Покрова

Покро́ва Пресвято́ї Богоро́диці — християнське і народне свято, яке відзначається східними церквами візантійського обряду 1 жовтня, зокрема Православною церквою України, а деякими православними церквами 1 (14) жовтня.

Покрова Пресвятої Богородиці
Покрова Пресвятої Богородиці Козацька ікона Покрови Пресвятої Богородиці
Офіційна назва	Покрова Пресвятої Богородиці
Інші назви	Покрова
Засновано	після 910 року
Дата	1 жовтня: Греко-католицькі і більшість православних церков, зокрема Православна церква України 1 (14) жовтня: Частина православних церков
Пов'язаний з	Богородицею і Царгородом
Покрова Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Запит «Покрова» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День Українського козацтва. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня (у ХХ столітті 1 жовтня за юліанським календарем відповідало 14 жовтня за григоріанським календарем) святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є суперечливою.

З 2014 року указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисників і захисниць України.

Легенда

Слов'янська версія

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Царгород (Константинополь), намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

Існує версія, що причиною для припинення облоги послужила проста дипломатія. Візантійський імператор Михаїл III обдарував русів щедрими дарами і домовився про їхнє повернення додому. А прийняття християнства Аскольдом було умовою Русько-Візантійського договору, підписаного через 7 років після походу — у 867 році.

За іншою версією (докладніше див. «сарацинську» версію.), натхненням для свята стало видіння Андрія Юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Сарацинська версія

910 року, при імператорі (Левові Мудрому) та патріарху , візантійська імперія вела війну з сарацинами-мусульманами (в низці джерел — з племенами русів) й Константинополю загрожувала небезпека.

У недільний день, 1 жовтня, під час всеношної, коли (Влахернська церква) була переповнена молільниками, святий (Андрій Блаженний), о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив, що йде по повітрю Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами і сонмом святих (Богородицю супроводжували Іван Хреститель та Іван Богослов).

Димитрій Ростовський повідомляє такі подробиці про чудесне явлення:

Коли св. Андрій з Епіфанієм споглядали це дивовижне видіння, Богоматір молилася тривалий час, обливаючи сльозами Своє Боговидне і Пречисте обличчя. Закінчивши тут молитву, підійшла до престолу, молилася й тут за прихожан. Закінчивши молитву, зняла із Себе блискуче на зразок блискавки — велике і страшне покривало, яке носила на Пречистій голові Своїй, й, тримаючи його з великою урочистістю Своїми Пречистими руками, розпростерла над усіма молільниками. Здивовані ці мужі досить довгий час дивилися на це розпростерте над народом покривало, та сяючу на зразок блискавки славу Господню. Й доки була там Пресвята Богородиця, видно було покривало; а коли відійшла Вона, зробилося й воно невидиме. Але взявши його з собою, Вона залишила благодать бувшим там.

— Димитрій Ростовський,  «1 жовтня, Слово на Покров Пресвятої Богородиці», Житія святих

Історія вшанування свята

Князь Андрій Боголюбський був ініціатором запровадження церковного свята на честь Покрови Богородиці, у Візантійській імперії зовсім невідомому. Ба більше, авторитарний князь Андрій започаткував свято без згоди Київського митрополита на знак об'єднання північних князівств навколо Владимира на Клязьмі. Ікона, написана з цього приводу, зображала Богородицю з обрусом на тлі церкви та над мирянами у молитві.

Шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття.

(Покровська церква) у с. Плішивець на Полтавщині

(Покровська церква) в селі (Сутківці) на Хмельниччині, 1467

В Україні найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрова, є (Покровська церква) в селі (Сутківці) Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можуть вважатися Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р., у стилі козацького бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним Григоровичем-Барським.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці вважається днем створення Української повстанської армії (УПА). Цього дня починаючи з 2005 року в містах України відбуваються хода та мітинги прихильників українського націоналізму.

У жовтні 2014 року Володимир В'ятрович, директор Українського інституту національної пам'яті, запропонував, замість Дня захисника Вітчизни, відзначати День захисника України саме на Свято Покрови, мотивуючи це історичною традицією вшанування українського війська у цей день.

14 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко з метою вшанування традицій та на підтримку ініціативи громадськості скасував відзначення Дня захисника Вітчизни і встановив свято День захисника України, яке відзначатиметься щорічно 14 жовтня.

Вшанування ікони Богородиці — покровительки українського війська

Богородиця — покровителька українських воїнів освячена Митрополитом Епіфанієм у 2017 році. На іконі зображені українські воїни різних епох, зокрема Святий Рівноапостольний Князь Володимир Великий, руський воїн, Гетьман України Іван Мазепа в похідних військових латах, січові козаки, старшини Армії УНР в одностроях Третьої «Залізної» дивізії, козак Полку Чорних запорожців, воїни Української Галицької Армії, Української Повстанської Армії, боєць «Самооборони Майдану», вояки добровольчих батальйонів, сучасні українські воїни АТО, які зібралися навколо постаті небесного покровителя українського воїнства Архистратига Божого Михаїла. Копії ікони знаходяться у (Церкві святого Миколая «Пам'яті жертв Чорнобиля»).

26 липня 2017 року в Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній та Голова Синодального управління військового духовенства митрополит Іоан (Яременко) освятили ікону Пресвятої Богородиці — покровительки українських воїнів. На іконі зображення Божої Матері, яка тримає в руках омофор і ним покриває українських воїнів. Ідея створення такої ікони виникла ще в 2014 році. Її автор художник-іконописець мав на меті створити сучасний символ захисту для кожного військового, хто зараз воює із загарбником.

У Хресній ході 28 липня 2017 в День Хрещення Руси-України ікона покрови зайняла одне із головних місць, як головна українська православна військова святиня. Пізніше ця ікона була доправлена військовими священиками у зону АТО, для духвоних потреб військовослужбовців.

Синодальне управління військового духовенства у грудні 2019 року разом із БФ «Корона князів Острозьких» започаткувало всеукраїнську акцію: «Воїни під покровом Богородиці». В рамках цієї акції 8 грудня поблизу передових позицій 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців голова СУВД митрополит Іоан (Яременко) разом з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні (Марюсом Януконісом) та головою Благодійного фонду «Корона князів Острозьких» Робертасом Габуласом передали в дар командиру 72 омбр ікону Пресвятої Богородиці — Покровительки українських воїнів. На церемонії передачі ікони був присутній перший заступник голови СУВД протоієрей Тарас Мельник, капелан бригади Микола Новацький, протоієрей Андрій Шпунт та автор ікони Покрови художник-іконописець Юрій Нікітін. 27 грудня митрополит Іоан (Яременко) подарував 14 ОМБр ікону Богородиці Покрова Воїнська. 21 лютого митрополит Іоан відвідав Кам'янець-Подільський військовий гарнізон де разом із митрополитом Антонієм (Махотою) та капеланами звершив молитву за військо українське та вручив ікону Покрови Воїнської..

11 січня 2020 року Блаженнійший Митрополит Епіфаній разом з капеланами освятив ікони «Покрови воїнської» для військовослужбовців. Тоді ікони покрови отримали полковник (Дмитро Братішко), а також Командир 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького полковник (Іван Гараз).

У липні 2020 року ПЦУ передала у головний штаб ООС ікону Покрови «воїнської».

Свято Покрови — давнє українське свято

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

Згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (Успіння Пресвятої Богородиці, 15 серпня).

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Святкування Покрови 2018

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.

У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою одруженої жінки. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (хоча, можливо, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз весільна фата широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання одружених жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після сватання нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон (вечорниць), а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах.

21 лютого 2015 року Президент Порошенко ініціював встановлення Дня захисника України, який святкується на Покрову, державним святом.

Видатні храми на честь Покрови

Докладніше: Покровський собор та (Свято-Покровська церква)

Україна

• Волинська область:
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Луцьку;
• Київ:
  • Покровська церква на Подолі;
  • Покровська церква на Солом'янці;
  • (Покровський монастир) на Лук'янівці;
• Київська область:
  • (Покровська церква) у селі Нові Петрівці Вишгородського району;
  • (Покровська церква) у селі Сулимівка Бориспільського району;
• Кіровоградська область:
  • (Церква Покрови Пресвятої Богородиці) у Кропивницькому;
• Крим:
  • Покровський собор у Севастополі;
• Львівська область:
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Львові — колишній Костел Матері Божої Остробрамської;
  • старовинна бойківська дерев'яна (Церква Святої Покрови) у місті Турка Львівської області — знищена більшовиками у 1953 році;
• Полтавська область:
  • (Покровська церква) у с. Плішивець.
• Рівненська область:
  • Покровський собор у Рівному;
• Сумська область:
  • Покровський собор у Охтирці
• Тернопільська область:
  • дерев'яна (Церква Святої Покрови) в селі Медин Підволочиського району Тернопільської області;
• Чернігівська область:
  • дерев'яна у місті Сосниця Сосницького району Чернігівської області — збудована 1742 р., ремонтувалася у ХІХ ст., єдина з шести храмів Сосниці, що зберігся до ХХІ ст, розібрана (фактично зруйнована) 2010 р.
  • Покровська Церква у селі (Антонівка Прилуцького району Чернігівської області) збудована у 1912р., пам'ятка архітектури.

• Покровський собор у Харкові
• Покровський кафедральний собор в Івано-Франківську
• Покровська церква на Солом'янці у Києві
• на (картині) Тараса Шевченка, 1830-1847
• Церква Покрови у Львові
• (Свято-Покровський кафедральний собор). Запоріжжя
• Свято-Покровський храм. П'ятихатки
• (Покровська січова церква). Острів Хортиця

Посилання. Література

• Покрова // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1416-1417. — 1000 екз.
• Покрова // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

• Гордієнко Д. Становлення та розвиток культу Покрови Пресвятої Богородиці в Середньовічній Україні // Гетьманські читання. Покрова Пресвятої Богородиці — в історії української культури та українського війська. Збірник наукових статей / [Музей Гетьманства; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України]. — К., 2019. — С. 5–24 [1] [ 14 жовтня 2021 у Wayback Machine.] .
• Гетьманські читання. Покрова Пресвятої Богородиці — в історії української культури та українського війська. Збірник наукових статей / [Музей Гетьманства; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України]. — К., 2019. — 96 с. — (Козацька скарбниця. Вип. IX) [2] [ 14 жовтня 2021 у Wayback Machine.] .
• Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці [ 15 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
• Свято Покрова Пресвятої Богородиці в Україні відзначають як релігійне та національне [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Свято Покрови Пресвятої Богородиці та вшанування 72-ї річниці створення УПА [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Покров Пресвятої Богородиці, Проповідь Предстоятеля УПЦ, 13.10.2008
2. ПЦУ офіційно перейшла на новоюліанський календар. Українська правда _Життя. Процитовано 28 липня 2023.
3. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2011.
4. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА / НАН України
5. Указ Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806/2014 «Про День захисника України»
6. Коли українці відзначають Покров Пресвятої Богородиці-2022: дата і що не можна робити цього дня. telegraf.com.ua. Процитовано 09.10.2022.
7. ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І СЬОГОДЕННЯ. Диякон Костянтин Шевченко
8. Любимов Лев Дмитриевич. Искусство Древней Руси. — Москва : Просвещение, 1981. — С. 228.
9. . www.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
10. . old.uinp.gov.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 15 жовтня 2020.
11. . 112.ua. 8 жовтня 2014. Архів оригіналу за 19.01.2015. Процитовано 13.10.2014.
12. День захисника України має відзначатися 14 жовтня, - Інститут національної пам’яті. Zaxid.net. 8 жовтня 2014. Процитовано 13.10.2014.
13. . www.archangel.kiev.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
14. . www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
15. . ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
16. . www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
17. . www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 29 грудня 2019.
18. . www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
19. . PCU (укр.). 11 січня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
20. . www.armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
21. . Духовний фронт (укр.). 10 липня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
22. . zhytomyr-online.com (укр.). 8 жовтня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
23. Президент пропонує зробити День захисника України 14 жовтня вихідним^{[недоступне посилання з липня 2019]}