Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тахтай Олександр Кузьмич(*23 жовтня 1890, Ромни — †25 липня 1963, Донецьк) — археолог, музейник і краєзнавець. Дослідник первісної скіфо-сарматської, античної й середньовічної археології, античної епіграфіки і нумізматики.
| Тахтай Олександр Кузьмич | |
|---|---|
| Народився | 23 жовтня 1890 або 1890[1] Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 25 липня 1963 або 1963[1] Донецьк, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | археолог, музейник, краєзнавець |
| Alma mater | Петербурзький університет, |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства Херсонський краєзнавчий музей Донецький краєзнавчий музей |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Життєпис
Народився в сім'ї службовця, в м. Ромни Сумського повіту Харківської губернії Російської імперії. У 1910 р. завершив навчання в Роменському реальному училищі.
Фахову освіту історика здобув на історично-філологічному факультеті Петербурзького університету (1911) та Петербурзькому археологічному інституті під керівництвом О. Спіцина та М. Макаренка. Закінчив Петербурзький археологічний інститут (1913 p.).
Під час Першої світової війни служив у годувально-перев'язочному загоні Полтавської переселенської організації Всеросійської земської спілки. У 1918 р. — червоноармієць. У 1920-ті рр. жив і працював у Полтаві: лектором і бібліотекарем (1919—1921 pp.), співробітником Полтавського губернського комітету охорони пам'яток мистецтва, старовини і природи (1921—1922 pp.), інспектором екскурсійно-виставкової музейної секції Полтавської губернської політичної просвіти (1922—1925 pp.), хранителем археологічного зібрання Центрального пролетарського музею Полтавщини (1925—1929 pp.). Очолював експедиції музею з обстеження археологічних пам'яток Полтавщини, активно співпрацював у Полтавському науковому товаристві ВУАН. Був одним із перших дослідників пам'яток палеоліту в басейні річки Орелі; чи не вперше для Полтавщини відкрив поховання сарматської доби; брав участь у вивченні Зачепилівського і Келегійського поховань перещепинського типу.
У 1930—1934 рр. працював завідувачем відділу археології Херсонського краєзнавчого музею. З жовтня 1934 р. до травня 1949 р. завідував відділом феодалізму Історико-археологічного Херсонеського музею в Севастополі. Під час німецької окупації врятував цінні експонати музею від розграбування. По Другій світовій війні був безпідставно звинувачений у «співпраці з окупантами» та в «антирадянській діяльності». 11 листопада 1949 р. судовою колегією у кримінальних справах Кримського обласного суду був засуджений на 25 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. У 1955 р. достроково звільнений із зняттям судимості. Останні роки життя працював на посаді археолога Донецького краєзнавчого музею.
Наукова діяльність була різнобічною: первісна, скіфо-сарматська, антична і середньовічна археологія, антична епіграфіка та нумізматика. Був одним із перших дослідників пам'яток палеоліту у Пооріллі, започаткував дослідження поселень доби бронзи і ранньої залізної доби у Нижньому Подніпров'ї, розпочав дослідження пам'яток кизил-кобинської культури в Криму, плідно працював над вивченням античних і середньовічних нашарувань Херсонеса-Херсона, підготував археологічну карту Донбасу. Значний доробок на терені вітчизняної музейної справи позначений збором та впорядкуванням фондів (лише у Херсонському краєзнавчому музеї зберігається більше 1000 одиниць археологічних експонатів, зібраних ним), створенням нових музейних експозицій в Херсоні і Херсонесі. Завдяки О. К. Тахтаю в роки нацистсько-радянської війни було збережено від знищення пам'ятки Херсонеса і музею.
Праці
Автор 20 наукових праць, зокрема:
- (рос.) Античные клейменные пифосы из Херсонеса // КСИИМК. — 1940. — В.5.
- (рос.) Два клада херсонесских античных монет 1944 г. // ХС, 1948. — В.4.
- (рос.) Раскопки Херсонесского некрополя (I—IV) в 1937 г. // ХС. — 1948. — В.4.
- (рос.) Археологическая Орчанщина в нижнем Левобережье (1926);
- (рос.) Предисторические поиски в пределах Полтавского округа в годах 1926—1928;
- (рос.) Поиски в поречье Берестовина и Константин-городища" (1928);
- (рос.) Работы Херсонского музея в 1933 г. (1935);
- (рос.) Краткий путеводитель по феодальному отделу Херсонского музея (1939);
- (рос.) Античная черепица с кровельным окном из окрестностей Херсонеса (1940);
- (рос.) Раскопки в Херсонесе (1942, неопубл.);
- (рос.) Археологические открытия в Херсонесе в 1942—1944 г. (1947);
- (рос.) Скифская статуя из села Ольховчик Донецкой области (1964);
- (рос.) Камень со знаками из Донецкого музея (1964).
Джерела
- Білоусько О. А., Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). 10 клас. — С.195.
- Граб В. І., Супруненко О. Б., Археолог Олександр Тахтай. — Полтава, 1991.
- Мезенцева Г., Дослідники археології України. — Чернігів, 1997. — С.98.
- Шульц П. Н., А. К. Тахтай (некролог) // Советская археология. — 1964. — № 4. (рос.)
Посилання
- Тахтай Олександр Кузьмич (біографія), архів.
- До 125-річчя археолога Олександра Тахтая [ 23 липня 2017 у Wayback Machine.] // Останній Бастіон [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Тахтай Олександр Кузьмич [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] // История Полтавы [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.] (Сайт Бориса Тристанова)
- http://id.worldcat.org/fast/436266
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tahtaj Oleksandr Kuzmich 23 zhovtnya 1890 Romni 25 lipnya 1963 Doneck arheolog muzejnik i krayeznavec Doslidnik pervisnoyi skifo sarmatskoyi antichnoyi j serednovichnoyi arheologiyi antichnoyi epigrafiki i numizmatiki Tahtaj Oleksandr KuzmichNarodivsya23 zhovtnya 1890 1890 10 23 abo 1890 1 Romni Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer25 lipnya 1963 1963 07 25 abo 1963 1 Doneck Ukrayinska RSR SRSRKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheolog muzejnik krayeznavecAlma materPeterburzkij universitet GaluzarheologiyaZakladPrirodnicho istorichnij muzej Poltavskogo gubernskogo zemstva Hersonskij krayeznavchij muzej Doneckij krayeznavchij muzejRoboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya v sim yi sluzhbovcya v m Romni Sumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1910 r zavershiv navchannya v Romenskomu realnomu uchilishi Fahovu osvitu istorika zdobuv na istorichno filologichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu 1911 ta Peterburzkomu arheologichnomu instituti pid kerivnictvom O Spicina ta M Makarenka Zakinchiv Peterburzkij arheologichnij institut 1913 p Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u goduvalno perev yazochnomu zagoni Poltavskoyi pereselenskoyi organizaciyi Vserosijskoyi zemskoyi spilki U 1918 r chervonoarmiyec U 1920 ti rr zhiv i pracyuvav u Poltavi lektorom i bibliotekarem 1919 1921 pp spivrobitnikom Poltavskogo gubernskogo komitetu ohoroni pam yatok mistectva starovini i prirodi 1921 1922 pp inspektorom ekskursijno vistavkovoyi muzejnoyi sekciyi Poltavskoyi gubernskoyi politichnoyi prosviti 1922 1925 pp hranitelem arheologichnogo zibrannya Centralnogo proletarskogo muzeyu Poltavshini 1925 1929 pp Ocholyuvav ekspediciyi muzeyu z obstezhennya arheologichnih pam yatok Poltavshini aktivno spivpracyuvav u Poltavskomu naukovomu tovaristvi VUAN Buv odnim iz pershih doslidnikiv pam yatok paleolitu v basejni richki Oreli chi ne vpershe dlya Poltavshini vidkriv pohovannya sarmatskoyi dobi brav uchast u vivchenni Zachepilivskogo i Kelegijskogo pohovan pereshepinskogo tipu U 1930 1934 rr pracyuvav zaviduvachem viddilu arheologiyi Hersonskogo krayeznavchogo muzeyu Z zhovtnya 1934 r do travnya 1949 r zaviduvav viddilom feodalizmu Istoriko arheologichnogo Hersoneskogo muzeyu v Sevastopoli Pid chas nimeckoyi okupaciyi vryatuvav cinni eksponati muzeyu vid rozgrabuvannya Po Drugij svitovij vijni buv bezpidstavno zvinuvachenij u spivpraci z okupantami ta v antiradyanskij diyalnosti 11 listopada 1949 r sudovoyu kolegiyeyu u kriminalnih spravah Krimskogo oblasnogo sudu buv zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli u vipravno trudovih taborah U 1955 r dostrokovo zvilnenij iz znyattyam sudimosti Ostanni roki zhittya pracyuvav na posadi arheologa Doneckogo krayeznavchogo muzeyu Naukova diyalnist bula riznobichnoyu pervisna skifo sarmatska antichna i serednovichna arheologiya antichna epigrafika ta numizmatika Buv odnim iz pershih doslidnikiv pam yatok paleolitu u Poorilli zapochatkuvav doslidzhennya poselen dobi bronzi i rannoyi zaliznoyi dobi u Nizhnomu Podniprov yi rozpochav doslidzhennya pam yatok kizil kobinskoyi kulturi v Krimu plidno pracyuvav nad vivchennyam antichnih i serednovichnih nasharuvan Hersonesa Hersona pidgotuvav arheologichnu kartu Donbasu Znachnij dorobok na tereni vitchiznyanoyi muzejnoyi spravi poznachenij zborom ta vporyadkuvannyam fondiv lishe u Hersonskomu krayeznavchomu muzeyi zberigayetsya bilshe 1000 odinic arheologichnih eksponativ zibranih nim stvorennyam novih muzejnih ekspozicij v Hersoni i Hersonesi Zavdyaki O K Tahtayu v roki nacistsko radyanskoyi vijni bulo zberezheno vid znishennya pam yatki Hersonesa i muzeyu PraciAvtor 20 naukovih prac zokrema ros Antichnye klejmennye pifosy iz Hersonesa KSIIMK 1940 V 5 ros Dva klada hersonesskih antichnyh monet 1944 g HS 1948 V 4 ros Raskopki Hersonesskogo nekropolya I IV v 1937 g HS 1948 V 4 ros Arheologicheskaya Orchanshina v nizhnem Levoberezhe 1926 ros Predistoricheskie poiski v predelah Poltavskogo okruga v godah 1926 1928 ros Poiski v poreche Berestovina i Konstantin gorodisha 1928 ros Raboty Hersonskogo muzeya v 1933 g 1935 ros Kratkij putevoditel po feodalnomu otdelu Hersonskogo muzeya 1939 ros Antichnaya cherepica s krovelnym oknom iz okrestnostej Hersonesa 1940 ros Raskopki v Hersonese 1942 neopubl ros Arheologicheskie otkrytiya v Hersonese v 1942 1944 g 1947 ros Skifskaya statuya iz sela Olhovchik Doneckoj oblasti 1964 ros Kamen so znakami iz Doneckogo muzeya 1964 DzherelaBilousko O A Novitnya istoriya Poltavshini I polovina HH st 10 klas S 195 Grab V I Suprunenko O B Arheolog Oleksandr Tahtaj Poltava 1991 Mezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Chernigiv 1997 S 98 Shulc P N A K Tahtaj nekrolog Sovetskaya arheologiya 1964 4 ros PosilannyaTahtaj Oleksandr Kuzmich biografiya arhiv Do 125 richchya arheologa Oleksandra Tahtaya 23 lipnya 2017 u Wayback Machine Ostannij Bastion 2 lipnya 2017 u Wayback Machine Tahtaj Oleksandr Kuzmich 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Istoriya Poltavy 5 lipnya 2017 u Wayback Machine Sajt Borisa Tristanova http id worldcat org fast 436266