Рудольф Індрух (пол. Rudolf Indruch, 7 лютого 1892, Львів — 24 січня 1927, там само) — архітектор, інженер, художник, капітан Війська польського.
Рудольф Індрух | |
---|---|
Народження | 7 лютого 1892 |
Смерть | 24 січня 1927 (34 роки) там само |
Поховання | Личаківський цвинтар і Меморіал львівських орлят |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | неокласицизм, модерн, ар деко |
Нагороди | |
Рудольф Індрух у Вікісховищі |
Біографія
Народився у Львові. Батько Ян Індрух (1860—1912), колишній солдат австрійського війська, що після демобілізації оселився у Львові та працював листоношею, словак за національністю. Мати Алена Ґроссова — чешка за національністю. 1912 року закінчив реальну гімназію. Вступив на архітектурний факультет Львівської політехніки. Перервав навчання, беручи участь у Першій світовій війні у австрійському війську. Був надпоручиком саперів. Пізніше учасник українсько-польської війни. Як офіцер 1-го полку польських стрільців брав участь у вуличних боях за Львів. Учасник польсько-радянської війни, де був тяжко поранений. Отримав відзнаки «Хрест оборони Львова» і «Орлята». 1922 року демобілізувався в ранзі капітана. Того ж року одружився із Ядвіґою Сікорською (1887—1977). 1923 року закінчив навчання із дипломом інженера-архітектора. Тоді ж став членом Політехнічного товариства у Львові. Викладав у Політехніці. Спочатку як асистент, згодом як старший асистент кафедри декоративного рисунку і оздоблення інтер'єрів. Окрім архітектури займався пейзажним живописом, пишучи в імпресіоністичній манері («Вид вулиці св. Войцєха у Львові», «Церква», «Мальви»). Розробляв проекти стінопису («Свята Трійця»), проектував ужиткові речі. Учасник мистецьких виставок Товариства приятелів красних мистецтв. 1913 року експонував олійні пейзажі на VI щорічній виставці Союзу студентів арітектури у Львові.1926 року відбулась персональна виставка. 1921 року, ще будучи студентом 5 курсу, переміг у конкурсі на проект Меморіалу орлят у Львові. Проект критиковано через, як вважалось, надмірний розмах і вартість. Індрух зрікся конкурсної винагороди і гонорарів за подальші проектні роботи на користь будівництва. Був автором ще кількох споруд. В архітектурній творчості притримувався форм модерну, ар деко і неокласицизму.
Рудольф Індрух проживав у Львові на вулиці святого Войцєха, 9 (нинішня Довбуша). Згодом оселився неподалік на святого Войцєха, 4. Дітей не мав. Помер 24 січня 1927 року у Львові від туберкульозу. 27 січня урочисто похований на Цвинтарі орлят.
Роботи
- «Меморіал Орлят» на Личаківському цвинтарі. Проект обрано на конкурсі 1921 року серед чотирьох претендентів. Домінантою цвинтаря мала бути колонада з тріумфальною аркою, через яку вела східчаста алея зі сторони Погулянки. За колонадою заплановано т. зв. «катакомби», а далі над ними височіла каплиця. Родинам було дозволено встановлювати індивідуальні надгробки. Задум був незвичним як для тодішніх військових цвинтарів, які відрізнялись монотонністю вирішень. До реалізації залучено будівничого Антонія Нестаровського, скульпторів Ю. Ружиського, Ю. Стажинського, К. Сокальського. Відкрито 11 листопада 1934 року. 1976 року зруйновано. Відбудовано у зміненому вигляді без колонади у 1989—2005 роках.
- Пам'ятник загиблим в українсько-польській війні полякам поблизу залізничної станції на Персенківці у Львові. Споруджений 1924 року під керівництвом Антонія Нестаровського. Знищений після другої світової війни. Зберігся фундамент.
- Житловий будинок для офіцерів на вулиці Городоцькій, 42. Спроєктований 1926 року на замовлення Фонду військового квартирування. Спорудження завершено 1930 року вже після смерті Індруха.
- Жіночий студентський гуртожиток Львівського університету, що на нинішній вулиці Студентській, 2. Початковий проєкт розроблено Індрухом у співавторстві з Олександром Каплонським. Пізніше будівництво продовжили Каплонський і Чеслав Мюллер. 1927 року завершено перше крило, у 1929|1930 — друге.
- Проекти кількох житлових та військових споруд, призначених для конкурсів (не були відзначені).
Примітки
- Nowi architekci // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 56.
- Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
- Kronika // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 180.
- Projekt cmentarza Obrońców Lwowa // Kurjer Lwowski. — 19 października 1921. — № 246. — S. 5. (пол.)
- Przewodnik po cmentarzu obrońców Lwowa. — Lwów, 1934. — S. 10. (пол.)
- Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 82—83.
- Bogucka A. Nieznany list Elizy Orzeszkowej // Wiadomości. — Londyn, Styczeń 1981. — № 1/814. — S. 14. (пол.)
Джерела
- Смірнов Ю. Індрух Рудольф // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 544—546. — .
- Бірюльов Ю. О. Індрух Рудольф // Енциклопедія сучасної України. — К : Поліграфкнига, Укрвидавполіграфія, 2011. — Т. 11. — С. 383. — .
- Nicieja S. Projektant cmentarza i jego wizja // Lwowskie Orlęta. — Warszawa: Iskry, 2009. — S. 83—92. — . (пол.)
- WS. Rudolf Indruch // Słowo Polskie. — 29 stycznia 1929. — № 28. — S. 9. (пол.)
- Smirnow J. Rudolf Indruch — autor projektu Cmentarza Orląt lwowskich // Kurier Galicyjski. — 28 stycznia 2008. — № 2 (54). — S. 11. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudolf Indruh pol Rudolf Indruch 7 lyutogo 1892 Lviv 24 sichnya 1927 tam samo arhitektor inzhener hudozhnik kapitan Vijska polskogo Rudolf IndruhNarodzhennya7 lyutogo 1892 1892 02 07 LvivSmert24 sichnya 1927 1927 01 24 34 roki tam samoPohovannyaLichakivskij cvintar i Memorial lvivskih orlyatNavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika DiyalnistarhitektorPracya v mistahLvivArhitekturnij stilneoklasicizm modern ar dekoNagorodi Rudolf Indruh u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Lvovi Batko Yan Indruh 1860 1912 kolishnij soldat avstrijskogo vijska sho pislya demobilizaciyi oselivsya u Lvovi ta pracyuvav listonosheyu slovak za nacionalnistyu Mati Alena Grossova cheshka za nacionalnistyu 1912 roku zakinchiv realnu gimnaziyu Vstupiv na arhitekturnij fakultet Lvivskoyi politehniki Perervav navchannya beruchi uchast u Pershij svitovij vijni u avstrijskomu vijsku Buv nadporuchikom saperiv Piznishe uchasnik ukrayinsko polskoyi vijni Yak oficer 1 go polku polskih strilciv brav uchast u vulichnih boyah za Lviv Uchasnik polsko radyanskoyi vijni de buv tyazhko poranenij Otrimav vidznaki Hrest oboroni Lvova i Orlyata 1922 roku demobilizuvavsya v ranzi kapitana Togo zh roku odruzhivsya iz Yadvigoyu Sikorskoyu 1887 1977 1923 roku zakinchiv navchannya iz diplomom inzhenera arhitektora Todi zh stav chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi Vikladav u Politehnici Spochatku yak asistent zgodom yak starshij asistent kafedri dekorativnogo risunku i ozdoblennya inter yeriv Okrim arhitekturi zajmavsya pejzazhnim zhivopisom pishuchi v impresionistichnij maneri Vid vulici sv Vojcyeha u Lvovi Cerkva Malvi Rozroblyav proekti stinopisu Svyata Trijcya proektuvav uzhitkovi rechi Uchasnik misteckih vistavok Tovaristva priyateliv krasnih mistectv 1913 roku eksponuvav olijni pejzazhi na VI shorichnij vistavci Soyuzu studentiv aritekturi u Lvovi 1926 roku vidbulas personalna vistavka 1921 roku she buduchi studentom 5 kursu peremig u konkursi na proekt Memorialu orlyat u Lvovi Proekt kritikovano cherez yak vvazhalos nadmirnij rozmah i vartist Indruh zriksya konkursnoyi vinagorodi i gonorariv za podalshi proektni roboti na korist budivnictva Buv avtorom she kilkoh sporud V arhitekturnij tvorchosti pritrimuvavsya form modernu ar deko i neoklasicizmu Rudolf Indruh prozhivav u Lvovi na vulici svyatogo Vojcyeha 9 ninishnya Dovbusha Zgodom oselivsya nepodalik na svyatogo Vojcyeha 4 Ditej ne mav Pomer 24 sichnya 1927 roku u Lvovi vid tuberkulozu 27 sichnya urochisto pohovanij na Cvintari orlyat Roboti Memorial Orlyat na Lichakivskomu cvintari Proekt obrano na konkursi 1921 roku sered chotiroh pretendentiv Dominantoyu cvintarya mala buti kolonada z triumfalnoyu arkoyu cherez yaku vela shidchasta aleya zi storoni Pogulyanki Za kolonadoyu zaplanovano t zv katakombi a dali nad nimi visochila kaplicya Rodinam bulo dozvoleno vstanovlyuvati individualni nadgrobki Zadum buv nezvichnim yak dlya todishnih vijskovih cvintariv yaki vidriznyalis monotonnistyu virishen Do realizaciyi zalucheno budivnichogo Antoniya Nestarovskogo skulptoriv Yu Ruzhiskogo Yu Stazhinskogo K Sokalskogo Vidkrito 11 listopada 1934 roku 1976 roku zrujnovano Vidbudovano u zminenomu viglyadi bez kolonadi u 1989 2005 rokah Pam yatnik zagiblim v ukrayinsko polskij vijni polyakam poblizu zaliznichnoyi stanciyi na Persenkivci u Lvovi Sporudzhenij 1924 roku pid kerivnictvom Antoniya Nestarovskogo Znishenij pislya drugoyi svitovoyi vijni Zberigsya fundament Zhitlovij budinok dlya oficeriv na vulici Gorodockij 42 Sproyektovanij 1926 roku na zamovlennya Fondu vijskovogo kvartiruvannya Sporudzhennya zaversheno 1930 roku vzhe pislya smerti Indruha Zhinochij studentskij gurtozhitok Lvivskogo universitetu sho na ninishnij vulici Studentskij 2 Pochatkovij proyekt rozrobleno Indruhom u spivavtorstvi z Oleksandrom Kaplonskim Piznishe budivnictvo prodovzhili Kaplonskij i Cheslav Myuller 1927 roku zaversheno pershe krilo u 1929 1930 druge Proekti kilkoh zhitlovih ta vijskovih sporud priznachenih dlya konkursiv ne buli vidznacheni PrimitkiNowi architekci Architekt 1923 6 S 56 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie 1927 S 91 Kronika Architekt 1913 12 S 180 Projekt cmentarza Obroncow Lwowa Kurjer Lwowski 19 pazdziernika 1921 246 S 5 pol Przewodnik po cmentarzu obroncow Lwowa Lwow 1934 S 10 pol Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924 25 Lwow Nakladem Uniwersytetu Jana Kazimierza 1925 S 82 83 Bogucka A Nieznany list Elizy Orzeszkowej Wiadomosci Londyn Styczen 1981 1 814 S 14 pol DzherelaSmirnov Yu Indruh Rudolf Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2007 T 2 S 544 546 ISBN 978 966 7007 69 0 Biryulov Yu O Indruh Rudolf Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini K Poligrafkniga Ukrvidavpoligrafiya 2011 T 11 S 383 ISBN 978 966 02 6092 4 Nicieja S Projektant cmentarza i jego wizja Lwowskie Orleta Warszawa Iskry 2009 S 83 92 ISBN 978 83 244 0117 8 pol WS Rudolf Indruch Slowo Polskie 29 stycznia 1929 28 S 9 pol Smirnow J Rudolf Indruch autor projektu Cmentarza Orlat lwowskich Kurier Galicyjski 28 stycznia 2008 2 54 S 11 pol