Омофор

Омофо́р (грец. ὠμοφόριον — від ὦμος — «плече, рамено» + φόρος — «несучий»), також нара́мник, нараме́нник — довгий, широкий і стрічкоподібний плат, прикрашений хрестами, що є частиною богослужбового вбрання (облачення) єпископа. Виробляють омофор, як правило, з вовни.

Фреска 14 століття, де зображений св. Григорій Богослов у білому омофорі

Використування

Митрополит Василь (Липківський) в омофорі, 1921

Прикрашається хрестами й покладається на плечі архієрея поверх сакоса, як нагадування про необхідність піклуватись про спасіння заблудлих, як добрий пастир (Ісус Христос) у Євангелії, знайшовши пропалу вівцю (грішника), несе її на своїх плечах додому до спасіння. Тобто омофор символізує роль духовного пастиря — священника як ікони Ісуса Христа. Також омофор зображає благодатні дари архієрея як священнослужителя; тому без омофору (як і ієрей без єпитрахилі), архієрей не може священнодіяти.

Існують великий та малий омофори.

• Великий омофор — довга широка стрічка із зображеннями хрестів; огинаючи шию, спускається одним кінцем на груди, іншим — на спину.
• Малий омофор — широка стрічка із зображеннями хрестів, спускається обома кінцями на груди, попереду зшита або закріплена ґудзиками. Архієрей здійснює всі богослужіння у великому омофорі, окрім літургії, що здійснюється в малому омофорі.

Див. також

• Паллій — аналог омофора в Католицькій церкві

Джерела

• Богослужение православной церкви (репринтное издание 1912 года). — М.: Даръ, 2005. — С. 111. (рос.)
• Одеяния духовенства (Настольная книга священнослужителя). — М.: Издательский Совет РПЦ. (рос.)

Посилання

• Омофор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1215. — 1000 екз.
• Облачення священнослужителів [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Измаил Иванович Срезневский «Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Том 2 Л — П» (1902) стр. 667
2. . Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 5 червня 2016.