Тахтай Олександр Кузьмич

Тахтай Олександр Кузьмич(*23 жовтня 1890, Ромни — †25 липня 1963, Донецьк) — археолог, музейник і краєзнавець. Дослідник первісної скіфо-сарматської, античної й середньовічної археології, античної епіграфіки і нумізматики.

Тахтай Олександр Кузьмич
Народився	23 жовтня 1890(1890-10-23) або 1890^[1] Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	25 липня 1963(1963-07-25) або 1963^[1] Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	археолог, музейник, краєзнавець
Alma mater	Петербурзький університет,
Галузь	археологія
Заклад	Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства Херсонський краєзнавчий музей Донецький краєзнавчий музей
Роботи у Вікіджерелах

Життєпис

Народився в сім'ї службовця, в м. Ромни Сумського повіту Харківської губернії Російської імперії. У 1910 р. завершив навчання в Роменському реальному училищі.

Фахову освіту історика здобув на історично-філологічному факультеті Петербурзького університету (1911) та Петербурзькому археологічному інституті під керівництвом О. Спіцина та М. Макаренка. Закінчив Петербурзький археологічний інститут (1913 p.).

Під час Першої світової війни служив у годувально-перев'язочному загоні Полтавської переселенської організації Всеросійської земської спілки. У 1918 р. — червоноармієць. У 1920-ті рр. жив і працював у Полтаві: лектором і бібліотекарем (1919—1921 pp.), співробітником Полтавського губернського комітету охорони пам'яток мистецтва, старовини і природи (1921—1922 pp.), інспектором екскурсійно-виставкової музейної секції Полтавської губернської політичної просвіти (1922—1925 pp.), хранителем археологічного зібрання Центрального пролетарського музею Полтавщини (1925—1929 pp.). Очолював експедиції музею з обстеження археологічних пам'яток Полтавщини, активно співпрацював у Полтавському науковому товаристві ВУАН. Був одним із перших дослідників пам'яток палеоліту в басейні річки Орелі; чи не вперше для Полтавщини відкрив поховання сарматської доби; брав участь у вивченні Зачепилівського і Келегійського поховань перещепинського типу.

У 1930—1934 рр. працював завідувачем відділу археології Херсонського краєзнавчого музею. З жовтня 1934 р. до травня 1949 р. завідував відділом феодалізму Історико-археологічного Херсонеського музею в Севастополі. Під час німецької окупації врятував цінні експонати музею від розграбування. По Другій світовій війні був безпідставно звинувачений у «співпраці з окупантами» та в «антирадянській діяльності». 11 листопада 1949 р. судовою колегією у кримінальних справах Кримського обласного суду був засуджений на 25 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. У 1955 р. достроково звільнений із зняттям судимості. Останні роки життя працював на посаді археолога Донецького краєзнавчого музею.

Наукова діяльність була різнобічною: первісна, скіфо-сарматська, антична і середньовічна археологія, антична епіграфіка та нумізматика. Був одним із перших дослідників пам'яток палеоліту у Пооріллі, започаткував дослідження поселень доби бронзи і ранньої залізної доби у Нижньому Подніпров'ї, розпочав дослідження пам'яток кизил-кобинської культури в Криму, плідно працював над вивченням античних і середньовічних нашарувань Херсонеса-Херсона, підготував археологічну карту Донбасу. Значний доробок на терені вітчизняної музейної справи позначений збором та впорядкуванням фондів (лише у Херсонському краєзнавчому музеї зберігається більше 1000 одиниць археологічних експонатів, зібраних ним), створенням нових музейних експозицій в Херсоні і Херсонесі. Завдяки О. К. Тахтаю в роки нацистсько-радянської війни було збережено від знищення пам'ятки Херсонеса і музею.

Праці

Автор 20 наукових праць, зокрема:

• (рос.) Античные клейменные пифосы из Херсонеса // КСИИМК. — 1940. — В.5.
• (рос.) Два клада херсонесских античных монет 1944 г. // ХС, 1948. — В.4.
• (рос.) Раскопки Херсонесского некрополя (I—IV) в 1937 г. // ХС. — 1948. — В.4.
• (рос.) Археологическая Орчанщина в нижнем Левобережье (1926);
• (рос.) Предисторические поиски в пределах Полтавского округа в годах 1926—1928;
• (рос.) Поиски в поречье Берестовина и Константин-городища" (1928);
• (рос.) Работы Херсонского музея в 1933 г. (1935);
• (рос.) Краткий путеводитель по феодальному отделу Херсонского музея (1939);
• (рос.) Античная черепица с кровельным окном из окрестностей Херсонеса (1940);
• (рос.) Раскопки в Херсонесе (1942, неопубл.);
• (рос.) Археологические открытия в Херсонесе в 1942—1944 г. (1947);
• (рос.) Скифская статуя из села Ольховчик Донецкой области (1964);
• (рос.) Камень со знаками из Донецкого музея (1964).

Джерела

• Білоусько О. А., Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). 10 клас. — С.195.
• Граб В. І., Супруненко О. Б., Археолог Олександр Тахтай. — Полтава, 1991.
• Мезенцева Г., Дослідники археології України. — Чернігів, 1997. — С.98.
• Шульц П. Н., А. К. Тахтай (некролог) // Советская археология. — 1964. — № 4. (рос.)

Посилання

• Тахтай Олександр Кузьмич (біографія), архів.
• До 125-річчя археолога Олександра Тахтая [ 23 липня 2017 у Wayback Machine.] // Останній Бастіон [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Тахтай Олександр Кузьмич [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] // История Полтавы [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.] (Сайт Бориса Тристанова)

1. http://id.worldcat.org/fast/436266