Миха́йло Андрі́йович Бе́ркос (3 вересня 1861, Одеса — 20 грудня 1919, Харків) — український художник грецького походження. Працював переважно в жанрі пейзажу, зазнавши помітного впливу європейського імпресіонізму. Писав олією й аквареллю. У своїх роботах часто звертався до теми української природи.
Михайло Беркос | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 3 вересня 1861 Одеса | |||
Смерть | 20 грудня 1919 (58 років) | |||
Харків (тиф) | ||||
Національність | грек | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | пейзаж | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Беркос Михайло Андрійович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 3 вересня 1861 року в Одесі. Батько — підданий Греції Андрій Гнатович Беркос — служив у фірмі «Белліно-Фендер», мати — Марфа Іванівна — походила з російського дворянського роду. Сім'я жила у власному будинку на Пушкінській.
Михайло Беркос вивчав живопис спочатку в Одеській художній школі, яку закінчив у 1877 році. Потім продовжив свою освіту в Петербурзькій академії мистецтв, де навчався з 1878 по 1889 рік у майстерні Михайла Клодта та Володимира Орловського. Отримав малі і великі срібні медалі (1884—1886), малу золоту медаль за картину «Вид на один з найстаріших парків Санкт-Петербурга» (1887), велику золоту медаль за полотно «Пейзаж. Ліс на болоті» (1888). Під час канікул разом з друзями-художниками приїжджав у Харків, малював пейзажі, зокрема етюд «Повні маки» (1885). У 1889 році закінчив академію із званням класного художника першого ступеня і правом на закордонну подорож казенним коштом (пенсіон).
З 1890 по 1893 рік як пенсіонер академії Беркос подорожував Європою, вивчаючи живопис музеїв Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Швейцарії. Багато писав, удосконалювався в техніці малювання, зазнав впливу імпресіонізму та пленерного живопису. Після закінчення пенсіонерського строку Беркос деякий час жив у Санкт-Петербурзі, представляв свої картини на виставках товариств художників.
У другій половині 1890-х років переїхав до Харкова. Жив у передмісті Мала Данилівка із вдовою генерала Марією Рейніке. Там він писав етюди, з яких збереглися «Парники» (1895) і «Пейзаж з церквою» (1897). З 1904 року викладав у харківській школі малювання.
З ініціативи Беркоса в 1912 році було відкрито Харківське художнє училище, де до 1917 року він був одним з провідних викладачів. Багато зусиль доклав Беркос до збагачення колекції першого в Україні художньо-промислового музею. На початку 1900-х працював у Харківському літературно-художньому гуртку. Як голова Товариства харківських художників з 1906 року проводив велику роботу з популяризації українського живопису. У 1907 році брав участь в оформленні інтер'єрів будинку Полтавського земства у стилі українського модерну.
У 1900 році експонувався на Всесвітній виставці в Парижі. У 1906 і 1908 роках в Харкові відбулися персональні виставки Беркоса, а в 1911-му в Києві пройшла виставка творів харківських художників Сергія Васильківського і Михайла Беркоса. Помер від епідемічного висипного тифу 20 грудня 1919 року в Харкові.
Виставки
Роботи Беркоса були представлені на виставках-конкурсах і виставках-продажах Академії мистецтв (1890, 1892—1894 роки), Санкт-Петербурзького товариства художників (1894—1903), товариств російських акварелістів (1894—1898, 1900—1905, 1907, 1910, 1914), південноросійських художників, харківських художників (1893, 1894, 1912, 1914—1917), Всеросійській виставці в Нижньому Новгороді (1896), Всесвітній виставці в Парижі (1900).
Прижиттєві персональні виставки художника організовувалися в 1906 і 1908 роках (Харківський художньо-промисловий музей), в 1911 році в Києві пройшла виставка картин Сергія Васильківського та Михайла Беркоса.
У жовтні 1938 року харківська Державна картинна галерея виставила для огляду громадськості близько 120 картин, створених художником в 1890—1919 роках. У Харківському художньому музеї влаштовували виставки його картин в 1962, 1990 і 1996 роках. На виставці «Видатні майстри українського пейзажу» в 1990 році були представлені 28 живописних і 3 графічні роботи з фондів музею та приватних колекцій.
Творчість
Майже вся творчість (350 полотен і етюдів) Беркоса, що зберігалася у нього вдома, після його смерті була спалена його дружиною. Однак його роботи збереглися в музейних фондах Харкова, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Ульяновська, Ставрополя, Алупки, Північної Осетії, Німеччини, Франції та Швейцарії.
Основною темою мистецтва художника протягом усього його творчого шляху був український пейзаж, специфічні особливості природи, характер рослинності. Беркос любив писати при буйному цвітінні. Сільські вулички з білими будинками і пишними деревами, квітучі поля льону та гречки — його улюблені мотиви: полотна «Льон цвіте» (1893 рік), «Гречка цвіте» (1894), «Липень. Маки розквітають» (1913), «Яблуня цвіте» (1919). Його етюди «Повні маки» (1885), «Долина», «Льон» (1893) відзначені завершеністю, продуманістю композиції, свіжістю колориту, особливою вишуканістю.
Створені художником пейзажі «Рим», «Сорренто» (1899 рік) набувають романтичного забарвлення минулих часів завдяки відтворенню чистої синяви неба, яскравого сонячного світла, багатої кольоровими відтінками зелені високих дерев, плавного емалеподібного живопису. Етюд «Гавань. Амальфі» (1899) створено у легкій імпровізаційній манері, це нарядний живопис, просочений динамічним рухом.
Колірний лад пейзажу «Зима» (1907 рік), написаного на Полтавщині, витриманий в біло-блакитній гамі з рожевими відблисками з підкресленою декоративністю. В його пейзажах показ звичайного куточка, насамперед Слобожанщини, перетворюється в узагальнений образ України. У творі «Вулиця в Умані» (1895) з великою достовірністю відображена картина провінційного українського містечка, його курні дороги, криві вулички, похилені будинки і куполи церков.
Примітки
- Беркос Михаил Андреевич. Артпоиск. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
- Михайло Беркос. Українці в світі. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
- Г. М. Єрофєєва (2006). Художник квітучої природи (до 145-річчя з дня народження М. А. Беркоса). Харківська обласна універсальна наукова бібліотека. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
- Олена Узбек (12 березня 2010). Майстер Беркос у світі любові і смутку. Голос України. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- М. А. Беркос. С. М. Ткаченко. П. О. Левченко. Живопис, графіка. Каталог. — Харків, 1991.
- Харківська пейзажна школа: остання чверть XIX — початок XX століття. — Київ: «Родовід», 2009.
- М. А. Беркос. Живопис. Графіка. До 150-річчя від дня народження. Каталог Харків, НТМТ, 2011. [ 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Andri jovich Be rkos 3 veresnya 1861 Odesa 20 grudnya 1919 Harkiv ukrayinskij hudozhnik greckogo pohodzhennya Pracyuvav perevazhno v zhanri pejzazhu zaznavshi pomitnogo vplivu yevropejskogo impresionizmu Pisav oliyeyu j akvarellyu U svoyih robotah chasto zvertavsya do temi ukrayinskoyi prirodi Mihajlo BerkosNarodzhennya3 veresnya 1861 1861 09 03 OdesaSmert20 grudnya 1919 1919 12 20 58 rokiv Harkiv tif NacionalnistgrekKrayinaRosijska imperiyaZhanrzhivopisNavchannyaPeterburzka akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikNapryamokpejzazhNagorodi Berkos Mihajlo Andrijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 3 veresnya 1861 roku v Odesi Batko piddanij Greciyi Andrij Gnatovich Berkos sluzhiv u firmi Bellino Fender mati Marfa Ivanivna pohodila z rosijskogo dvoryanskogo rodu Sim ya zhila u vlasnomu budinku na Pushkinskij Mihajlo Berkos vivchav zhivopis spochatku v Odeskij hudozhnij shkoli yaku zakinchiv u 1877 roci Potim prodovzhiv svoyu osvitu v Peterburzkij akademiyi mistectv de navchavsya z 1878 po 1889 rik u majsterni Mihajla Klodta ta Volodimira Orlovskogo Otrimav mali i veliki sribni medali 1884 1886 malu zolotu medal za kartinu Vid na odin z najstarishih parkiv Sankt Peterburga 1887 veliku zolotu medal za polotno Pejzazh Lis na boloti 1888 Pid chas kanikul razom z druzyami hudozhnikami priyizhdzhav u Harkiv malyuvav pejzazhi zokrema etyud Povni maki 1885 U 1889 roci zakinchiv akademiyu iz zvannyam klasnogo hudozhnika pershogo stupenya i pravom na zakordonnu podorozh kazennim koshtom pension Z 1890 po 1893 rik yak pensioner akademiyi Berkos podorozhuvav Yevropoyu vivchayuchi zhivopis muzeyiv Franciyi Nimechchini Ispaniyi Italiyi Shvejcariyi Bagato pisav udoskonalyuvavsya v tehnici malyuvannya zaznav vplivu impresionizmu ta plenernogo zhivopisu Pislya zakinchennya pensionerskogo stroku Berkos deyakij chas zhiv u Sankt Peterburzi predstavlyav svoyi kartini na vistavkah tovaristv hudozhnikiv Na hutori Mala Danilivka 1903 polotno na kartoni oliya 23 9h33 9 U drugij polovini 1890 h rokiv pereyihav do Harkova Zhiv u peredmisti Mala Danilivka iz vdovoyu generala Mariyeyu Rejnike Tam vin pisav etyudi z yakih zbereglisya Parniki 1895 i Pejzazh z cerkvoyu 1897 Z 1904 roku vikladav u harkivskij shkoli malyuvannya Z iniciativi Berkosa v 1912 roci bulo vidkrito Harkivske hudozhnye uchilishe de do 1917 roku vin buv odnim z providnih vikladachiv Bagato zusil doklav Berkos do zbagachennya kolekciyi pershogo v Ukrayini hudozhno promislovogo muzeyu Na pochatku 1900 h pracyuvav u Harkivskomu literaturno hudozhnomu gurtku Yak golova Tovaristva harkivskih hudozhnikiv z 1906 roku provodiv veliku robotu z populyarizaciyi ukrayinskogo zhivopisu U 1907 roci brav uchast v oformlenni inter yeriv budinku Poltavskogo zemstva u stili ukrayinskogo modernu U 1900 roci eksponuvavsya na Vsesvitnij vistavci v Parizhi U 1906 i 1908 rokah v Harkovi vidbulisya personalni vistavki Berkosa a v 1911 mu v Kiyevi projshla vistavka tvoriv harkivskih hudozhnikiv Sergiya Vasilkivskogo i Mihajla Berkosa Pomer vid epidemichnogo visipnogo tifu 20 grudnya 1919 roku v Harkovi Vistavki Kapri 1899 derevo oliya 41h34 Roboti Berkosa buli predstavleni na vistavkah konkursah i vistavkah prodazhah Akademiyi mistectv 1890 1892 1894 roki Sankt Peterburzkogo tovaristva hudozhnikiv 1894 1903 tovaristv rosijskih akvarelistiv 1894 1898 1900 1905 1907 1910 1914 pivdennorosijskih hudozhnikiv harkivskih hudozhnikiv 1893 1894 1912 1914 1917 Vserosijskij vistavci v Nizhnomu Novgorodi 1896 Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1900 Prizhittyevi personalni vistavki hudozhnika organizovuvalisya v 1906 i 1908 rokah Harkivskij hudozhno promislovij muzej v 1911 roci v Kiyevi projshla vistavka kartin Sergiya Vasilkivskogo ta Mihajla Berkosa U zhovtni 1938 roku harkivska Derzhavna kartinna galereya vistavila dlya oglyadu gromadskosti blizko 120 kartin stvorenih hudozhnikom v 1890 1919 rokah U Harkivskomu hudozhnomu muzeyi vlashtovuvali vistavki jogo kartin v 1962 1990 i 1996 rokah Na vistavci Vidatni majstri ukrayinskogo pejzazhu v 1990 roci buli predstavleni 28 zhivopisnih i 3 grafichni roboti z fondiv muzeyu ta privatnih kolekcij Tvorchist Yablunya cvite 1919 rik derevo oliya 23 5h43 8 Majzhe vsya tvorchist 350 poloten i etyudiv Berkosa sho zberigalasya u nogo vdoma pislya jogo smerti bula spalena jogo druzhinoyu Odnak jogo roboti zbereglisya v muzejnih fondah Harkova Kiyeva Moskvi Sankt Peterburga Ulyanovska Stavropolya Alupki Pivnichnoyi Osetiyi Nimechchini Franciyi ta Shvejcariyi Osnovnoyu temoyu mistectva hudozhnika protyagom usogo jogo tvorchogo shlyahu buv ukrayinskij pejzazh specifichni osoblivosti prirodi harakter roslinnosti Berkos lyubiv pisati pri bujnomu cvitinni Silski vulichki z bilimi budinkami i pishnimi derevami kvituchi polya lonu ta grechki jogo ulyubleni motivi polotna Lon cvite 1893 rik Grechka cvite 1894 Lipen Maki rozkvitayut 1913 Yablunya cvite 1919 Jogo etyudi Povni maki 1885 Dolina Lon 1893 vidznacheni zavershenistyu produmanistyu kompoziciyi svizhistyu koloritu osoblivoyu vishukanistyu Stvoreni hudozhnikom pejzazhi Rim Sorrento 1899 rik nabuvayut romantichnogo zabarvlennya minulih chasiv zavdyaki vidtvorennyu chistoyi sinyavi neba yaskravogo sonyachnogo svitla bagatoyi kolorovimi vidtinkami zeleni visokih derev plavnogo emalepodibnogo zhivopisu Etyud Gavan Amalfi 1899 stvoreno u legkij improvizacijnij maneri ce naryadnij zhivopis prosochenij dinamichnim ruhom Kolirnij lad pejzazhu Zima 1907 rik napisanogo na Poltavshini vitrimanij v bilo blakitnij gami z rozhevimi vidbliskami z pidkreslenoyu dekorativnistyu V jogo pejzazhah pokaz zvichajnogo kutochka nasampered Slobozhanshini peretvoryuyetsya v uzagalnenij obraz Ukrayini U tvori Vulicya v Umani 1895 z velikoyu dostovirnistyu vidobrazhena kartina provincijnogo ukrayinskogo mistechka jogo kurni dorogi krivi vulichki pohileni budinki i kupoli cerkov PrimitkiBerkos Mihail Andreevich Artpoisk Arhiv originalu za 10 serpnya 2012 Procitovano 9 chervnya 2012 Mihajlo Berkos Ukrayinci v sviti Arhiv originalu za 10 serpnya 2012 Procitovano 9 chervnya 2012 G M Yerofyeyeva 2006 Hudozhnik kvituchoyi prirodi do 145 richchya z dnya narodzhennya M A Berkosa Harkivska oblasna universalna naukova biblioteka Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 9 chervnya 2012 Olena Uzbek 12 bereznya 2010 Majster Berkos u sviti lyubovi i smutku Golos Ukrayini Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 9 chervnya 2012 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 M A Berkos S M Tkachenko P O Levchenko Zhivopis grafika Katalog Harkiv 1991 Harkivska pejzazhna shkola ostannya chvert XIX pochatok XX stolittya Kiyiv Rodovid 2009 M A Berkos Zhivopis Grafika Do 150 richchya vid dnya narodzhennya Katalog Harkiv NTMT 2011 20 zhovtnya 2018 u Wayback Machine