальні предмети у зібранні Полтавського краєзнавчого музею». Діють виставки народного і професійного мистецтва.
Відділом музею є також унікальний музей авіаційної та ракетно-космічної тематики — Полтавський музей авіації та космонавтики імені Юрія Кондратюка. Тут зібрано матеріали, присвячені найвидатнішим подіям в аерокосмічній науці й техніці в Україні і у світі, а також у життєвому шляху та творчій спадщині визначних діячів у галузях авіації та космонавтики. Значне місце в експозиції відведено уродженцям Полтавщини та людям, діяльність яких пов'язана з цим краєм, висвітлено наукову спадщину Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея). Відбито внесок вихідців з Полтавщини в перемогу в роки Німецько-радянської війни 1941—1945 років, зокрема, розповідається про операцію «Френтік». Висвітлено участь України у (міжнародних космічних проєктах). Серед експонатів основного фонду є предмети, що становлять значну історичну цінність.
Науково-дослідна робота
В музеї працює близько 150 співробітників, серед них понад 40 науковців. Головним напрямком роботи музею є науково-дослідна робота — археологічні, етнографічні, комплексні природознавчі експедиції, розвідки.
У листопаді 2011 року було оприлюднено результати роботи трирічної спільної археологічної експедиції фахівців музею та Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, яка досліджувала рештки Успенської церкви у селі Лютенька Гадяцького району Полтавської області. Цей храм, збудований 1686 року коштом гадяцького полковника Михайла Бороховича, побудований у стилі українського бароко, був першою на Полтавщині мурованою церквою. На місці церкви археологи знайшли одяг української козацької старшини початку XVIII століття, поховання дружини полковника, унікальну «портретну» ікону та інші унікальні артефакти. Якщо подібні знахідки й траплялися археологам раніше, то їх в Україні одиниці. Такого ж набору автентичного вбрання козацької старшини немає в жодному іншому музеї . Старожитності козацької доби виявлені і на самій території подвір'я Полтавського краєзнавчого музею.
Протягом 2010—2011 років у співпраці з фахівцями Полтавського національного педагогічного університету та Опішнянського інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України успішно провели дослідження скіфського кургану в урочищі поблизу Опішні Зіньківського району, Сторожівського курганного могильника біля Сторожового Чутівського району, багатошарового поселення в урочищі Татарський бугор біля Клюсівки Новосанжарського району .
Пріоритетним напрямком польових досліджень музею є археологічні розвідки, спрямовані на виявлення нових та моніторинг відомих пам'яток археології на території Полтавської області. Особливе місце займають роботи над «Зводом пам'яток історії та культури у Полтавській області».
Іншим важливим напрямком науково-дослідної роботи музею є дослідження пам'яток періоду Другої Світової війни. Складність у дослідженні полягає у виявленні самих поховань. Співробітниками науково-дослідного відділу пам'яткознавства на основі опрацьованих матеріалів Російської Федерації, Архіву військово-медичного музею Міністерства оборони Російської Федерації, Державного архіву Полтавської області, «Книг Пам'яті» і Полтавської та інших областей проводиться пошукова робота з виявлення прізвищ воїнів Червоної армії, підпільників та партизан, що загинули та зникли безвісти на території Полтавської області. Створюється і поповнюється електронна база даних.
Разом з вивченням історичної спадщини, працівниками музею проводиться комплексна природознавча науково-дослідна робота. Головними її завданнями є вивчення природних умов і ресурсів Полтавщини та питань, пов'язаних з їх охороною, виявлення, обстеження та каталогізація пам'яток природи області та інших природних об'єктів, збір, дослідження та систематизація матеріалів з історії вивчення природи краю та діяльності вчених-природознавців, створення і поповнення музейних фондів. Науково-дослідна робота здійснюється шляхом проведення комплексних експедицій та екскурсій зі збору експонатів та інформації.
Дослідницьку роботу проводять як основні структурні підрозділи музею, так і науково-дослідні відділи пам'яткознавства, науково-освітньої пропаганди, фондів, краєзнавства, музеєзнавства, реставрації та дизайну.
1993 року за найкращу науково-дослідну та видавничу діяльність Полтавський краєзнавчий музей отримав Першу премію імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України та був нагороджений Дипломом міністерства культури України.
В музеї регулярно проводяться науково-практичні конференції, публікуються наукові монографії, збірки, каталоги, путівники, методичні та інформаційні видання, бібліографічні покажчики.
Співробітники музею беруть участь у реалізації науково-видавничого проєкту 12-томного енциклопедичного видання Полтавіка. Полтавська енциклопедія.
Освітянська діяльність
Краєзнавчий музей тісно співпрацює з міськими та районними відділами освіти та вищими навчальними закладами Полтави, зі школами, музеями, театрами, бібліотеками, громадськими організаціями.
У рамках комплексної програми «Музей — школі» науковці музею організують оглядові, тематичні екскурсії та лекції.
Особливою популярність мають оглядові екскурсії експозиційними відділами:
- «Природа рідного краю»;
- «Сторінки історії музею»;
- «Скарби світової історії»;
- «Історичне минуле краю»;
- «Історія Полтавської губернії»;
- «Полтавщина на історичних паралелях» (1917–1941 роки);
- «Історія Полтавщини XX століття»;
- «Національні меншини Полтавщини»;
- «Полтавщина за роки незалежності України».
В музеї організуються і проводяться тематичні виставки, майстер-класи народних майстрів, пізнавальні театралізовані заходи.
Примітки
- Полтавська область. Природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. — Видання 2-е, доповнене і перероблене. — Полтава: Полтавський літератор, 1998. — С. 252.
- Культурно-інноваційний портал etnobank.com
- GeoNames — 2005.
- Краеведческий музей. Волосков В. Ф. Полтава: 100 памятных мест. — Х.: «Прапор», 1987. — С. 50. (рос.)
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 372. — .
- Нині у цьому будинку міститься Державний архів Полтавської області
- Нині у межах Лубен
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П. (заст. гол. редкол.), Білодід I. К., Касименко О. К. (заст. гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Назаренко І. Д., Нестеренко О. О., Парасунько О. А., Пількевич С. Д. (заст. гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. редкол.), Терлецький В. М., Цілуйко К. К., Шевченко Ф. П.; Ред. кол. тому: Буланий І. Т. (гол. редкол.), Бардик Г. С. (заст. гол. редкол.), Бевзо О. А., Білий П. X., Вербицька В. М., Гальчук І. Н. (відп. секр. редкол.), Данішев С. О., Ємець П. Н., Жук В. Н., Костюк Р. Г., Кулик Г. І., Легенький І. Ю., Момонт А. Г., Олещенко І. А., Пліш М. С., Соколовський О. X., Тарасенко О. А., Яворська Н. С. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — С. 89.
- Репресоване краєзнавство (20—30-і роки).//Інститут історії України. Міністерство культури України. Всеукраїнська спілка краєзнавців. — К.: Рідний край, Хмельницький ред.-видавнич. відділ, 1991. — С. 245.
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — С. 471—472
- Віталій Павлов. До питання про місце встановлення пам'ятної дошки М. В. Гоголю у м. Полтава. Вайнгортівські читання — 2009.
- Цар Микола II стиль Полтавського земства назвав «вредным». Наталка Вісич. Газета по-українськи. № 711 за 11.10.2008
- Електронна бібліотека Київського університету права НАНУ. Самокиш Микола Семенович
- . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 18 січня 2012.
- Інформація офіційного сайту Полтавського краєзнавчого музею
- Україна туристична. Випуск І. Автор-упор. Болгов В. В. — К: Український видавничий консорціум. 2006. — С. 161.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 18 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 01.03.2014. Процитовано 18.01.2012.
Джерела та література
- Полтавська область. Природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис, за ред. К. О. Маца. — Видання 2-е, доповнене і перероблене. — Полтава : Полтавський літератор, 1998. — С. 297. — .
- Волосков В. Ф. Полтава: 100 памятных мест. — Харків : Прапор, 1987. — 185 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — 352 с. — 15 000 прим.
- Полтавщина:Енциклопедичний довідник, за ред. А. В. Кудрицького. — К.: «Українська Енциклопедія», 1992. — С. 760–761.
- Піскова Е. М. Полтавський краєзнавчий музей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 372. — .
- Піскова Е. М. Природничо-історичний музей полтавського губернського земства // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 11. — .
- Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. — Т. 2: Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. — Кн. 1: Листування: Д–Я. — Ч. 1: Д–Я / Ред. кол. тому: О. С. Онищенко (голова), В. А. Смолій, Л. А. Дубровіна (заст. гол.) та ін. Авт.-укл.: О. С. Онищенко, В. Ю. Афіані, О. Д. Василюк та ін. — НАН України. Комісія з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського; Нац. бібліотека України імені В. І. Вернадського; Інститут історії України; РАН. Архів Російської академії наук. — K., 2012. — 708 с.
Посилання
- Офіційний сайт Полтавського краєзнавчого музею
- Полтавський краєзнавчий музей на
- Про Полтавський краєзнавчий музей на офіційному сайті Управління освіти виконкому Полтавської міської ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Полтавський краєзнавчий музей. Зразок українського модерну № 1 // Україна Інкогніта
- Про Полтавський краєзнавчий музей на etnobank.com (культурно-інноваційний портал)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polta vskij krayezna vchij muze j i meni Vasilya Kriche vskogo krayeznavchij muzej u misti Poltava Poltavska oblast Ukrayina Zasnovanij 1891 roku Poltavskij krayeznavchij muzej imeni Vasilya Krichevskogo49 35 00 pn sh 34 33 41 sh d 49 5835000000277759113 pn sh 34 56144444002777760 sh d 49 5835000000277759113 34 56144444002777760 Koordinati 49 35 00 pn sh 34 33 41 sh d 49 5835000000277759113 pn sh 34 56144444002777760 sh d 49 5835000000277759113 34 56144444002777760TipkrayeznavchijNazva na chestKrichevskij Vasil GrigorovichSkladPoltavskij hudozhnij muzej galereya mistectv imeni Mikoli YaroshenkaKrayina Ukrayina 3 Roztashuvannya Ukrayina m Poltava 2Adresapl Konstituciyi 2Zasnovano1891Vidkrito1891Rezhim robotiponedilok 10 00 17 00 inshi dni 9 00 17 00 sereda vihidnijFondponad 200 tis odinicVidviduvachiponad 400 tis osibDirektorSuprunenko Oleksandr BorisovichSajtpkm poltava ua ua Poltavskij krayeznavchij muzej Ukrayina Poltavskij krayeznavchij muzej u Vikishovishi Maye blizko 300 tisyach eksponativ Volodiye najbilshim zibrannyam pam yatok i predmetiv istoriyi arheologiyi prirodoznavstva etnografiyi i kulturi v misti j oblasti Provodit naukovi doslidzhennya z istoriyi Poltavshini Pidporyadkovuyetsya upravlinnyu kulturi Poltavskoyi oblderzhadministraciyi Istoriya muzeyuBudinok gubernskogo zemstva Pochatok XX st Muzej zasnovano 1891 roku za iniciativoyu profesora Vasilya Dokuchayeva yakij 1890 roku zaproponuvav stvoriti u Poltavi Na propoziciyu V Dokuchayeva plan muzeyu rozrobiv Mihajlo Olehovskij Muzej buv zasnovanij yak Prirodnicho istorichnij muzej Poltavskogo gubernskogo zemstva a jogo zaviduvachem obranij Mihajlo Olehovskij Osnovu pershoyi ekspoziciyi sklali kolekciyi zibrani ekspediciyeyu profesora Dokuchayeva zrazki gruntiv 4 tisyach odinic zrazki girskih porid 500 odinic gerbarij do 800 arkushiv Spochatku ekspoziciya muzeyu zajmala tri kimnati fligelya u dvori zemstva 1902 roku chastinu eksponativ perevezli do sporudzhenogo miskoyu upravoyu budinku Prosvititelskogo tovaristva imeni M V Gogolya a 1908 roku jomu vidveli tretij poverh u novomu budinku gubernskogo zemstva Krayevid iz Budinkom gubernskogo zemstva ta hramom Voskresinnya I Hmelevskij 1915 Vhid do muzeyu pochatok XX stolittya Golovni shidci iz drugogo poverhu pochatok XX stolittya 1906 roku Poltavskomu gubernskomu zemstvu Katerinoyu Skarzhinskoyu buli podarovani znachna kolekciya 20 tisyach eksponativ ta naukova biblioteka zibrani neyu u svoyemu mayetku na hutori Krugliki na Lubenshini Na pochatku XX stolittya 1907 do Muzeyu Poltavskogo zemstva nadijshla kolekciya Pavla Bobrovskogo Do svogo desyatirichchya muzej vzhe mav viddili prirodnichij silskogospodarskij etnografichnij ta arheologichnij 1920 roku vidbulosya vidkrittya novoyi ekspoziciyi Centralnogo proletarskogo muzeyu Poltavshini yakomu bulo peredano uves budinok gubernskogo zemstva 1924 roku do krayeznavchogo muzeyu buv priyednanij Vid pochatku jogo stvorennya i do 1940 roku u muzeyi zberigalosya Peresopnicke Yevangeliye U 1920 1941 rokah diyala okrema ekspoziciya Kabinet Slavnih poltavciv U 1921 1924 rokah muzej ocholyuvav ukrayinskij arheolog Mihajlo Rudinskij U riznij chas v muzeyi pracyuvali vcheni ta diyachi kulturi doslidniki Poltavshini arheologi j etnografi Ivan Zareckij Vadim Sherbakivskij Kostyantin Moshenko Oleksandr Tahtaj Mihajlo Rudinskij prirodoznavci Volodimir Vernadskij Mikola Gavrilenko Valentin Nikolayev mistectvoznavec ta istorik Yakiv Rizhenko hudozhnik Nikanor Onackij Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv chastinu fondiv bulo evakujovano do Ufi ta Tyumeni a ti sho zalishilisya bulo rozgrabovano primishennya spalene 1943 roku pid chas vidstupu nimci tri dobi palili budinok muzeyu Pislya vijni vidnovlena ekspoziciya stanovila 37 tisyach eksponativ do vijni bulo blizko 118 tisyach Zaraz muzej nalichuye blizko 300 tisyach odinic zberigannya sered yakih kilimi plahti veliki kolekciyi vishivok rushnikiv keramichnih virobiv predmetiv numizmatiki arheologiyi ta inshih cinnih materialiv Ekspoziciya skladayetsya z viddiliv prirodi arheologiyi novoyi istoriyi novitnoyi istoriyi etnografiyi narodoznavstva Z Poltavshinoyu pov yazani imena bagatoh vidatnih lyudej V ekspoziciyi vmisheno vlasni rechi Leonida Glibova zavisa dlya Poltavskogo teatru vikonana Grigoriyem Myasoyedovim Budinok muzeyuDokladnishe Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstva Poltavskij krayeznavchij muzej roztashovanij na misci sadibi kozaka Pavla Rudenka de 1872 roku buv pobudovanij novij Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstva V nomu pracyuvalo sho vidalo 15 tomiv Zbirnika pro gospodarsku statistiku Poltavskoyi guberniyi ta nizku okremih naukovih robit z krayeznavstva Naprikinci XIX stolittya u comu byuro pracyuvav majbutnij rosijskij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi Ivan Bunin Vivchennyam Poltavskoyi guberniyi zajmavsya zaproshenij zemstvom vchenij gruntoznavec Vasil Dokuchayev Pid chas ekspedicij 1888 1894 rokiv vin zibrav kolekciyu gruntiv i roslin yaka lyagla v osnovu muzejnoyi kolekciyi Fragment inter yeru muzeyu 1901 roku starij budinok zemskoyi upravi buv rozibranij 1902 roku na jogo misci rozpochalosya budivnictvo novogo yake zakinchilosya u 1908 roci Pochatkovij proyekt sporudi u stili francuzkogo renesansu rozrobiv poltavskij arhitektor ale zavdyaki pidtrimci ukrayinskogo hudozhnika Sergiya Vasilkivskogo konkurs vigrav proyekt hudozhnika j arhitektora Vasilya Krichevskogo u stili ukrayinskogo modernu U proyekti Krichevskogo vikoristovuvalisya nacionalni motivi shestikutni otvori vikon i dverej bashti sho flankuvali centralnu chastinu fasadu bagate kam yane rizblennya Fasad i inter yeri buli oformleni keramikoyu i majolikoyu vigotovlenimi uchnyami zemskih majsteren Poltavskoyi guberniyi u tomu chisli Mirgorodskoyi keramichnoyi shkoli i goncharyami z Opishni Vzdovzh fasadu rozmishuvalisya gerbi mist Poltavskoyi guberniyi Na pochatku 1900 h rokiv pislya vidannya albomu Z ukrayinskoyi starovini S Vasilkivskij zaprosiv Mikolu Samokisha do uchasti v oformlenni budinku Poltavskogo gubernskogo zemstva S Vasilkivskij za dopomogoyu Mihajla Berkosa ta Mikoli Uvarova napisav tri velicheznih panno na temi istoriyi Ukrayini a Mikola Samokish vikonav freski u stili ukrayinskogo narodnogo ornamentu Vdvoh voni napisali panno Kozak Golota Rozpis budinku buv vidatnim yavishem v istoriyi ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva Vin buv znishenij razom z budivleyu pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rokiv Fojye muzeyu Ornamentalni rozpisi frizi i panno inter yeriv buli zrobleni ukrayinskimi hudozhnikami Mikoloyu Samokishem i Sergiyem Vasilkivskim Vsogo dlya ozdoblennya zemskogo budinku v Opishni bulo vigotovleno 24 458 poliv yanih plitok dlya inter yeriv 15 majolikovih glazurovanih gerbiv povitiv Poltavshini yaki rozmistili na fasadi a takozh 12 majolikovih panno Majstri cherepichnogo zavodu v Malih Budishah vigotovili 70 tisyach shtuk cherepici Kolishni vihovanci Mirgorodskoyi hudozhno promislovoyi shkoli v Opishni vidlili 39 tisyach plitok bilogo sinogo i zelenogo koloriv dlya sinej vestibyulya i zali zagalnih zasidan Zemskij budinok u Poltavi osvyatili 14 zhovtnya 1908 roku na Pokrovu Vseredini budinku nemaye zhodnogo miscya na stini na steli de b ne krasuvavsya chudovij ukrayinskij ornament namalovanij abo virizanij zahoplyuvavsya korespondent chasopisu Ridnij kraj pislya vidkrittya sporudi Vse sho tilko ye v tomu budinkovi pochinayuchi vid drobnih richej yakoyis maloyi misochki i do samih najbilshih maye na sobi viraznu oznaku ukrayinskogo mistectva Ne zvazhayuchi na te sho pid chas drugoyi svitovoyi vijni budinok muzeyu serjozno postrazhdav v pislyavoyennij period arhitekturnij stil zovnishnye i vnutrishnye ozdoblennya buli vidnovleni v pervisnomu viglyadi i zbereglisya do nashih dniv Postijna ekspoziciyaV soroka muzejnih zalah i fondoshovishah Poltavskogo muzeyu predstavleno blizko 300 tisyach eksponativ Muzejna ekspoziciya podilyayetsya na chotiri osnovni rozdili prirodoznavchij starodavnoyi istoriyi novoyi istoriyi istoriyi 20 stolittya Kozhen rozdil maye dekilka ekspozicijnih zaliv Zali Stislij opis ekspoziciyi Zobrazhennya Viddil prirodi Stvorenij u 1891 r z chasu organizaciyi prirodnicho istorichnogo muzeyu Poltavskogo gubernskogo zemstva V osnovu viddilu buli pokladeni prirodnichi kolekciyi zibrani uchasnikami ekspediciyi V V Dokuchayeva zrazki gruntiv girskih porid gerbarij roslin Suchasna ekspoziciya viddilu pobudovana u 1993 roci znajomit iz prirodnimi umovami ta resursami Poltavshini z istoriyeyu doslidzhennya prirodi krayu pitannyami ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Geologichno paleontologichnij Ekspoziciya podaye zagalnu geografichnu harakteristiku znajomit z geologichnoyu budovoyu rozpovidaye pro geologo morfologichni osoblivosti formuvannya relyefu Poltavshini korisni kopalini a takozh pro istoriyu doslidzhen prirodi istorichnoyi Poltavshini Mistit paleontologichni znahidki Prirodno klimatichnij Rozpovidaye pro klimatichni umovi fenologichni osoblivosti krayu prirodno klimatichne rajonuvannya Poltavskoyi oblasti V ekspoziciyi chislenni opudala tvarin ptahiv kolekciyi komah gerbariyi tosho Gruntiv i vodnih resursiv Rozpovidaye pro gidrologichni osoblivosti Povorsklya vodni resursi faunistichnij kompleks vodojm Poltavshini V ekspoziciyi reprezentovani unikalni eksponati zrazki gruntiv zibrani uchasnikami ekspediciyi Vasilya Dokuchayeva polovij zhurnal naukova zvitnist memorialni rechi doslidnika Roslinnij i tvarinnij svit Rozpovidaye pro rozmayittya flori i fauni Poltavshini roslin i tvarin oblasti sho ohoronyayutsya Roslinnij i tvarinnij svit predstavlenij za formaciyami listyani ta hvojni lisi bolota luki V ekspoziciyi takozh bagato opudal tvarin ptahiv tosho Zal ozvuchenij fonogramoyu spivu ptahiv Silskogospodarskij Ekspoziciya rozpovidaye pro galuzevi i regionalni osoblivosti silskogo gospodarstva na Poltavshini znajomit iz rozvitkom roslinnictva i tvarinnictva selekcijnoyu robotoyu doslidnih silgosppidpriyemstv pitannyami ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Materiali okremoyi vitrini prisvyacheni diyalnosti ukrayinskogo zoologa muzeyeznavcya Mikoli Gavrilenka Eksponuyutsya kolekciya vchenogo naukovi praci tosho Viddil arheologiyiArheologichnij viddil muzeyu stvorenij u travni 1912 roku Na toj chas muzej uzhe mav chimalu arheologichnu zbirku yaku bulo zapochatkovano vidomim arheologom i etnografom Ivanom Zareckim Pershim zaviduvachem viddilu buv Vadim Mihajlovich Sherbakivskij Najdavnishoyi istoriyi krayu V arheologichnij ekspoziciyi znaryaddya praci kam yanoyi dobi dobi bronzi skifskogo chasu zbroya prikrasi glinyanij posud riznih chasiv i kultur pritamannih krayu Sered nih ye unikalni eksponati gostrokonechnik epohi serednogo paleolitu Fedorivska antropomorfna stela epohi eneolitu Kabakivskij skarb bronzovih virobiv ta livarni formi epohi bronzi kultovij bronzovij kazan iz Bilskogo gorodisha skifskogo chasu Poltavshini za chasiv rozvinutogo serednovichchya Visvitlyuye minuvshinu Poltavshini do rannogo serednovichchya epohi rozpadu Zolotoyi Ordi Mistit znahidki zi skifskih kurganiv v urochishi bilya Opishni Zinkivskogo rajonu Tatarskij bugor bilya sela Klyusivka Novosanzharskogo rajonu Unikalni eksponati davnoruskij hrestik z peregorodchatoyu emallyu iz pohovannya glinyana ikonka iz zobrazhennyam svyatogo Fomi ta inshi Viddil piznogo serednovichchya ta novoyi istoriyiIstorichnij viddil muzeyu pochav formuvatisya z chasu jogo zasnuvannya v 1891 roci 1920 roku do skladu muzeyu uvijshov istoriko etnografichnij viddil z pidviddilami istorichnim slavetnih poltavciv ukrayinskogo selyanskogo pobutu panskogo pobutu narodoznavstva promislovogo mistectva folkloru j movi horovo muzichnim ta tkactva z majsterneyu Poltavshini v HIV HVII stolittyah Rozpovidaye pro istoriyu krayu v period litovsko polskogo panuvannya kozacko selyanskih povstan kincya XVI pochatku XVII stolit V ekspoziciyi unikalni rechi z zolotoordinskogo pohovannya znajdeni poblizu sela Kishenki Kobelyackogo rajonu Poltavshini naprikinci XVII XVIII stolitti Ekspoziciya predstavlyaye period zanepadu Getmanskoyi derzhavi i Ruyini Eksponuyetsya Dzvin Kizi Kermen vidlitij kiyivskim majstrom Afanasiyem Petrovichem iz trofejnih tureckih garmat zdobutih Poltavskim polkom 1695 roku kopiya sorochki nakaznogo getmana Pavla Polubotka ta inshi eksponati Utvorennya Poltavskoyi guberniyi pobut naselennya Poltavshini v pershij polovini XIX stolittya Materiali visvitlyuyut utvorennya Poltavskoyi guberniyi rozbudovu Poltavi yak gubernskogo centru socialno ekonomichnij politichnij ta kulturnij rozvitok krayu uchast poltavciv u Franko rosijskij vijni 1812 1914 rokiv Pomishickij pobut na Poltavshini v XIX na pochatku XX stolittya V inter yeri panskoyi vitalni XIX st eksponuyutsya rechi z fondiv muzeyu divan sofa krislo lombernij stolik kopiyi portretiv ta skulptura XIX stolittya Narodnih remesel ta selyanskogo pobutu Osnovnu chastinu zalu zajmaye rekonstrukciya selyanskoyi hati XIX st dah yakoyi bulo znyato zi spravzhnogo budinku kincya HIH pochatku HH st Eksponuyutsya tipovi rechi inter yeru selyanskogo pomeshkannya lava koliska pokut misnik a takozh znaryaddya tkackogo remesla tkackij verstat pryadka ta motovilo ne mensh cikavim ye verstat dlya vigotovlennya grebinciv z rogu Socialno ekonomichnogo politichnogo ta kulturnogo rozvitku Poltavshini seredini XIX stolittya Demonstruyetsya karta Poltavskoyi guberniyi z vidznachenimi na nij najvazhlivishimi yarmarkami Eksponuyetsya chumacka zapryazhka parovicya opudala voliv siroyi ukrayinskoyi porodi ta chumackij viz mazha U vitrinah materiali yaki visvitlyuyut rozvitok osviti nauki sportu medicini rozpovidayut pro vidatnih diyachiv kulturi T G Shevchenka I P Kotlyarevskogo M V Gogolya Socialno ekonomichnogo ta politichnogo zhittya na Poltavshini naprikinci XIX na pochatku XX stolittya U vitrinah rechi pobutu naselennya Poltavi pochatku HH st godinniki praski samovari stolovi pribori odyag talma klok cholovichij domashnij halat valiza zrazki vishivok ta in Podano rekonstrukciyu tipovogo inter yeru pomeshkannya poltavcya ta reklamu pochatku HH st Viddil etnografiyiEtnografichnij viddil muzeyu buv stvorenij u 1900 roci Osnovu jogo sklali zibrannya miscevih kustarnih virobiv Katerini Skarzhinskoyi 1920 roku etnografichni ekspoziciyi buli dominuyuchimi v zibranni muzeyu i zajmali ploshu ponad 3000 kvadratnih metriv 1940 roku chastina kolekcij z narodnogo mistectva bula peredana Poltavskij kartinnij galereyi Etnomistecka ekspoziciya Suchasna etnografichna ekspoziciya Poltavskogo krayeznavchogo muzeyu Narodnij pobut Narodne mistectvo XVIII XXI st sho rozmistilasya v odinadcyati zatishnih zalah mansardnogo poverhu na ploshi blizko 750 kvadratnih metriv stvorena u 1990 h rokah Vona vidtvoryuye na osnovi tematiko hronologichnogo principu riznomanitni kolekciyi tradicijnih vidiv mistectva krayu yaki predstavleni u takij poslidovnosti derevo malyuvannya na derevi goncharstvo metal tkactvo vibijka vishivannya vbrannya pisanki pletinnya z roslinnih materialiv virobi z kistki i rogu zhitlo ta zhivopis novitnoyi dobi Viddil novitnoyi istoriyi U 1964 roci v ekspoziciyi muzeyu sformovanij viddil istoriyi radyanskogo suspilstva Z 1992 roku vin reorganizovanij u viddil istoriyi XX stolittya z vklyuchennyam do jogo skladu viddiliv istoriyi 1917 1941 rokiv ta Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 Pochatku XX stolittya 1910 1930 roki Ekspoziciya prisvyachena istorichnomu rozvitku Poltavshini v pershih desyatilittyah XX stolittya Okrema zala visvitlyuye tragichni podiyi u krayini i na Poltavshini u pershih radyanskih desyatilittyah 1920 30 i roki stalinski represiyi Golodomor v Ukrayini 1932 33 rokiv Osobliva uvaga pridilena rozpovidi pro zhittya ta diyalnist Golovi Direktoriyi Golovnogo otamana vijsk UNR Simona Petlyuri Seredini XX stolittya 1930 1970 roki Ekspoziciya prisvyachena kolektivizaciyi na Poltavshini Velikij Vitchiznyanij vijni okupaciyi krayu vizvolennyu i pislyavoyennij vidbudovi U okremomu zali rozmishena ekspoziciya Pidpilna molodizhna antifashistska grupa Neskorena poltavchanka de rozpovidayetsya pro diyalnist poltavskih pidpilnikiv U inshih zalah mozhna oznajomitis iz zhittyam i dosyagnennyami vidatnih poltavciv Kincya XX pochatku XXI stolittya 1980 2010 roki Ekspoziciya mistit tematichni vistavki Yedina rodina moya Ukrayina Nacionalni menshini Poltavshini Tehnogenna katastrofa XX stolittya Poltavci uchasniki likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij atomnij elektrostanciyi Mi pam yatayemo tebe Afganistan Poltavshina za roki nezalezhnosti Ukrayini 1991 2011 roki V muzeyi vistavleni kolekciyi narodnoyi vishivki tkactva kilimarstva cerkovnoyi atributiki arheologichni numizmatichni najunikalnishi zibrannya poltavskoyi pisanki XIX XX stolit davnoyegipetska kolekciya grupa pam yatok antichnogo i shidnogo mistectva Stvoreno ekspoziciyu Unikalni predmeti u zibranni Poltavskogo krayeznavchogo muzeyu Diyut vistavki narodnogo i profesijnogo mistectva Viddilom muzeyu ye takozh unikalnij muzej aviacijnoyi ta raketno kosmichnoyi tematiki Poltavskij muzej aviaciyi ta kosmonavtiki imeni Yuriya Kondratyuka Tut zibrano materiali prisvyacheni najvidatnishim podiyam v aerokosmichnij nauci j tehnici v Ukrayini i u sviti a takozh u zhittyevomu shlyahu ta tvorchij spadshini viznachnih diyachiv u galuzyah aviaciyi ta kosmonavtiki Znachne misce v ekspoziciyi vidvedeno urodzhencyam Poltavshini ta lyudyam diyalnist yakih pov yazana z cim krayem visvitleno naukovu spadshinu Yuriya Kondratyuka Oleksandra Shargeya Vidbito vnesok vihidciv z Poltavshini v peremogu v roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv zokrema rozpovidayetsya pro operaciyu Frentik Visvitleno uchast Ukrayini u mizhnarodnih kosmichnih proyektah Sered eksponativ osnovnogo fondu ye predmeti sho stanovlyat znachnu istorichnu cinnist Naukovo doslidna robotaV muzeyi pracyuye blizko 150 spivrobitnikiv sered nih ponad 40 naukovciv Golovnim napryamkom roboti muzeyu ye naukovo doslidna robota arheologichni etnografichni kompleksni prirodoznavchi ekspediciyi rozvidki U listopadi 2011 roku bulo oprilyudneno rezultati roboti tririchnoyi spilnoyi arheologichnoyi ekspediciyi fahivciv muzeyu ta Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Korolenka yaka doslidzhuvala reshtki Uspenskoyi cerkvi u seli Lyutenka Gadyackogo rajonu Poltavskoyi oblasti Cej hram zbudovanij 1686 roku koshtom gadyackogo polkovnika Mihajla Borohovicha pobudovanij u stili ukrayinskogo baroko buv pershoyu na Poltavshini murovanoyu cerkvoyu Na misci cerkvi arheologi znajshli odyag ukrayinskoyi kozackoyi starshini pochatku XVIII stolittya pohovannya druzhini polkovnika unikalnu portretnu ikonu ta inshi unikalni artefakti Yaksho podibni znahidki j traplyalisya arheologam ranishe to yih v Ukrayini odinici Takogo zh naboru avtentichnogo vbrannya kozackoyi starshini nemaye v zhodnomu inshomu muzeyi Starozhitnosti kozackoyi dobi viyavleni i na samij teritoriyi podvir ya Poltavskogo krayeznavchogo muzeyu Protyagom 2010 2011 rokiv u spivpraci z fahivcyami Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu ta Opishnyanskogo institutu keramologiyi viddilennya Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini uspishno proveli doslidzhennya skifskogo kurganu v urochishi poblizu Opishni Zinkivskogo rajonu Storozhivskogo kurgannogo mogilnika bilya Storozhovogo Chutivskogo rajonu bagatosharovogo poselennya v urochishi Tatarskij bugor bilya Klyusivki Novosanzharskogo rajonu Polovecki babi u dvori krayeznavchogo muzeyu arheologichni znahidki v mezhah Poltavi ta yiyi okolic Prioritetnim napryamkom polovih doslidzhen muzeyu ye arheologichni rozvidki spryamovani na viyavlennya novih ta monitoring vidomih pam yatok arheologiyi na teritoriyi Poltavskoyi oblasti Osoblive misce zajmayut roboti nad Zvodom pam yatok istoriyi ta kulturi u Poltavskij oblasti Inshim vazhlivim napryamkom naukovo doslidnoyi roboti muzeyu ye doslidzhennya pam yatok periodu Drugoyi Svitovoyi vijni Skladnist u doslidzhenni polyagaye u viyavlenni samih pohovan Spivrobitnikami naukovo doslidnogo viddilu pam yatkoznavstva na osnovi opracovanih materialiv Rosijskoyi Federaciyi Arhivu vijskovo medichnogo muzeyu Ministerstva oboroni Rosijskoyi Federaciyi Derzhavnogo arhivu Poltavskoyi oblasti Knig Pam yati i Poltavskoyi ta inshih oblastej provoditsya poshukova robota z viyavlennya prizvish voyiniv Chervonoyi armiyi pidpilnikiv ta partizan sho zaginuli ta znikli bezvisti na teritoriyi Poltavskoyi oblasti Stvoryuyetsya i popovnyuyetsya elektronna baza danih Razom z vivchennyam istorichnoyi spadshini pracivnikami muzeyu provoditsya kompleksna prirodoznavcha naukovo doslidna robota Golovnimi yiyi zavdannyami ye vivchennya prirodnih umov i resursiv Poltavshini ta pitan pov yazanih z yih ohoronoyu viyavlennya obstezhennya ta katalogizaciya pam yatok prirodi oblasti ta inshih prirodnih ob yektiv zbir doslidzhennya ta sistematizaciya materialiv z istoriyi vivchennya prirodi krayu ta diyalnosti vchenih prirodoznavciv stvorennya i popovnennya muzejnih fondiv Naukovo doslidna robota zdijsnyuyetsya shlyahom provedennya kompleksnih ekspedicij ta ekskursij zi zboru eksponativ ta informaciyi Doslidnicku robotu provodyat yak osnovni strukturni pidrozdili muzeyu tak i naukovo doslidni viddili pam yatkoznavstva naukovo osvitnoyi propagandi fondiv krayeznavstva muzeyeznavstva restavraciyi ta dizajnu 1993 roku za najkrashu naukovo doslidnu ta vidavnichu diyalnist Poltavskij krayeznavchij muzej otrimav Pershu premiyu imeni Dmitra Yavornickogo Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini ta buv nagorodzhenij Diplomom ministerstva kulturi Ukrayini V muzeyi regulyarno provodyatsya naukovo praktichni konferenciyi publikuyutsya naukovi monografiyi zbirki katalogi putivniki metodichni ta informacijni vidannya bibliografichni pokazhchiki Spivrobitniki muzeyu berut uchast u realizaciyi naukovo vidavnichogo proyektu 12 tomnogo enciklopedichnogo vidannya Poltavika Poltavska enciklopediya Osvityanska diyalnistKrayeznavchij muzej tisno spivpracyuye z miskimi ta rajonnimi viddilami osviti ta vishimi navchalnimi zakladami Poltavi zi shkolami muzeyami teatrami bibliotekami gromadskimi organizaciyami U ramkah kompleksnoyi programi Muzej shkoli naukovci muzeyu organizuyut oglyadovi tematichni ekskursiyi ta lekciyi Osoblivoyu populyarnist mayut oglyadovi ekskursiyi ekspozicijnimi viddilami Priroda ridnogo krayu Storinki istoriyi muzeyu Skarbi svitovoyi istoriyi Istorichne minule krayu Istoriya Poltavskoyi guberniyi Poltavshina na istorichnih paralelyah 1917 1941 roki Istoriya Poltavshini XX stolittya Nacionalni menshini Poltavshini Poltavshina za roki nezalezhnosti Ukrayini V muzeyi organizuyutsya i provodyatsya tematichni vistavki majster klasi narodnih majstriv piznavalni teatralizovani zahodi PrimitkiPoltavska oblast Priroda naselennya gospodarstvo Geografichnij ta istoriko ekonomichnij naris Vidannya 2 e dopovnene i pereroblene Poltava Poltavskij literator 1998 S 252 Kulturno innovacijnij portal etnobank com GeoNames 2005 d Track Q830106 Kraevedcheskij muzej Voloskov V F Poltava 100 pamyatnyh mest H Prapor 1987 S 50 ros Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 372 ISBN 978 966 00 1142 7 Nini u comu budinku mistitsya Derzhavnij arhiv Poltavskoyi oblasti Nini u mezhah Luben Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Poltavska oblast Gol red kol Tronko P T gol Gol redkol Bazhan M P zast gol redkol Bilodid I K Kasimenko O K zast gol redkol Kondufor Yu Yu Korolivskij S M Koshik O K Nazarenko I D Nesterenko O O Parasunko O A Pilkevich S D zast gol redkol Slabyeyev I S vidp sekr redkol Terleckij V M Cilujko K K Shevchenko F P Red kol tomu Bulanij I T gol redkol Bardik G S zast gol redkol Bevzo O A Bilij P X Verbicka V M Galchuk I N vidp sekr redkol Danishev S O Yemec P N Zhuk V N Kostyuk R G Kulik G I Legenkij I Yu Momont A G Oleshenko I A Plish M S Sokolovskij O X Tarasenko O A Yavorska N S AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1967 S 89 Represovane krayeznavstvo 20 30 i roki Institut istoriyi Ukrayini Ministerstvo kulturi Ukrayini Vseukrayinska spilka krayeznavciv K Ridnij kraj Hmelnickij red vidavnich viddil 1991 S 245 Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 S 471 472 Vitalij Pavlov Do pitannya pro misce vstanovlennya pam yatnoyi doshki M V Gogolyu u m Poltava Vajngortivski chitannya 2009 Car Mikola II stil Poltavskogo zemstva nazvav vrednym Natalka Visich Gazeta po ukrayinski 711 za 11 10 2008 Elektronna biblioteka Kiyivskogo universitetu prava NANU Samokish Mikola Semenovich Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 18 sichnya 2012 Informaciya oficijnogo sajtu Poltavskogo krayeznavchogo muzeyu Ukrayina turistichna Vipusk I Avtor upor Bolgov V V K Ukrayinskij vidavnichij konsorcium 2006 S 161 Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 18 sichnya 2012 Arhiv originalu za 01 03 2014 Procitovano 18 01 2012 Dzherela ta literaturaPoltavskij krayeznavchij muzej u sestrinskih Vikiproyektah Portal Poltavshina Poltavskij krayeznavchij muzej u Vikishovishi Poltavska oblast Priroda naselennya gospodarstvo Geografichnij ta istoriko ekonomichnij naris za red K O Maca Vidannya 2 e dopovnene i pereroblene Poltava Poltavskij literator 1998 S 297 ISBN 966 95241 8 0 Voloskov V F Poltava 100 pamyatnyh mest Harkiv Prapor 1987 185 s Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 352 s 15 000 prim Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska Enciklopediya 1992 S 760 761 Piskova E M Poltavskij krayeznavchij muzej Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 372 ISBN 978 966 00 1142 7 Piskova E M Prirodnicho istorichnij muzej poltavskogo gubernskogo zemstva Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 11 ISBN 978 966 00 1290 5 Vibrani naukovi praci akademika V I Vernadskogo T 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Listuvannya z ukrayinskimi vchenimi Kn 1 Listuvannya D Ya Ch 1 D Ya Red kol tomu O S Onishenko golova V A Smolij L A Dubrovina zast gol ta in Avt ukl O S Onishenko V Yu Afiani O D Vasilyuk ta in NAN Ukrayini Komisiya z nauk spadshini akad V I Vernadskogo Nac biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo Institut istoriyi Ukrayini RAN Arhiv Rosijskoyi akademiyi nauk K 2012 708 s PosilannyaOficijnij sajt Poltavskogo krayeznavchogo muzeyu Poltavskij krayeznavchij muzej na Pro Poltavskij krayeznavchij muzej na oficijnomu sajti Upravlinnya osviti vikonkomu Poltavskoyi miskoyi radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Poltavskij krayeznavchij muzej Zrazok ukrayinskogo modernu 1 Ukrayina Inkognita Pro Poltavskij krayeznavchij muzej na etnobank com kulturno innovacijnij portal Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi