Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці, Вірменська церква — церква ПЦУ у місті Івано-Франківську. Ян К. Островський стверджує, що З. Горнунґ висуває гіпотезу, що автором проекту Вірменської церкви міг бути Йоган Шільцер.
| Покровський кафедральний собор ПЦУ в Івано-Франківську | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | Покрова Пресвятої Богородиці | |||
 | ||||
| Вірменська церква, сучасний вигляд (травень 2012) | ||||
| 48°55′ пн. ш. 24°42′ сх. д. / 48.917° пн. ш. 24.700° сх. д.Координати: 48°55′ пн. ш. 24°42′ сх. д. / 48.917° пн. ш. 24.700° сх. д. | ||||
| Статус | діючий | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Івано-Франківськ | |||
| Конфесія | ПЦУ | |||
| Єпархія | Івано-Франківська єпархія | |||
| Тип будівлі | собор | |||
| Архітектурний стиль | бароко | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Засновник | Юзеф Потоцький, вірменська громада Станиславова | |||
| Будівництво | 28 травня 1743 року — 22 серпня 1763 року | |||
  Вірменська церква (Івано-Франківськ) (Україна) | ||||
 Вірменська церква у Вікісховищі | ||||
Опис храму
Вірменська церква в основі є взірцем стилю бароко.
Храм являє собою цегляну, тринавову базиліку з трансептом. Середня нава і трансепт однієї висоти, бічні нави (у теперішній час) — значно нижчі. Головний фасад увігнутий з трикутним фронтоном, фланкований двома круглими баштами. Споруда за периметром розчленована пілястрами іонічного ордеру, завершена карнизом.
Церкву перекрито напівциркульним склепінням з розпалубками, центральний об'єм перекритий куполом без барабану, що спирається на опорні стовпи за допомогою підпружних арок і вітрил.
У оформленні інтер'єру храму використані іонічний ордер, а також дерев'яна скульптура, яка, вочевидь, належить різцю М. Полейовського, на стінах фрески, виконані Яном Солецьким, що вміщені на карнизі центрального вівтаря та трансепту.
Привертає увагу виконана у вірменському стилі вівтарна плита Хачкар, яка є в центрі вівтаря.
З історії храму
17 червня 1700 року відбулась консекрація Вірменської церкви львівським архієпископом Деодатом Нерсесовичем.
Перші відомі перебудови проведені в 1811 та 1829 році. Під час пожежі 1868 споруда була сильно пошкоджена. Після невдалої реставрації 1869 року її вигляд істотно змінився. Дві круглі вежі, що фланкують головний фасад, зробили нижчими, в них були замуровані два входи, шоломи барокового силуету, які їх завершували, стали дзвоноподібними. Змінився вигляд фронтону, зникла невелика башта, що увінчувала дах, замість ряду півциркульних вікон з'явилися прямокутні, усунено їх барокове обрамлення. Були також замуровані входи до підземних крипт, що зберігали останки визначних вірмен.
Ще одне відновлення церкви проведене в 1919–30 рр. Зокрема тоді реконструйований портал, поставлена мурована огорожа з брамами за проектом архітектора С.Трелі.
Церква споруджена у стилі зрілого бароко. Має вигляд цегляної тринефної базиліки з трансептом. Стінопис інтер'єрів виконаний Я.Солецьким — послідовником художника-монументаліста XVIII ст. С.Строїнського.
У розписах трансепту переважають багатофігурні сцени в пейзажному оточенні з елементами барокової архітектури, драперіями, картушами. Стінопис виконаний у техніці «сухої фрески».
Храм протягом століть славився чудотворним образом Пречистої Діви Марії, що походив із XVII ст. Він був одним з найвідоміших у польській державі поряд з образами Матері Божої Ченстоховської та Остробрамської. Останній настоятель у 1944 вивіз образ до Польщі, нині він міститься у Петропавловському соборі м. Гданська. На щипці церкви встановлена копія образа.
В часи панування комуністичного атеїзму храм у 1960-х рр. закрили, він використовувався як художня майстерня. У 1962–65 рр. у задніх приміщеннях мешкав художник-дисидент, майбутній лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка Опанас Заливаха (1925—2007), тут був заарештований. Після ремонту 1970 році у церкві відкрили музей історії релігії та атеїзму. У 1990 храм повернули віруючим. Сьогодні - це Катедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
Праворуч від входу 13 грудня 1999 року відкрито й освячено меморіальну дошку Мстиславу (справж.- Степан Скрипник; 1898—1993) — Патріархові УАПЦ, церковному і громадському діячеві, племінникові Симона Петлюри.
Меморіальна дошка являє собою мідну овальну таблицю з профільним рельєфним зображенням погруддя Патріарха, під яким викарбувано напис: «Майдан названо в честь першого патріарха України Мстислава 1898–1993». Насправді майдану зі згаданою назвою в місті нема. Єпархія УАПЦ зверталася до міськвиконкому з проханням назвати ім'ям Мстислава майданчик перед церквою, але через його незначні територіальні розміри пропозицію не прийняли.
Передісторія: чудотворний образ
З моменту заснування Станіславова великий вплив на його життя мала вірменська громада. Вірменам належав цілий міський квартал, в якому вони протягом 1663–1664 років спорудили свою першу дерев'яну церкву.
Незабаром у храмі з'явилась і своя чудотворна ікона. Писар станіславівської вірменської гміни Домінік замовив копію ченстоховської ікони Божої Матері в 70-річного іконописця Даниїла.
Цей образ висів у нього вдома і він часто молився перед ним. Домінік дуже погано бачив, але з часом його зір повністю відновився. Писар приписав це чудодійній силі образу та передав його до храму.
Уже в церкві, 22 серпня 1742 року, Божа Матір «заплакала справжніми сльозами». Того ж дня в присутності великого зібрання людей почалось богослужіння, яке тривало 44 години. Після цього образ прославився багатьма чудесами. Люди виліковувалися від епілепсії, сліпоти, артриту та багатьох інших хвороб. На честь з'явлення чудотворного образу, за ініціативою вірменського братства, було прийнято рішення про зведення кам'яної будівлі величавого храму.
Сьогодні на щипці церкви знаходиться копія цієї ікони.
Будівництво та єврейські кошти
Власник міста — великий коронний гетьман Юзеф Потоцький:
- 28 травня 1743 року урочисто заклав наріжний камінь майбутнього кам'яного вірменського костелу із різьбленим надписом: «Троєкратно Благословенній Найсвятішій Богородиці камінь, місто й душу разом під дівичі ступні»
- 24 червня 1748 року видав грамоту стосовно церкви, підтведив її печаткою.
Проте грошей не вистачало і стіни почали зводити лише за п'ять років. З метою прискорення будівництва Юзеф Потоцький видав універсал, згідно з яким єврейська громада мала щороку сплачувати 1000 злотих на будову вірменської церкви, до повного її завершення. Відтак, 15 років євреї фінансували зведення головного храму своїх запеклих конкурентів у справах. Вірмени не дуже квапилися із завершенням будівельних робіт, освячення церкви відбулося 22 серпня 1763 року.
На церемонії освячення був присутній львівський вірменський архієпископ Яків Стефан Августинович, який нарік новобудову костелом Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії. Розписи виконав відомий польський художник Ян Солецький. Вівтарі були прикрашені чудовими фігурами святих роботи скульптора Матвія Полейовського. Проте, навіть після побудови відчувався брак коштів — церква стояла без зовнішньої штукатурки аж до 1800 року.
Храм наприкінці XVIII — у XIX ст.ст.
Кінець XVIII — початок XIX ст. був часом важких випробувань для вірменської громади міста. Її кількість і раніше не перевищувала 500 осіб, а після масової еміграції вірмен до Угорщини, вірмен залишилось зовсім мало. Через брак прихожан вірменська церква швидко прийшла у незадовільний стан і протягом 1811–1826 років стояла зачиненою. Справи пішли краще за пароха Антонія Борковського, який відновив богослужіння і провів часткову реставрацію (1829). Вартим згадати є той факт, що у 1803 році вірменське братство святого Григорія поклало у львівський банк 69 808 злотих. Щорічні відсотки становили 175 злотих, і цієї суми цілком вистачало на платню пароху.
Під час знаної «Мармулядової пожежі» (1868) Вірменський костел згорів. На його реставрацію скинулися багато мешканців Станіславова різних віросповідань і національностей. У 1870 році реставрацію було завершено, але споруда при цьому дещо змінила свій зовнішній вигляд. Дві бокові вежі стали значно нижчими, пропала сигнатурка, змінилася форма куполів — шоломи барочного силуету були замінені дзвіноподібними куполами; іншим за конфігурацією став також фронтон, зникла невелика башта, що вінчали дах.
Вірменська церква у ХХ столітті і в наш час
Перша світова війна стала періодом занепаду та великих руйнацій для Вірменської церкви. Під час Першої світової війни на церковному городі отаборилась артилерійська батарея росіян. Німці засікли, звідки ведеться вогонь, і накрили цей район вогнем своїх гармат. В результаті був пошкоджений фасад храму, а стеля пробита у багатьох місцях.
Після Першої світової війни парох Францішек Комусевич домігся, щоб уряд визнав костьол пам'яткою історії та архітектури, й зумів вибити кошти на реставрацію. Під час відновлювальних робіт дах покрили оцинкованою бляхою, а куполи — мідною. Також провели реставрацію фресок і вівтарних скульптур. Мармурові та алебастрові фігури виготовили у майстерні Мар'яна Антоняка, який був добре відомим скульптором надмогильних пам'ятників. А технічним керівником реставраційних робіт був «батько» Станіславівської ратуші — архітектор Станіслав Треля. Загалом ці відновлювальні роботи тривали протягом 1919–30 років.
30 травня 1937 року відбулась коронація Чудотворного образу Божої Матері. На церемонії був присутній примас Польщі кардинал Гльонд та 17 єпископів, які представляли римо‑католицьку, греко‑католицьку та вірменську церкви.
У травні 1946 року багато поляків і полонізованих вірмен залишили Україну. Із собою до Польщі вони забрали і Чудотворний образ, який зараз знаходиться у гданському костелі св. Петра і Павла. А приміщення костелу віддали Російській православній церкві, яка там протрималась до кінця 1940‑х років. Після того там розмістилися майстерні художників. Саме тут було виготовлено статую Матері-Вітчизни для братського кладовища радянських воїнів на вулиці Лепкого.
Упродовж 1962–1965 років у приміщенні костьолу жив відомий художник Опанас Заливаха.
Від 1971 року з'являється новий «господар» храму — музей релігії і атеїзму, задля чого пам'ятку було частково відремонтовано й пристосовано під потреби музейного закладу. В його експозиції було багато цікавих експонатів, та особливо розкішним був «підвал інквізиції», що, напевно, ніяк не поступався Музеєві катувань у Кам'янці-Подільському.
Тоді ж, трохи згодом майданчик перед церквою-музеєм «прикрасила» ракета, яка, за тогочасним путівником, «символізувала одвічне прагнення людства до знань, до світла, до щастя». У місті снували навіть чутки, що то був справжній ракетний модуль, на якому раніше тренувалися космонавти, хоча в дійсності це був звичайний макет, виготовлений на локомотиворемонтному заводі. Що радянська влада вдійсності збиралася «символізувати» цим макетом невідомо, але ракета була досить відомим місцем у місті через заклад продажу розливного пива, який з року в рік проводив жваву торгівлю біля ракети. З поверненням будівлі статусу культової споруди (1990) ракету відвезли на задвірки одного з промислових підприємств, де вона перетворилася на брухт просто неба.
У 1990 році настоятель о. Степан Абрамчук перейшов до Української автокефальної православної церкви. Тоді ж церква отримала офіційну назву Покровського собору УАПЦ. Нові господарі перефарбували храм у голубий колір — геральдичний колір Божої Матері.
У 2008 році спалахнув скандал, пов'язаний із Вірменською церквою. Тоді в церкві йшла реставрація, і у ЗМІ з'явилась інформація про те, що майстри замальовують фрески Яна Солецького.
У 2010 році реставрацію Вірменської церкви було закінчено. Кожен може зайти до храму і порівняти збережені старі розписи із відреставрованими.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 232).
Світлини
Виноски
- Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — t. 4. — 211 s., 402 il. — S. 92. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.). — . (пол.)
- Армянский костёл [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т. 2. — К. : «Будівельник». — C. 214. (рос.)
- деякими елементами схожа з Церквою Святої Покрови Бучача
- освячення
- Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.]… S. 65.
- Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.]… S. 105—107.
- У 1944 р. ікону винесли із храму для схову — franuk.com [ 26 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Пам'ятники радянської епохи в Івано-Франківську [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] на www.ivfrankivsk.if.ua (Івано-Франківськ: все про місто) [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Бондарев Іван «Вірменська церква» // тижневик «Репортер» (м. Івано-Франківськ) за 10 червня 2010 року
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
Джерела та посилання
- «Автокефальна православна церква» //
- Бондарев Іван «Вірменська церква» // тижневик «Репортер» (м. Івано-Франківськ) за 10 червня 2010 року
- Храбатин Наталія // «Галицький Кореспондент» за 2 вересня 2010 року
- Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. — Lwów, 1858. — 192 s. (пол.)
- Армянский костёл [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : «Будівельник», . — Том 2. — С. 214. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedralnij sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Virmenska cerkva cerkva PCU u misti Ivano Frankivsku Yan K Ostrovskij stverdzhuye sho Z Gornung visuvaye gipotezu sho avtorom proektu Virmenskoyi cerkvi mig buti Jogan Shilcer Pokrovskij kafedralnij sobor PCU v Ivano FrankivskuNazva na chest Pokrova Presvyatoyi BogorodiciVirmenska cerkva suchasnij viglyad traven 2012 48 55 pn sh 24 42 sh d 48 917 pn sh 24 700 sh d 48 917 24 700 Koordinati 48 55 pn sh 24 42 sh d 48 917 pn sh 24 700 sh d 48 917 24 700Status diyuchijKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Ivano FrankivskKonfesiya PCUYeparhiya Ivano Frankivska yeparhiyaTip budivli soborArhitekturnij stil barokoMaterial ceglaZasnovnik Yuzef Potockij virmenska gromada StanislavovaBudivnictvo 28 travnya 1743 roku 22 serpnya 1763 rokuVirmenska cerkva Ivano Frankivsk Ukrayina Virmenska cerkva u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Virmenska cerkva znachennya Opis hramuVseredini hramu 2009 Virmenska cerkva v osnovi ye vzircem stilyu baroko Hram yavlyaye soboyu ceglyanu trinavovu baziliku z transeptom Serednya nava i transept odniyeyi visoti bichni navi u teperishnij chas znachno nizhchi Golovnij fasad uvignutij z trikutnim frontonom flankovanij dvoma kruglimi bashtami Sporuda za perimetrom rozchlenovana pilyastrami ionichnogo orderu zavershena karnizom Cerkvu perekrito napivcirkulnim sklepinnyam z rozpalubkami centralnij ob yem perekritij kupolom bez barabanu sho spirayetsya na oporni stovpi za dopomogoyu pidpruzhnih arok i vitril U oformlenni inter yeru hramu vikoristani ionichnij order a takozh derev yana skulptura yaka vochevid nalezhit rizcyu M Polejovskogo na stinah freski vikonani Yanom Soleckim sho vmisheni na karnizi centralnogo vivtarya ta transeptu Privertaye uvagu vikonana u virmenskomu stili vivtarna plita Hachkar yaka ye v centri vivtarya Z istoriyi hramu17 chervnya 1700 roku vidbulas konsekraciya Virmenskoyi cerkvi lvivskim arhiyepiskopom Deodatom Nersesovichem Pershi vidomi perebudovi provedeni v 1811 ta 1829 roci Pid chas pozhezhi 1868 sporuda bula silno poshkodzhena Pislya nevdaloyi restavraciyi 1869 roku yiyi viglyad istotno zminivsya Dvi krugli vezhi sho flankuyut golovnij fasad zrobili nizhchimi v nih buli zamurovani dva vhodi sholomi barokovogo siluetu yaki yih zavershuvali stali dzvonopodibnimi Zminivsya viglyad frontonu znikla nevelika bashta sho uvinchuvala dah zamist ryadu pivcirkulnih vikon z yavilisya pryamokutni usuneno yih barokove obramlennya Buli takozh zamurovani vhodi do pidzemnih kript sho zberigali ostanki viznachnih virmen She odne vidnovlennya cerkvi provedene v 1919 30 rr Zokrema todi rekonstrujovanij portal postavlena murovana ogorozha z bramami za proektom arhitektora S Treli Cerkva sporudzhena u stili zrilogo baroko Maye viglyad ceglyanoyi trinefnoyi baziliki z transeptom Stinopis inter yeriv vikonanij Ya Soleckim poslidovnikom hudozhnika monumentalista XVIII st S Stroyinskogo U rozpisah transeptu perevazhayut bagatofigurni sceni v pejzazhnomu otochenni z elementami barokovoyi arhitekturi draperiyami kartushami Stinopis vikonanij u tehnici suhoyi freski Hram protyagom stolit slavivsya chudotvornim obrazom Prechistoyi Divi Mariyi sho pohodiv iz XVII st Vin buv odnim z najvidomishih u polskij derzhavi poryad z obrazami Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi ta Ostrobramskoyi Ostannij nastoyatel u 1944 viviz obraz do Polshi nini vin mistitsya u Petropavlovskomu sobori m Gdanska Na shipci cerkvi vstanovlena kopiya obraza V chasi panuvannya komunistichnogo ateyizmu hram u 1960 h rr zakrili vin vikoristovuvavsya yak hudozhnya majsternya U 1962 65 rr u zadnih primishennyah meshkav hudozhnik disident majbutnij laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka Opanas Zalivaha 1925 2007 tut buv zaareshtovanij Pislya remontu 1970 roci u cerkvi vidkrili muzej istoriyi religiyi ta ateyizmu U 1990 hram povernuli viruyuchim Sogodni ce Katedralnij sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici PCU Pravoruch vid vhodu 13 grudnya 1999 roku vidkrito j osvyacheno memorialnu doshku Mstislavu spravzh Stepan Skripnik 1898 1993 Patriarhovi UAPC cerkovnomu i gromadskomu diyachevi pleminnikovi Simona Petlyuri Memorialna doshka Mstislavu Patriarhovi UAPC Memorialna doshka yavlyaye soboyu midnu ovalnu tablicyu z profilnim relyefnim zobrazhennyam pogruddya Patriarha pid yakim vikarbuvano napis Majdan nazvano v chest pershogo patriarha Ukrayini Mstislava 1898 1993 Naspravdi majdanu zi zgadanoyu nazvoyu v misti nema Yeparhiya UAPC zvertalasya do miskvikonkomu z prohannyam nazvati im yam Mstislava majdanchik pered cerkvoyu ale cherez jogo neznachni teritorialni rozmiri propoziciyu ne prijnyali Peredistoriya chudotvornij obraz Z momentu zasnuvannya Stanislavova velikij vpliv na jogo zhittya mala virmenska gromada Virmenam nalezhav cilij miskij kvartal v yakomu voni protyagom 1663 1664 rokiv sporudili svoyu pershu derev yanu cerkvu Nezabarom u hrami z yavilas i svoya chudotvorna ikona Pisar stanislavivskoyi virmenskoyi gmini Dominik zamoviv kopiyu chenstohovskoyi ikoni Bozhoyi Materi v 70 richnogo ikonopiscya Daniyila Cej obraz visiv u nogo vdoma i vin chasto molivsya pered nim Dominik duzhe pogano bachiv ale z chasom jogo zir povnistyu vidnovivsya Pisar pripisav ce chudodijnij sili obrazu ta peredav jogo do hramu Uzhe v cerkvi 22 serpnya 1742 roku Bozha Matir zaplakala spravzhnimi slozami Togo zh dnya v prisutnosti velikogo zibrannya lyudej pochalos bogosluzhinnya yake trivalo 44 godini Pislya cogo obraz proslavivsya bagatma chudesami Lyudi vilikovuvalisya vid epilepsiyi slipoti artritu ta bagatoh inshih hvorob Na chest z yavlennya chudotvornogo obrazu za iniciativoyu virmenskogo bratstva bulo prijnyato rishennya pro zvedennya kam yanoyi budivli velichavogo hramu Sogodni na shipci cerkvi znahoditsya kopiya ciyeyi ikoni Budivnictvo ta yevrejski koshti Umivalnicya Vlasnik mista velikij koronnij getman Yuzef Potockij 28 travnya 1743 roku urochisto zaklav narizhnij kamin majbutnogo kam yanogo virmenskogo kostelu iz rizblenim nadpisom Troyekratno Blagoslovennij Najsvyatishij Bogorodici kamin misto j dushu razom pid divichi stupni 24 chervnya 1748 roku vidav gramotu stosovno cerkvi pidtvediv yiyi pechatkoyu Prote groshej ne vistachalo i stini pochali zvoditi lishe za p yat rokiv Z metoyu priskorennya budivnictva Yuzef Potockij vidav universal zgidno z yakim yevrejska gromada mala shoroku splachuvati 1000 zlotih na budovu virmenskoyi cerkvi do povnogo yiyi zavershennya Vidtak 15 rokiv yevreyi finansuvali zvedennya golovnogo hramu svoyih zapeklih konkurentiv u spravah Virmeni ne duzhe kvapilisya iz zavershennyam budivelnih robit osvyachennya cerkvi vidbulosya 22 serpnya 1763 roku Na ceremoniyi osvyachennya buv prisutnij lvivskij virmenskij arhiyepiskop Yakiv Stefan Avgustinovich yakij narik novobudovu kostelom Neporochnogo Zachattya Najsvyatishoyi Divi Mariyi Rozpisi vikonav vidomij polskij hudozhnik Yan Soleckij Vivtari buli prikrasheni chudovimi figurami svyatih roboti skulptora Matviya Polejovskogo Prote navit pislya pobudovi vidchuvavsya brak koshtiv cerkva stoyala bez zovnishnoyi shtukaturki azh do 1800 roku Hram naprikinci XVIII u XIX st st Kinec XVIII pochatok XIX st buv chasom vazhkih viprobuvan dlya virmenskoyi gromadi mista Yiyi kilkist i ranishe ne perevishuvala 500 osib a pislya masovoyi emigraciyi virmen do Ugorshini virmen zalishilos zovsim malo Cherez brak prihozhan virmenska cerkva shvidko prijshla u nezadovilnij stan i protyagom 1811 1826 rokiv stoyala zachinenoyu Spravi pishli krashe za paroha Antoniya Borkovskogo yakij vidnoviv bogosluzhinnya i proviv chastkovu restavraciyu 1829 Vartim zgadati ye toj fakt sho u 1803 roci virmenske bratstvo svyatogo Grigoriya poklalo u lvivskij bank 69 808 zlotih Shorichni vidsotki stanovili 175 zlotih i ciyeyi sumi cilkom vistachalo na platnyu parohu Pid chas znanoyi Marmulyadovoyi pozhezhi 1868 Virmenskij kostel zgoriv Na jogo restavraciyu skinulisya bagato meshkanciv Stanislavova riznih virospovidan i nacionalnostej U 1870 roci restavraciyu bulo zaversheno ale sporuda pri comu desho zminila svij zovnishnij viglyad Dvi bokovi vezhi stali znachno nizhchimi propala signaturka zminilasya forma kupoliv sholomi barochnogo siluetu buli zamineni dzvinopodibnimi kupolami inshim za konfiguraciyeyu stav takozh fronton znikla nevelika bashta sho vinchali dah Virmenska cerkva u HH stolitti i v nash chas Virmenska cerkva na starij poshtivci Persha svitova vijna stala periodom zanepadu ta velikih rujnacij dlya Virmenskoyi cerkvi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na cerkovnomu gorodi otaborilas artilerijska batareya rosiyan Nimci zasikli zvidki vedetsya vogon i nakrili cej rajon vognem svoyih garmat V rezultati buv poshkodzhenij fasad hramu a stelya probita u bagatoh miscyah Pislya Pershoyi svitovoyi vijni paroh Francishek Komusevich domigsya shob uryad viznav kostol pam yatkoyu istoriyi ta arhitekturi j zumiv vibiti koshti na restavraciyu Pid chas vidnovlyuvalnih robit dah pokrili ocinkovanoyu blyahoyu a kupoli midnoyu Takozh proveli restavraciyu fresok i vivtarnih skulptur Marmurovi ta alebastrovi figuri vigotovili u majsterni Mar yana Antonyaka yakij buv dobre vidomim skulptorom nadmogilnih pam yatnikiv A tehnichnim kerivnikom restavracijnih robit buv batko Stanislavivskoyi ratushi arhitektor Stanislav Trelya Zagalom ci vidnovlyuvalni roboti trivali protyagom 1919 30 rokiv 30 travnya 1937 roku vidbulas koronaciya Chudotvornogo obrazu Bozhoyi Materi Na ceremoniyi buv prisutnij primas Polshi kardinal Glond ta 17 yepiskopiv yaki predstavlyali rimo katolicku greko katolicku ta virmensku cerkvi U travni 1946 roku bagato polyakiv i polonizovanih virmen zalishili Ukrayinu Iz soboyu do Polshi voni zabrali i Chudotvornij obraz yakij zaraz znahoditsya u gdanskomu kosteli sv Petra i Pavla A primishennya kostelu viddali Rosijskij pravoslavnij cerkvi yaka tam protrimalas do kincya 1940 h rokiv Pislya togo tam rozmistilisya majsterni hudozhnikiv Same tut bulo vigotovleno statuyu Materi Vitchizni dlya bratskogo kladovisha radyanskih voyiniv na vulici Lepkogo Maket raketi pered Virmenskim kostelom 1970 ti Uprodovzh 1962 1965 rokiv u primishenni kostolu zhiv vidomij hudozhnik Opanas Zalivaha Vid 1971 roku z yavlyayetsya novij gospodar hramu muzej religiyi i ateyizmu zadlya chogo pam yatku bulo chastkovo vidremontovano j pristosovano pid potrebi muzejnogo zakladu V jogo ekspoziciyi bulo bagato cikavih eksponativ ta osoblivo rozkishnim buv pidval inkviziciyi sho napevno niyak ne postupavsya Muzeyevi katuvan u Kam yanci Podilskomu Todi zh trohi zgodom majdanchik pered cerkvoyu muzeyem prikrasila raketa yaka za togochasnim putivnikom simvolizuvala odvichne pragnennya lyudstva do znan do svitla do shastya U misti snuvali navit chutki sho to buv spravzhnij raketnij modul na yakomu ranishe trenuvalisya kosmonavti hocha v dijsnosti ce buv zvichajnij maket vigotovlenij na lokomotivoremontnomu zavodi Sho radyanska vlada vdijsnosti zbiralasya simvolizuvati cim maketom nevidomo ale raketa bula dosit vidomim miscem u misti cherez zaklad prodazhu rozlivnogo piva yakij z roku v rik provodiv zhvavu torgivlyu bilya raketi Z povernennyam budivli statusu kultovoyi sporudi 1990 raketu vidvezli na zadvirki odnogo z promislovih pidpriyemstv de vona peretvorilasya na bruht prosto neba U 1990 roci nastoyatel o Stepan Abramchuk perejshov do Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Todi zh cerkva otrimala oficijnu nazvu Pokrovskogo soboru UAPC Novi gospodari perefarbuvali hram u golubij kolir geraldichnij kolir Bozhoyi Materi U 2008 roci spalahnuv skandal pov yazanij iz Virmenskoyu cerkvoyu Todi v cerkvi jshla restavraciya i u ZMI z yavilas informaciya pro te sho majstri zamalovuyut freski Yana Soleckogo U 2010 roci restavraciyu Virmenskoyi cerkvi bulo zakincheno Kozhen mozhe zajti do hramu i porivnyati zberezheni stari rozpisi iz vidrestavrovanimi V radyanski chasi cerkva ohoronyalas yak pam yatka arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 232 SvitliniVinoskiOstrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Monasterzyskach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Drukarnia narodowa 1996 t 4 211 s 402 il S 92 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 34 3 pol Armyanskij kostyol 27 listopada 2011 u Wayback Machine Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR T 2 K Budivelnik C 214 ros deyakimi elementami shozha z Cerkvoyu Svyatoyi Pokrovi Buchacha osvyachennya Baracz S Pamiatki miasta Stanislawowa 19 sichnya 2015 u Wayback Machine S 65 Baracz S Pamiatki miasta Stanislawowa 21 sichnya 2015 u Wayback Machine S 105 107 U 1944 r ikonu vinesli iz hramu dlya shovu franuk com 26 veresnya 2012 u Wayback Machine Pam yatniki radyanskoyi epohi v Ivano Frankivsku 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine na www ivfrankivsk if ua Ivano Frankivsk vse pro misto 28 travnya 2010 u Wayback Machine Bondarev Ivan Virmenska cerkva tizhnevik Reporter m Ivano Frankivsk za 10 chervnya 2010 roku zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 travnya 2021 Procitovano 21 lyutogo 2021 Dzherela ta posilannya Avtokefalna pravoslavna cerkva Bondarev Ivan Virmenska cerkva tizhnevik Reporter m Ivano Frankivsk za 10 chervnya 2010 roku Hrabatin Nataliya Galickij Korespondent za 2 veresnya 2010 roku Baracz S Pamiatki miasta Stanislawowa Lwow 1858 192 s pol Armyanskij kostyol 27 listopada 2011 u Wayback Machine Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR K Budivelnik Tom 2 S 214 ros