Іван Антонович Зарецький (13.04. 1857 р., с. Лютенька Гадяцького повіту — пом.14 серпня 1936 р., ст. Кувандик, Казахстан) — археолог, етнограф, земський і громадський діяч, дійсний член ПВАК та ряду наукових товариств Росії, почесний громадянин Полтави (1902 р.).
Іван Антонович Зарецький | |
---|---|
Меморіальна дошка Іванові Зарецькому на стіні гончарної слави в Опішні | |
Народився | 1857 Лютенька |
Помер | 14 серпня 1936 Кувандик |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | археолог |
Галузь | археологія |
Заклад | Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства |
Життєпис
Народився в сім'ї заможного козака. Як свідчив М. І. Гавриленко, він не закінчив навіть початкової школи, але самоосвітою досяг широких і ґрунтовних знань, особливо в галузі природознавства. Освоїв мистецтво фотографії, мав талант художника. Той же Микола Гавриленко писав в одній неопублікованій статті, що Зарецький «довгий час здобував собі хліб настройкою роялів».
Вже наприкінці 1880-х років він стає членом
- Московського товариства любителів природознавства, антропології і етнографії (1887) і
- Московського археологічного товариства (1890).
З 1891 р. — співробітник управи Полтавського губернського земства, один із фундаторів губернського Природничо-історичного музею.
Зацікавившись старожитностями, на початку 1880-х рр. за власний рахунок провів серію археологічних розкопок у Поворсклі, досліджував полтавські підземелля.
Як колектор Іван Антонович брав участь у геологічній експедиції професора Гурова, що досліджувала Полтавщину, а також і в експедиції Докучаєва, де він зазнайомився з Володимиром Вернадським, з яким від тих пір підтримував дружній зв'язок. Стараннями Зарецького була придбана орнітологічна колекція генерала Шульговського, перевезено з Лубен відому музейну збірку Катерини Скаржинської.
З 1893 року Іван Зарецький досліджував гончарні промисли Полтавщини, і наступного року губернське земство опублікувало на цю тему 126-сторінкову працю. А в 1901 році за дорученням губернської управи Іван Антонович підготував колекцію кустарних виробів для Всеросійської виставки в Петербурзі і був її куратором. Також і на 2-й Всеросійській виставці в Петербурзі він завідував Полтавським відділом. На знак вдячності за це його було обрано почесним громадянином Полтави. Шануючи знання і досвід Зарецького, Петербурзький етнографічний музей обрав його своїм членом-кореспондентом.
Зацікавлення археологією Зарецький виявив ще наприкінці 1870-х років. Він перший розпочав досліджувати археологічні об'єкти на Полтавщині, зокрема в Середньому та Нижньому Поворсклі. У 1889—1891 роках досліджував пізньосередньовічні підземелля міста Полтави. Остання праця його на Полтавщині — розкопки в урочищі Мечеть на Кобеляччині. Він опублікував наслідки цих розкопок, надрукував також опис Мало-Перещепинського скарбу, відкритого в 1906 році. Комісія, яка оглядала цю знахідку, була здивована тим, що Зарецький одразу прочитав і переклав латинський напис, вибитий на блюді, котре дістало назву «патерна».
Дослідник Зарецький опублікував 13 наукових праць, які одержали високу оцінку, а монографія «Дослідження гончарного промислу Полтавської губернії» з кресленнями і малюнками, що є тепер бібліографічним раритетом, нині є важливим джерелом для керамології Полтавщини. Свої статті Іван Антонович друкував у науковому збірнику «Труды Полтавской ученой архивной комиссии» (1912), а також газетах — «Хуторянинъ» (1898), «Полтавский вестник» (1905). Блискучу рецензію на сторінках журналу «Киевская старина» і 8-го археологічного з'їзду одержала праця «Про значення української літератури для народу і про українську мову».
У 1903 році Іван Антонович організував у Полтаві концерт лірників і бандуристів, в якому взяли участь близько 20 жебраків-лебіїв і був присутній М. Лисенко.
У 1892—1902, 1910—1912 рр. працював у губернському Природничо-історичному музеї; вивчав народні промисли Полтавщини, уфундував зразкову гончарну майстерню в Опішні (1894 р.), заснував у Полтаві порцелянове виробництво. Брав участь у дослідженнях і збереженні всесвітньовідомого Малоперещепинського скарбу 1912 р. та підготовці першої наукової праці про цю пам'ятку.
У 1912 році Зарецький виїхав з Полтави у Воронеж, а звідти в 1915 році перебрався в Оренбург, де й дожив віку. Спершу він працював спеціалістом кустарних промислів краю, потім деякий час завідував фаянсовим заводом, а з 1928 р. став співробітником Оренбурзького музею. Роком раніше він за умовою з Товариством вивчення Казахстану розкопав і описав 20 курганів пізніх кочівників. Працюючи в музеї, Іван Антонович продовжував займатись археологічними розкопками, етнографією, проводив геологічні пошуки. Разом із сином Федором він відкрив поклади вогнетривкої глини і каоліну. В 1935 році його обрано членом-кореспондентом Інституту матеріальної культури.
Помер Іван Зарецький під час археологічних розкопок в Саракташському районі і похований на станції Кувандик Оренбурзької залізниці.
Праці Зарецького не втратили свого значення й нині. Про них йдеться в книзі Ковпаненка «Племена скіфського часу на Ворсклі» (1967). Археологічні збірки вченого «відкрили» так звану Бондарихинську культуру, яка засвідчила міграцію населення з Правобережжя в Поворскля в кінці VIII століття до н. е. Лихі обставини змусили Зарецького покинути рідний край.
Архів Івана Антоновича Зарецького в 1993 році перевезено з Оренбурга до Полтави, в краєзнавчий музей.
Праці
- Зарецкий И. А. Гончарный промысел в Полтавской губернии. — Полтава, 1894. — [4], ІІ, 126, ХХІІІ, [1], VI, ІІ с., [7] л. (рос.)
- Зарецкий И. А. Пробная раскопка в ур. Мечеть Кобелякского уезда // Труды Полтавской учёной архивной комиссии. — Полтава, 1912. — Вып. 9-й. — С. 111—120. (рос.)
Джерела
- Білоусько О. А., Мирошниченко В. І., Нова історія Полтавщини.
- Петро Ротач, «Колоски з літературної ниви».
- Супруненко О. Б., «Зарецький Іван Антонович» / О. Б. Супруненко // Полтавіка. Полтавська Енциклопедія: у 12 т. — Т. 12: Релігія і церква. — Полтава, 2009. — С.231.
- Павловский И. Ф., Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с пол. XVIII века. — Харьков, 2009. — С.234-236.(рос.)
Посилання
- Ханко В. М., Зарецький Іван Антонович [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.], Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
- Зарецький Іван Антонович [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Полтавіка»
- Зарецький Іван Антонович [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «История Полтавы»
- Твори: Зарецький Іван Антонович [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zareckij Ivan Antonovich Zareckij 13 04 1857 r s Lyutenka Gadyackogo povitu pom 14 serpnya 1936 r st Kuvandik Kazahstan arheolog etnograf zemskij i gromadskij diyach dijsnij chlen PVAK ta ryadu naukovih tovaristv Rosiyi pochesnij gromadyanin Poltavi 1902 r Ivan Antonovich ZareckijMemorialna doshka Ivanovi Zareckomu na stini goncharnoyi slavi v Opishni Memorialna doshka Ivanovi Zareckomu na stini goncharnoyi slavi v OpishniNarodivsya1857 1857 LyutenkaPomer14 serpnya 1936 1936 08 14 KuvandikKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheologGaluzarheologiyaZakladPrirodnicho istorichnij muzej Poltavskogo gubernskogo zemstvaZhittyepisNarodivsya v sim yi zamozhnogo kozaka Yak svidchiv M I Gavrilenko vin ne zakinchiv navit pochatkovoyi shkoli ale samoosvitoyu dosyag shirokih i gruntovnih znan osoblivo v galuzi prirodoznavstva Osvoyiv mistectvo fotografiyi mav talant hudozhnika Toj zhe Mikola Gavrilenko pisav v odnij neopublikovanij statti sho Zareckij dovgij chas zdobuvav sobi hlib nastrojkoyu royaliv Vzhe naprikinci 1880 h rokiv vin staye chlenom Moskovskogo tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi i etnografiyi 1887 i Moskovskogo arheologichnogo tovaristva 1890 Z 1891 r spivrobitnik upravi Poltavskogo gubernskogo zemstva odin iz fundatoriv gubernskogo Prirodnicho istorichnogo muzeyu Zacikavivshis starozhitnostyami na pochatku 1880 h rr za vlasnij rahunok proviv seriyu arheologichnih rozkopok u Povorskli doslidzhuvav poltavski pidzemellya Yak kolektor Ivan Antonovich brav uchast u geologichnij ekspediciyi profesora Gurova sho doslidzhuvala Poltavshinu a takozh i v ekspediciyi Dokuchayeva de vin zaznajomivsya z Volodimirom Vernadskim z yakim vid tih pir pidtrimuvav druzhnij zv yazok Starannyami Zareckogo bula pridbana ornitologichna kolekciya generala Shulgovskogo perevezeno z Luben vidomu muzejnu zbirku Katerini Skarzhinskoyi Z 1893 roku Ivan Zareckij doslidzhuvav goncharni promisli Poltavshini i nastupnogo roku gubernske zemstvo opublikuvalo na cyu temu 126 storinkovu pracyu A v 1901 roci za doruchennyam gubernskoyi upravi Ivan Antonovich pidgotuvav kolekciyu kustarnih virobiv dlya Vserosijskoyi vistavki v Peterburzi i buv yiyi kuratorom Takozh i na 2 j Vserosijskij vistavci v Peterburzi vin zaviduvav Poltavskim viddilom Na znak vdyachnosti za ce jogo bulo obrano pochesnim gromadyaninom Poltavi Shanuyuchi znannya i dosvid Zareckogo Peterburzkij etnografichnij muzej obrav jogo svoyim chlenom korespondentom Zacikavlennya arheologiyeyu Zareckij viyaviv she naprikinci 1870 h rokiv Vin pershij rozpochav doslidzhuvati arheologichni ob yekti na Poltavshini zokrema v Serednomu ta Nizhnomu Povorskli U 1889 1891 rokah doslidzhuvav piznoserednovichni pidzemellya mista Poltavi Ostannya pracya jogo na Poltavshini rozkopki v urochishi Mechet na Kobelyachchini Vin opublikuvav naslidki cih rozkopok nadrukuvav takozh opis Malo Pereshepinskogo skarbu vidkritogo v 1906 roci Komisiya yaka oglyadala cyu znahidku bula zdivovana tim sho Zareckij odrazu prochitav i pereklav latinskij napis vibitij na blyudi kotre distalo nazvu paterna Doslidnik Zareckij opublikuvav 13 naukovih prac yaki oderzhali visoku ocinku a monografiya Doslidzhennya goncharnogo promislu Poltavskoyi guberniyi z kreslennyami i malyunkami sho ye teper bibliografichnim raritetom nini ye vazhlivim dzherelom dlya keramologiyi Poltavshini Svoyi statti Ivan Antonovich drukuvav u naukovomu zbirniku Trudy Poltavskoj uchenoj arhivnoj komissii 1912 a takozh gazetah Hutoryanin 1898 Poltavskij vestnik 1905 Bliskuchu recenziyu na storinkah zhurnalu Kievskaya starina i 8 go arheologichnogo z yizdu oderzhala pracya Pro znachennya ukrayinskoyi literaturi dlya narodu i pro ukrayinsku movu U 1903 roci Ivan Antonovich organizuvav u Poltavi koncert lirnikiv i banduristiv v yakomu vzyali uchast blizko 20 zhebrakiv lebiyiv i buv prisutnij M Lisenko U 1892 1902 1910 1912 rr pracyuvav u gubernskomu Prirodnicho istorichnomu muzeyi vivchav narodni promisli Poltavshini ufunduvav zrazkovu goncharnu majsternyu v Opishni 1894 r zasnuvav u Poltavi porcelyanove virobnictvo Brav uchast u doslidzhennyah i zberezhenni vsesvitnovidomogo Malopereshepinskogo skarbu 1912 r ta pidgotovci pershoyi naukovoyi praci pro cyu pam yatku U 1912 roci Zareckij viyihav z Poltavi u Voronezh a zvidti v 1915 roci perebravsya v Orenburg de j dozhiv viku Spershu vin pracyuvav specialistom kustarnih promisliv krayu potim deyakij chas zaviduvav fayansovim zavodom a z 1928 r stav spivrobitnikom Orenburzkogo muzeyu Rokom ranishe vin za umovoyu z Tovaristvom vivchennya Kazahstanu rozkopav i opisav 20 kurganiv piznih kochivnikiv Pracyuyuchi v muzeyi Ivan Antonovich prodovzhuvav zajmatis arheologichnimi rozkopkami etnografiyeyu provodiv geologichni poshuki Razom iz sinom Fedorom vin vidkriv pokladi vognetrivkoyi glini i kaolinu V 1935 roci jogo obrano chlenom korespondentom Institutu materialnoyi kulturi Pomer Ivan Zareckij pid chas arheologichnih rozkopok v Saraktashskomu rajoni i pohovanij na stanciyi Kuvandik Orenburzkoyi zaliznici Praci Zareckogo ne vtratili svogo znachennya j nini Pro nih jdetsya v knizi Kovpanenka Plemena skifskogo chasu na Vorskli 1967 Arheologichni zbirki vchenogo vidkrili tak zvanu Bondarihinsku kulturu yaka zasvidchila migraciyu naselennya z Pravoberezhzhya v Povorsklya v kinci VIII stolittya do n e Lihi obstavini zmusili Zareckogo pokinuti ridnij kraj Arhiv Ivana Antonovicha Zareckogo v 1993 roci perevezeno z Orenburga do Poltavi v krayeznavchij muzej PraciZareckij I A Goncharnyj promysel v Poltavskoj gubernii Poltava 1894 4 II 126 HHIII 1 VI II s 7 l ros Zareckij I A Probnaya raskopka v ur Mechet Kobelyakskogo uezda Trudy Poltavskoj uchyonoj arhivnoj komissii Poltava 1912 Vyp 9 j S 111 120 ros DzherelaBilousko O A Miroshnichenko V I Nova istoriya Poltavshini Petro Rotach Koloski z literaturnoyi nivi Suprunenko O B Zareckij Ivan Antonovich O B Suprunenko Poltavika Poltavska Enciklopediya u 12 t T 12 Religiya i cerkva Poltava 2009 S 231 Pavlovskij I F Kratkij biograficheskij slovar uchenyh i pisatelej Poltavskoj gubernii s pol XVIII veka Harkov 2009 S 234 236 ros PosilannyaHanko V M Zareckij Ivan Antonovich 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Zareckij Ivan Antonovich 10 chervnya 2016 u Wayback Machine sajt Poltavika Zareckij Ivan Antonovich 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine sajt Istoriya Poltavy Tvori Zareckij Ivan Antonovich 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine