У Львові на початку XVIII століття було встановлено перший пам'ятник в Україні — монумент гетьманові Станіславу Яблоновському. Станом на 2012 рік 89 пам'ятників Львова мали статус пам'ятки монументального мистецтва.
Сучасні пам'ятники
Назва | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Бандері Степанові | вул. Степана Бандери (площа Кропивницького) | Відкритий 14 жовтня 2007 року, скульптор — Микола Посікіра, архітектор — Михайло Федик та Юрій Столяров. | |
Статуя Діви Марії | Площа Марійська | Встановлена 1861 року. Через будівництво у 1904 році пам'ятника Адаму Міцкевичу, статую було перенесено на нинішнє місце. Радянська влада у 1950 році з фонтану статую зняла. Копію повернули на місце у 1997 році. | |
Колона святого Христофора | вул. Вірменська | Встановлена 1726 року в пам'ять про велику пожежу 1712 року у Вірменському соборі й наступне відновлення будівлі. | |
Борцям за волю України | вул. Вітовського | Встановлений у 1991 році біля підніжжя Познанської (Пелчинської) гори, навпроти входу до парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. | |
Погруддя Івана Виговського | вулиця Виговського, 34 | Встановлене у 2000-х роках в приміщенні Залізничної райдержадміністрації міста Львова, скульптор Роман Романович. | |
«Воля ціни не має!» | вул. Городоцька, 20 | Як стверджує анотаційна таблиця до пам'ятника: «Споруджений в пам'ять про пластунів-членів ОУН, політв'язнів Ярослава Гайваса, Петра Башука, Петра Канюка, які здійснили 16.06.1939 року відчайдушну втечу з польської в'язниці „Бригідки“». | |
Героям ЗУНР та УГА | на розі вулиць Листопадового чину та Огієнка | Відкритий 1 листопада 2018 року. | |
Героям Листопадового чину | вул. Городоцька | Відкритий 31 жовтня 2018 року (скульптор Володимир Цісарик). | |
Гравцям «Карпат», що здобули Кубок СРСР з футболу | На алеї стадіону «Україна» | Відкритий на честь здобуття ФК «Карпати» Кубка СРСР-1969 | |
Громадянам Львівщини, полеглим у війні в Афганістані 1979—1989 рр. | Сквер між вулицями Клепарівською, Єрошенка і Батуринською, біля готелю «Власта». | Встановлено 1999 року. | |
Грушевському Михайлові | проспект Шевченка | Перший в Україні пам'ятник Грушевському. Відкритий 12 червня 1994 року, матеріали: бронза і граніт, скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Любомир Яремчук, архітектор — Василь Каменщик. | |
площа Галицька | Відкритий у 2001 році, скульптори: Василь Ярич, Роман Романович, архітектор — Ярема Чурилик. На виготовлення пам'ятнику пішло 9 тонн бронзи і 60 тонн граніту. Висота пам'ятника — 18 м. | ||
Ґловацькому Бартошові | вул. Личаківська, у Личаківському парку | Відкритий у 1905 році, скульптори — Юліан Марковський і Григорій Кузневич. П'єдестал викладений з кам'яних брил, вирізаних з Чортової скелі під Винниками. | |
Дровняку Никифорові-Епіфанію | площа Музейна, біля колишнього домініканського костелу | Відкритий 13 травня 2006 року, скульптор — Сергій Олешко, архітектор — . | |
Жертвам Голодомору-геноциду та депортацій XX століття | вул. Виговського, на подвір'ї церкви Святої Покрови біля ТВК «Південний» | ||
Жертвам львівського єврейського гетто | проспект В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича | Відкритий у 1992 році, скульптори — Луїза Штеренштейн, Юлій Шмуклер, архітектор — Василь Пліхівський. | |
Жертвам комуністичних злочинів | вул. Степана Бандери (площа Шашкевича) | Відкритий у 1997 році поблизу колишньої тюрми «На Лонцького» — катівні комуністичного режиму, скульптори — Петро Штаєр і Роман Сивенький. | |
Леопольдові фон Захер-Мазоху | вул. Сербська, біля «Мазох-café» | Відкритий у 2008 році, скульптор — Володимир Цісарик. Його відкриття було неоднозначно сприйняте львівськими елітами. | |
Іванові Павлу II | проспект Червоної Калини, біля храму Різдва Пресвятої Богородиці, де він у 2001 році зустрічався з молоддю. | Відкритий у червні 2002 року | |
Івасюку Володимирові | проспект Шевченка, 7/9 | Відкритий 20 грудня 2011 року. Усю проєктну роботу та спорудження пам'ятника профінансував Святослав Вакарчук. Скульптор — Сергій Олешко, архітектор — . | |
Кілінському Яну | Стрийський парк, (нижня тераса, біля озера) | Відкритий у 1894 році. Скульптор — Юліан Марковський | |
«Космонавтика» | пр-кт Чорновола, 45г | Скульптурна композиція «Космонавтика» встановлена у 1983 році у сквері між будівлями 5-ї міської клінічної поліклініки та Залізничної районної адміністрації на тодішній вулиці Терешкової (нинішня вул. Виговського) з нагоди 20-ї річниці від дня космічного польоту першої жінки—космонавта Валентини Терешкової. Скульптурна композиція складалася з трьох променів-зірок та людини у скафандрі. 8 листопада 2023 року її було демонтовано та перенесено в Музей тоталітарних режимів «Територія терору». | |
Кульчицькому Юрієві | площа Данила Галицького | Відкритий 22 жовтня 2013 року на честь вихідця із Самбірщини, героя оборони Відня, популяризатора кави в Європі. | |
Лукасевичу Ігнатію та Зегу Яну | вул. Вірменська, 18, біля ресторації-музею «Гасова лямпа» | Пам'ятник винахідникам гасової лампи біля (кнайпи «Гасова лямпа»). Угорі — Ігнатій Лукасевич, а біля винаходу сидить Ян Зег. Скульптор — Володимир Цісарик. | |
Лучнику | площа Ринок, біля входу у Ратушу | Відкритий у 2013 році, викуваний із металу. | |
Меморіал героям Небесної Сотні та героям, полеглим у російсько-українській війні | вулиця Професорська | Відкритий 7 вересня 2016 року поруч із НУ «Львівська політехніка» в маленькому парку, що розташований поблизу науково-технічної бібліотеки університету. Проєктні роботи студенти виконували безкоштовно. Гроші виділили зі студентських пожертв та університетського фонду. | |
Львівським броварям | проспект Свободи | Відкритий 9 травня 2011 року (скульптор Володимир Цісарик, автор годинникового механізму — годинникар Олексій Бурнаєв). | |
Масарику Томашу | вул. Томаша Масарика, 9 | Відкритий на подвір'ї львівської середньої загальноосвітньої школи I—III ступенів № 43. | |
Міцкевичу Адамові | площа Адама Міцкевича | Відкритий у 1904 році. Вважається найгарнішим пам'ятником Адамові Міцкевичу за межами Польщі та одним із найгарніших у світі. Скульптор — Антон Попель. | |
На честь розгрому військами Максима Кривоноса польсько-шляхетських військ | парк «Високий Замок» | ||
На честь 2000-річчя Різдва Христового та 100-річчя церкви святого Георгія | на території церкви святого Георгія (вул. Короленка, 3) | Пам'ятний знак споруджено у 2001 році | |
Пальма Мерцалова | біля Головного залізничного двірця | Пальму встановлено у березні 2003 року ліворуч від головного входу. | |
Стіна пам'яті жертв комуністичного терору мирного населення Заходу України в період 1939—1941 років | вул. Замарстинівська, 9, на стіні Замарстинівської в'язниці | Споруджений поблизу колишньої в'язниці, в якій чинилися нацистські та комуністичні злочини й катування. Меморіал будували протягом кількох років. Він досі не закінчений. На таблицях та стелах вміщено прізвища десятків тисяч галичан, яких комуністичний режим замордував у період 1939—1941 років. Цю інформацію протягом двадцятьох років збирали працівники «Меморіалу імені Василя Стуса». Стелу відкрили 17 вересня 2021 року. | |
Панчишину Мар'янові | перед головним корпусом Львівської Обласної клінічної лікарні (вул. Чернігівська, 7) | Відкритий у 2000 році. Скульптор — Василь Гурмак. | |
Паротягу | поблизу локомотивного депо «Львів-Захід» | ||
Першому футбольному матчеві України | Стрийський парк (верхня тераса) | Відкритий у 2004 році з нагоди 110-ліття першого футбольного матчу в Україні, на місці колишнього стадіону, де він відбувся. Скульптор — Ярослав Скакун, архітектор — Роман Мелех, організатор — Богдан Кобрин. Матеріал — граніт, бронза. | |
Підкові Івану | площа Івана Підкови | Відкритий у 1982 році, скульптор Петро Кулик, архітектор Володимир Блюсюк. Напис на п'єдесталі: «Іван Підкова — герой спільної боротьби українського та молдавського народів проти турецьких поневолювачів. Страчений польською шляхтою у Львові 16 червня 1578 року» | |
Пабло Пікассо | вул. Зелена, 88 | Відкритий 13 червня 2009 року, скульптор — Володимир Цісарик. Встановлений з нагоди 12-ліття з часу відкриття клубу «Picasso» і є першим в Україні пам'ятником Пікассо. Художника зображено з голим торсом, у шортах та босоніж. Він стоїть і курить цигарку, кінчик якої світиться червоним полум'ям. У клубі пояснили такий вибір вигляду пам'ятника тим, що таким художник зазнимкований на багатьох фото. | |
Подвигу медиків у Другій світовій війні / Серцю Данко | Біля головного корпусу Львівського медуніверситету (вул. Пекарська) | Відкритий 1975 року. Скульптор Іван Кушнір, архітектор Аполлон Огранович. | |
, які загинули під час виконання службових обов'язків / Юрію Змієборцю | площа Генерала Григоренка | Відкритий у 1999 році, скульптори — Володимир та Андрій Сухорські, архітектор — [[Ярема Олександр Богданович|Олександр Ярема]]. | |
Усмішці | вул. Вірменська, біля «Дзиґи» | Відкритий у 2001 році, пам'ятник змінюють кожні сім років (теперішній стоїть із 2008 року). | |
Сажотрусу | вул. Староєврейська, 48; на даху кафе «Дім легенд» | Скульптор — Володимир Цісарик | |
Стефанику Василеві | вул. Стефаника, перед Національною Бібліотекою імені Стефаника | Відкритий у 1971 році, скульптор — Володимир Сколоздра, архітектор Мирон Вендзилович. | |
Товариству «Просвіта» | сквер між вул. Лисенка та вул. Просвіти | Відкритий у 1993 році до 125-ліття товариства «Просвіта». Скульптор — Василь Ярич, архітектор — Микола Обідняк. | |
Товариству «Сокіл-Батько» | вул. Стрийська, поблизу будівлі Податкової адміністрації | Споруджений нібито на місці, де у 1911—1939 роках містився спортивний майдан «Український город» громадсько-політичного і руханково-пожежного товариства «Сокіл-Батько». Насправді стадіон «Сокола-Батька» був розташований кількасот метрів північніше, на території Стрийського парку — там, де тепер станція дитячої залізниці. | |
Трушу Іванові | на розі вулиць Івана Франка та Паркової, поблизу головного входу до Стрийського парку | Відкритий у 1996 році, скульптор — Сергій Олешко, архітектор . | |
Убитим львівським професорам | Студентський парк | Пам'ятник львівським професорам, розстріляних німцями під час окупації міста 1941 року. Відкритий 2011 року. Має вигляд кам'яної арки, з римськими цифрами, які символізують заповіді. При цьому виділена п'ята (Не вбий). Автори — О. Сильва, О. Трофименко, Д. Сорокевич. До 2011 року на цьому місці стояв пам'ятний хрест, а ще давніше — споруджений на початку 1970-х роках (але офіційно не відкритий) пам'ятник у вигляді бетонного куба з горельєфним умовним зображенням розстріляних професорів (згодом цей пам'ятник був демонтований радянською владою). | |
Федорову Івану | вул. Підвальна | Відкритий у 1977 році, архітектор — Анатолій Консулов, скульптори — Валентин Борисенко, Валентин Подольський. | |
Франкові Івану | , 1; у подвір'ї Львівської СШ № 51 імені Івана Франка | Відкритий у 1955 році. | |
Франку Іванові | вул. Університетська (парк імені Івана Франка, навпроти Львівського університету) | Відкритий у 1964 році. Скульптори — Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський і Яків Чайка. Архітектор — Андрій Шуляр. | |
Хмельницькому Богданові | Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького | ||
Чорноволу В'ячеславові | вул. Підвальна, парк «На Валах», біля Львівської облдержадміністрації | Відкритий 28 грудня 2002 року, скульптор — Іван Самотос, архітектор — Василь Каменщик. | |
Шашкевичу Маркіянові | вул. Коперника | Відкритий у 1990 році, скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра | |
Бравому воякові | проспект Свободи, біля «Віденської кав'ярні» | Відкритий у 2002 році, скульптор — Сергій Олешко. | |
Швейкові на велосипеді | площа Ринок, біля входу у Ратушу | Відкритий у 2007 році, викуваний із металу | |
Шевченку Тарасові | вул. Личаківська, 171 | Перший пам'ятник Тарасові Шевченку у Львові, встановлений у 1960-х роках на подвір'ї львівської СЗОШ № 63. Скульптори Яків Чайка, Еммануїл Мисько. | |
Шевченку Тарасові | вул. Чернеча Гора, біля входу в «Шевченківський гай» | Скульптор — Юрій Гав'юк | |
Шевченку Тарасові | проспект Свободи, «Клумба» | Відкритий 24 серпня 1992 року, стела «Хвиля національного відродження» відкрита у 1995 році | |
Шептицькому Андрею | Площа Святого Юра; навпроти Архикатедрального Собору святого Юра | Встановлений 25 липня 2015 року. Відкриття відбулося 29 липня 2015 року, матеріал — бронза, висота 3,6 метри. Скульптор — Андрій Коверко, архітектори — Ігор Кузьмак і Михайло Федик. | |
Вісьньовському Теофілові та Капусцинському Юліушу | між вул. Я. Пстрака і вул. Золотою на горі Страт | Відкритий у липні 1865 року. Скульптор — Юліан Марковський | |
Козакам-запорожцям, які полягли при визволенні Львова в 1648 р. | вул. Високий Замок 1, біля прохідної Львівської обласної державної телерадіокомпанії | ||
Лесі Українці | вул. Караджича, 9; у подвір'ї Львівської СШ № 75 імені Лесі Українки | Відкритий у 1971 році. Скульптор — Лука Біганич та архітектор — Володимир Блюсюк. | |
Львівським політехнікам, полеглим у роки Другої світової війни | вул. Степана Бандери, 12; у сквері біля Головного корпусу НУ «Львівська Політехніка» | Відкритий у 1976 році. Скульптор — Богдан Попович, І. Хміляр, архітектор Роман Липка. | |
Львівським Ромео і Джульєтті (Ромуальдо і Пелагеї) | проспект Чорновола; при «Фонтані закоханих», у сквері навпроти готелю «Львів» | Відкритий 9 травня 2013 року. Скульптор — Мирослав Гоза. | |
Шухевичу Романові | вул. Білогорща, 76; навпроти меморіального музею Романа Шухевича | Відкритий 5 березня 2009 року. Автори — скульптор Ярослав Скакун, архітектор Володимир Сачко. | |
Ветеринарові | вул. Пекарська, 50; на території Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького | Відкритий 29 серпня 2016 року. Скульптор — Юліан Савко, архітектор — Іван Тимчишин. | |
Василеві Стусу | вул. Повстанська, 14; на території Львівського навчально-виховного комплексу імені Василя Стуса «Спеціалізована школа І ступеня — гімназія міжнародних відносин» | Відкритий 4 вересня 2016 року. Пам'ятник — це дипломна робота студента Львівського державного коледжу декоративного й ужиткового мистецтва імені Івана Труша Віталія Думина, та виготовлений із вапняку. | |
Францу Ксаверу Вольфґанґу Моцарту | площа Євгена Маланюка | Відкритий 26 серпня 2021 року, скульптор — Себастіан Швайкерт. | |
Героям і жертвам Чорнобиля | вулиця Морозна | Відкритий 14 грудня 2008 року, скульптори — Світлана Зотова, Володимир Зотов, Володимир Федорченко. | |
Героям-ліквідаторам аварії на ЧАЕС | вулиця Клепарівська, 35 | Відкритий 25 квітня 2011 року на території Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, скульптори — Василь Заляско, Віталій Люта, архітектор — Людмила Глуховецька, коваль — Микола Атаманчук. | |
Пам'ятний хрест на згадку про скасування панщини у 1848 році | вулиця Садибна, 21 | Відновлений у 1989 році. | |
Депортованим українцям з території Закерзоння у 1944—1951 роках | на площі, утвореній перехрестям вулиць Василя Стуса — Іларіона Свєнціцького — Снопківською | Відкритий 27 грудня 2021 року. Скульптор — Сергій Олешко. Ідею пам'ятника у Львові почали втілювати ще у 2004 році на 60-і роковини початку депортації. На звернення Львівської обласної державної адміністрації Львівська міська рада прийняла ухвалу про спорудження у Львові пам'ятника жертвам депортації, а замовником його спорудження було визначено Об'єднання товариств депортованих українців «Закерзоння». У 2007 році провели конкурс і журі визнало переможцем проєкт полтавського скульптора Сергія Олешка. |
Колишні пам'ятники
Назва | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Великановичу Юрію | вул. Олександра Мишуги | Пам'ятник учасникові Громадянської війни в Іспанії, бійцеві української роти інтербригад імені Тараса Шевченка, комуністу-інтернаціоналісту Юрієві Великановичу відкритий у 1982 році, скульптор — Теодозія Бриж, архітектор — Лідія Лєсова.. Прибраний у грудні 2017 року до музею скульпторки, після скинення його організацією С14 | |
Борцям за владу Рад | збіг вулиць Театральної та Шевської | Присвячено учасникам комуністичної підпільної організації «Народна гвардія імені Івана Франка», яка діяла під час німецької окупації Галичини у Другу світову війну. Відкрито у 1979 році. Скульптор Йосип Садовський, архітектор Анатолій Консулов. У народі пам'ятник прозвали пам'ятником «Печінці», оскільки він за формою нагадував цей людський орган. Демонтовано на початку 1990-х років. | |
Гаврилюку Олександрові | вул. Лисенка | Встановлений 1982 року. Скульптори Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич, архітектор Мирон Вендзилович. Демонтовано на початку 1990-х років | |
Галану Ярославові | верхня тераса парку культури та відпочинку | ||
Галану Ярославові | площа Петрушевича | Пам'ятник українському та польському комуністичному письменнику-радянофілу, журналісту Галану Ярославові відлитий із бронзи на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці та відкритий 29 грудня 1972 року. Скульптори Олександр Пилєв, Валентин Усов, Аїда Охріменко, архітектор Володимир Блюсюк. Цього ж року площу названо на честь Ярослава Галана. 1992 року пам'ятник демонтовано, площу перейменовано на честь Євгена Петрушевича. | |
Ґолуховському Аґенору | на початку головної алеї парку імені Івана Франка | Пам'ятник колишньому наміснику Галичини, депутату австрійського рейхсрату Ґолуховському Аґенору було встановлено 28 червня 1901 року. Скульптор Ципріан Годебський. У 1949 році пам'ятник демонтовано. Подальша доля його невідома. | |
Оборонцям Львова | Персенківка | Пам'ятник встановлено 28 вересня 1924 року при залізничній станції Персенківка, де під час польсько-української війни велися запеклі бої. Безкоштовно виконаний за проектом інженера-архітектора Рудольфа Індруха архітектором Антонієм Нестаровським. | |
Кузнєцову Миколі | вул. Івана Франка (на площі, поблизу сучасного Консульства Польщі) | Пам'ятник Миколі Кузнецову роботи скульпторів Василя Власова, С. Рукавишнікова та Валентина Подольського за участі архітекторів Володимира Дорошенка і Михайла Каневського. Відкритий 23 вересня 1962. На фасаді гранітного постаменту було викарбувано: «М. І. Кузнецов. Герой Радянського Союзу»; на лівому боці — слова з листа Кузнєцова до рідних, на правому — уривок з «Пісні про сокола» Максима Горького. У 1993 році пам'ятник перевезли на батьківщину Кузнецова — до міста Талиця (Росія). | |
Леніну Володимирові | проспект Свободи, навпроти Оперного театру | Підготовка до встановлення пам'ятника В. І. Леніну почалася ще перед початком німецько-радянської війни, у червні 1941 року, але встановлений він був лише у 1952 році. Робота скульптора Сергія Дмитровича Меркурова була камерною напівфігурою на високому гранітному постаменті, що символізував трибуну. Саме цей пам'ятник був одним з перших (вересень 1990) серед демонтованих, відповідно до санкції місцевої влади; бронзовий відлив був розплавлений. | |
Мельничуку Юрієві | площа Шашкевича | Пам'ятник українському комуністичному письменнику-публіцисту, літературознавцю Юрієві Мельничуку відкрито у 1973 році, скульптор Яків Чайка, архітектор Василь Каменщик. Демонтовано у 1991 році. | |
Смольці Францішекові | площа Генерала Григоренка | Пам'ятник Францішекові Смольці відкритий у 1913 році, скульптор Тадеуш Блотницький, архітектор Тадеуш Новаковський. Зруйнований у 1946 році. | |
Собеському Янові | Гетьманські вали | Пам'ятник Янові Собеському був урочисто відкритий у листопаді 1898 року. Автором проєкту виступив Тадеуш Баронч, кам'яний цоколь виконав Юліан Марковський. Фігуру гетьмана відлили у Відні. Скульптурне зображення бронзового вершника на кам'яному п'єдесталі зазнало впливу пам'ятників Янові Собеському в Варшаві й Богданові Хмельницькому в Києві. У 1950 році «львівський гетьман» був перевезений до Варшави, а звідти у 1965 році до Ґданська, де й був встановлений. | |
Сталінській Конституції | проспект Свободи | У 1940 перед пам'ятником Яну Собеському був установлений дерев'яний обеліск із соцреалістичними фігурами солдата, робітника й селянина. На п'єдесталі містилися написи українською, польською та єврейською мовами. Монумент був зруйнований у червні 1941 року, ще до вступу німецьких військ до Львова. | |
Дружбі народів | проспект Свободи | Пам'ятник із дерева та гіпсу, відкритий у грудні 1939 року біля криниці Богоматері. Зруйнований натовпом 30 червня 1941 року. | |
Танкістам-гвардійцям | вул. Личаківська | Пам'ятник споруджений у 1945 році за проєктом художника-архітектора В. А. Афанасьєва. Сталевий танк ИС («Иосиф Сталин») стояв на п'єдесталі, викладеному гранітними брилами та орнаментованому лавровими вінками. На фасаді п'єдесталу був розташований бронзовий гвардійський значок, з обидвох боків — мармурові таблиці з написом: «Вічна слава героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини» та переліком імен танкістів, що загинули в боях під Львовом. | |
Возз'єднання Західної України з УРСР | площа Краківська | Після Другої світової війни припинив своє існування давній Краківський ринок, площу було впорядковано, озеленено та влаштовано сквер, в якому у 1949 році було встановлено закладний камінь, який демонтували на початку 1990-х років. Нині на місці скверу функціонує ринок . | |
Василю Пересаді | вулиця Пасічна | Пам'ятник споруджено у 1971 році при перетині вулиці Василя Пересади та проспекту Ленінського Комсомолу. Скульптор Яків Чайка, архітектор Володимир Блюсюк. | |
Уєйському Корнелеві | вулиця Академічна | Пам'ятник споруджено у 1901 році перед головним входом до Міського казино. Автором бронзового бюста поета, встановленого на гранітному постаменті, був скульптор Антон Сулима Попель. Відлив здійснювала віденська фірма Фрідріха Круппа. На фронтальному боці постаменту було викарбувано ім'я — Корнель Уєйський, а на тильному боці — цитата з твору поета «Народе мій, будь щасливим» та підпис «Корнель Уєйський». Після Другої світової війни пам'ятник перевезено до міста Щецін у Польщі. | |
Фредру Александрові | площа Академічна | Встановлений у 1897 році. Після Другої світової війни перевезений до Вроцлава, де 1958 року встановлений на площі Ринок. | |
Яблоновському Станіславові | Гетьманські Вали/площа Трибунальська | Пам'ятник встановлено у XVIII столітті. В середині XIX століття монумент перенесли на місце біля теперішнього Національного музею на проспекті Свободи, після чого цю центральну вулицю міста стали називати Валами Гетьманськими. У тридцяті роки XX століття пам'ятник перенесли на площу Трибунальську до Костелу єзуїтів, звідки він 1944 року, після зайняття Львова Червоною армією, безслідно зник. | |
Шептицькому Андрею | вулиця Мохнацького на подвір'ї Національного музею | Відкриття пам'ятника Шептицькому відбулося 27 вересня 1935 року. Автором цього пам'ятника був скульптор Сергій Литвиненко. Створена Литвиненком сидяча скульптура митрополита з великою точністю передавала його образ. Уночі з 9 на 10 серпня 1947 року скульптуру розтрощено на шматки, а її уламки вивезено у невідомому напрямку. На місці пам'ятника у 1960-х рр. встановили божка Святовита з села Лопушня. | |
Тудору Степану | площа Євгена Маланюка | Пам'ятник українському комуністичному письменнику-радянофілу, публіцисту Степану Тудору відкритий у 1981 році, скульптор — Дмитро Крвавич, архітектор — Мирон Вендзилович. Демонтований 7 вересня 2016 року. | |
Ахунбабаєву Юлдашу | вулиця Повстанська | Пам'ятник Юлдашу Ахунбабаєву відкритий у 1977 році, на подвір'ї львівської середньої загальноосвітньої школи № 76. На початку 1990-х років демонтований. | |
Островському Миколі | вулиця Стуса | Пам'ятник Миколі Островському відкритий у травні 1975 року, на початку вулиці під схилом Снопківського парку поблизу палацу спорту товариства «Трудові резерви». Автор — студент Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва Володимир Савчук. Пам'ятник мав висоту 5 м. На початку 1990-х років демонтований. | |
Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил | вул. Стрийська | Відкритий у 1970 році. Скульптори — Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков, архітектори — Аполлон Огранович, Мирон Вендзилович. Демонтаж розпочато у грудні 2018, а закінчено у липні 2021 року. |
Див. також
Примітки
- Перший в Україні пам'ятник польському гетьманові Станіславу Яблоновському. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 13 грудня 2021.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 675. — .
- . galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «Гал-інфо». 1 листопада 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 9 червня 2023.
- . buckses.info. ЛОО УСВА. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 23 грудня 2013.
- Архітектура Львова… — С. 673.
- Архітектура Львова… — С. 505.
- Архітектура Львова… — С. 674.
- У Львові демонтували пам'ятник радянській космонавтці Терешковій (фото). varta1.com.ua. Портал оперативних новин «Varta1». Процитовано 9 листопада 2023.
- У Львові з'явився бронзовий рятівник Відня. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 22 жовтня 2013. Процитовано 2 жовтня 2021.
- На площі Ринок з'явився металевий лучник. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 14 вересня 2013. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Євген Кравс (7 вересня 2016). Пам'ятник Небесній Сотні й воїнам АТО відкрили у Львові. 24tv.ua. 24 Канал. Процитовано 2 жовтня 2021.
- . zaxid.net. Zaxid.net. 10 травня 2011. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 9 червня 2023.
- Ольга Гринько, Юлія Девда (17 вересня 2021). На місці колишньої комуністичної тюрми у Львові освятили стіну пам'яті. zahid.espreso.tv. Еспресо TV. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Г. Г. Стельмащук. Гурмак Василь Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 660. — .
- Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60–80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — № 11. — 2006. — С. 105.
- . pikartgroup.com (англ.). 15 червня 2009. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 24 червня 2009.
- «Лео Поліс» (безкоштовний додаток до газети Високий Замок. — 18 червня 2009. — № 24 (146).
- Изобразительное искусство Львова / Автор-составитель Э. П. Мисько. — М. : Советский художник, 1978. — С. 61.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987.
- Ярема Олександр Богданович, старший викладач. lnam.edu.ua. Львівська національна академія мистецтв. Процитовано 13 грудня 2021.
- Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989.
- Єфімова А. Сучасні художні практики в міському просторі як засіб актуалізації культурної пам'яті: західноєвропейський та український досвід // Мистецтвознавчий автограф. — Львів: Сполом, 2014—2013. — № 6—8. — С. 254. — .
- Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — 2013. — С. 36. — .
- Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012.
- У Львові урочисто відкрили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому. dailylviv.com. Щоденний Львів. 29 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- Андрій Яремко (5 березня 2009). На місці загибелі Романа Шухевича відкрили пам'ятник генерал-хорунжому УПА. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Софія Лазуркевич (30 серпня 2016). Перший в Україні пам'ятник ветеринару відкрили у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Ірина Панчишин (4 вересня 2016). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 17 березня 2024. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Ольга Гринько, Юлія Девда (26 серпня 2021). У Львові урочисто відкрили пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 26 серпня 2021.
- У Львові урочисто відкрили пам’ятний знак «Героям і жертвам Чорнобиля». Фоторепортаж. old.dailylviv.com. Щоденний Львів. 15 грудня 2008. Процитовано 18 листопада 2023.
- У Львові відкрили пам'ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. unian.ua. УНІАН. 26 квітня 2011. Процитовано 18 листопада 2023.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 316. — .
- . zbruc.eu. Zbruč. 27 грудня 2021. Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
- Архітектура Львова… — С. 634/
- Во Львове спилили памятник коммунистическому деятелю. podrobnosti.ua (рос.). Подробиці. 3 декабря 2017. Процитовано 29 березня 2018.
- . podrobnosti.ua (рос.). ZIK. 4 декабря 2017. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2017.
- . lvivbest.com. 4 лютого 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
- Григорій Угринович. Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Ярославу Галану в парку культури. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 червня 2023.
- Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 27.
- Пінчук А. П. Місцями життя і діяльності Я. Галана у Львові. Екскурсія по місту. — Львів : Каменяр, 1976. — С. 22.
- Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Голуховському та єзуїтський парк. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 жовтня 2021.
- . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 19 листопада 2022. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32.
- Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Ніколаю Кузнєцову. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Сосса Р. Львов. Атлас туриста. — Москва : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1989. — С. 52. (рос.)
- Архітектура Львова… — С. 588.
- Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник танкістам-гвардійцям. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 березня 2021.
- Памятники истории… — С. 313.
- Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Корнелю Уєйському. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 березня 2021.
- Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Шевченка — колишній пам'ятник Корнелю Уєйському. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 березня 2021.
- Пам'ятники. skyscrapercity.com. url-архіву =. Процитовано 13 грудня 2021.
- Ірина Гах (12 червня 2015). Лопушанський «Святовид». zbruc.eu. Zbruč. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Архітектура Львова… — С. 633—634
- . 112.ua. 112 канал. 7 вересня 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 4 лютого 2017.
- Галицьке передмістя, 2012.
- Ірина Ващишин (23 липня 2021). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 18 вересня 2021.
Джерела
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 352 с. — .
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 318 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці». вип. 7) — .
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Роман Наконечний. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 280 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Lvovi na pochatku XVIII stolittya bulo vstanovleno pershij pam yatnik v Ukrayini monument getmanovi Stanislavu Yablonovskomu Stanom na 2012 rik 89 pam yatnikiv Lvova mali status pam yatki monumentalnogo mistectva Suchasni pam yatnikiNazva Roztashuvannya Foto Korotki vidomostiBanderi Stepanovi vul Stepana Banderi plosha Kropivnickogo Vidkritij 14 zhovtnya 2007 roku skulptor Mikola Posikira arhitektor Mihajlo Fedik ta Yurij Stolyarov Statuya Divi Mariyi Plosha Marijska Vstanovlena 1861 roku Cherez budivnictvo u 1904 roci pam yatnika Adamu Mickevichu statuyu bulo pereneseno na ninishnye misce Radyanska vlada u 1950 roci z fontanu statuyu znyala Kopiyu povernuli na misce u 1997 roci Kolona svyatogo Hristofora vul Virmenska Vstanovlena 1726 roku v pam yat pro veliku pozhezhu 1712 roku u Virmenskomu sobori j nastupne vidnovlennya budivli Borcyam za volyu Ukrayini vul Vitovskogo Vstanovlenij u 1991 roci bilya pidnizhzhya Poznanskoyi Pelchinskoyi gori navproti vhodu do parku kulturi ta vidpochinku imeni Bogdana Hmelnickogo Pogruddya Ivana Vigovskogo vulicya Vigovskogo 34 Vstanovlene u 2000 h rokah v primishenni Zaliznichnoyi rajderzhadministraciyi mista Lvova skulptor Roman Romanovich Volya cini ne maye vul Gorodocka 20 Yak stverdzhuye anotacijna tablicya do pam yatnika Sporudzhenij v pam yat pro plastuniv chleniv OUN politv yazniv Yaroslava Gajvasa Petra Bashuka Petra Kanyuka yaki zdijsnili 16 06 1939 roku vidchajdushnu vtechu z polskoyi v yaznici Brigidki Geroyam ZUNR ta UGA na rozi vulic Listopadovogo chinu ta Ogiyenka Vidkritij 1 listopada 2018 roku Geroyam Listopadovogo chinu vul Gorodocka Vidkritij 31 zhovtnya 2018 roku skulptor Volodimir Cisarik Gravcyam Karpat sho zdobuli Kubok SRSR z futbolu Na aleyi stadionu Ukrayina Vidkritij na chest zdobuttya FK Karpati Kubka SRSR 1969Gromadyanam Lvivshini poleglim u vijni v Afganistani 1979 1989 rr Skver mizh vulicyami Kleparivskoyu Yeroshenka i Baturinskoyu bilya gotelyu Vlasta Vstanovleno 1999 roku Grushevskomu Mihajlovi prospekt Shevchenka Pershij v Ukrayini pam yatnik Grushevskomu Vidkritij 12 chervnya 1994 roku materiali bronza i granit skulptori Dmitro Krvavich Mikola Posikira Lyubomir Yaremchuk arhitektor Vasil Kamenshik plosha Galicka Vidkritij u 2001 roci skulptori Vasil Yarich Roman Romanovich arhitektor Yarema Churilik Na vigotovlennya pam yatniku pishlo 9 tonn bronzi i 60 tonn granitu Visota pam yatnika 18 m Glovackomu Bartoshovi vul Lichakivska u Lichakivskomu parku Vidkritij u 1905 roci skulptori Yulian Markovskij i Grigorij Kuznevich P yedestal vikladenij z kam yanih bril virizanih z Chortovoyi skeli pid Vinnikami Drovnyaku Nikiforovi Epifaniyu plosha Muzejna bilya kolishnogo dominikanskogo kostelu Vidkritij 13 travnya 2006 roku skulptor Sergij Oleshko arhitektor Zhertvam Golodomoru genocidu ta deportacij XX stolittya vul Vigovskogo na podvir yi cerkvi Svyatoyi Pokrovi bilya TVK Pivdennij Zhertvam lvivskogo yevrejskogo getto prospekt V yacheslava Chornovola bilya Palacu kulturi imeni Gnata Hotkevicha Vidkritij u 1992 roci skulptori Luyiza Shterenshtejn Yulij Shmukler arhitektor Vasil Plihivskij Zhertvam komunistichnih zlochiniv vul Stepana Banderi plosha Shashkevicha Vidkritij u 1997 roci poblizu kolishnoyi tyurmi Na Lonckogo kativni komunistichnogo rezhimu skulptori Petro Shtayer i Roman Sivenkij Leopoldovi fon Zaher Mazohu vul Serbska bilya Mazoh cafe Vidkritij u 2008 roci skulptor Volodimir Cisarik Jogo vidkrittya bulo neodnoznachno sprijnyate lvivskimi elitami Ivanovi Pavlu II prospekt Chervonoyi Kalini bilya hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici de vin u 2001 roci zustrichavsya z moloddyu Vidkritij u chervni 2002 rokuIvasyuku Volodimirovi prospekt Shevchenka 7 9 Vidkritij 20 grudnya 2011 roku Usyu proyektnu robotu ta sporudzhennya pam yatnika profinansuvav Svyatoslav Vakarchuk Skulptor Sergij Oleshko arhitektor Kilinskomu Yanu Strijskij park nizhnya terasa bilya ozera Vidkritij u 1894 roci Skulptor Yulian Markovskij Kosmonavtika pr kt Chornovola 45g Skulpturna kompoziciya Kosmonavtika vstanovlena u 1983 roci u skveri mizh budivlyami 5 yi miskoyi klinichnoyi polikliniki ta Zaliznichnoyi rajonnoyi administraciyi na todishnij vulici Tereshkovoyi ninishnya vul Vigovskogo z nagodi 20 yi richnici vid dnya kosmichnogo polotu pershoyi zhinki kosmonavta Valentini Tereshkovoyi Skulpturna kompoziciya skladalasya z troh promeniv zirok ta lyudini u skafandri 8 listopada 2023 roku yiyi bulo demontovano ta pereneseno v Muzej totalitarnih rezhimiv Teritoriya teroru Kulchickomu Yuriyevi plosha Danila Galickogo Vidkritij 22 zhovtnya 2013 roku na chest vihidcya iz Sambirshini geroya oboroni Vidnya populyarizatora kavi v Yevropi Lukasevichu Ignatiyu ta Zegu Yanu vul Virmenska 18 bilya restoraciyi muzeyu Gasova lyampa Pam yatnik vinahidnikam gasovoyi lampi bilya knajpi Gasova lyampa Ugori Ignatij Lukasevich a bilya vinahodu sidit Yan Zeg Skulptor Volodimir Cisarik Luchniku plosha Rinok bilya vhodu u Ratushu Vidkritij u 2013 roci vikuvanij iz metalu Memorial geroyam Nebesnoyi Sotni ta geroyam poleglim u rosijsko ukrayinskij vijni vulicya Profesorska Vidkritij 7 veresnya 2016 roku poruch iz NU Lvivska politehnika v malenkomu parku sho roztashovanij poblizu naukovo tehnichnoyi biblioteki universitetu Proyektni roboti studenti vikonuvali bezkoshtovno Groshi vidilili zi studentskih pozhertv ta universitetskogo fondu Lvivskim brovaryam prospekt Svobodi Vidkritij 9 travnya 2011 roku skulptor Volodimir Cisarik avtor godinnikovogo mehanizmu godinnikar Oleksij Burnayev Masariku Tomashu vul Tomasha Masarika 9 Vidkritij na podvir yi lvivskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv 43 Mickevichu Adamovi plosha Adama Mickevicha Vidkritij u 1904 roci Vvazhayetsya najgarnishim pam yatnikom Adamovi Mickevichu za mezhami Polshi ta odnim iz najgarnishih u sviti Skulptor Anton Popel Na chest rozgromu vijskami Maksima Krivonosa polsko shlyahetskih vijsk park Visokij Zamok Na chest 2000 richchya Rizdva Hristovogo ta 100 richchya cerkvi svyatogo Georgiya na teritoriyi cerkvi svyatogo Georgiya vul Korolenka 3 Pam yatnij znak sporudzheno u 2001 rociPalma Mercalova bilya Golovnogo zaliznichnogo dvircya Palmu vstanovleno u berezni 2003 roku livoruch vid golovnogo vhodu Stina pam yati zhertv komunistichnogo teroru mirnogo naselennya Zahodu Ukrayini v period 1939 1941 rokiv vul Zamarstinivska 9 na stini Zamarstinivskoyi v yaznici Sporudzhenij poblizu kolishnoyi v yaznici v yakij chinilisya nacistski ta komunistichni zlochini j katuvannya Memorial buduvali protyagom kilkoh rokiv Vin dosi ne zakinchenij Na tablicyah ta stelah vmisheno prizvisha desyatkiv tisyach galichan yakih komunistichnij rezhim zamorduvav u period 1939 1941 rokiv Cyu informaciyu protyagom dvadcyatoh rokiv zbirali pracivniki Memorialu imeni Vasilya Stusa Stelu vidkrili 17 veresnya 2021 roku Panchishinu Mar yanovi pered golovnim korpusom Lvivskoyi Oblasnoyi klinichnoyi likarni vul Chernigivska 7 Vidkritij u 2000 roci Skulptor Vasil Gurmak Parotyagu poblizu lokomotivnogo depo Lviv Zahid Pershomu futbolnomu matchevi Ukrayini Strijskij park verhnya terasa Vidkritij u 2004 roci z nagodi 110 littya pershogo futbolnogo matchu v Ukrayini na misci kolishnogo stadionu de vin vidbuvsya Skulptor Yaroslav Skakun arhitektor Roman Meleh organizator Bogdan Kobrin Material granit bronza Pidkovi Ivanu plosha Ivana Pidkovi Vidkritij u 1982 roci skulptor Petro Kulik arhitektor Volodimir Blyusyuk Napis na p yedestali Ivan Pidkova geroj spilnoyi borotbi ukrayinskogo ta moldavskogo narodiv proti tureckih ponevolyuvachiv Strachenij polskoyu shlyahtoyu u Lvovi 16 chervnya 1578 roku Pablo Pikasso vul Zelena 88 Vidkritij 13 chervnya 2009 roku skulptor Volodimir Cisarik Vstanovlenij z nagodi 12 littya z chasu vidkrittya klubu Picasso i ye pershim v Ukrayini pam yatnikom Pikasso Hudozhnika zobrazheno z golim torsom u shortah ta bosonizh Vin stoyit i kurit cigarku kinchik yakoyi svititsya chervonim polum yam U klubi poyasnili takij vibir viglyadu pam yatnika tim sho takim hudozhnik zaznimkovanij na bagatoh foto Podvigu medikiv u Drugij svitovij vijni Sercyu Danko Bilya golovnogo korpusu Lvivskogo meduniversitetu vul Pekarska Vidkritij 1975 roku Skulptor Ivan Kushnir arhitektor Apollon Ogranovich yaki zaginuli pid chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv Yuriyu Zmiyeborcyu plosha Generala Grigorenka Vidkritij u 1999 roci skulptori Volodimir ta Andrij Suhorski arhitektor Yarema Oleksandr Bogdanovich Oleksandr Yarema Usmishci vul Virmenska bilya Dzigi Vidkritij u 2001 roci pam yatnik zminyuyut kozhni sim rokiv teperishnij stoyit iz 2008 roku Sazhotrusu vul Staroyevrejska 48 na dahu kafe Dim legend Skulptor Volodimir CisarikStefaniku Vasilevi vul Stefanika pered Nacionalnoyu Bibliotekoyu imeni Stefanika Vidkritij u 1971 roci skulptor Volodimir Skolozdra arhitektor Miron Vendzilovich Tovaristvu Prosvita skver mizh vul Lisenka ta vul Prosviti Vidkritij u 1993 roci do 125 littya tovaristva Prosvita Skulptor Vasil Yarich arhitektor Mikola Obidnyak Tovaristvu Sokil Batko vul Strijska poblizu budivli Podatkovoyi administraciyi Sporudzhenij nibito na misci de u 1911 1939 rokah mistivsya sportivnij majdan Ukrayinskij gorod gromadsko politichnogo i ruhankovo pozhezhnogo tovaristva Sokil Batko Naspravdi stadion Sokola Batka buv roztashovanij kilkasot metriv pivnichnishe na teritoriyi Strijskogo parku tam de teper stanciya dityachoyi zaliznici Trushu Ivanovi na rozi vulic Ivana Franka ta Parkovoyi poblizu golovnogo vhodu do Strijskogo parku Vidkritij u 1996 roci skulptor Sergij Oleshko arhitektor Ubitim lvivskim profesoram Studentskij park Pam yatnik lvivskim profesoram rozstrilyanih nimcyami pid chas okupaciyi mista 1941 roku Vidkritij 2011 roku Maye viglyad kam yanoyi arki z rimskimi ciframi yaki simvolizuyut zapovidi Pri comu vidilena p yata Ne vbij Avtori O Silva O Trofimenko D Sorokevich Do 2011 roku na comu misci stoyav pam yatnij hrest a she davnishe sporudzhenij na pochatku 1970 h rokah ale oficijno ne vidkritij pam yatnik u viglyadi betonnogo kuba z gorelyefnim umovnim zobrazhennyam rozstrilyanih profesoriv zgodom cej pam yatnik buv demontovanij radyanskoyu vladoyu Fedorovu Ivanu vul Pidvalna Vidkritij u 1977 roci arhitektor Anatolij Konsulov skulptori Valentin Borisenko Valentin Podolskij Frankovi Ivanu 1 u podvir yi Lvivskoyi SSh 51 imeni Ivana Franka Vidkritij u 1955 roci Franku Ivanovi vul Universitetska park imeni Ivana Franka navproti Lvivskogo universitetu Vidkritij u 1964 roci Skulptori Valentin Borisenko Dmitro Krvavich Emmanuyil Misko Vasil Odrehivskij i Yakiv Chajka Arhitektor Andrij Shulyar Hmelnickomu Bogdanovi Park kulturi ta vidpochinku imeni Bogdana HmelnickogoChornovolu V yacheslavovi vul Pidvalna park Na Valah bilya Lvivskoyi oblderzhadministraciyi Vidkritij 28 grudnya 2002 roku skulptor Ivan Samotos arhitektor Vasil Kamenshik Shashkevichu Markiyanovi vul Kopernika Vidkritij u 1990 roci skulptori Dmitro Krvavich Mikola PosikiraBravomu voyakovi Shvejku prospekt Svobodi bilya Videnskoyi kav yarni Vidkritij u 2002 roci skulptor Sergij Oleshko Shvejkovi na velosipedi plosha Rinok bilya vhodu u Ratushu Vidkritij u 2007 roci vikuvanij iz metaluShevchenku Tarasovi vul Lichakivska 171 Pershij pam yatnik Tarasovi Shevchenku u Lvovi vstanovlenij u 1960 h rokah na podvir yi lvivskoyi SZOSh 63 Skulptori Yakiv Chajka Emmanuyil Misko Shevchenku Tarasovi vul Chernecha Gora bilya vhodu v Shevchenkivskij gaj Skulptor Yurij Gav yukShevchenku Tarasovi prospekt Svobodi Klumba Vidkritij 24 serpnya 1992 roku stela Hvilya nacionalnogo vidrodzhennya vidkrita u 1995 rociSheptickomu Andreyu Plosha Svyatogo Yura navproti Arhikatedralnogo Soboru svyatogo Yura Vstanovlenij 25 lipnya 2015 roku Vidkrittya vidbulosya 29 lipnya 2015 roku material bronza visota 3 6 metri Skulptor Andrij Koverko arhitektori Igor Kuzmak i Mihajlo Fedik Visnovskomu Teofilovi ta Kapuscinskomu Yuliushu mizh vul Ya Pstraka i vul Zolotoyu na gori Strat Vidkritij u lipni 1865 roku Skulptor Yulian MarkovskijKozakam zaporozhcyam yaki polyagli pri vizvolenni Lvova v 1648 r vul Visokij Zamok 1 bilya prohidnoyi Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi teleradiokompaniyiLesi Ukrayinci vul Karadzhicha 9 u podvir yi Lvivskoyi SSh 75 imeni Lesi Ukrayinki Vidkritij u 1971 roci Skulptor Luka Biganich ta arhitektor Volodimir Blyusyuk Lvivskim politehnikam poleglim u roki Drugoyi svitovoyi vijni vul Stepana Banderi 12 u skveri bilya Golovnogo korpusu NU Lvivska Politehnika Vidkritij u 1976 roci Skulptor Bogdan Popovich I Hmilyar arhitektor Roman Lipka Lvivskim Romeo i Dzhulyetti Romualdo i Pelageyi prospekt Chornovola pri Fontani zakohanih u skveri navproti gotelyu Lviv Vidkritij 9 travnya 2013 roku Skulptor Miroslav Goza Shuhevichu Romanovi vul Bilogorsha 76 navproti memorialnogo muzeyu Romana Shuhevicha Vidkritij 5 bereznya 2009 roku Avtori skulptor Yaroslav Skakun arhitektor Volodimir Sachko Veterinarovi vul Pekarska 50 na teritoriyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni Stepana Gzhickogo Vidkritij 29 serpnya 2016 roku Skulptor Yulian Savko arhitektor Ivan Timchishin Vasilevi Stusu vul Povstanska 14 na teritoriyi Lvivskogo navchalno vihovnogo kompleksu imeni Vasilya Stusa Specializovana shkola I stupenya gimnaziya mizhnarodnih vidnosin Vidkritij 4 veresnya 2016 roku Pam yatnik ce diplomna robota studenta Lvivskogo derzhavnogo koledzhu dekorativnogo j uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha Vitaliya Dumina ta vigotovlenij iz vapnyaku Francu Ksaveru Volfgangu Mocartu plosha Yevgena Malanyuka Vidkritij 26 serpnya 2021 roku skulptor Sebastian Shvajkert Geroyam i zhertvam Chornobilya vulicya Morozna Vidkritij 14 grudnya 2008 roku skulptori Svitlana Zotova Volodimir Zotov Volodimir Fedorchenko Geroyam likvidatoram avariyi na ChAES vulicya Kleparivska 35 Vidkritij 25 kvitnya 2011 roku na teritoriyi Lvivskogo derzhavnogo universitetu bezpeki zhittyediyalnosti skulptori Vasil Zalyasko Vitalij Lyuta arhitektor Lyudmila Gluhovecka koval Mikola Atamanchuk Pam yatnij hrest na zgadku pro skasuvannya panshini u 1848 roci vulicya Sadibna 21 Vidnovlenij u 1989 roci Deportovanim ukrayincyam z teritoriyi Zakerzonnya u 1944 1951 rokah na ploshi utvorenij perehrestyam vulic Vasilya Stusa Ilariona Svyencickogo Snopkivskoyu Vidkritij 27 grudnya 2021 roku Skulptor Sergij Oleshko Ideyu pam yatnika u Lvovi pochali vtilyuvati she u 2004 roci na 60 i rokovini pochatku deportaciyi Na zvernennya Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Lvivska miska rada prijnyala uhvalu pro sporudzhennya u Lvovi pam yatnika zhertvam deportaciyi a zamovnikom jogo sporudzhennya bulo viznacheno Ob yednannya tovaristv deportovanih ukrayinciv Zakerzonnya U 2007 roci proveli konkurs i zhuri viznalo peremozhcem proyekt poltavskogo skulptora Sergiya Oleshka Kolishni pam yatnikiNazva Roztashuvannya Foto Korotki vidomostiVelikanovichu Yuriyu vul Oleksandra Mishugi Pam yatnik uchasnikovi Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi bijcevi ukrayinskoyi roti interbrigad imeni Tarasa Shevchenka komunistu internacionalistu Yuriyevi Velikanovichu vidkritij u 1982 roci skulptor Teodoziya Brizh arhitektor Lidiya Lyesova Pribranij u grudni 2017 roku do muzeyu skulptorki pislya skinennya jogo organizaciyeyu S14Borcyam za vladu Rad zbig vulic Teatralnoyi ta Shevskoyi Prisvyacheno uchasnikam komunistichnoyi pidpilnoyi organizaciyi Narodna gvardiya imeni Ivana Franka yaka diyala pid chas nimeckoyi okupaciyi Galichini u Drugu svitovu vijnu Vidkrito u 1979 roci Skulptor Josip Sadovskij arhitektor Anatolij Konsulov U narodi pam yatnik prozvali pam yatnikom Pechinci oskilki vin za formoyu nagaduvav cej lyudskij organ Demontovano na pochatku 1990 h rokiv Gavrilyuku Oleksandrovi vul Lisenka Vstanovlenij 1982 roku Skulptori Emmanuyil Misko Dmitro Krvavich arhitektor Miron Vendzilovich Demontovano na pochatku 1990 h rokivGalanu Yaroslavovi verhnya terasa parku kulturi ta vidpochinkuGalanu Yaroslavovi plosha Petrushevicha Pam yatnik ukrayinskomu ta polskomu komunistichnomu pismenniku radyanofilu zhurnalistu Galanu Yaroslavovi vidlitij iz bronzi na Lvivskij eksperimentalnij keramiko skulpturnij fabrici ta vidkritij 29 grudnya 1972 roku Skulptori Oleksandr Pilyev Valentin Usov Ayida Ohrimenko arhitektor Volodimir Blyusyuk Cogo zh roku ploshu nazvano na chest Yaroslava Galana 1992 roku pam yatnik demontovano ploshu perejmenovano na chest Yevgena Petrushevicha Goluhovskomu Agenoru na pochatku golovnoyi aleyi parku imeni Ivana Franka Pam yatnik kolishnomu namisniku Galichini deputatu avstrijskogo rejhsratu Goluhovskomu Agenoru bulo vstanovleno 28 chervnya 1901 roku Skulptor Ciprian Godebskij U 1949 roci pam yatnik demontovano Podalsha dolya jogo nevidoma Oboroncyam Lvova Persenkivka Pam yatnik vstanovleno 28 veresnya 1924 roku pri zaliznichnij stanciyi Persenkivka de pid chas polsko ukrayinskoyi vijni velisya zapekli boyi Bezkoshtovno vikonanij za proektom inzhenera arhitektora Rudolfa Indruha arhitektorom Antoniyem Nestarovskim Kuznyecovu Mikoli vul Ivana Franka na ploshi poblizu suchasnogo Konsulstva Polshi Pam yatnik Mikoli Kuznecovu roboti skulptoriv Vasilya Vlasova S Rukavishnikova ta Valentina Podolskogo za uchasti arhitektoriv Volodimira Doroshenka i Mihajla Kanevskogo Vidkritij 23 veresnya 1962 Na fasadi granitnogo postamentu bulo vikarbuvano M I Kuznecov Geroj Radyanskogo Soyuzu na livomu boci slova z lista Kuznyecova do ridnih na pravomu urivok z Pisni pro sokola Maksima Gorkogo U 1993 roci pam yatnik perevezli na batkivshinu Kuznecova do mista Talicya Rosiya Leninu Volodimirovi prospekt Svobodi navproti Opernogo teatru Pidgotovka do vstanovlennya pam yatnika V I Leninu pochalasya she pered pochatkom nimecko radyanskoyi vijni u chervni 1941 roku ale vstanovlenij vin buv lishe u 1952 roci Robota skulptora Sergiya Dmitrovicha Merkurova bula kamernoyu napivfiguroyu na visokomu granitnomu postamenti sho simvolizuvav tribunu Same cej pam yatnik buv odnim z pershih veresen 1990 sered demontovanih vidpovidno do sankciyi miscevoyi vladi bronzovij vidliv buv rozplavlenij Melnichuku Yuriyevi plosha Shashkevicha Pam yatnik ukrayinskomu komunistichnomu pismenniku publicistu literaturoznavcyu Yuriyevi Melnichuku vidkrito u 1973 roci skulptor Yakiv Chajka arhitektor Vasil Kamenshik Demontovano u 1991 roci Smolci Francishekovi plosha Generala Grigorenka Pam yatnik Francishekovi Smolci vidkritij u 1913 roci skulptor Tadeush Blotnickij arhitektor Tadeush Novakovskij Zrujnovanij u 1946 roci Sobeskomu Yanovi Getmanski vali Pam yatnik Yanovi Sobeskomu buv urochisto vidkritij u listopadi 1898 roku Avtorom proyektu vistupiv Tadeush Baronch kam yanij cokol vikonav Yulian Markovskij Figuru getmana vidlili u Vidni Skulpturne zobrazhennya bronzovogo vershnika na kam yanomu p yedestali zaznalo vplivu pam yatnikiv Yanovi Sobeskomu v Varshavi j Bogdanovi Hmelnickomu v Kiyevi U 1950 roci lvivskij getman buv perevezenij do Varshavi a zvidti u 1965 roci do Gdanska de j buv vstanovlenij Stalinskij Konstituciyi prospekt Svobodi U 1940 pered pam yatnikom Yanu Sobeskomu buv ustanovlenij derev yanij obelisk iz socrealistichnimi figurami soldata robitnika j selyanina Na p yedestali mistilisya napisi ukrayinskoyu polskoyu ta yevrejskoyu movami Monument buv zrujnovanij u chervni 1941 roku she do vstupu nimeckih vijsk do Lvova Druzhbi narodiv prospekt Svobodi Pam yatnik iz dereva ta gipsu vidkritij u grudni 1939 roku bilya krinici Bogomateri Zrujnovanij natovpom 30 chervnya 1941 roku Tankistam gvardijcyam vul Lichakivska Pam yatnik sporudzhenij u 1945 roci za proyektom hudozhnika arhitektora V A Afanasyeva Stalevij tank IS Iosif Stalin stoyav na p yedestali vikladenomu granitnimi brilami ta ornamentovanomu lavrovimi vinkami Na fasadi p yedestalu buv roztashovanij bronzovij gvardijskij znachok z obidvoh bokiv marmurovi tablici z napisom Vichna slava geroyam gvardijcyam tankistam Armiyi generala polkovnika Lelyushenka sho polyagli v boyah za svobodu j nezalezhnist Velikoyi Radyanskoyi Batkivshini ta perelikom imen tankistiv sho zaginuli v boyah pid Lvovom Vozz yednannya Zahidnoyi Ukrayini z URSR plosha Krakivska Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pripiniv svoye isnuvannya davnij Krakivskij rinok ploshu bulo vporyadkovano ozeleneno ta vlashtovano skver v yakomu u 1949 roci bulo vstanovleno zakladnij kamin yakij demontuvali na pochatku 1990 h rokiv Nini na misci skveru funkcionuye rinok Vasilyu Peresadi vulicya Pasichna Pam yatnik sporudzheno u 1971 roci pri peretini vulici Vasilya Peresadi ta prospektu Leninskogo Komsomolu Skulptor Yakiv Chajka arhitektor Volodimir Blyusyuk Uyejskomu Kornelevi vulicya Akademichna Pam yatnik sporudzheno u 1901 roci pered golovnim vhodom do Miskogo kazino Avtorom bronzovogo byusta poeta vstanovlenogo na granitnomu postamenti buv skulptor Anton Sulima Popel Vidliv zdijsnyuvala videnska firma Fridriha Kruppa Na frontalnomu boci postamentu bulo vikarbuvano im ya Kornel Uyejskij a na tilnomu boci citata z tvoru poeta Narode mij bud shaslivim ta pidpis Kornel Uyejskij Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pam yatnik perevezeno do mista Shecin u Polshi Fredru Aleksandrovi plosha Akademichna Vstanovlenij u 1897 roci Pislya Drugoyi svitovoyi vijni perevezenij do Vroclava de 1958 roku vstanovlenij na ploshi Rinok Yablonovskomu Stanislavovi Getmanski Vali plosha Tribunalska Pam yatnik vstanovleno u XVIII stolitti V seredini XIX stolittya monument perenesli na misce bilya teperishnogo Nacionalnogo muzeyu na prospekti Svobodi pislya chogo cyu centralnu vulicyu mista stali nazivati Valami Getmanskimi U tridcyati roki XX stolittya pam yatnik perenesli na ploshu Tribunalsku do Kostelu yezuyitiv zvidki vin 1944 roku pislya zajnyattya Lvova Chervonoyu armiyeyu bezslidno znik Sheptickomu Andreyu vulicya Mohnackogo na podvir yi Nacionalnogo muzeyu Vidkrittya pam yatnika Sheptickomu vidbulosya 27 veresnya 1935 roku Avtorom cogo pam yatnika buv skulptor Sergij Litvinenko Stvorena Litvinenkom sidyacha skulptura mitropolita z velikoyu tochnistyu peredavala jogo obraz Unochi z 9 na 10 serpnya 1947 roku skulpturu roztrosheno na shmatki a yiyi ulamki vivezeno u nevidomomu napryamku Na misci pam yatnika u 1960 h rr vstanovili bozhka Svyatovita z sela Lopushnya Tudoru Stepanu plosha Yevgena Malanyuka Pam yatnik ukrayinskomu komunistichnomu pismenniku radyanofilu publicistu Stepanu Tudoru vidkritij u 1981 roci skulptor Dmitro Krvavich arhitektor Miron Vendzilovich Demontovanij 7 veresnya 2016 roku Ahunbabayevu Yuldashu vulicya Povstanska Pam yatnik Yuldashu Ahunbabayevu vidkritij u 1977 roci na podvir yi lvivskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 76 Na pochatku 1990 h rokiv demontovanij Ostrovskomu Mikoli vulicya Stusa Pam yatnik Mikoli Ostrovskomu vidkritij u travni 1975 roku na pochatku vulici pid shilom Snopkivskogo parku poblizu palacu sportu tovaristva Trudovi rezervi Avtor student Lvivskogo derzhavnogo institutu prikladnogo i dekorativnogo mistectva Volodimir Savchuk Pam yatnik mav visotu 5 m Na pochatku 1990 h rokiv demontovanij Monument Bojovoyi Slavi Radyanskih Zbrojnih Sil vul Strijska Vidkritij u 1970 roci Skulptori Dmitro Krvavich Emmanuyil Misko Yaroslav Motika Oleksandr Pirozhkov arhitektori Apollon Ogranovich Miron Vendzilovich Demontazh rozpochato u grudni 2018 a zakincheno u lipni 2021 roku Div takozhFontani LvovaPrimitkiPershij v Ukrayini pam yatnik polskomu getmanovi Stanislavu Yablonovskomu city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 13 grudnya 2021 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 675 ISBN 978 966 7022 77 8 galinfo com ua Informacijna agenciya Gal info 1 listopada 2018 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 9 chervnya 2023 buckses info LOO USVA Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 23 grudnya 2013 Arhitektura Lvova S 673 Arhitektura Lvova S 505 Arhitektura Lvova S 674 U Lvovi demontuvali pam yatnik radyanskij kosmonavtci Tereshkovij foto varta1 com ua Portal operativnih novin Varta1 Procitovano 9 listopada 2023 U Lvovi z yavivsya bronzovij ryativnik Vidnya portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal 22 zhovtnya 2013 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Na ploshi Rinok z yavivsya metalevij luchnik portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal 14 veresnya 2013 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Yevgen Kravs 7 veresnya 2016 Pam yatnik Nebesnij Sotni j voyinam ATO vidkrili u Lvovi 24tv ua 24 Kanal Procitovano 2 zhovtnya 2021 zaxid net Zaxid net 10 travnya 2011 Arhiv originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 9 chervnya 2023 Olga Grinko Yuliya Devda 17 veresnya 2021 Na misci kolishnoyi komunistichnoyi tyurmi u Lvovi osvyatili stinu pam yati zahid espreso tv Espreso TV Procitovano 2 zhovtnya 2021 G G Stelmashuk Gurmak Vasil Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu S 660 ISBN 966 02 3966 1 Proskuryakov V I Tvorchij vnesok vikladachiv lvivskoyi arhitekturnoyi shkoli u formuvannya arhitekturi Lvova 60 80 rr XX st Dosvid ta perspektivi rozvitku mist Ukrayini Zbirnik naukovih prac 11 2006 S 105 pikartgroup com angl 15 chervnya 2009 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2009 Procitovano 24 chervnya 2009 Leo Polis bezkoshtovnij dodatok do gazeti Visokij Zamok 18 chervnya 2009 24 146 Izobrazitelnoe iskusstvo Lvova Avtor sostavitel E P Misko M Sovetskij hudozhnik 1978 S 61 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR 1987 Yarema Oleksandr Bogdanovich starshij vikladach lnam edu ua Lvivska nacionalna akademiya mistectv Procitovano 13 grudnya 2021 Tregubova T Mih R Lviv Arhitekturno istorichnij naris 1989 Yefimova A Suchasni hudozhni praktiki v miskomu prostori yak zasib aktualizaciyi kulturnoyi pam yati zahidnoyevropejskij ta ukrayinskij dosvid Mistectvoznavchij avtograf Lviv Spolom 2014 2013 6 8 S 254 ISBN 978 966 919 007 9 Nakonechnij R Svit jogo privitav Pam yatniki Tarasu Shevchenku na Lvivshini 2013 S 36 ISBN 978 617 7142 00 2 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 U Lvovi urochisto vidkrili pam yatnik mitropolitu Andreyu Sheptickomu dailylviv com Shodennij Lviv 29 lipnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Andrij Yaremko 5 bereznya 2009 Na misci zagibeli Romana Shuhevicha vidkrili pam yatnik general horunzhomu UPA city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 2 zhovtnya 2021 Sofiya Lazurkevich 30 serpnya 2016 Pershij v Ukrayini pam yatnik veterinaru vidkrili u Lvovi zaxid net Zaxid net Procitovano 2 zhovtnya 2021 Irina Panchishin 4 veresnya 2016 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 17 bereznya 2024 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Olga Grinko Yuliya Devda 26 serpnya 2021 U Lvovi urochisto vidkrili pam yatnik Francu Ksaveru Mocartu zaxid net Zaxid net Procitovano 26 serpnya 2021 U Lvovi urochisto vidkrili pam yatnij znak Geroyam i zhertvam Chornobilya Fotoreportazh old dailylviv com Shodennij Lviv 15 grudnya 2008 Procitovano 18 listopada 2023 U Lvovi vidkrili pam yatnij znak likvidatoram avariyi na ChAES unian ua UNIAN 26 kvitnya 2011 Procitovano 18 listopada 2023 Melnik I V Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 316 ISBN 978 617 629 076 6 zbruc eu Zbruc 27 grudnya 2021 Arhiv originalu za 29 veresnya 2023 Procitovano 5 travnya 2024 Arhitektura Lvova S 634 Vo Lvove spilili pamyatnik kommunisticheskomu deyatelyu podrobnosti ua ros Podrobici 3 dekabrya 2017 Procitovano 29 bereznya 2018 podrobnosti ua ros ZIK 4 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 13 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2017 lvivbest com 4 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2017 Procitovano 4 lyutogo 2017 Grigorij Ugrinovich Proyekt Miskij mediaarhiv pam yatnik Yaroslavu Galanu v parku kulturi lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 8 chervnya 2023 Lvivska eksperimentalna keramiko skulpturna fabrika K Reklama 1980 S 27 Pinchuk A P Miscyami zhittya i diyalnosti Ya Galana u Lvovi Ekskursiya po mistu Lviv Kamenyar 1976 S 22 Proyekt Miskij mediaarhiv pam yatnik Goluhovskomu ta yezuyitskij park lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 2 zhovtnya 2021 lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 19 listopada 2022 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Vystavka proizvedenij hudozhnikov zapadnyh oblastej Ukrainy posvyashennaya 40 letiyu vossoedineniya ukrainskogo naroda M Sovetskij hudozhnik 1980 S 32 Proyekt Miskij mediaarhiv pam yatnik Nikolayu Kuznyecovu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 2 zhovtnya 2021 Sossa R Lvov Atlas turista Moskva Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii pri Sovete Ministrov SSSR 1989 S 52 ros Arhitektura Lvova S 588 Proyekt Miskij mediaarhiv pam yatnik tankistam gvardijcyam lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 30 bereznya 2021 Pamyatniki istorii S 313 Proyekt Miskij mediaarhiv pam yatnik Kornelyu Uyejskomu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 30 bereznya 2021 Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Shevchenka kolishnij pam yatnik Kornelyu Uyejskomu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 30 bereznya 2021 Pam yatniki skyscrapercity com url arhivu Procitovano 13 grudnya 2021 Irina Gah 12 chervnya 2015 Lopushanskij Svyatovid zbruc eu Zbruc Procitovano 9 zhovtnya 2021 Arhitektura Lvova S 633 634 112 ua 112 kanal 7 veresnya 2016 Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 4 lyutogo 2017 Galicke peredmistya 2012 Irina Vashishin 23 lipnya 2021 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 29 chervnya 2023 Procitovano 18 veresnya 2021 DzherelaPam yatniki Lvova u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Pam yatniki Lvova u Vikishovishi Melnik I V Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 352 s ISBN 978 617 629 076 6 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 318 s Lvivski vulici i kam yanici vip 7 ISBN 978 617 629 077 3 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Katalog spravochnik Roman Nakonechnij Kiev Naukova dumka 1987 735 s ros Tregubova T O Mih R M Lviv Arhitekturno istorichnij naris Kiyiv Budivelnik 1989 280 s Posilannya