Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Ципріан Годебський письменник Ципріан Годебський пол Cyprian Godebski 30 жовтня 1835 Мері сюр Шер 25 листоп

Ципріан Годебський (скульптор)

Ципріан Годебський (скульптор)
Не плутати з Ципріан Годебський (письменник).

Ципріан Годебський (пол. Cyprian Godebski; 30 жовтня 1835, Мері-сюр-Шер — 25 листопада 1909, Париж) — польський скульптор.

Ципріан Годебський
пол. Cyprian Godebski
image
Народився30 жовтня 1835(1835-10-30)[1][2][…]
Мері-сюр-Шер
Помер25 листопада 1909(1909-11-25)[1][2][…] (74 роки)
Париж, Франція[1]
ПохованняКладовище Шампо в Монморансі
Країнаimage Франція
image Республіка Польща
image Російська імперія
Місце проживанняСанкт-Петербург[4]
Діяльністьскульптор
Галузьскульптура
Знання мовфранцузька
ЗакладПетербурзька академія мистецтв
Напрямокd
Magnum opusПам'ятник Миколи Коперника
РідQ63532389?
БатькоФранциск Ксаверій Годебський
РодичіАдрієн Франсуа Серве
У шлюбі зd[5]
Дітиd, d і d
Нагороди
image

Біографія

Народився в родині польського емігранта, історика Франциска Ксаверія Годебського, мати — Людвіка Дезидерія з Римінських. Був внуком полковника Легіонів польських Франциска Ксаверія Годебського. Закінчив польську школу в Батіньолі поблизу Парижа. Від 1853 протягом 5 років навчався в майстерні Франсуа Жуффруа. Як практикант брав участь у реставрації скульптур Лувру (виконував рисунки та каменярські роботи). Викладав рисунок у міських школах, зокрема у батіньольській. 1857 року дебютував у Паризькому салоні.

1858 року прибув до Львова, де його батько обійняв посаду кустоша львівського Оссолінеуму. Ципріан Годебський здобув протекцію в намісника Агенора Голуховського. Завдяки йому отримав державне замовлення на оздоблення монументального Дому військових інвалідів. Там же поблизу Дому інвалідів влаштував свою майстерню. Для узгодження деталей скульптурної декорації виїздив до Відня, після чого запросив з Парижа кількох каменярів для допомоги, серед них зокрема Абеля Марію Пер'є. У Львові також працював портретистом.

За симпатії до Січневого повстання потрапив до львівської в'язниці, де перебував протягом березня-травня 1863. Після звільнення виїхав до Відня. Звідти до Парижа, де у 1864 та 1866 роках взяв участь у Салоні. Потім проживав у Брюсселі, де декорував дім віолончеліста Франсуа Серве. Там же одружився (ймовірно 1866) із Софією Серве. Згодом переїхав до містечка Галле. 1872 року перебував у Варшаві у зв'язку із встановленням пам'ятника Шопену (безрезультатно). Того ж року отримав пропозицію очолити кафедру скульптури Веймарської академії мистецтв, однак пропозицію не прийняв, натомість перебрався до Санкт-Петерурга, де став членом і професором академії мистецтв. Був також членом академій в Вольтерра і Урбіно. У Петербурзі померла перша дружина. Одружився вдруге зі скульпторкою Матильдою Розен. 1874 року побував у Лондоні.

1875 переїхав до Варшави. Того ж року організував у магістраті Варшави персональну виставку 16 скульптур. Входив до комітету, який займався організацією ретроспективного відділу Галицької крайової виставки у Львові 1894 року. Приїздив до Львова у 1888, 1894, 1900, 1901, 1905 роках, де виконував різноманітні замовлення. 1899 року став офіцером Почесного легіону. Почесний громадянин Каррари, де збудував притулок для працівників, які працювали на кам'яних кар'єрах. Там же спільно з бароном Нойверкерке розробляв власний кар'єр. Помер у Парижі. Син Годебського (ймовірно від першого шлюбу) був скрипалем і композитором.

Роботи

  • Погруддя Тадеуша Чацького і Станіслава Конарського на фасаді польської школи в Батіньолі.
  • Скульптурне оздоблення Дому військових інвалідів на вулиці Клепарівській у Львові протягом 1858—1860 років (арх. Феофіл ван Гансен). Серед робіт — фігури над входом, що символізують Австрію та Галичину, рельєфи що зображують Марса та Венеру, статуї австрійських фельдмаршалів у вестибюлі (останні не збережені). Для каплиці цього закладу виконав 12 апостолів та євангелістів, чотири алегоричні статуї при вході та скульптурну групу «Розп'яття» (усі не збережені). Загалом в оздобленні Дому військових інвалідів відчувається вплив французького скульптора Давида д'Анже.
  • Велика барельєфна композиція в камені «Віра», «Надія», «Любов» для костелу в Трускавці (1859—1860).
  • Неоготичний надгробок Гонорати Боженцької (1859—1860) на Личаківському цвинтарі, поле № 53, вирізьблений з пісковика ймовірно з допомогою Абеля Марії Пер'є. Не збереглись фігури геніїв смерті та алегорії Віри та Надії.
  • Надгробок Валерія Лозинського (пом. 1861) на Личаківському цвинтарі, поле № 43, вирізьблений скульптором Пер'є за проектом Годебського.
  • Надгробок у формі зламаної колони на Стрийському цвинтарі у Львові (втрачений).
  • Надгробок банкіра Кароля Гауснера на цвинтарі в Бродах (1860). Зберігся в ушкодженому вигляді.
  • Пам'ятник австрійським солдатам, що загинули у битвах під Маджентою і Сольферіно, встановлений в парку Ольшина у Стрию (1860). Приблизно у 1919—1920 роках знищено.
  • Гіпсова модель надгробка Яна Зигмунта Скшинецького, виготовлена для конкурсу на пам'ятник, що мав бути встановлений у домініканському костелі Святої Трійці у Кракові (1861).
  • Пластичне оздоблення будинку віолончеліста Франсуа Серве в Бельгії (бл. 1866).
  • Пам'ятник Франсуа Серве у місті Галле (1868).
  • Пам'ятник Станіславу Монюшкові у костелі Усіх Святих у Варшаві (1873, втрачений).
  • Статуї генералів для віденського арсеналу.
  • Ряд надгробків на паризьких цвинтарях: Теофіля Готьє на цвинтарі Монмартр (1874), генерала Бертранда на цвинтарі Пер-Лашез (1875—1876), Людвіка Мєрославського на цвинтарі Монпарнас (помер 1878).
  • Скульптури театру і казино в Монте-Карло.
  • Надгробок на могилі композитора Гектора Берліоза.
  • Гіпсова скульптурна група «Мрії про славу» (1893, втрачена). Експонована на Крайовій виставці 1894 року у Львові, де нагороджена золотою медаллю виставки.
  • Ймовірно, карбована у Франції медаль, присвячена Крайовій виставці у Львові, створена спільно з паризьким медальєром Генрі Ноком (1894).
  • Статуї «Справедливість», «Правда» для ратуші в Брюсселі. Погруддя музикантів для консерваторії там же.
  • Скульптурний декор дому віолончеліста Франсуа Серве.
  • Погруддя Яна Матейка і пам'ятник Миколаєві Копернику в Ягеллонському університеті (1899).
  • Погруддя Александра Фредри перед театром ім. Словацького у Кракові (1901).
  • Пам'ятник Агенору Голуховському у Львові (бронза, камінь 1900—1901, втрачений 1948).
  • Пам'ятник Адаму Міцкевичу у Варшаві (1897—1898).
  • Пам'ятник Хосе де Сан-Мартіну в Лімі. Конкурсний проект, виконаний у Парижі.
  • Пам'ятник у Севастополі, присвячений Кримській війні.
  • Перебуваючи у 1858—1862 роках у Львові виконав погруддя Агенора Голуховського, Юзефа Оссолінського, Юзефа Дідушицького, Вінсента Поля, Юзефа Крашевського, Корнеля Уєйського, невеликі гіпсові погруддя Вінсента Поля, Кароля Мікулі і Яна Новаковського. Значно пізніше, там же у Львові створив мармурове погруддя цісаря Франца Йосифа I для зали Галицького сейму (1901). На замовлення М. Володковича зробив бронзове погруддя Тараса Шевченка (1905), однак задум встановити його на площі Галицькій не було реалізовано (зберігається в Національному музеї). Під час перебування в Росії виконав погруддя членів родини російського імператора Олександра II та російських політиків, музикантів П. Горчакова, Йоганна Себастьяна Баха, Людвіга ван Бетховена.
  • Годебський виконав ряд портретних медальйонів. Серед них зокрема мармуровий із портретом Юліана Урсина Нємцевича, виконаний за рисунком Антонія Олещинського (1857); гіпсовий медальйон «La Bonne Valerie» однієї з львівських аристократок (1859); гіпсовий медальйон невідомої жінки (1861); мармуровий портрет композитора Кароля Мікулі (1861), встановлений в інтер'єрі вірменського собору у Львові 1900 року.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1018555544 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Cyprian Godebski
    d:Track:Q17299517
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. https://www.polskipetersburg.pl/hasla/godebski-cyprian
  5. https://culture.pl/pl/tworca/cyprian-godebski
  6. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 107. — .
  7. Полянська І. Пам'ятні медалі рільничих та промислових виставок Східної Галичини (1875—1938) у колекції Львівського історичного музею // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XII. — Львів: Новий час, 2008. — С. 248.

Джерела

  • Бірюльов Ю. О. Ґодебський Ципріан // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 626, 627. — ..
  • Годебський Ципріян // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 168.
  • Годебський Ципріян // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с., іл. — С. 58.
  • Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 34, 35. — ..
  • Сьомочкін І. Монументальна скульптура Ципріана Годебського // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2003. — № 13. — С. 126—134.
  • Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 70—73. — .
  • M. A. [Adamska M.] Godebski Cyprian // Słownik biograficzny historii Polski. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 1. — S. 453. — .
  • Godebski Cyprian // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1975. — T. 2. — S. 380.
  • Trybowski I. Godebski Cyprian // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Kraków—Warszawa: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960. — T. VIII. — S. 165—166.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Ciprian Godebskij pismennik Ciprian Godebskij pol Cyprian Godebski 30 zhovtnya 1835 Meri syur Sher 25 listopada 1909 Parizh polskij skulptor Ciprian Godebskijpol Cyprian GodebskiNarodivsya30 zhovtnya 1835 1835 10 30 1 2 Meri syur SherPomer25 listopada 1909 1909 11 25 1 2 74 roki Parizh Franciya 1 PohovannyaKladovishe Shampo v MonmoransiKrayina Franciya Respublika Polsha Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaSankt Peterburg 4 DiyalnistskulptorGaluzskulpturaZnannya movfrancuzkaZakladPeterburzka akademiya mistectvNapryamokdMagnum opusPam yatnik Mikoli KopernikaRidQ63532389 BatkoFrancisk Ksaverij GodebskijRodichiAdriyen Fransua ServeU shlyubi zd 5 Ditid d i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini polskogo emigranta istorika Franciska Ksaveriya Godebskogo mati Lyudvika Dezideriya z Riminskih Buv vnukom polkovnika Legioniv polskih Franciska Ksaveriya Godebskogo Zakinchiv polsku shkolu v Batinoli poblizu Parizha Vid 1853 protyagom 5 rokiv navchavsya v majsterni Fransua Zhuffrua Yak praktikant brav uchast u restavraciyi skulptur Luvru vikonuvav risunki ta kamenyarski roboti Vikladav risunok u miskih shkolah zokrema u batinolskij 1857 roku debyutuvav u Parizkomu saloni 1858 roku pribuv do Lvova de jogo batko obijnyav posadu kustosha lvivskogo Ossolineumu Ciprian Godebskij zdobuv protekciyu v namisnika Agenora Goluhovskogo Zavdyaki jomu otrimav derzhavne zamovlennya na ozdoblennya monumentalnogo Domu vijskovih invalidiv Tam zhe poblizu Domu invalidiv vlashtuvav svoyu majsternyu Dlya uzgodzhennya detalej skulpturnoyi dekoraciyi viyizdiv do Vidnya pislya chogo zaprosiv z Parizha kilkoh kamenyariv dlya dopomogi sered nih zokrema Abelya Mariyu Per ye U Lvovi takozh pracyuvav portretistom Za simpatiyi do Sichnevogo povstannya potrapiv do lvivskoyi v yaznici de perebuvav protyagom bereznya travnya 1863 Pislya zvilnennya viyihav do Vidnya Zvidti do Parizha de u 1864 ta 1866 rokah vzyav uchast u Saloni Potim prozhivav u Bryusseli de dekoruvav dim violonchelista Fransua Serve Tam zhe odruzhivsya jmovirno 1866 iz Sofiyeyu Serve Zgodom pereyihav do mistechka Galle 1872 roku perebuvav u Varshavi u zv yazku iz vstanovlennyam pam yatnika Shopenu bezrezultatno Togo zh roku otrimav propoziciyu ocholiti kafedru skulpturi Vejmarskoyi akademiyi mistectv odnak propoziciyu ne prijnyav natomist perebravsya do Sankt Peterurga de stav chlenom i profesorom akademiyi mistectv Buv takozh chlenom akademij v Volterra i Urbino U Peterburzi pomerla persha druzhina Odruzhivsya vdruge zi skulptorkoyu Matildoyu Rozen 1874 roku pobuvav u Londoni 1875 pereyihav do Varshavi Togo zh roku organizuvav u magistrati Varshavi personalnu vistavku 16 skulptur Vhodiv do komitetu yakij zajmavsya organizaciyeyu retrospektivnogo viddilu Galickoyi krajovoyi vistavki u Lvovi 1894 roku Priyizdiv do Lvova u 1888 1894 1900 1901 1905 rokah de vikonuvav riznomanitni zamovlennya 1899 roku stav oficerom Pochesnogo legionu Pochesnij gromadyanin Karrari de zbuduvav pritulok dlya pracivnikiv yaki pracyuvali na kam yanih kar yerah Tam zhe spilno z baronom Nojverkerke rozroblyav vlasnij kar yer Pomer u Parizhi Sin Godebskogo jmovirno vid pershogo shlyubu buv skripalem i kompozitorom RobotiPogruddya Tadeusha Chackogo i Stanislava Konarskogo na fasadi polskoyi shkoli v Batinoli Skulpturne ozdoblennya Domu vijskovih invalidiv na vulici Kleparivskij u Lvovi protyagom 1858 1860 rokiv arh Feofil van Gansen Sered robit figuri nad vhodom sho simvolizuyut Avstriyu ta Galichinu relyefi sho zobrazhuyut Marsa ta Veneru statuyi avstrijskih feldmarshaliv u vestibyuli ostanni ne zberezheni Dlya kaplici cogo zakladu vikonav 12 apostoliv ta yevangelistiv chotiri alegorichni statuyi pri vhodi ta skulpturnu grupu Rozp yattya usi ne zberezheni Zagalom v ozdoblenni Domu vijskovih invalidiv vidchuvayetsya vpliv francuzkogo skulptora Davida d Anzhe Velika barelyefna kompoziciya v kameni Vira Nadiya Lyubov dlya kostelu v Truskavci 1859 1860 Neogotichnij nadgrobok Gonorati Bozhenckoyi 1859 1860 na Lichakivskomu cvintari pole 53 virizblenij z piskovika jmovirno z dopomogoyu Abelya Mariyi Per ye Ne zbereglis figuri geniyiv smerti ta alegoriyi Viri ta Nadiyi Nadgrobok Valeriya Lozinskogo pom 1861 na Lichakivskomu cvintari pole 43 virizblenij skulptorom Per ye za proektom Godebskogo Nadgrobok u formi zlamanoyi koloni na Strijskomu cvintari u Lvovi vtrachenij Nadgrobok bankira Karolya Gausnera na cvintari v Brodah 1860 Zberigsya v ushkodzhenomu viglyadi Pam yatnik avstrijskim soldatam sho zaginuli u bitvah pid Madzhentoyu i Solferino vstanovlenij v parku Olshina u Striyu 1860 Priblizno u 1919 1920 rokah znisheno Gipsova model nadgrobka Yana Zigmunta Skshineckogo vigotovlena dlya konkursu na pam yatnik sho mav buti vstanovlenij u dominikanskomu kosteli Svyatoyi Trijci u Krakovi 1861 Plastichne ozdoblennya budinku violonchelista Fransua Serve v Belgiyi bl 1866 Pam yatnik Fransua Serve u misti Galle 1868 Pam yatnik Stanislavu Monyushkovi u kosteli Usih Svyatih u Varshavi 1873 vtrachenij Statuyi generaliv dlya videnskogo arsenalu Ryad nadgrobkiv na parizkih cvintaryah Teofilya Gotye na cvintari Monmartr 1874 generala Bertranda na cvintari Per Lashez 1875 1876 Lyudvika Myeroslavskogo na cvintari Monparnas pomer 1878 Skulpturi teatru i kazino v Monte Karlo Nadgrobok na mogili kompozitora Gektora Berlioza Gipsova skulpturna grupa Mriyi pro slavu 1893 vtrachena Eksponovana na Krajovij vistavci 1894 roku u Lvovi de nagorodzhena zolotoyu medallyu vistavki Jmovirno karbovana u Franciyi medal prisvyachena Krajovij vistavci u Lvovi stvorena spilno z parizkim medalyerom Genri Nokom 1894 Statuyi Spravedlivist Pravda dlya ratushi v Bryusseli Pogruddya muzikantiv dlya konservatoriyi tam zhe Skulpturnij dekor domu violonchelista Fransua Serve Pogruddya Yana Matejka i pam yatnik Mikolayevi Koperniku v Yagellonskomu universiteti 1899 Pogruddya Aleksandra Fredri pered teatrom im Slovackogo u Krakovi 1901 Pam yatnik Agenoru Goluhovskomu u Lvovi bronza kamin 1900 1901 vtrachenij 1948 Pam yatnik Adamu Mickevichu u Varshavi 1897 1898 Pam yatnik Hose de San Martinu v Limi Konkursnij proekt vikonanij u Parizhi Pam yatnik u Sevastopoli prisvyachenij Krimskij vijni Perebuvayuchi u 1858 1862 rokah u Lvovi vikonav pogruddya Agenora Goluhovskogo Yuzefa Ossolinskogo Yuzefa Didushickogo Vinsenta Polya Yuzefa Krashevskogo Kornelya Uyejskogo neveliki gipsovi pogruddya Vinsenta Polya Karolya Mikuli i Yana Novakovskogo Znachno piznishe tam zhe u Lvovi stvoriv marmurove pogruddya cisarya Franca Josifa I dlya zali Galickogo sejmu 1901 Na zamovlennya M Volodkovicha zrobiv bronzove pogruddya Tarasa Shevchenka 1905 odnak zadum vstanoviti jogo na ploshi Galickij ne bulo realizovano zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi Pid chas perebuvannya v Rosiyi vikonav pogruddya chleniv rodini rosijskogo imperatora Oleksandra II ta rosijskih politikiv muzikantiv P Gorchakova Joganna Sebastyana Baha Lyudviga van Bethovena Godebskij vikonav ryad portretnih medaljoniv Sered nih zokrema marmurovij iz portretom Yuliana Ursina Nyemcevicha vikonanij za risunkom Antoniya Oleshinskogo 1857 gipsovij medaljon La Bonne Valerie odniyeyi z lvivskih aristokratok 1859 gipsovij medaljon nevidomoyi zhinki 1861 marmurovij portret kompozitora Karolya Mikuli 1861 vstanovlenij v inter yeri virmenskogo soboru u Lvovi 1900 roku Pam yatnik Agenoru Goluhovskomu u Lvovi Pam yatnik Fransua Serve v misti Galle Pam yatnik Adamu Mickevichu u Varshavi Mriyi pro slavu 1893 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1018555544 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Cyprian Godebski d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www polskipetersburg pl hasla godebski cyprian https culture pl pl tworca cyprian godebski Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 107 ISBN 83 88372 29 7 Polyanska I Pam yatni medali rilnichih ta promislovih vistavok Shidnoyi Galichini 1875 1938 u kolekciyi Lvivskogo istorichnogo muzeyu Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip XII Lviv Novij chas 2008 S 248 DzherelaBiryulov Yu O Godebskij Ciprian Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 S 626 627 ISBN 978 966 7007 68 8 Godebskij Cipriyan Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 168 Godebskij Cipriyan Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 272 s il S 58 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 34 35 ISBN 966 8955 00 5 Somochkin I Monumentalna skulptura Cipriana Godebskogo Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2003 13 S 126 134 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 70 73 ISBN 978 83 7543 009 7 M A Adamska M Godebski Cyprian Slownik biograficzny historii Polski Zaklad Narodowy im Ossolinskich 2005 T 1 S 453 ISBN 83 04 04856 6 Godebski Cyprian Slownik artystow polskich i obcych w Polsce dzialajacych Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1975 T 2 S 380 Trybowski I Godebski Cyprian Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1959 1960 T VIII S 165 166

Дата публікації:
Топ