Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Влахернська церква Богородиці (грец. Θεοτόκος των Βλαχερνών; тур. Meryem Ana Kilisesi) — знаменита в історії східного християнства церква, яка колись стояла біля імператорського палацу в константинопольському передмісті Влахерни, поблизу затоки Золотий Ріг. На честь явлення в цьому храмі Богоматері православною церквою встановлено свято Покрови Пресвятої Богородиці.
| Влахернська церква | |
| Дата створення / заснування | 5 століття |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Діва Марія |
| Культура | Візантійська імперія |
| Країна |  Туреччина |
| Адміністративна одиниця | Стамбул Фатіх |
| Присвячено | Діва Марія |
| Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
| Час/дата припинення існування | 1434 |
 Влахернська церква у Вікісховищі | |
Координати: 41°02′17″ пн. ш. 28°56′33″ сх. д. / 41.03830000002777467° пн. ш. 28.94250000002777767° сх. д.
Виникнення
Будівництво храму біля підніжжя шостого константинопольського пагорба, за межами Феодосієвих стін, затіяла в 450 році імператриця Пульхерія, а закінчив після її смерті Маркіян. У 473 році з Святої землі в Константинополь була доставлена Риза Богородиці, для розміщення якої імператор Лев збудував поруч з церквою особливу будівлю. Це подія церква щорічно згадує в день Ризоположения. У правління Лева під дах було перенесене і влахернське джерело святої води.
Храмовий комплекс, розширений при Юстині і Юстиніані, залучав безліч паломників. У безпосередній близькості від святинь монархами був збудований палац, який згодом став основною резиденцією. Відтоді Влахерни стали осереддям візантійського шанування Богоматері.
Чудеса
Третьяковська галерея
Храмовій іконі Богородиці (так званої Влахернської) приписувалося порятунок столиці під час декількох облог. Під час облоги міста аварами в 626 році вождь нападників був переляканий явищем на стінах міста жінки в коштовному вбранні. Якраз в цей час патріарх Сергій у супроводі майбутнього Костянтина III проносили по стінах чудотворну ікону.
Після повернення з походу у якому було відвойовано у персів Животворящий Хрест імператор Іраклій був урочисто зустрінутий патріархом в цьому храмі — єдиному, який пощадили нападники. Щоб уникнути нових розорень імператор наказав обнести Влахернське передмістя невеликою стіною.
Нові чудеса Влахернська Богоматір явила, як вважається, під час облоги «другого Риму» арабами в 718, русами 864 (860) і болгарами в 926 році. Про нашестя русів розповідають, що імператор Михайло III спішно повернувся з прикордонної армії в столицю і разом з Фотієм занурив у море Ризу Богородиці. Тоді раптово піднялася сильна буря і розметала судна русів, після чого ті втекли.
Під час облоги сарацинами — мусульманами в 910 році Богородиця з'явилася у молитві в храмі і простягла над Константинополем білий покрив (омофор) — в честь цієї події встановлено православне свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Іконоборство
В епоху іконоборства Влахернська церква як один із центрів іконошанування виявилася вогнищем розбрату. Саме тут іконоборці провели останнє засідання Іконоборчого собору, після чого фігурні мозаїки храму були замінені на більш абстрактні, які зображували рослинний і тваринний світ. Чудотворна ікона зникла до правління Романа III, коли її нібито виявили захованою під товстим шаром штукатурки.
У першу неділю Великого посту після відновлення православ'я в 843 році в храмі пройшло перше свято Торжества православ'я. А при Костянтині Багрянородном у Влахернський храм були доставлені нові реліквії — ймовірний лист Абгара до Ісуса і знаменитий едеська ікона Спаса Нерукотворного.
Занепад
Після пожежі 1070 року церква була фактично збудована заново, але продовжувала користуватися колишнім шануванням. Анна Комніна описує, що в п'ятницю після заходу сонця, покров над Влахернською іконою повільно піднімався, відкриваючи лик Богоматері, а через добу нез'ясовним чином опускався знову.
Під час латинського панування в Константинополі храм занепав, чудеса припинилися. Іоанн III Дука Ватац викупив його у латинян, але колишньої пишності храм більше не досяг. 29 лютого 1434 року церква загорілася і обвалилася. Грошей на її відновлення у Палеологів не було, і до середини XIX століття околиці святого джерела пустували. Лише в 1867 році місце влахернского джерела було відзначено скромною грецької каплицею.
При патріарху Никоні в Москву зі Стамбула привезли якусь ікону, яку патріарх Паїсій визнав за древню Влахернску. Вона виконана в стародавній техніці воскомастики й імовірно містить у своєму складі розтерті мощі мучеників за віру. Зараз ікона знаходиться в Третьяковській галереї.
Див. також
Примітки
- . risu.org.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlahernska cerkva Bogorodici grec 8eotokos twn Blaxernwn tur Meryem Ana Kilisesi znamenita v istoriyi shidnogo hristiyanstva cerkva yaka kolis stoyala bilya imperatorskogo palacu v konstantinopolskomu peredmisti Vlaherni poblizu zatoki Zolotij Rig Na chest yavlennya v comu hrami Bogomateri pravoslavnoyu cerkvoyu vstanovleno svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Vlahernska cerkvaData stvorennya zasnuvannya5 stolittyaNazvano na chestDiva MariyaKulturaVizantijska imperiyaKrayina TurechchinaAdministrativna odinicyaStambul FatihPrisvyachenoDiva MariyaArhitekturnij stilArhitektura Vizantijskoyi imperiyiChas data pripinennya isnuvannya1434 Vlahernska cerkva u Vikishovishi Koordinati 41 02 17 pn sh 28 56 33 sh d 41 03830000002777467 pn sh 28 94250000002777767 sh d 41 03830000002777467 28 94250000002777767Detal ikoni Polozhennya rizi Bogomateri z vibranimi svyatimi na polyah seredina XVI stolittya ViniknennyaBudivnictvo hramu bilya pidnizhzhya shostogo konstantinopolskogo pagorba za mezhami Feodosiyevih stin zatiyala v 450 roci imperatricya Pulheriya a zakinchiv pislya yiyi smerti Markiyan U 473 roci z Svyatoyi zemli v Konstantinopol bula dostavlena Riza Bogorodici dlya rozmishennya yakoyi imperator Lev zbuduvav poruch z cerkvoyu osoblivu budivlyu Ce podiya cerkva shorichno zgaduye v den Rizopolozheniya U pravlinnya Leva pid dah bulo perenesene i vlahernske dzherelo svyatoyi vodi Hramovij kompleks rozshirenij pri Yustini i Yustiniani zaluchav bezlich palomnikiv U bezposerednij blizkosti vid svyatin monarhami buv zbudovanij palac yakij zgodom stav osnovnoyu rezidenciyeyu Vidtodi Vlaherni stali osereddyam vizantijskogo shanuvannya Bogomateri ChudesaVlahernska ikona Bogomateri Tretyakovska galereya Hramovij ikoni Bogorodici tak zvanoyi Vlahernskoyi pripisuvalosya poryatunok stolici pid chas dekilkoh oblog Pid chas oblogi mista avarami v 626 roci vozhd napadnikiv buv perelyakanij yavishem na stinah mista zhinki v koshtovnomu vbranni Yakraz v cej chas patriarh Sergij u suprovodi majbutnogo Kostyantina III pronosili po stinah chudotvornu ikonu Pislya povernennya z pohodu u yakomu bulo vidvojovano u persiv Zhivotvoryashij Hrest imperator Iraklij buv urochisto zustrinutij patriarhom v comu hrami yedinomu yakij poshadili napadniki Shob uniknuti novih rozoren imperator nakazav obnesti Vlahernske peredmistya nevelikoyu stinoyu Novi chudesa Vlahernska Bogomatir yavila yak vvazhayetsya pid chas oblogi drugogo Rimu arabami v 718 rusami 864 860 i bolgarami v 926 roci Pro nashestya rusiv rozpovidayut sho imperator Mihajlo III spishno povernuvsya z prikordonnoyi armiyi v stolicyu i razom z Fotiyem zanuriv u more Rizu Bogorodici Todi raptovo pidnyalasya silna burya i rozmetala sudna rusiv pislya chogo ti vtekli Pid chas oblogi saracinami musulmanami v 910 roci Bogorodicya z yavilasya u molitvi v hrami i prostyagla nad Konstantinopolem bilij pokriv omofor v chest ciyeyi podiyi vstanovleno pravoslavne svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici IkonoborstvoV epohu ikonoborstva Vlahernska cerkva yak odin iz centriv ikonoshanuvannya viyavilasya vognishem rozbratu Same tut ikonoborci proveli ostannye zasidannya Ikonoborchogo soboru pislya chogo figurni mozayiki hramu buli zamineni na bilsh abstraktni yaki zobrazhuvali roslinnij i tvarinnij svit Chudotvorna ikona znikla do pravlinnya Romana III koli yiyi nibito viyavili zahovanoyu pid tovstim sharom shtukaturki U pershu nedilyu Velikogo postu pislya vidnovlennya pravoslav ya v 843 roci v hrami projshlo pershe svyato Torzhestva pravoslav ya A pri Kostyantini Bagryanorodnom u Vlahernskij hram buli dostavleni novi relikviyi jmovirnij list Abgara do Isusa i znamenitij edeska ikona Spasa Nerukotvornogo ZanepadSuchasna cerkva na misci vizantijskogo hramu Pislya pozhezhi 1070 roku cerkva bula faktichno zbudovana zanovo ale prodovzhuvala koristuvatisya kolishnim shanuvannyam Anna Komnina opisuye sho v p yatnicyu pislya zahodu soncya pokrov nad Vlahernskoyu ikonoyu povilno pidnimavsya vidkrivayuchi lik Bogomateri a cherez dobu nez yasovnim chinom opuskavsya znovu Pid chas latinskogo panuvannya v Konstantinopoli hram zanepav chudesa pripinilisya Ioann III Duka Vatac vikupiv jogo u latinyan ale kolishnoyi pishnosti hram bilshe ne dosyag 29 lyutogo 1434 roku cerkva zagorilasya i obvalilasya Groshej na yiyi vidnovlennya u Paleologiv ne bulo i do seredini XIX stolittya okolici svyatogo dzherela pustuvali Lishe v 1867 roci misce vlahernskogo dzherela bulo vidznacheno skromnoyu greckoyi kapliceyu Pri patriarhu Nikoni v Moskvu zi Stambula privezli yakus ikonu yaku patriarh Payisij viznav za drevnyu Vlahernsku Vona vikonana v starodavnij tehnici voskomastiki j imovirno mistit u svoyemu skladi rozterti moshi muchenikiv za viru Zaraz ikona znahoditsya v Tretyakovskij galereyi Div takozh Greciya Spaso Vlahernskij monastir RosiyaPrimitki risu org ua Arhiv originalu za 26 lipnya 2019 Procitovano 26 lipnya 2019