Мажа

Ма́жа (від крим. macar, буквально — «мадяр, угорець»), діал. мажа́ра — різновид воза, який використовували чумаки. Кузов традиційної мажі — суцільний ящик, з внутрішнього боку обшитий лубом і розділений перегородкою на дві частини: більша — для вантажів, найчастіше сипких, менша — для господарського реманенту, одягу тощо. Мажі часто оздоблювались різьбленням. Такі типи возів були характерні для Центральної України та Півдня.

Чумацький віз. ЛІМ

Чумацький віз, XVIII ст. Музей Гуцульщини в Коломиї

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мажара.

Виготовлення маж було спричинено інтенсивним розвитком у 17—18 ст. чумацького промислу. Чумацька мажа брала до 40 пудів товару (до 655 кілограм) і проходила за літо до 2000 верст (до 2133 кілометрів), а то й більше. В середині 19 ст. тільки на Слобожанщині налічувалося до 3000 чумаків з 1, 2 або 3 мажами кожний.

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
2. Мажара // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .

Джерела

• Євген Шеченко «Народна деревообробка в Україні», словник народної термінології, 1997.

Посилання

• Мажа [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 888. — 1000 екз.